Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Заплетал Флоріан (чеськ. Florian Zapletal; 10 червня 1884, с. , Чехія — 25 жовтня 1969, Прага) — чеський публіцист, історик, етнограф, мистецтвознавець, фотограф, дослідник закарпатської української культури.
| Флоріан Заплетал | |
|---|---|
 | |
| Народився | 10 червня 1884[1][2][3] d[4][3] |
| Помер | 16 жовтня 1969[1][2](85 років) Прага, Чехословаччина[2][4][3] |
| Країна |  Чехословаччина |
| Діяльність | письменник, фотограф, журналіст, етнограф, мистецтвознавець, історик, прозаїк |
| Alma mater | Карлів університет |
| |
Біографія
У 1905 р. вступив на філософський факультет у Празі — вивчав загальну історію у Томаша Масарика, літературу та мистецтвознавство. У 1907 р. йде на однорічну військову службу, яку проходив на Балканах — у Пулі та Любляні. Після повернення закінчує університет і продовжує вивчати мистецтвознавство у Віденському університеті у Макса Дворжака.
До Першої світової війни працював журналістом в Оломоуці та Пршерові. Здійснив кількамісячну студійну подорож до Італії.
В роки Першої світової війни був призваний до австро-угорської армії на Карпатському фронті. 14 листопада 1914 р. його частина добровільно здається у російський полон і через Львів, Київ, Москву потрапив у Нижній Новгород, де у таборі військовополонених розгорнув широку антиавстрійську діяльність.
У таборі Заплетал влаштував величне святкування 500-ліття з дня народження Яна Гуса. У 1915 р. вступив у чехословацьке військо, яке саме формувалося в Росії і працював редактором чеського часопису «Чехословак» (Čechoslovák), що виходив у Санкт-Петербурзі та Москві. Одночасно він вивчав мистецтво у Петербурзькому та Московському університетах (у Д. Сичова, К. Широцького, О. Бенуа та ін.).
З 1917 р. журнал Čechoslovák перестає виходити і Заплетал переходить до нового періодичного видання Československý deník, заснованого у Москві. У 1917 р. він особисто забезпечував перебування свого колишнього професора Т. Г. Масарика в Санкт-Петербурзі, де був безпосереднім свідком Жовтневого перевороту, що на його думку, був зовсім не революцією, а звичайнісіньким більшовицьким путчем.
Наприкінці 1918 р. повернувся до Чехословаччини, через два місяці після проголошення самостійної держави. З січня 1919 р. працював експертом східних справ Міністерської ради ЧСР. Одночасно він працював у відділі преси цієї установи. Його публіцистичні статті майже щодня з'являлися на сторінках чеських газет. Великий розголос мала 286-сторінкова книга «Album velezradcu» («Альбом державних зрадників», Прага, 1919). Це була «чорна книга» австрійської контррозвідки, в яку було занесено понад 1400 імен державних зрадників Австро-Угорської імперії з описом їхньої діяльності.
У травні 1919 р. Заплетала було призначено керівником прес-служби Підкарпатської Русі. У липні цього ж року він вирушив у першу шеститижневу подорож Закарпатською Україною та Східною Словаччиною, з якої повернувся до Праги з багатим матеріалом та яскравими враженнями. На їх основі художник Скрбек виготовив графічні роботи, які часто публікувалися у чеській пресі. У жовтні 1919 р. Заплетал повторив свою подорож на Закарпаття, основним предметом зацікавлень якої була дерев'яна церковна архітектура. За підсумками подорожей він письмово інформував празькі центральні органи влади про незадовільний стан охорони пам'яток культури на Закарпатській Україні і Пряшівщині.
У 1920 р. Заплетала призначають на посаду уповноваженого представника уряду Чехословаччини на Закарпатській Україні. Згодом він став особистим секретарем («персональним радником») першого губернатора Підкарпатської Русі Григорія Жатковича, який прибув на Закарпаття із США у квітні 1920 р. Заплетал переселився до Ужгорода і крім своїх службових обов'язків продовжував дописувати до кількох чеських газет, зокрема, щоденника «Tribuna» і фотографувати архітектуру. Як офіцер чехословацької армії (капітан) він не мав права публікувати статті на політичні теми, тому більшість з них з'являлися під різними криптонімами та псевдонімами.
Політичні обставини, головним чином, відставка Григорія Жатковича з посади губернатора, змусила Ф. Заплаетала залишити Закарпаття й у 1921 р. повернутися до Праги. Тут він працював урядовцем у Міністерстві оборони, згодом переходить до Військового історичного архіву, а пізніше (до 1939 р.) працює завідувачем відділу кінофото у Меморіалі визволення. У 1946 р. вийшов на пенсію.
Був активним членом багатьох наукових товариств. Впродовж усього життя мріяв написати монографію про дерев'яну архітектуру Закарпаття, однак не встиг здійснив цього задуму.
Експедиції та дерев'яні церкви Закарпаття
У перший тиждень свого перебування на Закарпатській Україні, 10-17 червня 1919 р., Заплетал здійснив подорож у найвіддаленішу частину Закарпаття — Гуцульщину. Відвідав Хуст, Ясіня, , Тячів та інші населені пункти. Свою подорож описав у серії статей в газеті «Tribun». Наступного тижня він виїхав в околиці Скваляви й Перечина. Як свідчать його щоденники, листи та подорожні записники, до кінця 1920 р. він здійснив понад десять подорожей Закарпаттям і з кожної повертався з цінними фотографіями дерев'яних церков. Наступні дванадцять подорожей в різні райони Закарпаття і Східної Словаччини Заплетал здійснив у першій половині 1921 р. Зазвичай свої експедиції він поєднував зі службовими обов'язками. Губернатор Жаткович, який сам здобув в американських університетах знання бакалавра і майстра вільних мистецтв, підтримував його зацікавлення закарпатськими церквами й інколи дозволяв йому користуватися службовим автомобілем.
У 1922 р. в оломоуцькій газеті «Pozor» Заплетал опублікував одну з найцікавіших своїх статей — «Горянська ротонда» -, що згодом вийшла окремою книжкою. Він фактично відкрив цю пам'ятку науковому світу, бо до цього часу їй були присвячені лише дрібні згадки та замітки.
Перше узагальнене дослідження «Дерев'яні храми південнокарпатських русинів» Ф. Заплетал опублікував на початку 1923 р. у збірнику «Podkarpatska Rus». Невеличка за розміром стаття цінна тим, що в ній автор автор розглянув закарпатську церковну дерев'яну архітектуру як продукт роботи народного генія закарпатського селянства, створений на території органічного схрещення двох відмінних культур: східної та західної. Тут же він подав і оригінальну класифікацію дерев'яних церков Закарпаття, в основі якої поклав не кількість бань, як це робили попередні дослідники, а горизонтальний план церков. На основі такого критерію він встановив три основні типи дерев'яних церков південнокарпатських українців: перший — центральний (рівнораменний грецький хрест), другий — тридільний (три рівновеликі квадрати або прямокутники, розташовані на одній осі), третій — дводільний.
У тому ж 1923 р. Заплетал опублікував ще дві статті в галузі дерев'яної архітектури: «Турецький мотив в закарпатській церковній архітектурі» («Ceskoslovenska rebublika», ч. 273) та «Дерев'яна церква в с. Обава» («Ceskoslovenska rebublika», ч. 293).
Під час своє літної відпустки — з 26 липня до 17 серпня 1923 р. — Ф. Заплетал здійснив свою наступну поїздку на Закарпаття. Цього разу предметом його дослідження стали дерев'яні церкви області Маковиця у Східній Словаччині, з якими він вперше познайомився за 9 років перед тим під час військового походу на Східний фронт. Поселившись в Бардіївських купелях, він щодня здійснював піші подорожі у найвіддаленіші куточки Маковиці, і з кожної подорожі приносив нові фотографії. На своє велике розчарування, в багатьох селах він вже не знаходив дерев'яних церков, які були знищені під час війни або у повоєнний час. Найбільше враження на нього справили п'ятивежова церква у Біловежі, церкви у Трочанах та у Нижньому Мирошові. У квітні 1925 р. на сторінках газети «Pozor» Заплетал опублікував статтю про церкву у Біловежі, яка у тому ж році вийшла окремою брошурою під назвою «Beloveza».
У травні 1925 р. в газеті «28. rijen» (ч. 100, 101) він опублікував наступну узагальнюючу працю — «Про церкви Підкарпатської Русі».
Останню подорож на Закарпатську Україну Ф. Заплетал здійснив з 4 липня до 9 серпня 1925 р. Тоді він дослідив церковну дерев'яну архітектуру майже в 30 селах, розташованих у долинах рік Тересва, Теребля, Ріка і Тиса. Особливо плідною була його подорож в долину річки Ріка (Міжгірський та Хустський райони), де у 14 селах він зробив 130 фотографій, з яких лише дві виявились невдалими.
Фотографії
 | Фотографії Флоріана Заплетала цікаві з кількох аспектів. По-перше, з історичного аспекту. Друге — це з аспекту етнографічного. Він фотографував прекрасні дерев’яні церкви, більшість з яких сьогодні вже не існує. Третє — це з художнього аспекту. Дійсно, попри те, що Заплетал був за професією військовим, він був визначним ученим – істориком та етнографом, але, перш за все, мистецтвознавцем. І сьогодні якщо ми хочемо, наприклад, відновлювати стан дерев’яних церков, то без його фотографій важко обійтися |  |
— Микола Мушинка , | ||
У 1967 р. подарував частину своєї бібліотеки Музею української культури в Свиднику. Другу частину, разом з архівом, подарував Миколі Мушинці. Складовою частиною архіву були 762 фотонегативи зі Східної Словаччини та Закарпатської України, знятих на скляних пластинах розміром 9х12 см.
Матеріали опублікував в окремій книзі професор Торонтського університету Павло Магочі, у якій вміщено 247 фотографій і малюнків. Крім зображень храмів і дзвіниць, є цінні фотографії людей в народному одязі з сіл Ясіня, Діброва, Гусний, цікаві фотографії старих хат з сіл Пасіка, Горяни (1920 р.), фотографії Мукачева (1919 р.).
Словацький фотохудожник Штефан Поточняк із негативів Ф.3аплетала виготовив великоформатні фотографії, які у 90-х роках з успіхом експоновано у Празі, Пржерові, Братиславі, Ужгороді, Кошицях, Пряшеві, Свиднику та Гуменному.
Фотографії Ф.3аплетала з 1919—1925 років є вагомим внеском в історію народної культури Закарпаття та багатьох сфотографованих об'єктів нині вже немає або існують у зміненому вигляді.
Публікації
Протягом 1923—1925 років опублікував у різних журналах:
- «Дерев'яні храми південно-карпатської Русі»,
- «Турецькі мотиви в русинській архітектурі»,
- «Про церкви Підкарпатської Русі»,
- «Вітраки в Чехії, на Моравії і Карпатській Русі»,
- «Дерев'яна церква в Трочанах на Східній Словаччині»,
- «Лемківський тип русинського храму».
Книги
- «Альбом державних зрадників» (Прага, 1919), 286 с.
- «Русини і наші будителі» (Прага, 1921), в якій розповідається про зв'язки чехів із закарпатськими українцями
- «А. І. Добранський і наші русини р. 1848-51» (1927)
Виноски
- http://en.isabart.org/person/25627
- Czech National Authority Database
- Vědecká knihovna v Olomouci REGO
- The Fine Art Archive — 2003.
- Заплетал Ф. Дерев'яні церкви Закарпаття / Упоряд. М. Мушинка, М. Сорохман. — Ужгород-Прага: Видавництво Олександри Гаркуші, 2015. — с.3-4
- Заплетал Ф. Дерев'яні церкви Закарпаття / Упоряд. М. Мушинка, М. Сорохман. — Ужгород-Прага: Видавництво Олександри Гаркуші, 2015. — с. 5
- Радіо Свобода. Закарпаття і Гуцульщина на фотографіях початку 20 ст.
Джерела
- Заплетал Ф. Дерев'яні церкви Закарпаття: фотоальбом / передм. Миколи Мушинки ; упоряд. : Микола Мушинка, Михайло Сорохман. — Ужгород: Видавництво Олександри Гаркуші, 2015. — 120 с.
- Заплетал Ф. Міста і села Закарпаття: фотоальбом / передм. Миколи Мушинки ; упоряд. : Микола Мушинка, Михайло Сорохман. — Ужгород: Видавництво Олександри Гаркуші, 2015. — 176 с.
Див. також
Посилання
- Архип Данилюк, журнал «Будуємо Інакше», № 2, 2005. ФЛОРІАН ЗАПЛЕТАЛ
- Закарпаття і Гуцульщина на фотографіях початку 20 століття
- Richard Weis. ZAPLETAL Florian (чеськ.)
- Encyclopedia of Rusyn history and culture. Zapletal Florian (англ.)
- Микола Мушинка. «Флоріан Заплетал — маловідомий чеський дослідник сакральної архітектури Закарпаття», Народознавчі зошити 1-2, 2003, стор. 252—259
- Олесь Мушинка. Флоріян Заплетал — Звіт про ситуацію у Підкарпатській Русі. Український журнал № 4, 2007
- Рудолф Прекоп. Знімки Заплетала витримали перевірку часом. Український журнал № 4, 2007
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zapletal Florian chesk Florian Zapletal 10 chervnya 1884 s Chehiya 25 zhovtnya 1969 Praga cheskij publicist istorik etnograf mistectvoznavec fotograf doslidnik zakarpatskoyi ukrayinskoyi kulturi Florian ZapletalNarodivsya10 chervnya 1884 1884 06 10 1 2 3 d 4 3 Pomer16 zhovtnya 1969 1969 10 16 1 2 85 rokiv Praga Chehoslovachchina 2 4 3 Krayina ChehoslovachchinaDiyalnistpismennik fotograf zhurnalist etnograf mistectvoznavec istorik prozayikAlma materKarliv universitet Mediafajli u VikishovishiBiografiyaU 1905 r vstupiv na filosofskij fakultet u Prazi vivchav zagalnu istoriyu u Tomasha Masarika literaturu ta mistectvoznavstvo U 1907 r jde na odnorichnu vijskovu sluzhbu yaku prohodiv na Balkanah u Puli ta Lyublyani Pislya povernennya zakinchuye universitet i prodovzhuye vivchati mistectvoznavstvo u Videnskomu universiteti u Maksa Dvorzhaka Do Pershoyi svitovoyi vijni pracyuvav zhurnalistom v Olomouci ta Prsherovi Zdijsniv kilkamisyachnu studijnu podorozh do Italiyi V roki Pershoyi svitovoyi vijni buv prizvanij do avstro ugorskoyi armiyi na Karpatskomu fronti 14 listopada 1914 r jogo chastina dobrovilno zdayetsya u rosijskij polon i cherez Lviv Kiyiv Moskvu potrapiv u Nizhnij Novgorod de u tabori vijskovopolonenih rozgornuv shiroku antiavstrijsku diyalnist U tabori Zapletal vlashtuvav velichne svyatkuvannya 500 littya z dnya narodzhennya Yana Gusa U 1915 r vstupiv u chehoslovacke vijsko yake same formuvalosya v Rosiyi i pracyuvav redaktorom cheskogo chasopisu Chehoslovak Cechoslovak sho vihodiv u Sankt Peterburzi ta Moskvi Odnochasno vin vivchav mistectvo u Peterburzkomu ta Moskovskomu universitetah u D Sichova K Shirockogo O Benua ta in Z 1917 r zhurnal Cechoslovak perestaye vihoditi i Zapletal perehodit do novogo periodichnogo vidannya Ceskoslovensky denik zasnovanogo u Moskvi U 1917 r vin osobisto zabezpechuvav perebuvannya svogo kolishnogo profesora T G Masarika v Sankt Peterburzi de buv bezposerednim svidkom Zhovtnevogo perevorotu sho na jogo dumku buv zovsim ne revolyuciyeyu a zvichajnisinkim bilshovickim putchem Naprikinci 1918 r povernuvsya do Chehoslovachchini cherez dva misyaci pislya progoloshennya samostijnoyi derzhavi Z sichnya 1919 r pracyuvav ekspertom shidnih sprav Ministerskoyi radi ChSR Odnochasno vin pracyuvav u viddili presi ciyeyi ustanovi Jogo publicistichni statti majzhe shodnya z yavlyalisya na storinkah cheskih gazet Velikij rozgolos mala 286 storinkova kniga Album velezradcu Albom derzhavnih zradnikiv Praga 1919 Ce bula chorna kniga avstrijskoyi kontrrozvidki v yaku bulo zaneseno ponad 1400 imen derzhavnih zradnikiv Avstro Ugorskoyi imperiyi z opisom yihnoyi diyalnosti U travni 1919 r Zapletala bulo priznacheno kerivnikom pres sluzhbi Pidkarpatskoyi Rusi U lipni cogo zh roku vin virushiv u pershu shestitizhnevu podorozh Zakarpatskoyu Ukrayinoyu ta Shidnoyu Slovachchinoyu z yakoyi povernuvsya do Pragi z bagatim materialom ta yaskravimi vrazhennyami Na yih osnovi hudozhnik Skrbek vigotoviv grafichni roboti yaki chasto publikuvalisya u cheskij presi U zhovtni 1919 r Zapletal povtoriv svoyu podorozh na Zakarpattya osnovnim predmetom zacikavlen yakoyi bula derev yana cerkovna arhitektura Za pidsumkami podorozhej vin pismovo informuvav prazki centralni organi vladi pro nezadovilnij stan ohoroni pam yatok kulturi na Zakarpatskij Ukrayini i Pryashivshini U 1920 r Zapletala priznachayut na posadu upovnovazhenogo predstavnika uryadu Chehoslovachchini na Zakarpatskij Ukrayini Zgodom vin stav osobistim sekretarem personalnim radnikom pershogo gubernatora Pidkarpatskoyi Rusi Grigoriya Zhatkovicha yakij pribuv na Zakarpattya iz SShA u kvitni 1920 r Zapletal pereselivsya do Uzhgoroda i krim svoyih sluzhbovih obov yazkiv prodovzhuvav dopisuvati do kilkoh cheskih gazet zokrema shodennika Tribuna i fotografuvati arhitekturu Yak oficer chehoslovackoyi armiyi kapitan vin ne mav prava publikuvati statti na politichni temi tomu bilshist z nih z yavlyalisya pid riznimi kriptonimami ta psevdonimami Politichni obstavini golovnim chinom vidstavka Grigoriya Zhatkovicha z posadi gubernatora zmusila F Zaplaetala zalishiti Zakarpattya j u 1921 r povernutisya do Pragi Tut vin pracyuvav uryadovcem u Ministerstvi oboroni zgodom perehodit do Vijskovogo istorichnogo arhivu a piznishe do 1939 r pracyuye zaviduvachem viddilu kinofoto u Memoriali vizvolennya U 1946 r vijshov na pensiyu Buv aktivnim chlenom bagatoh naukovih tovaristv Vprodovzh usogo zhittya mriyav napisati monografiyu pro derev yanu arhitekturu Zakarpattya odnak ne vstig zdijsniv cogo zadumu Ekspediciyi ta derev yani cerkvi ZakarpattyaU pershij tizhden svogo perebuvannya na Zakarpatskij Ukrayini 10 17 chervnya 1919 r Zapletal zdijsniv podorozh u najviddalenishu chastinu Zakarpattya Guculshinu Vidvidav Hust Yasinya Tyachiv ta inshi naseleni punkti Svoyu podorozh opisav u seriyi statej v gazeti Tribun Nastupnogo tizhnya vin viyihav v okolici Skvalyavi j Perechina Yak svidchat jogo shodenniki listi ta podorozhni zapisniki do kincya 1920 r vin zdijsniv ponad desyat podorozhej Zakarpattyam i z kozhnoyi povertavsya z cinnimi fotografiyami derev yanih cerkov Nastupni dvanadcyat podorozhej v rizni rajoni Zakarpattya i Shidnoyi Slovachchini Zapletal zdijsniv u pershij polovini 1921 r Zazvichaj svoyi ekspediciyi vin poyednuvav zi sluzhbovimi obov yazkami Gubernator Zhatkovich yakij sam zdobuv v amerikanskih universitetah znannya bakalavra i majstra vilnih mistectv pidtrimuvav jogo zacikavlennya zakarpatskimi cerkvami j inkoli dozvolyav jomu koristuvatisya sluzhbovim avtomobilem U 1922 r v olomouckij gazeti Pozor Zapletal opublikuvav odnu z najcikavishih svoyih statej Goryanska rotonda sho zgodom vijshla okremoyu knizhkoyu Vin faktichno vidkriv cyu pam yatku naukovomu svitu bo do cogo chasu yij buli prisvyacheni lishe dribni zgadki ta zamitki Pershe uzagalnene doslidzhennya Derev yani hrami pivdennokarpatskih rusiniv F Zapletal opublikuvav na pochatku 1923 r u zbirniku Podkarpatska Rus Nevelichka za rozmirom stattya cinna tim sho v nij avtor avtor rozglyanuv zakarpatsku cerkovnu derev yanu arhitekturu yak produkt roboti narodnogo geniya zakarpatskogo selyanstva stvorenij na teritoriyi organichnogo shreshennya dvoh vidminnih kultur shidnoyi ta zahidnoyi Tut zhe vin podav i originalnu klasifikaciyu derev yanih cerkov Zakarpattya v osnovi yakoyi poklav ne kilkist ban yak ce robili poperedni doslidniki a gorizontalnij plan cerkov Na osnovi takogo kriteriyu vin vstanoviv tri osnovni tipi derev yanih cerkov pivdennokarpatskih ukrayinciv pershij centralnij rivnoramennij greckij hrest drugij tridilnij tri rivnoveliki kvadrati abo pryamokutniki roztashovani na odnij osi tretij dvodilnij U tomu zh 1923 r Zapletal opublikuvav she dvi statti v galuzi derev yanoyi arhitekturi Tureckij motiv v zakarpatskij cerkovnij arhitekturi Ceskoslovenska rebublika ch 273 ta Derev yana cerkva v s Obava Ceskoslovenska rebublika ch 293 Pid chas svoye litnoyi vidpustki z 26 lipnya do 17 serpnya 1923 r F Zapletal zdijsniv svoyu nastupnu poyizdku na Zakarpattya Cogo razu predmetom jogo doslidzhennya stali derev yani cerkvi oblasti Makovicya u Shidnij Slovachchini z yakimi vin vpershe poznajomivsya za 9 rokiv pered tim pid chas vijskovogo pohodu na Shidnij front Poselivshis v Bardiyivskih kupelyah vin shodnya zdijsnyuvav pishi podorozhi u najviddalenishi kutochki Makovici i z kozhnoyi podorozhi prinosiv novi fotografiyi Na svoye velike rozcharuvannya v bagatoh selah vin vzhe ne znahodiv derev yanih cerkov yaki buli znisheni pid chas vijni abo u povoyennij chas Najbilshe vrazhennya na nogo spravili p yativezhova cerkva u Bilovezhi cerkvi u Trochanah ta u Nizhnomu Miroshovi U kvitni 1925 r na storinkah gazeti Pozor Zapletal opublikuvav stattyu pro cerkvu u Bilovezhi yaka u tomu zh roci vijshla okremoyu broshuroyu pid nazvoyu Beloveza U travni 1925 r v gazeti 28 rijen ch 100 101 vin opublikuvav nastupnu uzagalnyuyuchu pracyu Pro cerkvi Pidkarpatskoyi Rusi Ostannyu podorozh na Zakarpatsku Ukrayinu F Zapletal zdijsniv z 4 lipnya do 9 serpnya 1925 r Todi vin doslidiv cerkovnu derev yanu arhitekturu majzhe v 30 selah roztashovanih u dolinah rik Teresva Tereblya Rika i Tisa Osoblivo plidnoyu bula jogo podorozh v dolinu richki Rika Mizhgirskij ta Hustskij rajoni de u 14 selah vin zrobiv 130 fotografij z yakih lishe dvi viyavilis nevdalimi FotografiyiFotografiyi Floriana Zapletala cikavi z kilkoh aspektiv Po pershe z istorichnogo aspektu Druge ce z aspektu etnografichnogo Vin fotografuvav prekrasni derev yani cerkvi bilshist z yakih sogodni vzhe ne isnuye Tretye ce z hudozhnogo aspektu Dijsno popri te sho Zapletal buv za profesiyeyu vijskovim vin buv viznachnim uchenim istorikom ta etnografom ale persh za vse mistectvoznavcem I sogodni yaksho mi hochemo napriklad vidnovlyuvati stan derev yanih cerkov to bez jogo fotografij vazhko obijtisya Mikola Mushinka U 1967 r podaruvav chastinu svoyeyi biblioteki Muzeyu ukrayinskoyi kulturi v Svidniku Drugu chastinu razom z arhivom podaruvav Mikoli Mushinci Skladovoyu chastinoyu arhivu buli 762 fotonegativi zi Shidnoyi Slovachchini ta Zakarpatskoyi Ukrayini znyatih na sklyanih plastinah rozmirom 9h12 sm Materiali opublikuvav v okremij knizi profesor Torontskogo universitetu Pavlo Magochi u yakij vmisheno 247 fotografij i malyunkiv Krim zobrazhen hramiv i dzvinic ye cinni fotografiyi lyudej v narodnomu odyazi z sil Yasinya Dibrova Gusnij cikavi fotografiyi starih hat z sil Pasika Goryani 1920 r fotografiyi Mukacheva 1919 r Slovackij fotohudozhnik Shtefan Potochnyak iz negativiv F 3apletala vigotoviv velikoformatni fotografiyi yaki u 90 h rokah z uspihom eksponovano u Prazi Przherovi Bratislavi Uzhgorodi Koshicyah Pryashevi Svidniku ta Gumennomu Fotografiyi F 3apletala z 1919 1925 rokiv ye vagomim vneskom v istoriyu narodnoyi kulturi Zakarpattya ta bagatoh sfotografovanih ob yektiv nini vzhe nemaye abo isnuyut u zminenomu viglyadi PublikaciyiProtyagom 1923 1925 rokiv opublikuvav u riznih zhurnalah Derev yani hrami pivdenno karpatskoyi Rusi Turecki motivi v rusinskij arhitekturi Pro cerkvi Pidkarpatskoyi Rusi Vitraki v Chehiyi na Moraviyi i Karpatskij Rusi Derev yana cerkva v Trochanah na Shidnij Slovachchini Lemkivskij tip rusinskogo hramu Knigi Albom derzhavnih zradnikiv Praga 1919 286 s Rusini i nashi buditeli Praga 1921 v yakij rozpovidayetsya pro zv yazki chehiv iz zakarpatskimi ukrayincyami A I Dobranskij i nashi rusini r 1848 51 1927 Vinoskihttp en isabart org person 25627 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Vedecka knihovna v Olomouci REGO d Track Q12342237d Track Q125023568 The Fine Art Archive 2003 d Track Q10855166 Zapletal F Derev yani cerkvi Zakarpattya Uporyad M Mushinka M Sorohman Uzhgorod Praga Vidavnictvo Oleksandri Garkushi 2015 s 3 4 Zapletal F Derev yani cerkvi Zakarpattya Uporyad M Mushinka M Sorohman Uzhgorod Praga Vidavnictvo Oleksandri Garkushi 2015 s 5 Radio Svoboda Zakarpattya i Guculshina na fotografiyah pochatku 20 st DzherelaZapletal F Derev yani cerkvi Zakarpattya fotoalbom peredm Mikoli Mushinki uporyad Mikola Mushinka Mihajlo Sorohman Uzhgorod Vidavnictvo Oleksandri Garkushi 2015 120 s Zapletal F Mista i sela Zakarpattya fotoalbom peredm Mikoli Mushinki uporyad Mikola Mushinka Mihajlo Sorohman Uzhgorod Vidavnictvo Oleksandri Garkushi 2015 176 s Div takozhRudolf Gulka Mikola Mushinka Roman RajnfusPosilannyaArhip Danilyuk zhurnal Buduyemo Inakshe 2 2005 FLORIAN ZAPLETAL Zakarpattya i Guculshina na fotografiyah pochatku 20 stolittya Richard Weis ZAPLETAL Florian chesk Encyclopedia of Rusyn history and culture Zapletal Florian angl Mikola Mushinka Florian Zapletal malovidomij cheskij doslidnik sakralnoyi arhitekturi Zakarpattya Narodoznavchi zoshiti 1 2 2003 stor 252 259 Oles Mushinka Floriyan Zapletal Zvit pro situaciyu u Pidkarpatskij Rusi Ukrayinskij zhurnal 4 2007 Rudolf Prekop Znimki Zapletala vitrimali perevirku chasom Ukrayinskij zhurnal 4 2007