Замок Кенілворт (англ. Kenilworth) — замок у графстві Ворикшир в центральній частині Англії.
Замок Кенілворт | |
Дата створення / заснування | 1122 |
---|---|
Країна | Велика Британія[1][2] |
Адміністративна одиниця | Кенілворт[d] |
Асоційований виборчий округ | d |
Історичне графство | d |
Власник | d |
З матеріалу | пісковик |
Оператор | English Heritage[1] |
Обладнаний | d[1] |
Статус спадщини | d, d[2] і d[2] |
Площа | 120,52 га[3] |
Географічний код Великої Британії | SP2782972213[2] |
Офіційний сайт(англ.) | |
Замок Кенілворт у Вікісховищі |
Координати: 52°20′49″ пн. ш. 1°35′27″ зх. д. / 52.34700000002777642° пн. ш. 1.591110000028° зх. д.
Історія замку
Рання історія
Перша згадка про Кенілворт належить до 1086 року — Книга Страшного суду змальовує його як невелике поселення в . Вважається, що раніше на тому ж місці на пагорбі Гом стояла фортеця, яку побудували король Мерсії Кенвульф і його син , і їхні імена дали назву фортеці. Цю фортецю було зруйновано під час війни між саксонським королем Едмундом II і данським королем Канутом II. Близько 1122 року , скарбничий Генріха I, вирішив побудувати на місці зруйнованої фортеці замок, якому судилось стати одним з найвеличніших замків Англії. Неподалік були каменоломні, що давали якісний камінь, й це стало однією з причин, з якої Джеффрі обрав для будівництва саме це місце.
Симон де Монфор
Згодом Кенілворт набув вкрай важливого значення, щоб залишатись у руках приватної особи, й де Клінтон був змушений передати замок Плантагенетам. У 1244 році король Генріх III призначив управляючим замком Симона де Монфора, графа Лестерского, й подарував йому та його дружині Елеонорі (яка була сестрою короля) право жити в замку. Граф, як писали хроністи, «чудово облаштував замок і тримав у ньому безліч раніше не бачених в Англії військових машин та приладів».
У 1265 році Симон де Монфор і його старший син були вбиті у битві під Івшемом. Кенілворт перейшов до наступного за старшинством сина де Монфора, якого теж звали Симон і який вижив у битві завдяки тому, що разом із деякими союзниками йому вдалось втекти з поля бою.
Вирішивши помститись, Симон відрядив своїх воїнів грабувати й палити поселення на землях супротивника. Влітку 1266 року король Генріх III, якому доповіли про дії Симона, спрямував армію до замку. Опинившись біля стін Кенілворта, Генріх виявив, що замок практично неприступний — його було оточено таким широким ровом, що підібратись та підкопати стіни було неможливо. В результаті цього облога замку тривала шість місяців — то була найтриваліша облога в англійській історії. І нападники, й ті, хто був в облозі, використовували катапульти й інші військові машини. Однак облога не могла тривати вічно. Коли скінчились запаси їжі і в замку почався мор, Кенілворт здався. Симон тільки попрохав короля дати йому чотири дні на те, щоб зібратись і залишити замок.
Єлизавета I і лорд Дадлі
Королі, наступні власники замку, продовжували прикрашати й облаштовувати його. У XIV столітті Джон Гонт прибудував до замку Велику Залу, кухні й Велику Палату. Джон був сином короля Едуарда III, й коли Едуард помер, на престол зійшов Річард II. На той момент Річарду було лише 12 років, тож фактично країною керував Джон. Його дочка, Джоан, вийшла заміж за . У них народився син Річард, а у того в свою чергу — син Річард Невілл, 16-й граф Ворік, на прізвисько Творець королів (англ. Kingmaker).
У 1563 році королева Єлизавета I дарувала Кенілворт своєму фавориту Роберту, лорду Дадлі. За рік вона нагородила його титулом барона Денбі та графа Лестера. Бажаючи догодити королеві, Роберт перетворив замок на справжній палац. Він перебудував деякі частини будівлі, виконані в огрядному норманському стилі, відповідно до вимог епохи — наприклад вузькі стрілчаті вікна були збільшені, щоб пропускати до приміщення більше світла.
Єлизавета тричі відвідувала Роберта в Кенілворті — у 1566, 1568 й 1575 роках. В один з її візитів, що припав на середину липня й тривав 19 днів, Роберт витрачав на розваги й пригощання королеви до 1000 фунтів на день.
Пишність цих свят затьмарив усі подібні прийоми, що відбувались в Англії до тих пір. Історики писали, що Єлизавета прибула в замок близько восьмої вечора. Дорогою її зустрічав оракул, «витончено вдягнений у біле шовкове вбрання». Він висловив у віршах своє захоплення королевою та напророкував їй тривале та щасливе царювання. Коли Єлизавета наблизилась до першої брами Кенілворта, на стіні замку з'явилось шестеро трубачів, які вітали королеву звуками фанфар. Після цього Єлизаветі подали ключі від замку. Коли королева пройшла крізь ворота, її зустріла легендарна — у світлі смолоскипів вона пливла озером назустріч королеві на човні, замаскованому під острів, у супроводі одягнених у шовковий одяг німф. Звуки флейти та барабанів і гуркіт феєрверку було чути на відстані 20 миль.
Шекспіру було тільки 11 років під час візиту королеви та ймовірно він міг бути свідком урочистостей на її честь. Дослідники вважають, що п'єса «Сон літньої ночі», яку Шекспір написав за 20 років по тому, була створена на базі спогадів про ті грандіозні святкування.
Графи Кларедонські
У XVII столітті після Реставрації Стюартів на престол зійшов король Карл II. Він подарував замок серу Едварду Гайду, який став бароном Кенілвортським і графом Кларендонським. Замок залишався власністю графів Кларендонських до 1937 року, а потім його купив сер Джон Сідделей. У 400-у річницю вступу Єлизавети I на трон він подарував замок місту. У 1984 році організація «Англійська спадщина» взяла замок під свою опіку.
Примітки
- https://vocaleyes.co.uk/research/heritage-access-2022/benchmark/
- National Heritage List for England
- Parks and Gardens (polygons) // National Heritage List for England
Посилання
- Сторінка замку на сайті організації «Англійська спадщина» [ 6 листопада 2008 у Wayback Machine.]
- Фото замку на Flickr.com
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zamok Kenilvort angl Kenilworth zamok u grafstvi Vorikshir v centralnij chastini Angliyi Zamok KenilvortData stvorennya zasnuvannya1122Krayina Velika Britaniya 1 2 Administrativna odinicyaKenilvort d Asocijovanij viborchij okrugdIstorichne grafstvodVlasnikdZ materialupiskovikOperatorEnglish Heritage 1 Obladnanijd 1 Status spadshinid d 2 i d 2 Plosha120 52 ga 3 Geografichnij kod Velikoyi BritaniyiSP2782972213 2 Oficijnij sajt angl Zamok Kenilvort u Vikishovishi Koordinati 52 20 49 pn sh 1 35 27 zh d 52 34700000002777642 pn sh 1 591110000028 zh d 52 34700000002777642 1 591110000028Istoriya zamkuRannya istoriya Persha zgadka pro Kenilvort nalezhit do 1086 roku Kniga Strashnogo sudu zmalovuye jogo yak nevelike poselennya v Vvazhayetsya sho ranishe na tomu zh misci na pagorbi Gom stoyala fortecya yaku pobuduvali korol Mersiyi Kenvulf i jogo sin i yihni imena dali nazvu forteci Cyu fortecyu bulo zrujnovano pid chas vijni mizh saksonskim korolem Edmundom II i danskim korolem Kanutom II Blizko 1122 roku skarbnichij Genriha I virishiv pobuduvati na misci zrujnovanoyi forteci zamok yakomu sudilos stati odnim z najvelichnishih zamkiv Angliyi Nepodalik buli kamenolomni sho davali yakisnij kamin j ce stalo odniyeyu z prichin z yakoyi Dzheffri obrav dlya budivnictva same ce misce Simon de Monfor Zgodom Kenilvort nabuv vkraj vazhlivogo znachennya shob zalishatis u rukah privatnoyi osobi j de Klinton buv zmushenij peredati zamok Plantagenetam U 1244 roci korol Genrih III priznachiv upravlyayuchim zamkom Simona de Monfora grafa Lesterskogo j podaruvav jomu ta jogo druzhini Eleonori yaka bula sestroyu korolya pravo zhiti v zamku Graf yak pisali hronisti chudovo oblashtuvav zamok i trimav u nomu bezlich ranishe ne bachenih v Angliyi vijskovih mashin ta priladiv U 1265 roci Simon de Monfor i jogo starshij sin buli vbiti u bitvi pid Ivshemom Kenilvort perejshov do nastupnogo za starshinstvom sina de Monfora yakogo tezh zvali Simon i yakij vizhiv u bitvi zavdyaki tomu sho razom iz deyakimi soyuznikami jomu vdalos vtekti z polya boyu Virishivshi pomstitis Simon vidryadiv svoyih voyiniv grabuvati j paliti poselennya na zemlyah suprotivnika Vlitku 1266 roku korol Genrih III yakomu dopovili pro diyi Simona spryamuvav armiyu do zamku Opinivshis bilya stin Kenilvorta Genrih viyaviv sho zamok praktichno nepristupnij jogo bulo otocheno takim shirokim rovom sho pidibratis ta pidkopati stini bulo nemozhlivo V rezultati cogo obloga zamku trivala shist misyaciv to bula najtrivalisha obloga v anglijskij istoriyi I napadniki j ti hto buv v oblozi vikoristovuvali katapulti j inshi vijskovi mashini Odnak obloga ne mogla trivati vichno Koli skinchilis zapasi yizhi i v zamku pochavsya mor Kenilvort zdavsya Simon tilki poprohav korolya dati jomu chotiri dni na te shob zibratis i zalishiti zamok Yelizaveta I i lord Dadli Koroli nastupni vlasniki zamku prodovzhuvali prikrashati j oblashtovuvati jogo U XIV stolitti Dzhon Gont pribuduvav do zamku Veliku Zalu kuhni j Veliku Palatu Dzhon buv sinom korolya Eduarda III j koli Eduard pomer na prestol zijshov Richard II Na toj moment Richardu bulo lishe 12 rokiv tozh faktichno krayinoyu keruvav Dzhon Jogo dochka Dzhoan vijshla zamizh za U nih narodivsya sin Richard a u togo v svoyu chergu sin Richard Nevill 16 j graf Vorik na prizvisko Tvorec koroliv angl Kingmaker U 1563 roci koroleva Yelizaveta I daruvala Kenilvort svoyemu favoritu Robertu lordu Dadli Za rik vona nagorodila jogo titulom barona Denbi ta grafa Lestera Bazhayuchi dogoditi korolevi Robert peretvoriv zamok na spravzhnij palac Vin perebuduvav deyaki chastini budivli vikonani v ogryadnomu normanskomu stili vidpovidno do vimog epohi napriklad vuzki strilchati vikna buli zbilsheni shob propuskati do primishennya bilshe svitla Yelizaveta trichi vidviduvala Roberta v Kenilvorti u 1566 1568 j 1575 rokah V odin z yiyi vizitiv sho pripav na seredinu lipnya j trivav 19 dniv Robert vitrachav na rozvagi j prigoshannya korolevi do 1000 funtiv na den Pishnist cih svyat zatmariv usi podibni prijomi sho vidbuvalis v Angliyi do tih pir Istoriki pisali sho Yelizaveta pribula v zamok blizko vosmoyi vechora Dorogoyu yiyi zustrichav orakul vitoncheno vdyagnenij u bile shovkove vbrannya Vin visloviv u virshah svoye zahoplennya korolevoyu ta naprorokuvav yij trivale ta shaslive caryuvannya Koli Yelizaveta nablizilas do pershoyi brami Kenilvorta na stini zamku z yavilos shestero trubachiv yaki vitali korolevu zvukami fanfar Pislya cogo Yelizaveti podali klyuchi vid zamku Koli koroleva projshla kriz vorota yiyi zustrila legendarna u svitli smoloskipiv vona plivla ozerom nazustrich korolevi na chovni zamaskovanomu pid ostriv u suprovodi odyagnenih u shovkovij odyag nimf Zvuki flejti ta barabaniv i gurkit feyerverku bulo chuti na vidstani 20 mil Shekspiru bulo tilki 11 rokiv pid chas vizitu korolevi ta jmovirno vin mig buti svidkom urochistostej na yiyi chest Doslidniki vvazhayut sho p yesa Son litnoyi nochi yaku Shekspir napisav za 20 rokiv po tomu bula stvorena na bazi spogadiv pro ti grandiozni svyatkuvannya Grafi Klaredonski U XVII stolitti pislya Restavraciyi Styuartiv na prestol zijshov korol Karl II Vin podaruvav zamok seru Edvardu Gajdu yakij stav baronom Kenilvortskim i grafom Klarendonskim Zamok zalishavsya vlasnistyu grafiv Klarendonskih do 1937 roku a potim jogo kupiv ser Dzhon Siddelej U 400 u richnicyu vstupu Yelizaveti I na tron vin podaruvav zamok mistu U 1984 roci organizaciya Anglijska spadshina vzyala zamok pid svoyu opiku Primitkihttps vocaleyes co uk research heritage access 2022 benchmark National Heritage List for England d Track Q6973052 Parks and Gardens polygons National Heritage List for England d Track Q6973052PosilannyaStorinka zamku na sajti organizaciyi Anglijska spadshina 6 listopada 2008 u Wayback Machine Foto zamku na Flickr com