Жорж Франжю (фр. Georges Franju, нар. 12 квітня 1912, Фужер, Бретань — 5 листопада 1987, Париж) — французький режисер-документаліст, один із засновників Французької Сінематеки.
Жорж Франжю | |
---|---|
Georges Franju | |
Дата народження | 12 квітня 1912 |
Місце народження | Фужер |
Дата смерті | 5 листопада 1987 (75 років) |
Місце смерті | Париж |
Поховання | Q110338373? |
Громадянство | Франція |
Професія | кінорежисер, |
Кар'єра | 1934 — 1979 |
Напрям | документальне кіно |
IMDb | ID 0290802 |
Через те, що його перший короткометражний фільм з'явився через рік після «Ван Гога» (1947) Алена Рене, а перший повнометражний — того ж року, як і «Хіросіма, моя любов» (1959), його іноді відносять до режисерів Нової Хвилі.
Життєпис
Народився 12 квітня 1912 року у місті Фужер, в провінції Бретань. Мав брата-близнюка — Жоржа Франжю, жартував, що саме через брата йому видали шкільний диплом. Франжю розповідав про те, що коли йому було п'ятнадцять років, він «лежав під деревами» Венсенського лісу та читав романи про Фантомаса, а також де Сада та Фройда. Після школи декілька місяців працював страховим агентом, а згодом перейшов до підприємства торговця локшиною, де забивав цвяхи в пакувальні ящики.
Служив у Алжирі, після повернення до Франції у 1932 році почав на практиці вивчати театральний декор, готуючи декорації для кабаре Фолі-Бержер та Казіно де Парі. Через брата познайомився з Анрі Ланглуа, разом з яким вони позичили 500 франків у батьків Ланглуа, щоб організувати кіноклуб «Le Cercle du Cinema». Прибутки від проведення кінопоказів дозволили їм купувати фільми на блошиних ринках. Найціннішим виявилося придбання колекції студії «Альбатрос», заснованої російськими емігрантами у 1920-х роках. До неї входили фільми Жака Фейдера, Жана Епштейна, Жюльєна Дювів'є та Рене Клера. У 1934 році вони разом створили короткометражний фільм «Підземка» (фр. Le Métro), а у 1936 році започаткували журнал «CINEMAtographe», в двох випусках якого були надруковані статті Жака Превера, , та Альберто Кавальканті. Того ж року Франжю та Лангуа заснували Французьку Сінематеку, але вже у 1938 році Франжю відійшов від управління, обійнявши посаду почесного художнього директора у 1980-х роках. Окрім колекції студії «Альбатрос» до фонду Сінематеки також увійшло зібрання Жоржа Мельєса.
У 1938 році Франжю отримав посаду секретаря Міжнародної федерації кіноархівів (фр. Fédération Internationale des Archives du Film), а після завершення війни у 1945 році став генеральним секретарем Інституту наукової кінематографії (фр. L'Institut de cinématographie scientifique), яким залишався до 1954 року. У 1958 році створив свій перший художній повнометражний фільм «Головою об стіну», світова прем'єра якого відбулася 20 березня 1959 року.
Фільмографія
|
|
Примітки
- Durgnat, R. Franju / Raymond Durgnat. — London, Studio Vista, 1967. — 144 p. — P. 6. — .
- Ince, K. Georges Franju / Kate Ince. — Manchester ; New York : Manchester University Press, 2005. — xii, 172 p. — P. 2. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhorzh Franzhyu fr Georges Franju nar 12 kvitnya 1912 Fuzher Bretan 5 listopada 1987 Parizh francuzkij rezhiser dokumentalist odin iz zasnovnikiv Francuzkoyi Sinemateki Zhorzh FranzhyuGeorges FranjuData narodzhennya12 kvitnya 1912 1912 04 12 Misce narodzhennyaFuzherData smerti5 listopada 1987 1987 11 05 75 rokiv Misce smertiParizhPohovannyaQ110338373 Gromadyanstvo FranciyaProfesiyakinorezhiser Kar yera1934 1979Napryamdokumentalne kinoIMDbID 0290802 Cherez te sho jogo pershij korotkometrazhnij film z yavivsya cherez rik pislya Van Goga 1947 Alena Rene a pershij povnometrazhnij togo zh roku yak i Hirosima moya lyubov 1959 jogo inodi vidnosyat do rezhiseriv Novoyi Hvili ZhittyepisNarodivsya 12 kvitnya 1912 roku u misti Fuzher v provinciyi Bretan Mav brata bliznyuka Zhorzha Franzhyu zhartuvav sho same cherez brata jomu vidali shkilnij diplom Franzhyu rozpovidav pro te sho koli jomu bulo p yatnadcyat rokiv vin lezhav pid derevami Vensenskogo lisu ta chitav romani pro Fantomasa a takozh de Sada ta Frojda Pislya shkoli dekilka misyaciv pracyuvav strahovim agentom a zgodom perejshov do pidpriyemstva torgovcya lokshinoyu de zabivav cvyahi v pakuvalni yashiki Sluzhiv u Alzhiri pislya povernennya do Franciyi u 1932 roci pochav na praktici vivchati teatralnij dekor gotuyuchi dekoraciyi dlya kabare Foli Berzher ta Kazino de Pari Cherez brata poznajomivsya z Anri Langlua razom z yakim voni pozichili 500 frankiv u batkiv Langlua shob organizuvati kinoklub Le Cercle du Cinema Pributki vid provedennya kinopokaziv dozvolili yim kupuvati filmi na bloshinih rinkah Najcinnishim viyavilosya pridbannya kolekciyi studiyi Albatros zasnovanoyi rosijskimi emigrantami u 1920 h rokah Do neyi vhodili filmi Zhaka Fejdera Zhana Epshtejna Zhyulyena Dyuviv ye ta Rene Klera U 1934 roci voni razom stvorili korotkometrazhnij film Pidzemka fr Le Metro a u 1936 roci zapochatkuvali zhurnal CINEMAtographe v dvoh vipuskah yakogo buli nadrukovani statti Zhaka Prevera ta Alberto Kavalkanti Togo zh roku Franzhyu ta Langua zasnuvali Francuzku Sinemateku ale vzhe u 1938 roci Franzhyu vidijshov vid upravlinnya obijnyavshi posadu pochesnogo hudozhnogo direktora u 1980 h rokah Okrim kolekciyi studiyi Albatros do fondu Sinemateki takozh uvijshlo zibrannya Zhorzha Melyesa U 1938 roci Franzhyu otrimav posadu sekretarya Mizhnarodnoyi federaciyi kinoarhiviv fr Federation Internationale des Archives du Film a pislya zavershennya vijni u 1945 roci stav generalnim sekretarem Institutu naukovoyi kinematografiyi fr L Institut de cinematographie scientifique yakim zalishavsya do 1954 roku U 1958 roci stvoriv svij pershij hudozhnij povnometrazhnij film Golovoyu ob stinu svitova prem yera yakogo vidbulasya 20 bereznya 1959 roku Filmografiya1935 Pidzemka Le Metro 1948 Krov tvarin Le sang des betes 1950 Cherez Lotaringiyu En passant par la Lorraine 1951 Budinok Invalidiv Hotel des Invalides 1952 Velikij Melyes Le Grand Melies 1952 Mosye i madam Kyuri Monsieur et Madame Curie 1954 Pil Les Poussieres 1955 Stosovno richki A propos d une riviere 1955 Mij pes Mon chien 1956 Nacionalnij narodnij teatr Le Theatre national populaire 1956 Na mostu v Avinjoni Sur le pont d Avignon 1957 Notr Dam Notre dame cathedrale de Paris 1958 Persha nich La premiere nuit 1958 Golovoyu ob stinu La tete contre les murs 1959 Ochi bez oblichchya Les yeux sans visage 1961 Pleins feux sur l assassin 1962 Tereza Dejskeru Therese Desqueyroux 1963 Zhyudeks Judex 1965 Foma samozvanec Thomas l imposteur 1965 Bili zanaviski Les rideaux blancs 1965 Alan Marsel Marcel Allain 1970 Provina abata Mure La Faute de l abbe Mouret 1974 Chervoni nochi Nuits rouges 1977 Ostannya melodrama Le dernier melodramePrimitkiDurgnat R Franju Raymond Durgnat London Studio Vista 1967 144 p P 6 ISBN 0289778501 Ince K Georges Franju Kate Ince Manchester New York Manchester University Press 2005 xii 172 p P 2 ISBN 9780719068287