Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Заудайка Заудайка село в Україні у Прилуцькому районі Чернігівської

Заудайка (Ічнянський район)

Заудайка (Ічнянський район)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Заудайка.

Заудайка — село в Україні, у Прилуцькому районі Чернігівської області. Входить до складу Ічнянської міської громади. Населення 430 особи станом на 2021 рік.

село Заудайка
imageСвято-Покровська церква
Країна image Україна
Область Чернігівська область
Район Прилуцький район
Громада Ічнянська міська громада
Облікова картка Заудайка 
Основні дані
Засноване 1580
Населення 430 (01.01.2021)
Площа 30,4 км²
Поштовий індекс 16725
Телефонний код +380 4633
Географічні дані
Географічні координати 50°50′15″ пн. ш. 32°11′34″ сх. д. / 50.83750° пн. ш. 32.19278° сх. д. / 50.83750; 32.19278Координати: 50°50′15″ пн. ш. 32°11′34″ сх. д. / 50.83750° пн. ш. 32.19278° сх. д. / 50.83750; 32.19278
Середня висота
над рівнем моря 		120 м
Водойми р. Удай
Місцева влада
Адреса ради 16703, Чернігівська обл., Прилуцький р-н, м. Ічня, площа Т. Г. Шевченка, 1
Карта
image
image
Заудайка
image
image
Заудайка
Мапа

image Заудайка у Вікісховищі

Географія

Село Заудайка знаходиться на лівому березі річки Удай, вище за течією на відстані 4,5 км розташоване село Андріївка, нижче за течією на відстані 1 км розташований хутір Коршаки, на протилежному березі — село Монастирище. Річка в цьому місці сильно заболочена (болото ), навколо проведено багато іригаційних каналів. Через село проходить автомобільний шлях територіального значення Бобровиця—Ічня Т 2527.

Назва

Назва села «Заудайка» походить від поняття «за річкою Удай», яка перетинає село. Також недалеко від села проходила ліва притока річки Удай з однойменною назвою «Заудайка», яка вела до території Ічнянської сотні, Прилуцького полку.

Топоніми

Село Заудайка має такі історичні мікротопоніми як:

Кутки: Молдавівка, Лиман, Борщівка, Сміликівка, Майданівка, Мажнівка, Шлях, Вигон, Жадьківка, Вокзал (тут немає зупинки), Жабокряківка, Гальонка, Солов'янівка, Гора;

Урочища: Левада, Писарка, Занівщина, Остача, Яськовець, Містечко;

Гори: Пашеви;

Мости: Перший, Другий (Містечко), Третій (Монастирищенський);

Ліси: Малюківщина, Мельговщина, Кудлаєве, Хоптивщина Перша, Хоптивщина Друга, Гоголівщина (Чобіт), Кандзюбина Сосна, Левада, Максимовича.

Історія

Через село проходила древня велика караванна дорога з Києва в Булгарію, якою велася жвава торгівля з Хазарією.

Село відоме з 1580 року, за іншими даними — з 1632 року. Згідно з грамотою польського короля Сигізмунда III від 1590 року, Заудайка разом з низкою інших населених пунктів передавалась у власність князю Яремі Вишневецькому.

image
Монастирище і Заудайка по берегах річки Удай на карті Covens & Mortier (середина XVII століття)

Заудайка була заснована на лівому березі Удаю як висілка Монастирища у зв'язку з розширенням поселення.

З 1648 року, після початку війни за незалежність України Богдана Хмельницького, Заудайка входила в новостворену Монастирську сотню Прилуцького полку, а мешканці села записувались у козаки. Сотня проіснувала до 1782 року і була ліквідована за наказом російської імператриці Катерини ІІ.

Під час реєстру 1666 року Заудайка не згадується на відміну від сусідніх Монастирища, Хаєнків та Воронівки.

У першій половині 18 століття Заудайка була ранговим селом монастирищенських сотників. Пізніше сотники Романовичі скуповували тут селянські двори. 1737 року тут налічувалось 10 господарств селян і 6 господарств підсусідків, 31 господарств козаків (13 виборних, 18 підпомічників) та 11 господарств козачих підсусідків. Усього 58 господарств.

По опису 1740 року тут значиться 4 посполитих двори, козацьких та їх підсусідки, а також власниками скуплених дворів — 26.

2 лютого 1741 року мешканців Прилуцького полку відправили на поселення Оренбурзької фортеці, серед них був заудайський посполитий селянин Йосип Павлович Ігнатенко зі своєю жінкою та дітьми.

У 1752 році, за розпорядженням гетьмана Кирила Розумовського, селянські двори села Заудайки були віддані Прилуцькому полковнику Ґалаґану, йому відійшло 19 дворів.

За відомістю 1753 року в 3аудайці залишалося вільних 3 селянські двори та 1 бездворова хата.

1763 року, згідно з ордером гетьмана Кирила Розумовського, бунчуковий товариш Максим Соханський відібрав у Романовичів 4 двори (5 хат); у трьох братів Романовичів (Петра, Федора і Степана Івановичів) лишилося «скуплі» 17 дворів (19 хат).

На 1764 рік за полковником Григорієм Ґалаґаном значилося в селі 14 душ чоловічої статі селян. 1780 року — 25 дворів (32 хати) селян та 6 дворів (7 хат) підсусідків (як і раніше, селяни належали братам Романовичам), 22 двори (52 хати) козаків. Діяла дерев'яна Покровська церква, збудована до 1730 року.

На 1782 рік в Заудайці проживала 581 особа: у володінні майора Григорія Ґалаґана — 20 чоловіків і 26 жінок; майора Степана Романовича — 6 чоловіків та 13 жінок; колезької асесорши Ульяни Романовичевої — 13 чоловіків і 27 жінок; бунчукового товариша Феодора Романовича — 13 чоловіків, 11 жінок; військового товариша Семена Володкова — 16 чоловіків, 27 жінок; бунчукового товариша Максима Саханського — 12 чоловіків, 20 жінок; обозної полкової Марфи Кисельової — 3 чоловіків; священника Миколая Гагуленського — 2 чоловіків, З жінок; козаків — 168 чоловіків, 197 жінок; священно та церковнослужителей — 2 чоловіків та 2 жінок; всього 255 чоловіків, 326 жінок.

Після скасування полкового устрою 3аудайка 1782 року відійшла до Ніжинського повіту Чернігівського намісництва, з 1797 року — Малоросійської губернії, а з 1802 року — Чернігівської губернії.

На 1834 рік до заудайської церкви були приписані: 3 свщеннослужителя, 1 дворянський двір (4 жінки), 50 козацьких дворів (205 чоловіків і 224 жінки), 25 селянських дворів (71 чоловік та 84 жінки).

В 1860-х роках в заудайських поміщицьких шинках продавали горілку виготовлену на винокурних заводах Ґалаґана. Ціна горілки за відро з підвалу була 56–65 копійок.

1866 року у власницькому селі Монастирищенської волості Ніжинського повіту Чернігівської губернії мешкало 685 осіб (326 чоловічої статі та 359 — жіночої), налічувалось 114 дворових господарств, існувала православна церква. Церковний староста — заудайський козак Никифор Майдан.

На 1880 рік в Заудайці налічується 15 вітряних млинів.

Станом на 1885 рік у колишньому державному та власницькому селі Монастирищенської волості мешкало 759 осіб, налічувалось 150 дворових господарств, існувала православна церква, 2 постоялих будинки та 3 вітряних млини.

26 серпня 1886 року з Одеси на колонізацію до Зеленого Клину вийшов пароплав «Россія» з заудайцями на борту (із Заудайки на борту були: запасний каптенармус Майдан, козак Жадько, козак Деркач та запасний рядовий Юрченко).

У 1895 році у Заудайці було відкрито земську школу.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1361 особи (691 чоловічої статі та 670 — жіночої), з яких всі — православної віри.

16 квітня 1906 року в Заудайці відбулось весілля Марії Миколаївни Куриленко, з дворянського роду Куриленків, яка вийшла за місцевого козака Тихона Феодосієвича Майдана (1883 р.н.). 9 травня 1906 року, її сестра — Матрона Миколаївна Куриленко (1888 р.н.) побралась з іншим заудайцем — міщанином Андрієм Стефановичем Богдановим (1881 р.н.).

В 1915 році відкрита школа на три класи, у якій навчався 41 учень: з них 10 вихідців з дворян та міщан, а решта — козаки та селяни. На той час, за деякими даними у Заудайці налічувалось до 2800 жителів.

Буремні поідї Української революції 1917 року привели до незалежності України, Заудайка, як і інші населені пункти Чернігівської губернії стала складовою нової української держави — Української Народної Республіки.

Через місяць після початку радянсько-української війни, у січні 1918 року селище було окуповане Червоною Росією. А вже у березні того ж року село було звільнене від Червоної армії армією УНР спільно з німецькими союзниками. Ненадовго встановлюється мир.

За новим адміністративно-територіальним поділом УНР Заудайка відійшла в Землю «Переяславщина» з центром у Прилуках.

Відомо, що під час існування Української Держави Скоропадського, у 1918 році, Мізюк із Заудайки був гетьманським офіцером у місті Ічня.

Вже в січні 1919 року, після початку другого вторгнення Радянської Росії в Україну селище знову переходить під контроль Червоної армії, а в серпні 1919 року з Заудайки їх вибивають білі війська.

В грудні 1919 року, після поразки білогвардійців, у селі остаточно встановлюється радянська влада.

1921 року в селі створено комсомольську організацію, 1939 року — партійну.

1928 року в Заудайці діяла Українська синодальна церква (священник Іоанн Зарицин, а представник від мирян Іван Євдокимович Майдан).

У 1930 році в селі Заудайка був створений колгосп «Перебудова», а на хуторах Солохнівка та Коршаки — колгосп «Ударник». Згодом «Перебудова» було перейменовано на «Дружба».

Починаючи з 1929 року багато заудайців були ув'язнені, депортовані та розстріляні радянською системою, також велика кількість населення була знищена влаштованими радянською владою Голодомором:

  • 8 березня 1929 року був арештований житель Заудайки Бабенко Захарій Петрович (1874 р.н.) отримав вирок 3 роки концтаборів.
  • 7 червня 1929 року мешканець Заудайки Богданов Федір Степанович (1877 р.н.) отримав вирок 3 роки концтаборів.
  • 7 червня 1929 року мешканець Заудайки Борщ Микола Акимович (1889 або 1890 р.н.) ув'язнений до концтабору на 3 роки. 3 жовтня 1937 року отримав ще 8 років ВТТ за проведення антирадянської агітації.
  • 28 лютого 1930 року був арештований житель Заудайки Бабенко Федір Захарович (1907 р.н.) отримав вирок 5 роки концтаборів.
  • 20 вересня 1937 року житель Заудайки Борщ Захар Акимович (1895 р.н.) був ув'язнений до ВТТ на 8 років за проведення антирадянської агітації.
  • 19 грудня 1932 року мешканець Заудайки Іван Гаврилович Ботвинко (1904 р.н.) висланий до Північного краю на 3 роки.
  • 1932 року, за свідченням мешканки Заудайки Майдан Надії Іванівни (1926 р.н.) в село приїхали озброєні червоноармійці і забрали у жителів всю їжу. Всіх хто намагався хоч якось здобути їжу були розстріляні.
  • 15 листопада 1937 року уродженець Заудайки Петро Андрійович Кобзар (1904 р.н.) отримав в Іркутську вирок — 10 років таборів. Відбув їх в Архангельску. Вибув 22 серпня 1944 року.
  • 17 березня 1938 року в Хабаровську за антирадянську діяльність був розстріляний уродженець Заудайки Майдан Вакул Харитонович (1888 р.н.).
  • 21 жовтня 1938 року в Харкові був розстріляний уродженець Заудайки Яків Денисович Замочник (1899 р.н.), його звинуватили в українському націоналізмі, як учасника українського повстанського руху.
image
Братська могила 14 радянських воїнів, які загинули при звільненні села у вересні 1943р.

Згідно карті Червоної армії 1941 року в Заудайці знаходиться 468 дворів, 7 вітряних млинів, 1 церква та 1 цегляний завод.

Два роки (з 14 вересня 1941 року до 15 вересня 1943 року), Заудайка була тимчасово окупована німецькими військам.

Під час Другої світової війни 357 жителів були мобілізовані до лав Червоної армії і партизанських загонів проти німецьких військ, з них 217 загинуло. За мужність і відвагу, виявлені в боротьбі з ворогом, 67 жителів нагороджено орденами й медалями СРСР. Також впродовж війни нацисти насильно вивезли до Німеччини 18 місцевих жителів, розстріляли двох комуністів.

image
Пам’ятний знак 221 воїну-односельчанину, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945рр.

Під час Другої Світової війни збереглося декілька згадок про заудайців:

  • 9 листопада 1941 року Перший секретар Чернігвського обкому КП(Б)У Олексій Федоров видав наказ Ічнянському радянському партизанському загону до 15.11.1941 знищити в селі Заудайка старосту, який нібито «агент фашизму» і активізує місцевих «куркулів».
  • 29 травня 1943 року був заарештований уродженець Заудайки Борщев Петро Романович (1920 р.н.), червоноармієць залізничних військ, якого звинуватили в посяганні на зраду СРСР, пізніше виправданий.
  • 18 жовтня 1943 року, через два дні після відходу німецьких військ в селі Заудайка повідомлялося про безчинство колишніх радянських партизан: колишні радянські партизани Володимир Григорович Югденко, Микола Лукич Порш та Гавриїл Мозговий в нічний час підійшли до будинку, у якому проживала сім'я колишнього поліцейського — Смільчака, який втік з німцями, кинули на дах будинку дві гранати, зробили кілька пострілів у вікно будинку, у результаті чого був убитий батько дружини поліцейського, старий Майдан Павло.
  • В грудні 1943 року в бойових діях загинув уродженець Заудайки Майдан Федір Ігнатович (1918 р.н.). Останній час до війни він проживав в Махарадзевському районі Грузинської РСР.
  • 17 березня 1944 року в бою за село Березна загинув уродженець Заудайки стрілок 126-го стрілецького полку 71-ї стрілецької дивізії Імель Василь Олексійович (1912 р.н.). Похований в братській могилі № 1.

В 1945 році у Заудайці існувало дві релігійні общини Євангельських християн-баптистів, які були знищені НКВС у 1946 році, подібний процес знищення підпільних релігійних громад відбувся у 1954 році.

У 1963 році було збудовано нове приміщення школи. У 1964 році розпочав роботу цегельний завод, який припинив свою роботу в 1997 році. В 1969 році збудований будинок культури та двоповерхова адмінбудівля.

Станом на 1972 рік в селі мешкало 934 осіб. В Заудайці знаходилась восьмирічна школа (19 учителів і 254 учні), будинок культури на 400 місць, бібліотека, 2 медпункти.

Під час радянської інтервенції в Афганістан у 1979—1989 роках, військову службу проходило 18 жителів Заудайки, один з них загинув — Василь Борщ. Після виведення радянських військ з Афганістану, один із заудайських учасників тих подій, Василь Микитченко написав книгу «Від Заудайки до Кабула».

Станом на 1996 рік в селі знаходиться 364 двори, проживає 815 мешканців.

З 2001 року і дотепер, землі пайовиків обробляє «СТОВ Інтер».

У 2011 році село Заудайка було газифіковано та проведено очищення центрального ставу.

В 2016 році згідно чинного законодавства було реорганізовано Заудайську школу I—II ступенів в школу I ступеню. На 2016 рік в школі навчається лише 25 учнів.

5 квітня 2017 року було відкрито дошкільний навчальний заклад «Зернятко» на 16 місць.

До 2017 року орган місцевого самоврядування — Заудайська сільська рада.

30 листопада 2017 року села Заудайка та Коршаки увійшли до Ічнянської міської ради (Об'єднаної територіальної громади).

27 грудня 2017 року було підключено першу чергу вуличного освітлення протяжністю 2,2 км.

Населення

Мешканці села — в більшості українці.

Демографічна база села підірвана геноцидом українського народу, проведеного також і в цьому селі урядом СРСР 1932—1933. Наступний удар — насильницька мобілізація молоді до сталінських військ, більшість доведена до смерті на фронтах Другої Світової війни, а також незаконно утримувана у складі армії на каторжних роботах (до 1950-х років). З 1990-х років зменшення населення села набуло загрозливих масштабів, більшість молоді емігрувало у міста, що спричинило глибоку демографічну кризу.

Під час всеукраїнського перепису 2001 року, населення села склало 727 осіб, 98,62 % — українців, 1,38 % — росіян.

Динаміка населення

Рік 1737 1782 1787 1808 1824 1828 1834 1866 1885 1897 1924 1972 1988 1996 2001 2012 2017 2018
Населення (осіб) 690▲ 581 ▼ 650 ▲ 684 ▲ 543 ▼ 581 ▲ 591 ▲ 685 ▲ 759 ▲ 1361 ▲ 1978 ▲ 934 ▼ 1007 ▲ 815 ▼ 727 ▼ 508 ▼ 452 ▼ 449 ▼

Родовід

На 1732 рік в Заудайці проживали такі козацькі роди як: Смілик, Жадько, Борщ, Майдан, Шило, Близнюк, Помазан, Кузьменко, Мажний, Западинець, Малиш, Єсипенко, Гавриленко, Горох, Сидоренко, Бондаренко.

На 1878 рік, найпоширенішими в селі Заудайка були такі українські прізвища як: Бабенко, Богданов, Борщ, Ботвино, Гаврись, Деркач, Єсипенко, Жадько, Калашников, Коток, Кузьменко, Куник, Майдан, Манько, Петренко, Родченко, Сахно, Сидоренко, Сміляк, Солов'ян, Терещенко, Шило, Яновський.

Серед заудайців, вояків червоної армії, у часи Другої Світової війни 1941—1945 років найпоширенішими прізвищами були: Борщ — 37, Майдан — 23, Солов'ян — 16, Жадько — 13, Смілик — 11, Мозговий — 10; Деркач, Котко — по 8; Бурлука, Багмет, Близнюк — по 5; Журавель, Куник, Слолвей, Шарий, Кашуба, Багач — по 4; Шило, Богданов, Андруша, Держан, Крикуха, Кузьменко, Лисогор, Ткаченко, Тримпол — по 3; Гаврись, Яновський, Чміль, Губський, Дідиченко, Ковбаса, Кулик, Мажний, Максюта, Малиш, Мизюк, Сидоренко, Одаренко, Просич, Сахно — по 2; Бондаренко, Борейко, Ботвинко, Бурков, Гавриленко, Шевела, Ходак, Харута, Гавриш, Гайман, Галушка, Горбатко, Городний, Горох, Гришко, Данько, Даценко, Денисенко, Держан, Дідух, Диника, Єсипенко, Завада, Западинець, Івахненко, Ковалевський, Кондрацький, Куриленко, Куцевич, Лабунець, Лавринець, Лещенко, Литовченко, Ляховець, Сулименко, Туркеня, Харута, Ходак, Мовчаренко, Москаленко, Музиченко, Онищенко, Павлюк, Перистик, Погуляйло, Полторацький, Помазан, Приходько, Пугач, Руденко, Савченко, Севост'ян — по 1.

На 1994 рік найпоширенішими прізвищами в Заудайці були: Борщ — 112, Жадько — 45, Майдан — 41, Солов'ян — 31, Смілик — 26, Котко — 21.

Інфраструктура

У селі Заудайка 1964—1997 роки працював цегляний завод.

Також в радянські часи на території села розміщувалась центральна садиба колгоспу «Перебудова», за яким було закріплено 4137 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 1665 га орної землі. Виробничий напрям господарства — вирощування зернових і технічних культур, м'ясо-молочне тваринництво.

2000 року в селі на основі колгоспу був створений кооператив «Дружба», що займається вирощуванням зернових культур.

Працює поштове відділення, сільський будинок культури, сільська бібліотека. Здоров'ям жителів опікуються працівники Фельдшерсько-акушерського пункту. На території села працює чотири торговельні точки.

Архітектура і культові споруди

Найвідомішою спорудою і візитівкою Заудайки є Свято-Покровська церква, збудована по типу «тринефна базиліка» у 1905—1910 роках. На її місці, до цього, існувала дерев'яна церква, збудована ще до 1730 року, яка декілька разів перебудовувалась: в 1834 та 1873 роках.

В радянські роки церква була закрита для Богослужіння, у 1930-х роках комуністами було розібрано дзвіницю та знято дзвони, а також розібрано частину цегляної огорожі. В роки німецької окупації 1941—1943 церква була відкрита, де за свідченням очевидців, проводились вінчання німецьких солдат та офіцерів. На сьогодні церква перебуває у чудовому стані — у 2000 році церкву було повністю перекрито залізом та проведено внутрішній ремонт.

В 1975 році встановлено пам'ятний знак загиблим заудайцям у Німецько-радянській війні.

Археологія

В Заудайці були знайдені декілька монет Римської імперії.

Водойми

Єдиною природною водоймою у Заудайці є річка Удай. Для збільшення водойм в 1950-ті, 1960-ті роки будувались і розширювались штучні ставки та озера.

Видатні люди

  • Борщ Вадим Валентинович (1977—2023) — страший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
  • Майдан Іван Григорович (1935, Заудайка) — український дипломат і науковець.
  • Борщ Микола Іванович (1939, Заудайка) — український громадський діяч, лауреат Чернігівської обласної премії імені Михайла Коцюбинського (2000).
  • Дяченко Анатолій Миколайович (1952, Заудайка) — український громадський діяч. Голова правління благодійного фонду «Богдан Гаврилишин».
  • Піневич Михайло Васильович (1888—1977) — український лікар-уролог.

На території громади на 2018 рік зареєстровано 11 учасників АТО, проживає 5 воїнів-інтернаціоналістів та мати загиблого воїна афганця Василя Борща, на честь якого в селі названо вулицю, на якій він проживав.

Галерея

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Заудайка (Ічнянська міська громада)
  • image
    Озеро в селі Заудайка (2009)
  • image
    Річка Удай між с. Монастирище та с. Заудайка (2009)

Див. також

Джерела

  • Село Заудайка Ічнянського району Чернігівської області [ 22 вересня 2017 у Wayback Machine.]
  • Описание старой Малороссии. Материалы для истории заселения, землевладения и управления : в 3 т. / Ал. Лазаревский. - Киев : Тип. К. Н. Милевского, 1888 - 1893. Т. 3 : Полк Прилуцкий. – 1893. – XIV, 426, XV (ст. 212-215) [ 11 березня 2022 у Wayback Machine.]
  • Чернігівщина : енциклопедичний довідник / за ред. А.В. Кудрицького. : Українська радянська енциклопедія ім. М.П. Бажана, 1990.

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 4 грудня 2013. Процитовано 22 травня 2008.
  2. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 листопада 2017. Процитовано 22 вересня 2017.
  3. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 жовтня 2019. Процитовано 11 вересня 2019.
  4. . Архів оригіналу за 22 вересня 2017. Процитовано 21 вересня 2017.
  5. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 травня 2017. Процитовано 21 вересня 2017.
  6. . Архів оригіналу за 6 вересня 2017. Процитовано 17 травня 2017.
  7. Малороссийские переписные книги 1666 года
  8. ЦДИАК Ф 51-3-8237
  9. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 вересня 2017. Процитовано 22 вересня 2017.
  10. . Архів оригіналу за 17 грудня 2017. Процитовано 16 грудня 2017.
  11. . Архів оригіналу за 29 жовтня 2017. Процитовано 29 жовтня 2017.
  12. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 грудня 2017. Процитовано 19 грудня 2017.
  13. рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с., (код 2586)
  14. . Архів оригіналу за 23 вересня 2017. Процитовано 23 вересня 2017.
  15. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 травня 2017. Процитовано 23 вересня 2017.
  16. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  17. . Архів оригіналу за 23 вересня 2017. Процитовано 17 травня 2017.
  18. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-260. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  19. . Архів оригіналу за 22 вересня 2017. Процитовано 22 вересня 2017.
  20. Адміністративний поділ УНР
  21. ДОНЕЦ И. В. «СМЕРТНАЯ КАЗНЬ»
  22. Документи про синодальний рух на Ніжинщині у 1920-х роках
  23. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 листопада 2017. Процитовано 22 вересня 2017.
  24. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 вересня 2017. Процитовано 23 вересня 2017.
  25. . Архів оригіналу за 22 вересня 2017. Процитовано 22 вересня 2017.
  26. . Архів оригіналу за 13 червня 2014. Процитовано 22 вересня 2017.
  27. . Архів оригіналу за 21 червня 2017. Процитовано 22 вересня 2017.
  28. . Архів оригіналу за 1 травня 2019. Процитовано 17 травня 2019.
  29. . Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 13 травня 2016.
  30. . Архів оригіналу за 13 грудня 2017. Процитовано 27 листопада 2017.
  31. . Архів оригіналу за 16 вересня 2017. Процитовано 21 вересня 2017.
  32. . Архів оригіналу за 23 вересня 2017. Процитовано 22 вересня 2017.
  33. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 вересня 2017. Процитовано 22 вересня 2017.
  34. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 жовтня 2018. Процитовано 13 жовтня 2018.
  35. Деснянка №9 (485), 27 февраля 2014
  36. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 16 вересня 2015.
  37. Приблизна оцінка на 58 дворів
  38. . Архів оригіналу за 6 вересня 2017. Процитовано 17 травня 2017.
  39. . Архів оригіналу за 22 вересня 2017. Процитовано 21 вересня 2017.
  40. (3 Багач + 1 Богач)
  41. (ймовірно 4)
  42. Загиблі військові у Другу Світову війну із Заудайки Ічнянського району
  43. . Архів оригіналу за 23 вересня 2017. Процитовано 23 вересня 2017.
  44. . Архів оригіналу за 14 травня 2016. Процитовано 13 травня 2016.
  45. . Архів оригіналу за 22 вересня 2017. Процитовано 21 вересня 2017.
  46. . Архів оригіналу за 22 вересня 2017. Процитовано 21 вересня 2017.
  47. . Архів оригіналу за 17 грудня 2017. Процитовано 16 грудня 2017.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Zaudajka Zaudajka selo v Ukrayini u Priluckomu rajoni Chernigivskoyi oblasti Vhodit do skladu Ichnyanskoyi miskoyi gromadi Naselennya 430 osobi stanom na 2021 rik selo ZaudajkaSvyato Pokrovska cerkvaKrayina UkrayinaOblast Chernigivska oblastRajon Priluckij rajonGromada Ichnyanska miska gromadaOblikova kartka Zaudajka Osnovni daniZasnovane 1580Naselennya 430 01 01 2021 Plosha 30 4 km Poshtovij indeks 16725Telefonnij kod 380 4633Geografichni daniGeografichni koordinati 50 50 15 pn sh 32 11 34 sh d 50 83750 pn sh 32 19278 sh d 50 83750 32 19278 Koordinati 50 50 15 pn sh 32 11 34 sh d 50 83750 pn sh 32 19278 sh d 50 83750 32 19278Serednya visota nad rivnem morya 120 mVodojmi r UdajMisceva vladaAdresa radi 16703 Chernigivska obl Priluckij r n m Ichnya plosha T G Shevchenka 1KartaZaudajkaZaudajkaMapa Zaudajka u VikishovishiGeografiyaSelo Zaudajka znahoditsya na livomu berezi richki Udaj vishe za techiyeyu na vidstani 4 5 km roztashovane selo Andriyivka nizhche za techiyeyu na vidstani 1 km roztashovanij hutir Korshaki na protilezhnomu berezi selo Monastirishe Richka v comu misci silno zabolochena boloto navkolo provedeno bagato irigacijnih kanaliv Cherez selo prohodit avtomobilnij shlyah teritorialnogo znachennya Bobrovicya Ichnya T 2527 NazvaNazva sela Zaudajka pohodit vid ponyattya za richkoyu Udaj yaka peretinaye selo Takozh nedaleko vid sela prohodila liva pritoka richki Udaj z odnojmennoyu nazvoyu Zaudajka yaka vela do teritoriyi Ichnyanskoyi sotni Priluckogo polku ToponimiSelo Zaudajka maye taki istorichni mikrotoponimi yak Kutki Moldavivka Liman Borshivka Smilikivka Majdanivka Mazhnivka Shlyah Vigon Zhadkivka Vokzal tut nemaye zupinki Zhabokryakivka Galonka Solov yanivka Gora Urochisha Levada Pisarka Zanivshina Ostacha Yaskovec Mistechko Gori Pashevi Mosti Pershij Drugij Mistechko Tretij Monastirishenskij Lisi Malyukivshina Melgovshina Kudlayeve Hoptivshina Persha Hoptivshina Druga Gogolivshina Chobit Kandzyubina Sosna Levada Maksimovicha IstoriyaCherez selo prohodila drevnya velika karavanna doroga z Kiyeva v Bulgariyu yakoyu velasya zhvava torgivlya z Hazariyeyu Selo vidome z 1580 roku za inshimi danimi z 1632 roku Zgidno z gramotoyu polskogo korolya Sigizmunda III vid 1590 roku Zaudajka razom z nizkoyu inshih naselenih punktiv peredavalas u vlasnist knyazyu Yaremi Vishneveckomu Monastirishe i Zaudajka po beregah richki Udaj na karti Covens amp Mortier seredina XVII stolittya Zaudajka bula zasnovana na livomu berezi Udayu yak visilka Monastirisha u zv yazku z rozshirennyam poselennya Z 1648 roku pislya pochatku vijni za nezalezhnist Ukrayini Bogdana Hmelnickogo Zaudajka vhodila v novostvorenu Monastirsku sotnyu Priluckogo polku a meshkanci sela zapisuvalis u kozaki Sotnya proisnuvala do 1782 roku i bula likvidovana za nakazom rosijskoyi imperatrici Katerini II Pid chas reyestru 1666 roku Zaudajka ne zgaduyetsya na vidminu vid susidnih Monastirisha Hayenkiv ta Voronivki U pershij polovini 18 stolittya Zaudajka bula rangovim selom monastirishenskih sotnikiv Piznishe sotniki Romanovichi skupovuvali tut selyanski dvori 1737 roku tut nalichuvalos 10 gospodarstv selyan i 6 gospodarstv pidsusidkiv 31 gospodarstv kozakiv 13 vibornih 18 pidpomichnikiv ta 11 gospodarstv kozachih pidsusidkiv Usogo 58 gospodarstv Po opisu 1740 roku tut znachitsya 4 pospolitih dvori kozackih ta yih pidsusidki a takozh vlasnikami skuplenih dvoriv 26 2 lyutogo 1741 roku meshkanciv Priluckogo polku vidpravili na poselennya Orenburzkoyi forteci sered nih buv zaudajskij pospolitij selyanin Josip Pavlovich Ignatenko zi svoyeyu zhinkoyu ta ditmi U 1752 roci za rozporyadzhennyam getmana Kirila Rozumovskogo selyanski dvori sela Zaudajki buli viddani Priluckomu polkovniku Galaganu jomu vidijshlo 19 dvoriv Za vidomistyu 1753 roku v 3audajci zalishalosya vilnih 3 selyanski dvori ta 1 bezdvorova hata 1763 roku zgidno z orderom getmana Kirila Rozumovskogo bunchukovij tovarish Maksim Sohanskij vidibrav u Romanovichiv 4 dvori 5 hat u troh brativ Romanovichiv Petra Fedora i Stepana Ivanovichiv lishilosya skupli 17 dvoriv 19 hat Na 1764 rik za polkovnikom Grigoriyem Galaganom znachilosya v seli 14 dush cholovichoyi stati selyan 1780 roku 25 dvoriv 32 hati selyan ta 6 dvoriv 7 hat pidsusidkiv yak i ranishe selyani nalezhali bratam Romanovicham 22 dvori 52 hati kozakiv Diyala derev yana Pokrovska cerkva zbudovana do 1730 roku Na 1782 rik v Zaudajci prozhivala 581 osoba u volodinni majora Grigoriya Galagana 20 cholovikiv i 26 zhinok majora Stepana Romanovicha 6 cholovikiv ta 13 zhinok kolezkoyi asesorshi Ulyani Romanovichevoyi 13 cholovikiv i 27 zhinok bunchukovogo tovarisha Feodora Romanovicha 13 cholovikiv 11 zhinok vijskovogo tovarisha Semena Volodkova 16 cholovikiv 27 zhinok bunchukovogo tovarisha Maksima Sahanskogo 12 cholovikiv 20 zhinok oboznoyi polkovoyi Marfi Kiselovoyi 3 cholovikiv svyashennika Mikolaya Gagulenskogo 2 cholovikiv Z zhinok kozakiv 168 cholovikiv 197 zhinok svyashenno ta cerkovnosluzhitelej 2 cholovikiv ta 2 zhinok vsogo 255 cholovikiv 326 zhinok Pislya skasuvannya polkovogo ustroyu 3audajka 1782 roku vidijshla do Nizhinskogo povitu Chernigivskogo namisnictva z 1797 roku Malorosijskoyi guberniyi a z 1802 roku Chernigivskoyi guberniyi Na 1834 rik do zaudajskoyi cerkvi buli pripisani 3 svshennosluzhitelya 1 dvoryanskij dvir 4 zhinki 50 kozackih dvoriv 205 cholovikiv i 224 zhinki 25 selyanskih dvoriv 71 cholovik ta 84 zhinki V 1860 h rokah v zaudajskih pomishickih shinkah prodavali gorilku vigotovlenu na vinokurnih zavodah Galagana Cina gorilki za vidro z pidvalu bula 56 65 kopijok 1866 roku u vlasnickomu seli Monastirishenskoyi volosti Nizhinskogo povitu Chernigivskoyi guberniyi meshkalo 685 osib 326 cholovichoyi stati ta 359 zhinochoyi nalichuvalos 114 dvorovih gospodarstv isnuvala pravoslavna cerkva Cerkovnij starosta zaudajskij kozak Nikifor Majdan Na 1880 rik v Zaudajci nalichuyetsya 15 vitryanih mliniv Stanom na 1885 rik u kolishnomu derzhavnomu ta vlasnickomu seli Monastirishenskoyi volosti meshkalo 759 osib nalichuvalos 150 dvorovih gospodarstv isnuvala pravoslavna cerkva 2 postoyalih budinki ta 3 vitryanih mlini 26 serpnya 1886 roku z Odesi na kolonizaciyu do Zelenogo Klinu vijshov paroplav Rossiya z zaudajcyami na bortu iz Zaudajki na bortu buli zapasnij kaptenarmus Majdan kozak Zhadko kozak Derkach ta zapasnij ryadovij Yurchenko U 1895 roci u Zaudajci bulo vidkrito zemsku shkolu Za perepisom 1897 roku kilkist meshkanciv zrosla do 1361 osobi 691 cholovichoyi stati ta 670 zhinochoyi z yakih vsi pravoslavnoyi viri 16 kvitnya 1906 roku v Zaudajci vidbulos vesillya Mariyi Mikolayivni Kurilenko z dvoryanskogo rodu Kurilenkiv yaka vijshla za miscevogo kozaka Tihona Feodosiyevicha Majdana 1883 r n 9 travnya 1906 roku yiyi sestra Matrona Mikolayivna Kurilenko 1888 r n pobralas z inshim zaudajcem mishaninom Andriyem Stefanovichem Bogdanovim 1881 r n V 1915 roci vidkrita shkola na tri klasi u yakij navchavsya 41 uchen z nih 10 vihidciv z dvoryan ta mishan a reshta kozaki ta selyani Na toj chas za deyakimi danimi u Zaudajci nalichuvalos do 2800 zhiteliv Buremni poidyi Ukrayinskoyi revolyuciyi 1917 roku priveli do nezalezhnosti Ukrayini Zaudajka yak i inshi naseleni punkti Chernigivskoyi guberniyi stala skladovoyu novoyi ukrayinskoyi derzhavi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Cherez misyac pislya pochatku radyansko ukrayinskoyi vijni u sichni 1918 roku selishe bulo okupovane Chervonoyu Rosiyeyu A vzhe u berezni togo zh roku selo bulo zvilnene vid Chervonoyi armiyi armiyeyu UNR spilno z nimeckimi soyuznikami Nenadovgo vstanovlyuyetsya mir Za novim administrativno teritorialnim podilom UNR Zaudajka vidijshla v Zemlyu Pereyaslavshina z centrom u Prilukah Vidomo sho pid chas isnuvannya Ukrayinskoyi Derzhavi Skoropadskogo u 1918 roci Mizyuk iz Zaudajki buv getmanskim oficerom u misti Ichnya Vzhe v sichni 1919 roku pislya pochatku drugogo vtorgnennya Radyanskoyi Rosiyi v Ukrayinu selishe znovu perehodit pid kontrol Chervonoyi armiyi a v serpni 1919 roku z Zaudajki yih vibivayut bili vijska V grudni 1919 roku pislya porazki bilogvardijciv u seli ostatochno vstanovlyuyetsya radyanska vlada 1921 roku v seli stvoreno komsomolsku organizaciyu 1939 roku partijnu 1928 roku v Zaudajci diyala Ukrayinska sinodalna cerkva svyashennik Ioann Zaricin a predstavnik vid miryan Ivan Yevdokimovich Majdan U 1930 roci v seli Zaudajka buv stvorenij kolgosp Perebudova a na hutorah Solohnivka ta Korshaki kolgosp Udarnik Zgodom Perebudova bulo perejmenovano na Druzhba Pochinayuchi z 1929 roku bagato zaudajciv buli uv yazneni deportovani ta rozstrilyani radyanskoyu sistemoyu takozh velika kilkist naselennya bula znishena vlashtovanimi radyanskoyu vladoyu Golodomorom 8 bereznya 1929 roku buv areshtovanij zhitel Zaudajki Babenko Zaharij Petrovich 1874 r n otrimav virok 3 roki konctaboriv 7 chervnya 1929 roku meshkanec Zaudajki Bogdanov Fedir Stepanovich 1877 r n otrimav virok 3 roki konctaboriv 7 chervnya 1929 roku meshkanec Zaudajki Borsh Mikola Akimovich 1889 abo 1890 r n uv yaznenij do konctaboru na 3 roki 3 zhovtnya 1937 roku otrimav she 8 rokiv VTT za provedennya antiradyanskoyi agitaciyi 28 lyutogo 1930 roku buv areshtovanij zhitel Zaudajki Babenko Fedir Zaharovich 1907 r n otrimav virok 5 roki konctaboriv 20 veresnya 1937 roku zhitel Zaudajki Borsh Zahar Akimovich 1895 r n buv uv yaznenij do VTT na 8 rokiv za provedennya antiradyanskoyi agitaciyi 19 grudnya 1932 roku meshkanec Zaudajki Ivan Gavrilovich Botvinko 1904 r n vislanij do Pivnichnogo krayu na 3 roki 1932 roku za svidchennyam meshkanki Zaudajki Majdan Nadiyi Ivanivni 1926 r n v selo priyihali ozbroyeni chervonoarmijci i zabrali u zhiteliv vsyu yizhu Vsih hto namagavsya hoch yakos zdobuti yizhu buli rozstrilyani 15 listopada 1937 roku urodzhenec Zaudajki Petro Andrijovich Kobzar 1904 r n otrimav v Irkutsku virok 10 rokiv taboriv Vidbuv yih v Arhangelsku Vibuv 22 serpnya 1944 roku 17 bereznya 1938 roku v Habarovsku za antiradyansku diyalnist buv rozstrilyanij urodzhenec Zaudajki Majdan Vakul Haritonovich 1888 r n 21 zhovtnya 1938 roku v Harkovi buv rozstrilyanij urodzhenec Zaudajki Yakiv Denisovich Zamochnik 1899 r n jogo zvinuvatili v ukrayinskomu nacionalizmi yak uchasnika ukrayinskogo povstanskogo ruhu Bratska mogila 14 radyanskih voyiniv yaki zaginuli pri zvilnenni sela u veresni 1943r Zgidno karti Chervonoyi armiyi 1941 roku v Zaudajci znahoditsya 468 dvoriv 7 vitryanih mliniv 1 cerkva ta 1 ceglyanij zavod Dva roki z 14 veresnya 1941 roku do 15 veresnya 1943 roku Zaudajka bula timchasovo okupovana nimeckimi vijskam Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni 357 zhiteliv buli mobilizovani do lav Chervonoyi armiyi i partizanskih zagoniv proti nimeckih vijsk z nih 217 zaginulo Za muzhnist i vidvagu viyavleni v borotbi z vorogom 67 zhiteliv nagorodzheno ordenami j medalyami SRSR Takozh vprodovzh vijni nacisti nasilno vivezli do Nimechchini 18 miscevih zhiteliv rozstrilyali dvoh komunistiv Pam yatnij znak 221 voyinu odnoselchaninu yaki zaginuli v roki Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni 1941 1945rr Pid chas Drugoyi Svitovoyi vijni zbereglosya dekilka zgadok pro zaudajciv 9 listopada 1941 roku Pershij sekretar Chernigvskogo obkomu KP B U Oleksij Fedorov vidav nakaz Ichnyanskomu radyanskomu partizanskomu zagonu do 15 11 1941 znishiti v seli Zaudajka starostu yakij nibito agent fashizmu i aktivizuye miscevih kurkuliv 29 travnya 1943 roku buv zaareshtovanij urodzhenec Zaudajki Borshev Petro Romanovich 1920 r n chervonoarmiyec zaliznichnih vijsk yakogo zvinuvatili v posyaganni na zradu SRSR piznishe vipravdanij 18 zhovtnya 1943 roku cherez dva dni pislya vidhodu nimeckih vijsk v seli Zaudajka povidomlyalosya pro bezchinstvo kolishnih radyanskih partizan kolishni radyanski partizani Volodimir Grigorovich Yugdenko Mikola Lukich Porsh ta Gavriyil Mozgovij v nichnij chas pidijshli do budinku u yakomu prozhivala sim ya kolishnogo policejskogo Smilchaka yakij vtik z nimcyami kinuli na dah budinku dvi granati zrobili kilka postriliv u vikno budinku u rezultati chogo buv ubitij batko druzhini policejskogo starij Majdan Pavlo V grudni 1943 roku v bojovih diyah zaginuv urodzhenec Zaudajki Majdan Fedir Ignatovich 1918 r n Ostannij chas do vijni vin prozhivav v Maharadzevskomu rajoni Gruzinskoyi RSR 17 bereznya 1944 roku v boyu za selo Berezna zaginuv urodzhenec Zaudajki strilok 126 go strileckogo polku 71 yi strileckoyi diviziyi Imel Vasil Oleksijovich 1912 r n Pohovanij v bratskij mogili 1 V 1945 roci u Zaudajci isnuvalo dvi religijni obshini Yevangelskih hristiyan baptistiv yaki buli znisheni NKVS u 1946 roci podibnij proces znishennya pidpilnih religijnih gromad vidbuvsya u 1954 roci U 1963 roci bulo zbudovano nove primishennya shkoli U 1964 roci rozpochav robotu cegelnij zavod yakij pripiniv svoyu robotu v 1997 roci V 1969 roci zbudovanij budinok kulturi ta dvopoverhova adminbudivlya Stanom na 1972 rik v seli meshkalo 934 osib V Zaudajci znahodilas vosmirichna shkola 19 uchiteliv i 254 uchni budinok kulturi na 400 misc biblioteka 2 medpunkti Pid chas radyanskoyi intervenciyi v Afganistan u 1979 1989 rokah vijskovu sluzhbu prohodilo 18 zhiteliv Zaudajki odin z nih zaginuv Vasil Borsh Pislya vivedennya radyanskih vijsk z Afganistanu odin iz zaudajskih uchasnikiv tih podij Vasil Mikitchenko napisav knigu Vid Zaudajki do Kabula Stanom na 1996 rik v seli znahoditsya 364 dvori prozhivaye 815 meshkanciv Z 2001 roku i doteper zemli pajovikiv obroblyaye STOV Inter U 2011 roci selo Zaudajka bulo gazifikovano ta provedeno ochishennya centralnogo stavu V 2016 roci zgidno chinnogo zakonodavstva bulo reorganizovano Zaudajsku shkolu I II stupeniv v shkolu I stupenyu Na 2016 rik v shkoli navchayetsya lishe 25 uchniv 5 kvitnya 2017 roku bulo vidkrito doshkilnij navchalnij zaklad Zernyatko na 16 misc Do 2017 roku organ miscevogo samovryaduvannya Zaudajska silska rada 30 listopada 2017 roku sela Zaudajka ta Korshaki uvijshli do Ichnyanskoyi miskoyi radi Ob yednanoyi teritorialnoyi gromadi 27 grudnya 2017 roku bulo pidklyucheno pershu chergu vulichnogo osvitlennya protyazhnistyu 2 2 km NaselennyaMeshkanci sela v bilshosti ukrayinci Demografichna baza sela pidirvana genocidom ukrayinskogo narodu provedenogo takozh i v comu seli uryadom SRSR 1932 1933 Nastupnij udar nasilnicka mobilizaciya molodi do stalinskih vijsk bilshist dovedena do smerti na frontah Drugoyi Svitovoyi vijni a takozh nezakonno utrimuvana u skladi armiyi na katorzhnih robotah do 1950 h rokiv Z 1990 h rokiv zmenshennya naselennya sela nabulo zagrozlivih masshtabiv bilshist molodi emigruvalo u mista sho sprichinilo gliboku demografichnu krizu Pid chas vseukrayinskogo perepisu 2001 roku naselennya sela sklalo 727 osib 98 62 ukrayinciv 1 38 rosiyan Dinamika naselennya Rik 1737 1782 1787 1808 1824 1828 1834 1866 1885 1897 1924 1972 1988 1996 2001 2012 2017 2018Naselennya osib 690 581 650 684 543 581 591 685 759 1361 1978 934 1007 815 727 508 452 449 Rodovid Na 1732 rik v Zaudajci prozhivali taki kozacki rodi yak Smilik Zhadko Borsh Majdan Shilo Bliznyuk Pomazan Kuzmenko Mazhnij Zapadinec Malish Yesipenko Gavrilenko Goroh Sidorenko Bondarenko Na 1878 rik najposhirenishimi v seli Zaudajka buli taki ukrayinski prizvisha yak Babenko Bogdanov Borsh Botvino Gavris Derkach Yesipenko Zhadko Kalashnikov Kotok Kuzmenko Kunik Majdan Manko Petrenko Rodchenko Sahno Sidorenko Smilyak Solov yan Tereshenko Shilo Yanovskij Sered zaudajciv voyakiv chervonoyi armiyi u chasi Drugoyi Svitovoyi vijni 1941 1945 rokiv najposhirenishimi prizvishami buli Borsh 37 Majdan 23 Solov yan 16 Zhadko 13 Smilik 11 Mozgovij 10 Derkach Kotko po 8 Burluka Bagmet Bliznyuk po 5 Zhuravel Kunik Slolvej Sharij Kashuba Bagach po 4 Shilo Bogdanov Andrusha Derzhan Krikuha Kuzmenko Lisogor Tkachenko Trimpol po 3 Gavris Yanovskij Chmil Gubskij Didichenko Kovbasa Kulik Mazhnij Maksyuta Malish Mizyuk Sidorenko Odarenko Prosich Sahno po 2 Bondarenko Borejko Botvinko Burkov Gavrilenko Shevela Hodak Haruta Gavrish Gajman Galushka Gorbatko Gorodnij Goroh Grishko Danko Dacenko Denisenko Derzhan Diduh Dinika Yesipenko Zavada Zapadinec Ivahnenko Kovalevskij Kondrackij Kurilenko Kucevich Labunec Lavrinec Leshenko Litovchenko Lyahovec Sulimenko Turkenya Haruta Hodak Movcharenko Moskalenko Muzichenko Onishenko Pavlyuk Peristik Pogulyajlo Poltorackij Pomazan Prihodko Pugach Rudenko Savchenko Sevost yan po 1 Na 1994 rik najposhirenishimi prizvishami v Zaudajci buli Borsh 112 Zhadko 45 Majdan 41 Solov yan 31 Smilik 26 Kotko 21 InfrastrukturaU seli Zaudajka 1964 1997 roki pracyuvav ceglyanij zavod Takozh v radyanski chasi na teritoriyi sela rozmishuvalas centralna sadiba kolgospu Perebudova za yakim bulo zakripleno 4137 ga silskogospodarskih ugid u tomu chisli 1665 ga ornoyi zemli Virobnichij napryam gospodarstva viroshuvannya zernovih i tehnichnih kultur m yaso molochne tvarinnictvo 2000 roku v seli na osnovi kolgospu buv stvorenij kooperativ Druzhba sho zajmayetsya viroshuvannyam zernovih kultur Pracyuye poshtove viddilennya silskij budinok kulturi silska biblioteka Zdorov yam zhiteliv opikuyutsya pracivniki Feldshersko akusherskogo punktu Na teritoriyi sela pracyuye chotiri torgovelni tochki Arhitektura i kultovi sporudiNajvidomishoyu sporudoyu i vizitivkoyu Zaudajki ye Svyato Pokrovska cerkva zbudovana po tipu trinefna bazilika u 1905 1910 rokah Na yiyi misci do cogo isnuvala derev yana cerkva zbudovana she do 1730 roku yaka dekilka raziv perebudovuvalas v 1834 ta 1873 rokah V radyanski roki cerkva bula zakrita dlya Bogosluzhinnya u 1930 h rokah komunistami bulo rozibrano dzvinicyu ta znyato dzvoni a takozh rozibrano chastinu ceglyanoyi ogorozhi V roki nimeckoyi okupaciyi 1941 1943 cerkva bula vidkrita de za svidchennyam ochevidciv provodilis vinchannya nimeckih soldat ta oficeriv Na sogodni cerkva perebuvaye u chudovomu stani u 2000 roci cerkvu bulo povnistyu perekrito zalizom ta provedeno vnutrishnij remont V 1975 roci vstanovleno pam yatnij znak zagiblim zaudajcyam u Nimecko radyanskij vijni ArheologiyaV Zaudajci buli znajdeni dekilka monet Rimskoyi imperiyi VodojmiYedinoyu prirodnoyu vodojmoyu u Zaudajci ye richka Udaj Dlya zbilshennya vodojm v 1950 ti 1960 ti roki buduvalis i rozshiryuvalis shtuchni stavki ta ozera Vidatni lyudiBorsh Vadim Valentinovich 1977 2023 strashij lejtenant Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Majdan Ivan Grigorovich 1935 Zaudajka ukrayinskij diplomat i naukovec Borsh Mikola Ivanovich 1939 Zaudajka ukrayinskij gromadskij diyach laureat Chernigivskoyi oblasnoyi premiyi imeni Mihajla Kocyubinskogo 2000 Dyachenko Anatolij Mikolajovich 1952 Zaudajka ukrayinskij gromadskij diyach Golova pravlinnya blagodijnogo fondu Bogdan Gavrilishin Pinevich Mihajlo Vasilovich 1888 1977 ukrayinskij likar urolog Na teritoriyi gromadi na 2018 rik zareyestrovano 11 uchasnikiv ATO prozhivaye 5 voyiniv internacionalistiv ta mati zagiblogo voyina afgancya Vasilya Borsha na chest yakogo v seli nazvano vulicyu na yakij vin prozhivav GalereyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Zaudajka Ichnyanska miska gromada Ozero v seli Zaudajka 2009 Richka Udaj mizh s Monastirishe ta s Zaudajka 2009 Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Chernigivska oblast DzherelaSelo Zaudajka Ichnyanskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti 22 veresnya 2017 u Wayback Machine Opisanie staroj Malorossii Materialy dlya istorii zaseleniya zemlevladeniya i upravleniya v 3 t Al Lazarevskij Kiev Tip K N Milevskogo 1888 1893 T 3 Polk Priluckij 1893 XIV 426 XV st 212 215 11 bereznya 2022 u Wayback Machine ISBN 978 966 340 221 5 Chernigivshina enciklopedichnij dovidnik za red A V Kudrickogo Ukrayinska radyanska enciklopediya im M P Bazhana 1990 Primitki Arhiv originalu za 4 grudnya 2013 Procitovano 22 travnya 2008 PDF Arhiv originalu PDF za 18 listopada 2017 Procitovano 22 veresnya 2017 PDF Arhiv originalu PDF za 3 zhovtnya 2019 Procitovano 11 veresnya 2019 Arhiv originalu za 22 veresnya 2017 Procitovano 21 veresnya 2017 PDF Arhiv originalu PDF za 17 travnya 2017 Procitovano 21 veresnya 2017 Arhiv originalu za 6 veresnya 2017 Procitovano 17 travnya 2017 Malorossijskie perepisnye knigi 1666 goda CDIAK F 51 3 8237 PDF Arhiv originalu PDF za 23 veresnya 2017 Procitovano 22 veresnya 2017 Arhiv originalu za 17 grudnya 2017 Procitovano 16 grudnya 2017 Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2017 Procitovano 29 zhovtnya 2017 PDF Arhiv originalu PDF za 22 grudnya 2017 Procitovano 19 grudnya 2017 ros doref Chernigovskaya guberniya Spisok naselennyh mѣst po svѣdѣniyam 1864 goda tom XLIII Izdan Centralnym statisticheskim komitetom Ministerstva Vnutrennih Dѣl SanktPeterburg 1866 LXI 196 s kod 2586 Arhiv originalu za 23 veresnya 2017 Procitovano 23 veresnya 2017 PDF Arhiv originalu PDF za 17 travnya 2017 Procitovano 23 veresnya 2017 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref Arhiv originalu za 23 veresnya 2017 Procitovano 17 travnya 2017 Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g Pod red N A Trojnickogo S Pb Tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipolitografiya N L Nyrkina 1905 S 1 260 X 270 120 s ros doref Arhiv originalu za 22 veresnya 2017 Procitovano 22 veresnya 2017 Administrativnij podil UNR DONEC I V SMERTNAYa KAZN Dokumenti pro sinodalnij ruh na Nizhinshini u 1920 h rokah PDF Arhiv originalu PDF za 15 listopada 2017 Procitovano 22 veresnya 2017 PDF Arhiv originalu PDF za 23 veresnya 2017 Procitovano 23 veresnya 2017 Arhiv originalu za 22 veresnya 2017 Procitovano 22 veresnya 2017 Arhiv originalu za 13 chervnya 2014 Procitovano 22 veresnya 2017 Arhiv originalu za 21 chervnya 2017 Procitovano 22 veresnya 2017 Arhiv originalu za 1 travnya 2019 Procitovano 17 travnya 2019 Arhiv originalu za 6 bereznya 2016 Procitovano 13 travnya 2016 Arhiv originalu za 13 grudnya 2017 Procitovano 27 listopada 2017 Arhiv originalu za 16 veresnya 2017 Procitovano 21 veresnya 2017 Arhiv originalu za 23 veresnya 2017 Procitovano 22 veresnya 2017 PDF Arhiv originalu PDF za 22 veresnya 2017 Procitovano 22 veresnya 2017 PDF Arhiv originalu PDF za 13 zhovtnya 2018 Procitovano 13 zhovtnya 2018 Desnyanka 9 485 27 fevralya 2014 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 16 veresnya 2015 Priblizna ocinka na 58 dvoriv Arhiv originalu za 6 veresnya 2017 Procitovano 17 travnya 2017 Arhiv originalu za 22 veresnya 2017 Procitovano 21 veresnya 2017 3 Bagach 1 Bogach jmovirno 4 Zagibli vijskovi u Drugu Svitovu vijnu iz Zaudajki Ichnyanskogo rajonu Arhiv originalu za 23 veresnya 2017 Procitovano 23 veresnya 2017 Arhiv originalu za 14 travnya 2016 Procitovano 13 travnya 2016 Arhiv originalu za 22 veresnya 2017 Procitovano 21 veresnya 2017 Arhiv originalu za 22 veresnya 2017 Procitovano 21 veresnya 2017 Arhiv originalu za 17 grudnya 2017 Procitovano 16 grudnya 2017

Дата публікації:
Топ