Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Концертна зала — зала призначена для проведення публічних концертів.
| Концертна зала | |
|---|---|
 | |
| Містить | концертна зала[d] |
| Призначення | концерт |
 Концертна зала у Вікісховищі | |
Типи концертних залів
Концертні зали за типами діляться на:
- спеціалізовані концертні, розраховані на один вид концерту;
- універсальні концертні, розраховані на демонстрацію кількох видів концертів;
- універсальні видовищні, розраховані на концерти та інші види видовищ.
Спеціалізовані зали мають найкращі акустичні властивості для запланованих музичних виконань. Великі зали є універсальними, у них є можливості налаштовувати для конкретного виконання. Часто будують багатозальні комплекси, що здешевлює експлуатацію.
Вимоги до концертних залів
Акустичні вимоги до концертних залів більш суворіші ніж до інших залів. Використання звукопідсилюючої апаратури практично неможливе через втрату природного звучання.
Концертні зали повинні забезпечувати наступні акустичні вимоги:
- велику гучність;
- велику дифузність звукового поля;
- великий час реверберації.
Велика гучність концертних залів забезпечується його великими розмірами у порівняні з іншими типами залів. Для залів органної музики на одного глядача має припадати 10–12 м³, для симфонічного оркестру 8–10 м³, для камерної музики 6–7 м³.
Велика дифузність звукового поля досягається відповідними пропорціями приміщення; великою кількістю розсіювачів звуку; чергуванням поверхонь, які відбивають і поглинають звук. Концертні зали, на відміну від театру, мають естрадну, а не глибинну сцену. Тому джерело звуку є близько до відбивних поверхонь, що забезпечує ефективне звуковідбиття і звукорозсіювання.
Об'єм залів з природною акустикою не перевищує 20 000 м³, кількість глядачів до 2 000. Зали для камерної музики вміщають до 400 глядачів, їх довжина до 20 м. Зали для симфонічної музики можуть мати довжину до 45 м.
Концертні зали в різні роки
Зали до початку XX ст.
Концертні у перший період їх будівництва були високими (14–17 м), мали прямокутну форму, відносно вузькими (ширина близько 20 м). Якість акустики досягалася за рахунок великих багатоярусних люстр, балконів уздовж стін, колон, пілястрів та іншого.
До цього періоду відноситься Велика зала Московської консерваторії, Зал філармонії у Варшаві.
Зали середини XX ст.
Зали цього періоду мають як пропорційні форми, так і непропрорційні.
Непрпорційні відзначаються невисокою (до 14 м висотою), великою шириною (30-40 м), секторною формою. За рахунок малого відбиття звуку від стін втрачається просторове звучання музики.
Пропорційних залів було побудовано значно менше. Вони мали прямокутну або малосекторну форму, велику висоту. Їх звучання значно природніше, забезпечувалося завдяки вдало підібраній геометрії інтер'єру.
У цей же період відбувалося будівництво великих концертних залів (на декілька тисяч глядачів). Звук в основному розсіювався за рахунок виступаючих балконів і лоджій. Але вони не могли забезпечити якісне природне звучання, тому у них вмонтовувалося електроакустична апаратура. Одним з рішень для підвищення якості звуку стала акустична раковина за естрадою, яка спрямовувала звук як до глядачів, так і до виконавців.
Зали кінця XX ст.
Концертні зали 80-х — 90-х років XX ст. повертаються до прямокутних старовинних залів. Їх ширина близько 20 м, висота — 14–17 м. Відбиття звуку йде від бічних поверхонь, що створює краще звучання в порівнянні з попередніми проектам. Від старовинних залів їх відрізняє інтер'єр. У них відсутні багатоярусні великі люстри, ліпнина. Розсіювачами звуку служать бічні балкони розташовані уздовж стін;, а у великих залах — багатоярусна система. У них появилися універсальний елементи для зміни акустики, які можуть використовуватися як для відбивання звуку або його розсіювання.
Сучасні тенденції проектування концертних залів
З кінця XX ст. в концертних залах відбувається наближення виконавців до глядачів за рахунок висунутої в центр залу естради. Глядачі розміщаються також з боків від виконавців.
Форма зали відходить віл прямокутної до складної конфігурації, яка визначається акустичними розрахунками. Для запобігання зовнішніх впливів на залу, вона проектується у вигляді автономних акустичних капсул, пов’язаних з іншими конструкціями будівлі.
Примітки
- Бородченко Н. В. До проблеми формування внутрішнього простору сучасного концертного залу // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені В. Гнатюка. Сер. Мистецтвознавство. — 2012. — № 3. — С. 249–253.
- Вітвицька, 2002, с. 107.
- Вітвицька, 2002, с. 108-109.
- Вітвицька, 2002, с. 111-112.
- Вітвицька, 2002, с. 113-120.
- Вітвицька, 2002, с. 121-124.
Джерела
- Вітвицька Є. В. Акустика залів: Навчальний посібник. — Одеса : Астропринт, 2002. — 144 с.
- Бородченко Н. В. До проблеми формування внутрішнього простору сучасного концертного залу // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені В. Гнатюка. Сер. Мистецтвознавство. — 2012. — № 3. — С. 249–253.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Концертна зала |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koncertna zala zala priznachena dlya provedennya publichnih koncertiv Koncertna zalaMistit koncertna zala d Priznachennya koncert Koncertna zala u VikishovishiTipi koncertnih zalivKoncertni zali za tipami dilyatsya na specializovani koncertni rozrahovani na odin vid koncertu universalni koncertni rozrahovani na demonstraciyu kilkoh vidiv koncertiv universalni vidovishni rozrahovani na koncerti ta inshi vidi vidovish Specializovani zali mayut najkrashi akustichni vlastivosti dlya zaplanovanih muzichnih vikonan Veliki zali ye universalnimi u nih ye mozhlivosti nalashtovuvati dlya konkretnogo vikonannya Chasto buduyut bagatozalni kompleksi sho zdeshevlyuye ekspluataciyu Vimogi do koncertnih zalivAkustichni vimogi do koncertnih zaliv bilsh suvorishi nizh do inshih zaliv Vikoristannya zvukopidsilyuyuchoyi aparaturi praktichno nemozhlive cherez vtratu prirodnogo zvuchannya Koncertni zali povinni zabezpechuvati nastupni akustichni vimogi veliku guchnist veliku difuznist zvukovogo polya velikij chas reverberaciyi Velika guchnist koncertnih zaliv zabezpechuyetsya jogo velikimi rozmirami u porivnyani z inshimi tipami zaliv Dlya zaliv organnoyi muziki na odnogo glyadacha maye pripadati 10 12 m dlya simfonichnogo orkestru 8 10 m dlya kamernoyi muziki 6 7 m Scena koncertnogo zalu FirstOntario z pershogo balkona Velika difuznist zvukovogo polya dosyagayetsya vidpovidnimi proporciyami primishennya velikoyu kilkistyu rozsiyuvachiv zvuku cherguvannyam poverhon yaki vidbivayut i poglinayut zvuk Koncertni zali na vidminu vid teatru mayut estradnu a ne glibinnu scenu Tomu dzherelo zvuku ye blizko do vidbivnih poverhon sho zabezpechuye efektivne zvukovidbittya i zvukorozsiyuvannya Ob yem zaliv z prirodnoyu akustikoyu ne perevishuye 20 000 m kilkist glyadachiv do 2 000 Zali dlya kamernoyi muziki vmishayut do 400 glyadachiv yih dovzhina do 20 m Zali dlya simfonichnoyi muziki mozhut mati dovzhinu do 45 m Koncertni zali v rizni rokiZali do pochatku XX st Koncertni u pershij period yih budivnictva buli visokimi 14 17 m mali pryamokutnu formu vidnosno vuzkimi shirina blizko 20 m Yakist akustiki dosyagalasya za rahunok velikih bagatoyarusnih lyustr balkoniv uzdovzh stin kolon pilyastriv ta inshogo Do cogo periodu vidnositsya Velika zala Moskovskoyi konservatoriyi Zal filarmoniyi u Varshavi Zali seredini XX st Zali cogo periodu mayut yak proporcijni formi tak i neproprorcijni Neprporcijni vidznachayutsya nevisokoyu do 14 m visotoyu velikoyu shirinoyu 30 40 m sektornoyu formoyu Za rahunok malogo vidbittya zvuku vid stin vtrachayetsya prostorove zvuchannya muziki Proporcijnih zaliv bulo pobudovano znachno menshe Voni mali pryamokutnu abo malosektornu formu veliku visotu Yih zvuchannya znachno prirodnishe zabezpechuvalosya zavdyaki vdalo pidibranij geometriyi inter yeru U cej zhe period vidbuvalosya budivnictvo velikih koncertnih zaliv na dekilka tisyach glyadachiv Zvuk v osnovnomu rozsiyuvavsya za rahunok vistupayuchih balkoniv i lodzhij Ale voni ne mogli zabezpechiti yakisne prirodne zvuchannya tomu u nih vmontovuvalosya elektroakustichna aparatura Odnim z rishen dlya pidvishennya yakosti zvuku stala akustichna rakovina za estradoyu yaka spryamovuvala zvuk yak do glyadachiv tak i do vikonavciv Zali kincya XX st Koncertni zali 80 h 90 h rokiv XX st povertayutsya do pryamokutnih starovinnih zaliv Yih shirina blizko 20 m visota 14 17 m Vidbittya zvuku jde vid bichnih poverhon sho stvoryuye krashe zvuchannya v porivnyanni z poperednimi proektam Vid starovinnih zaliv yih vidriznyaye inter yer U nih vidsutni bagatoyarusni veliki lyustri lipnina Rozsiyuvachami zvuku sluzhat bichni balkoni roztashovani uzdovzh stin a u velikih zalah bagatoyarusna sistema U nih poyavilisya universalnij elementi dlya zmini akustiki yaki mozhut vikoristovuvatisya yak dlya vidbivannya zvuku abo jogo rozsiyuvannya Suchasni tendenciyi proektuvannya koncertnih zaliv Z kincya XX st v koncertnih zalah vidbuvayetsya nablizhennya vikonavciv do glyadachiv za rahunok visunutoyi v centr zalu estradi Glyadachi rozmishayutsya takozh z bokiv vid vikonavciv Forma zali vidhodit vil pryamokutnoyi do skladnoyi konfiguraciyi yaka viznachayetsya akustichnimi rozrahunkami Dlya zapobigannya zovnishnih vpliviv na zalu vona proektuyetsya u viglyadi avtonomnih akustichnih kapsul pov yazanih z inshimi konstrukciyami budivli PrimitkiBorodchenko N V Do problemi formuvannya vnutrishnogo prostoru suchasnogo koncertnogo zalu Naukovi zapiski Ternopilskogo nacionalnogo pedagogichnogo universitetu imeni V Gnatyuka Ser Mistectvoznavstvo 2012 3 S 249 253 Vitvicka 2002 s 107 Vitvicka 2002 s 108 109 Vitvicka 2002 s 111 112 Vitvicka 2002 s 113 120 Vitvicka 2002 s 121 124 DzherelaVitvicka Ye V Akustika zaliv Navchalnij posibnik Odesa Astroprint 2002 144 s Borodchenko N V Do problemi formuvannya vnutrishnogo prostoru suchasnogo koncertnogo zalu Naukovi zapiski Ternopilskogo nacionalnogo pedagogichnogo universitetu imeni V Gnatyuka Ser Mistectvoznavstvo 2012 3 S 249 253 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Koncertna zala