Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Жінка у Стародавньому Єгипті мала порівняно високий соціально-економічний та правовий статус. Представниці родин фараонів мали особливий статус, що виявилося в пануванні фараонок.
У єгипетських юнаків було прийнято звертатися до коханої «сестра». А починаючи з XVIII династії цей звичай поширився і на дружин. Тому слово «сестра» в єгипетському тексті може з рівним успіхом позначати сестру, кохану і дружину.
Правовий статус
Перед законом жінки мали рівні права з чоловіками. Водночас факти свідчать, що рівноправності між чоловіками і жінками в Стародавньому Єгипті не існувало. Щоб стати на чолі держави, фараонці Хатшепсут довелося створити культ не просто царя, а цариці. Жінки мали право володіти майном, успадковувати, торгувати, відстоювати свої права в суді, брати кредити в банку. Їм дозволяли жити як одноосібним власницям майна без чоловіків-опікунів.
Чоловік мав право бити свою дружину, а брат — сестру, проте до каліцтв, що каралися законом. Винний мав заприсягтися перед суддями, що більше не чіпатиме дружину, інакше отримає 100 кийових ударів і буде позбавлений права на спільно придбане майно.
Незважаючи на те, що жінки не могли бути вченими, художницями, писарками, соціальний статус жінки в Стародавньому Єгипті був порівняно високим. Вони могли бути офіційними представницями свого чоловіка на час його відсутності і мали право взяти на себе відповідальність за ведення його справ. Доходи, отримані в шлюбі спільно, були формально розділені — дружина мала право на 1/3 від загальних сімейних доходів. Вона могла передавати своє майно у спадок кому забажає.
Спадкування трону відбувалося через жінок, про що свідчать численні факти переходу влади між династіями, а також забезпечення переходу трону в межах однієї династії завдяки шлюбу з родичкою попередника. Наприклад, Рамсес II одружився з царицею , а згодом, щоб не втратити престолу, одружився з власною дочкою Бент-Анат.
Освіта
Дівчата в першу чергу навчалися танцям. Вчилися танцювати всі дівчатка, без винятку, незалежно від того, збиралися вони ставати професійними танцюристками чи ні. Крім того, дівчатка любили жонглювати, співати і водити хороводи, каруселі. У кімнатах гарему майже завжди зберігалися арфи, лютні, гітари та барабани, оскільки його мешканки вечорами грали на музичних інструментах й танцювали.
Жінки могли за бажання отримати освіту. Для царських дочок це було обов'язковим. Збереглися дощечки для письма дочок фараона Аменхотепа IV Ехнатона.
Прості домогосподарки вміли читати і писати. Про це свідчать побутові записи, зроблені жінками. Втім, вони були дружинами і доньками заможних і освічених людей. Про поширеність жіночої грамотності свідчать іронічні написи Ступінчастої піраміди, в яких ідеться про літературні спроби жінки.
Зайнятість
Стародавні єгиптянки могли працювати нарівні з чоловіками. Більшість жінок належали до селянства і працювали зі своїми чоловіками на сільськогосподарських роботах.
Жінки Єгипту працювали не тільки музикантками, танцюристками і плакальницями, за наснаги вони отримували професійні посади, наприклад, спостерігачок або управительок. Найпоширеніші жіночі адміністративні посади — спостерігачки (організаторки): «спостерігачка тканини» ткацької майстерні, «спостерігачка за танцівницями», «спостерігачка за слугами», «спостерігачка за майном».
Згадки про писарок зустрічаються за часів Середнього царства і стають поширеніші в епоху Нового Царства. Жінки-писарі служили при храмах, їх наймали в знатні будинку для допомоги господині в управлінні майном. Жінкам також вдавалося отримати професію лікарки. Перша в історії лікарка — Песешет — практикувала в Мемфісі в III тис. до н. е.
Жінка могла бути жрицею, що заохочувалося суспільством, а також займати храмові посади з обліку майна. У жрецькій кар'єрі жінки нерідко здобували вищого жрецького титулу Ур-т («піднесена»). Наприклад, вища жриця в Іуну — Ур-т Текхент.
Іноді єгиптянки досягали високого адміністративного статусу при дворі фараона. Наприклад, Небет займала положення «правої руки» фараона подібно візиру, але також відомо, що свої посадові обов'язки вона виконувала за допомогою чоловіка. При дворі жінки могли отримати посади розпорядниць та скарбниць.
Шлюб
Зазвичай дівчаток видавали в шлюб десь у 14-річному віці, в час менархе. Проте згідно з деякими джерелами, були випадки, коли дівчаток змушували до шлюбу у 8-9 років. Археологам вдалося знайти мумію 11-річної дружини.
Про весільні обряди практично немає даних. Зазвичай за наречену платився посаг. Після переходу нареченої до будинку чоловіка шлюб вважався укладеним. Його також фіксували писарі з «Будинку життя». Родини, що поріднилися, бенкетували і гуляли після укладання шлюбу. Після весілля жінка отримувала ім'я чоловіка: якщо одружену жінку викликали в суд, її називали спочатку її власним ім'ям, а потім ім'ям її чоловіка.
Основною функцією єгиптянки було продовження роду. Зазвичай давньоєгипетська жінка народжувала багато дітей, частими були двійні та трійні. Жінки під час менструацій вважалися нечистими, їм забороняли входити до храмів.
Для дітонародження використовувалися спеціальні ритуали. Дозволялося застосування примітивної контрацепції, зокрема, відомі медичні тексти з контрацептивними формулами практичного (селера з пивом, ферментована аравійська камедь) або магічного характеру.
Зазвичай дитина залишалася при матері, яка носила її в особливій сумці, що висіла на шиї спереду, щоб руки були вільні. Цариці й інші знатні дами делегували це: дітей виховували як годувальниці, так і вояки, жерці.
Перший одяг в житті дитини були великою подією. До певного віку дівчатка носили тільки гребінь у волоссі і поясок (пізніше їм давали сукню).
Збережені на стінах храмів і гробниць єгиптянки худорляві, адже представниці середніх і нижчих класів активно працювали поряд з чоловіками, а їхній звичайний раціон не містив багато жирів.
Стародавні єгиптянки відрізнялися охайністю і дуже дбали про чистоту тіла та одягу: милися кілька разів на день, натиралися пахощами і носили одяг з тонких тканин.
У владі: фараонки
Цариця була з фараоном єдиним цілим. Феномен малої вивченості єгипетських цариць пояснюється не відсутністю інтересу до предмету, але специфікою цього інституту в Стародавньому Єгипті. Проблема виникає вже на термінологічному рівні: в давньоєгипетській мові титул «Цариця» позначав як «головну дружину» фараона, так і жінок, наближених до фараона, їх число іноді доходило до 300.
Попри досить велику кількість прав, роль цариці була специфічною: міфологізованою, компліментарною і колективною. Образи цариць на фресках, посмертних написах, відображають, як правило, не стільки індивідуальні властивості або індивідуальну норму поведінки, скільки їх особливі функції в межах концепції божественної влади. Ці функції були багаторівневими, пов'язаними з ідентифікацією цариці та її міфологічного «прототипу» (зазвичай ним була богиня Хатхор), з її роллю продовжувачки роду, з тим, що вона була втіленням жіночого начала в дуалістичній моделі божественної влади, в подвійному розумінні царства. Відомими великими царицями були Хетепхерес I, Мернейт, Яхмос-Нефертарі, Тії, Нефертіті, Нефертарі, Анхесенамон.
Цариця виступала як доповнення до переважного чоловічого елементу, а її соціальні прояви реалізовувалися через цю домінанту — особистість фараона, причетність до його культу, відповідність його титулатурі, іконографічному вигляду.
Численні титули головної дружини фараона служили швидше для того, щоб виділити її з числа інших цариць. Політикою — зовнішньою і внутрішньою — цариці зазвичай не займалися. Історії відомо лише кілька великих єгиптянок, які зуміли піднятися над звичайним становищем. Найвідомішими фараонками були Нітокріс, Нефрусебек, Хатшепсут, Нефернеферуатон, Таусерт.
У літературі та мистецтві
Єгипетська література звертала небагато уваги на жінок або зображувала їх у не дуже привабливому світлі. Оповідачі і моралісти називали жінок сонмом всіх вад, мішком всіляких хитрощів і описували як легковажних, примхливих, нездатних зберігати таємниці, брехливих, мстивих і невірних. Так, згідно з давніми казками, жінка коштувала небагато, зате чоловік зображувався вірним, турботливим, відданим і розважливим. Однак у тих же казках фараон постає як людина обмежена, химерна, вимушена з кожного приводу звертатися до своїх переписувачів й чародіїв.
По-іншому зображувалася мати і вірна дружина. У таких прозових творах, як «Історія Ісіди й Осіріса», оспівувалися образи турботливої люблячої вірної дружини, сварливі і невірні — жорстко висміювалися і представлялися негативними персонажками, яких чекало покарання за лиходійства, як у «Казці про двох братів». Низка дослідників вважає, що подібні образи несли за мету виховати з юних єгиптянок дбайливих дружин, показати, як прекрасна любляча вірна дружина подібна самій Ісіді.
Водночас єгипетська любовна лірика зберегла безліч красивих любовних історій і зворушливих зізнань у коханні. У поезії жінка виступає не тільки як об'єкт зізнань, вона сама є зворушливою сміливою закоханою.
В образотворчому мистецтві жінок найчастіше представляли люблячими дружинами, що тримають чоловіка за руку, обіймають за плече. Оскільки чоловіки працювали на свіжому повітрі на полях або біля річки, їхня шкіра була темною, в той час як у жінок, зайнятих у закритому приміщенні — світлою. Цей життєвий уклад створив правила розмальовки зображень: жіноче тіло фарбували в жовтуватий колір, чоловіче — в цегляний. Вважалося, що якщо шкіра дружини світла, значить — її чоловік працьовитий і дбайливий.
Давніх єгиптянок зазвичай представляють крихкими і витонченими. Лише на зображеннях епохи Давнього царства представлені жінки міцної статури з округлим обличчям. Це стосується не тільки портретів знатних витончених дам, широко відомі зображення жриць, танцюристок, музиканток, акробаток, кухарок, служниць — жіночі образи єгипетської живопису вражають грацією й стрункістю.
На стінах гробниць поруч із померлим чоловіком часто зображувалася дружина. Деякі дослідники подібних фресок стверджували, що живу дружину ховали разом з покійним чоловіком. На стінах гробниць іноді зображувалася мати померлого.
У скульптурі, на відміну від живопису, насамперед представлено знатних жінок. Жінка в скульптурному портреті зазвичай зображувалася поруч з чоловіком або в колі родини.
Мода
Стародавні єгиптянки одягалися витончено і практично: вузькі сукні без надмірностей в оздобленні. У більш пізній період стали популярними подвійні сукні: спідня з тонкого щільного матеріалу і верхня — широка, напівпрозора. Сукня затягувалася одним поясом на талії і іншим — над грудьми. Іноді надягалася і третя сукня на зразок короткого плаща, прикрашеного вишивкою. В одязі перевага віддавалася білому кольору — «символу чистих помислів», практичному в умовах спекотного клімату, що захищав тіло від перегрівання. Найбільш популярним матеріалом був білий льон. На відміну від простолюдинок, одяг яких часто прикрашався вишивкою, вбрання аристократок витримувалося в суто білому кольорі.
Професійні співачки і танцюристки носили той же одяг, що і знатні дами, але й часто виступали оголеними, лише в прикрасах — паску, намисті, браслетах і сережках. Служниці і рабині носили короткі сукні, які не сковували рухів, юні служниці ходили оголеними. Дуже поширені були прикраси: кільця, браслети, намиста, ланцюжки, підвіски. Сережки були привілеєм жінок.
Стародавні єгиптянки активно користувалися косметикою, мазями проти зморшок. Накладали на повіки спеціальний грим: зелений порошок малахіту та чорний галеніт або свинцевий блиск. Це рятувало очі від запалень, спричинених яскравим сонцем, вітром, пилом і комахами. На губи наносилась речовина, до складу якого входила мідь і натуральні барвники.
Жінки стежили за зачісками, голову, на відміну від чоловіків, не голили. Прості жінки укладали волосся самостійно, однією з найпопулярніших зачісок був «кінський хвіст». До допомоги перукарів вдавалися лише в особливих випадках. Знатні єгиптянки користувались служницями. Нерідко носили перуки. У зачіски впліталися прикраси, найбільш поширена мала форму конуса і сильно пахла (матеріал виготовлення невідомий). Сиве волосся виривали, від сивіння брів існували спеціальні мазі. Існували суміші, які могли сприяти облисінню суперниці.
Див. також
Джерела
- Women's Monumental Mark on Ancient Egypt by Barbara S. Lesko, The Biblical Archaeologist, Vol. 54, No. 1 (Mar., 1991), pp. 4–15
- Peter H. Schulze: Frauen im alten Ägypten. Lübbe, Bergisch Gladbach 1993, .
- Jacq, Christian (1996). Les Egyptiennes. Perrin. .
- Jean-Marie Périnet, La femme, la beauté et l'amour dans l'Égypte ancienne, Presses de Valmy, 2003, 173 p. ()
| Ця стаття недостатньо . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhinka u Starodavnomu Yegipti mala porivnyano visokij socialno ekonomichnij ta pravovij status Predstavnici rodin faraoniv mali osoblivij status sho viyavilosya v panuvanni faraonok Statuya princesi U yegipetskih yunakiv bulo prijnyato zvertatisya do kohanoyi sestra A pochinayuchi z XVIII dinastiyi cej zvichaj poshirivsya i na druzhin Tomu slovo sestra v yegipetskomu teksti mozhe z rivnim uspihom poznachati sestru kohanu i druzhinu Pravovij statusPered zakonom zhinki mali rivni prava z cholovikami Vodnochas fakti svidchat sho rivnopravnosti mizh cholovikami i zhinkami v Starodavnomu Yegipti ne isnuvalo Shob stati na choli derzhavi faraonci Hatshepsut dovelosya stvoriti kult ne prosto carya a carici Zhinki mali pravo voloditi majnom uspadkovuvati torguvati vidstoyuvati svoyi prava v sudi brati krediti v banku Yim dozvolyali zhiti yak odnoosibnim vlasnicyam majna bez cholovikiv opikuniv Cholovik mav pravo biti svoyu druzhinu a brat sestru prote do kalictv sho karalisya zakonom Vinnij mav zaprisyagtisya pered suddyami sho bilshe ne chipatime druzhinu inakshe otrimaye 100 kijovih udariv i bude pozbavlenij prava na spilno pridbane majno Nezvazhayuchi na te sho zhinki ne mogli buti vchenimi hudozhnicyami pisarkami socialnij status zhinki v Starodavnomu Yegipti buv porivnyano visokim Voni mogli buti oficijnimi predstavnicyami svogo cholovika na chas jogo vidsutnosti i mali pravo vzyati na sebe vidpovidalnist za vedennya jogo sprav Dohodi otrimani v shlyubi spilno buli formalno rozdileni druzhina mala pravo na 1 3 vid zagalnih simejnih dohodiv Vona mogla peredavati svoye majno u spadok komu zabazhaye Spadkuvannya tronu vidbuvalosya cherez zhinok pro sho svidchat chislenni fakti perehodu vladi mizh dinastiyami a takozh zabezpechennya perehodu tronu v mezhah odniyeyi dinastiyi zavdyaki shlyubu z rodichkoyu poperednika Napriklad Ramses II odruzhivsya z cariceyu a zgodom shob ne vtratiti prestolu odruzhivsya z vlasnoyu dochkoyu Bent Anat OsvitaDokladnishe Zhinocha osvita Divchata v pershu chergu navchalisya tancyam Vchilisya tancyuvati vsi divchatka bez vinyatku nezalezhno vid togo zbiralisya voni stavati profesijnimi tancyuristkami chi ni Krim togo divchatka lyubili zhonglyuvati spivati i voditi horovodi karuseli U kimnatah garemu majzhe zavzhdi zberigalisya arfi lyutni gitari ta barabani oskilki jogo meshkanki vechorami grali na muzichnih instrumentah j tancyuvali Zhinki mogli za bazhannya otrimati osvitu Dlya carskih dochok ce bulo obov yazkovim Zbereglisya doshechki dlya pisma dochok faraona Amenhotepa IV Ehnatona Prosti domogospodarki vmili chitati i pisati Pro ce svidchat pobutovi zapisi zrobleni zhinkami Vtim voni buli druzhinami i donkami zamozhnih i osvichenih lyudej Pro poshirenist zhinochoyi gramotnosti svidchat ironichni napisi Stupinchastoyi piramidi v yakih idetsya pro literaturni sprobi zhinki ZajnyatistStarodavni yegiptyanki mogli pracyuvati narivni z cholovikami Bilshist zhinok nalezhali do selyanstva i pracyuvali zi svoyimi cholovikami na silskogospodarskih robotah Zhinki Yegiptu pracyuvali ne tilki muzikantkami tancyuristkami i plakalnicyami za nasnagi voni otrimuvali profesijni posadi napriklad sposterigachok abo upravitelok Najposhirenishi zhinochi administrativni posadi sposterigachki organizatorki sposterigachka tkanini tkackoyi majsterni sposterigachka za tancivnicyami sposterigachka za slugami sposterigachka za majnom Zgadki pro pisarok zustrichayutsya za chasiv Serednogo carstva i stayut poshirenishi v epohu Novogo Carstva Zhinki pisari sluzhili pri hramah yih najmali v znatni budinku dlya dopomogi gospodini v upravlinni majnom Zhinkam takozh vdavalosya otrimati profesiyu likarki Persha v istoriyi likarka Peseshet praktikuvala v Memfisi v III tis do n e Zhinka mogla buti zhriceyu sho zaohochuvalosya suspilstvom a takozh zajmati hramovi posadi z obliku majna U zhreckij kar yeri zhinki neridko zdobuvali vishogo zhreckogo titulu Ur t pidnesena Napriklad visha zhricya v Iunu Ur t Tekhent Inodi yegiptyanki dosyagali visokogo administrativnogo statusu pri dvori faraona Napriklad Nebet zajmala polozhennya pravoyi ruki faraona podibno viziru ale takozh vidomo sho svoyi posadovi obov yazki vona vikonuvala za dopomogoyu cholovika Pri dvori zhinki mogli otrimati posadi rozporyadnic ta skarbnic ShlyubZazvichaj divchatok vidavali v shlyub des u 14 richnomu vici v chas menarhe Prote zgidno z deyakimi dzherelami buli vipadki koli divchatok zmushuvali do shlyubu u 8 9 rokiv Arheologam vdalosya znajti mumiyu 11 richnoyi druzhini Pro vesilni obryadi praktichno nemaye danih Zazvichaj za narechenu plativsya posag Pislya perehodu narechenoyi do budinku cholovika shlyub vvazhavsya ukladenim Jogo takozh fiksuvali pisari z Budinku zhittya Rodini sho poridnilisya benketuvali i gulyali pislya ukladannya shlyubu Pislya vesillya zhinka otrimuvala im ya cholovika yaksho odruzhenu zhinku viklikali v sud yiyi nazivali spochatku yiyi vlasnim im yam a potim im yam yiyi cholovika Dokladnishe Diti u Starodavnomu Yegipti Osnovnoyu funkciyeyu yegiptyanki bulo prodovzhennya rodu Zazvichaj davnoyegipetska zhinka narodzhuvala bagato ditej chastimi buli dvijni ta trijni Zhinki pid chas menstruacij vvazhalisya nechistimi yim zaboronyali vhoditi do hramiv Dlya ditonarodzhennya vikoristovuvalisya specialni rituali Dozvolyalosya zastosuvannya primitivnoyi kontracepciyi zokrema vidomi medichni teksti z kontraceptivnimi formulami praktichnogo selera z pivom fermentovana aravijska kamed abo magichnogo harakteru Zazvichaj ditina zalishalasya pri materi yaka nosila yiyi v osoblivij sumci sho visila na shiyi speredu shob ruki buli vilni Carici j inshi znatni dami deleguvali ce ditej vihovuvali yak goduvalnici tak i voyaki zherci Pershij odyag v zhitti ditini buli velikoyu podiyeyu Do pevnogo viku divchatka nosili tilki grebin u volossi i poyasok piznishe yim davali suknyu Zdorov yaZberezheni na stinah hramiv i grobnic yegiptyanki hudorlyavi adzhe predstavnici serednih i nizhchih klasiv aktivno pracyuvali poryad z cholovikami a yihnij zvichajnij racion ne mistiv bagato zhiriv Starodavni yegiptyanki vidriznyalisya ohajnistyu i duzhe dbali pro chistotu tila ta odyagu milisya kilka raziv na den natiralisya pahoshami i nosili odyag z tonkih tkanin U vladi faraonkiDokladnishe Velika caricya Starodavnij Yegipet Caricya bula z faraonom yedinim cilim Fenomen maloyi vivchenosti yegipetskih caric poyasnyuyetsya ne vidsutnistyu interesu do predmetu ale specifikoyu cogo institutu v Starodavnomu Yegipti Problema vinikaye vzhe na terminologichnomu rivni v davnoyegipetskij movi titul Caricya poznachav yak golovnu druzhinu faraona tak i zhinok nablizhenih do faraona yih chislo inodi dohodilo do 300 Popri dosit veliku kilkist prav rol carici bula specifichnoyu mifologizovanoyu komplimentarnoyu i kolektivnoyu Obrazi caric na freskah posmertnih napisah vidobrazhayut yak pravilo ne stilki individualni vlastivosti abo individualnu normu povedinki skilki yih osoblivi funkciyi v mezhah koncepciyi bozhestvennoyi vladi Ci funkciyi buli bagatorivnevimi pov yazanimi z identifikaciyeyu carici ta yiyi mifologichnogo prototipu zazvichaj nim bula boginya Hathor z yiyi rollyu prodovzhuvachki rodu z tim sho vona bula vtilennyam zhinochogo nachala v dualistichnij modeli bozhestvennoyi vladi v podvijnomu rozuminni carstva Vidomimi velikimi caricyami buli Hetepheres I Mernejt Yahmos Nefertari Tiyi Nefertiti Nefertari Anhesenamon Caricya vistupala yak dopovnennya do perevazhnogo cholovichogo elementu a yiyi socialni proyavi realizovuvalisya cherez cyu dominantu osobistist faraona prichetnist do jogo kultu vidpovidnist jogo titulaturi ikonografichnomu viglyadu Chislenni tituli golovnoyi druzhini faraona sluzhili shvidshe dlya togo shob vidiliti yiyi z chisla inshih caric Politikoyu zovnishnoyu i vnutrishnoyu carici zazvichaj ne zajmalisya Istoriyi vidomo lishe kilka velikih yegiptyanok yaki zumili pidnyatisya nad zvichajnim stanovishem Najvidomishimi faraonkami buli Nitokris Nefrusebek Hatshepsut Neferneferuaton Tausert U literaturi ta mistectviYegipetska literatura zvertala nebagato uvagi na zhinok abo zobrazhuvala yih u ne duzhe privablivomu svitli Opovidachi i moralisti nazivali zhinok sonmom vsih vad mishkom vsilyakih hitroshiv i opisuvali yak legkovazhnih primhlivih nezdatnih zberigati tayemnici brehlivih mstivih i nevirnih Tak zgidno z davnimi kazkami zhinka koshtuvala nebagato zate cholovik zobrazhuvavsya virnim turbotlivim viddanim i rozvazhlivim Odnak u tih zhe kazkah faraon postaye yak lyudina obmezhena himerna vimushena z kozhnogo privodu zvertatisya do svoyih perepisuvachiv j charodiyiv Po inshomu zobrazhuvalasya mati i virna druzhina U takih prozovih tvorah yak Istoriya Isidi j Osirisa ospivuvalisya obrazi turbotlivoyi lyublyachoyi virnoyi druzhini svarlivi i nevirni zhorstko vismiyuvalisya i predstavlyalisya negativnimi personazhkami yakih chekalo pokarannya za lihodijstva yak u Kazci pro dvoh brativ Nizka doslidnikiv vvazhaye sho podibni obrazi nesli za metu vihovati z yunih yegiptyanok dbajlivih druzhin pokazati yak prekrasna lyublyacha virna druzhina podibna samij Isidi Vodnochas yegipetska lyubovna lirika zberegla bezlich krasivih lyubovnih istorij i zvorushlivih ziznan u kohanni U poeziyi zhinka vistupaye ne tilki yak ob yekt ziznan vona sama ye zvorushlivoyu smilivoyu zakohanoyu V obrazotvorchomu mistectvi zhinok najchastishe predstavlyali lyublyachimi druzhinami sho trimayut cholovika za ruku obijmayut za pleche Oskilki choloviki pracyuvali na svizhomu povitri na polyah abo bilya richki yihnya shkira bula temnoyu v toj chas yak u zhinok zajnyatih u zakritomu primishenni svitloyu Cej zhittyevij uklad stvoriv pravila rozmalovki zobrazhen zhinoche tilo farbuvali v zhovtuvatij kolir choloviche v ceglyanij Vvazhalosya sho yaksho shkira druzhini svitla znachit yiyi cholovik pracovitij i dbajlivij Davnih yegiptyanok zazvichaj predstavlyayut krihkimi i vitonchenimi Lishe na zobrazhennyah epohi Davnogo carstva predstavleni zhinki micnoyi staturi z okruglim oblichchyam Ce stosuyetsya ne tilki portretiv znatnih vitonchenih dam shiroko vidomi zobrazhennya zhric tancyuristok muzikantok akrobatok kuharok sluzhnic zhinochi obrazi yegipetskoyi zhivopisu vrazhayut graciyeyu j strunkistyu Na stinah grobnic poruch iz pomerlim cholovikom chasto zobrazhuvalasya druzhina Deyaki doslidniki podibnih fresok stverdzhuvali sho zhivu druzhinu hovali razom z pokijnim cholovikom Na stinah grobnic inodi zobrazhuvalasya mati pomerlogo U skulpturi na vidminu vid zhivopisu nasampered predstavleno znatnih zhinok Zhinka v skulpturnomu portreti zazvichaj zobrazhuvalasya poruch z cholovikom abo v koli rodini ModaStarodavni yegiptyanki odyagalisya vitoncheno i praktichno vuzki sukni bez nadmirnostej v ozdoblenni U bilsh piznij period stali populyarnimi podvijni sukni spidnya z tonkogo shilnogo materialu i verhnya shiroka napivprozora Suknya zatyaguvalasya odnim poyasom na taliyi i inshim nad grudmi Inodi nadyagalasya i tretya suknya na zrazok korotkogo plasha prikrashenogo vishivkoyu V odyazi perevaga viddavalasya bilomu koloru simvolu chistih pomisliv praktichnomu v umovah spekotnogo klimatu sho zahishav tilo vid peregrivannya Najbilsh populyarnim materialom buv bilij lon Na vidminu vid prostolyudinok odyag yakih chasto prikrashavsya vishivkoyu vbrannya aristokratok vitrimuvalosya v suto bilomu kolori Profesijni spivachki i tancyuristki nosili toj zhe odyag sho i znatni dami ale j chasto vistupali ogolenimi lishe v prikrasah pasku namisti brasletah i serezhkah Sluzhnici i rabini nosili korotki sukni yaki ne skovuvali ruhiv yuni sluzhnici hodili ogolenimi Duzhe poshireni buli prikrasi kilcya brasleti namista lancyuzhki pidviski Serezhki buli privileyem zhinok Starodavni yegiptyanki aktivno koristuvalisya kosmetikoyu mazyami proti zmorshok Nakladali na poviki specialnij grim zelenij poroshok malahitu ta chornij galenit abo svincevij blisk Ce ryatuvalo ochi vid zapalen sprichinenih yaskravim soncem vitrom pilom i komahami Na gubi nanosilas rechovina do skladu yakogo vhodila mid i naturalni barvniki Zhinki stezhili za zachiskami golovu na vidminu vid cholovikiv ne golili Prosti zhinki ukladali volossya samostijno odniyeyu z najpopulyarnishih zachisok buv kinskij hvist Do dopomogi perukariv vdavalisya lishe v osoblivih vipadkah Znatni yegiptyanki koristuvalis sluzhnicyami Neridko nosili peruki U zachiski vplitalisya prikrasi najbilsh poshirena mala formu konusa i silno pahla material vigotovlennya nevidomij Sive volossya virivali vid sivinnya briv isnuvali specialni mazi Isnuvali sumishi yaki mogli spriyati oblisinnyu supernici Div takozhDruzhina boga AmonaDzherelaWomen s Monumental Mark on Ancient Egypt by Barbara S Lesko The Biblical Archaeologist Vol 54 No 1 Mar 1991 pp 4 15 Peter H Schulze Frauen im alten Agypten Lubbe Bergisch Gladbach 1993 ISBN 3404641191 Jacq Christian 1996 Les Egyptiennes Perrin ISBN 2 262 01075 7 Jean Marie Perinet La femme la beaute et l amour dans l Egypte ancienne Presses de Valmy 2003 173 p ISBN 2 84772 013 8 Cya stattya nedostatno ilyustrovana Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi zobrazhennya do ciyeyi statti