Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

54 29 11 пн ш 13 35 19 сх д 54 48638889 пн ш 13 58861111 сх д 54 48638889 13 58861111Зассніц Країна Німеччина Адміністра

Зассніц (порт)

Зассніц (порт)

54°29′11″ пн. ш. 13°35′19″ сх. д. / 54.48638889° пн. ш. 13.58861111° сх. д. / 54.48638889; 13.58861111

Зассніц
image
Країна image Німеччина image
Адміністративна одиниця Зассніц image
Розташовується на водоймі d, Балтійське море image
Оператор d image
Дата офіційного відкриття 2 жовтня 1986 image
Обслуговується маршрутом d, d і d image
Залізнична лінія d image
З'єднується з d image
Офіційний сайт​(нім.) image
image Зассніц у Вікісховищі image

Поромний порт Зассніц (нім. нім. Fährhafen Sassnitz) — німецький морський порт на Балтійському морі в районі Мукран міста Зассніц. Розташований на [de] на сході острова Рюген. Порт введений в експлуатацію в жовтні 1986 року як поромний порт Мукран для [de]. 7 січня 1998 року відбулася зміна назви та перетворення на найбільший німецький залізничний поромний порт на Балтійському морі під назвою «Поромний порт Зассніц». Оператором є компанія Fährhafen Sassnitz GmbH, 10% якої належить землі Мекленбург-Передня Померанія, а 90% — місту Зассніц. Порт є найсхіднішим глибоководним портом Німеччини.

З травня 2016 року компанія Fährhafen Sassnitz GmbH управляє портом під брендом порт Мукран.

Опис

image
Пристань вигляд з моря

Із Зассніца курсують пороми до Швеції та Данії (Борнгольм) . Портом керує Fährhafen Sassnitz GmbH, розташована в Ной-Мукран.

У 2013—2015 рр. на території поромного порту Зассніц розроблено комерційну територію площею близько 23 га за 9,8 мільйона євро. Для цього також було використано кошти ЄС на покращення регіональної економічної структури у розмірі 5,5 млн євро.

Дві додаткові нитки (Північний потік-2) прокладені з 2018 року для розширення двониткового газопроводу Північний потік завдовжки 1200 км через Балтійське море з Росії до Німеччини. Для цього сталеві труби з Рурської області доставлялися залізницею з жовтня 2016 року та зберігалися в порту. За два роки в Мукрані розвантажили 612 поїздів, кожен з яких містив майже 150 сталевих труб. З літа 2017 року Wasco Coatings Europe покривала їх бетоном. Для цього використовувався завод французького трубопроводобудівника Eupec, який вже був побудований для добудови труб для перших двох ниток газопроводу Північний потік.

image
Завантаження порома [de]» у Заcсніці​

Залізничний поромний порт

Поромний порт Засcніц — єдиний порт у Центральній Європі, який має російську колію. Є три причали для прийому залізничних поромів. Два з них двоповерхові й побудовані на російській колії.

Останніми роками важливість залізничного навантаження дедалі зменшується. У 2000-х роках тут перевозили від 60 000 до 70 000 автомобілів на рік на залізничних поромах, більшість з яких прибували або прямували з/до Швеції. У 2015 році було всього 1500 автівок.

Залізничні споруди

image
Завантаження вагонів 2014

Територія площею 340 га має пряме сполучення із [en], що розділена на дільницю стандартної колії завдовжки 48 км і дільницю широкої колії — 24 км. Тут можна перевантажувати залізничні вагони з шириною колії 1520 мм, яка використовується у Фінляндії, Росії та країнах Балтії. Широка колія пропонує кілька варіантів перевантаження товарів. На додаток до п’яти перевантажувальних залів, кранових систем, системи повторного перекачування рідких вантажів і рампи для небезпечних вантажів, центральним інтерфейсом є установка для зміни колії із/на широкої колії на стандартну. Тут вантажні вагони піднімаються, а візки замінюються на іншу ширину колії. Для маневрових завдань використовується ширококолійний варіант серії DR V 60 з центральними буферними муфтами, сумісними з SA-3, типу INTERMAT. Об’єкти для перевантаження та пересування напряму з’єднані з двома двоповерховими ширококолійними поромними пристанями. Кожен поромний причал має п’ять колій, щоб скоротити час завантаження та розвантаження.

З міркувань остійності судна завантажуються і розвантажуються одночасно і якомога більшою кількістю вагонів на двох коліях. Під час розвантаження з верхньої палуби спочатку вивантажуються дві середні колії, потім дві зовнішні колії і, нарешті, середня колія, потім це відбувається на головній палубі в тому ж порядку. Завантаження відбувається у зворотному порядку.

Інші портові споруди

image
[de], за ним будівництво додаткових причалів

Загалом порт Мукран має 19 причалів для суден довжиною до 365 м і осадкою 9,5 м; у 2019 році зі внутрішньої сторони північного пірса побудовано ще три причали. Обслуговуються на додаток до залізничних поромів, пороми ролкери, генеральні та навалювальні вантажні судна та круїзні лайнери. У східній частині гавані є причальні споруди безпосередньо біля рибопереробного заводу.

У 2013/2014 роках була забудована територія в 6 га за 24 мільйони євро для перевалки важких вантажів, для офшорної промисловості. Розташований тут причал 3a споруджено спеціально для завантаження важких вантажів і вітряних турбін для офшорних вітрових електростанцій, щоб монтажні кораблі могли забирати тут вантаж. У 2016/2017 роках причал 10 у східній зоні було розширено для навантаження важких вантажів (офшорна промисловість). У серпні 2016 року введено в експлуатацію пункт розвантаження сипучих вантажів для перевалки зерна. У 2018–2020 роках на внутрішній стороні східного пірсу порту створено додаткові причали.

З вересня 2023 року розробляють проєкти щодо СПГ-термінала в Лубміні. У порту Мукран є два судна-сховища та випарники СПГ, що прийматимуть скраплений газ із танкерів-газовозів і подають його в газову мережу. У квітні 2024 року згідно з Федеральним законом про контроль за викидами видано дозвіл на будівництво та експлуатацію СПГ-термінала.

Наземне транспортне сполучення

Залізницею є сполучення через [de] до Штральзунда із [de] і, далі через [de] до Ростока та через [de] або [de] і [de] до Берліна. З 21 травня 2022 року поромний порт знову підключений до місцевого залізничного пасажирського транспорту лінією Regional Express 27. Однак скористатися поїздом можна лише з квитком на пором.

Лінія Маршрут Інтервал
RE27 - Порт Мукран 2 пари поїздів по суботах/неділях

Автострадами порт сполучений з [de] (E22), з [en] (E22 і E251) через Рюгенський міст зі Штральзундом і через автомагістраль з A20.

До поромного порту можна дістатися на автобусах громадського транспорту від залізничної станції маршрутом 18 (прямий) або маршрутом 22 (також з напрямку Бінц, приблизно 20 хвилин ходьби від зупинки «Дубніц») транспортної компанії «Vorpommern-Rügen». (ВВР).

Історія

Ще в 1909 році зі станції курсував залізничний пором [de] до Треллеборга (Швеція). З 1963 року розробляли прокти поромного сполучення між НДР і Радянським Союзом. Відправною точкою для поромів з боку НДР мав стати [de] на північному узбережжі острова Рюген. Ці проекти були скасовані; новий проект будівництва поромного сполучення розпочато в 1977 році. З 1982 року поромний порт у Мукрані будувався як один з останніх великих транспортних будівельних проектів у НДР за два мільярди марок НДР. Зокрема, планувалось створити ефективне поромне сполучення для вантажних перевезень із Клайпедою (Мемель), Литва, яка тоді була частиною Радянського Союзу, щоб уникнути тривалого сухопутного маршруту, який був дорогим через транзитні збори, транспортування вантажів з НДР до Радянського Союзу, що також було спричинено складною політичною ситуацією в Польщі. Численні військові-будівельники НВА також були залучені до розширення порту.

Поромне сполучення з Мукрана до Клайпеди відкрито в жовтні 1986 року та розширено до регулярного сполучення з п’ятьма (з шести спочатку запланованих) залізничних поромів до 1989 року. До скасування НДР ця територія була закритою і недоступною для всіх. У 1990-94 рр. значна частина радянських військ, дислокованих у НДР, перевезена додому через Мукран. Підстава для цього врегульована в угоді про проживання та вивід військ у рамках возз'єднання Німеччини.

Після 1990 року порт Мукран, який раніше використовувався виключно для вантажних і військових перевезень із Радянським Союзом, отримав додаткові завдання. Через обмеження пропускної спроможності міської гавані Зассніц в 1995 році було побудовано новий поромний термінал, а на чинних пристанях було проведено значні роботи з реконструкції та розширення, щоб прийняти зростаючий на той час пасажиропотік до Скандинавії. Після двох років розширення 7 січня 1998 року під назвою «Fährhafen Sassnitz» відкрито найбільший німецький залізничний поромний порт на Балтійському морі. З цього дня Королівська лінія курсувала не зі старого міського порту Зассніц, а із поромного порту Зассніц, як тепер називався порт Мукран.

“Fährhafen Sassenitz GmbH”, яка керує портом, була нещодавно заснована, і 10% належить землі Мекленбург-Передня Померанія, а 90% – місту Зассніц.

З 2001 року судноплавна компанія DFDS експлуатувала залізничну поромну лінію до Клайпеди в Литві. Проте через постійне зниження обсягів перевезення залізничних вагонів останніми роками стало економічно недоцільним і тому було припинено наприкінці вересня 2013 року.

На початку 2011 року компанія «Fährhafen Sassnitz GmbH» придбала у [en] 22 км широкої колії і заснувала [de] Baltic Port Rail Mukran як дочірню компанію. Обробку залізничних вантажів (генеральних вантажів і [de]) у ширококолійних перевезеннях на початку 2011 року перейняла тодішня DB Schenker Rail (тепер [en]) [de] із Гамбурга, яка заснувала дочірню компанію «Buss Rail Terminal Sassnitz GmbH» для цієї мети, яка належить до бізнес-зони «Buss Ports». 26 липня 2013 року з комерційних міркувань «DB Netz» виставила дільницю довжиною приблизно 5 км від розв’язки Борхтіц до нового поромного порту Зассніц, а також усі споруди станції стандартної колії на продаж.

З червня 2012 року між Зассніц-Мукран і Усть-Лугою (через Балтійськ) функціонує регулярне поромне сполучення, на якому також курсували російські вагони широкої колії. У липні 2014 року ця лінія була розширена, щоб підключити Клайпеду та Копенгаген.

Починаючи з червня 2014 року, залізничні транспортні засоби відправлялися лише спорадично до/зі Швеції, оскільки Stena Line перемістила вантажні перевезення до Ростока, а пасажирські перевезення (нічні поїзди з Берліна до Мальме) здійснювалися лише сезонно.

Розгалужені колійні мережі в Мукрані використовуються управлінням простоїв DB AG для паркування старих і непотрібних пасажирських вагонів, електровозів і тепловозів.

На початку 2020 року поромне сполучення між Росією (Балтійськ) і портом Мукран було налагоджено контейнеровозом «SVS Vega» в рамках Нового шовкового шляху під назвою Baltic Sea Bridge компанією Mukran Port Terminals GmbH und Co. KG, яка також обслуговує короткі морські перевезення в сусідньому регіоні Балтійського моря. Іншими партнерами компанії є Bahn Operator GmbH, судноплавна компанія BREB, [de] (EGP) і російсько-казахсько-білоруська залізнична компанія UTLC ERA (Об'єднана транспортно-логістична компанія — Євразійський залізничний альянс), розташована в Москві.

Поромне сполучення

Поточні лінії

З поромного порту Заcсніц є такі поромні сполучення:

Історичні лінії

  • до Балтійська: Контейнерне каботажне поромне сполучення як «Балтійський міст» у рамках «Нового шовкового шляху» (поромне сполучення не працює з 2020 р.)
  • до Треллеборга (Швеція) (2023–2024) на катамарані [en] від [en]
  • Королівська лінія Зассніц — Треллеборг (1909–2020)
  • Поромне сполучення Мукран — Клайпеда (1986–2016), також до Балтійська та Усть-Луги
  • до Палдіскі/Таллінн (Естонія): вантажний пором, який експлуатується судноплавною компанією Tallink, щодня з 17 березня по 19 квітня 2020 р.; створено як пряме сполучення між Німеччиною та країнами Балтії через проблеми на польських кордонах через пандемію COVID-19 за допомогою поромів [en] і [en]
  • до Істада (Швеція): 2020–2022 катамараном Skane Jet від «FRS Baltic»

Література

  • Wulf Krentzien: Die Sassnitzer Häfen und ihr Fährverkehr. Sutton-Verlag, Erfurt 2006, .
  • Harm Sievers: Auf der Breitspur nach Osten. Positive Perspektiven für den Fährhafen Sassnitz/Mukran. In: Güterbahnen, Heft 1/2009, ISSN 1610-5273, S. 32–35.
  • Wolfgang Klietz: Ostseefähren im Kalten Krieg. Ch. Links, Berlin 2012, .
  • Wolfhart Fabarius: Mukran: Offshore-Boom statt Fährverkehr. In: Täglicher Hafenbericht vom 20. Oktober 2016, S. 3.
  • Anne-Katrin Wehrmann: Vom Fährhafen zum Projektmanager. In: Hansa, Heft 6/2017, S. 84/85.
  • Wolfgang Klietz: Mukran – Honeckers Superhafen. Gespräche über einen Seeweg im Kalten Krieg. Edition Pommern, Elmenhorst/Vorpommern 2020, .
  • Lars-Kristian Brandt: Die Fährhäfen in Sassnitz und Mukran. Oceanum Verlag, Bremen 2022, .

Посилання

  • Fährhafen Sassnitz Website des Hafenbetreibers Fährhafen Sassnitz GmbH (deutsch, englisch, russisch, chinesisch)
  • Mukran Port Terminals Website der Mukran Port Terminals GmbH & Co.KG (deutsch, englisch)
  • CIS-Cargo GmbH Sassnitz Website der CIS-Cargo GmbH im Fährhafen (deutsch, litauisch, russisch)
  • Література за темою «Зассніц (порт)» на сайті [de](нім.)
  • Fernsehfilm „Mukran – Honeckers Superhafen“ in der ARD-Reihe „Geheimnisvolle Orte“, 45 Min.

Примітки

  1. Täglicher Hafenbericht (THB): Mukrane Port, abgerufen am 28. Julki 2024
  2. Eckhard-Herbert Arndt: „Mukran Port“ als neue Marke. In: vom 3. Mai 2016
  3. Bornholmslinjen – Ganzjährige Direktfähren ab nur 19 Euro. Abgerufen am 24. Januar 2019.
  4. Neues Gewerbegebiet für Sassnitz. Der Güterumschlag am Fährhafen hat sich innerhalb von 13 Jahren nahezu halbiert. In: vom 6. Februar 2015, S. 3
  5. Frank Binder: Ostsee: Nord Stream schafft Tatsachen · Erste Stahlrohre der umstrittenen Pipeline von Russland nach Deutschland für weitere Bearbeitung auf Rügen angeliefert. In: vom 28. Oktober 2016, S. 3
  6. Peter Kleinort: Produktionsstart für Röhrenwerk · Arbeiten an zweiter Ostsee-Pipeline „Nord Stream 2“ beginnen · Verlegung ab 2018. In: vom 10. Mai 2017, S. 15
  7. Eckhard-Herbert Arndt: Deutsche Bahn: Rückzug aus Hafen Mukran · Normalspurnetz soll verkauft werden. In: vom 10 Mai 2016, S. 3
  8. Hafenplan, mukran-port.de, abgerufen am 19. Juni 2019
  9. Thomas Schwandt: Wind of Change im Fährhafen. Offshore-Windparks vor der vorpommerschen Küste bieten Sassnitz neue Perspektiven als Bau- und Servicehafen. In: vom 10. Dezember 2014, S. 15
  10. Sassnitz setzt auf Offshore-Industrie · Der Standort an der Ostküste Rügens löst sich vom Fährgeschäft und wandelt sich zum Basis- und Servicehafen. In: vom 13. November 2015, Sonderbeilage Baltic Sea/Ostseehäfen, S. 5
  11. Riesiges Rohrlager an Rügens Ostküste · Mukran Port fungiert als Basisstandort für den Bau der Pipeline „Nord Stream 2“ und weitere Offshore-Projekte. In: vom 21. November 2017, S. 4
  12. Wolfhart Fabarius: Mukran: Offshore-Boom statt Fährverkehr · Neben Schwerlast setzt Sassnitz auf Getreideumschlag. In: vom 20. Oktober 2016, S. 3
  13. Kürzeste Regionalexpress-Linie von MV: In diesen Zug auf Rügen darf nicht jeder einsteigen. Abgerufen am 19. September 2022.
  14. Mit dem Zug zur Fähre - RE27 startet am 20. Mai 2023 - HANS – Hanseatische Eisenbahn GmbH. Abgerufen am 8. Juli 2023.
  15. Anreise - Mukran Port. Abgerufen am 29. Oktober 2019.
  16. Holger Brydda, Arno Crotogino: Der Fährhafen Mukran auf Rügen (DDR). In: , Heft 4/1990, S. 224—227.
  17. Struktur von Unternehmen Mukrane Port, abgerufen am 26. Juli 2024
  18. Marcel Brech: DFDS Seaways stellt Fährlinie zwischen Sassnitz und Klaipeda ein. 30. August 2013, archiviert vom Original
  19. Fährhafen Sassnitz erweitert seine Aktivitäten mit Hafenbahn. Schlotmann: Betrieb wird flexibler. Pressemeldung Nr. 99/11. Ministerium für Verkehr, Bau und Landesentwicklung, 20. April 2011
  20. Buss Ports investiert kräftig weiter in die Zukunft. In: Port of Hamburg Magazine, Nr. 2/11, S. 16, e. V., Hamburg 2011
  21. Deutsche Bahn verkauft Gleise in Sassnitz. In: ndr.de, abgerufen am 26. August 2016
  22. Stena Line verlagert Eisenbahnverkehr von Sassnitz nach Rostock. In: svz.de. Zeitungsverlag Schwerin, 24. April 2014,
  23. Berlin Night Express 2019. Abgerufen am 18. März 2019.
  24. Benjamin Klare: „Baltic Sea Bridge“ am Mukran Port · Hafen richtet Liniendienst zwischen Sassnitz und Baltijsk als Teil der Neuen Seidenstraße ein. In: vom 26. März 2020, S. 4
  25. Mukran Port: Liniendienste
  26. https://www.bornholmslinjen.de/fahrplan Fahrplan
  27. Kein Shutdown an der deutschen Küste. In: Hansa (Zeitschrift)|Hansa, Heft 5/2020, S. 50–52
  28. Neue Ostsee-Route · Tallink richtet von und nach Rügen für Frachtverkehr neue Verbindung ein, um Warentransport zu sichern. In: vom 23. März 2020, S. 2

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

54 29 11 pn sh 13 35 19 sh d 54 48638889 pn sh 13 58861111 sh d 54 48638889 13 58861111Zassnic Krayina Nimechchina Administrativna odinicyaZassnic Roztashovuyetsya na vodojmid Baltijske more Operatord Data oficijnogo vidkrittya2 zhovtnya 1986 Obslugovuyetsya marshrutomd d i d Zaliznichna liniyad Z yednuyetsya zd Oficijnij sajt nim Zassnic u Vikishovishi Poromnij port Zassnic nim nim Fahrhafen Sassnitz nimeckij morskij port na Baltijskomu mori v rajoni Mukran mista Zassnic Roztashovanij na de na shodi ostrova Ryugen Port vvedenij v ekspluataciyu v zhovtni 1986 roku yak poromnij port Mukran dlya de 7 sichnya 1998 roku vidbulasya zmina nazvi ta peretvorennya na najbilshij nimeckij zaliznichnij poromnij port na Baltijskomu mori pid nazvoyu Poromnij port Zassnic Operatorom ye kompaniya Fahrhafen Sassnitz GmbH 10 yakoyi nalezhit zemli Meklenburg Perednya Pomeraniya a 90 mistu Zassnic Port ye najshidnishim glibokovodnim portom Nimechchini Z travnya 2016 roku kompaniya Fahrhafen Sassnitz GmbH upravlyaye portom pid brendom port Mukran OpisPristan viglyad z morya Iz Zassnica kursuyut poromi do Shveciyi ta Daniyi Borngolm Portom keruye Fahrhafen Sassnitz GmbH roztashovana v Noj Mukran U 2013 2015 rr na teritoriyi poromnogo portu Zassnic rozrobleno komercijnu teritoriyu plosheyu blizko 23 ga za 9 8 miljona yevro Dlya cogo takozh bulo vikoristano koshti YeS na pokrashennya regionalnoyi ekonomichnoyi strukturi u rozmiri 5 5 mln yevro Dvi dodatkovi nitki Pivnichnij potik 2 prokladeni z 2018 roku dlya rozshirennya dvonitkovogo gazoprovodu Pivnichnij potik zavdovzhki 1200 km cherez Baltijske more z Rosiyi do Nimechchini Dlya cogo stalevi trubi z Rurskoyi oblasti dostavlyalisya zalizniceyu z zhovtnya 2016 roku ta zberigalisya v portu Za dva roki v Mukrani rozvantazhili 612 poyizdiv kozhen z yakih mistiv majzhe 150 stalevih trub Z lita 2017 roku Wasco Coatings Europe pokrivala yih betonom Dlya cogo vikoristovuvavsya zavod francuzkogo truboprovodobudivnika Eupec yakij vzhe buv pobudovanij dlya dobudovi trub dlya pershih dvoh nitok gazoprovodu Pivnichnij potik Zavantazhennya poroma de u Zacsnici Zaliznichnij poromnij portPoromnij port Zascnic yedinij port u Centralnij Yevropi yakij maye rosijsku koliyu Ye tri prichali dlya prijomu zaliznichnih poromiv Dva z nih dvopoverhovi j pobudovani na rosijskij koliyi Ostannimi rokami vazhlivist zaliznichnogo navantazhennya dedali zmenshuyetsya U 2000 h rokah tut perevozili vid 60 000 do 70 000 avtomobiliv na rik na zaliznichnih poromah bilshist z yakih pribuvali abo pryamuvali z do Shveciyi U 2015 roci bulo vsogo 1500 avtivok Zaliznichni sporudiZavantazhennya vagoniv 2014 Teritoriya plosheyu 340 ga maye pryame spoluchennya iz en sho rozdilena na dilnicyu standartnoyi koliyi zavdovzhki 48 km i dilnicyu shirokoyi koliyi 24 km Tut mozhna perevantazhuvati zaliznichni vagoni z shirinoyu koliyi 1520 mm yaka vikoristovuyetsya u Finlyandiyi Rosiyi ta krayinah Baltiyi Shiroka koliya proponuye kilka variantiv perevantazhennya tovariv Na dodatok do p yati perevantazhuvalnih zaliv kranovih sistem sistemi povtornogo perekachuvannya ridkih vantazhiv i rampi dlya nebezpechnih vantazhiv centralnim interfejsom ye ustanovka dlya zmini koliyi iz na shirokoyi koliyi na standartnu Tut vantazhni vagoni pidnimayutsya a vizki zaminyuyutsya na inshu shirinu koliyi Dlya manevrovih zavdan vikoristovuyetsya shirokokolijnij variant seriyi DR V 60 z centralnimi bufernimi muftami sumisnimi z SA 3 tipu INTERMAT Ob yekti dlya perevantazhennya ta peresuvannya napryamu z yednani z dvoma dvopoverhovimi shirokokolijnimi poromnimi pristanyami Kozhen poromnij prichal maye p yat kolij shob skorotiti chas zavantazhennya ta rozvantazhennya Z mirkuvan ostijnosti sudna zavantazhuyutsya i rozvantazhuyutsya odnochasno i yakomoga bilshoyu kilkistyu vagoniv na dvoh koliyah Pid chas rozvantazhennya z verhnoyi palubi spochatku vivantazhuyutsya dvi seredni koliyi potim dvi zovnishni koliyi i nareshti serednya koliya potim ce vidbuvayetsya na golovnij palubi v tomu zh poryadku Zavantazhennya vidbuvayetsya u zvorotnomu poryadku Inshi portovi sporudi de za nim budivnictvo dodatkovih prichaliv Zagalom port Mukran maye 19 prichaliv dlya suden dovzhinoyu do 365 m i osadkoyu 9 5 m u 2019 roci zi vnutrishnoyi storoni pivnichnogo pirsa pobudovano she tri prichali Obslugovuyutsya na dodatok do zaliznichnih poromiv poromi rolkeri generalni ta navalyuvalni vantazhni sudna ta kruyizni lajneri U shidnij chastini gavani ye prichalni sporudi bezposeredno bilya ribopererobnogo zavodu U 2013 2014 rokah bula zabudovana teritoriya v 6 ga za 24 miljoni yevro dlya perevalki vazhkih vantazhiv dlya ofshornoyi promislovosti Roztashovanij tut prichal 3a sporudzheno specialno dlya zavantazhennya vazhkih vantazhiv i vitryanih turbin dlya ofshornih vitrovih elektrostancij shob montazhni korabli mogli zabirati tut vantazh U 2016 2017 rokah prichal 10 u shidnij zoni bulo rozshireno dlya navantazhennya vazhkih vantazhiv ofshorna promislovist U serpni 2016 roku vvedeno v ekspluataciyu punkt rozvantazhennya sipuchih vantazhiv dlya perevalki zerna U 2018 2020 rokah na vnutrishnij storoni shidnogo pirsu portu stvoreno dodatkovi prichali Z veresnya 2023 roku rozroblyayut proyekti shodo SPG terminala v Lubmini U portu Mukran ye dva sudna shovisha ta viparniki SPG sho prijmatimut skraplenij gaz iz tankeriv gazovoziv i podayut jogo v gazovu merezhu U kvitni 2024 roku zgidno z Federalnim zakonom pro kontrol za vikidami vidano dozvil na budivnictvo ta ekspluataciyu SPG terminala Nazemne transportne spoluchennyaZalizniceyu ye spoluchennya cherez de do Shtralzunda iz de i dali cherez de do Rostoka ta cherez de abo de i de do Berlina Z 21 travnya 2022 roku poromnij port znovu pidklyuchenij do miscevogo zaliznichnogo pasazhirskogo transportu liniyeyu Regional Express 27 Odnak skoristatisya poyizdom mozhna lishe z kvitkom na porom Liniya Marshrut Interval RE27 Port Mukran 2 pari poyizdiv po subotah nedilyah Avtostradami port spoluchenij z de E22 z en E22 i E251 cherez Ryugenskij mist zi Shtralzundom i cherez avtomagistral z A20 Do poromnogo portu mozhna distatisya na avtobusah gromadskogo transportu vid zaliznichnoyi stanciyi marshrutom 18 pryamij abo marshrutom 22 takozh z napryamku Binc priblizno 20 hvilin hodbi vid zupinki Dubnic transportnoyi kompaniyi Vorpommern Rugen VVR IstoriyaShe v 1909 roci zi stanciyi kursuvav zaliznichnij porom de do Trelleborga Shveciya Z 1963 roku rozroblyali prokti poromnogo spoluchennya mizh NDR i Radyanskim Soyuzom Vidpravnoyu tochkoyu dlya poromiv z boku NDR mav stati de na pivnichnomu uzberezhzhi ostrova Ryugen Ci proekti buli skasovani novij proekt budivnictva poromnogo spoluchennya rozpochato v 1977 roci Z 1982 roku poromnij port u Mukrani buduvavsya yak odin z ostannih velikih transportnih budivelnih proektiv u NDR za dva milyardi marok NDR Zokrema planuvalos stvoriti efektivne poromne spoluchennya dlya vantazhnih perevezen iz Klajpedoyu Memel Litva yaka todi bula chastinoyu Radyanskogo Soyuzu shob uniknuti trivalogo suhoputnogo marshrutu yakij buv dorogim cherez tranzitni zbori transportuvannya vantazhiv z NDR do Radyanskogo Soyuzu sho takozh bulo sprichineno skladnoyu politichnoyu situaciyeyu v Polshi Chislenni vijskovi budivelniki NVA takozh buli zalucheni do rozshirennya portu Poromne spoluchennya z Mukrana do Klajpedi vidkrito v zhovtni 1986 roku ta rozshireno do regulyarnogo spoluchennya z p yatma z shesti spochatku zaplanovanih zaliznichnih poromiv do 1989 roku Do skasuvannya NDR cya teritoriya bula zakritoyu i nedostupnoyu dlya vsih U 1990 94 rr znachna chastina radyanskih vijsk dislokovanih u NDR perevezena dodomu cherez Mukran Pidstava dlya cogo vregulovana v ugodi pro prozhivannya ta vivid vijsk u ramkah vozz yednannya Nimechchini Pislya 1990 roku port Mukran yakij ranishe vikoristovuvavsya viklyuchno dlya vantazhnih i vijskovih perevezen iz Radyanskim Soyuzom otrimav dodatkovi zavdannya Cherez obmezhennya propusknoyi spromozhnosti miskoyi gavani Zassnic v 1995 roci bulo pobudovano novij poromnij terminal a na chinnih pristanyah bulo provedeno znachni roboti z rekonstrukciyi ta rozshirennya shob prijnyati zrostayuchij na toj chas pasazhiropotik do Skandinaviyi Pislya dvoh rokiv rozshirennya 7 sichnya 1998 roku pid nazvoyu Fahrhafen Sassnitz vidkrito najbilshij nimeckij zaliznichnij poromnij port na Baltijskomu mori Z cogo dnya Korolivska liniya kursuvala ne zi starogo miskogo portu Zassnic a iz poromnogo portu Zassnic yak teper nazivavsya port Mukran Fahrhafen Sassenitz GmbH yaka keruye portom bula neshodavno zasnovana i 10 nalezhit zemli Meklenburg Perednya Pomeraniya a 90 mistu Zassnic Z 2001 roku sudnoplavna kompaniya DFDS ekspluatuvala zaliznichnu poromnu liniyu do Klajpedi v Litvi Prote cherez postijne znizhennya obsyagiv perevezennya zaliznichnih vagoniv ostannimi rokami stalo ekonomichno nedocilnim i tomu bulo pripineno naprikinci veresnya 2013 roku Na pochatku 2011 roku kompaniya Fahrhafen Sassnitz GmbH pridbala u en 22 km shirokoyi koliyi i zasnuvala de Baltic Port Rail Mukran yak dochirnyu kompaniyu Obrobku zaliznichnih vantazhiv generalnih vantazhiv i de u shirokokolijnih perevezennyah na pochatku 2011 roku perejnyala todishnya DB Schenker Rail teper en de iz Gamburga yaka zasnuvala dochirnyu kompaniyu Buss Rail Terminal Sassnitz GmbH dlya ciyeyi meti yaka nalezhit do biznes zoni Buss Ports 26 lipnya 2013 roku z komercijnih mirkuvan DB Netz vistavila dilnicyu dovzhinoyu priblizno 5 km vid rozv yazki Borhtic do novogo poromnogo portu Zassnic a takozh usi sporudi stanciyi standartnoyi koliyi na prodazh Z chervnya 2012 roku mizh Zassnic Mukran i Ust Lugoyu cherez Baltijsk funkcionuye regulyarne poromne spoluchennya na yakomu takozh kursuvali rosijski vagoni shirokoyi koliyi U lipni 2014 roku cya liniya bula rozshirena shob pidklyuchiti Klajpedu ta Kopengagen Pochinayuchi z chervnya 2014 roku zaliznichni transportni zasobi vidpravlyalisya lishe sporadichno do zi Shveciyi oskilki Stena Line peremistila vantazhni perevezennya do Rostoka a pasazhirski perevezennya nichni poyizdi z Berlina do Malme zdijsnyuvalisya lishe sezonno Rozgaluzheni kolijni merezhi v Mukrani vikoristovuyutsya upravlinnyam prostoyiv DB AG dlya parkuvannya starih i nepotribnih pasazhirskih vagoniv elektrovoziv i teplovoziv Na pochatku 2020 roku poromne spoluchennya mizh Rosiyeyu Baltijsk i portom Mukran bulo nalagodzheno kontejnerovozom SVS Vega v ramkah Novogo shovkovogo shlyahu pid nazvoyu Baltic Sea Bridge kompaniyeyu Mukran Port Terminals GmbH und Co KG yaka takozh obslugovuye korotki morski perevezennya v susidnomu regioni Baltijskogo morya Inshimi partnerami kompaniyi ye Bahn Operator GmbH sudnoplavna kompaniya BREB de EGP i rosijsko kazahsko biloruska zaliznichna kompaniya UTLC ERA Ob yednana transportno logistichna kompaniya Yevrazijskij zaliznichnij alyans roztashovana v Moskvi Poromne spoluchennyaPotochni liniyi Z poromnogo portu Zacsnic ye taki poromni spoluchennya do Renne ostriv Borngolm Daniya kilka rejsiv na tizhden vlitku poromi en i de pid orudoyu en Istorichni liniyi do Baltijska Kontejnerne kabotazhne poromne spoluchennya yak Baltijskij mist u ramkah Novogo shovkovogo shlyahu poromne spoluchennya ne pracyuye z 2020 r do Trelleborga Shveciya 2023 2024 na katamarani en vid en Korolivska liniya Zassnic Trelleborg 1909 2020 Poromne spoluchennya Mukran Klajpeda 1986 2016 takozh do Baltijska ta Ust Lugi do Paldiski Tallinn Estoniya vantazhnij porom yakij ekspluatuyetsya sudnoplavnoyu kompaniyeyu Tallink shodnya z 17 bereznya po 19 kvitnya 2020 r stvoreno yak pryame spoluchennya mizh Nimechchinoyu ta krayinami Baltiyi cherez problemi na polskih kordonah cherez pandemiyu COVID 19 za dopomogoyu poromiv en i en do Istada Shveciya 2020 2022 katamaranom Skane Jet vid FRS Baltic LiteraturaWulf Krentzien Die Sassnitzer Hafen und ihr Fahrverkehr Sutton Verlag Erfurt 2006 ISBN 3 86680 016 9 Harm Sievers Auf der Breitspur nach Osten Positive Perspektiven fur den Fahrhafen Sassnitz Mukran In Guterbahnen Heft 1 2009 ISSN 1610 5273 S 32 35 Wolfgang Klietz Ostseefahren im Kalten Krieg Ch Links Berlin 2012 ISBN 3 86153 673 0 Wolfhart Fabarius Mukran Offshore Boom statt Fahrverkehr In Taglicher Hafenbericht vom 20 Oktober 2016 S 3 Anne Katrin Wehrmann Vom Fahrhafen zum Projektmanager In Hansa Heft 6 2017 S 84 85 Wolfgang Klietz Mukran Honeckers Superhafen Gesprache uber einen Seeweg im Kalten Krieg Edition Pommern Elmenhorst Vorpommern 2020 ISBN 978 3 939680 58 1 Lars Kristian Brandt Die Fahrhafen in Sassnitz und Mukran Oceanum Verlag Bremen 2022 ISBN 978 3 86927 618 2 PosilannyaFahrhafen Sassnitz Website des Hafenbetreibers Fahrhafen Sassnitz GmbH deutsch englisch russisch chinesisch Mukran Port Terminals Website der Mukran Port Terminals GmbH amp Co KG deutsch englisch CIS Cargo GmbH Sassnitz Website der CIS Cargo GmbH im Fahrhafen deutsch litauisch russisch Literatura za temoyu Zassnic port na sajti de nim Fernsehfilm Mukran Honeckers Superhafen in der ARD Reihe Geheimnisvolle Orte 45 Min PrimitkiTaglicher Hafenbericht THB Mukrane Port abgerufen am 28 Julki 2024 Eckhard Herbert Arndt Mukran Port als neue Marke In vom 3 Mai 2016 Bornholmslinjen Ganzjahrige Direktfahren ab nur 19 Euro Abgerufen am 24 Januar 2019 Neues Gewerbegebiet fur Sassnitz Der Guterumschlag am Fahrhafen hat sich innerhalb von 13 Jahren nahezu halbiert In vom 6 Februar 2015 S 3 Frank Binder Ostsee Nord Stream schafft Tatsachen Erste Stahlrohre der umstrittenen Pipeline von Russland nach Deutschland fur weitere Bearbeitung auf Rugen angeliefert In vom 28 Oktober 2016 S 3 Peter Kleinort Produktionsstart fur Rohrenwerk Arbeiten an zweiter Ostsee Pipeline Nord Stream 2 beginnen Verlegung ab 2018 In vom 10 Mai 2017 S 15 Eckhard Herbert Arndt Deutsche Bahn Ruckzug aus Hafen Mukran Normalspurnetz soll verkauft werden In vom 10 Mai 2016 S 3 Hafenplan mukran port de abgerufen am 19 Juni 2019 Thomas Schwandt Wind of Change im Fahrhafen Offshore Windparks vor der vorpommerschen Kuste bieten Sassnitz neue Perspektiven als Bau und Servicehafen In vom 10 Dezember 2014 S 15 Sassnitz setzt auf Offshore Industrie Der Standort an der Ostkuste Rugens lost sich vom Fahrgeschaft und wandelt sich zum Basis und Servicehafen In vom 13 November 2015 Sonderbeilage Baltic Sea Ostseehafen S 5 Riesiges Rohrlager an Rugens Ostkuste Mukran Port fungiert als Basisstandort fur den Bau der Pipeline Nord Stream 2 und weitere Offshore Projekte In vom 21 November 2017 S 4 Wolfhart Fabarius Mukran Offshore Boom statt Fahrverkehr Neben Schwerlast setzt Sassnitz auf Getreideumschlag In vom 20 Oktober 2016 S 3 Kurzeste Regionalexpress Linie von MV In diesen Zug auf Rugen darf nicht jeder einsteigen Abgerufen am 19 September 2022 Mit dem Zug zur Fahre RE27 startet am 20 Mai 2023 HANS Hanseatische Eisenbahn GmbH Abgerufen am 8 Juli 2023 Anreise Mukran Port Abgerufen am 29 Oktober 2019 Holger Brydda Arno Crotogino Der Fahrhafen Mukran auf Rugen DDR In Heft 4 1990 S 224 227 Struktur von Unternehmen Mukrane Port abgerufen am 26 Juli 2024 Marcel Brech DFDS Seaways stellt Fahrlinie zwischen Sassnitz und Klaipeda ein 30 August 2013 archiviert vom Original Fahrhafen Sassnitz erweitert seine Aktivitaten mit Hafenbahn Schlotmann Betrieb wird flexibler Pressemeldung Nr 99 11 Ministerium fur Verkehr Bau und Landesentwicklung 20 April 2011 Buss Ports investiert kraftig weiter in die Zukunft In Port of Hamburg Magazine Nr 2 11 S 16 e V Hamburg 2011 Deutsche Bahn verkauft Gleise in Sassnitz In ndr de abgerufen am 26 August 2016 Stena Line verlagert Eisenbahnverkehr von Sassnitz nach Rostock In svz de Zeitungsverlag Schwerin 24 April 2014 Berlin Night Express 2019 Abgerufen am 18 Marz 2019 Benjamin Klare Baltic Sea Bridge am Mukran Port Hafen richtet Liniendienst zwischen Sassnitz und Baltijsk als Teil der Neuen Seidenstrasse ein In vom 26 Marz 2020 S 4 Mukran Port Liniendienste https www bornholmslinjen de fahrplan Fahrplan Kein Shutdown an der deutschen Kuste In Hansa Zeitschrift Hansa Heft 5 2020 S 50 52 Neue Ostsee Route Tallink richtet von und nach Rugen fur Frachtverkehr neue Verbindung ein um Warentransport zu sichern In vom 23 Marz 2020 S 2

Дата публікації:
Топ