Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Міжнародний центр культури і мистецтв Федерації профспілок України (МЦКМ) — пам'ятка архітектури, спроєктована і побудована у 1842 відомим архітектором Вікентієм Беретті. Одна з найбільших у Києві театральних зал: вміщує понад дві тисячі глядачів.
| Міжнародний центр культури і мистецтв Федерації профспілок України | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| 50°27′00″ пн. ш. 30°31′41″ сх. д. / 50.4500000000277779577118054° пн. ш. 30.52805556002777720° сх. д.Координати: 50°27′00″ пн. ш. 30°31′41″ сх. д. / 50.4500000000277779577118054° пн. ш. 30.52805556002777720° сх. д. | ||||
| Країна |  Україна | |||
| Місто | ||||
| Власник | Федерація профспілок України | |||
| Тип | d, будинок культури, будівля, споруда, пам’ятка архітектури | |||
| Статус спадщини | пам’ятка архітектури | |||
| octoberpalace.com | ||||
| Ідентифікатори і посилання | ||||
 | UA-80-382-0654 | |||
| | ||||
 Міжнародний центр культури і мистецтв Федерації профспілок України у Вікісховищі | ||||
| Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . (грудень 2017) |
Під час радянської й німецької окупації України в будівлі спочатку свої злочини проти українців здійснювали НКВС та Гестапо, а згодом використовувалася назва Жовтневий палац задля пропаганди Жовтневої революції.
Історія
Київський інститут шляхетних дівчат
Будівлю було зведено як корпус Київського інституту шляхетних дівчат, яким він і був до 1917 року.
Місце репресій
Після захоплення Києва в 1918 році, інститут перетворився на різноманітні державні установи
Згодом у будівлі розмістилися караульні полки, Вища військова та сільськогосподарська школи, інститут шкіряної промисловості, редакція журналу «Більшовиченята», протягом майже десяти років тут містився Комітет комунального господарства.
Зі спогадів О. О. Гольденвейзера:
«Разумеется, и 26 января, когда стихла канонада и в город вступили большевики, и в последующие дни нам было не до спокойных наблюдений и параллелей. Эти первые дни были полны ужаса и крови. Большевики производили систематическое избиение всех, кто имел какую-либо связь с украинской армией, и особенно с офицерством. Произведенная незадолго пред тем регистрация офицеров имела в этом отношении роковые последствия: многие предъявляли большевикам свои регистрационные карточки, и это вело к неминуемой гибели. Солдаты и матросы, увешанные пулеметными лентами и ручными гранатами, ходили из дома в дом, производили обыски и уводили военных. Во дворце, где расположился штаб, происходил краткий суд и тут же, в царском саду, — расправа. Тысячи молодых офицеров погибли в эти дни. Погибло также много военных врачей — между ними известный в городе хирург Бочаров, который ехал на своей пролетке в госпиталь и показал остановившему его солдату свою регистрационную карточку. Та же участь постигла доктора Рахлиса, недавно только возвратившегося из австрийского плена и схваченного таким же образом, когда он стоял на улице в какой-то очереди.»
Після того, як Київ знову став столицею в 1934 році й до 1941, в будівлі діяло управління Народного комісаріату внутрішніх справ (НКВС) УРСР. Підвали було перетворено на камери допитів.
Тут катували таких людей, як Володимир Сосюра, Гнат Юра, Максим Рильський, Андрій Малишко, Григорій Косинка. Відомі діячі, розстріляні у Жовтневому палаці: Григорій Косинка, Микола Івасюк, Тарас Крушельницький і Іван Крушельницький, Майк Йогансен , Михайль Семенко. Тіла жертв таємно вивозили на околиці Києва до Биківнянського лісу.
В 1941 році сад постраждав від вогню під час пожежі, що утворилася після підриву радянськими військами історичного центру міста, але в самих підвалах міни не були закладені, тому будинок вцілів.
З 1941 приміщення використовувалися німецькою армією, як будівля гестапо — таємна поліція Третього Рейху. В 1943 палац був бомбардований при звільненні Києва радянською армією внаслідок чого зазнав значної руйнації.
Реконструкція та сьогодення
Реконструкція почалася 1952 році й продовжувалась до 1958. Під час реконструкції будинку в 1950-х рр. були знайдені обгорілі людські кістки та таємні камери для катувань.
Над відбудовою, разом з тисячами робітників, студентів та людей різних професій, працювали і видатні діячі культури та мистецтва: Максим Рильський, Володимир Сосюра, Андрій Малишко, Лев Ревуцький, Амвросій Бучма, Наталія Ужвій, Гнат Юра та багато інших; плафони розписував Анатолій Чернов. 24 грудня 1957 року Жовтневий палац культури відчинив двері для відвідувачів.
Відтоді понад 40 мільйонів осіб побували на різноманітних культурно-мистецьких заходах палацу.
У численних гуртках художньої самодіяльності, народних ансамблях, любительських об'єднаннях та клубах починали свою творчу діяльність нині відомі майстри сцени: Дмитро Гнатюк, Анатолій Солов'яненко, Белла Руденко, Анатолій Мокренко, Юрій Гуляєв, Діана Петриненко, Степан Турчак та багато інших. У будівлі діяла Народна оперна студія, яка існувала понад 53 роки, та виховала багато видатних виконавців.
Діяльність
Міжнародним центром культури й мистецтв проводяться традиційні огляди, конкурси, фестивалі. На його сцені працюють професійні та самодіяльні театральні та концертні колективи з Росії, Білорусі, Молдови, Грузії, Литви, Естонії та інших країн. В жовтневому палаці проводяться зустрічі з відомими письменниками, композиторами, представниками дипломатичних кіл, державними та громадськими діячами, народними депутатами.
Бібліотека центру має унікальний фонд, що налічує понад 70 тисяч екземплярів.
Художня самодіяльність
За часів незалежної України у Центрі діють такі Самодіяльні колективи :
- народний ансамбль народного танцю — «Горлиця»
- Народний оркестр народних інструментів
- Народна вокальна студія
- Народна оперна студія
- Народний ансамбль класичного балету «Просвіт»
- Дитячі зразкові колективи «Вітерець», «Співаночка».
Виступає естрадно-джазовий оркестр «Музична лабораторія». 8 колективам надано звання «Народний» та «Зразковий». Аматори центру здобули успіх не лише в Україні, а й далеко за її межами — в Італії, Франції, Німеччині, Фінляндії, Канаді, Португалії, Японії, США, Польщі, Угорщині тощо.
Примітки
- . ukrainaincognita.com. Архів оригіналу за 3 березня 2012. Процитовано 3 січня 2021.
- . www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 3 січня 2021.
- Канал Украина (3 листопада 2016), , архів оригіналу за 12 лютого 2021, процитовано 13 червня 2019
- . Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 3 січня 2021.
- . pamyatky.kiev.ua (ru-RU) . Архів оригіналу за 12 березня 2017. Процитовано 3 січня 2021.
Джерела
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Міжнародний центр культури і мистецтв Федерації профспілок України |
- Офіційний сайт МЦКМ [ 30 листопада 2017 у Wayback Machine.]
- [1] [ 3 березня 2012 у Wayback Machine.]
- International Centre for Culture and Arts (Kiev) [ 9 грудня 2017 у Wayback Machine.]
- [2] [ 23 березня 2012 у Wayback Machine.]
- [3]
- [4] [ 18 вересня 2010 у Wayback Machine.]
- [6] [ 20 січня 2011 у Wayback Machine.]
- С. В. Волков. Красный террор глазами очевидцев [ 12 липня 2015 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mizhnarodnij centr kulturi i mistectv Federaciyi profspilok Ukrayini MCKM pam yatka arhitekturi sproyektovana i pobudovana u 1842 vidomim arhitektorom Vikentiyem Beretti Odna z najbilshih u Kiyevi teatralnih zal vmishuye ponad dvi tisyachi glyadachiv Mizhnarodnij centr kulturi i mistectv Federaciyi profspilok Ukrayini50 27 00 pn sh 30 31 41 sh d 50 4500000000277779577118054 pn sh 30 52805556002777720 sh d 50 4500000000277779577118054 30 52805556002777720 Koordinati 50 27 00 pn sh 30 31 41 sh d 50 4500000000277779577118054 pn sh 30 52805556002777720 sh d 50 4500000000277779577118054 30 52805556002777720Krayina UkrayinaMisto KiyivVlasnik Federaciya profspilok UkrayiniTip d budinok kulturi budivlya sporuda pam yatka arhitekturiStatus spadshini pam yatka arhitekturioctoberpalace comIdentifikatori i posilannyaUA 80 382 0654 Mizhnarodnij centr kulturi i mistectv Federaciyi profspilok Ukrayini u VikishovishiCya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti gruden 2017 Logotip MCKM Pid chas radyanskoyi j nimeckoyi okupaciyi Ukrayini v budivli spochatku svoyi zlochini proti ukrayinciv zdijsnyuvali NKVS ta Gestapo a zgodom vikoristovuvalasya nazva Zhovtnevij palac zadlya propagandi Zhovtnevoyi revolyuciyi vid z pivnochizadnij fasadIstoriyaKiyivskij institut shlyahetnih divchat Budivlyu bulo zvedeno yak korpus Kiyivskogo institutu shlyahetnih divchat yakim vin i buv do 1917 roku Dokladnishe Kiyivskij institut shlyahetnih divchat Misce represij Pislya zahoplennya Kiyeva v 1918 roci institut peretvorivsya na riznomanitni derzhavni ustanovi Zgodom u budivli rozmistilisya karaulni polki Visha vijskova ta silskogospodarska shkoli institut shkiryanoyi promislovosti redakciya zhurnalu Bilshovichenyata protyagom majzhe desyati rokiv tut mistivsya Komitet komunalnogo gospodarstva Zi spogadiv O O Goldenvejzera Razumeetsya i 26 yanvarya kogda stihla kanonada i v gorod vstupili bolsheviki i v posleduyushie dni nam bylo ne do spokojnyh nablyudenij i parallelej Eti pervye dni byli polny uzhasa i krovi Bolsheviki proizvodili sistematicheskoe izbienie vseh kto imel kakuyu libo svyaz s ukrainskoj armiej i osobenno s oficerstvom Proizvedennaya nezadolgo pred tem registraciya oficerov imela v etom otnoshenii rokovye posledstviya mnogie predyavlyali bolshevikam svoi registracionnye kartochki i eto velo k neminuemoj gibeli Soldaty i matrosy uveshannye pulemetnymi lentami i ruchnymi granatami hodili iz doma v dom proizvodili obyski i uvodili voennyh Vo dvorce gde raspolozhilsya shtab proishodil kratkij sud i tut zhe v carskom sadu rasprava Tysyachi molodyh oficerov pogibli v eti dni Pogiblo takzhe mnogo voennyh vrachej mezhdu nimi izvestnyj v gorode hirurg Bocharov kotoryj ehal na svoej proletke v gospital i pokazal ostanovivshemu ego soldatu svoyu registracionnuyu kartochku Ta zhe uchast postigla doktora Rahlisa nedavno tolko vozvrativshegosya iz avstrijskogo plena i shvachennogo takim zhe obrazom kogda on stoyal na ulice v kakoj to ocheredi Pislya togo yak Kiyiv znovu stav stoliceyu v 1934 roci j do 1941 v budivli diyalo upravlinnya Narodnogo komisariatu vnutrishnih sprav NKVS URSR Pidvali bulo peretvoreno na kameri dopitiv Tut katuvali takih lyudej yak Volodimir Sosyura Gnat Yura Maksim Rilskij Andrij Malishko Grigorij Kosinka Vidomi diyachi rozstrilyani u Zhovtnevomu palaci Grigorij Kosinka Mikola Ivasyuk Taras Krushelnickij i Ivan Krushelnickij Majk Jogansen Mihajl Semenko Tila zhertv tayemno vivozili na okolici Kiyeva do Bikivnyanskogo lisu V 1941 roci sad postrazhdav vid vognyu pid chas pozhezhi sho utvorilasya pislya pidrivu radyanskimi vijskami istorichnogo centru mista ale v samih pidvalah mini ne buli zakladeni tomu budinok vciliv Z 1941 primishennya vikoristovuvalisya nimeckoyu armiyeyu yak budivlya gestapo tayemna policiya Tretogo Rejhu V 1943 palac buv bombardovanij pri zvilnenni Kiyeva radyanskoyu armiyeyu vnaslidok chogo zaznav znachnoyi rujnaciyi Rekonstrukciya ta sogodennya Rekonstrukciya pochalasya 1952 roci j prodovzhuvalas do 1958 Pid chas rekonstrukciyi budinku v 1950 h rr buli znajdeni obgorili lyudski kistki ta tayemni kameri dlya katuvan Nad vidbudovoyu razom z tisyachami robitnikiv studentiv ta lyudej riznih profesij pracyuvali i vidatni diyachi kulturi ta mistectva Maksim Rilskij Volodimir Sosyura Andrij Malishko Lev Revuckij Amvrosij Buchma Nataliya Uzhvij Gnat Yura ta bagato inshih plafoni rozpisuvav Anatolij Chernov 24 grudnya 1957 roku Zhovtnevij palac kulturi vidchiniv dveri dlya vidviduvachiv Vidtodi ponad 40 miljoniv osib pobuvali na riznomanitnih kulturno misteckih zahodah palacu U chislennih gurtkah hudozhnoyi samodiyalnosti narodnih ansamblyah lyubitelskih ob yednannyah ta klubah pochinali svoyu tvorchu diyalnist nini vidomi majstri sceni Dmitro Gnatyuk Anatolij Solov yanenko Bella Rudenko Anatolij Mokrenko Yurij Gulyayev Diana Petrinenko Stepan Turchak ta bagato inshih U budivli diyala Narodna operna studiya yaka isnuvala ponad 53 roki ta vihovala bagato vidatnih vikonavciv DiyalnistVid MCKM z Aleyi Geroyiv Nebesnoyi Sotni Mizhnarodnim centrom kulturi j mistectv provodyatsya tradicijni oglyadi konkursi festivali Na jogo sceni pracyuyut profesijni ta samodiyalni teatralni ta koncertni kolektivi z Rosiyi Bilorusi Moldovi Gruziyi Litvi Estoniyi ta inshih krayin V zhovtnevomu palaci provodyatsya zustrichi z vidomimi pismennikami kompozitorami predstavnikami diplomatichnih kil derzhavnimi ta gromadskimi diyachami narodnimi deputatami Biblioteka centru maye unikalnij fond sho nalichuye ponad 70 tisyach ekzemplyariv Hudozhnya samodiyalnist Za chasiv nezalezhnoyi Ukrayini u Centri diyut taki Samodiyalni kolektivi narodnij ansambl narodnogo tancyu Gorlicya Narodnij orkestr narodnih instrumentiv Narodna vokalna studiya Narodna operna studiya Narodnij ansambl klasichnogo baletu Prosvit Dityachi zrazkovi kolektivi Viterec Spivanochka Vistupaye estradno dzhazovij orkestr Muzichna laboratoriya 8 kolektivam nadano zvannya Narodnij ta Zrazkovij Amatori centru zdobuli uspih ne lishe v Ukrayini a j daleko za yiyi mezhami v Italiyi Franciyi Nimechchini Finlyandiyi Kanadi Portugaliyi Yaponiyi SShA Polshi Ugorshini tosho Primitki ukrainaincognita com Arhiv originalu za 3 bereznya 2012 Procitovano 3 sichnya 2021 www unian ua ukr Arhiv originalu za 8 bereznya 2022 Procitovano 3 sichnya 2021 Kanal Ukraina 3 listopada 2016 arhiv originalu za 12 lyutogo 2021 procitovano 13 chervnya 2019 Radio Svoboda ukr Arhiv originalu za 11 serpnya 2020 Procitovano 3 sichnya 2021 pamyatky kiev ua ru RU Arhiv originalu za 12 bereznya 2017 Procitovano 3 sichnya 2021 DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Mizhnarodnij centr kulturi i mistectv Federaciyi profspilok UkrayiniOficijnij sajt MCKM 30 listopada 2017 u Wayback Machine 1 3 bereznya 2012 u Wayback Machine International Centre for Culture and Arts Kiev 9 grudnya 2017 u Wayback Machine 2 23 bereznya 2012 u Wayback Machine 3 4 18 veresnya 2010 u Wayback Machine 6 20 sichnya 2011 u Wayback Machine S V Volkov Krasnyj terror glazami ochevidcev 12 lipnya 2015 u Wayback Machine