Шовковиця (Morus) — рід рослин родини шовковицевих; дерева або кущі. Народні назви також тутове дерево, морва.
Шовковиця | |
---|---|
Шовковиця чорна (Morus nigra) | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Клада: | Розиди (Rosids) |
Порядок: | Розоцвіті (Rosales) |
Родина: | Шовковицеві (Moraceae) |
Триба: | |
Рід: | Шовковиця (Morus) L. |
Species | |
See text. | |
Вікісховище: Morus |
Будова
Шовковиця — світлолюбна, досить морозостійка і посухостійка рослина, стійка до пилу і газів. Є плакучі, пірамідальні, кулясті та інші форми, які використовують в озелененні. Шовковицю розмножують насінням, живцями і щепленням. Плодові форми краще прищеплювати за кору навесні в період активного сокоруху або влітку . В насадженнях потрібно мати чоловічі і жіночі екземпляри або в крону прищеплювати живці іншої статі, тому що це дводомна, роздільно-статева, вітрозапилювальна рослина. У шовковиці є також дерева, у яких чоловічі і жіночі квітки знаходяться в одному суцвітті. Розрізнити чоловічі і жіночі екземпляри можна тільки з початком плодоношення.
Шовковиця біла (Morus alba) — дерева до 15—20 м заввишки з густою округлою кроною, однодомні, квітки роздільностатеві; посухостійкі, зимостійкіші, ніж шовковиця чорна — витримують морози до 30—35 °С. Плоди (супліддя) округлі або циліндричні завдовжки до 4 см, білі, жовті чи рожеві, соковиті, солодкі.
Види
Поширення та середовище існування
Відомо понад 10 видів, поширених у помірній та субтропічній зонах, у дикому стані і в культурі. В Україні найбільше значення мають шовковиця чорна і шовковиця біла. Листям шовковиці вигодовують гусінь шовковичного шовкопряда.
Практичне використання
В Україні здавна вирощували цю культуру на присадибних земельних ділянках. У плодах шовковиці міститься до 20 % легкозасвоюваних цукрів, органічні кислоти, вітаміни, мінеральні солі. Крім вживання у свіжому вигляді, плоди використовують для приготування варення, компотів, соку, інших видів переробки
.
Шовковицю білу розмножують щепленням, відсадками (культурні форми і сорти), насінням; вирощують у ряді європейських країн, Центральній Азії і Південному Кавказі, Японії і Китаї.
У Центральній Азії плоди сушать і мелять на борошно для млинців, толокна, печуть коржики, що смаком нагадують цукати. На Кавказі з соку плодів варять напій бекмез. З соку також готують оцет, вино, сироп, женуть горілку. На Кавказі з шовковиці роблять лаваш або додають її до аличевого лавашу.
З листя виготовляють та продають у промислових масштабах чай.
Галерея
- Закритий бутон жіночої квітки
-
- Квіти чорної шовковиці
- Жіноча квітка чорної шовковиці
- Плоди шовковиці на різних стадіях зрілості
- Довгі плоди шовковиці
- Горілка шовковицева «Тутовка»
- Чай з листя шовковиці
-
Примітки
- Morus // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .
- Советы по ведению приусадебного хозяйства / Ф. Я. Попович, Б. К. Гапоненко, Н. М. Коваль и др.; Под ред. Ф. Я. Поповича. — Киев: Урожай, 1985. — с.664, ил.
- М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976 — 168 с. — С.126
- . aumtea.com. Архів оригіналу за 16 лютого 2019. Процитовано 18 січня 2019.
Посилання
- Шовковиця // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 479–480. — .
- Шовковиця // Дикі їстівні рослини України / Рева М. Л., Рева Н. Н.. — Київ : «Наукова думка», 1976. — С. 124, 126, 142.
- Шовковиця // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shovkovicya Morus rid roslin rodini shovkovicevih dereva abo kushi Narodni nazvi takozh tutove derevo morva Shovkovicya Shovkovicya chorna Morus nigra Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Evdikoti Eudicots Klada Rozidi Rosids Poryadok Rozocviti Rosales Rodina Shovkovicevi Moraceae Triba Rid Shovkovicya Morus L Species See text Vikishovishe MorusBudovaShovkovicya svitlolyubna dosit morozostijka i posuhostijka roslina stijka do pilu i gaziv Ye plakuchi piramidalni kulyasti ta inshi formi yaki vikoristovuyut v ozelenenni Shovkovicyu rozmnozhuyut nasinnyam zhivcyami i sheplennyam Plodovi formi krashe prisheplyuvati za koru navesni v period aktivnogo sokoruhu abo vlitku V nasadzhennyah potribno mati cholovichi i zhinochi ekzemplyari abo v kronu prisheplyuvati zhivci inshoyi stati tomu sho ce dvodomna rozdilno stateva vitrozapilyuvalna roslina U shovkovici ye takozh dereva u yakih cholovichi i zhinochi kvitki znahodyatsya v odnomu sucvitti Rozrizniti cholovichi i zhinochi ekzemplyari mozhna tilki z pochatkom plodonoshennya Shovkovicya bila Morus alba dereva do 15 20 m zavvishki z gustoyu okrugloyu kronoyu odnodomni kvitki rozdilnostatevi posuhostijki zimostijkishi nizh shovkovicya chorna vitrimuyut morozi do 30 35 S Plodi supliddya okrugli abo cilindrichni zavdovzhki do 4 sm bili zhovti chi rozhevi sokoviti solodki VidiMorus alba Morus nigraPoshirennya ta seredovishe isnuvannyaVidomo ponad 10 vidiv poshirenih u pomirnij ta subtropichnij zonah u dikomu stani i v kulturi V Ukrayini najbilshe znachennya mayut shovkovicya chorna i shovkovicya bila Listyam shovkovici vigodovuyut gusin shovkovichnogo shovkopryada Praktichne vikoristannyaV Ukrayini zdavna viroshuvali cyu kulturu na prisadibnih zemelnih dilyankah U plodah shovkovici mistitsya do 20 legkozasvoyuvanih cukriv organichni kisloti vitamini mineralni soli Krim vzhivannya u svizhomu viglyadi plodi vikoristovuyut dlya prigotuvannya varennya kompotiv soku inshih vidiv pererobki Shovkovicyu bilu rozmnozhuyut sheplennyam vidsadkami kulturni formi i sorti nasinnyam viroshuyut u ryadi yevropejskih krayin Centralnij Aziyi i Pivdennomu Kavkazi Yaponiyi i Kitayi U Centralnij Aziyi plodi sushat i melyat na boroshno dlya mlinciv tolokna pechut korzhiki sho smakom nagaduyut cukati Na Kavkazi z soku plodiv varyat napij bekmez Z soku takozh gotuyut ocet vino sirop zhenut gorilku Na Kavkazi z shovkovici roblyat lavash abo dodayut yiyi do alichevogo lavashu Z listya vigotovlyayut ta prodayut u promislovih masshtabah chaj GalereyaZakritij buton zhinochoyi kvitki Shovkovicya bila Kviti chornoyi shovkovici Zhinocha kvitka chornoyi shovkovici Plodi shovkovici na riznih stadiyah zrilosti Dovgi plodi shovkovici Gorilka shovkoviceva Tutovka Chaj z listya shovkovici Shovkovicya chornaPrimitkiMorus Slovnik ukrayinskih naukovih i narodnih nazv sudinnih roslin Yu Kobiv Kiyiv Naukova dumka 2004 800 s Slovniki Ukrayini ISBN 966 00 0355 2 Sovety po vedeniyu priusadebnogo hozyajstva F Ya Popovich B K Gaponenko N M Koval i dr Pod red F Ya Popovicha Kiev Urozhaj 1985 s 664 il M L Reva N N Reva Diki yistivni roslini Ukrayini Kiyiv Naukova dumka 1976 168 s S 126 aumtea com Arhiv originalu za 16 lyutogo 2019 Procitovano 18 sichnya 2019 PosilannyaShovkovicya Likarski roslini enciklopedichnij dovidnik za red A M Grodzinskogo Kiyiv Vidavnictvo Ukrayinska Enciklopediya im M P Bazhana Ukrayinskij virobnicho komercijnij centr Olimp 1992 S 479 480 ISBN 5 88500 055 7 Shovkovicya Diki yistivni roslini Ukrayini Reva M L Reva N N Kiyiv Naukova dumka 1976 S 124 126 142 Shovkovicya Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Literatura Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3