Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Замковий костел Святої Трійці розміщений на території замку міста Бережани Тернопільської області. Споруджений як родинна усипальня роду Сенявських, котрі володіли замком і містом. Внесений до Реєстру пам'яток України національного значення як Троїцький замковий костел-усипальниця з охоронним номером 641/2 (ID 61-204-0005).
| Троїцький замковий костел-усипальниця Замковий костел Святої Трійці | |
|---|---|
 | |
| 49°26′46″ пн. ш. 24°56′42″ сх. д. / 49.44611° пн. ш. 24.94500° сх. д.Координати: 49°26′46″ пн. ш. 24°56′42″ сх. д. / 49.44611° пн. ш. 24.94500° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
| Місто | Бережани |
| Тип | церква |
| Стиль | готика, ренесанс, бароко |
| Будівельник | Йоган Пфістер, Генріх Горст |
| Засновник | Сенявські |
| Початок будівництва | 1525 |
| Побудовано | 1626 (права каплиця) 1728 (ліва каплиця) |
| Статус | Пам'ятка архітектури національного значення |
  Троїцький замковий костел-усипальниця Троїцький замковий костел-усипальниця (Україна) | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Історія
Замок у формі п'ятикутника збудували до 1554 року на невеликому острові посеред заплави ріки Золота Липа на схід від міста. Замок належав до найбільших на теренах України і найкраще захищених. За розкіш у період розквіту його звали малим Вавелем.
Каплицю збудували біля південно-західного муру замку неподалік житлового корпусу. Час її закладення достовірно невідомий. За однією з версій це відбулось 1525 року. За іншою, помилковою, фундацію каплиці у 1551 році приписували Янові Сенявському.
Члени роду Сенявських стали протестантами і на певний час у Бережанах костел був перетворений на кальвінський збір. Невідомо, чи це стосувалось і парафіяльного, і замкового костелів, чи одного з них.
За легендою першими у каплиці знайшли спочинок Микола (1489—1569) та Єроним Сенявські (1519—1582), які були протестантами і перед смертю повернулись до католицького обряду під впливом дружин. Після 1574 року біля головного вівтаря у апсиді встановили перший надгробок Анни Сенявської з Мацейовських і її сина Єжи (Юрія), що була третьою дружиною руського воєводи Єронима Сенявського. Після 1582 року у апсиді встановили подвійний надгробок Миколи та Єронима Сенявських, виконаний Генріхом Горстом. 1584 року встановили надгробок львівського каштеляна Яна Сенявського (пом. 1583 р.), брата Єронима. Автором надгробку Владислав Лозинський вважав Генріха Горста. Однак Мечислав Ґембарович, посилаючись на не надто досконале виконання фігур, вважав Горста лише автором архітектурної конструкції надгробку, а самим автором фігури Яна Сенявського — Себастьяна Чесека.
Значні зміни у вигляді костелу настали після смерті коронного підчашого Адама Єронима Сенявського (пом. 1619 р.), для якого вдова Катажина Костка фундувала у 1625 році будівництво правої каплиці з купольним завершенням біля нави костелу, яку освятив 3 лютого 1626 рокульвівський архієпископ РКЦ Ян Порохницький (Прухніцький). Вдова також заповіла кошти на утримання костелу, що пізніше доповнили її син Микола (1628 р.) та дружина Адама Миколи Ельжбета Гелена Сенявська з Любомирських (1728 р.). Завдяки фундації при костелі перебували препозит, два священики, два мансионарії. Ельжбета Гелена спровадила монахів-комуністів (бартоломітів), які відкрили у замку семінарію. Після знищення вогнем їхнього будинку у Бережанах вони жили у п'ятикутній вежі замку, прилеглих замкових покоях до розпуску конгрегації в 1782 році.
Основним внеском Ельжбети Гелени була фундація будівництва лівої каплиці для її чоловіка Адама Миколи та нового прясла нави з новим фасадом. Будівництвом керував капітан Якоб де Логау. 29 лютого 1728 року його вдова[] передала на будівництво перші 2000 злотих. Після смерті Е. Г. Сенявської спорудженням каплиця зайнялась їхня донька Марія Зофія Денгофф. Пробст відмовився освятити наріжний камінь каплиці без згоди львівського суфрагана Єронима Єловецького, до якого Логау написав спеціального листа і у вересні 1729 року почав закладати фундамент. У березні 1730 року каплицю перекрили дахом. Так костел отримав завершений вигляд у формі хреста. Влітку 1730 року розпочали оздоблення інтер'єрів, але роботи гальмував постійний брак коштів, адже після смерті в 1726 році Адама Миколая Сенявські покинули замок.
При візитації архієпископа Миколая Вижицького 1741 року у костелі було чотири вівтарі — вівтар Святої Трійці і святої Катерини Сієнської (1625 р.), зліва вівтар Матері Божої Ласкавої, пошкоджений при будівництві каплиці, у правій каплиці мармуровий вівтар Благовіщення і малий вівтар Матері Божої Болісної. У костелі було багате срібне оздоблення, літургічне начиння, 6 натрунних портретів Сенявських, образи. В 1766 році ліва каплиця ще не була завершена.
Світлини
-
![image]()
Головний вівтар, 1915 р. -
![image]()
Східна каплиця, саркофаг гетьмана Миколи Сенявського (позаду), 1915 р. -
![image]()
Надгробок Барбари-Анни і Юрія Сенявських, 1915 р. -
![image]()
Надгробок Миколи та Єронима Сенявських, 1915 р. -
![image]()
Фрагмент надгробку Олександра, Прокопа, Миколи Сенявських.
Занепад
Згідно декрету цісаря Йозефа ІІ від 15 квітня 1782 року усі пробоства, що не вели діяльності серед населення, підлягали закриттю. Костел закрили, церковну утвар роздали бідним парафіям. Наприкінці 1783 губернаторство доручило уряду в Золочеві оцінити срібні речі в костелі, що не відносились до церковного утвару. Спочатку влада вимагала у власниці Бережан княгині Ізабели Любомирської (донька Марії Софії) заплатити вартість срібних речей у 477 флоринів 40 4/8 крейцерів. Але комісар Цішковський на це не погодився і попри старання княгині срібні предмети переплавили і передали до релігійного фонду. Решту майна костелу розпродали на аукціоні 16 серпня 1784 року за 75 907 ринських. До у Бережанах передали ікони з вівтарів Святої Трійці (1811 р.), Матері Божої Сніжної (1831 р.).
На початку XIX століття частину замку пристосували під казарми, частину під бровар. Корнель Уєйський публічно ствердив у 1861 році, що власник — граф Александер Потоцький — віддав єврейським підприємцям костел віддали в оренду під склад горілки та хмелю. Під час Кримської війни 1853–1856 років у замку стояли баварські гусари, які в костелі влаштували склад військового спорядження. Через вологу, вандалізм було знищено 2 вівтарі, пошкоджено надгробки, які гусари мали рубати шаблями. Через обвал стелі крипти правої каплиці пограбували саркофаги.
1876 року граф Станіслав Потоцький вирішив ґрунтовно відновити костел, що завершили за два роки. Роботами керував професор Львівської політехніки Леонард Марконі. Крім осушення мурів, відновлення пошкодженої ліпнини, надгробків було здійснено перепланування. Надгробки з апсиди перенесли до лівої каплиці, де помістили 4 цинкові саркофаги з крипти. Портал входу до каплиці оздобили розписами. Апсиду і неф розписав флорентійський художник Енріко Конті. У вівтарі правої каплиці встановили привезене з Парижу бронзове Розп'яття. Встановили основу нового неоренесансного головного вівтаря, який лежав упакований до монтажу 1901 року. У ньому був образ Матері Божої з Дитиною, виконаний з мозаїки. Вартість реставрації винесла 12.000 ринських. Та покинутий костел знову почав занепадати. Власник Бережан Якуб Ксаверій Александер Потоцький на початку XX ст. передав декотрі літургійні речі із замкового костелу до новозбудованого костелу Нараєва.
Через загрозу обвалу 1908 військо покинуло замок. Для вияснення ситуації до Бережан прибув намісник Галичини Анджей Казімєж Потоцький. Перед його візитом 8 робітників терміново впорядковували занепалий костел від уламків ліпнини, тинку, надгробків. Одного робітника призначили для нагляду над замком, костелом. У час боїв Першої світової війни російська артилерія знищила південно-східний наріжник замку (1916, 1917). У костелі один набій пробив склепіння над хором, був пошкоджений уламками набоїв фасад, дахи. У серпні 1920 до Кракова вивезли цинкові саркофаги, які потім перевезли до замку Пєскова Скала.
Після війни власник Я. К. А. Потоцький подарував напівзруйнований замок Війську Польському, що займало збережені корпуси. У замку знаходились казарми 51-го піхотного полку прикордонних стрільців, чий командир полковник Станіслав Відацький висунув ідею відновлення замку силами війська. Проект відбудови замку станом на 1755 рік розробив 1933-го Іван Багенський. Його розглядали у військовому відомстві, але не почали реалізовувати. У костелі через уламки неможливо було відкрити вхід до крипт. Через критику в пресі була створена комісія під головуванням тернопільського воєводи Альфреда Білика, яка мала зібрати кошти для реставрації.
У вересні 1939 червоноармійці почали нищити надгробки, вівтарі, зокрема стріляли в мозаїчний образ у головному вівтарі. При відступі з міста 1 липня 1941 було підірвано запаси набоїв у башті, що пошкодило мури костелу. 1943 року з ініціативи пароха парафіяльного костелу замковий костел покрили металевим дахом з розбитих будівель. У післявоєнний період замок був покинутий, що лише прискорило занепад костелу. Частину нагробків було врятовано від повного знищення шляхом вивезення до Львівської галереї мистецтв і сьогодні вони перебувають у сховищі фондів в Олеську.
Наприкінці 1980-х одне з підприємств Львова бажало профінансувати відновлення замку для отримання прибутків з готельного комплексу, але скоро воно само стало банкрутом. За його кошти 1990 було розроблено проект перетворення замку на готельно-відпочинковий комплекс, який не був реалізований, а 1999 замок внесли до переліку архітектурних об'єктів України, що підлягають відновленню. 2001 року було створено історично-архітектурний заповідник і було закрито вільний вхід на територію замку. 2005 обвалилась значна частина склепіння нефу, після чого зовні та всередині встановили дерев'яні підпорки. До 2007 каплиці покрили тимчасовими дахами, а неф донині стоїть без покриття. 2011 року завалилась прилегла до костелу стіна замку. Вхід до каплиці закритий.
Світлини
Костел
Костел збудували з каміння і цегли, покритих тинком. Він не є канонічно орієнтованим. Апсида спрямована на південний схід. Спочатку була збудована однопрясловий неф з однопряслової тригранною апсидою. Неф отримав хрестове склепіння, апсида напівциркульне з розпалубками. Їх покривав двосхилий дах з сигнатуркою. Під апсидою розмістили шестикутну крипту. Добудована у XVII ст. каплиця мала довжину рівну пряслу нефу, у стіні якої облаштували великий прохід з білокам'яним декором з розетками в кесонах, геометричними композиціями і орнаментами. Купол каплиці і нефу багато оздоблено стюковою ліпниною. Ззаду каплиці розміщено захристію. Декор каплиці і нефу імовірно виконав Йоган Пфістер. У наріжнику нефу поміж апсидою і каплицею пробили прохід до крипти. Каплиця XVIII ст. була збудована коротшою за неф, але її зовнішній декор з пілястрою, вікном з напівкруглим завершенням відповідає декору головного фасаду костелу з елементами стилю бароко.
Головний фасад виконали у поєднанні ренесансно-барокових елементів з розкріпованим антаблементом, що опирався на пілястри з капітелями, фронтоном з пласким рельєфом на полі тимпану. Його розчленовано по вертикалі коринфськими пілястрами на три площини. Внизу фасаду виступає потужний цоколь, акцентований Цокольним карнизом. У його центральній частині проріз дверей обрамлено профільованою лиштвою, як і невеликі вікна крипти по сторонах. Решта фасаду ділиться візуально на три горизонтальні частини. Нижню частину у бічних площинах оздоблено фігурами св. Миколая і св. Станіслава, розміщеними у нішах, а у центральній верхню частину прорізу дверей, завершеною розірваним лучковим сандриком. У середній частині фасаду розміщено вікна — прямокутні з боків, з напівкруглим завершенням посередині. Вікна обрамлені невеликими пілястрами, трикутні сандрики яких розміщені у верхній частині фасаду, яку займає розвинений антаблемент. Західна каплиця зовні позбавлена декору, її площину прорізано лише круглим вікном. Обидві каплиці завершені куполами з великими світловими ліхтарями, дах нефу сиґнатуркою.
Над декором давнішої західної каплиці працював Йоган Пфістер (1573—1648), виконавши надгробки Адама-Ієронима Сенявського (1619), його синів Миколи, Олександра, Прокопа. У так і незавершеній східній каплиці встановили 1878 надгробки з апсиди Миколи, Яна, Ієронима, Анни Сенявських і саркофаги з крипт.
Костел відносився до найкращих ренесансних усипальниць Речі Посполитої і є унікальним для України.
Примітки
- [pl]
- Богдан Тихий. Бережанський замок… — С. 16.
- [. Архів оригіналу за 17 липня 2015. Процитовано 12 березня 2015. Stanisław hr. Potocki z Podhajec h. Pilawa (Srebrna) (пол.)]
- . Архів оригіналу за 3 квітня 2015. Процитовано 12 березня 2015.
- . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 12 березня 2015.
Джерела
- Мацюк О. Замки і фортеці Західної України. — Львів: Центр Європи, 2005. — С. 148. — .
- Пам'ятки архітектури та містобудування України. — Київ, 2000.
- Тихий Б. Бережанський замок // Пам'ятки України. — К., 2013. — спецвипуск № 2 (191) (лип.). — С. 8—19.
- Koscioly i klasztory rzymskokatolickie dawnego wojewodstwa ruskiego. T. 15. — Krakow, 2007. — S. 85—124. (пол.)
- Łoziński W. Sztuka lwowska w XVI i XVII wieku: architektura i rzeźba. — Lwów : H. Altenberg, 1901. — S. 172. (пол.)
- Памятники градостроительства и архитектуры УССР. — К. : Будівельник, 1985. — T. 4. — C. 39. (рос.)
Посилання
- Бережани. Замкова каплиця Святої Трійці [ 15 червня 2021 у Wayback Machine.]
- Бережанский замок [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- Бережанський замок [ 16 серпня 2013 у Wayback Machine.]
- Замок в Бережанах [ 25 липня 2015 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zamkovij kostel Svyatoyi Trijci rozmishenij na teritoriyi zamku mista Berezhani Ternopilskoyi oblasti Sporudzhenij yak rodinna usipalnya rodu Senyavskih kotri volodili zamkom i mistom Vnesenij do Reyestru pam yatok Ukrayini nacionalnogo znachennya yak Troyickij zamkovij kostel usipalnicya z ohoronnim nomerom 641 2 ID 61 204 0005 lon sec lat dir region lon dir lat sec lat min CoordScale skasovanij lon min Troyickij zamkovij kostel usipalnicya Zamkovij kostel Svyatoyi TrijciFasad kostelu 1915 Fasad kostelu 191549 26 46 pn sh 24 56 42 sh d 49 44611 pn sh 24 94500 sh d 49 44611 24 94500 Koordinati 49 26 46 pn sh 24 56 42 sh d 49 44611 pn sh 24 94500 sh d 49 44611 24 94500Krayina UkrayinaMistoBerezhaniTipcerkvaStilgotika renesans barokoBudivelnikJogan Pfister Genrih GorstZasnovnikSenyavskiPochatok budivnictva1525Pobudovano1626 prava kaplicya 1728 liva kaplicya Status Pam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennyaTroyickij zamkovij kostel usipalnicyaTroyickij zamkovij kostel usipalnicya Ukrayina Mediafajli u VikishovishiIstoriyaZamok u formi p yatikutnika zbuduvali do 1554 roku na nevelikomu ostrovi posered zaplavi riki Zolota Lipa na shid vid mista Zamok nalezhav do najbilshih na terenah Ukrayini i najkrashe zahishenih Za rozkish u period rozkvitu jogo zvali malim Vavelem Kaplicyu zbuduvali bilya pivdenno zahidnogo muru zamku nepodalik zhitlovogo korpusu Chas yiyi zakladennya dostovirno nevidomij Za odniyeyu z versij ce vidbulos 1525 roku Za inshoyu pomilkovoyu fundaciyu kaplici u 1551 roci pripisuvali Yanovi Senyavskomu Chleni rodu Senyavskih stali protestantami i na pevnij chas u Berezhanah kostel buv peretvorenij na kalvinskij zbir Nevidomo chi ce stosuvalos i parafiyalnogo i zamkovogo kosteliv chi odnogo z nih Za legendoyu pershimi u kaplici znajshli spochinok Mikola 1489 1569 ta Yeronim Senyavski 1519 1582 yaki buli protestantami i pered smertyu povernulis do katolickogo obryadu pid vplivom druzhin Pislya 1574 roku bilya golovnogo vivtarya u apsidi vstanovili pershij nadgrobok Anni Senyavskoyi z Macejovskih i yiyi sina Yezhi Yuriya sho bula tretoyu druzhinoyu ruskogo voyevodi Yeronima Senyavskogo Pislya 1582 roku u apsidi vstanovili podvijnij nadgrobok Mikoli ta Yeronima Senyavskih vikonanij Genrihom Gorstom 1584 roku vstanovili nadgrobok lvivskogo kashtelyana Yana Senyavskogo pom 1583 r brata Yeronima Avtorom nadgrobku Vladislav Lozinskij vvazhav Genriha Gorsta Odnak Mechislav Gembarovich posilayuchis na ne nadto doskonale vikonannya figur vvazhav Gorsta lishe avtorom arhitekturnoyi konstrukciyi nadgrobku a samim avtorom figuri Yana Senyavskogo Sebastyana Cheseka Znachni zmini u viglyadi kostelu nastali pislya smerti koronnogo pidchashogo Adama Yeronima Senyavskogo pom 1619 r dlya yakogo vdova Katazhina Kostka funduvala u 1625 roci budivnictvo pravoyi kaplici z kupolnim zavershennyam bilya navi kostelu yaku osvyativ 3 lyutogo 1626 rokulvivskij arhiyepiskop RKC Yan Porohnickij Pruhnickij Vdova takozh zapovila koshti na utrimannya kostelu sho piznishe dopovnili yiyi sin Mikola 1628 r ta druzhina Adama Mikoli Elzhbeta Gelena Senyavska z Lyubomirskih 1728 r Zavdyaki fundaciyi pri kosteli perebuvali prepozit dva svyasheniki dva mansionariyi Elzhbeta Gelena sprovadila monahiv komunistiv bartolomitiv yaki vidkrili u zamku seminariyu Pislya znishennya vognem yihnogo budinku u Berezhanah voni zhili u p yatikutnij vezhi zamku prileglih zamkovih pokoyah do rozpusku kongregaciyi v 1782 roci Osnovnim vneskom Elzhbeti Geleni bula fundaciya budivnictva livoyi kaplici dlya yiyi cholovika Adama Mikoli ta novogo pryasla navi z novim fasadom Budivnictvom keruvav kapitan Yakob de Logau 29 lyutogo 1728 roku jogo vdova dzherelo peredala na budivnictvo pershi 2000 zlotih Pislya smerti E G Senyavskoyi sporudzhennyam kaplicya zajnyalas yihnya donka Mariya Zofiya Dengoff Probst vidmovivsya osvyatiti narizhnij kamin kaplici bez zgodi lvivskogo sufragana Yeronima Yeloveckogo do yakogo Logau napisav specialnogo lista i u veresni 1729 roku pochav zakladati fundament U berezni 1730 roku kaplicyu perekrili dahom Tak kostel otrimav zavershenij viglyad u formi hresta Vlitku 1730 roku rozpochali ozdoblennya inter yeriv ale roboti galmuvav postijnij brak koshtiv adzhe pislya smerti v 1726 roci Adama Mikolaya Senyavski pokinuli zamok Pri vizitaciyi arhiyepiskopa Mikolaya Vizhickogo 1741 roku u kosteli bulo chotiri vivtari vivtar Svyatoyi Trijci i svyatoyi Katerini Siyenskoyi 1625 r zliva vivtar Materi Bozhoyi Laskavoyi poshkodzhenij pri budivnictvi kaplici u pravij kaplici marmurovij vivtar Blagovishennya i malij vivtar Materi Bozhoyi Bolisnoyi U kosteli bulo bagate sribne ozdoblennya liturgichne nachinnya 6 natrunnih portretiv Senyavskih obrazi V 1766 roci liva kaplicya she ne bula zavershena Svitlini Golovnij vivtar 1915 r Shidna kaplicya sarkofag getmana Mikoli Senyavskogo pozadu 1915 r Nadgrobok Barbari Anni i Yuriya Senyavskih 1915 r Nadgrobok Mikoli ta Yeronima Senyavskih 1915 r Fragment nadgrobku Oleksandra Prokopa Mikoli Senyavskih Zanepad Zgidno dekretu cisarya Jozefa II vid 15 kvitnya 1782 roku usi probostva sho ne veli diyalnosti sered naselennya pidlyagali zakrittyu Kostel zakrili cerkovnu utvar rozdali bidnim parafiyam Naprikinci 1783 gubernatorstvo doruchilo uryadu v Zolochevi ociniti sribni rechi v kosteli sho ne vidnosilis do cerkovnogo utvaru Spochatku vlada vimagala u vlasnici Berezhan knyagini Izabeli Lyubomirskoyi donka Mariyi Sofiyi zaplatiti vartist sribnih rechej u 477 floriniv 40 4 8 krejceriv Ale komisar Cishkovskij na ce ne pogodivsya i popri starannya knyagini sribni predmeti pereplavili i peredali do religijnogo fondu Reshtu majna kostelu rozprodali na aukcioni 16 serpnya 1784 roku za 75 907 rinskih Do u Berezhanah peredali ikoni z vivtariv Svyatoyi Trijci 1811 r Materi Bozhoyi Snizhnoyi 1831 r Na pochatku XIX stolittya chastinu zamku pristosuvali pid kazarmi chastinu pid brovar Kornel Uyejskij publichno stverdiv u 1861 roci sho vlasnik graf Aleksander Potockij viddav yevrejskim pidpriyemcyam kostel viddali v orendu pid sklad gorilki ta hmelyu Pid chas Krimskoyi vijni 1853 1856 rokiv u zamku stoyali bavarski gusari yaki v kosteli vlashtuvali sklad vijskovogo sporyadzhennya Cherez vologu vandalizm bulo znisheno 2 vivtari poshkodzheno nadgrobki yaki gusari mali rubati shablyami Cherez obval steli kripti pravoyi kaplici pograbuvali sarkofagi Kostel na maketi zamku 1876 roku graf Stanislav Potockij virishiv gruntovno vidnoviti kostel sho zavershili za dva roki Robotami keruvav profesor Lvivskoyi politehniki Leonard Markoni Krim osushennya muriv vidnovlennya poshkodzhenoyi lipnini nadgrobkiv bulo zdijsneno pereplanuvannya Nadgrobki z apsidi perenesli do livoyi kaplici de pomistili 4 cinkovi sarkofagi z kripti Portal vhodu do kaplici ozdobili rozpisami Apsidu i nef rozpisav florentijskij hudozhnik Enriko Konti U vivtari pravoyi kaplici vstanovili privezene z Parizhu bronzove Rozp yattya Vstanovili osnovu novogo neorenesansnogo golovnogo vivtarya yakij lezhav upakovanij do montazhu 1901 roku U nomu buv obraz Materi Bozhoyi z Ditinoyu vikonanij z mozayiki Vartist restavraciyi vinesla 12 000 rinskih Ta pokinutij kostel znovu pochav zanepadati Vlasnik Berezhan Yakub Ksaverij Aleksander Potockij na pochatku XX st peredav dekotri liturgijni rechi iz zamkovogo kostelu do novozbudovanogo kostelu Narayeva Cherez zagrozu obvalu 1908 vijsko pokinulo zamok Dlya viyasnennya situaciyi do Berezhan pribuv namisnik Galichini Andzhej Kazimyezh Potockij Pered jogo vizitom 8 robitnikiv terminovo vporyadkovuvali zanepalij kostel vid ulamkiv lipnini tinku nadgrobkiv Odnogo robitnika priznachili dlya naglyadu nad zamkom kostelom U chas boyiv Pershoyi svitovoyi vijni rosijska artileriya znishila pivdenno shidnij narizhnik zamku 1916 1917 U kosteli odin nabij probiv sklepinnya nad horom buv poshkodzhenij ulamkami naboyiv fasad dahi U serpni 1920 do Krakova vivezli cinkovi sarkofagi yaki potim perevezli do zamku Pyeskova Skala Pislya vijni vlasnik Ya K A Potockij podaruvav napivzrujnovanij zamok Vijsku Polskomu sho zajmalo zberezheni korpusi U zamku znahodilis kazarmi 51 go pihotnogo polku prikordonnih strilciv chij komandir polkovnik Stanislav Vidackij visunuv ideyu vidnovlennya zamku silami vijska Proekt vidbudovi zamku stanom na 1755 rik rozrobiv 1933 go Ivan Bagenskij Jogo rozglyadali u vijskovomu vidomstvi ale ne pochali realizovuvati U kosteli cherez ulamki nemozhlivo bulo vidkriti vhid do kript Cherez kritiku v presi bula stvorena komisiya pid golovuvannyam ternopilskogo voyevodi Alfreda Bilika yaka mala zibrati koshti dlya restavraciyi Viglyad kostelu pislya obvalu 2005 U veresni 1939 chervonoarmijci pochali nishiti nadgrobki vivtari zokrema strilyali v mozayichnij obraz u golovnomu vivtari Pri vidstupi z mista 1 lipnya 1941 bulo pidirvano zapasi naboyiv u bashti sho poshkodilo muri kostelu 1943 roku z iniciativi paroha parafiyalnogo kostelu zamkovij kostel pokrili metalevim dahom z rozbitih budivel U pislyavoyennij period zamok buv pokinutij sho lishe priskorilo zanepad kostelu Chastinu nagrobkiv bulo vryatovano vid povnogo znishennya shlyahom vivezennya do Lvivskoyi galereyi mistectv i sogodni voni perebuvayut u shovishi fondiv v Olesku Naprikinci 1980 h odne z pidpriyemstv Lvova bazhalo profinansuvati vidnovlennya zamku dlya otrimannya pributkiv z gotelnogo kompleksu ale skoro vono samo stalo bankrutom Za jogo koshti 1990 bulo rozrobleno proekt peretvorennya zamku na gotelno vidpochinkovij kompleks yakij ne buv realizovanij a 1999 zamok vnesli do pereliku arhitekturnih ob yektiv Ukrayini sho pidlyagayut vidnovlennyu 2001 roku bulo stvoreno istorichno arhitekturnij zapovidnik i bulo zakrito vilnij vhid na teritoriyu zamku 2005 obvalilas znachna chastina sklepinnya nefu pislya chogo zovni ta vseredini vstanovili derev yani pidporki Do 2007 kaplici pokrili timchasovimi dahami a nef donini stoyit bez pokrittya 2011 roku zavalilas prilegla do kostelu stina zamku Vhid do kaplici zakritij SvitliniKostelKostel zbuduvali z kaminnya i cegli pokritih tinkom Vin ne ye kanonichno oriyentovanim Apsida spryamovana na pivdennij shid Spochatku bula zbudovana odnopryaslovij nef z odnopryaslovoyi trigrannoyu apsidoyu Nef otrimav hrestove sklepinnya apsida napivcirkulne z rozpalubkami Yih pokrivav dvoshilij dah z signaturkoyu Pid apsidoyu rozmistili shestikutnu kriptu Dobudovana u XVII st kaplicya mala dovzhinu rivnu pryaslu nefu u stini yakoyi oblashtuvali velikij prohid z bilokam yanim dekorom z rozetkami v kesonah geometrichnimi kompoziciyami i ornamentami Kupol kaplici i nefu bagato ozdobleno styukovoyu lipninoyu Zzadu kaplici rozmisheno zahristiyu Dekor kaplici i nefu imovirno vikonav Jogan Pfister U narizhniku nefu pomizh apsidoyu i kapliceyu probili prohid do kripti Kaplicya XVIII st bula zbudovana korotshoyu za nef ale yiyi zovnishnij dekor z pilyastroyu viknom z napivkruglim zavershennyam vidpovidaye dekoru golovnogo fasadu kostelu z elementami stilyu baroko Vnutrishnij viglyad kaplici u 2004 roci Golovnij fasad vikonali u poyednanni renesansno barokovih elementiv z rozkripovanim antablementom sho opiravsya na pilyastri z kapitelyami frontonom z plaskim relyefom na poli timpanu Jogo rozchlenovano po vertikali korinfskimi pilyastrami na tri ploshini Vnizu fasadu vistupaye potuzhnij cokol akcentovanij Cokolnim karnizom U jogo centralnij chastini proriz dverej obramleno profilovanoyu lishtvoyu yak i neveliki vikna kripti po storonah Reshta fasadu dilitsya vizualno na tri gorizontalni chastini Nizhnyu chastinu u bichnih ploshinah ozdobleno figurami sv Mikolaya i sv Stanislava rozmishenimi u nishah a u centralnij verhnyu chastinu prorizu dverej zavershenoyu rozirvanim luchkovim sandrikom U serednij chastini fasadu rozmisheno vikna pryamokutni z bokiv z napivkruglim zavershennyam poseredini Vikna obramleni nevelikimi pilyastrami trikutni sandriki yakih rozmisheni u verhnij chastini fasadu yaku zajmaye rozvinenij antablement Zahidna kaplicya zovni pozbavlena dekoru yiyi ploshinu prorizano lishe kruglim viknom Obidvi kaplici zaversheni kupolami z velikimi svitlovimi lihtaryami dah nefu signaturkoyu Nad dekorom davnishoyi zahidnoyi kaplici pracyuvav Jogan Pfister 1573 1648 vikonavshi nadgrobki Adama Iyeronima Senyavskogo 1619 jogo siniv Mikoli Oleksandra Prokopa U tak i nezavershenij shidnij kaplici vstanovili 1878 nadgrobki z apsidi Mikoli Yana Iyeronima Anni Senyavskih i sarkofagi z kript Kostel vidnosivsya do najkrashih renesansnih usipalnic Rechi Pospolitoyi i ye unikalnim dlya Ukrayini Primitki pl Bogdan Tihij Berezhanskij zamok S 16 Arhiv originalu za 17 lipnya 2015 Procitovano 12 bereznya 2015 Stanislaw hr Potocki z Podhajec h Pilawa Srebrna pol Arhiv originalu za 3 kvitnya 2015 Procitovano 12 bereznya 2015 Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 12 bereznya 2015 DzherelaMacyuk O Zamki i forteci Zahidnoyi Ukrayini Lviv Centr Yevropi 2005 S 148 ISBN 966 7022 45 5 Pam yatki arhitekturi ta mistobuduvannya Ukrayini Kiyiv 2000 Tihij B Berezhanskij zamok Pam yatki Ukrayini K 2013 specvipusk 2 191 lip S 8 19 Koscioly i klasztory rzymskokatolickie dawnego wojewodstwa ruskiego T 15 Krakow 2007 S 85 124 pol Lozinski W Sztuka lwowska w XVI i XVII wieku architektura i rzezba Lwow H Altenberg 1901 S 172 pol Pamyatniki gradostroitelstva i arhitektury USSR K Budivelnik 1985 T 4 C 39 ros PosilannyaBerezhani Zamkova kaplicya Svyatoyi Trijci 15 chervnya 2021 u Wayback Machine Berezhanskij zamok 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine ros Berezhanskij zamok 16 serpnya 2013 u Wayback Machine Zamok v Berezhanah 25 lipnya 2015 u Wayback Machine