Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Зал Софії у Відні (нім. Sofiensäle, Sophiensäle) — концертний зал та місце звукозапису на вулиці [de], 17 (Marxergasse, 17), у третьому районі Відня — Ляндштрасе, Австрія. Зал був названий на честь принцеси Софії Баварської, матері імператора Франца Йосифа І. 16 серпня 2001 року зал згорів, але після реконструкції 2013 року фасад будівлі був відновлений у первісному вигляді.
| Зал Софії у Відні Sofiensäle | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Зал Софії після реконструкції. 2017 | ||||
| 48°12′24″ пн. ш. 16°23′26″ сх. д. / 48.20667° пн. ш. 16.39056° сх. д.Координати: 48°12′24″ пн. ш. 16°23′26″ сх. д. / 48.20667° пн. ш. 16.39056° сх. д. | ||||
| Країна |  Австрія | |||
| Місто | ||||
| Адреса | Marxergasse, 17 Ляндштрасе | |||
| Архітектор | Август Сікард, Едуард ван дер Нюл | |||
| Тип | концертна зала, пам'ятка культури[1] | |||
| Статус | концертний зал | |||
| Статус спадщини | пам'ятка культурної спадщини[d][1] | |||
| Відкрито | 1826 | |||
| www.sofiensaele.com | ||||
| Ідентифікатори і посилання | ||||
| | ||||
 Зал Софії у Відні у Вікісховищі | ||||
Історія
у середині XIX століття
Будівля була завершена в 1826 році за проєктом архітекторів [de] та [de]. Спочатку вона використовувалася як санаторно-курортний комплекс, парова лазня та перший в Європі басейн, і називалася Софієнбад. Приміщення мало розміри 13,6 × 38 м і було у той час найбільшим громадським місцем у Відні. Влітку тут був басейн, а взимку басейн накривали дерев'яними дошками, що створювало прекрасну акустику, і приміщення викорисовували як танцювальний, концертний та актовий зал. Кількість слухачів на концертах становила 2 000, на балах — 2 300 і на зустрічах — 2 700 осіб.
У 1845—1849 роках лазню перебудували на танцювальний зал і перейменували як Зал Софії. Завдяки своїй високій опу́клій стелі та порожнині, що залишилася від басейну під підлогою, зал Софії мав прекрасну акустику. Йоганн Штраус (1804—1849) виступав тут регулярно починаючи з інавгураційного балу 1848 року. В стінах цього залу вперше прозвучали багато вальсів родини Штраусів.
З кінця ХІХ століття у залі також читали лекції, у 1912 році тут виступив Карл Май, творець головного героя низки книг про вигаданого вождя племені апачів — Віннету.
Під час першої світової війни зал Софії став місцем для оздоровлення поранених солдатів. Після Другої світової війни зал Софії повернувся до мирних справ, тут у 1946 році відбулася австрійська прем'єра оперети [de] [de].
Третє переродження залу відбулося у середині 1950-х років, коли лондонська компанія звукозапису «Дека» прийняла будівлю як головне європейське місце звукозапису. В його стінах здійснював свої записи Віденський філармонічний оркестр під керівництвом Герберта фон Караяна. Тут виступали багато знаменитих диригентів від [de] до Карлоса Кляйбера та [de]. Серед відомих робіт студії можна відзначити перший повний студійний запис циклу з чотирьох епічних опер Ріхарда Вагнера «Перстень Нібелунга» під диригуванням Георга Шолті. Після від'їзду компанії звукозапису «Дека» у середині 80-х років зал Софії став одним з найбільших клубів Відня.
У 2001 році після ремонту даху зал Софії був зруйнований пожежею. Полум'я вирувало вісім годин, все вигоріло, впав дах, залишилися лише фасад і деякі опорні стіни. Знесення того що залишилося здавалося неминучим. Однак, з 2011 по 2013 рік історичний зал і головний портал у сецесійному стилі відновили. Вартість проєкту 52 млн. Будівля навколо залу була перебудована як житловий будинок (90 квартир з підземним паркінгом) та готель, фітнес-центр, ресторан, кав'ярня і комерційні приміщення.
Після реконструкції великий Зал Софії (700 м², Sofiensaal) використовується для різноманітних культурних заходів, виставок, конференцій, нарад, корпоративних заходів та урочистих обідів. Крім великого залу є ще два менших: Дзеркальний бар (160 м², Spiegelbar) та Салон Софії (130 м², Sofie's Salon). Тут можна святкувати приватні ювілеї, дні народження і т. д.
Новий фітнес-центр (2000 м²) обладнаний найсучаснішими пристроями та кардіоапаратурою. Для відпочинку є оздоровчі та релаксаційні зони: сауни, спа для жінок, солярій, кімната для масажу тощо. Тут можна займатися йогою, пілатесом, [es] та іншими фітнес-програмами.
Примітки
- Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
- Танцзал відроджується [ 14 квітня 2018 у Wayback Machine.] THE VIENNA REVIEW 25.11.2013 (англ.)
- archive.org (англ.)
- Зал Софії dasrotewien.at (нім.)
- Зал Софії [ 21 травня 2018 у Wayback Machine.] sofiensaele.com (нім.)
Посилання
- Сайт залу Софії у Відні [ 16 травня 2018 у Wayback Machine.]
- Johann Strauss Konzerte Sofiensale [ 12 квітня 2018 у Wayback Machine.] tripadvisor.com (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zal Sofiyi u Vidni nim Sofiensale Sophiensale koncertnij zal ta misce zvukozapisu na vulici de 17 Marxergasse 17 u tretomu rajoni Vidnya Lyandshtrase Avstriya Zal buv nazvanij na chest princesi Sofiyi Bavarskoyi materi imperatora Franca Josifa I 16 serpnya 2001 roku zal zgoriv ale pislya rekonstrukciyi 2013 roku fasad budivli buv vidnovlenij u pervisnomu viglyadi Zal Sofiyi u Vidni Sofiensale Zal Sofiyi pislya rekonstrukciyi 2017Zal Sofiyi pislya rekonstrukciyi 201748 12 24 pn sh 16 23 26 sh d 48 20667 pn sh 16 39056 sh d 48 20667 16 39056 Koordinati 48 12 24 pn sh 16 23 26 sh d 48 20667 pn sh 16 39056 sh d 48 20667 16 39056 Krayina AvstriyaMisto VidenAdresa Marxergasse 17 LyandshtraseArhitektor Avgust Sikard Eduard van der NyulTip koncertna zala pam yatka kulturi 1 Status koncertnij zalStatus spadshini pam yatka kulturnoyi spadshini d 1 Vidkrito 1826www sofiensaele comIdentifikatori i posilannya Zal Sofiyi u Vidni u VikishovishiIstoriyaSofiyenbad u seredini XIX stolittya Reklama Sofiyenbadu Budivlya bula zavershena v 1826 roci za proyektom arhitektoriv de ta de Spochatku vona vikoristovuvalasya yak sanatorno kurortnij kompleks parova laznya ta pershij v Yevropi basejn i nazivalasya Sofiyenbad Primishennya malo rozmiri 13 6 38 m i bulo u toj chas najbilshim gromadskim miscem u Vidni Vlitku tut buv basejn a vzimku basejn nakrivali derev yanimi doshkami sho stvoryuvalo prekrasnu akustiku i primishennya vikorisovuvali yak tancyuvalnij koncertnij ta aktovij zal Kilkist sluhachiv na koncertah stanovila 2 000 na balah 2 300 i na zustrichah 2 700 osib Ruyini zalu Sofiyi 2010 Zal Sofiyi 1900 Zal pislya pozhezhi u 2001 2011 Zal Sofiyi 2013 Ruyini zalu 2011 U 1845 1849 rokah laznyu perebuduvali na tancyuvalnij zal i perejmenuvali yak Zal Sofiyi Zavdyaki svoyij visokij opu klij steli ta porozhnini sho zalishilasya vid basejnu pid pidlogoyu zal Sofiyi mav prekrasnu akustiku Jogann Shtraus 1804 1849 vistupav tut regulyarno pochinayuchi z inavguracijnogo balu 1848 roku V stinah cogo zalu vpershe prozvuchali bagato valsiv rodini Shtrausiv Z kincya HIH stolittya u zali takozh chitali lekciyi u 1912 roci tut vistupiv Karl Maj tvorec golovnogo geroya nizki knig pro vigadanogo vozhdya plemeni apachiv Vinnetu Pid chas pershoyi svitovoyi vijni zal Sofiyi stav miscem dlya ozdorovlennya poranenih soldativ Pislya Drugoyi svitovoyi vijni zal Sofiyi povernuvsya do mirnih sprav tut u 1946 roci vidbulasya avstrijska prem yera opereti de de Tretye pererodzhennya zalu vidbulosya u seredini 1950 h rokiv koli londonska kompaniya zvukozapisu Deka prijnyala budivlyu yak golovne yevropejske misce zvukozapisu V jogo stinah zdijsnyuvav svoyi zapisi Videnskij filarmonichnij orkestr pid kerivnictvom Gerberta fon Karayana Tut vistupali bagato znamenitih dirigentiv vid de do Karlosa Klyajbera ta de Sered vidomih robit studiyi mozhna vidznachiti pershij povnij studijnij zapis ciklu z chotiroh epichnih oper Riharda Vagnera Persten Nibelunga pid diriguvannyam Georga Sholti Pislya vid yizdu kompaniyi zvukozapisu Deka u seredini 80 h rokiv zal Sofiyi stav odnim z najbilshih klubiv Vidnya Vidnovlenij fasad zalu Sofiyi 2017 U 2001 roci pislya remontu dahu zal Sofiyi buv zrujnovanij pozhezheyu Polum ya viruvalo visim godin vse vigorilo vpav dah zalishilisya lishe fasad i deyaki oporni stini Znesennya togo sho zalishilosya zdavalosya neminuchim Odnak z 2011 po 2013 rik istorichnij zal i golovnij portal u secesijnomu stili vidnovili Vartist proyektu 52 mln Budivlya navkolo zalu bula perebudovana yak zhitlovij budinok 90 kvartir z pidzemnim parkingom ta gotel fitnes centr restoran kav yarnya i komercijni primishennya Pislya rekonstrukciyi velikij Zal Sofiyi 700 m Sofiensaal vikoristovuyetsya dlya riznomanitnih kulturnih zahodiv vistavok konferencij narad korporativnih zahodiv ta urochistih obidiv Krim velikogo zalu ye she dva menshih Dzerkalnij bar 160 m Spiegelbar ta Salon Sofiyi 130 m Sofie s Salon Tut mozhna svyatkuvati privatni yuvileyi dni narodzhennya i t d Novij fitnes centr 2000 m obladnanij najsuchasnishimi pristroyami ta kardioaparaturoyu Dlya vidpochinku ye ozdorovchi ta relaksacijni zoni sauni spa dlya zhinok solyarij kimnata dlya masazhu tosho Tut mozhna zajmatisya jogoyu pilatesom es ta inshimi fitnes programami PrimitkiWiki Loves Monuments monuments database 2017 d Track Q28563569d Track Q4580425 Tanczal vidrodzhuyetsya 14 kvitnya 2018 u Wayback Machine THE VIENNA REVIEW 25 11 2013 angl archive org angl Zal Sofiyi dasrotewien at nim Zal Sofiyi 21 travnya 2018 u Wayback Machine sofiensaele com nim PosilannyaSajt zalu Sofiyi u Vidni 16 travnya 2018 u Wayback Machine Johann Strauss Konzerte Sofiensale 12 kvitnya 2018 u Wayback Machine tripadvisor com angl