Забаштанський

Володи́мир Омеля́нович Забашта́нський (5 жовтня 1940(1940-10-05), Браїлів, Вінницька область — 2 грудня 2001(2001-12-02), Київ) — український поет, перекладач, лауреат Шевченківської премії (1986).

Забаштанський Володимир Омелянович
Народився	5 жовтня 1940(1940-10-05) Браїлів, Жмеринський район, Вінницька область, Українська РСР, СРСР
Помер	2 грудня 2001(2001-12-02) (61 рік) Київ, Україна
Поховання	Лісове кладовище
Громадянство	СРСР→ Україна
Національність	українець
Діяльність	поет, перекладач
Галузь	поезія^[1] і переклад^[1]
Alma mater	Філологічний факультет Київського університету^[d]
Знання мов	українська^[1]
Членство	СП СРСР
Роки активності	з 1960
Нагороди	Орден «За мужність» ІІІ ступеня Медаль «У пам'ять 1500-річчя Києва»
Премії
Моя вузькоколійка: поезії. — К.: Молодь, 1973. — 88 с. Гранітні каплі: вибране. — К.: Дніпро, 1975. — 135 с. Вага слова: поезії. — К.: Молодь, 1981. — 110 с. Запах далини: поезії. — К.: Дніпро, 1982. — 171 с. Треба стояти: поезії. — К.: Рад. письменник, 1986. — 101 с. Мужністю завдячую тобі: вибране. — К.: Молодь, 1988. — 246 с. Древо роду: поезії. — К. : Дніпро, 1990. — 397 с. Вереснева земля: поезії. — К.: Укр. письменник, 1994. — 84 с. Найкревніша рідня: поезії. — К.: Укр. письменник, 1999. — 92 с. Свічечкою слова / В. Забаштанський. — Жмеринка ; [Вінниця], 2000. — 447 с. Браїлівські балади: балади. — К.: Укр. письменник, 2000. — 125 с. Перепустка до зони Чорнобиль: поетич. антол. — [2-ге вид., допов.] — К. : ЮГ, 2006. — 175 с. Езопові байки: [для мол. та серед, шк. віку] / [пер. з новогрец. В. Забаштанський та А. Чердаклі ; упорядкув. та передм. А. Чердаклі]. — К. : Школа, 2008. — 126 с. Українське слово: хрестоматія укр. л-ри та літ. критики XX століття: у 4 кн. — К., 1995. — Кн. 4. — С. 564—566. Вірші / В. Забаштанський // Вечір. Київ. — 1993. — 18 берез. Вірші/ В. Забаштанський // Дивослово. — 1994. — № 7. — С. 52—53. Доброта і людяність: [до 70-річчя з дня народження письменника Є. Кравченка] / В. Забаштанський // Дніпро. — 1977. — № 12. — С. 135—137. «Є загадка любові, є і загадка таланту» / В. Забаштанський / інтерв'ю взяла С. Божко // Робітн. газ. — 1991. — 19 груд. Вера в человека: стихи; пер. Ю. Денисова. — М. : Мол. гвардия, 1974. — 32 с. Надо выстоять: стихи; пер. Ю. Денисова. — М. : Совет. писатель, 1990. — 144 с. В 1986 році за збірку поезій «Запах далини» удостоєний Державної премії УРСР імені Тараса Шевченка . Крім написання власних поетичних творів займався перекладацькою діяльністю. Переклав українською «Езопові байки», документальну повість для дітей «Біла борозна» А. Іванова, повісті В. Астаф'єва «Кража» і «Десь гримить війна». Здійснював переклади з інших мов колишнього СРСР, зокрема: З російської — поезії М. Ісаковського, Р. Рождественського, М. Дудіна. З білоруської — роман «Неруш» В. Козька, поезію Р. Бородуліна, Г. Буравкіна, П. Панченка, Н. Гілевича. З туркменської — книгу романів і повістей «Земля пам'ятає все». З осетинської — збірку поезій Н. Джусойти «Пісні в два голоси». Крім того, здійснював переклади з болгарської, азербайджанської, татарської, грузинської та інших літератур. Нагороди Орден «Знак Пошани» Орден «За мужність» Почесна грамота Президії Верховної Ради УРСР Державна Премія УРСР імені Тараса Шевченка (1986) Літературна премія ЛКСМУ імені Миколи Островського (1974) Всеукраїнська літературно-мистецька премія імені Євгена Гуцала (2000) Літературна премія імені Володимира Свідзінського (2001) Вшанування пам'яті 19 жовтня 2008 року відкритий Літературно-меморіальний музей В. О. Забаштанського у Браїлові Браїлівська школа І-ІІІ ст. носить ім'я В. О. Забаштанського Сквер ім. В. Забаштанського у Браїлові 30 травня 2014 у Вінниці з'явилася У 2017 рішенням сесії Браїлівської селищної ради було започатковано премію імені Володимира Забаштанського 5 жовтня 2017 на подвір'ї Браїлівської школи, в якій він колись навчався, яка сьогодні носить його ім'я та в стінах якої знаходиться літературно-меморіальний музей його імені, було споруджено та урочисто відкрито пам'ятник. 18 лютого 2020 року на факультеті філології й журналістики Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського відбулася презентація книги «Він бачив світ. Спогади про Володимира Забаштанського». Примітки Czech National Authority Database d:Track:Q13550863 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 7 грудня 2017. Процитовано 7 грудня 2017. . Архів оригіналу за 7 грудня 2017. Процитовано 7 грудня 2017. . Архів оригіналу за 7 грудня 2017. Процитовано 7 грудня 2017. . Архів оригіналу за 7 липня 2020. Процитовано 31 липня 2020. Посилання на сайті «Український центр» [ 7 вересня 2019 у Wayback Machine.] на narod.ru [ 27 квітня 2012 у Wayback Machine.] Журнал перець 1986 № 11 [ 25 квітня 2021 у Wayback Machine.] Джерела Головко В. В. Забаштанський Володимир Омелянович [ 29 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 181. — . Ткаченко А. О. Забаштанський Володимир Омелянович [ 1 липня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — .