Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мико́ла Рибачу́к (нар. 6 грудня 1890, м. Київ, Російська імперія — пом. 19 вересня 1966, Кліфтон, Нью-Джерсі, США) — український військовик, підполковник Армії УНР. Комендант штабу Головного управління Генерального штабу УНР, начальник канцелярії і комендант штабу під час Другого зимового походу, член Вищої військової ради УНР в екзилі, член штабу Українського Визвольного Війська. Лицар Хреста Симона Петлюри, Залізного хреста, Воєнного хреста УНР на Галицького Хреста УГА.
| Микола Рибачук | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Підполковник Капітан Майор | |||||||||
 Микола Рибачук | |||||||||
| Загальна інформація | |||||||||
| Народження | 6 грудня 1890 Київ | ||||||||
| Смерть | 19 вересня 1966 (75 років) Кліфтон, Нью-Джерсі США | ||||||||
| Поховання | Цвинтар святого Андрія | ||||||||
| Військова служба | |||||||||
| Приналежність |  Російська імперія УНР Польща | ||||||||
| Вид ЗС |  Армія УНР | ||||||||
| Війни / битви | Перша світова війна
| ||||||||
| Командування | |||||||||
| |||||||||
| Нагороди та відзнаки | |||||||||
| |||||||||
 Рибачук Микола у Вікісховищі | |||||||||
Життєпис
Микола Рибачук народився 6 грудня 1890 року в м. Київ. Навчався на юридичному факультеті Санкт-Петербурзького університету, закінчив військове училище у Петрограді. Брав участь у Першій світовій війні, був двічі поранений. У 1917 р. — начальник унтер-офіцерської школи запасних гвардійських полків у Петрограді. Останнє звання у російській армії — штабс-капітан.
Восени 1917 року Микола Рибачук був головою полкового комітету 6-го стрілецького полку і зорганізував у Петрограді український курінь, з яким 1 грудня 1917 р. увійшов до українізованого Х армійського корпусу в званні сотника. Був інструктором в Українській інструкторській школі старшин, яка була розташована на Звіринці в Києві.
З весни 1918 р. — старшина Військового міністерства УНР. Станом на 4 серпня 1920 р. — комендант штабу Головного управління Генерального штабу УНР. Учасник Другого Зимового походу.
З 1928 р. служив контрактовим офіцером польської армії у складі 41-го піхотного полку у Сувалках. На чолі батальйону 3-го Гродненського полку брав участь у Німецько-польській війні та обороні польськими військами Львова від німців у вересні 1939 р. Останнє звання у польській армії — майор.
У 1941–1944 рр. працював в Українському центральному комітеті у Кракові та Любліні. З 1944 р. — в еміграції у Західній Німеччині, з 1950 р. — у США.
24 травня 1964 року прийняв священицький сан, був настоятелем церкви Пресвятої Богородиці УПЦ у Кліфтоні (штат Нью-Джерсі). Похований на Цвинтар святого Андрія Баунд-Бруці.
Вшанування пам'яті
28 травня 2011 року у мікрорайоні Оболонь було відкрито пам'ятник «Старшинам Армії УНР — уродженцям Києва». Пам'ятник являє собою збільшену копію ордена «Хрест Симона Петлюри». Більш ніж двометровий «Хрест Симона Петлюри» встановлений на постаменті, на якому з чотирьох сторін світу закріплені меморіальні дошки з іменами 34 старшин Армії УНР та Української Держави, які були уродженцями Києва (чиї мена вдалося встановити історикам). Серед іншого вигравіруване й ім'я Миколи Рибачука.
Примітки
- Пам'ятки: археографічний щорічник / Держ. архів. служба України
- Газета Незборима нація. грудень 2016
- Миколи Зайцева "Марш Серет-Київ. 1918 р. Спогади
Джерела
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет