Ліво́нське ге́рцогство (нім. Herzogtum Livland) — держава у Східній Європі раннього нового часу. Існувала в 1561–1621 роках на території центральної й північної Лівонії — сучасної південної Естонії та північно-східної Латвії. Була васалом Великого князівства Литовського, а після 1569 року — Речі Посполитої. Виникла за результатами Віленської унії між Лівонською конфедерацією і польським королем, за якою Лівонію поділили на два герцогства — власне Лівонське, а також Курляндське і Семигальське. Очолювалося губернаторами-намісниками, що призначалися польськими королями. Керувалося шляхтою німецького походження. Столиця розташовувалася в місті Феллін (Вільянді). Панівною релігією було лютеранство. У 1577–1582 роках частково перебувало під московською окупацією. У 1600–1621 роках втратило більшу частину земель під час польсько-шведської війни. 1621 року перетворене на Інфлянтське воєводство Речі Посполитої.
Лівонське герцогство | |||||||||
васал Речі Посполитої | |||||||||
| |||||||||
| |||||||||
![]() Герцогство у складі Речі Посполитої (1619) | |||||||||
Столиця | Феллін | ||||||||
Мови | німецька, латиська, естонська | ||||||||
Релігії | Лютеранство | ||||||||
Державний устрій | васал Речі Посполитої | ||||||||
Господар Лівонії | |||||||||
- 1561—1566 | Готтгард Кеттлер | ||||||||
Губернатор Лівонії | |||||||||
- 1566—1578 | (Ян Ходкевич) | ||||||||
Історичний період | Ранній новий час | ||||||||
- Віленська унія | 28 листопада 1561 | ||||||||
- Воєводство | 1621 | ||||||||
| |||||||||
|
Назва
- Лівонське герцогство (нім. Herzogtum Livland);
- Задюнське герцогство (лат. Ducatus Ultradunensis) — від назви річки Дюна (Західна Двіна), південного кордону герцогства;
- Задвінське герцогство (рос. Задвинское герцогство) — російський переклад латинської назви;
- Задвінське князівство (пол. Księstwo Zadźwińskie) — польський переклад російської назви;
- Інфлянтське князівство (пол. Księstwo Inflanckie) — польська назва князівства;
- Інфлянти (пол. Inflanty) — польська назва усієї Лівонії і Лівонського герцогства зокрема;
- Польська Лівонія.
Історія
На кінець 1550-х років, в ході неуспішної Лівонської війни із Московією, члени Лівонської конфедерації опинилися під загрозою московського поневолення. У зв'язку з цим, 1559 року Готтгард Кеттлер, (магістр Тевонського ордену в Лівонії), уклав із Сигізмундом II Августом, королем польським і великим князем литовським, угоду в Вільні. Ця угода передбачала створення в Лівонії протекторату польської корони на основі земель ордену та Ризького архієпископства. 28 листопада 1561 року члени Лівонської конфедерації підписали Віленську унію, за якою стали васалами Польсько-Литовської держави. На півдні Лівонії було утворене герцогство Курляндії і Семигалії, а в центральній і північній частині — на теренах сучасних південної Естонії та південно-східної Латвії та — Лівонське герцогство. Обидва утворення очолив колишній магістр Готтгард. Він став першим світським герцогом Курляндії й Семигалії, а також першим господарем і губернатором польського короля в Лівонському герцогстві. Резиденція губернатора розташовувався в Ризі. До 1569 року герцогство перебувало в залежності Великого князівства Литовського, а після Люблінської унії стало кондомініумом Польщі й Литви.
1566 року, за наказом польського короля Сигізмунда II Августа, новим губернатором і намісником Лівонського герцогства було призначено (Ян-Єроніма Ходкевича), великого маршалка литовського. Відтоді Лівонське герцогство перетворилося на фактичну провінцію Польсько-Литовської держави.
До 1582 року територія Лівонського герцогства була (ареною воєнних дій) між польсько-литовсько-лівонськими військами та Москвою. Частина лівонських земель перебувала під окупацію московитів, які заснували на них Лівонське королівство. У боях за визволення герцогства брали участь й козацькі загони з України. 15 січня 1582 року воюючі сторони уклали , що поклав кінець Лівонській війні. За умовами договору Лівонія була звільнена від неприятеля й остаточно закріпилася за Річчю Посполитою.
У ході польсько-шведської війни 1600–1629 років шведські війська окупували усю територію Лівонського герцогства, за винятком південно-східної частини. 1621 року поляки офіційно скасували герцогство, перетворивши його на Інфлянтське воєводство. 1629 року, за умовами Альтмаркського договору, Річ Посполита визнала територіальні втрати у Лівонії. На завойованих шведами землях — південної Естонії та центральній Латвії — було створено домініон Шведська Лівонія.
1772 року, в ході першого поділу Речі Посполитої, територія колишнього Лівонського герцогства увійшла до складу Російської імперії.
Адміністративний поділ
- Ризький округ;
- Трейденський округ;
- Венденський округ;
- Динебурзький округ.
- ;
- ;
- .
Джерела
- Bunge, Friedrich Georg von. Liv-, Esth- und Curländisches Urkundenbuch nebst Regesten. — Reval: Kluge und Ströhm, 1853—1862.
- Rutenberg, Otto von. Geschichte der Ostseeprovinzen Liv-, Esth- und Kurland von der ältesten Zeit bis zum Untergange ihrer Selbständigkeit. — Leipzig: Engelmann 1859—1860.
- Stewart Oakley. War and Peace in the Baltic, 1560—1790. London, New York 1992.
- Pistohlkors, Gert von. Deutsche Geschichte im Osten Europas: Baltische Länder Siedler Verlag, Berlin 2002. .
- Andres Adamson. Prelude to the birth of the Kingdom of Livonia [ 17 червня 2012 у Wayback Machine.]. Acta Historica Tallinnensia 14/2009
- Plakans, Andrejs. A Concise History of the Baltic States. Cambridge University Press, 2011. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет