Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Заба́лка — місцевість у Херсоні, що отримала свою назву від яру (балки), що перетинав шлях до центральної частини міста.
| Забалка Херсон | ||||
| Загальна інформація | ||||
|---|---|---|---|---|
| 46°38′09″ пн. ш. 32°35′31″ сх. д. / 46.63583° пн. ш. 32.59194° сх. д. | ||||
| Країна |  Україна | |||
| Район | Корабельний | |||
| Адмінодиниця | Корабельний район | |||
| Телефонний код | 0552 | |||
| Головні вулиці | Олександрівська | |||
| Заклади освіти та культури | Свято-Миколаївський морський собор | |||
| Транспорт | ||||
| Автобус | №№ 34, 47 | |||
| Тролейбус | № 4 | |||
| Карта | ||||
Походження назви
За однією з версій, наприкінці XVIII — початку XIX ст. кріпаки-втікачі, п'яниці, відставні військові та дармоїди оселялися за балкою. Там вони жили собі на втіху, створюючи банди й породжуючи екологічні лиха місцевого масштабу. Так з'явився район Забалка, що розташовувався у північно-західній частині міста.
Балка, від якої, власне, й походить назва місцевості, завжди була завалена горами сміття, що змивався потоками дощової води в р. Кошову. Перші будинки розташовувалися на схилах балки, та через зливи, талий сніг та зсуви вони швидко руйнувалися. У середині ХХ ст. по дну балки проклали колектор.
Історія
Першою спорудою, що з'явилася на Забалківській горі (мисі між р. Кошовою та яром), був військовий шпиталь, збудований на початку 80-х років XVIII ст. Житловий район почав виникати лише у 20-ті роки XIX ст. На проєкті 1833 р. він являв собою велике передмістя між двома ярами біля р. Кошової. Дуже довго жителі Забалки використовували для усіх своїх потреб річну воду. Зранку вони її набирали коромислами та використовували для пиття. В обід вона ставала мутною, і тоді вона служила для прання та інших господарських справ.
У 1842 р. на торговельній площі Забалки було збудовано церкву Святого Миколая, що збереглася до теперішніх часів та є своєрідним центром усієї місцевості.
Завдяки особливому рельєфу та соціальному рівню населення, що проживає в цьому районі, Забалка і дотепер створює місту проблеми. У теперішній час на місці балки проходить вул. Колодязна.
Забалківській ринок
Ринок на Забалці (Забалківському форштадті) виник після будівництва церкви Святого Миколая у 1842 р. Офіційний дозвіл на його відкриття було надано лише у 1853 р., попри те, що місцеві жителі торгували на площі й раніше. В середині 70-х років XIX ст. Дума задовольнила прохання жителів Забалківського та Сухарного форштадтів та надала розпорядження на будівництво на площі перед церквою декількох торговельних лавок та рундуків. Тут продовжували торгувати лише місцеві жителі, оскільки сюди не приїжджали селяни з передмість. На площі також було збудовано водорозбірну будку, з якої вода продавалася відрами.
Пожежна каланча
Неподалік від ринкової площі знаходилася пожежна каланча. Перша пожежна каланча на Забалці була дерев'яною та розташовувалася поряд із дерев'яним сараєм, де розміщувалися конюшні та пожежний обоз. Тут працювало 10 чоловік, в розпорядженні яких було два брандспойти. До кінця 80-х років каланча остаточно застаріла та потребувала капітального ремонту. За зверненням херсонського поліцмейстера, Міська управа видала розпорядження розібрати каланчу й тимчасово перевести піст спостереження на дзвіницю церкви Святого Миколая (у наш час — Свято-Миколаївський морський собор УПЦ МП).
Попри те, що розташування чергового пожежника на церковній дзвіниці здавалося на перший погляд зручним, на практиці виникали певні труднощі. Для сповіщення про пожежу вартовому доводилося бігти цілий квартал до команди, оскільки вивішувати пожежні сигнали на дзвіниці заборонялося. Церковні двері на ніч зачинялися та підійматися на дзвіницю доводилося по приставній драбині, що було особливо небезпечно в ожеледь та погану погоду. Також виникали великі проблеми зі справлянням особистої потреби вартових.
27 квітня 1887 р. міська Дума ухвалила рішення про будівництво кам'яної каланці, заввишки 7 саженів. У теперішній час пожежна каланча знаходиться на території «Самостійної державної пожежної частини № 3» (вул. Ломоносова, 75).
Морські казарми на Олександрівській площі
У 1807 р. херсонський губернський архітектор Федір Вунш на замовлення Морського відомства склав проєкт Чорноморського шпиталю на 800 осіб. На той час такі затверджувалися в Санкт-Петербурзі головним адміралтейським архітектором, котрим на той час був Андреян Дмитрович Захаров. Проєкт, наданий йому в 1808 р., мав стільки недоліків, що Захарову довелося власноруч розробити новий.
Остаточно проєкт було затверджено лише 8 вересня 1908 року. Одноповерховий корпус шпиталю мав колосальні розміри — майже чверть кілометра завдовжки. Захаров запроєктував будівлю в тих самих пропорціях, що й будівлю Адміралтейства в Санкт-Петербурзі, спорудженого за його проєктом. Ще до початку будівництва, в 1811 р. Захаров помер. Імовірно, саме з цієї причини шпиталь почали будувати за проєктом Вунша та закінчили у 1814 році. Розміщувався шпиталь на північній околиці Забалки на Олександрівській площі, яка нині забудована.
Після остаточного переведення Херсонського адміралтейства до Миколаєва у 1825 р. шпиталь було реорганізовано в Морські казарми. Під час Кримської війни 1853–1856 років тут розміщувався один зі шпиталів для поранених військових. Згодом будівля була закинута, а в окремих корпусах у 1911 р. розмістився 2-й батальйон піхотного Модлинського полку.
У теперішній час Олександрівська площі забудована житловими будинками, а також корпусами заводів карданних валів та напівпровідникових приладів.
Миколаївський сиротинець
Миколаївський сиротинець був заснований в Херсоні у 1852 р. та займав окрему будівлю. Усі вихованці навчалися грамоти в парафіяльній школі за встановленими правилами для сиротинці, а згодом вчилися домоводству й майстерності, що були необхідними для домашнього вжитку. К зв'язку зі збільшенням чисельності вихованець та розширенням програми навчання, стара будівля перестала задовольняти потреби сиротинця.
У 1894 р. головою Благодійного товариства було обрано дружину начальника губернії Веселкіну М. В. За її ініціативи було вирішено будувати нове приміщення для Миколаївського сиротинця, а також розширити його функції та заснувати при сиротинці Будинок працелюбства. Будинок працелюбства зі шкільним притулком для дітей-сиріт було відкрито на початку 1895 р. Сюди потрапляли як хлопчики, так і дівчата. Вони вчилися грамоти, ремеслел, отримували одяг, взуття та харчування. В 3-й поліцейській частині Херсона, де зосереджувалися такі благодійні установи як Благодійне товариство та Притулок для догляду за літніми людьми, названий на честь Олив М. А., було виділено місце під будівництво нового приміщення Миколаївського сиротинця та Будинку працелюбства. Для шовковичного виробництва міською владою було надано у тимчасове користування Благодійним товариством 8 десятин міської землі для розведення тутових плантацій.
У 1896 р. відбулося відкриття нового приміщення, збудованого за проєктом архітектора Євгена Петровича Бутми-де-Кацмана. При ньому було освячено церкву Святого Миколая. По закінченню будівництва цієї великої будівлі із просторими класами й новими майстернями, чисельність вихованців збільшилася з 70 до 100 осіб. При чому окрім навчань з домашнього господарства, кравецького та чоботарського ремесел в програму було введено виготовлення килимів, звичайного сукна та ін. Будинок працелюбства знаходився на повному утриманні Херсонського благодійного товариства. При Миколаївському сиротинці після відкриття нової будівлі обліковувалося 43 дівчини, а при Будинку працелюбства — 29 дівчат і 43 хлопчики.
Директором сиротинця на початку ХХ ст. був колезький секретар Стельченко К. В. До війни 1941 р. в приміщенні сиротинця знаходилася школа № 21, під час війни — німецький шпиталь, а після звільнення Херсона — військовий шпиталь, а згодом — дитячий будинок.
У теперішній час будівлю займає кафедра механізації та охорони праці Херсонського державного аграрного університету (вул. Садова, 17-а).
Сучасність
У теперішній час, як і від самого заснування місцевості, більшість території Забалки займає приватна забудова. Місцевість розташована в межах вулиць Робочої — з півночі, Садової та Вільхової — з заходу, Причальної (вздовж берега р. Кошової) з півдня та Колодязної — зі сходу.
На території колишньої ринкової площі, яка частково збереглася дотепер, розташований ринок. Решта території забудована приватними будинками та підприємствами («Облпаливо», типографія та ін).
22 травня 2007 року з нагоди 165-річчя Свято-Миколаївському храму було надано статус морського собору (вул. Мостова, 36).
Галерея
 |  |
Свято-Миколаївський морський собор, 2011 р. | Панкратівський міст, збудований у 1907 році через балку |
Див. також
Джерела
1. Альбом «Улицами старого Херсона» / Пиворович В.Б, Дяченко С. А. Издательство «Персей», 2002.
Посилання
1.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi geografichni ob yekti z nazvoyu Zabalka znachennya Zaba lka miscevist u Hersoni sho otrimala svoyu nazvu vid yaru balki sho peretinav shlyah do centralnoyi chastini mista Zabalka Herson Zagalna informaciya 46 38 09 pn sh 32 35 31 sh d 46 63583 pn sh 32 59194 sh d 46 63583 32 59194Krayina UkrayinaRajon KorabelnijAdminodinicya Korabelnij rajonTelefonnij kod 0552Golovni vulici OleksandrivskaZakladi osviti ta kulturi Svyato Mikolayivskij morskij sobor Transport Avtobus 34 47Trolejbus 4 KartaPohodzhennya nazviKrayevid Zabalki 1908 r Za odniyeyu z versij naprikinci XVIII pochatku XIX st kripaki vtikachi p yanici vidstavni vijskovi ta darmoyidi oselyalisya za balkoyu Tam voni zhili sobi na vtihu stvoryuyuchi bandi j porodzhuyuchi ekologichni liha miscevogo masshtabu Tak z yavivsya rajon Zabalka sho roztashovuvavsya u pivnichno zahidnij chastini mista Balka vid yakoyi vlasne j pohodit nazva miscevosti zavzhdi bula zavalena gorami smittya sho zmivavsya potokami doshovoyi vodi v r Koshovu Pershi budinki roztashovuvalisya na shilah balki ta cherez zlivi talij snig ta zsuvi voni shvidko rujnuvalisya U seredini HH st po dnu balki proklali kolektor IstoriyaVulicya na Zabalci 1902 r Pershoyu sporudoyu sho z yavilasya na Zabalkivskij gori misi mizh r Koshovoyu ta yarom buv vijskovij shpital zbudovanij na pochatku 80 h rokiv XVIII st Zhitlovij rajon pochav vinikati lishe u 20 ti roki XIX st Na proyekti 1833 r vin yavlyav soboyu velike peredmistya mizh dvoma yarami bilya r Koshovoyi Duzhe dovgo zhiteli Zabalki vikoristovuvali dlya usih svoyih potreb richnu vodu Zranku voni yiyi nabirali koromislami ta vikoristovuvali dlya pittya V obid vona stavala mutnoyu i todi vona sluzhila dlya prannya ta inshih gospodarskih sprav U 1842 r na torgovelnij ploshi Zabalki bulo zbudovano cerkvu Svyatogo Mikolaya sho zbereglasya do teperishnih chasiv ta ye svoyeridnim centrom usiyeyi miscevosti Zavdyaki osoblivomu relyefu ta socialnomu rivnyu naselennya sho prozhivaye v comu rajoni Zabalka i doteper stvoryuye mistu problemi U teperishnij chas na misci balki prohodit vul Kolodyazna Zabalkivskij rinok Rinok na Zabalci 1902 r Na zadnomu plani vidno pozhezhnu kalanchu sho zbereglasya doteper Rinok na Zabalci Zabalkivskomu forshtadti vinik pislya budivnictva cerkvi Svyatogo Mikolaya u 1842 r Oficijnij dozvil na jogo vidkrittya bulo nadano lishe u 1853 r popri te sho miscevi zhiteli torguvali na ploshi j ranishe V seredini 70 h rokiv XIX st Duma zadovolnila prohannya zhiteliv Zabalkivskogo ta Suharnogo forshtadtiv ta nadala rozporyadzhennya na budivnictvo na ploshi pered cerkvoyu dekilkoh torgovelnih lavok ta rundukiv Tut prodovzhuvali torguvati lishe miscevi zhiteli oskilki syudi ne priyizhdzhali selyani z peredmist Na ploshi takozh bulo zbudovano vodorozbirnu budku z yakoyi voda prodavalasya vidrami Pozhezhna kalancha Suchasnij viglyad pozhezhnoyi kalanchi ta Svyato Mikolayivskogo morskogo soboru kviten 2011 r Nepodalik vid rinkovoyi ploshi znahodilasya pozhezhna kalancha Persha pozhezhna kalancha na Zabalci bula derev yanoyu ta roztashovuvalasya poryad iz derev yanim sarayem de rozmishuvalisya konyushni ta pozhezhnij oboz Tut pracyuvalo 10 cholovik v rozporyadzhenni yakih bulo dva brandspojti Do kincya 80 h rokiv kalancha ostatochno zastarila ta potrebuvala kapitalnogo remontu Za zvernennyam hersonskogo policmejstera Miska uprava vidala rozporyadzhennya rozibrati kalanchu j timchasovo perevesti pist sposterezhennya na dzvinicyu cerkvi Svyatogo Mikolaya u nash chas Svyato Mikolayivskij morskij sobor UPC MP Popri te sho roztashuvannya chergovogo pozhezhnika na cerkovnij dzvinici zdavalosya na pershij poglyad zruchnim na praktici vinikali pevni trudnoshi Dlya spovishennya pro pozhezhu vartovomu dovodilosya bigti cilij kvartal do komandi oskilki vivishuvati pozhezhni signali na dzvinici zaboronyalosya Cerkovni dveri na nich zachinyalisya ta pidijmatisya na dzvinicyu dovodilosya po pristavnij drabini sho bulo osoblivo nebezpechno v ozheled ta poganu pogodu Takozh vinikali veliki problemi zi spravlyannyam osobistoyi potrebi vartovih 27 kvitnya 1887 r miska Duma uhvalila rishennya pro budivnictvo kam yanoyi kalanci zavvishki 7 sazheniv U teperishnij chas pozhezhna kalancha znahoditsya na teritoriyi Samostijnoyi derzhavnoyi pozhezhnoyi chastini 3 vul Lomonosova 75 Morski kazarmi na Oleksandrivskij ploshi U 1807 r hersonskij gubernskij arhitektor Fedir Vunsh na zamovlennya Morskogo vidomstva sklav proyekt Chornomorskogo shpitalyu na 800 osib Na toj chas taki zatverdzhuvalisya v Sankt Peterburzi golovnim admiraltejskim arhitektorom kotrim na toj chas buv Andreyan Dmitrovich Zaharov Proyekt nadanij jomu v 1808 r mav stilki nedolikiv sho Zaharovu dovelosya vlasnoruch rozrobiti novij Fasad Chornomorskogo shpitalyu proyekt arhitektora Zaharova A D 1808 r Ostatochno proyekt bulo zatverdzheno lishe 8 veresnya 1908 roku Odnopoverhovij korpus shpitalyu mav kolosalni rozmiri majzhe chvert kilometra zavdovzhki Zaharov zaproyektuvav budivlyu v tih samih proporciyah sho j budivlyu Admiraltejstva v Sankt Peterburzi sporudzhenogo za jogo proyektom She do pochatku budivnictva v 1811 r Zaharov pomer Imovirno same z ciyeyi prichini shpital pochali buduvati za proyektom Vunsha ta zakinchili u 1814 roci Rozmishuvavsya shpital na pivnichnij okolici Zabalki na Oleksandrivskij ploshi yaka nini zabudovana Morski kazarmi 1908 r Pislya ostatochnogo perevedennya Hersonskogo admiraltejstva do Mikolayeva u 1825 r shpital bulo reorganizovano v Morski kazarmi Pid chas Krimskoyi vijni 1853 1856 rokiv tut rozmishuvavsya odin zi shpitaliv dlya poranenih vijskovih Zgodom budivlya bula zakinuta a v okremih korpusah u 1911 r rozmistivsya 2 j bataljon pihotnogo Modlinskogo polku U teperishnij chas Oleksandrivska ploshi zabudovana zhitlovimi budinkami a takozh korpusami zavodiv kardannih valiv ta napivprovidnikovih priladiv Mikolayivskij sirotinec 1904 r Mikolayivskij sirotinec Mikolayivskij sirotinec buv zasnovanij v Hersoni u 1852 r ta zajmav okremu budivlyu Usi vihovanci navchalisya gramoti v parafiyalnij shkoli za vstanovlenimi pravilami dlya sirotinci a zgodom vchilisya domovodstvu j majsternosti sho buli neobhidnimi dlya domashnogo vzhitku K zv yazku zi zbilshennyam chiselnosti vihovanec ta rozshirennyam programi navchannya stara budivlya perestala zadovolnyati potrebi sirotincya U 1894 r golovoyu Blagodijnogo tovaristva bulo obrano druzhinu nachalnika guberniyi Veselkinu M V Za yiyi iniciativi bulo virisheno buduvati nove primishennya dlya Mikolayivskogo sirotincya a takozh rozshiriti jogo funkciyi ta zasnuvati pri sirotinci Budinok pracelyubstva Budinok pracelyubstva zi shkilnim pritulkom dlya ditej sirit bulo vidkrito na pochatku 1895 r Syudi potraplyali yak hlopchiki tak i divchata Voni vchilisya gramoti remeslel otrimuvali odyag vzuttya ta harchuvannya V 3 j policejskij chastini Hersona de zoseredzhuvalisya taki blagodijni ustanovi yak Blagodijne tovaristvo ta Pritulok dlya doglyadu za litnimi lyudmi nazvanij na chest Oliv M A bulo vidileno misce pid budivnictvo novogo primishennya Mikolayivskogo sirotincya ta Budinku pracelyubstva Dlya shovkovichnogo virobnictva miskoyu vladoyu bulo nadano u timchasove koristuvannya Blagodijnim tovaristvom 8 desyatin miskoyi zemli dlya rozvedennya tutovih plantacij U 1896 r vidbulosya vidkrittya novogo primishennya zbudovanogo za proyektom arhitektora Yevgena Petrovicha Butmi de Kacmana Pri nomu bulo osvyacheno cerkvu Svyatogo Mikolaya Po zakinchennyu budivnictva ciyeyi velikoyi budivli iz prostorimi klasami j novimi majsternyami chiselnist vihovanciv zbilshilasya z 70 do 100 osib Pri chomu okrim navchan z domashnogo gospodarstva kraveckogo ta chobotarskogo remesel v programu bulo vvedeno vigotovlennya kilimiv zvichajnogo sukna ta in Budinok pracelyubstva znahodivsya na povnomu utrimanni Hersonskogo blagodijnogo tovaristva Pri Mikolayivskomu sirotinci pislya vidkrittya novoyi budivli oblikovuvalosya 43 divchini a pri Budinku pracelyubstva 29 divchat i 43 hlopchiki Direktorom sirotincya na pochatku HH st buv kolezkij sekretar Stelchenko K V Do vijni 1941 r v primishenni sirotincya znahodilasya shkola 21 pid chas vijni nimeckij shpital a pislya zvilnennya Hersona vijskovij shpital a zgodom dityachij budinok U teperishnij chas budivlyu zajmaye kafedra mehanizaciyi ta ohoroni praci Hersonskogo derzhavnogo agrarnogo universitetu vul Sadova 17 a SuchasnistU teperishnij chas yak i vid samogo zasnuvannya miscevosti bilshist teritoriyi Zabalki zajmaye privatna zabudova Miscevist roztashovana v mezhah vulic Robochoyi z pivnochi Sadovoyi ta Vilhovoyi z zahodu Prichalnoyi vzdovzh berega r Koshovoyi z pivdnya ta Kolodyaznoyi zi shodu Na teritoriyi kolishnoyi rinkovoyi ploshi yaka chastkovo zbereglasya doteper roztashovanij rinok Reshta teritoriyi zabudovana privatnimi budinkami ta pidpriyemstvami Oblpalivo tipografiya ta in 22 travnya 2007 roku z nagodi 165 richchya Svyato Mikolayivskomu hramu bulo nadano status morskogo soboru vul Mostova 36 GalereyaSvyato Mikolayivskij morskij sobor 2011 r Pankrativskij mist zbudovanij u 1907 roci cherez balkuDiv takozhZabalkivskij cvintarDzherela1 Albom Ulicami starogo Hersona Pivorovich V B Dyachenko S A Izdatelstvo Persej 2002 Posilannya1