Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Зайцев Мико ла Петро вич За йцев англ Mykola Zajcew 5 листопада 1894 П

Зайцев Микола

Зайцев Микола
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Зайцев.

Мико́ла Петро́вич За́йцев (англ. Mykola Zajcew, 5 листопада 1894, Піски, нині частина Змієва — 30 травня 1978, Ньюарк) — український військовий і громадський діяч, на еміграції інженер-хімік. Сотник Армії УНР.

Микола Зайцев
image
Микола Зайцев у Сереті, 1917
Народження5 листопада 1894(1894-11-05)
Піски
Смерть30 травня 1978(1978-05-30) (83 роки)
Ньюарк
ПохованняЦвинтар святого Андрія (Саут-Баунд-Брук)
Країнаimage Російська імперія → image УНР
ОсвітаХарківський технологічний інститут
Чеський технічний університет
Роки служби1916–1917 (Російська імперія)
1917–1920 (УНР)
ЧленНаукове товариство імені Шевченка
ЗванняПідпоручик (Російська імперія)
Сотник (УНР)
Війни / битвиПерша світова війна
Радянсько-українська війна
Перший зимовий похід
По відставціІнженер-хімік
Нагороди
image
Орден «Залізний хрест» (УНР)
image
«Воєнний хрест» (УНР)
image Зайцев Микола Петрович у Вікісховищі

Під час Української революції — повстанець, начальник зв'язку штабу I дієвого корпусу, поручник Армії УНР (на еміграції отримав звання майора). Потому став хіміком у Чехословаччині, Німеччині та США, член Наукового товариства імені Шевченка, Української вільної академії наук та Нью-Йоркської академії наук.

Ранні роки

Народився в селі Піски Харківської губернії (нині в складі міста Змієва, Харківська область) у сім'ї управителя паперової фабрики. Закінчив реальну школу в Харкові.

У 1912—1916 навчався в Харківському технологічному інституті на хіміко-технічному відділенні.

Військова діяльність

Навесні 1916 року під час Першої світової війни був мобілізований до Російської імператорської армії. Направлений до Воєнно-старшинської школи в Чугуєві, після закінчення якої 1 жовтня був іменований старшиною. З кінця 1916 року воював на Румунському фронті у складі 2-ї стрілецької дивізії (6-го стрілецького полку).

Восени 1917 року, після Другого Універсалу УЦР долучився до формування українських відділів в армії. У жовтні був сформований український батальйон, який входив до 121-го Українського Пензенського полку 31-ї Харківської дивізії, і з 6 по 19 грудня Микола Зайцев у складі батальйону на чолі з сотником Архипом Кметою здійснив марш з Вікна до Серета, приєднавшись до українського батальйону.

Після підписання Берестейського миру в лютому 1918 року разом з українізованими частинами взяв участь у поході з Серета до Києва, який очолив Микола Рибачук. У Києві вступив до . Після закінчення школи наприкінці 1918 року брав участь у боях у складі 121-го Харківського полку Армії УНР, був ад'ютантом коменданта міста Харкова, начальником зв'язку I Дієвого корпусу. У 1919—20 роках був учасником Першого зимового походу, за відвагу отримав Орден Залізного Хреста. Потому брав участь в ар'єргардних боях при відступі Уряду та армії та перейшов Збруч 21 листопада 1920.

В «Curriculum vitae» писав:

“В 1912 році скінчив 1 Харківську реальну школу і в тім же році вступив до Харківського технологічного університету на хемічний відділ. В квітні 1916 року, будучи студентом 8 семестру, був призваний по мобілізації студентів на військову службу. 1 жовтня 1916 року був проізведений в офіцери/ Був на позіції в 6 стрілецькому полку і російську службу закінчив в ранзі підпоручника. 5 грудня 1917 року перейшов на українську службу в 10 український корпус на позіції. Перебував до закінчення Брестського миру і в березні 1918 року прибув до Києва, де ЗО квітня скінчив 1 курс Інструкторської школи старшин. Восени 1918 року повернувся до Харкова і знов вступив до технологічного інституту. В грудні 1918 року під час евакуації Харкова виїхав з Армією УНР і з того часу перебував у її рядах. Останній час служив у Лубенському кінному полку ім. Максима Залізняка ОКД в ранзі поручника. 22 серпня 1922 року прибув до Чехії з метою закінчити освіту, вступивши на хемічний відділ Празької техніки. 23 серпня, Прага”.

27 грудня 1947 дав верифікаційній комісії такі свідчення про свою службу в українській армії:

“Перебіг служби: 3 листопаду 1918 року — ад’ютант комендатури м. Харкова до евакуації із штабом Болбочана. 2 січня 1919 року — начальник загального відділу комендатури і команди м. Рівного. З травня 1919 року — начальник зв’язку штабу 1-го дієвого корпусу (начальник штабу полковник Кущ). З липня 1919 року — при штабі Волинської дивізії. Восени 1919 року захорів на тиф і евакуйований до Одеси. Навесні 1920 року вступив до Чорноморського полку, з яким перейшов до повстанців (ад’ютант полку). Марш: Тираспіль — Ананьїв. У Ананьєві приєднався до Армії Зимового походу (частини от. Ю. Тютюнника). З травня 1920 року в складі 1-го кінного полку ОКД (молодший старшина, потім командир сотні), з яким перейшов Збруч. Інтернований у Вадовицях. Звільнений у червні 1922 року”.

На еміграції

У 1920—1922 роках перебував у таборах для інтернованих у Польщі. З 1922 до 26 червня 1924 року навчався в Чеському технічному університеті, отримав диплом інженера.

Від 1924 до 1935 працював в Українській господарській академії в Подєбрадах, спочатку як лектор, а згодом як професор та завідувач кафедри. В академії в 1933 році він захистив габілітаційну працю на тему «До питання хемічно-аналітичного контролю гіркнення товщів, а зокрема коров'ячого масла» та здобув звання доцента. Після того перейшов до виробничої діяльності: у 1935—1936 роках працював керівником продукції на фабриці «Екстракція Мерц» у Брно, у 1937—1945 роках — шеф-хімік фабрики «Космос» в Чаславі (Чехословаччина, сучасна Чехія).

Після завершення Другої світової війни в 1945 році виїхав до Німеччині, працює професором та завідувачем кафедри хімічної технології Українського технічно-господарського інституту в Регенсбурзі, водночас у 1948—1951 проректор цього інституту. Паралельно був консультантом фірми «Norddeutsche Glyzerin und Fettsauren Fabriken» у Гамбурзі.

1951 року емігрував до США, до міста Ньюарк, де став хіміком-технологом. Працював керівником дослідницької лабораторії та керівником фірми [en]. Розробляв нові технології виготовлення харчових продуктів, зокрема масла, олії, штучного меду, а також жироподібних речовин різного призначення. Вивчав історію становлення та розвитку олійно-жирової промисловості в Україні.

Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка з 1951 року, обіймав у НТШ низку посад: директор Математично-природописно-медичної секції з 1953 до 1974, почесний голова Хімічно-біологічно-медичної секції з 1974 і до смерті. Був членом Української вільної академії наук та головою її Відділу хімічних, фізичних, математичних і технічних наук у 1963—1974 роках, доктором технічних наук (1957) та почесним доктором (1962) Українського технічно-господарського інституту, членом Нью-Йоркської академії наук, [en], [de], почесним членом Товариства українських інженерів Америки. Відзначений грамотою Американського хімічного товариства за визначний внесок до хімічних наук та технологій (1970).

Помер вранці 30 травня 1978 року після тяжкої хвороби. Похований на Українському православному цвинтарі святого Андрія в Саут-Баунд-Бруці.

Праці

Автор 50 наукових публікацій англійською, чеською, німецькою та українською мовами. Основною тематикою праць Зайцева були хімія та технологія жирів, зокрема, він був автором новаторських технологій застосування металів платинової групи для каталітичних реакцій, зокрема для гідрогенізації олії. Окремі публікації:

  • Технологія товщів: Збірник лекцій. Подєбради, 1926.
  • Товарознавство: Збірник лекцій. Подєбради, 1934 (у співавторстві).
  • Олійна та оліїперероблююча промисловість на Українських Землях // Сільське господарство України. Прага, 1942.
  • Новий каталізатор для гідрогенізації масних олій та його вживання в промислі // Наукові записки Українського технічно-господарського інституту. 1948. Т. 1.

Мав 17 патентів з хімічної технології, зокрема з технології жирів, зареєстрованих в Японії, США, Франції, Італії, Канаді, Великій Британії та Чехословаччині.

Автор статей технічної й економічної тематики в «Українській загальній енциклопедії» (1930—1934).

Особисте життя

26 червня 1918 року одружився з Варварою Яківною (до шлюбу Сухар). Син Юрій.

Примітки

  1. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 6 квітня 2016. Процитовано 27 березня 2016.
  2. У 50-річчя Зимового Походу Армії УНР. 1919-1920 = 50th anniversary winter march of the Ukrainian Army. Dec. 6, 1919 - May 6, 1920 / [під ред. М. Крата й Ф. Грінченка]. – Нью-Йорк: [Накладом Орден. Ради Ордена Заліз. Хреста Армії УНР], 1973. – 280 c. : іл.
  3. Архімович О. У 80-ліття життя проф. д-ра Миколи Зайцева [ 7 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Свобода (Джерзі Ситі і Ню Йорк, СІЛА). — 1974. — № 205 — 13 листопада. — С. 2.
  4. Миронець Н. Спогади Миколи Зайцева / Н. Миронець // Пам'ятки. — 2012. — Т. 13. — С. 78-89
  5. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 7 квітня 2016. Процитовано 28 березня 2016.

Література

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Зайцев Микола Петрович

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Zajcev Miko la Petro vich Za jcev angl Mykola Zajcew 5 listopada 1894 Piski nini chastina Zmiyeva 30 travnya 1978 Nyuark ukrayinskij vijskovij i gromadskij diyach na emigraciyi inzhener himik Sotnik Armiyi UNR Mikola ZajcevMikola Zajcev u Sereti 1917Narodzhennya5 listopada 1894 1894 11 05 PiskiSmert30 travnya 1978 1978 05 30 83 roki NyuarkPohovannyaCvintar svyatogo Andriya Saut Baund Bruk KrayinaRosijska imperiya UNROsvitaHarkivskij tehnologichnij institut Cheskij tehnichnij universitetRoki sluzhbi1916 1917 Rosijska imperiya 1917 1920 UNR ChlenNaukove tovaristvo imeni ShevchenkaZvannyaPidporuchik Rosijska imperiya Sotnik UNR Vijni bitviPersha svitova vijna Radyansko ukrayinska vijna Pershij zimovij pohidPo vidstavciInzhener himikNagorodiOrden Zaliznij hrest UNR Voyennij hrest UNR Zajcev Mikola Petrovich u Vikishovishi Pid chas Ukrayinskoyi revolyuciyi povstanec nachalnik zv yazku shtabu I diyevogo korpusu poruchnik Armiyi UNR na emigraciyi otrimav zvannya majora Potomu stav himikom u Chehoslovachchini Nimechchini ta SShA chlen Naukovogo tovaristva imeni Shevchenka Ukrayinskoyi vilnoyi akademiyi nauk ta Nyu Jorkskoyi akademiyi nauk Ranni rokiNarodivsya v seli Piski Harkivskoyi guberniyi nini v skladi mista Zmiyeva Harkivska oblast u sim yi upravitelya paperovoyi fabriki Zakinchiv realnu shkolu v Harkovi U 1912 1916 navchavsya v Harkivskomu tehnologichnomu instituti na himiko tehnichnomu viddilenni Vijskova diyalnistNavesni 1916 roku pid chas Pershoyi svitovoyi vijni buv mobilizovanij do Rosijskoyi imperatorskoyi armiyi Napravlenij do Voyenno starshinskoyi shkoli v Chuguyevi pislya zakinchennya yakoyi 1 zhovtnya buv imenovanij starshinoyu Z kincya 1916 roku voyuvav na Rumunskomu fronti u skladi 2 yi strileckoyi diviziyi 6 go strileckogo polku Voseni 1917 roku pislya Drugogo Universalu UCR doluchivsya do formuvannya ukrayinskih viddiliv v armiyi U zhovtni buv sformovanij ukrayinskij bataljon yakij vhodiv do 121 go Ukrayinskogo Penzenskogo polku 31 yi Harkivskoyi diviziyi i z 6 po 19 grudnya Mikola Zajcev u skladi bataljonu na choli z sotnikom Arhipom Kmetoyu zdijsniv marsh z Vikna do Sereta priyednavshis do ukrayinskogo bataljonu Pislya pidpisannya Berestejskogo miru v lyutomu 1918 roku razom z ukrayinizovanimi chastinami vzyav uchast u pohodi z Sereta do Kiyeva yakij ocholiv Mikola Ribachuk U Kiyevi vstupiv do Pislya zakinchennya shkoli naprikinci 1918 roku brav uchast u boyah u skladi 121 go Harkivskogo polku Armiyi UNR buv ad yutantom komendanta mista Harkova nachalnikom zv yazku I Diyevogo korpusu U 1919 20 rokah buv uchasnikom Pershogo zimovogo pohodu za vidvagu otrimav Orden Zaliznogo Hresta Potomu brav uchast v ar yergardnih boyah pri vidstupi Uryadu ta armiyi ta perejshov Zbruch 21 listopada 1920 V Curriculum vitae pisav V 1912 roci skinchiv 1 Harkivsku realnu shkolu i v tim zhe roci vstupiv do Harkivskogo tehnologichnogo universitetu na hemichnij viddil V kvitni 1916 roku buduchi studentom 8 semestru buv prizvanij po mobilizaciyi studentiv na vijskovu sluzhbu 1 zhovtnya 1916 roku buv proizvedenij v oficeri Buv na poziciyi v 6 strileckomu polku i rosijsku sluzhbu zakinchiv v ranzi pidporuchnika 5 grudnya 1917 roku perejshov na ukrayinsku sluzhbu v 10 ukrayinskij korpus na poziciyi Perebuvav do zakinchennya Brestskogo miru i v berezni 1918 roku pribuv do Kiyeva de ZO kvitnya skinchiv 1 kurs Instruktorskoyi shkoli starshin Voseni 1918 roku povernuvsya do Harkova i znov vstupiv do tehnologichnogo institutu V grudni 1918 roku pid chas evakuaciyi Harkova viyihav z Armiyeyu UNR i z togo chasu perebuvav u yiyi ryadah Ostannij chas sluzhiv u Lubenskomu kinnomu polku im Maksima Zaliznyaka OKD v ranzi poruchnika 22 serpnya 1922 roku pribuv do Chehiyi z metoyu zakinchiti osvitu vstupivshi na hemichnij viddil Prazkoyi tehniki 23 serpnya Praga 27 grudnya 1947 dav verifikacijnij komisiyi taki svidchennya pro svoyu sluzhbu v ukrayinskij armiyi Perebig sluzhbi 3 listopadu 1918 roku ad yutant komendaturi m Harkova do evakuaciyi iz shtabom Bolbochana 2 sichnya 1919 roku nachalnik zagalnogo viddilu komendaturi i komandi m Rivnogo Z travnya 1919 roku nachalnik zv yazku shtabu 1 go diyevogo korpusu nachalnik shtabu polkovnik Kush Z lipnya 1919 roku pri shtabi Volinskoyi diviziyi Voseni 1919 roku zahoriv na tif i evakujovanij do Odesi Navesni 1920 roku vstupiv do Chornomorskogo polku z yakim perejshov do povstanciv ad yutant polku Marsh Tiraspil Ananyiv U Ananyevi priyednavsya do Armiyi Zimovogo pohodu chastini ot Yu Tyutyunnika Z travnya 1920 roku v skladi 1 go kinnogo polku OKD molodshij starshina potim komandir sotni z yakim perejshov Zbruch Internovanij u Vadovicyah Zvilnenij u chervni 1922 roku Na emigraciyiU 1920 1922 rokah perebuvav u taborah dlya internovanih u Polshi Z 1922 do 26 chervnya 1924 roku navchavsya v Cheskomu tehnichnomu universiteti otrimav diplom inzhenera Vid 1924 do 1935 pracyuvav v Ukrayinskij gospodarskij akademiyi v Podyebradah spochatku yak lektor a zgodom yak profesor ta zaviduvach kafedri V akademiyi v 1933 roci vin zahistiv gabilitacijnu pracyu na temu Do pitannya hemichno analitichnogo kontrolyu girknennya tovshiv a zokrema korov yachogo masla ta zdobuv zvannya docenta Pislya togo perejshov do virobnichoyi diyalnosti u 1935 1936 rokah pracyuvav kerivnikom produkciyi na fabrici Ekstrakciya Merc u Brno u 1937 1945 rokah shef himik fabriki Kosmos v Chaslavi Chehoslovachchina suchasna Chehiya Pislya zavershennya Drugoyi svitovoyi vijni v 1945 roci viyihav do Nimechchini pracyuye profesorom ta zaviduvachem kafedri himichnoyi tehnologiyi Ukrayinskogo tehnichno gospodarskogo institutu v Regensburzi vodnochas u 1948 1951 prorektor cogo institutu Paralelno buv konsultantom firmi Norddeutsche Glyzerin und Fettsauren Fabriken u Gamburzi 1951 roku emigruvav do SShA do mista Nyuark de stav himikom tehnologom Pracyuvav kerivnikom doslidnickoyi laboratoriyi ta kerivnikom firmi en Rozroblyav novi tehnologiyi vigotovlennya harchovih produktiv zokrema masla oliyi shtuchnogo medu a takozh zhiropodibnih rechovin riznogo priznachennya Vivchav istoriyu stanovlennya ta rozvitku olijno zhirovoyi promislovosti v Ukrayini Dijsnij chlen Naukovogo tovaristva imeni Shevchenka z 1951 roku obijmav u NTSh nizku posad direktor Matematichno prirodopisno medichnoyi sekciyi z 1953 do 1974 pochesnij golova Himichno biologichno medichnoyi sekciyi z 1974 i do smerti Buv chlenom Ukrayinskoyi vilnoyi akademiyi nauk ta golovoyu yiyi Viddilu himichnih fizichnih matematichnih i tehnichnih nauk u 1963 1974 rokah doktorom tehnichnih nauk 1957 ta pochesnim doktorom 1962 Ukrayinskogo tehnichno gospodarskogo institutu chlenom Nyu Jorkskoyi akademiyi nauk en de pochesnim chlenom Tovaristva ukrayinskih inzheneriv Ameriki Vidznachenij gramotoyu Amerikanskogo himichnogo tovaristva za viznachnij vnesok do himichnih nauk ta tehnologij 1970 Pomer vranci 30 travnya 1978 roku pislya tyazhkoyi hvorobi Pohovanij na Ukrayinskomu pravoslavnomu cvintari svyatogo Andriya v Saut Baund Bruci PraciAvtor 50 naukovih publikacij anglijskoyu cheskoyu nimeckoyu ta ukrayinskoyu movami Osnovnoyu tematikoyu prac Zajceva buli himiya ta tehnologiya zhiriv zokrema vin buv avtorom novatorskih tehnologij zastosuvannya metaliv platinovoyi grupi dlya katalitichnih reakcij zokrema dlya gidrogenizaciyi oliyi Okremi publikaciyi Tehnologiya tovshiv Zbirnik lekcij Podyebradi 1926 Tovaroznavstvo Zbirnik lekcij Podyebradi 1934 u spivavtorstvi Olijna ta oliyipereroblyuyucha promislovist na Ukrayinskih Zemlyah Silske gospodarstvo Ukrayini Praga 1942 Novij katalizator dlya gidrogenizaciyi masnih olij ta jogo vzhivannya v promisli Naukovi zapiski Ukrayinskogo tehnichno gospodarskogo institutu 1948 T 1 Mav 17 patentiv z himichnoyi tehnologiyi zokrema z tehnologiyi zhiriv zareyestrovanih v Yaponiyi SShA Franciyi Italiyi Kanadi Velikij Britaniyi ta Chehoslovachchini Avtor statej tehnichnoyi j ekonomichnoyi tematiki v Ukrayinskij zagalnij enciklopediyi 1930 1934 Osobiste zhittya26 chervnya 1918 roku odruzhivsya z Varvaroyu Yakivnoyu do shlyubu Suhar Sin Yurij Primitki PDF Arhiv originalu PDF za 6 kvitnya 2016 Procitovano 27 bereznya 2016 U 50 richchya Zimovogo Pohodu Armiyi UNR 1919 1920 50th anniversary winter march of the Ukrainian Army Dec 6 1919 May 6 1920 pid red M Krata j F Grinchenka Nyu Jork Nakladom Orden Radi Ordena Zaliz Hresta Armiyi UNR 1973 280 c il Arhimovich O U 80 littya zhittya prof d ra Mikoli Zajceva 7 kvitnya 2016 u Wayback Machine Svoboda Dzherzi Siti i Nyu Jork SILA 1974 205 13 listopada S 2 Mironec N Spogadi Mikoli Zajceva N Mironec Pam yatki 2012 T 13 S 78 89 PDF Arhiv originalu PDF za 7 kvitnya 2016 Procitovano 28 bereznya 2016 LiteraturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Zajcev Mikola Petrovich Zajcev Mikola 9 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2010 T 10 Z Zor 712 s ISBN 978 966 02 5721 4 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Mironec N Spogadi Mikoli Zajceva N Mironec Pam yatki 2012 T 13 S 78 89 Arhimovich O U 80 littya zhittya prof d ra Mikoli Zajceva 7 kvitnya 2016 u Wayback Machine Svoboda Dzherzi Siti i Nyu Jork SILA 1974 205 13 listopada S 2 Ivanis V Stezhkami zhittya spogadi Kn V Novij Ulm 1962 S 15 108 361 362 Napis na nadmogilnij pliti nad pohovannyam podruzhzhya Zajcevih na Ukrayinskomu pravoslavnomu Sv Andriya cvintari v Bavnd Bruci CDAVO Ukrayini F 3795 Op 1 Spr 1090A Ark 10 12 CDAVO Ukrayini F 5235 Op 1 Spr 1593 Ark 13 13 zv

Дата публікації:
Топ