Жовта божевільна мураха (Anoplolepis gracilipes), також відома як довгонога мураха або мальдівська мураха, є видом мурах, який, як вважають, походить із Західної Африки чи Азії. Їх випадково завезли в тропіки.
Anoplolepis gracilipes | |
---|---|
Scientific classification | |
Kingdom: | Animalia |
Phylum: | Arthropoda |
Class: | Insecta |
Order: | Hymenoptera |
Family: | Formicidae |
Subfamily: | Formicinae |
Genus: | |
Species: | A. gracilipes |
Anoplolepis gracilipes , 1857 | |
Synonyms | |
Formica longipes,Plagiolepis longipes,Anoplolepis longipes |
Жовта божевільна мураха в розмовній мові отримала модифікатор «божевільна» через те, що мурашка нерівно рухається, коли її турбують. Його довгі ноги та вусики роблять його одним із найбільших інвазивних видів мурах у світі.
Як і деякі інші інвазивні мурахи, такі як червона імпортована вогняна мураха (Solenopsis invicta), великоголова мураха (Pheidole megacephala), мала вогняна мураха (Wasmannia auropunctata) і аргентинська мураха (Linepithema humile), жовта божевільна мураха це «мураха-бродяга», вид, який легко приживається та стає домінуючим у новому середовищі існування завдяки таким рисам, як агресія до інших видів мурах, незначна агресія до представників свого виду, ефективне залучення та великий розмір колонії.
Він входить до списку «сотні найгірших інвазивних видів у світі», складеного Міжнародним союзом охорони природи (МСОП), він вторгся в екосистеми від Гаваїв до Сейшельських островів і сформував суперколонії на острові Різдва в Індійському океані.
Фізіологія
Anoplolepis gracilipes — це відносно велика мураха від жовтого до помаранчевого кольору з довгими ногами, великими очима та надзвичайно довгими вусиками.
Хоча A. gracilipes є єдиним інвазивним видом у роду Anoplolepis, є кілька інших родів, за який його можна помилково прийняти. І Leptomyrmex, і Oecophylla можна сплутати з Anoplolepis через їхні схожі розміри та дуже довгі кінцівки. Anoplolepis можна відрізнити від Leptomyrmex за наявністю ацидопору, тоді як Anoplolepis можна відрізнити від Oecophylla за більш компактним черешком. Хоча обидва ці роди зустрічаються в тихоокеанському регіоні, жоден не містить інвазивних видів.
Кілька видів інвазивних мурах, що належать до родів Camponotus і Paratrechina, можуть виглядати схожими на A. gracilipes. Хоча деякі інвазивні види Pheidole також можуть мати тонке тіло з довгими ногами та довгими вусиками, вони можуть бути відокремлені від A. gracilipes двосегментованим поясом.
A. gracilipes широко поширений у тропіках, а популяції особливо щільні в тихоокеанському регіоні. Вид найбільш сумно відомий тим, що спричинив екологічний «розпад» острова Різдва. Хоча A. gracilipes широко поширений у Тихому океані, він може завдати значної шкоди місцевому біологічному різноманіттю. Заохочуються жорсткі карантинні заходи, щоб запобігти поширенню на нові населені пункти.
Географічний ареал і поширення
Природним середовищем проживання жовтих божевільних мурашок є вологі тропічні низовини Південно-Східної Азії та прилеглі території та острови в Індійському та Тихому океанах. Він був завезений у широкий спектр тропічних і субтропічних середовищ, включаючи північну Австралію, деякі острови Карибського басейну, деякі острови Індійського океану (Сейшельські острови, Мадагаскар, Маврикій, Реюньйон, Кокосові острови та острови Різдва) і деякі острови Тихого океану (Нова Каледонія, Гаваї, Французька Полінезія, Окінава, Вануату, Мікронезія, атол Джонстон і архіпелаг Галапагос). Відомо, що цей вид займає такі сільськогосподарські системи, як коричні, цитрусові, кавові та кокосові плантації. Оскільки жовті божевільні мурахи мають загальні звички гніздування, вони можуть розсіюватися за допомогою вантажівок, човнів та інших видів людського транспорту.
Дієта
A. gracilipes був описаний як «хижак, який шукає стіття», демонструючи широкий раціон, характерний для багатьох інвазивних видів. Він споживає різноманітну їжу, включаючи зерно, насіння, членистоногих і гнилі речовини, такі як трупи хребетних. Повідомлялося, що вони нападають і розчленовують безхребетних, таких як малі ізоподи, багатоногі молюски, павукоподібні, наземні краби, дощові черв'яки та комахи.
Як і всім мурахам, A. gracilipes необхіжне багате на білок джерело їжі для королеви, щоб та могла відкладати яйця, і вуглеводи як енергію для робочих особин. Вони отримують вуглеводи з рослинного нектару та комах, що виробляють медяну росу, особливо щитівок, попелиць та інших Sternorrhyncha. Дослідження показують, що божевільні мурахи настільки покладаються на лускокрилих комах, що їх дефіцит може фактично обмежити зростання популяції мурах.
Мутуалізм
Божевільні мурахи отримують значну частину своїх харчових потреб від лускокрилих комах, серйозних шкідників рослин, які харчуються соком дерев і виділяють медяну росу, солодку рідину. Мурахи їдять медову росу, а натомість захищають луску від своїх ворогів і розносять її серед дерев, приклад мутуалізму. Нез'їдена мурахами медвяна роса стікає на дерева та сприяє розвитку сажистої плісняви на листі та стеблах. Це надає рослинам потворний чорний вигляд і знижує їх здоров'я та силу.
Мурахи захищають комах, «виховуючи» рухливі стадії повзунів і захищаючи їх від природних ворогів. Експерименти показали, що цей зв'язок настільки сильний, що в середовищах, де A. gracilipes було видалено, щільність щитівок знизилася на 67 % протягом 11 тижнів і до нуля через 12 місяців.
Примітки
- Anoplolepis gracilipes. Global Invasive Species Database. ISSG.
- Davies, Ella. Battle of the Ants. BBC. BBC. Процитовано 5 серпня 2021.
- One Remote Island's Battle Against Acid-Spewing Ants. Audubon (англ.). 26 червня 2015. Процитовано 2 квітня 2022.
- . Архів оригіналу за 29 липня 2008.
- Kirschenbaum, R. and Grace, J. K. 2008. Agonistic responses of the tramp ants Anoplolepis gracilipes, Pheidole megacephala, Linepithema humile, and Wasmannia auropunctata (Hymenoptera: Formicidae) (PDF). Sociobiology. 51 (3): 673—84.
- One Hundred of the World's Worst Invasive Alien Species. Global Invasive Species Database. Invasive Species Specialist Group (ISSG), IUCN Species Survival Commission.
- O'Dowd, Dennis J.; Green, Peter T.; Lake, P. S. (2003). Invasional 'meltdown' on an oceanic island (PDF). Ecology Letters. 6 (9): 812—817. doi:10.1046/j.1461-0248.2003.00512.x.
- Anoplolepis gracilipes. The Global Ant Biodiversity Informatics (GABI) database. Процитовано 23 січня 2019.
- Holoway D.A., David A.; Lach, Lori; Suarez, Andrew V.; Tsutsui, Neil D.; Case, Ted J. (2002). The causes and consequences of ant invasions. Annual Review of Ecology and Systematics. 33: 181—233. doi:10.1146/annurev.ecolsys.33.010802.150444.
- McGlynn T.P., Terrence P. (1999). The Worldwide Transfer of Ants: Geographical Distribution and Ecological Invasions. Journal of Biogeography. 26 (3): 535—548. doi:10.1046/j.1365-2699.1999.00310.x.
- O’Dowd D.J. (1999). Crazy Ant Attack. Wingspan. 9 (2): 7.
- Ness, J.H.; Bronstein, J.L. та ін. (2004). The Effects of Invasive Ants on Prospective ant Mutualists. Biological Invasions. 6 (4): 445—461. doi:10.1023/B:BINV.0000041556.88920.dd.
- Abbott, Kirsti L.; Green, Peter T. та ін. (2007). Collapse of an ant-scale mutualism in a rainforest on Christmas Island. Oikos. 116 (7): 1238—1246. doi:10.1111/j.0030-1299.2007.15629.x.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhovta bozhevilna muraha Anoplolepis gracilipes takozh vidoma yak dovgonoga muraha abo maldivska muraha ye vidom murah yakij yak vvazhayut pohodit iz Zahidnoyi Afriki chi Aziyi Yih vipadkovo zavezli v tropiki Anoplolepis gracilipes Scientific classification Kingdom Animalia Phylum Arthropoda Class Insecta Order Hymenoptera Family Formicidae Subfamily Formicinae Genus Species A gracilipes Anoplolepis gracilipes 1857 Synonyms Formica longipes Plagiolepis longipes Anoplolepis longipes Zhovta bozhevilna muraha v rozmovnij movi otrimala modifikator bozhevilna cherez te sho murashka nerivno ruhayetsya koli yiyi turbuyut Jogo dovgi nogi ta vusiki roblyat jogo odnim iz najbilshih invazivnih vidiv murah u sviti Yak i deyaki inshi invazivni murahi taki yak chervona importovana vognyana muraha Solenopsis invicta velikogolova muraha Pheidole megacephala mala vognyana muraha Wasmannia auropunctata i argentinska muraha Linepithema humile zhovta bozhevilna muraha ce muraha brodyaga vid yakij legko prizhivayetsya ta staye dominuyuchim u novomu seredovishi isnuvannya zavdyaki takim risam yak agresiya do inshih vidiv murah neznachna agresiya do predstavnikiv svogo vidu efektivne zaluchennya ta velikij rozmir koloniyi Vin vhodit do spisku sotni najgirshih invazivnih vidiv u sviti skladenogo Mizhnarodnim soyuzom ohoroni prirodi MSOP vin vtorgsya v ekosistemi vid Gavayiv do Sejshelskih ostroviv i sformuvav superkoloniyi na ostrovi Rizdva v Indijskomu okeani FiziologiyaAnoplolepis gracilipes ce vidnosno velika muraha vid zhovtogo do pomaranchevogo koloru z dovgimi nogami velikimi ochima ta nadzvichajno dovgimi vusikami Hocha A gracilipes ye yedinim invazivnim vidom u rodu Anoplolepis ye kilka inshih rodiv za yakij jogo mozhna pomilkovo prijnyati I Leptomyrmex i Oecophylla mozhna splutati z Anoplolepis cherez yihni shozhi rozmiri ta duzhe dovgi kincivki Anoplolepis mozhna vidrizniti vid Leptomyrmex za nayavnistyu acidoporu todi yak Anoplolepis mozhna vidrizniti vid Oecophylla za bilsh kompaktnim chereshkom Hocha obidva ci rodi zustrichayutsya v tihookeanskomu regioni zhoden ne mistit invazivnih vidiv Kilka vidiv invazivnih murah sho nalezhat do rodiv Camponotus i Paratrechina mozhut viglyadati shozhimi na A gracilipes Hocha deyaki invazivni vidi Pheidole takozh mozhut mati tonke tilo z dovgimi nogami ta dovgimi vusikami voni mozhut buti vidokremleni vid A gracilipes dvosegmentovanim poyasom A gracilipes shiroko poshirenij u tropikah a populyaciyi osoblivo shilni v tihookeanskomu regioni Vid najbilsh sumno vidomij tim sho sprichiniv ekologichnij rozpad ostrova Rizdva Hocha A gracilipes shiroko poshirenij u Tihomu okeani vin mozhe zavdati znachnoyi shkodi miscevomu biologichnomu riznomanittyu Zaohochuyutsya zhorstki karantinni zahodi shob zapobigti poshirennyu na novi naseleni punkti Geografichnij areal i poshirennyaMertvogo gekona tyagnut zhovti bozhevilni murahi Indiya Prirodnim seredovishem prozhivannya zhovtih bozhevilnih murashok ye vologi tropichni nizovini Pivdenno Shidnoyi Aziyi ta prilegli teritoriyi ta ostrovi v Indijskomu ta Tihomu okeanah Vin buv zavezenij u shirokij spektr tropichnih i subtropichnih seredovish vklyuchayuchi pivnichnu Avstraliyu deyaki ostrovi Karibskogo basejnu deyaki ostrovi Indijskogo okeanu Sejshelski ostrovi Madagaskar Mavrikij Reyunjon Kokosovi ostrovi ta ostrovi Rizdva i deyaki ostrovi Tihogo okeanu Nova Kaledoniya Gavayi Francuzka Polineziya Okinava Vanuatu Mikroneziya atol Dzhonston i arhipelag Galapagos Vidomo sho cej vid zajmaye taki silskogospodarski sistemi yak korichni citrusovi kavovi ta kokosovi plantaciyi Oskilki zhovti bozhevilni murahi mayut zagalni zvichki gnizduvannya voni mozhut rozsiyuvatisya za dopomogoyu vantazhivok chovniv ta inshih vidiv lyudskogo transportu DiyetaA gracilipes zhovti bozhevilni murahi tyagnut mertvogo targana do svogo gnizda v Ponpeyi Federativni Shtati Mikroneziyi A gracilipes buv opisanij yak hizhak yakij shukaye stittya demonstruyuchi shirokij racion harakternij dlya bagatoh invazivnih vidiv Vin spozhivaye riznomanitnu yizhu vklyuchayuchi zerno nasinnya chlenistonogih i gnili rechovini taki yak trupi hrebetnih Povidomlyalosya sho voni napadayut i rozchlenovuyut bezhrebetnih takih yak mali izopodi bagatonogi molyuski pavukopodibni nazemni krabi doshovi cherv yaki ta komahi Yak i vsim muraham A gracilipes neobhizhne bagate na bilok dzherelo yizhi dlya korolevi shob ta mogla vidkladati yajcya i vuglevodi yak energiyu dlya robochih osobin Voni otrimuyut vuglevodi z roslinnogo nektaru ta komah sho viroblyayut medyanu rosu osoblivo shitivok popelic ta inshih Sternorrhyncha Doslidzhennya pokazuyut sho bozhevilni murahi nastilki pokladayutsya na luskokrilih komah sho yih deficit mozhe faktichno obmezhiti zrostannya populyaciyi murah MutualizmBozhevilni murahi otrimuyut znachnu chastinu svoyih harchovih potreb vid luskokrilih komah serjoznih shkidnikiv roslin yaki harchuyutsya sokom derev i vidilyayut medyanu rosu solodku ridinu Murahi yidyat medovu rosu a natomist zahishayut lusku vid svoyih vorogiv i roznosyat yiyi sered derev priklad mutualizmu Nez yidena murahami medvyana rosa stikaye na dereva ta spriyaye rozvitku sazhistoyi plisnyavi na listi ta steblah Ce nadaye roslinam potvornij chornij viglyad i znizhuye yih zdorov ya ta silu Murahi zahishayut komah vihovuyuchi ruhlivi stadiyi povzuniv i zahishayuchi yih vid prirodnih vorogiv Eksperimenti pokazali sho cej zv yazok nastilki silnij sho v seredovishah de A gracilipes bulo vidaleno shilnist shitivok znizilasya na 67 protyagom 11 tizhniv i do nulya cherez 12 misyaciv PrimitkiAnoplolepis gracilipes Global Invasive Species Database ISSG Davies Ella Battle of the Ants BBC BBC Procitovano 5 serpnya 2021 One Remote Island s Battle Against Acid Spewing Ants Audubon angl 26 chervnya 2015 Procitovano 2 kvitnya 2022 Arhiv originalu za 29 lipnya 2008 Kirschenbaum R and Grace J K 2008 Agonistic responses of the tramp ants Anoplolepis gracilipes Pheidole megacephala Linepithema humile and Wasmannia auropunctata Hymenoptera Formicidae PDF Sociobiology 51 3 673 84 One Hundred of the World s Worst Invasive Alien Species Global Invasive Species Database Invasive Species Specialist Group ISSG IUCN Species Survival Commission O Dowd Dennis J Green Peter T Lake P S 2003 Invasional meltdown on an oceanic island PDF Ecology Letters 6 9 812 817 doi 10 1046 j 1461 0248 2003 00512 x Anoplolepis gracilipes The Global Ant Biodiversity Informatics GABI database Procitovano 23 sichnya 2019 Holoway D A David A Lach Lori Suarez Andrew V Tsutsui Neil D Case Ted J 2002 The causes and consequences of ant invasions Annual Review of Ecology and Systematics 33 181 233 doi 10 1146 annurev ecolsys 33 010802 150444 McGlynn T P Terrence P 1999 The Worldwide Transfer of Ants Geographical Distribution and Ecological Invasions Journal of Biogeography 26 3 535 548 doi 10 1046 j 1365 2699 1999 00310 x O Dowd D J 1999 Crazy Ant Attack Wingspan 9 2 7 Ness J H Bronstein J L ta in 2004 The Effects of Invasive Ants on Prospective ant Mutualists Biological Invasions 6 4 445 461 doi 10 1023 B BINV 0000041556 88920 dd Abbott Kirsti L Green Peter T ta in 2007 Collapse of an ant scale mutualism in a rainforest on Christmas Island Oikos 116 7 1238 1246 doi 10 1111 j 0030 1299 2007 15629 x