Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Жозеф Бабінскі | |
|---|---|
| Joseph Jules François Félix Babinski | |
 | |
| Ім'я при народженні | пол. Józef Julian Franciszek Feliks Babiński |
| Народився | 17 листопада 1857[1][2][3] Париж, d[4] |
| Помер | 29 жовтня 1932[4][5][…](74 роки) Париж, d[4] ·хвороба Паркінсона |
| Поховання | Кладовище Шампо в Монморансі |
| Місце проживання | Париж |
| Країна |  Франція Республіка Польща |
| Діяльність | невролог, нейронауковець, лікар |
| Alma mater | Паризький університет |
| Галузь | неврологія |
| Заклад | Госпіталь Пітьє-Сальпетрієр, |
| Вчителі | Жан-Мартен Шарко |
| Відомі учні | Тьєррі де Мартель |
| Аспіранти, докторанти | Тьєррі де Мартель |
| Членство | Польське наукове товариство у Львові Паризька медична академія |
| Відомий завдяки: | описання багатьох неврологічних синдромів та симптомів |
| Рід | Бабинські |
| Брати, сестри | d |
| Нагороди |  |
 Жозеф Бабінскі у Вікісховищі | |
Жозеф Бабінскі (фр. Joseph Jules François Félix Babinski, пол. Józef Julian Franciszek Feliks Babiński, також часто неправильно передають як Бабінський; 17 листопада 1857, Париж — 29 жовтня 1932 у тому самому місті) — французький лікар, невролог польського походження, відомий описом багатьох неврологічних симптомів і синдромів.
Біографія
Народився у сім'ї польських біженців. Батько, Александр Бабінскі, був змушений емігрувати через участь у національній боротьбі проти російської та австрійської окупації. У Парижі він одружився із співвітчизницею Генрієттою Верен. У подружжя було двоє синів: Анрі та Жозеф, молодший за брата на два роки.
Александр Бабінскі працював інженером і щоб утримувати родину виїхав у Перу. До Франції повернувся у 1870 році і брав участь у війні проти Німеччини. Тоді стан його здоров'я погіршився (він страждав на хворобу Паркінсона) і турбота про родину та освіту брата лягла на Анрі, який також став інженером. Надалі життя братів поєднувала близька дружба, вони жили разом до кінця життя.
Середню освіту Жозеф, так само як і брат, отримав у польській школі в Парижі. У той час, як брат закінчив престижну Ecole des Mines, Жозеф почав навчатись на медичному факультеті Паризького університету.
Професійна діяльність
Після складання екзамену екстерна у 1879 році, Жозеф Бабінскі почав працювати у різних лікарнях Парижа. Навчання у Паризькому університеті він закінчив 1884 року, захистивши дисертацію про розсіяний склероз. Отримавши гарні рекомендації від , був обраний для роботи під керівництвом Жана-Мартена Шарко в лікарні Сальпетріє з 1885 по 1887 роки. Шарко дуже цінував Бабінскі й скоро він став улюбленим учнем «Наполеона неврології», як ще називали Шарко. Підтвердженням цього є картина Андре Бруайєта, на якій Шарко демонструє студентам жінку в істеричному припадку, а його учень Бабінскі стоїть трохи позаду.
У щоденній клінічній роботі Бабінскі був надзвичайно неговірким, під час свого короткого неврологічного обстеження пацієнта часто не вимовляв жодного слова, а інколи мовчав навіть після його проведення. Його манера роботи характеризувалася винятковою здатністю спостереження та ретельним дослідженням неврологічної симптоматології. Він був перш за все клінічним описовим спостерігачем.
Жозеф Бабінскі також вивчав явище істерії, але, на відміну від свого вчителя Шарко, визначав її як патологічний стан, спричинений навіюванням (сугестією) і казав, що цей стан може бути вилікуваний переконанням. Тому називав істерію «пітіатізм», що означає «виліковне переконанням». Виходячи із цього, виключив із переліку істеричних розладів захворювання, які виходять за рамки запропонованого визначення, наприклад, набряк гортані, туберкульоз, ниркова недостатність, розлади чутливості, звуження полів зору, так звані «істеричні гарячки» і так далі, хоча до цього їх розцінювали саме як прояви істерії.
На противагу Шарко він стверджував, що істерія не впливає на рефлекси і тому не може імітувати різні симптомокомплекси, обумовлені органічним ураженням центральної нервової системи. Бабінскі вважав, що для виникнення істеричних розладів необхідно навіювання, а не емоційне переживання (навіть якщо воно дуже сильне, наприклад стихійне лихо, смерть дитини тощо), тому що саме по собі переживання, як було показано багатьма авторами, не спричиняє істерії. Емоції швидше грають додаткову роль у патогенезі істерії. Бабінскі був переконаний, що «тепер, коли нам відома роль навіювання у генезі істерії, будь то навіювання з боку сім'ї, лікарняного оточення чи навіть самого лікаря, і ми здатні захистити від його впливу тих, хто йому піддається, прояви істерії стануть значно зустрічатись значно менше, ніж в минулому».
Бабінскі вказував на схожість між істерією і гіпнозом і не погоджувався з панівною на той час думкою, ніби будь-яка людина може бути загіпнотизована проти своєї волі.
1890 року отримав медичний ранг Médecin des hôpitaux (госпітального лікаря).
1892 року провалив екзамен на звання Professeur agrégé (який передує рівню Professeur de la chair — свого роду вищий ступінь в академічних колах) через інтриги зі сторони колишнього учня Шарко . Через протистояння із своїм колишнім учителем Бушар, який був призначений членом журі, провів своїх учнів. Це викликало великий скандал, але рішення не було скасоване. Смерть Шарко залишила Бабінскі без підтримки й більше він не пробував здати цей екзамен, що поставило крапку на його академічній кар'єрі і не дало змоги заснувати свою школу, але зробило відомим та успішним лікарем-практиком. За іронією долі імена їх двох внесені у назву аневризмі (Шарко—Бушара), при якій наявні мікроаневризми невеликих церебральних судин, які можуть спричинити внутрішньочерепні кровотечі.
Робота у госпіталю Пітьє
1890 року Бабінскі почав працювати у госпіталі Пітьє (фр. Hôpital de la Pitié) і в 1895 році очолив його, зрештою пропрацювавши там до виходу на пенсію в 1922 році. Він став єдиним учнем Шарко, який не став виборним професором, а призначеним аж через 25 років по смерті вчителя, тай те викликало обурення від учнів Бушара.
Без викладацьких обов'язків робота Бабінскі в цьому закладі залишала йому достатньо часу, щоб присвятити себе вивченню неврологічної симптоматики. Він був віртуозним клініцистом, значно менше залежним від невропатологічних обстежень та лабораторних досліджень, ніж більшість його сучасників—колег. Він обрав шлях неперспективного пошуку, який, можливо, не так часто дає результати, але, якщо його проводить науковець надзвичайного інтелекту та інтуїції, то це може призвести до відкриттів.
Коли Бабінскі щось публікував, то це найчастіше було коротко і стисло. Так відбулося і в тому випадку, коли в 1896 році на засіданні Товариства біології в презентації у 26 рядків вперше було повідомлено про його «феномен пальців ноги», тобто виявлення того, що ураження пірамідного тракту проявляється ізольованим дорсальним згинанням великого пальця ноги — симптом Бабінскі. Хоча про цю ознаку повідомляв Ернст Юлій Ремак за три роки до того, саме Бабінскі вперше усвідомив її діагностичне значення. За своєю простотою, клінічною важливістю та фізіологічними наслідками симптом Бабінскі майже не має рівних у медицині. Через два роки він опублікував у La Semaine médicale особливо повний опис явищ, що пояснюються прикладними історіями хворих на геміплегію, епілепсію Джексона, енцефаліт та отруєння стрихніном. Клінічний опис у цій праці навіть на сьогодні видається надзвичайно повним. Бабінскі зробив правильний висновок, що ознаку слід пояснювати ураженням пірамідного тракту (не обов'язково структурного), а також зауважив, що його можна знайти у здорових немовлят. У 1903 році він опублікував іншу статтю, що містить опис розпушування пальців ніг, що часто відбувається одночасно з розгинанням великого пальця ноги при ураженні пірамідного тракту. Патогенетичні висновки Бабінські підтверджені Фултоном у дослідженнях на шимпанзе.
У 1900 році, за рік до Альфреда Фроліха, Бабінські описав адипозо-генітальний синдром у випадку пухлини гіпофіза, стан, який ще називають синдромом Бабінські-Фроліха. Наступного 1901 року він повідомив разом з Августином Шарпентьє про те, що зіниці Аргайлла Робертсона при нейросифілісі є проявом ураження центральної нервової системи. У 1902 році з Жаном Нажоттом він описав клінічні симптоми, які спричинює ураження в задне-бічній частині мосту (частина стовбура головного мозку, комплекс симптомів, який носить назву синдром Бабінскі-Нажотта. У 1905 році описав нейрофізіологічну основу однієї з клінічних форм сифілісу — tabes dorsalis (спинна сухотка). Він вивчав патологію мозочка і ввів терміни атаксія та дисдіаконезія як кардинальні симптоми ураження головного мозку.
На початку XX століття було зроблено багато спроб хірургічним шляхом оперувати пухлини спинномозкового каналу, але в основному ламінектомія робилася на неправильному, занадто низькому рівні. У 1910 році Бабінскі продемонстрував, що ретельне вивчення тактильної чутливості, проведене за визначеними ним принципами, призвело до правильного встановлення рівня проведення необхідної операції. Згодом ці спостереження були багато разів підтверджені. Бабінскі познайомився з Тьєррі де Мартелем, який заявив про готовність оперувати наступного пацієнта з підозрою на пухлину хребта. Коли Бабінскі наприкінці 1911 року діагностував третій подібний випадок, тому він привів пацієнта до Мартелла, який успішно видалив пухлину в спинномозковому каналі, локалізовану саме так, як і передбачив Бабінські. Ця операція дала поштовх розвитку французької нейрохірургії. Згодом й інші неврологи країни стали надсилати на операції своїх хворих Мартелю.
У 1899 році виступив співзасновником Паризького товариства неврологів. Його відзначено Американським неврологічним товариством та кількома іншими зарубіжними товариствами.
1922 року, у віці 65 років. Бабінскі вийшов на пенсію, але продовжував із дозволу наступника проводити щотижневі клінічні демонстрації. Вечори проводив у театрі, опері та балеті.
Був співзасновником та редактором журналу «Revue neurologique», членом Паризької академії наук (1914) та Товариства біологів у Парижі. Написав 288 статей.
Після смерті брата втратив інтерес до життя та помер від хвороби Паркінсона 29 жовтня 1932 року. Поховано на кладовищі Шампо в Монморансі, приблизно в 13 км на північ від Парижа.
Основні праці
Епоніми
- Патологічний рефлекс (симптом) Бабінскі або Бабінського — виявляється в розгинанні першого пальця стопи при подразненні шкіри зовнішнього краю підошви. Є ознакою пірамідного ураження нервової системи.
- Синдром Антона—Бабінскі — стан, що характеризується своєрідною ілюзією реальності, в якій сліпий заперечує власну сліпоту.
- Метод Бабінскі — метод виявлення Ахіллового рефлексу.
- Синдром Бабінскі — асоціація серцевої та артеріальної патології з пізніми проявами сифілісу. Основне діагностичне значення мало його спостереження, що анізокорія може бути наслідком сифілітичної аневризми аорти.
- Синдром Бабінскі—Фроліха — характеризується ожирінням по жіночому типу та статевим інфантилізмом, атрофією чи гіпоплазією статевих залоз із зміненими вторинними статевими ознаками.
- Синдром Бабінскі—Фромента — характеризується вазомоторними та трофічними порушеннями, дифузною аміотрофією, підвищеними сухожилковими рефлексами та м'язовими скороченнями.
- Синдром Бабінскі—Нажотта — одностороннє бульбарне ураження з ураженням медулобульбарного перехідного регіону. Основні симптоми складаються з мозочкової геміатаксії, контралатерального геміпарезу, втрати чутливості тіла та кінцівок та очні зміни; асоційований часто з синдромом Горнера.
Цікаві факти
- Його брат Анрі Бабінскі за професією був інженером і одночасно одним із найзнаменитіших кулінарів Франції. Його кулінарна книга, Gastronomie pratique: études culinaires, була опублікована під псевдонімом «Алі Баба» й до сих пір широко відома. Одного разу Жозеф Бабінскі перервав свій медичний обхід палат, коли медична сестра йому прошепотіла, що створене за рецептом брата суфле є бездоганним.
- Андре Бретон, майбутній поет-сюрреаліст, певний час працював у госпіталі Пітьє і в його творах подекуди зустрічаються згадки про Бабінскі.
- Бабінскі ніколи не мав власних дітей, але всиновив та виростив трьох дівчаток — дочок близького друга.
Див. також
Примітки
- Joseph François Félix Babinski — ministère de la Culture.
- SNAC — 2010.
- Base biographique
- Бабинский Жозеф / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- . Архів оригіналу за 13 травня 2021. Процитовано 3 грудня 2011.
- . Архів оригіналу за 12 березня 2008. Процитовано 3 грудня 2011.
- Архів оригіналу за 29 листопада 2010. Процитовано 3 грудня 2011.
- . Архів оригіналу за 9 червня 2021. Процитовано 4 грудня 2011.
- J. Babinski Competes rendus de la Société de Biologie, 1896, volume 48, page 207. (фр.)
- Joseph Babinsk[недоступне посилання]
- . Архів оригіналу за 11 жовтня 2011. Процитовано 4 грудня 2011.
- G. Anton: Über die Selbstwahrnehmung der Herderkrankungen des Gehirns durch den Kranken bei Rindenblindheit und Rindentaubheit. Archiv für Psychiatrie und Nervenkrankheiten, Berlin, 1899, 32: 86-127. (нім.)
- J. Babinski: Contribution a l’étude des troubles mentaux dans l'hémiplégie organique (anosognosie). Revue Neurologique, 1914, 27: 845—848. Anosognosie. Revue Neurologique, 1918, 31: 365—367. Un nouveau cas d'anosognosie. Revue Neurologique, 1924, 40: 638—640. (фр.)
- J. Babinski: Des troubles pupillaires dans les anévrisme de l'aorte. Bulletins et memoires de la Société médicale des hôpitaux de Paris, 1901, 18: 1121. (фр.)
- J. F. Babinski. Tumeur du corps pituitaire sans acromégalie et avec arrêt de développement des organes génitaux. Revue neurologique, Paris, 1900, 8: 531—535. (фр.)
- A. Fröhlich. Ein Fall von Tumor der Hypophysis cerebri ohne Akromegalie. Wiener klinische Rundschau, 1901, 15: 833—836; 906—908. (нім.)
- J. Babinbski, J. Froment. Troubles nerveux d'ordre reflexe. / Hysterie, pithiatisme et troubles nerveux d'ordre reflexe. Paris, Masson, 1917. (фр.)
- J. J. F. F. Babinski, J. Nageotte. Hémiasynergie, latéropulsion et miosis bulbaire. Nouvelle iconographie de la Salpêtrière, 1902: 492. (фр.)
Джерела
- (Whonamedit?) Joseph Jules François Félix Babinski [1] [ 9 червня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
Посилання
- [2] [ 13 грудня 2011 у Wayback Machine.] (фр.) на сайті Joseph François Félix BABINSKI
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
portret Zhozef BabinskiJoseph Jules Francois Felix BabinskiIm ya pri narodzhenni pol Jozef Julian Franciszek Feliks BabinskiNarodivsya 17 listopada 1857 1857 11 17 1 2 3 Parizh d 4 Pomer 29 zhovtnya 1932 1932 10 29 4 5 74 roki Parizh d 4 hvoroba ParkinsonaPohovannya Kladovishe Shampo v MonmoransiMisce prozhivannya ParizhKrayina Franciya Respublika PolshaDiyalnist nevrolog nejronaukovec likarAlma mater Parizkij universitetGaluz nevrologiyaZaklad Gospital Pitye Salpetriyer Vchiteli Zhan Marten SharkoVidomi uchni Tyerri de MartelAspiranti doktoranti Tyerri de MartelChlenstvo Polske naukove tovaristvo u Lvovi Parizka medichna akademiyaVidomij zavdyaki opisannya bagatoh nevrologichnih sindromiv ta simptomivRid BabinskiBrati sestri dNagorodi Zhozef Babinski u Vikishovishi Zhozef Babinski fr Joseph Jules Francois Felix Babinski pol Jozef Julian Franciszek Feliks Babinski takozh chasto nepravilno peredayut yak Babinskij 17 listopada 1857 18571117 Parizh 29 zhovtnya 1932 u tomu samomu misti francuzkij likar nevrolog polskogo pohodzhennya vidomij opisom bagatoh nevrologichnih simptomiv i sindromiv BiografiyaNarodivsya u sim yi polskih bizhenciv Batko Aleksandr Babinski buv zmushenij emigruvati cherez uchast u nacionalnij borotbi proti rosijskoyi ta avstrijskoyi okupaciyi U Parizhi vin odruzhivsya iz spivvitchizniceyu Genriyettoyu Veren U podruzhzhya bulo dvoye siniv Anri ta Zhozef molodshij za brata na dva roki Aleksandr Babinski pracyuvav inzhenerom i shob utrimuvati rodinu viyihav u Peru Do Franciyi povernuvsya u 1870 roci i brav uchast u vijni proti Nimechchini Todi stan jogo zdorov ya pogirshivsya vin strazhdav na hvorobu Parkinsona i turbota pro rodinu ta osvitu brata lyagla na Anri yakij takozh stav inzhenerom Nadali zhittya brativ poyednuvala blizka druzhba voni zhili razom do kincya zhittya Serednyu osvitu Zhozef tak samo yak i brat otrimav u polskij shkoli v Parizhi U toj chas yak brat zakinchiv prestizhnu Ecole des Mines Zhozef pochav navchatis na medichnomu fakulteti Parizkogo universitetu Profesijna diyalnistZhan Marten Sharko provodit demonstraciyu asistent sho trimaye hvoru Zh Babinski Pislya skladannya ekzamenu eksterna u 1879 roci Zhozef Babinski pochav pracyuvati u riznih likarnyah Parizha Navchannya u Parizkomu universiteti vin zakinchiv 1884 roku zahistivshi disertaciyu pro rozsiyanij skleroz Otrimavshi garni rekomendaciyi vid buv obranij dlya roboti pid kerivnictvom Zhana Martena Sharko v likarni Salpetriye z 1885 po 1887 roki Sharko duzhe cinuvav Babinski j skoro vin stav ulyublenim uchnem Napoleona nevrologiyi yak she nazivali Sharko Pidtverdzhennyam cogo ye kartina Andre Bruajyeta na yakij Sharko demonstruye studentam zhinku v isterichnomu pripadku a jogo uchen Babinski stoyit trohi pozadu U shodennij klinichnij roboti Babinski buv nadzvichajno negovirkim pid chas svogo korotkogo nevrologichnogo obstezhennya paciyenta chasto ne vimovlyav zhodnogo slova a inkoli movchav navit pislya jogo provedennya Jogo manera roboti harakterizuvalasya vinyatkovoyu zdatnistyu sposterezhennya ta retelnim doslidzhennyam nevrologichnoyi simptomatologiyi Vin buv persh za vse klinichnim opisovim sposterigachem Zhozef Babinski takozh vivchav yavishe isteriyi ale na vidminu vid svogo vchitelya Sharko viznachav yiyi yak patologichnij stan sprichinenij naviyuvannyam sugestiyeyu i kazav sho cej stan mozhe buti vilikuvanij perekonannyam Tomu nazivav isteriyu pitiatizm sho oznachaye vilikovne perekonannyam Vihodyachi iz cogo viklyuchiv iz pereliku isterichnih rozladiv zahvoryuvannya yaki vihodyat za ramki zaproponovanogo viznachennya napriklad nabryak gortani tuberkuloz nirkova nedostatnist rozladi chutlivosti zvuzhennya poliv zoru tak zvani isterichni garyachki i tak dali hocha do cogo yih rozcinyuvali same yak proyavi isteriyi Na protivagu Sharko vin stverdzhuvav sho isteriya ne vplivaye na refleksi i tomu ne mozhe imituvati rizni simptomokompleksi obumovleni organichnim urazhennyam centralnoyi nervovoyi sistemi Babinski vvazhav sho dlya viniknennya isterichnih rozladiv neobhidno naviyuvannya a ne emocijne perezhivannya navit yaksho vono duzhe silne napriklad stihijne liho smert ditini tosho tomu sho same po sobi perezhivannya yak bulo pokazano bagatma avtorami ne sprichinyaye isteriyi Emociyi shvidshe grayut dodatkovu rol u patogenezi isteriyi Babinski buv perekonanij sho teper koli nam vidoma rol naviyuvannya u genezi isteriyi bud to naviyuvannya z boku sim yi likarnyanogo otochennya chi navit samogo likarya i mi zdatni zahistiti vid jogo vplivu tih hto jomu piddayetsya proyavi isteriyi stanut znachno zustrichatis znachno menshe nizh v minulomu Babinski vkazuvav na shozhist mizh isteriyeyu i gipnozom i ne pogodzhuvavsya z panivnoyu na toj chas dumkoyu nibi bud yaka lyudina mozhe buti zagipnotizovana proti svoyeyi voli 1890 roku otrimav medichnij rang Medecin des hopitaux gospitalnogo likarya 1892 roku provaliv ekzamen na zvannya Professeur agrege yakij pereduye rivnyu Professeur de la chair svogo rodu vishij stupin v akademichnih kolah cherez intrigi zi storoni kolishnogo uchnya Sharko Cherez protistoyannya iz svoyim kolishnim uchitelem Bushar yakij buv priznachenij chlenom zhuri proviv svoyih uchniv Ce viklikalo velikij skandal ale rishennya ne bulo skasovane Smert Sharko zalishila Babinski bez pidtrimki j bilshe vin ne probuvav zdati cej ekzamen sho postavilo krapku na jogo akademichnij kar yeri i ne dalo zmogi zasnuvati svoyu shkolu ale zrobilo vidomim ta uspishnim likarem praktikom Za ironiyeyu doli imena yih dvoh vneseni u nazvu anevrizmi Sharko Bushara pri yakij nayavni mikroanevrizmi nevelikih cerebralnih sudin yaki mozhut sprichiniti vnutrishnocherepni krovotechi Robota u gospitalyu Pitye 1890 roku Babinski pochav pracyuvati u gospitali Pitye fr Hopital de la Pitie i v 1895 roci ocholiv jogo zreshtoyu propracyuvavshi tam do vihodu na pensiyu v 1922 roci Vin stav yedinim uchnem Sharko yakij ne stav vibornim profesorom a priznachenim azh cherez 25 rokiv po smerti vchitelya taj te viklikalo oburennya vid uchniv Bushara Bez vikladackih obov yazkiv robota Babinski v comu zakladi zalishala jomu dostatno chasu shob prisvyatiti sebe vivchennyu nevrologichnoyi simptomatiki Vin buv virtuoznim klinicistom znachno menshe zalezhnim vid nevropatologichnih obstezhen ta laboratornih doslidzhen nizh bilshist jogo suchasnikiv koleg Vin obrav shlyah neperspektivnogo poshuku yakij mozhlivo ne tak chasto daye rezultati ale yaksho jogo provodit naukovec nadzvichajnogo intelektu ta intuyiciyi to ce mozhe prizvesti do vidkrittiv Koli Babinski shos publikuvav to ce najchastishe bulo korotko i stislo Tak vidbulosya i v tomu vipadku koli v 1896 roci na zasidanni Tovaristva biologiyi v prezentaciyi u 26 ryadkiv vpershe bulo povidomleno pro jogo fenomen palciv nogi tobto viyavlennya togo sho urazhennya piramidnogo traktu proyavlyayetsya izolovanim dorsalnim zginannyam velikogo palcya nogi simptom Babinski Hocha pro cyu oznaku povidomlyav Ernst Yulij Remak za tri roki do togo same Babinski vpershe usvidomiv yiyi diagnostichne znachennya Za svoyeyu prostotoyu klinichnoyu vazhlivistyu ta fiziologichnimi naslidkami simptom Babinski majzhe ne maye rivnih u medicini Cherez dva roki vin opublikuvav u La Semaine medicale osoblivo povnij opis yavish sho poyasnyuyutsya prikladnimi istoriyami hvorih na gemiplegiyu epilepsiyu Dzheksona encefalit ta otruyennya strihninom Klinichnij opis u cij praci navit na sogodni vidayetsya nadzvichajno povnim Babinski zrobiv pravilnij visnovok sho oznaku slid poyasnyuvati urazhennyam piramidnogo traktu ne obov yazkovo strukturnogo a takozh zauvazhiv sho jogo mozhna znajti u zdorovih nemovlyat U 1903 roci vin opublikuvav inshu stattyu sho mistit opis rozpushuvannya palciv nig sho chasto vidbuvayetsya odnochasno z rozginannyam velikogo palcya nogi pri urazhenni piramidnogo traktu Patogenetichni visnovki Babinski pidtverdzheni Fultonom u doslidzhennyah na shimpanze U 1900 roci za rik do Alfreda Froliha Babinski opisav adipozo genitalnij sindrom u vipadku puhlini gipofiza stan yakij she nazivayut sindromom Babinski Froliha Nastupnogo 1901 roku vin povidomiv razom z Avgustinom Sharpentye pro te sho zinici Argajlla Robertsona pri nejrosifilisi ye proyavom urazhennya centralnoyi nervovoyi sistemi U 1902 roci z Zhanom Nazhottom vin opisav klinichni simptomi yaki sprichinyuye urazhennya v zadne bichnij chastini mostu chastina stovbura golovnogo mozku kompleks simptomiv yakij nosit nazvu sindrom Babinski Nazhotta U 1905 roci opisav nejrofiziologichnu osnovu odniyeyi z klinichnih form sifilisu tabes dorsalis spinna suhotka Vin vivchav patologiyu mozochka i vviv termini ataksiya ta disdiakoneziya yak kardinalni simptomi urazhennya golovnogo mozku Na pochatku XX stolittya bulo zrobleno bagato sprob hirurgichnim shlyahom operuvati puhlini spinnomozkovogo kanalu ale v osnovnomu laminektomiya robilasya na nepravilnomu zanadto nizkomu rivni U 1910 roci Babinski prodemonstruvav sho retelne vivchennya taktilnoyi chutlivosti provedene za viznachenimi nim principami prizvelo do pravilnogo vstanovlennya rivnya provedennya neobhidnoyi operaciyi Zgodom ci sposterezhennya buli bagato raziv pidtverdzheni Babinski poznajomivsya z Tyerri de Martelem yakij zayaviv pro gotovnist operuvati nastupnogo paciyenta z pidozroyu na puhlinu hrebta Koli Babinski naprikinci 1911 roku diagnostuvav tretij podibnij vipadok tomu vin priviv paciyenta do Martella yakij uspishno vidaliv puhlinu v spinnomozkovomu kanali lokalizovanu same tak yak i peredbachiv Babinski Cya operaciya dala poshtovh rozvitku francuzkoyi nejrohirurgiyi Zgodom j inshi nevrologi krayini stali nadsilati na operaciyi svoyih hvorih Martelyu U 1899 roci vistupiv spivzasnovnikom Parizkogo tovaristva nevrologiv Jogo vidznacheno Amerikanskim nevrologichnim tovaristvom ta kilkoma inshimi zarubizhnimi tovaristvami 1922 roku u vici 65 rokiv Babinski vijshov na pensiyu ale prodovzhuvav iz dozvolu nastupnika provoditi shotizhnevi klinichni demonstraciyi Vechori provodiv u teatri operi ta baleti Buv spivzasnovnikom ta redaktorom zhurnalu Revue neurologique chlenom Parizkoyi akademiyi nauk 1914 ta Tovaristva biologiv u Parizhi Napisav 288 statej Pislya smerti brata vtrativ interes do zhittya ta pomer vid hvorobi Parkinsona 29 zhovtnya 1932 roku Pohovano na kladovishi Shampo v Monmoransi priblizno v 13 km na pivnich vid Parizha Osnovni praciEtude anatomique et clinique sur la sclerose en plaques P 1885 Sur le reflexe cutane plantaire dans certaines affections organiques du systeme nerveux central Compte rendu de la Societe de biologic 1896 ser 10 t 3 p 207 EponimiPatologichnij refleks simptom Babinski abo Babinskogo viyavlyayetsya v rozginanni pershogo palcya stopi pri podraznenni shkiri zovnishnogo krayu pidoshvi Ye oznakoyu piramidnogo urazhennya nervovoyi sistemi Sindrom Antona Babinski stan sho harakterizuyetsya svoyeridnoyu ilyuziyeyu realnosti v yakij slipij zaperechuye vlasnu slipotu Metod Babinski metod viyavlennya Ahillovogo refleksu Sindrom Babinski asociaciya sercevoyi ta arterialnoyi patologiyi z piznimi proyavami sifilisu Osnovne diagnostichne znachennya malo jogo sposterezhennya sho anizokoriya mozhe buti naslidkom sifilitichnoyi anevrizmi aorti Sindrom Babinski Froliha harakterizuyetsya ozhirinnyam po zhinochomu tipu ta statevim infantilizmom atrofiyeyu chi gipoplaziyeyu statevih zaloz iz zminenimi vtorinnimi statevimi oznakami Sindrom Babinski Fromenta harakterizuyetsya vazomotornimi ta trofichnimi porushennyami difuznoyu amiotrofiyeyu pidvishenimi suhozhilkovimi refleksami ta m yazovimi skorochennyami Sindrom Babinski Nazhotta odnostoronnye bulbarne urazhennya z urazhennyam medulobulbarnogo perehidnogo regionu Osnovni simptomi skladayutsya z mozochkovoyi gemiataksiyi kontralateralnogo gemiparezu vtrati chutlivosti tila ta kincivok ta ochni zmini asocijovanij chasto z sindromom Gornera Cikavi faktiJogo brat Anri Babinski za profesiyeyu buv inzhenerom i odnochasno odnim iz najznamenitishih kulinariv Franciyi Jogo kulinarna kniga Gastronomie pratique etudes culinaires bula opublikovana pid psevdonimom Ali Baba j do sih pir shiroko vidoma Odnogo razu Zhozef Babinski perervav svij medichnij obhid palat koli medichna sestra jomu proshepotila sho stvorene za receptom brata sufle ye bezdogannim Andre Breton majbutnij poet syurrealist pevnij chas pracyuvav u gospitali Pitye i v jogo tvorah podekudi zustrichayutsya zgadki pro Babinski Babinski nikoli ne mav vlasnih ditej ale vsinoviv ta virostiv troh divchatok dochok blizkogo druga Div takozhKlinichnij urok u SalpetriyeriPrimitkiJoseph Francois Felix Babinski ministere de la Culture d Track Q2886420d Track Q384602 SNAC 2010 d Track Q29861311 Base biographique d Track Q105958830 Babinskij Zhozef pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Arhiv originalu za 13 travnya 2021 Procitovano 3 grudnya 2011 Arhiv originalu za 12 bereznya 2008 Procitovano 3 grudnya 2011 Arhiv originalu za 29 listopada 2010 Procitovano 3 grudnya 2011 Arhiv originalu za 9 chervnya 2021 Procitovano 4 grudnya 2011 J Babinski Competes rendus de la Societe de Biologie 1896 volume 48 page 207 fr Joseph Babinsk nedostupne posilannya Arhiv originalu za 11 zhovtnya 2011 Procitovano 4 grudnya 2011 G Anton Uber die Selbstwahrnehmung der Herderkrankungen des Gehirns durch den Kranken bei Rindenblindheit und Rindentaubheit Archiv fur Psychiatrie und Nervenkrankheiten Berlin 1899 32 86 127 nim J Babinski Contribution a l etude des troubles mentaux dans l hemiplegie organique anosognosie Revue Neurologique 1914 27 845 848 Anosognosie Revue Neurologique 1918 31 365 367 Un nouveau cas d anosognosie Revue Neurologique 1924 40 638 640 fr J Babinski Des troubles pupillaires dans les anevrisme de l aorte Bulletins et memoires de la Societe medicale des hopitaux de Paris 1901 18 1121 fr J F Babinski Tumeur du corps pituitaire sans acromegalie et avec arret de developpement des organes genitaux Revue neurologique Paris 1900 8 531 535 fr A Frohlich Ein Fall von Tumor der Hypophysis cerebri ohne Akromegalie Wiener klinische Rundschau 1901 15 833 836 906 908 nim J Babinbski J Froment Troubles nerveux d ordre reflexe Hysterie pithiatisme et troubles nerveux d ordre reflexe Paris Masson 1917 fr J J F F Babinski J Nageotte Hemiasynergie lateropulsion et miosis bulbaire Nouvelle iconographie de la Salpetriere 1902 492 fr DzherelaWhonamedit Joseph Jules Francois Felix Babinski 1 9 chervnya 2021 u Wayback Machine angl Posilannya 2 13 grudnya 2011 u Wayback Machine fr na sajti Joseph Francois Felix BABINSKI