Засади (принципи) правової держави — це основоположні доктринальні ідеї, які в силу свого змісту і цінності є фундаментом правничої стратегії державотворення та розвитку доктрини правової держави.
Правова держава – держава, де діють та домінують справедливі закони, усі люди рівні перед законом і судом, втілюється верховенство права, забезпечуються права і свободи людини, гарантується принцип недопустимості звуження існуючих прав і свобод людини та відповідальності влади перед людиною, а реалізація принципу розподілу влади забезпечує незалежність та справедливість судочинства, гармонізацію державного управління, злагоду в суспільстві та створює таку систему правовідносин, за якої максимально усуваються можливості свавілля чиновників та повернення до тоталітаризму.
Засади правої держави є фундаментом правової держави, її принциповими ідеями, від яких не можливо відхилятись в практиці розбудови демократичної правової держави, що потребіує їх інтегративного аналізу.
Система засад правової держави
Принципи права - інтегративні основоположні морально-правові фундаментальні ідеї, які в силу свого змісту і цінності є фундаментом правничої стратегії, визначають доктринальну цінність правової системи, гармонізують всю систему правових норм, виступають першоджерелом окремих інститутів і норм права (є генетичною підвалиною, хромосомним набором системи права), надають глибокої єдності і системності регулятивним механізмам права, дають юридичну базу для тлумачення права в умовах конкуренції законодавчих норм, сприяють правильному пізнанню та застосуванню норм права, вносять упорядкованість у розв'язанні питань, відносно яких є прогалини в праві, служать основою й вихідним положенням для подальшого розвитку правничої доктрини, юридичної визначеності окремих інститутів права.
До засад (принципів) правової держави, закріплених у Конституції Україниї, на думку В. Кампо, необхідно віднести:
1) принцип верховенства Конституції (частина друга статті 8, статті 147, 150, 151, 152 Конституції);
2) принцип здійснення державної влади на засадах її розподілу на законодавчу, виконавчу і судову (стаття 6, розділи IV, V, VI, VIII Конституції України);
3) принцип демократичної держави (статті 1, 5, розділ III Конституції);
4) принцип соціальної держави (статті 1, 13, 24, 43, 44, 45, 46, 48 Конституції);
5) принцип пріоритету прав людини і громадянина над іншими цінностями в державі (статті 3, 21, 22, 64 Конституції);
6) принцип реальної гарантованості прав і свобод громадян (статті 1, 3, 5, 6, 7, 8, 15, 19, 21, 22, 24, 55, 56, 57, 60 тощо Конституції);
7) принцип законності (статті 56, 75, пункт 3 частини першої статті 85, статті 92, 93, 94, 95, 129 Конституції);
8) принцип взаємної відповідальності держави та особи (статті 3, 56, 68, 152 Конституції України).
Становлення й розвиток принципів конституційного права, як і самого конституційного права, нерозривно пов’язані зі становленням та розвитком конституційно-правової думки. У них втілені найважливіші надбання конституціоналізму, сформульовані видатними мислителями минулого, як-от: повага людської гідності, невідчужуваних прав людини, демократичного правління, розподіл влади, верховенство права тощо.
На думку О. Костенко слід створити Конституцію України, в якій були б реалізовані такі правила законотворення: свобода людини і протидія свавіллю визнаються основою прогресивного правопорядку в Україні; кожен громадянин може протидіяти поведінці держави, що виходить за межі зазначених повноважень; в Україні діє принцип рівності держави і людини перед законом і судом.
До основних засад правової держави належать: законодавче закріплення і реальне забезпечення державою природних прав і свобод людини; верховенство права; рівність перед законом і судом; взаємна відповідальність особи і держави; втілення у взаєминах між державою і людиною принципу добропорядності людини; формування законодавства за правилом «що народ не може вирішувати щодо самого себе, те і законодавець не може вирішувати щодо народу»; недопустимість звуження існуючих прав і свобод людини; розподіл влади на законодавчу, виконавчу і судову та забезпечення їх самостійності; створення дієвої системи механізмів стримувань і противаг проти можливостей маніпуляцій та узурпації влади; функціонування незалежної і ефективної судової влади; високий рівень правової свідомості і правової культури громадян і суспільства. Непорушним принципом правової держави є принцип недопустимості звуження існуючих прав і свобод людини під час прийняття нових законів.
Характеристика засад правової держави
Розподіл влади.
Доктрина розподілу влади була здавна присутня в творчості українських мислителів, зокрема Станіслава Оріховського (1513–1566 рр.). Концепція поділу влади в державотворенні була започаткована в Конституції Пилипа Орлика 5 квітня 1710 року.
Проте свого класичного вигляду вона набула лише в середині XVIII століття завдяки працям згадуваних уже англійського філософа Джона Локка та французького правознавця і філософа Шарля Монтеск’є. Саме з їхніми іменами пов’язане широке проникнення ідей доктрини розподілу влади в конституційну теорію й політичну та правову практику Нового часу. Уперше офіційно ці ідеї визнали в статті 16 Французької декларації прав людини і громадянина (1789), про що йшлося у розділі першому. Нині принцип розподілу влади став догмою конституційного права; його взяли на озброєння всі конституції, які ґрунтуються на засадах конституціоналізму.
В сучасній Україні ідея поділу влади як принцип побудови державного механізму була проголошена в Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року.
Розподіл влади – не самоціль, а засіб проти надмірної концентрації влади будь-яким органом (навіть колегіальним, сформованим у демократичний спосіб), ба більше - однією посадовою особою (навіть обраною народом). Попри відмінності й специфічні риси функціювання принципу розподілу влади в різних країнах (вони залежать від форм державного правління, національних традицій тощо), спільними для всіх сучасних демократичних держав є такі взаємозв’язані елементи цього принципу: органи законодавчої, виконавчої та судової влади самостійні в межах повноважень, визначених конституцією; законодавчу владу здійснює орган народного представництва – парламент; виконавча влада підпорядкована закону й підзвітна парламенту (принаймні в певних сферах); судова влада незалежна від законодавчої та виконавчої влади, а правосуддя здійснює тільки суд; узгодженість і збалансованість дій названих гілок влади забезпечують через систему взаємних стримувань і противаг.
Наразі, формування парламенту за списками від партій і блоків приводить як до можливостей монополізації влади, так і до прояву рис маніпулятивної демократії, до гіпертрофованої форми політизації законодавчої влади. Перехід на вибори до Верховної ради за партійними було запроваджено на основі неконституційного закону, яким було звужене право громадян «обирати і бути обраними». Зокрема, пропонувалось обирати серед уже обраних партіями, тоді як раніше була можливість висунення кандидатів від трудових колективів, Вузів, військових частин чи використання інституту самовисунення. Але ст. 22 Конституції стверджує: «При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод». Закони, звужуючі права и свободи людини не підлягають застосуванню. Указаним аспекти проблеми приділялась увага в наукових працях.
Конституційний Суд України, у рішенні в справі № 2-249/2019(5581/19 від 16 грудня 2019 року № 7-в/2019, зазначив, що поділ влади є основним засобом та неодмінною умовою запобігання концентрації влади, а отже, є інструментом проти зловживань нею задля адекватної реалізації прав і свобод людини і громадянина. Таким чином, поділ влади є гарантією прав і свобод людини і громадянина. Тому будь-яке порушення принципу поділу влади, що призводить до її концентрації, у тому числі суміщення не належних певним органам державної влади функцій, порушує гарантії прав і свобод людини і громадянина.
До ознак правової держави відноситься поділ державної влади між законодавчими, виконавчими і судовими органами, їх незалежність і єдність, недопустимість підміни функцій один одного, дієвість механізму «стримувань і противаг».
Законодавча влада має забезпечувати перш за все якість законів. Для цього має бути задіяна оптимальна модель формування та діяльності законодавчої влади. У її реформуванні не слід відмовлятися від ідеї двопалатного парламенту, досвід роботи якого в США та багатьох інших країнах свідчить про його певні переваги. Так, наприклад, у Франції законодавча влада здійснюється парламентом, який складається з двох палат: Національної асамблеї (нижня палата) і Сенату (верхня палата), в Італії з Сенату та Палати депутатів, в Іспанії Парламент (Генеральні кортеси) складається з Конгресу депутатів і Сенату, у Німеччині законодавчу владу виконують Бундестаг і Бундесрат, у Швейцарії Федеральні зібрання, як законодавчий орган, включають Національну раду і Раду кантонів, у Польщі законодавчу владу здійснюють Сейм (460 депутатів) та Сенат (100 сенаторів). Звичайно, двопалатний парламент консервативніший, і це виправдано. В законотворчій роботі насамперед має діяти принцип – «сім разів відміряй, один – відрізай». Для постійного оновлення законодавчої влади як запоруки прогресу слід запровадити таке правило: «Депутатами Верховної Ради України та органів місцевого самоврядування не можна обирати громадян України більше двох каденцій підряд». Якщо цього не воліє зробити чинний парламент, відповідне положення чи вся Конституція повинні прийматися на референдумі.
Важливо зазначити, що згідно ст. 5 Конституції України, «носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування».
Конституційний Суд України у Рішенні від 5 жовтня 2005 року № 6-рп/200512 наголосив на тому, що «Конституція України забороняє узурпацію належного виключно народові права визначати і змінювати конституційний лад в Україні державою, її органами або посадовими особами. Узурпація означає, зокрема, привласнення переліченими суб’єктами права, яке передусім належить народові, вносити зміни до Конституції України у спосіб, який порушує порядок, визначений розділом ХIII чинного Основного Закону України, в тому числі усунення народу від реалізації його права визначати і змінювати конституційний лад в Україні. Тому будь-які дії держави, її органів або посадових осіб, що призводять до узурпації права визначати і змінювати конституційний лад в Україні, яке належить виключно народові, є неконституційними і незаконними» (абзац перший підпункту 4.4 пункту 4 мотивувальної частини).
Право на волю. Загальна декларація прав людини закріплює такі фундаментальні засади державотворення: "Всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах. Вони наділені розумом і совістю і повинні діяти у відношенні один до одного в дусі братерства" ( ст.1); "Ніхто не повинен бути в рабстві або у підневільному стані; рабство і работоргівля забороняються в усіх їх видах" ( ст. 3); "Кожна людина має право вільно пересуватися і обирати собі місце проживання у межах кожної держави" ( ст. 13).
Згідно ст. 21 Конституції України «Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах». У Міжнародному Пакті про громадянські і політичні права відмічається, що «нікого не може бути полишено волі інакше, як на підставах і відповідно до такої процедури, яку встановлено законом» (ч. 1 ст. 9).
Воля є інтегративною засадою правової держави та правосуддя, яка визначає історично сформовані національні особливості та визначальні фактор самобутності й ідентичності Українського народу. В інтегративній доктрині волі можна виділити такі її структурно-функціональні ідеї-принципи як: «особиста свобода» (вільно і гідно жити, не бути поневоленим), «особиста недоторканність», «незалежність», «свобода думки», «свобода слова та вільного спілкування і висловлювання своїх поглядів», «свобода дії» (свобода робити все, що не заборонено законом і не обмежує совість, недопустимість позазаконного примусу), свобода вільної творчої діяльності». Воля, в правовому сенсі, – це і особиста свобода у зовнішньому просторі буття та особиста недоторканність (у вузькому сенсі – свобода пересування, не бути під арештом); це право вільно і гідно жити («вільному воля»), тобто не бути поневоленим (не перебувати в рабстві, кріпацтві, холопстві, жити і діяти без примусу, мати свободу творчість, яка потребує і вільних думок і вільного простору.
Правова демократія.
Проголошення в ст. 1 Конституції того, що Україна є демократичною державою, означає, що вона заснована на здійсненні реального народовладдя, повазі до прав і свобод людини і громадянина, на їх активній участі у формуванні державного апарату і здійсненні контролю за його діяльністю через вибори і представницькі установи.
Сама по собі демократія не є свободою (хіба що для того невизначеного загалу, яким є більшість «народу»), але вона становить одну з найважливіших гарантій свободи, – слушно зазначає дослідник американської демократії Ф. А. Хайєк. Як єдиний із досі винайдених способів мирної зміни влади вона є однією з тих найвищих, хоча й негативних, цінностей, які можна порівняти з запобіжними засобами проти чуми: попри їх ефективність ми навряд чи їх усвідомлюємо, але їх відсутність може виявитися смертельно небезпечною.
Демократія (від грецького demokratia (demos — народ і kratos — влада), що етимологічно трактується як влада народу — цивілізаційна форма організації суспільства та влади, що ґрунтується на забезпеченні максимально можливої свободи людини, визнанні народу єдиним джерелом влади, створенні рівних для людей правових можливостей участі в управлінні суспільством та прозорості державного управління, системи контролю за владою, верховенстві права та системі механізмів стримування і противаг проти концентрації, монополізації та інших форм узурпації влади, проявів тоталітаризму, диктатури, тиранії, олігархату, охлократії. Стандарт демократії - «правління народу, народом, для народу».
Детальніше див.: Демократія
Для розбудови правової держави в Україні важливо забезпечити втілення доктрини правової демократії, автором концепту якої є доктор політичних наук П. В. Мироненко. Правова демократія (грец. νομική δημοκρατία, англ. legal democracy) — модель державно-суспільного устрою, згідно з якою: 1)засади функціонування державності ґрунтуються на стійкій соціально-політичній згоді соціуму і влади, що передбачає правління більшості при забезпеченні прав меншості; 2) право системно забезпечує регулювання взаємодії суб'єктів політики та рівність усіх членів суспільства перед законом (верховенство права). Правова демократія, як форма співіснування соціуму і влади, мінімізує головну суперечність демократії між ідеєю повновладдя народу і неможливістю її всеосяжного втілення.
Правова демократія – це демократія в рамках справедливих законів, заснованих на засаді верховенстві права та інших принципах правової держави, на виваженому поєднанні прав і обов’язків громадян, їх неухильному дотриманні, організація суспільства, яке гарантує максимально можливі та окреслені законом права і свободи людини, надає широкі можливості участі народу як в управлінні державою та організації суспільного життя, так і контролю суспільства за діяльністю влади, забезпечує прозорість та відкритість дій влади, дієвість системи механізмів стримування і противаг проти узурпації влади.
Верховенство права.
Принцип верховенство права «належить до найкращих прогресивних здобутків політико-правової історії людства і покликаний забезпечувати гуманістичний розвиток суспільства. Верховенство права – це панування права в суспільстві. Йдеться про визначальну роль права у стосунках між усіма учасниками суспільного життя, у життєдіяльності державних і недержавних організацій, соціальних спільнот, груп, об'єднань, зрештою - усіх людей».
В працях професора Оксфордського університету Альберта Венна Дайсі, ще у 1885 році першою ознакою верховенства права є законність і визначеність закону; жодна людина не може бути вищою за закон і всі члени суспільства (незалежно від статусу) повинні бути підкорені закону однаково.
Квінтесенцією засади верховенства права є положення ст. 3 Конституції України: «Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави».
Верховенство права – найважливіший цивілізаційний ідеал сьогодення, в зміст якого вкладається становлення системи правового і суспільного устрою де володарює право, де природні права і свободи людини знайшли загальне визнання та законодавче закріплення, визнані найвищою цінністю суспільства, їх забезпечення стає пріоритетом держави, де сама державна влада перебуває під владою права і контролем закону, обмежується правом, а саме право створює таку систему правовідносин та дієвих механізмів стримувань і противаг, за якої максимально усуваються можливості свавілля чиновників.
Див. також: Верховенство права.
Засада соціальної держави.
Засада соціальної держави, викладена в ст. ст. 1, 13, 24, 43, 44, 45, 46, 48 Конституції України, важлива ідея правової держави, яка має орієнтувати владу і суспільство на створення системи гарантій соціальних прав людини, здійснення такої економічної і соціальної політики, яка забезпечувала б гідні умови життя кожної людини, створення умов для реалізації соціальних, культурних та економічних прав людини.
Згідно з Конституцією України держава забезпечує соціальну спрямованість економіки (частина четверта статті 13), що є основою для реалізації соціальних прав громадян, зокрема на соціальний захист та достатній життєвий рівень. Відповідно до Основного Закону України "кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло" (стаття 48), "пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом" (частина третя статті 46).
Конституційний Суд України у рішенні від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 констатував: «Однією з ознак України як соціальної держави є забезпечення загальносуспільних потреб у сфері соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України виходячи з фінансових можливостей держави, яка зобов’язана справедливо і неупереджено розподіляти суспільне багатство між громадянами і територіальними громадами та прагнути до збалансованості бюджету України. При цьому рівень державних гарантій права на соціальний захист має відповідати Конституції України, а мета і засоби зміни механізму нарахування соціальних виплат та допомоги - принципам пропорційності і справедливості»
Законність.
Ст. 6 Конституції України визначає, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Відповідно до ст. 19 Конституції України «Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».
Див.: законність.
Cправедливість.
Д. Ролз називає істину і справедливість першими серед чеснот людської діяльності, які безкомпромісні.
Справедливість – один з найважливіших принципів правової держави як у законодавчій, так і в безпосередньо правозастосовній діяльності. Справедливість (лат. justitia) – морально-правова категорія, один з основних принципів юриспруденції, які визначають необхідність об’єктивного, неупередженого ставлення до людини та її вчинків, чесного розв’язання юридичних справ; це відповідність між правами і обов'язками людини, діяннями та визнаннями, шаною й винагородою, проступками (правопорушеннями) й відповідальністю.
Принцип справедливості – основоположний принцип правової держави, який визначає відповідну співмірність реальних заслуг людини з визнанням її заслуг суспільством та органами держави, її вкладу на користь суспільства та отриманої винагороди, передбачає вимогу відповідності між роллю людини у житті суспільства та їхнім соціальним становищем, між їхніми правами та обов'язками, правопорушенням і відповідальністю, заслугами людей та їхнім суспільним визнанням.
Завданням цивільного судочинства згідно з ст. 21 ЦПК України є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов’язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Aequum est neminem cum alterius detrimento et injuria fieri locupletiorem – «справедливість вимагає, щоб ніхто не збагачувався незаконно за рахунок шкоди іншому».
У Національній стратегії у сфері прав людини, зокрема в § 4 «Забезпечення права на справедливий суд», підкреслено: «Стратегічна ціль – кожен в Україні має доступ до справедливого та ефективного судового розгляду незалежним і безстороннім судом, ефективних механізмів виконання судових рішень».
За визначенням Конституційного Суду України, оприлюдненому в рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 у справі про призначення судом більш м’якого покарання, справедливість є однією з основних засад права. Конституційний Суд підкреслює, що, як правило, справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки, а справедливе застосування норм права передбачає передусім недискримінаційний підхід, неупередженість.
У сучасній філософії права виділяються кілька аспектів поняття «справедливість”: справедливість як рівність можливостей в реалізації своїх здібностей та захисту своїх прав і законних інтересів; справедливість розподільча – справедливий розподіл благ виходячи з потреб кожної людини, юридичної рівності людини та з урахуванням її праці і заслуг перед суспільством і державою; справедливість відплатна – справедливість відповідальності за вчинені правопорушення. Справедливим у сфері юридичного процесу вважається те, що є благом для всіх; те, що корисне хоча б одній людині і не обмежує прав, свобод, благ і законних інтересів інших людей; нарешті справедливим є і те, що є корисним для одних і причиняє шкоду іншим, чи обмежує їх права й свободи, але здійснюється в умовах крайньої необхідності з метою забезпечення захисту більш вагомих благ, якщо цього неможливо досягти іншими засобами, а заподіяна при цьому шкода буде меншою, ніж відвернута.
Jus est ars boni et aequi – право є мистецтвом добра і справедливості.
Забезпечення поваги до людської гідності та прав і свобод людини.
Скакун О. В. зазначає, що права людини набули цінності, яка належить усьому міжнародному співтовариству, і отримали обґрунтування в міжнародному праві як правовий стандарт, до якого повинні прагнути всі народи і держави.
Загалом, ступінь і характер розвиненості прав людини визначається рівнем розвитку держави, права в певному суспільстві. Держава і право, з одного боку, та права людини і громадянина, з іншого, – це не різні за своєю сутністю, функціями та призначенням поняття, що функціонують незалежно одне від одного. Вони є принципово однопорядковими, взаємопов’язаними суспільними явищами.
Права людини відіграють роль таких мінімальних стандартів, які втілюють антропоцентричну тенденцію розвитку сучасного права. Ця концепція виходить з того, що усі дії публічної влади мають бути орієнтовані на благо людини, тобто на забезпечення таких умов її існування, які відповідають принципу гідності людини і пов’язаних з ним принципам автономії та свободи особи як найвищих соціальних цінностей. Держава (публічна влада) існує для людини, а не навпаки.
Позитивне закріплення вроджених прав людини, декларування їх вищого ціннісного статусу, насамперед на рівні конституції та сприйняття прав людини як критерія, через призму якого оцінюються характеристики всієї політичної системи, зазначає Р. С. Мартинюк, є сьогодні обов’язковим атрибутом правової держави. Однак такі формально юридичні характеристики Української держави мають, по суті, не стільки констатуючий, скільки програмний, цільовий характер, визначаючи напрям розвитку держави на перспективу. Разом із тим, є очевидним, що надмірна відірваність суспільних реалій від їх правової форми спричиняє нелегітимність влади в очах українських громадян. Таким чином, у сучасній Україні легітимність влади та права людини виявилися нерозривно пов’язаними між собою.
Принцип поваги до людської гідності та прав людини має на меті передусім визначити межі державної влади, обмежити дискрецію її органів і посадових осіб. Права людини є тим обмежувальним бар’єром, який заборонено переходити будь-яким державним органам і посадовим особам. Принцип поваги до людської гідності й прав людини передбачає також підпорядкованість організації державної влади утвердженню людини як найвищої цінності й забезпеченню та захисту її прав. Державну владу, що порушує цю вимогу, можуть усуну ти її носії — громадяни держави — й замінити іншою владою. Звідси випливає, що джерело державної влади — це люди, народ, а існування держави виправдане тією мірою, якою вона сприяє утвердженню людської гідності й прав людини.
Права і свободи людини становлять собою комплекс природних і нерушимих свобод і юридичних можливостей, що обумовлені фактом існування людини в цивілізованому суспільстві, іманентні можливості людини поводитись відповідно до своїх свідомих волевиявлень та робити все, що не заборонено законом і не спричиняє невиправданої шкоди правам і свободі інших людей.
У правовій системі України взагалі і в контексті розвитку інституту прав і свобод людини застосовуються як загальні міжнародні правові акти (планетарної дії), що приймаються в рамках ООН, так і загальноєвропейські джерела права:
1) загального характеру:
а) Загальної декларації прав людини ООН від 10 грудня 1948 р.;
б) Міжнародний пакт про громадянські та політичні права від 16 грудня 1966 р.;
в) Декларація основних принципів правосуддя для жертв злочинів та зловживань владою. Прийнята на сороковій сесії Генеральної Асамблеї ООН 29 листопада 1985 р.;
г) Конвенція проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання. Ратифікована Указом Президії ВР N 3484-XI (3484-11) від 26.01.87;
2) європейського значення:
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод ;
Європейська конвенція про запобігання тортурам та нелюдському або таких, що принижують гідність, поводженню чи покаранню 1987 р.;
Рекомендація (94) 12 Комітету Міністрів Ради Європи «Незалежність, дієвість та роль суддів» (ухвалена Комітетом Міністрів Ради Європи на 518 засіданні заступників міністрів 13 жовтня 1994 р.);
Рекомендація Комітету Міністрів державам-учасницям Ради Європи «Про Європейський кодекс поліцейської етики» – Rec (2001)10.
Система прав і свобод людини в Україні включає в себе особисті, екологічні, природоресурсні, гуманітарні, економічні, соціальні та громадянські та політичні права і свободи людини, а також правозахисні права і можливості громадян.
Чинна Конституція України заклала цілісну систему прав і свобод людини.
Особисті права і свободи людини закріплені в ст. 3, 21, 27, 28, 30, 31, 32, 33, 35 Конституції України та включають: право на життя та захист людяності, право на волю, свободу та особисту недоторканність, право на недоторканність житла, повага до гідності та право на честь, свобода думки, слова, світогляду і віросповідання, право на невтручання в приватне життя, таємниця листування, телефонних переговорів, телеграфної та іншої кореспонденції.
Екологічні права: право на чисте довкілля, свіже та чисте повітря, незабруднену землю, добротну воду і якісні продукти харчування, право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на поширення такої інформації, право кожного на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Природоресурсні права визначені в ст. ст. 13 Конституції України): «Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону». Вони знаходять розвиток в Земельному, Водному та Лісовому кодексах, окремих законах України, зокрема «Про рослинний світ», «Про тваринний світ», у Кодексі України «Про надра».
Економічні права закріплені в ст. 41-45 Конституції України: право на працю, право на відпочинок, право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, право на власність, право на підприємницьку діяльність, право на страйк, право на доступом до природних багатств і засобів забезпечення гідного існування. Дані права потребують більш чіткого юридичного визначення та забезпечення.
Гуманітарні права закріплені в ст. 53, 54 Конституції України: право на розвиток своїх духовних інтересів і здібностей, індивідуального образу та національної самобутності, доступу до освіти духовних здобутків людства, їх засвоєння, використання та участі у їх подальшому розвитку.
Соціальні права закріплені в ст. 46-49, 51, 52 Конституції України: право на житло, право на достатній життєвий рівень існування, право на шлюб та сім’ю, право на охорону здоров’я, медичну допомогу, права соціального захисту.
Громадянсько-політичні права закріплення в ст. 5, 15, 25, 26, 34, 36-40 Конституції України: право на свободу думки, слова, світогляду і віросповідань; правом людини і громадянина брати участь у громадському і державному житті, вносити пропозиції про поліпшення роботи державних органів, їх службових осіб і об’єднань громадян, критикувати недоліки в роботі, безпосередньо брати участь у різних об’єднаннях громадян, брати учать в управлянні державними справами, всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраним, право мирно збиратись без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, правом направляти звернення або особисто звертатись до органів влади і місцевого самоврядування та посадових осіб.
Правозахисні права і можливості – право на правничу допомогу та захист, право на необхідну оборону та будь-якими незабороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань, право на судовий захист, реабілітацію та право на захист прав і свобод в Європейському суді з прав людини.
Додатково див. також: Права людини.
Гарантії прав і свобод людини – це такі явища, які сприяють здійсненню прав і свобод людини, забезпечують їх охорону та захист. Згадка про такі гарантії зобов'язує державу не тільки проголошувати, декларувати у конституції й інших законах права і свободи, але й дбати, піклуватись про їхню здійсненність, можливість реалізації.
Рівність людей у своїй гідності та правах.
Рівність людей у своїй гідності та правах – інтегративний принцип, викладений в Декларації прав людини, в якій зазначено, що «всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах», «вони наділені розумом і совістю і повинні діяти у відношенні один до одного в дусі братерства» (ст. 1), «всі люди рівні перед законом і мають право, без будь-якої різниці, на рівний їх захист законом» (ст.7), а також закріплений у ст.ст. 21, 24, 26 Конституції України та законах України. Не може бути привілеїв чи обмежень у правах і свободах за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних чи інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, громадянства, освіти, роду занять, а також за мовними або іншими ознаками. Ніхто не може бути наділений додатковими правами або звільнений від будь-яких обов’язків. Правосуддя здійснюється на засадах загальної рівності людей перед законом і судом незалежно від їх походження, громадянства, соціального та майнового становища, расової та національної належності, статі, освіти, мови, ставлення до релігії, виду й характеру занять, місця проживання та інших обставин. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Права людини та основні свободи є її природніми і невід'ємним, наданим їй від народження. Жоден із правових актів чи жодна з юридичних дій не може звужувати конституційні на визнані міжнародними правовими актами права і свободи людини та не може тлумачитись як таке, що дозволяє скасування будь-яких прав і свобод, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено нормами Конституції України та міжнародних правових актів.
Конституційний Суд України в рішенні від 12 квітня 2012 року № 9-рп/2012 у справі щодо офіційного тлумачення положень статті 24 Конституції України (справа про рівність сторін судового процесу) зазначив:
«Конституційні права і свободи є фундаментальною основою існування та розвитку Українського народу, а тому держава зобов’язана створювати ефективні організаційно-правові механізми для їх реалізації. Відсутність таких механізмів нівелює сутність конституційних прав і свобод, оскільки призводить до того, що вони стають декларативними, а це є неприпустимим у правовій державі»;
«Рівність та недопустимість дискримінації особи є не тільки конституційними принципами національної правової системи України, а й фундаментальними цінностями світового співтовариства»;
«Гарантована Конституцією України рівність усіх людей в їх правах і свободах означає необхідність забезпечення їм рівних правових можливостей як матеріального, так і процесуального характеру для реалізації однакових за змістом та обсягом прав і свобод. У правовій державі звернення до суду є універсальним механізмом захисту прав, свобод та законних інтересів фізичних і юридичних осіб»;
«Кожен має гарантовані державою рівні права на захист прав і свобод у судовому порядку та на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку у судах усіх юрисдикцій, спеціалізацій та інстанцій, у тому числі й особа, яка засуджена і відбуває кримінальне покарання в установах виконання покарань».
Принцип свободи думки і слова.
Згідно ст. 15 Конституції України «Суспільне життя в Україні ґрунтується на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності. Жодна ідеологія не може визнаватися державою як обов'язкова. Цензура заборонена. Держава гарантує свободу політичної діяльності, не забороненої Конституцією і законами України». Конституційний принцип політичної та ідеологічної багатоманітності конкретизується в приписах Конституції про право людини на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, на свободу творчої діяльності.
Презумпція добропорядності.
Презумпція добропорядності – доктринальний принцип взаємовідносин людини і держави та суспільства в правовій державі, який полягає в тому, що кожна людина має честь і гідність, вважається добропорядною, доки інше не визначено в законної сили судовому рішенні; дії кожного є добропорядними, доки інше не доведено в передбаченому законом порядку; поширювана про людину інформація, що її порочить, вважається недостовірною, якщо інше не встановлено в передбаченому законом порядку; доказування достовірності такої інформації покладається на того, хто її поширив; поширювач інформації відшкодовує матеріальну і моральну шкоду, завдану людині, якщо не доведе достовірність поширюваної інформації.
Перезумпція добропорядності має витоки ще з давніх римських афоризмів: “quivis praesumitur bonus dones probetur contrarium” («кожен вважається чесним, поки не доведено протилежне»), “bona fides semper praesumitur, nisi malam fidem adesse probetur” («добросовісність завжди припускається, якщо не доведено злого умислу»), “malum non praesumitur” («дурне не презюмується»).
В наш час піднімаються дотичні до окресленої проблеми питання авторами, які аналізують норми цивільно-процесуального права.
Ст. 15 новітнього Закону України від 17 лютого 2022 року № 2073-IX «Про адміністративну процедуру», закріплює презумпцію правомірності дій та вимог особи в якості принципу адміністративної процедури, визначаючи наступне: «Дії та вимоги особи є правомірними, доки інше не буде доведено під час розгляду та/або вирішення справи. Сумніви щодо правомірності дій та вимог особи, що виникають внаслідок неоднозначного (множинного) трактування норми права, повинні тлумачитися адміністративним органом на користь їх правомірності». Разом з тим, принцип презумпції правомірності дій учасника процесу, в контексті гарантій захисту честі людини є лише частиною більш широкої доктринальної ідеї правової держави принципу добропорядності людини.Такі підходи мають знайти інтегративний розвиток та закріплення в усіх галузях права, на доктринальному рівні мають бути викладені в нормах Конституції України.
Див.: Презумпція добропорядності.
Неприпустимість звуження існуючих прав і свобод людини.
Неприпустимість звуження існуючих прав і свобод – основний принцип правової держави, в силу якого під час прийняття нових законів неприпустимо будь-яке звуження змісту і обсягу існуючих прав і свобод людини. V ст. 21 і 22 Конституції України закріплено важливу доктринальну ідею про те, що усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах, права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними, а при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Принцип незалежності судової влади та правосуддя.
Принцип незалежності правосуддя охоплює: інституційну й функціональну незалежність судів; незалежність самих суддів; доступ до судів; безсторонність судочинства; незалежність і безсторонність адвокатури; самостійність і неупередженість служби обвинувачення (прокуратури). Забезпечення незалежності правосуддя потребує реалізації концепції незалежності та процесуальної самостійності слідчого.
Відповідальність держави перед людиною.
Відповідно до ст. 3 Конституції України «Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави».
Правові основи реалізації принципу правової держави «відповідальності держави перед людиною» закладено у ст. 3, 56, 62 152 Конституції України, ст. 9, 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, ст. 53-1 КПК України, ст. 130 КПК України, Законі України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», Декларації основних принципів правосуддя для жертв злочинів та зловживань владою (прийнятій на сороковій сесії Генеральної Асамблеї ООН 29 листопада 1985 року), Законі України «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні» від 17 квітня 1991 року.
Відповідно до ст. 56 Конституції України «Кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень».
Відповідно до ч. З ст. 156 Конституції України "Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку".
Згідно ст. 1175 ЦК України «Відшкодування шкоди, завданої органом державної влади … у сфері нормотворчої діяльності», згідно з якою «шкода, завдана фізичній або юридичній особі в результаті прийняття органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування нормативно-правового акта, що був визнаний незаконним і скасований, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини посадових і службових осіб цих органів». Ці шляхетні норми потебують запровадження в правовому полі України детально прописаної процедури їх виконання, створення гарантій процесуального, організаційного, фінансового та інституційного забезпечення.
Відповідно до ст. 62 Конституції України "У разі скасування вироку суду як неправосудного держава відшкодовує матеріальну і моральну шкоду, завдану безпідставним засудженням".
На відміну від реалізації відповідальності органів влади перед людиною за незаконні дії в сфері цивільних правовідносин, процедура реабілітації в кримінальному судочинстві більш детально прописана в Законі України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду». Але і тут є проблеми. Виконання приписів цього закону потребує юридичної визначеності порядку дій Держказначейства та банківських установ щодо реалізації рішень суду, зокрема щодо виплат постраждалим від незаконних дій.
З урахуванням наявних прогалин в законодавстві доцільно буде об’єднати усі концептуальні ідеї існуючих законів і норм національного законодавства та міжнародних правових актів і правових позицій та прецедентів Європейського суду з прав людини й на основі загальної норми-принципу Конституції України розробити та прийняти окремий кодекс – «Кодекс реабілітації постраждалих від незаконних дій чи бездіяльності влади».
У своїй сукупності засади правової держави утворюють інтегративну систему гармонічних за своєю спрямованістю на забезпечення формування демократичної, соціальної, правової держави доктринальних ідей, в якій кожна з них має свою самостійну теоретично-правову сутність і державотворчу цінність, виступаючи першоджерелом окремих правових інститутів, органічно поєднаний з іншими засадами, а всі вони разом узяті становлять основу гарантій цивілізаційного розвитку суспільства та захисту прав і свобод людини.
Посилання
- Тертишник В. Конституція України. Науково-практичний коментар. Вид. 3-тє, доповн. і перероб. Київ: Алерта, 2024. 486 с. . С. 11.
- Українська правнича енциклопедія / За заг. ред. В. М. Тертишника, Л. Р. Наливайко, А. Є. Фоменко, В. В. Ченцова. Київ : Алерта, 2023. 768 с. . С. 616.
- Кампо В. Конституційні принципи правової держави та проблеми їх реалізації у практиці Конституційного Суду України. Віче. 2010. № 16. С. 4–7.
- Конституційне право: підручник / за загальною редакцією М.І. Козюбри. / Ю.Г. Барабаш, О.М. Бориславська, В.М. Венгер, М.І. Козюбра, А.А. Мелешевич. К.: Ваіте, 2021. C. 34-35.
- Костенко О. Яка Конституція нам потрібна, або Свобода людини проти правової сваволі. Віче. №13. липень 2015. http://www.viche.info/journal/4805/
- Тертишник В. Конституція України. Науково-практичний коментар. Вид. 3-тє, доповн. і перероб. Київ: Алерта, 2024. 486 с. . С. 12
- Кравців О. Р. Концепція поділу влади та її обмеження в працях Станіслава Оріховського (1513–1566 рр.). Наше право. 2005. № 4. С. 36–42.
- Перша конституція України гетьмана Пилипа Орлика. 1710 рік. Київ: Веселка, 1994.
- Конституційне право: підручник / за загальною редакцією М.І. Козюбри. / Ю.Г. Барабаш, О.М. Бориславська, В.М. Венгер, М.І. Козюбра, А.А. Мелешевич. К.: Ваіте, 2021. С. 109.
- Конституційне право: підручник / за загальною редакцією М.І. Козюбри. / Ю.Г. Барабаш, О.М. Бориславська, В.М. Венгер, М.І. Козюбра, А.А. Мелешевич. К.: Ваіте, 2021. С. 111.
- Тертишник В. Законодавча влада України: концептуальні проблеми удосконалення. Бюлетень Міністерства юстиції України. 2011. №11. С. 48-53. URL: file:///C:/Users/User/Downloads/bmju_2011_11_10%20(3).pdf. Тертишник В. Конституція України. Науково-практичний коментар. Вид. 3-тє, доповн. і перероб. Київ: Алерта, 2024. 486 с. ISBN 978-617-566-844-3 ; Тертышник В. Конституцію на референдум. Юридична практика. 2007. №8. 20 лютого; Тертишник В Законодавча влада: українські реалії та доктринальні проблеми. Віче. 2010. №23. С. 33-35.
- Скакун О. Ф. Теорія права і держави: підручник. 4-те видання. Київ: Алерта, 2021. 528 с.
- Тертишник В. Конституція України. Науково-практичний коментар. Вид. 3-тє, доповн. і перероб. Київ: Алерта, 2024. 486 с. . С. 29-30.
- Тертишник В. М. Воля в інтегративній системі засад правової держави. Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції. Спеціальний випуск. 2019. С. 15-19. URL: http://apnl.dnu.in.ua/2019/6.pdf
- Конституція України. Науково-практичний коментар. / Авер'янов В. Б.; Батанов О. В.; Баулін Ю. В. та інші. Харків «Право», 2003.
- Хайєк A. Ф. Політичний устрій вільного народу / Пер. з англ. К.: Сфера, 2000. С. 14.
- Тертишник В. Конституція України. Науково-практичний коментар. Вид. 3-тє, доповн. і перероб. Київ: Алерта, 2024. 486 с. . С. 9.
- Мироненко П. В. Суспільно-політичні процеси. Наукове видання Академії політичних наук України. Київ. Видавництво Політія, Випуск 2 (16)2020. С. 12.
- Тертишник В. Конституція України. Науково-практичний коментар. Вид. 3-тє, доповн. і перероб. Київ: Алерта, 2024. 486 с. . С.9.
- Albert Venn Dicey. Introduction to the Study of the Law of the Constitution (LF ed.) [1915]. URL: http://oll.libertyfund.org/titles/dicey-introductionto-the-study-of-the-law-of-the-constitution-lf-ed.
- Тертишник В. Конституція України. Науково-практичний коментар. Вид. 3-тє, доповн. і перероб. Київ: Алерта, 2024. 486 с. . С. 38.
- Ролз Д. Теорія справедливості. Київ: Видавництво Соломії Павличко «Основи», 2001. С. 19.
- Тертишник В. Українська правнича енциклопедія / За заг. ред. В. М. Тертишника, Л. Р. Наливайко, А. Є. Фоменко, В. В. Ченцова. Київ : Алерта, 2023. 768 с. . С.683-884.
- Тертишник В. Справедливість. Українська правнича енциклопедія / За заг. ред. В. М. Тертишника, Л. Р. Наливайко, А. Є. Фоменко, В. В. Ченцова. Київ : Алерта, 2023. 768 с. . С. 684.
- Скакун О. Ф. Теорія держави і права: підручник. Харків: Консум, 2001. С. 173.
- Колодій А. М. Принципи права України. К.: Юрінком Інтер, 1998. С. 96.
- Гончаренко С. Методика викладання положень Європейської Конвенції з прав людини прецедентного права Європейського суду з прав людини у юридичних вищих навчальних закладах. Право України. 2011. №7. С. 251-252.
- Мартинюк Р. С. Теорія прав людини: навч. посіб. Острог: Вид-во Національного університету “Острозька академія”, 2009. С. 7.
- Конституційне право: підручник / за загальною редакцією М.І. Козюбри. / Ю.Г. Барабаш, О.М. Бориславська, В.М. Венгер, М.І. Козюбра, А.А. Мелешевич. К.: Ваіте, 2021..
- Тертишник В. М. Права і свободи людини: підручн. Київ: Алерта, 2022. 432 с. . С. 12.
- Тертишник В. М. Права і свободи людини: підручн. Київ: Алерта, 2022. 432 с. ISBN 978-617-566-725-5. С. 26.
- Тертишник В. Конституція України. Науково-практичний коментар. Вид. 3-тє, доповн. і перероб. Київ: Алерта, 2024. 486 с. .С.92-94
- Тертишник В. М. Презумпція добропорядності та правомірності дій людини в системі засад правової держави. Науково-інформаційний вісник Івано-Франківського університету права імені Короля Данила Галицького:. Серія Право. 2023. Вип. 15 (27). Т. 1. С. 155-161. DOI: 10.33098/2078-6670.2023.15.27.1.155-161. URL: https://visnyk.iful.edu.ua/випуск-15-27-том-1/тертишник-в-м-презумпція-добропорядн/
- Бакалінська О. О. Категорія «добросовісність» в цивільному праві України. Часопис Київського університету права. 2011. № 4. С. 200–204.
- Конституційне право: підручник / за загальною редакцією М.І. Козюбри. / Ю.Г. Барабаш, О.М. Бориславська, В.М. Венгер, М.І. Козюбра, А.А. Мелешевич. К.: Ваіте, 2021. С. 112.
- Тертишник В. Конституція України. Науково-практичний коментар. Вид. 3-тє, доповн. і перероб. Київ: Алерта, 2024. 486 с. ISBN 978-617-566-844-3. С. 232-233.
Див. також
Нормативні акти
- Конституція України
- Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод
- Загальної декларації прав людини
- Міжнародний пакт про громадянські та політичні права
- Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права
- Конвенція проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання
- Закон України від 1.12.1994 року «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду //Відомості Верховної Ради України. – 1995. – №1. – Ст. 1. Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законами України URL: http:///www.zakon.rada.gov.ua
Джерела
Велика Українська енциклопедія. Електронна версія. URL: https://vue.gov.ua/Головна_сторінка
Галунько В. В. Людина і держава: монографія. Київ: Ун-т «Україна», 2014. 158 с.
Головатий С. Верховенство права. У 3–х книгах. Книга 2. Верховенство права: від доктрини до прецеденту. Київ: Видавництво «Фенікс», 2006. 1286 с.
Головаха Е.И., Бекешкіна І.Є., Небоженко В.С. Демократизація суспільства і розвиток особистості від тоталітаризму до демократії. Київ: Наук. думка, 1992. 267 с.
Задорожня Г. В. Конституційно-правовий статус глави держави в Україні та зарубіжних країнах: порівняльний аналіз: монографія. Київ: Алерта, 2016. С. 481-482.
Захист прав, свобод та інтересів людини і громадянина: галузево-правовий дискурс: монографія / за ред. Н. Гуторової та І. Криницького; Полтав. юрид. ін-т Нац. юрид. ун-ту ім. Ярослава Мудрого. Харків: Право, 2023. 440 с. ISBN 978-966-998-676-4
Кампо В. Конституційні принципи правової держави та проблеми їх реалізації у практиці Конституційного Суду України. Віче. 2010. № 16. С. 4–7.
Козюбра М. Принцип верховенства права і правової держави: єдність основних вимог. Наукові записки Національного університету «Києво-Могилянська академія». Юридичні науки. Т. 64. 2007. С. 3-9.
Колодій О.А. Конституційно-правовий статус українського народу: доктрина, регламентація, поняття та елементи: монографія. Київ: Ліра-К, 2020. 452 с. ISBN978-617-7910-88-5
Конституція України. Науково-практичний коментар / [редкол.: Р. О. Стефанчук (співголова), О. В. Петришин (співголова), Ю. Г. Барабаш та ін.; вступ. сл. В. Зеленського]; за заг. ред. Р. О. Стефанчука й О. В. Петришина; Нац. акад. прав. наук України; Конст. Суд України. Харків: Право, 2024. 1176 с.
Корнієнко М. В., Тертишник В. М. Принципи права в розв’язанні юридичних колізій. Верховенство права. 2017. №2. С. 10-16.
Ломжець Ю.В. Права людини та їх захист у сучасних реаліях: навчальний посібник. Київ : ОЛДІ-ПЛЮС, 2020. 208 с.
Машков А. Д. Теорія держави і права: підручник. Київ: Алерта, 2024. 452 с.ISBN 978-617-566-846-7
Молдован В.В., Чулінда Л.І. Конституційні права, свободи та обов'язки людини і громадянина: навчальний посібник. Київ: ЦУЛ, 2020. 206 с.
Наливайко Л. Р. Принцип правової держави як принцип державного ладу України. Соціологія права (науково – практичний журнал). 011. № 2. С. 36 – 44.
Науково-практичний коментар Конституції України /за ред. В. Л. Мусіяки. Харків: Право, 2011. 783 с.
Погорілко В. Ф., Головченко В. В., Сірий М. І. Права та свободи людини і громадянина в Україні. Київ: Ін Юре, 1997. 52 с.
Погребняк С. П. Основоположні принципи права (змістовна характеристика): монографія. Харків: Право, 2008. 240 с.
Подорожна Т. С. Правовий порядок: теоретико-методологічні засади конституціоналізації: монографія. Київ: Юрінком Інтер, 2016. 536 с.
Принцип верховенства права: проблеми теорії та практики: монографія. У 2-х кн. / за заг. ред. Ю. С. Шемшученка. Київ: Юридична думка, 2008. Кн.1. Верховенство права як принцип правової системи: проблеми теорії. 344 с.
Принцип рівності у праві: теорія і практика: монографія / передмова акад. НАН України Ю.С. Шемшученка; за заг. ред. Н.М. Оніщенко. Київ: Вид-во «Юридична думка», 2014. 380 с.
Рабінович П. М., Хавронюк М. І. Права людини і громадянина: навч. посіб. Київ: Атіка, 2004. 464 с.
Размєтаєва Ю. С. Права людини як фундаментальна цінність громадянського суспільства: монографія. Харків: Право, 2014. 196 с.
Собота К. Принцип правної держави: конституційно-правні та адміністративно-правні аспекти / пер. з нім. Г. Рижакова, О. Балащук, К. Татарчук. К.: ВАІТЕ, 2013. 608 с.
Савчин Михайло Конституція: люди та інституції (SWOT-коментар): монографія. Київ: Юрінком Інтер, 2024. 680 с.
Сироїд Т. Л., Фоміна Л. О. Міжнародне право прав людини: підручник. Київ: Юрінком Інтер, 2023. 564 с.
Скакун О. Ф. Теорія держави і права (Енциклопедичний курс): [підручник]. Харків: Еспада, 2006. 776 с.
Скакун О. Ф. Теорія права і держави: підручник. 4-те видання. Київ: Алерта, 2021. 528 с.
Тертишник В. М. Воля в інтегративній системі засад правової держави. Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції. Спеціальний випуск. 2019. С. 15-19. URL: http://apnl.dnu.in.ua/2019/6.pdf
Тертишник В. В. Конституція України. Науково-практичний коментар. Вид. 3-тє, доповн. і перероб. Київ: Алерта, 2024. 464 с.
Тертишник В. В. Права і свободи людини: підручник. Київ: Алерта, 2022. 432 с.
Тертишник В. М. Презумпція добропорядності та правомірності дій людини в системі засад правової держави. Науково-інформаційний вісник Івано-Франківського університету права імені Короля Данила Галицького:. Серія Право. 2023. Вип. 15 (27). Т. 1. С. 155-161. DOI: 10.33098/2078-6670.2023.15.27.1.155-161. URL: https://visnyk.iful.edu.ua/випуск-15-27-том-1/тертишник-в-м-презумпція-добропорядн/
Тертишник В. Законодавча влада України: концептуальні проблеми удосконалення. Бюлетень Міністерства юстиції України. 2011. №11. С. 48-53.
Тертишник В. Правова держава: гострі кути на шляху від концептуальної моделі до реальності. Вісник національної академії наук України. 2007. №3. С. 25-29.
Тертишник В. Поділ влади: чи дамо відповідь на виклик часу. Вісник Національної академії управління. 2004. №1. С.37-45.
Тодика Ю. М., Тодика О. Ю. Конституційно-правовий статус людини і громадянина в Україні: монографія. Київ: Ін Юре, 2004. 368 с.
Українська правнича енциклопедія / За заг. ред. В. М. Тертишника, Л. Р. Наливайко, А. Є. Фоменко, В. В. Ченцова. Київ : Алерта, 2023. 768 с.
Федоренко В.Л. Конституційні права і свободи людини та їх гарантування й захист в Україні: монографія. Київ: Ліра-К, 2020. 138 с.
Хайєк Ф.А. Право, законодавство та свобода: Нове викладення широких принципів справедливості та політичної економії: в 3 т. / пер. з англ. Київ: Сфера. Т. 1.: Правила та порядок. 1999. 196 с.
Харитонов Є.О., Харитонова О.І. Приватне право як концепт. Том 4: Від ідеї до реалізації: монографія. Харків: Фенікс, 2021. 632 с.
Шемшученко Ю. С., Скрипнюк О. В. Громадянське суспільство в Україні: сучасний стан, виклики, стратегія модернізації: монографія. Том 1. Київ: Юридична думка, 2018. 676 с.
Шамрай Б. М. Конституційні гарантії прав та свобод військовослужбовців в Україні: монографія. Київ: Юрінком Інтер, 2025. 256 с.
Шемшученко Ю.С. Права людини в Україні в сучасних умовах: пошук нових механізмів утвердження та забезпечення. Київ: Ліра-К, 2014. 308 с.
Щербанюк О. В. Народна правотворча ініціатива як перспективний інститут прямої демократії в Україні. Порівняльно-аналітичне право. 2013. № 3-2. С. 97-100.
Щербанюк О. В. Народний суверенітет і реалізація владоспроможності демократичної держави: монографія. Київ: Логос, 2013. Кн.2. 306 с.
Щербанюк О. В. Самостійність і незалежність судової влади як умова конституційно-правового прогресу. Альманах права. Право і прогрес: складові забезпечення в сучасних умовах. К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2016. Випуск 7. С. 79-82.
Юридична енциклопедія. В 6 т. / редкол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) та ін. К.: Укр. Енцикл.», 1998-2004. Т. 1. 672 с.; Т. 2. 744 с.; Т.3. 792 с.; Т.4. 720 с.; Т. 5. 736 с.; Т.6. 768 с.
Vladimir Tertyshnyk Civilizational choice a state and problems of constitutional reform in Ukraine. Правова позиція. 2017. № 1 (18). С. 146-153.
Tertysznyk V. Prawda po za wszelka watpliwosc - doktrynalne problemy prava dowodowego // KELM – Wydawca. 2017. №1 (17). S. 267-277.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Zasadi principi pravovoyi derzhavi ce osnovopolozhni doktrinalni ideyi yaki v silu svogo zmistu i cinnosti ye fundamentom pravnichoyi strategiyi derzhavotvorennya ta rozvitku doktrini pravovoyi derzhavi Pravova derzhava derzhava de diyut ta dominuyut spravedlivi zakoni usi lyudi rivni pered zakonom i sudom vtilyuyetsya verhovenstvo prava zabezpechuyutsya prava i svobodi lyudini garantuyetsya princip nedopustimosti zvuzhennya isnuyuchih prav i svobod lyudini ta vidpovidalnosti vladi pered lyudinoyu a realizaciya principu rozpodilu vladi zabezpechuye nezalezhnist ta spravedlivist sudochinstva garmonizaciyu derzhavnogo upravlinnya zlagodu v suspilstvi ta stvoryuye taku sistemu pravovidnosin za yakoyi maksimalno usuvayutsya mozhlivosti svavillya chinovnikiv ta povernennya do totalitarizmu Zasadi pravoyi derzhavi ye fundamentom pravovoyi derzhavi yiyi principovimi ideyami vid yakih ne mozhlivo vidhilyatis v praktici rozbudovi demokratichnoyi pravovoyi derzhavi sho potrebiuye yih integrativnogo analizu Konstituciya Ukrayini Naukovo praktichnij komentarSistema zasad pravovoyi derzhaviPrincipi prava integrativni osnovopolozhni moralno pravovi fundamentalni ideyi yaki v silu svogo zmistu i cinnosti ye fundamentom pravnichoyi strategiyi viznachayut doktrinalnu cinnist pravovoyi sistemi garmonizuyut vsyu sistemu pravovih norm vistupayut pershodzherelom okremih institutiv i norm prava ye genetichnoyu pidvalinoyu hromosomnim naborom sistemi prava nadayut glibokoyi yednosti i sistemnosti regulyativnim mehanizmam prava dayut yuridichnu bazu dlya tlumachennya prava v umovah konkurenciyi zakonodavchih norm spriyayut pravilnomu piznannyu ta zastosuvannyu norm prava vnosyat uporyadkovanist u rozv yazanni pitan vidnosno yakih ye progalini v pravi sluzhat osnovoyu j vihidnim polozhennyam dlya podalshogo rozvitku pravnichoyi doktrini yuridichnoyi viznachenosti okremih institutiv prava Do zasad principiv pravovoyi derzhavi zakriplenih u Konstituciyi Ukrayiniyi na dumku V Kampo neobhidno vidnesti 1 princip verhovenstva Konstituciyi chastina druga statti 8 statti 147 150 151 152 Konstituciyi 2 princip zdijsnennya derzhavnoyi vladi na zasadah yiyi rozpodilu na zakonodavchu vikonavchu i sudovu stattya 6 rozdili IV V VI VIII Konstituciyi Ukrayini 3 princip demokratichnoyi derzhavi statti 1 5 rozdil III Konstituciyi 4 princip socialnoyi derzhavi statti 1 13 24 43 44 45 46 48 Konstituciyi 5 princip prioritetu prav lyudini i gromadyanina nad inshimi cinnostyami v derzhavi statti 3 21 22 64 Konstituciyi 6 princip realnoyi garantovanosti prav i svobod gromadyan statti 1 3 5 6 7 8 15 19 21 22 24 55 56 57 60 tosho Konstituciyi 7 princip zakonnosti statti 56 75 punkt 3 chastini pershoyi statti 85 statti 92 93 94 95 129 Konstituciyi 8 princip vzayemnoyi vidpovidalnosti derzhavi ta osobi statti 3 56 68 152 Konstituciyi Ukrayini Stanovlennya j rozvitok principiv konstitucijnogo prava yak i samogo konstitucijnogo prava nerozrivno pov yazani zi stanovlennyam ta rozvitkom konstitucijno pravovoyi dumki U nih vtileni najvazhlivishi nadbannya konstitucionalizmu sformulovani vidatnimi mislitelyami minulogo yak ot povaga lyudskoyi gidnosti nevidchuzhuvanih prav lyudini demokratichnogo pravlinnya rozpodil vladi verhovenstvo prava tosho Na dumku O Kostenko slid stvoriti Konstituciyu Ukrayini v yakij buli b realizovani taki pravila zakonotvorennya svoboda lyudini i protidiya svavillyu viznayutsya osnovoyu progresivnogo pravoporyadku v Ukrayini kozhen gromadyanin mozhe protidiyati povedinci derzhavi sho vihodit za mezhi zaznachenih povnovazhen v Ukrayini diye princip rivnosti derzhavi i lyudini pered zakonom i sudom Do osnovnih zasad pravovoyi derzhavi nalezhat zakonodavche zakriplennya i realne zabezpechennya derzhavoyu prirodnih prav i svobod lyudini verhovenstvo prava rivnist pered zakonom i sudom vzayemna vidpovidalnist osobi i derzhavi vtilennya u vzayeminah mizh derzhavoyu i lyudinoyu principu dobroporyadnosti lyudini formuvannya zakonodavstva za pravilom sho narod ne mozhe virishuvati shodo samogo sebe te i zakonodavec ne mozhe virishuvati shodo narodu nedopustimist zvuzhennya isnuyuchih prav i svobod lyudini rozpodil vladi na zakonodavchu vikonavchu i sudovu ta zabezpechennya yih samostijnosti stvorennya diyevoyi sistemi mehanizmiv strimuvan i protivag proti mozhlivostej manipulyacij ta uzurpaciyi vladi funkcionuvannya nezalezhnoyi i efektivnoyi sudovoyi vladi visokij riven pravovoyi svidomosti i pravovoyi kulturi gromadyan i suspilstva Neporushnim principom pravovoyi derzhavi ye princip nedopustimosti zvuzhennya isnuyuchih prav i svobod lyudini pid chas prijnyattya novih zakoniv Harakteristika zasad pravovoyi derzhaviRozpodil vladi Doktrina rozpodilu vladi bula zdavna prisutnya v tvorchosti ukrayinskih misliteliv zokrema Stanislava Orihovskogo 1513 1566 rr Koncepciya podilu vladi v derzhavotvorenni bula zapochatkovana v Konstituciyi Pilipa Orlika 5 kvitnya 1710 roku Prote svogo klasichnogo viglyadu vona nabula lishe v seredini XVIII stolittya zavdyaki pracyam zgaduvanih uzhe anglijskogo filosofa Dzhona Lokka ta francuzkogo pravoznavcya i filosofa Sharlya Montesk ye Same z yihnimi imenami pov yazane shiroke proniknennya idej doktrini rozpodilu vladi v konstitucijnu teoriyu j politichnu ta pravovu praktiku Novogo chasu Upershe oficijno ci ideyi viznali v statti 16 Francuzkoyi deklaraciyi prav lyudini i gromadyanina 1789 pro sho jshlosya u rozdili pershomu Nini princip rozpodilu vladi stav dogmoyu konstitucijnogo prava jogo vzyali na ozbroyennya vsi konstituciyi yaki gruntuyutsya na zasadah konstitucionalizmu V suchasnij Ukrayini ideya podilu vladi yak princip pobudovi derzhavnogo mehanizmu bula progoloshena v Deklaraciyi pro derzhavnij suverenitet Ukrayini vid 16 lipnya 1990 roku Rozpodil vladi ne samocil a zasib proti nadmirnoyi koncentraciyi vladi bud yakim organom navit kolegialnim sformovanim u demokratichnij sposib ba bilshe odniyeyu posadovoyu osoboyu navit obranoyu narodom Popri vidminnosti j specifichni risi funkciyuvannya principu rozpodilu vladi v riznih krayinah voni zalezhat vid form derzhavnogo pravlinnya nacionalnih tradicij tosho spilnimi dlya vsih suchasnih demokratichnih derzhav ye taki vzayemozv yazani elementi cogo principu organi zakonodavchoyi vikonavchoyi ta sudovoyi vladi samostijni v mezhah povnovazhen viznachenih konstituciyeyu zakonodavchu vladu zdijsnyuye organ narodnogo predstavnictva parlament vikonavcha vlada pidporyadkovana zakonu j pidzvitna parlamentu prinajmni v pevnih sferah sudova vlada nezalezhna vid zakonodavchoyi ta vikonavchoyi vladi a pravosuddya zdijsnyuye tilki sud uzgodzhenist i zbalansovanist dij nazvanih gilok vladi zabezpechuyut cherez sistemu vzayemnih strimuvan i protivag Narazi formuvannya parlamentu za spiskami vid partij i blokiv privodit yak do mozhlivostej monopolizaciyi vladi tak i do proyavu ris manipulyativnoyi demokratiyi do gipertrofovanoyi formi politizaciyi zakonodavchoyi vladi Perehid na vibori do Verhovnoyi radi za partijnimi bulo zaprovadzheno na osnovi nekonstitucijnogo zakonu yakim bulo zvuzhene pravo gromadyan obirati i buti obranimi Zokrema proponuvalos obirati sered uzhe obranih partiyami todi yak ranishe bula mozhlivist visunennya kandidativ vid trudovih kolektiviv Vuziv vijskovih chastin chi vikoristannya institutu samovisunennya Ale st 22 Konstituciyi stverdzhuye Pri prijnyatti novih zakoniv abo vnesenni zmin do chinnih zakoniv ne dopuskayetsya zvuzhennya zmistu ta obsyagu isnuyuchih prav i svobod Zakoni zvuzhuyuchi prava i svobodi lyudini ne pidlyagayut zastosuvannyu Ukazanim aspekti problemi pridilyalas uvaga v naukovih pracyah Konstitucijnij Sud Ukrayini u rishenni v spravi 2 249 2019 5581 19 vid 16 grudnya 2019 roku 7 v 2019 zaznachiv sho podil vladi ye osnovnim zasobom ta neodminnoyu umovoyu zapobigannya koncentraciyi vladi a otzhe ye instrumentom proti zlovzhivan neyu zadlya adekvatnoyi realizaciyi prav i svobod lyudini i gromadyanina Takim chinom podil vladi ye garantiyeyu prav i svobod lyudini i gromadyanina Tomu bud yake porushennya principu podilu vladi sho prizvodit do yiyi koncentraciyi u tomu chisli sumishennya ne nalezhnih pevnim organam derzhavnoyi vladi funkcij porushuye garantiyi prav i svobod lyudini i gromadyanina Do oznak pravovoyi derzhavi vidnositsya podil derzhavnoyi vladi mizh zakonodavchimi vikonavchimi i sudovimi organami yih nezalezhnist i yednist nedopustimist pidmini funkcij odin odnogo diyevist mehanizmu strimuvan i protivag Zakonodavcha vlada maye zabezpechuvati persh za vse yakist zakoniv Dlya cogo maye buti zadiyana optimalna model formuvannya ta diyalnosti zakonodavchoyi vladi U yiyi reformuvanni ne slid vidmovlyatisya vid ideyi dvopalatnogo parlamentu dosvid roboti yakogo v SShA ta bagatoh inshih krayinah svidchit pro jogo pevni perevagi Tak napriklad u Franciyi zakonodavcha vlada zdijsnyuyetsya parlamentom yakij skladayetsya z dvoh palat Nacionalnoyi asambleyi nizhnya palata i Senatu verhnya palata v Italiyi z Senatu ta Palati deputativ v Ispaniyi Parlament Generalni kortesi skladayetsya z Kongresu deputativ i Senatu u Nimechchini zakonodavchu vladu vikonuyut Bundestag i Bundesrat u Shvejcariyi Federalni zibrannya yak zakonodavchij organ vklyuchayut Nacionalnu radu i Radu kantoniv u Polshi zakonodavchu vladu zdijsnyuyut Sejm 460 deputativ ta Senat 100 senatoriv Zvichajno dvopalatnij parlament konservativnishij i ce vipravdano V zakonotvorchij roboti nasampered maye diyati princip sim raziv vidmiryaj odin vidrizaj Dlya postijnogo onovlennya zakonodavchoyi vladi yak zaporuki progresu slid zaprovaditi take pravilo Deputatami Verhovnoyi Radi Ukrayini ta organiv miscevogo samovryaduvannya ne mozhna obirati gromadyan Ukrayini bilshe dvoh kadencij pidryad Yaksho cogo ne voliye zrobiti chinnij parlament vidpovidne polozhennya chi vsya Konstituciya povinni prijmatisya na referendumi Vazhlivo zaznachiti sho zgidno st 5 Konstituciyi Ukrayini nosiyem suverenitetu i yedinim dzherelom vladi v Ukrayini ye narod Narod zdijsnyuye vladu bezposeredno i cherez organi derzhavnoyi vladi ta organi miscevogo samovryaduvannya Konstitucijnij Sud Ukrayini u Rishenni vid 5 zhovtnya 2005 roku 6 rp 200512 nagolosiv na tomu sho Konstituciya Ukrayini zaboronyaye uzurpaciyu nalezhnogo viklyuchno narodovi prava viznachati i zminyuvati konstitucijnij lad v Ukrayini derzhavoyu yiyi organami abo posadovimi osobami Uzurpaciya oznachaye zokrema privlasnennya perelichenimi sub yektami prava yake peredusim nalezhit narodovi vnositi zmini do Konstituciyi Ukrayini u sposib yakij porushuye poryadok viznachenij rozdilom HIII chinnogo Osnovnogo Zakonu Ukrayini v tomu chisli usunennya narodu vid realizaciyi jogo prava viznachati i zminyuvati konstitucijnij lad v Ukrayini Tomu bud yaki diyi derzhavi yiyi organiv abo posadovih osib sho prizvodyat do uzurpaciyi prava viznachati i zminyuvati konstitucijnij lad v Ukrayini yake nalezhit viklyuchno narodovi ye nekonstitucijnimi i nezakonnimi abzac pershij pidpunktu 4 4 punktu 4 motivuvalnoyi chastini Pravo na volyu Zagalna deklaraciya prav lyudini zakriplyuye taki fundamentalni zasadi derzhavotvorennya Vsi lyudi narodzhuyutsya vilnimi i rivnimi u svoyij gidnosti ta pravah Voni nadileni rozumom i sovistyu i povinni diyati u vidnoshenni odin do odnogo v dusi braterstva st 1 Nihto ne povinen buti v rabstvi abo u pidnevilnomu stani rabstvo i rabotorgivlya zaboronyayutsya v usih yih vidah st 3 Kozhna lyudina maye pravo vilno peresuvatisya i obirati sobi misce prozhivannya u mezhah kozhnoyi derzhavi st 13 Zgidno st 21 Konstituciyi Ukrayini Usi lyudi ye vilni i rivni u svoyij gidnosti ta pravah U Mizhnarodnomu Pakti pro gromadyanski i politichni prava vidmichayetsya sho nikogo ne mozhe buti polisheno voli inakshe yak na pidstavah i vidpovidno do takoyi proceduri yaku vstanovleno zakonom ch 1 st 9 Volya ye integrativnoyu zasadoyu pravovoyi derzhavi ta pravosuddya yaka viznachaye istorichno sformovani nacionalni osoblivosti ta viznachalni faktor samobutnosti j identichnosti Ukrayinskogo narodu V integrativnij doktrini voli mozhna vidiliti taki yiyi strukturno funkcionalni ideyi principi yak osobista svoboda vilno i gidno zhiti ne buti ponevolenim osobista nedotorkannist nezalezhnist svoboda dumki svoboda slova ta vilnogo spilkuvannya i vislovlyuvannya svoyih poglyadiv svoboda diyi svoboda robiti vse sho ne zaboroneno zakonom i ne obmezhuye sovist nedopustimist pozazakonnogo primusu svoboda vilnoyi tvorchoyi diyalnosti Volya v pravovomu sensi ce i osobista svoboda u zovnishnomu prostori buttya ta osobista nedotorkannist u vuzkomu sensi svoboda peresuvannya ne buti pid areshtom ce pravo vilno i gidno zhiti vilnomu volya tobto ne buti ponevolenim ne perebuvati v rabstvi kripactvi holopstvi zhiti i diyati bez primusu mati svobodu tvorchist yaka potrebuye i vilnih dumok i vilnogo prostoru Pravova demokratiya Progoloshennya v st 1 Konstituciyi togo sho Ukrayina ye demokratichnoyu derzhavoyu oznachaye sho vona zasnovana na zdijsnenni realnogo narodovladdya povazi do prav i svobod lyudini i gromadyanina na yih aktivnij uchasti u formuvanni derzhavnogo aparatu i zdijsnenni kontrolyu za jogo diyalnistyu cherez vibori i predstavnicki ustanovi Sama po sobi demokratiya ne ye svobodoyu hiba sho dlya togo neviznachenogo zagalu yakim ye bilshist narodu ale vona stanovit odnu z najvazhlivishih garantij svobodi slushno zaznachaye doslidnik amerikanskoyi demokratiyi F A Hajyek Yak yedinij iz dosi vinajdenih sposobiv mirnoyi zmini vladi vona ye odniyeyu z tih najvishih hocha j negativnih cinnostej yaki mozhna porivnyati z zapobizhnimi zasobami proti chumi popri yih efektivnist mi navryad chi yih usvidomlyuyemo ale yih vidsutnist mozhe viyavitisya smertelno nebezpechnoyu Demokratiya vid greckogo demokratia demos narod i kratos vlada sho etimologichno traktuyetsya yak vlada narodu civilizacijna forma organizaciyi suspilstva ta vladi sho gruntuyetsya na zabezpechenni maksimalno mozhlivoyi svobodi lyudini viznanni narodu yedinim dzherelom vladi stvorenni rivnih dlya lyudej pravovih mozhlivostej uchasti v upravlinni suspilstvom ta prozorosti derzhavnogo upravlinnya sistemi kontrolyu za vladoyu verhovenstvi prava ta sistemi mehanizmiv strimuvannya i protivag proti koncentraciyi monopolizaciyi ta inshih form uzurpaciyi vladi proyaviv totalitarizmu diktaturi tiraniyi oligarhatu ohlokratiyi Standart demokratiyi pravlinnya narodu narodom dlya narodu Detalnishe div Demokratiya Dlya rozbudovi pravovoyi derzhavi v Ukrayini vazhlivo zabezpechiti vtilennya doktrini pravovoyi demokratiyi avtorom konceptu yakoyi ye doktor politichnih nauk P V Mironenko Pravova demokratiya grec nomikh dhmokratia angl legal democracy model derzhavno suspilnogo ustroyu zgidno z yakoyu 1 zasadi funkcionuvannya derzhavnosti gruntuyutsya na stijkij socialno politichnij zgodi sociumu i vladi sho peredbachaye pravlinnya bilshosti pri zabezpechenni prav menshosti 2 pravo sistemno zabezpechuye regulyuvannya vzayemodiyi sub yektiv politiki ta rivnist usih chleniv suspilstva pered zakonom verhovenstvo prava Pravova demokratiya yak forma spivisnuvannya sociumu i vladi minimizuye golovnu superechnist demokratiyi mizh ideyeyu povnovladdya narodu i nemozhlivistyu yiyi vseosyazhnogo vtilennya Pravova demokratiya ce demokratiya v ramkah spravedlivih zakoniv zasnovanih na zasadi verhovenstvi prava ta inshih principah pravovoyi derzhavi na vivazhenomu poyednanni prav i obov yazkiv gromadyan yih neuhilnomu dotrimanni organizaciya suspilstva yake garantuye maksimalno mozhlivi ta okresleni zakonom prava i svobodi lyudini nadaye shiroki mozhlivosti uchasti narodu yak v upravlinni derzhavoyu ta organizaciyi suspilnogo zhittya tak i kontrolyu suspilstva za diyalnistyu vladi zabezpechuye prozorist ta vidkritist dij vladi diyevist sistemi mehanizmiv strimuvannya i protivag proti uzurpaciyi vladi Verhovenstvo prava Princip verhovenstvo prava nalezhit do najkrashih progresivnih zdobutkiv politiko pravovoyi istoriyi lyudstva i poklikanij zabezpechuvati gumanistichnij rozvitok suspilstva Verhovenstvo prava ce panuvannya prava v suspilstvi Jdetsya pro viznachalnu rol prava u stosunkah mizh usima uchasnikami suspilnogo zhittya u zhittyediyalnosti derzhavnih i nederzhavnih organizacij socialnih spilnot grup ob yednan zreshtoyu usih lyudej V pracyah profesora Oksfordskogo universitetu Alberta Venna Dajsi she u 1885 roci pershoyu oznakoyu verhovenstva prava ye zakonnist i viznachenist zakonu zhodna lyudina ne mozhe buti vishoyu za zakon i vsi chleni suspilstva nezalezhno vid statusu povinni buti pidkoreni zakonu odnakovo Kvintesenciyeyu zasadi verhovenstva prava ye polozhennya st 3 Konstituciyi Ukrayini Lyudina yiyi zhittya i zdorov ya chest i gidnist nedotorkannist i bezpeka viznayutsya v Ukrayini najvishoyu socialnoyu cinnistyu Prava i svobodi lyudini ta yih garantiyi viznachayut zmist i spryamovanist diyalnosti derzhavi Derzhava vidpovidaye pered lyudinoyu za svoyu diyalnist Utverdzhennya i zabezpechennya prav i svobod lyudini ye golovnim obov yazkom derzhavi Verhovenstvo prava najvazhlivishij civilizacijnij ideal sogodennya v zmist yakogo vkladayetsya stanovlennya sistemi pravovogo i suspilnogo ustroyu de volodaryuye pravo de prirodni prava i svobodi lyudini znajshli zagalne viznannya ta zakonodavche zakriplennya viznani najvishoyu cinnistyu suspilstva yih zabezpechennya staye prioritetom derzhavi de sama derzhavna vlada perebuvaye pid vladoyu prava i kontrolem zakonu obmezhuyetsya pravom a same pravo stvoryuye taku sistemu pravovidnosin ta diyevih mehanizmiv strimuvan i protivag za yakoyi maksimalno usuvayutsya mozhlivosti svavillya chinovnikiv Div takozh Verhovenstvo prava Zasada socialnoyi derzhavi Zasada socialnoyi derzhavi vikladena v st st 1 13 24 43 44 45 46 48 Konstituciyi Ukrayini vazhliva ideya pravovoyi derzhavi yaka maye oriyentuvati vladu i suspilstvo na stvorennya sistemi garantij socialnih prav lyudini zdijsnennya takoyi ekonomichnoyi i socialnoyi politiki yaka zabezpechuvala b gidni umovi zhittya kozhnoyi lyudini stvorennya umov dlya realizaciyi socialnih kulturnih ta ekonomichnih prav lyudini Zgidno z Konstituciyeyu Ukrayini derzhava zabezpechuye socialnu spryamovanist ekonomiki chastina chetverta statti 13 sho ye osnovoyu dlya realizaciyi socialnih prav gromadyan zokrema na socialnij zahist ta dostatnij zhittyevij riven Vidpovidno do Osnovnogo Zakonu Ukrayini kozhen maye pravo na dostatnij zhittyevij riven dlya sebe i svoyeyi sim yi sho vklyuchaye dostatnye harchuvannya odyag zhitlo stattya 48 pensiyi inshi vidi socialnih viplat ta dopomogi sho ye osnovnim dzherelom isnuvannya mayut zabezpechuvati riven zhittya ne nizhchij vid prozhitkovogo minimumu vstanovlenogo zakonom chastina tretya statti 46 Konstitucijnij Sud Ukrayini u rishenni vid 25 sichnya 2012 roku 3 rp 2012 konstatuvav Odniyeyu z oznak Ukrayini yak socialnoyi derzhavi ye zabezpechennya zagalnosuspilnih potreb u sferi socialnogo zahistu za rahunok koshtiv Derzhavnogo byudzhetu Ukrayini vihodyachi z finansovih mozhlivostej derzhavi yaka zobov yazana spravedlivo i neuperedzheno rozpodilyati suspilne bagatstvo mizh gromadyanami i teritorialnimi gromadami ta pragnuti do zbalansovanosti byudzhetu Ukrayini Pri comu riven derzhavnih garantij prava na socialnij zahist maye vidpovidati Konstituciyi Ukrayini a meta i zasobi zmini mehanizmu narahuvannya socialnih viplat ta dopomogi principam proporcijnosti i spravedlivosti Zakonnist St 6 Konstituciyi Ukrayini viznachaye sho organi zakonodavchoyi vikonavchoyi ta sudovoyi vladi zdijsnyuyut svoyi povnovazhennya u vstanovlenih ciyeyu Konstituciyeyu mezhah i vidpovidno do zakoniv Ukrayini Vidpovidno do st 19 Konstituciyi Ukrayini Pravovij poryadok v Ukrayini gruntuyetsya na zasadah vidpovidno do yakih nihto ne mozhe buti primushenij robiti te sho ne peredbacheno zakonodavstvom Organi derzhavnoyi vladi ta organi miscevogo samovryaduvannya yih posadovi osobi zobov yazani diyati lishe na pidstavi v mezhah povnovazhen ta u sposib sho peredbacheni Konstituciyeyu ta zakonami Ukrayini Div zakonnist Cpravedlivist D Rolz nazivaye istinu i spravedlivist pershimi sered chesnot lyudskoyi diyalnosti yaki bezkompromisni Spravedlivist odin z najvazhlivishih principiv pravovoyi derzhavi yak u zakonodavchij tak i v bezposeredno pravozastosovnij diyalnosti Spravedlivist lat justitia moralno pravova kategoriya odin z osnovnih principiv yurisprudenciyi yaki viznachayut neobhidnist ob yektivnogo neuperedzhenogo stavlennya do lyudini ta yiyi vchinkiv chesnogo rozv yazannya yuridichnih sprav ce vidpovidnist mizh pravami i obov yazkami lyudini diyannyami ta viznannyami shanoyu j vinagorodoyu prostupkami pravoporushennyami j vidpovidalnistyu Princip spravedlivosti osnovopolozhnij princip pravovoyi derzhavi yakij viznachaye vidpovidnu spivmirnist realnih zaslug lyudini z viznannyam yiyi zaslug suspilstvom ta organami derzhavi yiyi vkladu na korist suspilstva ta otrimanoyi vinagorodi peredbachaye vimogu vidpovidnosti mizh rollyu lyudini u zhitti suspilstva ta yihnim socialnim stanovishem mizh yihnimi pravami ta obov yazkami pravoporushennyam i vidpovidalnistyu zaslugami lyudej ta yihnim suspilnim viznannyam Zavdannyam civilnogo sudochinstva zgidno z st 21 CPK Ukrayini ye spravedlivij neuperedzhenij ta svoyechasnij rozglyad i virishennya civilnih sprav z metoyu efektivnogo zahistu porushenih neviznanih abo osporyuvanih prav svobod chi interesiv fizichnih osib prav ta interesiv yuridichnih osib interesiv derzhavi Sud ta uchasniki sudovogo procesu zobov yazani keruvatisya zavdannyam civilnogo sudochinstva yake prevalyuye nad bud yakimi inshimi mirkuvannyami v sudovomu procesi Aequum est neminem cum alterius detrimento et injuria fieri locupletiorem spravedlivist vimagaye shob nihto ne zbagachuvavsya nezakonno za rahunok shkodi inshomu U Nacionalnij strategiyi u sferi prav lyudini zokrema v 4 Zabezpechennya prava na spravedlivij sud pidkresleno Strategichna cil kozhen v Ukrayini maye dostup do spravedlivogo ta efektivnogo sudovogo rozglyadu nezalezhnim i bezstoronnim sudom efektivnih mehanizmiv vikonannya sudovih rishen Za viznachennyam Konstitucijnogo Sudu Ukrayini oprilyudnenomu v rishenni vid 2 listopada 2004 roku 15 rp 2004 u spravi pro priznachennya sudom bilsh m yakogo pokarannya spravedlivist ye odniyeyu z osnovnih zasad prava Konstitucijnij Sud pidkreslyuye sho yak pravilo spravedlivist rozglyadayut yak vlastivist prava virazhenu zokrema v rivnomu yuridichnomu masshtabi povedinki a spravedlive zastosuvannya norm prava peredbachaye peredusim nediskriminacijnij pidhid neuperedzhenist U suchasnij filosofiyi prava vidilyayutsya kilka aspektiv ponyattya spravedlivist spravedlivist yak rivnist mozhlivostej v realizaciyi svoyih zdibnostej ta zahistu svoyih prav i zakonnih interesiv spravedlivist rozpodilcha spravedlivij rozpodil blag vihodyachi z potreb kozhnoyi lyudini yuridichnoyi rivnosti lyudini ta z urahuvannyam yiyi praci i zaslug pered suspilstvom i derzhavoyu spravedlivist vidplatna spravedlivist vidpovidalnosti za vchineni pravoporushennya Spravedlivim u sferi yuridichnogo procesu vvazhayetsya te sho ye blagom dlya vsih te sho korisne hocha b odnij lyudini i ne obmezhuye prav svobod blag i zakonnih interesiv inshih lyudej nareshti spravedlivim ye i te sho ye korisnim dlya odnih i prichinyaye shkodu inshim chi obmezhuye yih prava j svobodi ale zdijsnyuyetsya v umovah krajnoyi neobhidnosti z metoyu zabezpechennya zahistu bilsh vagomih blag yaksho cogo nemozhlivo dosyagti inshimi zasobami a zapodiyana pri comu shkoda bude menshoyu nizh vidvernuta Jus est ars boni et aequi pravo ye mistectvom dobra i spravedlivosti Zabezpechennya povagi do lyudskoyi gidnosti ta prav i svobod lyudini Skakun O V zaznachaye sho prava lyudini nabuli cinnosti yaka nalezhit usomu mizhnarodnomu spivtovaristvu i otrimali obgruntuvannya v mizhnarodnomu pravi yak pravovij standart do yakogo povinni pragnuti vsi narodi i derzhavi Zagalom stupin i harakter rozvinenosti prav lyudini viznachayetsya rivnem rozvitku derzhavi prava v pevnomu suspilstvi Derzhava i pravo z odnogo boku ta prava lyudini i gromadyanina z inshogo ce ne rizni za svoyeyu sutnistyu funkciyami ta priznachennyam ponyattya sho funkcionuyut nezalezhno odne vid odnogo Voni ye principovo odnoporyadkovimi vzayemopov yazanimi suspilnimi yavishami Prava lyudini vidigrayut rol takih minimalnih standartiv yaki vtilyuyut antropocentrichnu tendenciyu rozvitku suchasnogo prava Cya koncepciya vihodit z togo sho usi diyi publichnoyi vladi mayut buti oriyentovani na blago lyudini tobto na zabezpechennya takih umov yiyi isnuvannya yaki vidpovidayut principu gidnosti lyudini i pov yazanih z nim principam avtonomiyi ta svobodi osobi yak najvishih socialnih cinnostej Derzhava publichna vlada isnuye dlya lyudini a ne navpaki Pozitivne zakriplennya vrodzhenih prav lyudini deklaruvannya yih vishogo cinnisnogo statusu nasampered na rivni konstituciyi ta sprijnyattya prav lyudini yak kriteriya cherez prizmu yakogo ocinyuyutsya harakteristiki vsiyeyi politichnoyi sistemi zaznachaye R S Martinyuk ye sogodni obov yazkovim atributom pravovoyi derzhavi Odnak taki formalno yuridichni harakteristiki Ukrayinskoyi derzhavi mayut po suti ne stilki konstatuyuchij skilki programnij cilovij harakter viznachayuchi napryam rozvitku derzhavi na perspektivu Razom iz tim ye ochevidnim sho nadmirna vidirvanist suspilnih realij vid yih pravovoyi formi sprichinyaye nelegitimnist vladi v ochah ukrayinskih gromadyan Takim chinom u suchasnij Ukrayini legitimnist vladi ta prava lyudini viyavilisya nerozrivno pov yazanimi mizh soboyu Princip povagi do lyudskoyi gidnosti ta prav lyudini maye na meti peredusim viznachiti mezhi derzhavnoyi vladi obmezhiti diskreciyu yiyi organiv i posadovih osib Prava lyudini ye tim obmezhuvalnim bar yerom yakij zaboroneno perehoditi bud yakim derzhavnim organam i posadovim osobam Princip povagi do lyudskoyi gidnosti j prav lyudini peredbachaye takozh pidporyadkovanist organizaciyi derzhavnoyi vladi utverdzhennyu lyudini yak najvishoyi cinnosti j zabezpechennyu ta zahistu yiyi prav Derzhavnu vladu sho porushuye cyu vimogu mozhut usunu ti yiyi nosiyi gromadyani derzhavi j zaminiti inshoyu vladoyu Zvidsi viplivaye sho dzherelo derzhavnoyi vladi ce lyudi narod a isnuvannya derzhavi vipravdane tiyeyu miroyu yakoyu vona spriyaye utverdzhennyu lyudskoyi gidnosti j prav lyudini Prava i svobodi lyudini stanovlyat soboyu kompleks prirodnih i nerushimih svobod i yuridichnih mozhlivostej sho obumovleni faktom isnuvannya lyudini v civilizovanomu suspilstvi imanentni mozhlivosti lyudini povoditis vidpovidno do svoyih svidomih voleviyavlen ta robiti vse sho ne zaboroneno zakonom i ne sprichinyaye nevipravdanoyi shkodi pravam i svobodi inshih lyudej U pravovij sistemi Ukrayini vzagali i v konteksti rozvitku institutu prav i svobod lyudini zastosovuyutsya yak zagalni mizhnarodni pravovi akti planetarnoyi diyi sho prijmayutsya v ramkah OON tak i zagalnoyevropejski dzherela prava 1 zagalnogo harakteru a Zagalnoyi deklaraciyi prav lyudini OON vid 10 grudnya 1948 r b Mizhnarodnij pakt pro gromadyanski ta politichni prava vid 16 grudnya 1966 r v Deklaraciya osnovnih principiv pravosuddya dlya zhertv zlochiniv ta zlovzhivan vladoyu Prijnyata na sorokovij sesiyi Generalnoyi Asambleyi OON 29 listopada 1985 r g Konvenciya proti katuvan ta inshih zhorstokih nelyudskih abo takih sho prinizhuyut gidnist vidiv povodzhennya i pokarannya Ratifikovana Ukazom Prezidiyi VR N 3484 XI 3484 11 vid 26 01 87 2 yevropejskogo znachennya Konvenciya pro zahist prav lyudini i osnovopolozhnih svobod Yevropejska konvenciya pro zapobigannya torturam ta nelyudskomu abo takih sho prinizhuyut gidnist povodzhennyu chi pokarannyu 1987 r Rekomendaciya 94 12 Komitetu Ministriv Radi Yevropi Nezalezhnist diyevist ta rol suddiv uhvalena Komitetom Ministriv Radi Yevropi na 518 zasidanni zastupnikiv ministriv 13 zhovtnya 1994 r Rekomendaciya Komitetu Ministriv derzhavam uchasnicyam Radi Yevropi Pro Yevropejskij kodeks policejskoyi etiki Rec 2001 10 Sistema prav i svobod lyudini v Ukrayini vklyuchaye v sebe osobisti ekologichni prirodoresursni gumanitarni ekonomichni socialni ta gromadyanski ta politichni prava i svobodi lyudini a takozh pravozahisni prava i mozhlivosti gromadyan Chinna Konstituciya Ukrayini zaklala cilisnu sistemu prav i svobod lyudini Osobisti prava i svobodi lyudini zakripleni v st 3 21 27 28 30 31 32 33 35 Konstituciyi Ukrayini ta vklyuchayut pravo na zhittya ta zahist lyudyanosti pravo na volyu svobodu ta osobistu nedotorkannist pravo na nedotorkannist zhitla povaga do gidnosti ta pravo na chest svoboda dumki slova svitoglyadu i virospovidannya pravo na nevtruchannya v privatne zhittya tayemnicya listuvannya telefonnih peregovoriv telegrafnoyi ta inshoyi korespondenciyi Ekologichni prava pravo na chiste dovkillya svizhe ta chiste povitrya nezabrudnenu zemlyu dobrotnu vodu i yakisni produkti harchuvannya pravo vilnogo dostupu do informaciyi pro stan dovkillya pro yakist harchovih produktiv i predmetiv pobutu a takozh pravo na poshirennya takoyi informaciyi pravo kozhnogo na bezpechne dlya zhittya i zdorov ya dovkillya ta na vidshkoduvannya zavdanoyi porushennyam cogo prava shkodi Prirodoresursni prava viznacheni v st st 13 Konstituciyi Ukrayini Kozhnij gromadyanin maye pravo koristuvatisya prirodnimi ob yektami prava vlasnosti narodu vidpovidno do zakonu Voni znahodyat rozvitok v Zemelnomu Vodnomu ta Lisovomu kodeksah okremih zakonah Ukrayini zokrema Pro roslinnij svit Pro tvarinnij svit u Kodeksi Ukrayini Pro nadra Ekonomichni prava zakripleni v st 41 45 Konstituciyi Ukrayini pravo na pracyu pravo na vidpochinok pravo na nalezhni bezpechni i zdorovi umovi praci na zarobitnu platu pravo na vlasnist pravo na pidpriyemnicku diyalnist pravo na strajk pravo na dostupom do prirodnih bagatstv i zasobiv zabezpechennya gidnogo isnuvannya Dani prava potrebuyut bilsh chitkogo yuridichnogo viznachennya ta zabezpechennya Gumanitarni prava zakripleni v st 53 54 Konstituciyi Ukrayini pravo na rozvitok svoyih duhovnih interesiv i zdibnostej individualnogo obrazu ta nacionalnoyi samobutnosti dostupu do osviti duhovnih zdobutkiv lyudstva yih zasvoyennya vikoristannya ta uchasti u yih podalshomu rozvitku Socialni prava zakripleni v st 46 49 51 52 Konstituciyi Ukrayini pravo na zhitlo pravo na dostatnij zhittyevij riven isnuvannya pravo na shlyub ta sim yu pravo na ohoronu zdorov ya medichnu dopomogu prava socialnogo zahistu Gromadyansko politichni prava zakriplennya v st 5 15 25 26 34 36 40 Konstituciyi Ukrayini pravo na svobodu dumki slova svitoglyadu i virospovidan pravom lyudini i gromadyanina brati uchast u gromadskomu i derzhavnomu zhitti vnositi propoziciyi pro polipshennya roboti derzhavnih organiv yih sluzhbovih osib i ob yednan gromadyan kritikuvati nedoliki v roboti bezposeredno brati uchast u riznih ob yednannyah gromadyan brati uchat v upravlyanni derzhavnimi spravami vseukrayinskomu ta miscevih referendumah vilno obirati i buti obranim pravo mirno zbiratis bez zbroyi i provoditi zbori mitingi pohodi i demonstraciyi pravom napravlyati zvernennya abo osobisto zvertatis do organiv vladi i miscevogo samovryaduvannya ta posadovih osib Pravozahisni prava i mozhlivosti pravo na pravnichu dopomogu ta zahist pravo na neobhidnu oboronu ta bud yakimi nezaboronenimi zakonom zasobami zahishati svoyi prava i svobodi vid porushen i protipravnih posyagan pravo na sudovij zahist reabilitaciyu ta pravo na zahist prav i svobod v Yevropejskomu sudi z prav lyudini Dodatkovo div takozh Prava lyudini Garantiyi prav i svobod lyudini ce taki yavisha yaki spriyayut zdijsnennyu prav i svobod lyudini zabezpechuyut yih ohoronu ta zahist Zgadka pro taki garantiyi zobov yazuye derzhavu ne tilki progoloshuvati deklaruvati u konstituciyi j inshih zakonah prava i svobodi ale j dbati pikluvatis pro yihnyu zdijsnennist mozhlivist realizaciyi Rivnist lyudej u svoyij gidnosti ta pravah Rivnist lyudej u svoyij gidnosti ta pravah integrativnij princip vikladenij v Deklaraciyi prav lyudini v yakij zaznacheno sho vsi lyudi narodzhuyutsya vilnimi i rivnimi u svoyij gidnosti ta pravah voni nadileni rozumom i sovistyu i povinni diyati u vidnoshenni odin do odnogo v dusi braterstva st 1 vsi lyudi rivni pered zakonom i mayut pravo bez bud yakoyi riznici na rivnij yih zahist zakonom st 7 a takozh zakriplenij u st st 21 24 26 Konstituciyi Ukrayini ta zakonah Ukrayini Ne mozhe buti privileyiv chi obmezhen u pravah i svobodah za oznakami rasi koloru shkiri politichnih religijnih chi inshih perekonan stati etnichnogo ta socialnogo pohodzhennya majnovogo stanu miscya prozhivannya gromadyanstva osviti rodu zanyat a takozh za movnimi abo inshimi oznakami Nihto ne mozhe buti nadilenij dodatkovimi pravami abo zvilnenij vid bud yakih obov yazkiv Pravosuddya zdijsnyuyetsya na zasadah zagalnoyi rivnosti lyudej pered zakonom i sudom nezalezhno vid yih pohodzhennya gromadyanstva socialnogo ta majnovogo stanovisha rasovoyi ta nacionalnoyi nalezhnosti stati osviti movi stavlennya do religiyi vidu j harakteru zanyat miscya prozhivannya ta inshih obstavin Prava i svobodi lyudini ye nevidchuzhuvanimi ta neporushnimi Prava lyudini ta osnovni svobodi ye yiyi prirodnimi i nevid yemnim nadanim yij vid narodzhennya Zhoden iz pravovih aktiv chi zhodna z yuridichnih dij ne mozhe zvuzhuvati konstitucijni na viznani mizhnarodnimi pravovimi aktami prava i svobodi lyudini ta ne mozhe tlumachitis yak take sho dozvolyaye skasuvannya bud yakih prav i svobod abo na yih obmezhennya v bilshomu obsyazi nizh ce peredbacheno normami Konstituciyi Ukrayini ta mizhnarodnih pravovih aktiv Konstitucijnij Sud Ukrayini v rishenni vid 12 kvitnya 2012 roku 9 rp 2012 u spravi shodo oficijnogo tlumachennya polozhen statti 24 Konstituciyi Ukrayini sprava pro rivnist storin sudovogo procesu zaznachiv Konstitucijni prava i svobodi ye fundamentalnoyu osnovoyu isnuvannya ta rozvitku Ukrayinskogo narodu a tomu derzhava zobov yazana stvoryuvati efektivni organizacijno pravovi mehanizmi dlya yih realizaciyi Vidsutnist takih mehanizmiv nivelyuye sutnist konstitucijnih prav i svobod oskilki prizvodit do togo sho voni stayut deklarativnimi a ce ye nepripustimim u pravovij derzhavi Rivnist ta nedopustimist diskriminaciyi osobi ye ne tilki konstitucijnimi principami nacionalnoyi pravovoyi sistemi Ukrayini a j fundamentalnimi cinnostyami svitovogo spivtovaristva Garantovana Konstituciyeyu Ukrayini rivnist usih lyudej v yih pravah i svobodah oznachaye neobhidnist zabezpechennya yim rivnih pravovih mozhlivostej yak materialnogo tak i procesualnogo harakteru dlya realizaciyi odnakovih za zmistom ta obsyagom prav i svobod U pravovij derzhavi zvernennya do sudu ye universalnim mehanizmom zahistu prav svobod ta zakonnih interesiv fizichnih i yuridichnih osib Kozhen maye garantovani derzhavoyu rivni prava na zahist prav i svobod u sudovomu poryadku ta na uchast u rozglyadi svoyeyi spravi u viznachenomu procesualnim zakonom poryadku u sudah usih yurisdikcij specializacij ta instancij u tomu chisli j osoba yaka zasudzhena i vidbuvaye kriminalne pokarannya v ustanovah vikonannya pokaran Princip svobodi dumki i slova Zgidno st 15 Konstituciyi Ukrayini Suspilne zhittya v Ukrayini gruntuyetsya na zasadah politichnoyi ekonomichnoyi ta ideologichnoyi bagatomanitnosti Zhodna ideologiya ne mozhe viznavatisya derzhavoyu yak obov yazkova Cenzura zaboronena Derzhava garantuye svobodu politichnoyi diyalnosti ne zaboronenoyi Konstituciyeyu i zakonami Ukrayini Konstitucijnij princip politichnoyi ta ideologichnoyi bagatomanitnosti konkretizuyetsya v pripisah Konstituciyi pro pravo lyudini na svobodu dumki i slova na vilne virazhennya svoyih poglyadiv i perekonan na svobodu tvorchoyi diyalnosti Prezumpciya dobroporyadnosti Prezumpciya dobroporyadnosti doktrinalnij princip vzayemovidnosin lyudini i derzhavi ta suspilstva v pravovij derzhavi yakij polyagaye v tomu sho kozhna lyudina maye chest i gidnist vvazhayetsya dobroporyadnoyu doki inshe ne viznacheno v zakonnoyi sili sudovomu rishenni diyi kozhnogo ye dobroporyadnimi doki inshe ne dovedeno v peredbachenomu zakonom poryadku poshiryuvana pro lyudinu informaciya sho yiyi porochit vvazhayetsya nedostovirnoyu yaksho inshe ne vstanovleno v peredbachenomu zakonom poryadku dokazuvannya dostovirnosti takoyi informaciyi pokladayetsya na togo hto yiyi poshiriv poshiryuvach informaciyi vidshkodovuye materialnu i moralnu shkodu zavdanu lyudini yaksho ne dovede dostovirnist poshiryuvanoyi informaciyi Perezumpciya dobroporyadnosti maye vitoki she z davnih rimskih aforizmiv quivis praesumitur bonus dones probetur contrarium kozhen vvazhayetsya chesnim poki ne dovedeno protilezhne bona fides semper praesumitur nisi malam fidem adesse probetur dobrosovisnist zavzhdi pripuskayetsya yaksho ne dovedeno zlogo umislu malum non praesumitur durne ne prezyumuyetsya V nash chas pidnimayutsya dotichni do okreslenoyi problemi pitannya avtorami yaki analizuyut normi civilno procesualnogo prava St 15 novitnogo Zakonu Ukrayini vid 17 lyutogo 2022 roku 2073 IX Pro administrativnu proceduru zakriplyuye prezumpciyu pravomirnosti dij ta vimog osobi v yakosti principu administrativnoyi proceduri viznachayuchi nastupne Diyi ta vimogi osobi ye pravomirnimi doki inshe ne bude dovedeno pid chas rozglyadu ta abo virishennya spravi Sumnivi shodo pravomirnosti dij ta vimog osobi sho vinikayut vnaslidok neodnoznachnogo mnozhinnogo traktuvannya normi prava povinni tlumachitisya administrativnim organom na korist yih pravomirnosti Razom z tim princip prezumpciyi pravomirnosti dij uchasnika procesu v konteksti garantij zahistu chesti lyudini ye lishe chastinoyu bilsh shirokoyi doktrinalnoyi ideyi pravovoyi derzhavi principu dobroporyadnosti lyudini Taki pidhodi mayut znajti integrativnij rozvitok ta zakriplennya v usih galuzyah prava na doktrinalnomu rivni mayut buti vikladeni v normah Konstituciyi Ukrayini Div Prezumpciya dobroporyadnosti Nepripustimist zvuzhennya isnuyuchih prav i svobod lyudini Nepripustimist zvuzhennya isnuyuchih prav i svobod osnovnij princip pravovoyi derzhavi v silu yakogo pid chas prijnyattya novih zakoniv nepripustimo bud yake zvuzhennya zmistu i obsyagu isnuyuchih prav i svobod lyudini V st 21 i 22 Konstituciyi Ukrayini zakripleno vazhlivu doktrinalnu ideyu pro te sho usi lyudi ye vilni i rivni u svoyij gidnosti ta pravah prava i svobodi lyudini ye nevidchuzhuvanimi ta neporushnimi a pri prijnyatti novih zakoniv abo vnesenni zmin do chinnih zakoniv ne dopuskayetsya zvuzhennya zmistu ta obsyagu isnuyuchih prav i svobod Princip nezalezhnosti sudovoyi vladi ta pravosuddya Princip nezalezhnosti pravosuddya ohoplyuye institucijnu j funkcionalnu nezalezhnist sudiv nezalezhnist samih suddiv dostup do sudiv bezstoronnist sudochinstva nezalezhnist i bezstoronnist advokaturi samostijnist i neuperedzhenist sluzhbi obvinuvachennya prokuraturi Zabezpechennya nezalezhnosti pravosuddya potrebuye realizaciyi koncepciyi nezalezhnosti ta procesualnoyi samostijnosti slidchogo Vidpovidalnist derzhavi pered lyudinoyu Vidpovidno do st 3 Konstituciyi Ukrayini Derzhava vidpovidaye pered lyudinoyu za svoyu diyalnist Utverdzhennya i zabezpechennya prav i svobod lyudini ye golovnim obov yazkom derzhavi Pravovi osnovi realizaciyi principu pravovoyi derzhavi vidpovidalnosti derzhavi pered lyudinoyu zakladeno u st 3 56 62 152 Konstituciyi Ukrayini st 9 14 Mizhnarodnogo paktu pro gromadyanski ta politichni prava st 53 1 KPK Ukrayini st 130 KPK Ukrayini Zakoni Ukrayini Pro poryadok vidshkoduvannya shkodi zavdanoyi gromadyaninovi nezakonnimi diyami organiv sho zdijsnyuyut operativno rozshukovu diyalnist organiv dosudovogo rozsliduvannya prokuraturi i sudu Deklaraciyi osnovnih principiv pravosuddya dlya zhertv zlochiniv ta zlovzhivan vladoyu prijnyatij na sorokovij sesiyi Generalnoyi Asambleyi OON 29 listopada 1985 roku Zakoni Ukrayini Pro reabilitaciyu zhertv politichnih represij v Ukrayini vid 17 kvitnya 1991 roku Vidpovidno do st 56 Konstituciyi Ukrayini Kozhen maye pravo na vidshkoduvannya za rahunok derzhavi chi organiv miscevogo samovryaduvannya materialnoyi ta moralnoyi shkodi zavdanoyi nezakonnimi rishennyami diyami chi bezdiyalnistyu organiv derzhavnoyi vladi organiv miscevogo samovryaduvannya yih posadovih i sluzhbovih osib pri zdijsnenni nimi svoyih povnovazhen Vidpovidno do ch Z st 156 Konstituciyi Ukrayini Materialna chi moralna shkoda zavdana fizichnim abo yuridichnim osobam aktami i diyami sho viznani nekonstitucijnimi vidshkodovuyetsya derzhavoyu u vstanovlenomu zakonom poryadku Zgidno st 1175 CK Ukrayini Vidshkoduvannya shkodi zavdanoyi organom derzhavnoyi vladi u sferi normotvorchoyi diyalnosti zgidno z yakoyu shkoda zavdana fizichnij abo yuridichnij osobi v rezultati prijnyattya organom derzhavnoyi vladi organom vladi Avtonomnoyi Respubliki Krim abo organom miscevogo samovryaduvannya normativno pravovogo akta sho buv viznanij nezakonnim i skasovanij vidshkodovuyetsya derzhavoyu Avtonomnoyu Respublikoyu Krim abo organom miscevogo samovryaduvannya nezalezhno vid vini posadovih i sluzhbovih osib cih organiv Ci shlyahetni normi potebuyut zaprovadzhennya v pravovomu poli Ukrayini detalno propisanoyi proceduri yih vikonannya stvorennya garantij procesualnogo organizacijnogo finansovogo ta institucijnogo zabezpechennya Vidpovidno do st 62 Konstituciyi Ukrayini U razi skasuvannya viroku sudu yak nepravosudnogo derzhava vidshkodovuye materialnu i moralnu shkodu zavdanu bezpidstavnim zasudzhennyam Na vidminu vid realizaciyi vidpovidalnosti organiv vladi pered lyudinoyu za nezakonni diyi v sferi civilnih pravovidnosin procedura reabilitaciyi v kriminalnomu sudochinstvi bilsh detalno propisana v Zakoni Ukrayini Pro poryadok vidshkoduvannya shkodi zavdanoyi gromadyaninovi nezakonnimi diyami organiv sho zdijsnyuyut operativno rozshukovu diyalnist organiv dosudovogo rozsliduvannya prokuraturi i sudu Ale i tut ye problemi Vikonannya pripisiv cogo zakonu potrebuye yuridichnoyi viznachenosti poryadku dij Derzhkaznachejstva ta bankivskih ustanov shodo realizaciyi rishen sudu zokrema shodo viplat postrazhdalim vid nezakonnih dij Z urahuvannyam nayavnih progalin v zakonodavstvi docilno bude ob yednati usi konceptualni ideyi isnuyuchih zakoniv i norm nacionalnogo zakonodavstva ta mizhnarodnih pravovih aktiv i pravovih pozicij ta precedentiv Yevropejskogo sudu z prav lyudini j na osnovi zagalnoyi normi principu Konstituciyi Ukrayini rozrobiti ta prijnyati okremij kodeks Kodeks reabilitaciyi postrazhdalih vid nezakonnih dij chi bezdiyalnosti vladi U svoyij sukupnosti zasadi pravovoyi derzhavi utvoryuyut integrativnu sistemu garmonichnih za svoyeyu spryamovanistyu na zabezpechennya formuvannya demokratichnoyi socialnoyi pravovoyi derzhavi doktrinalnih idej v yakij kozhna z nih maye svoyu samostijnu teoretichno pravovu sutnist i derzhavotvorchu cinnist vistupayuchi pershodzherelom okremih pravovih institutiv organichno poyednanij z inshimi zasadami a vsi voni razom uzyati stanovlyat osnovu garantij civilizacijnogo rozvitku suspilstva ta zahistu prav i svobod lyudini PosilannyaTertishnik V Konstituciya Ukrayini Naukovo praktichnij komentar Vid 3 tye dopovn i pererob Kiyiv Alerta 2024 486 s ISBN 978 617 566 844 3 S 11 Ukrayinska pravnicha enciklopediya Za zag red V M Tertishnika L R Nalivajko A Ye Fomenko V V Chencova Kiyiv Alerta 2023 768 s ISBN 978 617 566 754 5 S 616 Kampo V Konstitucijni principi pravovoyi derzhavi ta problemi yih realizaciyi u praktici Konstitucijnogo Sudu Ukrayini Viche 2010 16 S 4 7 Konstitucijne pravo pidruchnik za zagalnoyu redakciyeyu M I Kozyubri Yu G Barabash O M Borislavska V M Venger M I Kozyubra A A Meleshevich K Vaite 2021 C 34 35 Kostenko O Yaka Konstituciya nam potribna abo Svoboda lyudini proti pravovoyi svavoli Viche 13 lipen 2015 http www viche info journal 4805 Tertishnik V Konstituciya Ukrayini Naukovo praktichnij komentar Vid 3 tye dopovn i pererob Kiyiv Alerta 2024 486 s ISBN 978 617 566 844 3 S 12 Kravciv O R Koncepciya podilu vladi ta yiyi obmezhennya v pracyah Stanislava Orihovskogo 1513 1566 rr Nashe pravo 2005 4 S 36 42 Persha konstituciya Ukrayini getmana Pilipa Orlika 1710 rik Kiyiv Veselka 1994 Konstitucijne pravo pidruchnik za zagalnoyu redakciyeyu M I Kozyubri Yu G Barabash O M Borislavska V M Venger M I Kozyubra A A Meleshevich K Vaite 2021 S 109 Konstitucijne pravo pidruchnik za zagalnoyu redakciyeyu M I Kozyubri Yu G Barabash O M Borislavska V M Venger M I Kozyubra A A Meleshevich K Vaite 2021 S 111 Tertishnik V Zakonodavcha vlada Ukrayini konceptualni problemi udoskonalennya Byuleten Ministerstva yusticiyi Ukrayini 2011 11 S 48 53 URL file C Users User Downloads bmju 2011 11 10 20 3 pdf Tertishnik V Konstituciya Ukrayini Naukovo praktichnij komentar Vid 3 tye dopovn i pererob Kiyiv Alerta 2024 486 s ISBN 978 617 566 844 3 Tertyshnik V Konstituciyu na referendum Yuridichna praktika 2007 8 20 lyutogo Tertishnik V Zakonodavcha vlada ukrayinski realiyi ta doktrinalni problemi Viche 2010 23 S 33 35 Skakun O F Teoriya prava i derzhavi pidruchnik 4 te vidannya Kiyiv Alerta 2021 528 s Tertishnik V Konstituciya Ukrayini Naukovo praktichnij komentar Vid 3 tye dopovn i pererob Kiyiv Alerta 2024 486 s ISBN 978 617 566 844 3 S 29 30 Tertishnik V M Volya v integrativnij sistemi zasad pravovoyi derzhavi Aktualni problemi vitchiznyanoyi yurisprudenciyi Specialnij vipusk 2019 S 15 19 URL http apnl dnu in ua 2019 6 pdf Konstituciya Ukrayini Naukovo praktichnij komentar Aver yanov V B Batanov O V Baulin Yu V ta inshi Harkiv Pravo 2003 Hajyek A F Politichnij ustrij vilnogo narodu Per z angl K Sfera 2000 S 14 Tertishnik V Konstituciya Ukrayini Naukovo praktichnij komentar Vid 3 tye dopovn i pererob Kiyiv Alerta 2024 486 s ISBN 978 617 566 844 3 S 9 Mironenko P V Suspilno politichni procesi Naukove vidannya Akademiyi politichnih nauk Ukrayini Kiyiv Vidavnictvo Politiya Vipusk 2 16 2020 S 12 Tertishnik V Konstituciya Ukrayini Naukovo praktichnij komentar Vid 3 tye dopovn i pererob Kiyiv Alerta 2024 486 s ISBN 978 617 566 844 3 S 9 Albert Venn Dicey Introduction to the Study of the Law of the Constitution LF ed 1915 URL http oll libertyfund org titles dicey introductionto the study of the law of the constitution lf ed Tertishnik V Konstituciya Ukrayini Naukovo praktichnij komentar Vid 3 tye dopovn i pererob Kiyiv Alerta 2024 486 s ISBN 978 617 566 844 3 S 38 Rolz D Teoriya spravedlivosti Kiyiv Vidavnictvo Solomiyi Pavlichko Osnovi 2001 S 19 Tertishnik V Ukrayinska pravnicha enciklopediya Za zag red V M Tertishnika L R Nalivajko A Ye Fomenko V V Chencova Kiyiv Alerta 2023 768 s ISBN 978 617 566 754 5 S 683 884 Tertishnik V Spravedlivist Ukrayinska pravnicha enciklopediya Za zag red V M Tertishnika L R Nalivajko A Ye Fomenko V V Chencova Kiyiv Alerta 2023 768 s ISBN 978 617 566 754 5 S 684 Skakun O F Teoriya derzhavi i prava pidruchnik Harkiv Konsum 2001 S 173 Kolodij A M Principi prava Ukrayini K Yurinkom Inter 1998 S 96 Goncharenko S Metodika vikladannya polozhen Yevropejskoyi Konvenciyi z prav lyudini precedentnogo prava Yevropejskogo sudu z prav lyudini u yuridichnih vishih navchalnih zakladah Pravo Ukrayini 2011 7 S 251 252 Martinyuk R S Teoriya prav lyudini navch posib Ostrog Vid vo Nacionalnogo universitetu Ostrozka akademiya 2009 S 7 Konstitucijne pravo pidruchnik za zagalnoyu redakciyeyu M I Kozyubri Yu G Barabash O M Borislavska V M Venger M I Kozyubra A A Meleshevich K Vaite 2021 Tertishnik V M Prava i svobodi lyudini pidruchn Kiyiv Alerta 2022 432 s ISBN 978 617 566 725 5 S 12 Tertishnik V M Prava i svobodi lyudini pidruchn Kiyiv Alerta 2022 432 s ISBN 978 617 566 725 5 S 26 Tertishnik V Konstituciya Ukrayini Naukovo praktichnij komentar Vid 3 tye dopovn i pererob Kiyiv Alerta 2024 486 s ISBN 978 617 566 844 3 S 92 94 Tertishnik V M Prezumpciya dobroporyadnosti ta pravomirnosti dij lyudini v sistemi zasad pravovoyi derzhavi Naukovo informacijnij visnik Ivano Frankivskogo universitetu prava imeni Korolya Danila Galickogo Seriya Pravo 2023 Vip 15 27 T 1 S 155 161 DOI 10 33098 2078 6670 2023 15 27 1 155 161 URL https visnyk iful edu ua vipusk 15 27 tom 1 tertishnik v m prezumpciya dobroporyadn Bakalinska O O Kategoriya dobrosovisnist v civilnomu pravi Ukrayini Chasopis Kiyivskogo universitetu prava 2011 4 S 200 204 Konstitucijne pravo pidruchnik za zagalnoyu redakciyeyu M I Kozyubri Yu G Barabash O M Borislavska V M Venger M I Kozyubra A A Meleshevich K Vaite 2021 S 112 Tertishnik V Konstituciya Ukrayini Naukovo praktichnij komentar Vid 3 tye dopovn i pererob Kiyiv Alerta 2024 486 s ISBN 978 617 566 844 3 S 232 233 Div takozhKonstitucijne pravo Ukrayini Pravova derzhava Principi prava Prava lyudini Verhovenstvo prava Zakonnist Rozpodil derzhavnoyi vladi Rivnist pered zakonom Spravedlivist Demokratiya Pravova demokratiya Mizhnarodna pravova dopomoga Prezumpciya dobroporyadnostiNormativni aktiKonstituciya Ukrayini Konvenciya pro zahist prav lyudini i osnovopolozhnih svobod Zagalnoyi deklaraciyi prav lyudini Mizhnarodnij pakt pro gromadyanski ta politichni prava Mizhnarodnij pakt pro ekonomichni socialni ta kulturni prava Konvenciya proti katuvan ta inshih zhorstokih nelyudskih abo takih sho prinizhuyut gidnist vidiv povodzhennya i pokarannya Zakon Ukrayini vid 1 12 1994 roku Pro poryadok vidshkoduvannya shkodi zavdanoyi gromadyaninovi nezakonnimi diyami organiv sho zdijsnyuyut operativno rozshukovu diyalnist organiv dosudovogo rozsliduvannya prokuraturi i sudu Vidomosti Verhovnoyi Radi Ukrayini 1995 1 St 1 Iz zminami i dopovnennyami vnesenimi zgidno iz Zakonami Ukrayini URL http www zakon rada gov uaDzherelaVelika Ukrayinska enciklopediya Elektronna versiya URL https vue gov ua Golovna storinka Galunko V V Lyudina i derzhava monografiya Kiyiv Un t Ukrayina 2014 158 s Golovatij S Verhovenstvo prava U 3 h knigah Kniga 2 Verhovenstvo prava vid doktrini do precedentu Kiyiv Vidavnictvo Feniks 2006 1286 s Golovaha E I Bekeshkina I Ye Nebozhenko V S Demokratizaciya suspilstva i rozvitok osobistosti vid totalitarizmu do demokratiyi Kiyiv Nauk dumka 1992 267 s Zadorozhnya G V Konstitucijno pravovij status glavi derzhavi v Ukrayini ta zarubizhnih krayinah porivnyalnij analiz monografiya Kiyiv Alerta 2016 S 481 482 Zahist prav svobod ta interesiv lyudini i gromadyanina galuzevo pravovij diskurs monografiya za red N Gutorovoyi ta I Krinickogo Poltav yurid in t Nac yurid un tu im Yaroslava Mudrogo Harkiv Pravo 2023 440 s ISBN 978 966 998 676 4 Kampo V Konstitucijni principi pravovoyi derzhavi ta problemi yih realizaciyi u praktici Konstitucijnogo Sudu Ukrayini Viche 2010 16 S 4 7 Kozyubra M Princip verhovenstva prava i pravovoyi derzhavi yednist osnovnih vimog Naukovi zapiski Nacionalnogo universitetu Kiyevo Mogilyanska akademiya Yuridichni nauki T 64 2007 S 3 9 Kolodij O A Konstitucijno pravovij status ukrayinskogo narodu doktrina reglamentaciya ponyattya ta elementi monografiya Kiyiv Lira K 2020 452 s ISBN978 617 7910 88 5 Konstituciya Ukrayini Naukovo praktichnij komentar redkol R O Stefanchuk spivgolova O V Petrishin spivgolova Yu G Barabash ta in vstup sl V Zelenskogo za zag red R O Stefanchuka j O V Petrishina Nac akad prav nauk Ukrayini Konst Sud Ukrayini Harkiv Pravo 2024 1176 s ISBN 978 617 8411 93 0 Korniyenko M V Tertishnik V M Principi prava v rozv yazanni yuridichnih kolizij Verhovenstvo prava 2017 2 S 10 16 Lomzhec Yu V Prava lyudini ta yih zahist u suchasnih realiyah navchalnij posibnik Kiyiv OLDI PLYuS 2020 208 s Mashkov A D Teoriya derzhavi i prava pidruchnik Kiyiv Alerta 2024 452 s ISBN 978 617 566 846 7 Moldovan V V Chulinda L I Konstitucijni prava svobodi ta obov yazki lyudini i gromadyanina navchalnij posibnik Kiyiv CUL 2020 206 s Nalivajko L R Princip pravovoyi derzhavi yak princip derzhavnogo ladu Ukrayini Sociologiya prava naukovo praktichnij zhurnal 011 2 S 36 44 Naukovo praktichnij komentar Konstituciyi Ukrayini za red V L Musiyaki Harkiv Pravo 2011 783 s Pogorilko V F Golovchenko V V Sirij M I Prava ta svobodi lyudini i gromadyanina v Ukrayini Kiyiv In Yure 1997 52 s Pogrebnyak S P Osnovopolozhni principi prava zmistovna harakteristika monografiya Harkiv Pravo 2008 240 s Podorozhna T S Pravovij poryadok teoretiko metodologichni zasadi konstitucionalizaciyi monografiya Kiyiv Yurinkom Inter 2016 536 s Princip verhovenstva prava problemi teoriyi ta praktiki monografiya U 2 h kn za zag red Yu S Shemshuchenka Kiyiv Yuridichna dumka 2008 Kn 1 Verhovenstvo prava yak princip pravovoyi sistemi problemi teoriyi 344 s Princip rivnosti u pravi teoriya i praktika monografiya peredmova akad NAN Ukrayini Yu S Shemshuchenka za zag red N M Onishenko Kiyiv Vid vo Yuridichna dumka 2014 380 s Rabinovich P M Havronyuk M I Prava lyudini i gromadyanina navch posib Kiyiv Atika 2004 464 s Razmyetayeva Yu S Prava lyudini yak fundamentalna cinnist gromadyanskogo suspilstva monografiya Harkiv Pravo 2014 196 s Sobota K Princip pravnoyi derzhavi konstitucijno pravni ta administrativno pravni aspekti per z nim G Rizhakova O Balashuk K Tatarchuk K VAITE 2013 608 s Savchin Mihajlo Konstituciya lyudi ta instituciyi SWOT komentar monografiya Kiyiv Yurinkom Inter 2024 680 s Siroyid T L Fomina L O Mizhnarodne pravo prav lyudini pidruchnik Kiyiv Yurinkom Inter 2023 564 s Skakun O F Teoriya derzhavi i prava Enciklopedichnij kurs pidruchnik Harkiv Espada 2006 776 s Skakun O F Teoriya prava i derzhavi pidruchnik 4 te vidannya Kiyiv Alerta 2021 528 s Tertishnik V M Volya v integrativnij sistemi zasad pravovoyi derzhavi Aktualni problemi vitchiznyanoyi yurisprudenciyi Specialnij vipusk 2019 S 15 19 URL http apnl dnu in ua 2019 6 pdf Tertishnik V V Konstituciya Ukrayini Naukovo praktichnij komentar Vid 3 tye dopovn i pererob Kiyiv Alerta 2024 464 s ISBN 978 617 566 780 4 Tertishnik V V Prava i svobodi lyudini pidruchnik Kiyiv Alerta 2022 432 s ISBN 978 617 566 725 5 Tertishnik V M Prezumpciya dobroporyadnosti ta pravomirnosti dij lyudini v sistemi zasad pravovoyi derzhavi Naukovo informacijnij visnik Ivano Frankivskogo universitetu prava imeni Korolya Danila Galickogo Seriya Pravo 2023 Vip 15 27 T 1 S 155 161 DOI 10 33098 2078 6670 2023 15 27 1 155 161 URL https visnyk iful edu ua vipusk 15 27 tom 1 tertishnik v m prezumpciya dobroporyadn Tertishnik V Zakonodavcha vlada Ukrayini konceptualni problemi udoskonalennya Byuleten Ministerstva yusticiyi Ukrayini 2011 11 S 48 53 Tertishnik V Pravova derzhava gostri kuti na shlyahu vid konceptualnoyi modeli do realnosti Visnik nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini 2007 3 S 25 29 Tertishnik V Podil vladi chi damo vidpovid na viklik chasu Visnik Nacionalnoyi akademiyi upravlinnya 2004 1 S 37 45 Todika Yu M Todika O Yu Konstitucijno pravovij status lyudini i gromadyanina v Ukrayini monografiya Kiyiv In Yure 2004 368 s Ukrayinska pravnicha enciklopediya Za zag red V M Tertishnika L R Nalivajko A Ye Fomenko V V Chencova Kiyiv Alerta 2023 768 s ISBN 978 617 566 754 5 Fedorenko V L Konstitucijni prava i svobodi lyudini ta yih garantuvannya j zahist v Ukrayini monografiya Kiyiv Lira K 2020 138 s Hajyek F A Pravo zakonodavstvo ta svoboda Nove vikladennya shirokih principiv spravedlivosti ta politichnoyi ekonomiyi v 3 t per z angl Kiyiv Sfera T 1 Pravila ta poryadok 1999 196 s Haritonov Ye O Haritonova O I Privatne pravo yak koncept Tom 4 Vid ideyi do realizaciyi monografiya Harkiv Feniks 2021 632 s Shemshuchenko Yu S Skripnyuk O V Gromadyanske suspilstvo v Ukrayini suchasnij stan vikliki strategiya modernizaciyi monografiya Tom 1 Kiyiv Yuridichna dumka 2018 676 s Shamraj B M Konstitucijni garantiyi prav ta svobod vijskovosluzhbovciv v Ukrayini monografiya Kiyiv Yurinkom Inter 2025 256 s ISBN 978 966 667 871 6 Shemshuchenko Yu S Prava lyudini v Ukrayini v suchasnih umovah poshuk novih mehanizmiv utverdzhennya ta zabezpechennya Kiyiv Lira K 2014 308 s Sherbanyuk O V Narodna pravotvorcha iniciativa yak perspektivnij institut pryamoyi demokratiyi v Ukrayini Porivnyalno analitichne pravo 2013 3 2 S 97 100 Sherbanyuk O V Narodnij suverenitet i realizaciya vladospromozhnosti demokratichnoyi derzhavi monografiya Kiyiv Logos 2013 Kn 2 306 s Sherbanyuk O V Samostijnist i nezalezhnist sudovoyi vladi yak umova konstitucijno pravovogo progresu Almanah prava Pravo i progres skladovi zabezpechennya v suchasnih umovah K In t derzhavi i prava im V M Koreckogo NAN Ukrayini 2016 Vipusk 7 S 79 82 Yuridichna enciklopediya V 6 t redkol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukr Encikl 1998 2004 T 1 672 s T 2 744 s T 3 792 s T 4 720 s T 5 736 s T 6 768 s Vladimir Tertyshnyk Civilizational choice a state and problems of constitutional reform in Ukraine Pravova poziciya 2017 1 18 S 146 153 Tertysznyk V Prawda po za wszelka watpliwosc doktrynalne problemy prava dowodowego KELM Wydawca 2017 1 17 S 267 277 Portal Pravo