Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття про регіон у Республіці Македонія Інші значення див Македонія пояснення dd Західна Македонія область на захід

Західна Македонія (РПМ)

Західна Македонія (РПМ)
Ця стаття про регіон у Республіці Македонія. Інші значення див. Македонія (пояснення)

Західна Македонія - область на захід від гірського масиву Якупиця (Солунська Глава), на захід від Раєцької Реки та Селецької Планини, аж до кордонів з Албанією на заході, частина кордону з Грецією на півдні та частина кордону з Косово на півночі. Для Західної Македонії характерні особливі культурні, мовно-діалектні та історичні особливості. Характерною територією цієї частини країни є Рекський регіон (також званий Река).

Дуже часто цей термін вживається в політичному сенсі лише для регіонів Тетово, Гостивар і Дебар, тобто райони, населені переважно албанцями, що неправильно, оскільки в Західній Македонії, окрім цих трьох регіонів, включають такі міста та їх околиці: Бітола, Прилеп, Охрид, Струга, Кічево, Крушево, Ресен, Македонський Брод і Демір Гісар.

Хоча географічно на карті Республіки Македонія сьогодні місто Прилеп здається посередині, все ж якщо ви подивитеся на карту регіону Македонії (Вардарська, Егейська та Пиринська Македонія) до поділу в 1913 році, воно має етногеографічні особливості західної Македонії.

Демографічні показники

За переписом населення 2002 року в цьому регіоні проживало 763 912 жителів.

З етнічної точки зору македонці живуть на всій території, тоді як албанці становлять більшість населення у всій Пологській долині, в місті Дебар, і близько половини населення проживає в Кічево та Струзі (частина македонських мусульман заявляє себе як албанців). Невелика кількість албанців проживає в містах Охрид, Бітола та Ресен, а також у кількох селах Преспа, Бітола, Прилеп і Крушево. Населення Македонії поділяється на дві конфесії - християн і мусульман, а македонські мусульмани представляють найбільше населення в регіоні Река, а також у великій кількості присутні в Дебрі, Жупі, Струзі (Поле і Дрімколь) та Кічево та Прилепі. Турки здебільшого живуть у Гостиварському краї, тобто в місті Гостиварі та в кількох інших великих селах, потім у Жупі, Преспі, а також у містах Дебар, Струга, Охрид, Кічево, Бітола та Ресен. Роми представлені майже в усіх міських районах, а влахи живуть у Крушеві (20 % населення), Струзі, Охриді, Бітолі та в кількох бітольських селах.

Етнічно населення складається з:

Номер %
Всього 763 912 100
македонці 369 115 48.3
албанців 316 731 41.4
турків 44 802 5.86
ромів 14 237 1.86
влахів 3383 0,44
боснійців 2692 0,35
сербів 2176 0,28
інші 10 776 1.41

Пов'язані

Примітки

  1. (PDF). Завод за статистика на Македонија. 2002. Архів оригіналу (PDF) за 1 травня 2019. Процитовано 29 март 2016.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya pro region u Respublici Makedoniya Inshi znachennya div Makedoniya poyasnennya dd Zahidna Makedoniya oblast na zahid vid girskogo masivu Yakupicya Solunska Glava na zahid vid Rayeckoyi Reki ta Seleckoyi Planini azh do kordoniv z Albaniyeyu na zahodi chastina kordonu z Greciyeyu na pivdni ta chastina kordonu z Kosovo na pivnochi Dlya Zahidnoyi Makedoniyi harakterni osoblivi kulturni movno dialektni ta istorichni osoblivosti Harakternoyu teritoriyeyu ciyeyi chastini krayini ye Rekskij region takozh zvanij Reka Duzhe chasto cej termin vzhivayetsya v politichnomu sensi lishe dlya regioniv Tetovo Gostivar i Debar tobto rajoni naseleni perevazhno albancyami sho nepravilno oskilki v Zahidnij Makedoniyi okrim cih troh regioniv vklyuchayut taki mista ta yih okolici Bitola Prilep Ohrid Struga Kichevo Krushevo Resen Makedonskij Brod i Demir Gisar Hocha geografichno na karti Respubliki Makedoniya sogodni misto Prilep zdayetsya poseredini vse zh yaksho vi podivitesya na kartu regionu Makedoniyi Vardarska Egejska ta Pirinska Makedoniya do podilu v 1913 roci vono maye etnogeografichni osoblivosti zahidnoyi Makedoniyi Demografichni pokaznikiZa perepisom naselennya 2002 roku v comu regioni prozhivalo 763 912 zhiteliv Z etnichnoyi tochki zoru makedonci zhivut na vsij teritoriyi todi yak albanci stanovlyat bilshist naselennya u vsij Pologskij dolini v misti Debar i blizko polovini naselennya prozhivaye v Kichevo ta Struzi chastina makedonskih musulman zayavlyaye sebe yak albanciv Nevelika kilkist albanciv prozhivaye v mistah Ohrid Bitola ta Resen a takozh u kilkoh selah Prespa Bitola Prilep i Krushevo Naselennya Makedoniyi podilyayetsya na dvi konfesiyi hristiyan i musulman a makedonski musulmani predstavlyayut najbilshe naselennya v regioni Reka a takozh u velikij kilkosti prisutni v Debri Zhupi Struzi Pole i Drimkol ta Kichevo ta Prilepi Turki zdebilshogo zhivut u Gostivarskomu krayi tobto v misti Gostivari ta v kilkoh inshih velikih selah potim u Zhupi Prespi a takozh u mistah Debar Struga Ohrid Kichevo Bitola ta Resen Romi predstavleni majzhe v usih miskih rajonah a vlahi zhivut u Krushevi 20 naselennya Struzi Ohridi Bitoli ta v kilkoh bitolskih selah Etnichno naselennya skladayetsya z Nomer Vsogo 763 912 100 makedonci 369 115 48 3 albanciv 316 731 41 4 turkiv 44 802 5 86 romiv 14 237 1 86 vlahiv 3383 0 44 bosnijciv 2692 0 35 serbiv 2176 0 28 inshi 10 776 1 41Pov yazaniShidna Makedoniya RPM Pivdenna Makedoniya RPM Pivnichna Makedoniya RPM Primitki PDF Zavod za statistika na Makedoniјa 2002 Arhiv originalu PDF za 1 travnya 2019 Procitovano 29 mart 2016

Дата публікації:
Топ