Церква Пресвятого Серця Христового і монастир Різдва Христового — культова споруда та обитель отців Василіян, пам'ятка історії і архітектури в місті Жовква Львівської області, Україна. Один з найцікавіших українських храмів, славний своїм стінописом, що поєднує біблійні мотиви з національно-історичними.
Монастир Різдва Христового | ||||
---|---|---|---|---|
Вигляд на монастирську церкву Пресвятого Серця Христового з центральної площі міста | ||||
50°03′26″ пн. ш. 23°58′10″ сх. д. / 50.05722° пн. ш. 23.96944° сх. д. | ||||
Статус | пам'ятка архітектури, діючий монастир | |||
Країна | Україна | |||
Розташування | Львівська область, м. Жовква, вул. Василіанська, 4 | |||
Конфесія | УГКЦ | |||
Єпархія | Сокальсько-Жовківська єпархія УГКЦ | |||
Орденська приналежність | ЧСВВ | |||
Архітектурний стиль | ренесанс, еклектика | |||
Архітектор | Едгар Ковач | |||
Засновник | Станіслав Жолкевський | |||
Перша згадка | 1612 | |||
Будівництво | 1612 — 1682 | |||
Реліквії | мощі святого мученика Партенія | |||
Настоятель | о. Веніамин Чернега, ЧСВВ | |||
Церква Пресвятого Серця Христового і монастир Різдва Христового (Жовква) (Україна) | ||||
Церква Пресвятого Серця Христового і монастир Різдва Христового у Вікісховищі |
Ця стаття потребує для відповідності Вікіпедії. |
Історія
Православна церква Різдва Христового в Жовкві, згідно зі згадками в документах, стояла на цьому місці ще перед заснуванням міста. Можливо, храм стояв на місці боярських чи княжих палат — принаймні, місце, на якому він стоїть, є найвищою точкою Жовкви і околиць. Коли 1594 року власник Винник коронний гетьман Станіслав Жолкевський почав будувати біля свого містечка нове місто, архітектори майбутньої Жовкви гармонійно вписали руську святиню в європейську забудову майбутньої гетьманської резиденції.
Перша згадка про храм датується 1612 роком, коли Жолкевський наказує «для примноження слави Божої і оздоби релігії грецької» розібрати стару церкву, яка «старістю своєю ушкоджена» — отже, нараховувала не якихось там двадцять років життя. На місці старого храму мав бути зведений новий, мурований. Як і уся Жовква, нова церква Різдва Христового була зведена в ренесансному стилі — хрестоподібна в плані, з високою навою, вузькими вікнами та напівкруглою банею. За зовнішнім виглядом церква виявилася подібною до храму св. Лаврентія, головного католицького храму міста, майбутньої усипальні родини Жолкевських. Завершили будівництво наприкінці XVII століття, за часів (і за підтримки) правнука Жолкевського — короля Яна ІІІ Собеського.
1680 року львівський єпископ Йосиф Шумлянський засновує при церкві монастир, який 1753 року став . Згодом під опікою монастиря опинились церква святої Трійці в Жовкві, Різдва Богородиці на Винниках та собору св. Архистратига Михаїла.
1903 року під час святкування 300 років Магдебурзького права Жовкви церкву перебудовують за проєктом Едгара Ковача. Старий вівтар розібрали і до первісної ренесансної нави додали новий трансепт з куполом та вівтарем, що зробило церкву вдвічі більшою. Нове обличчя церкви стало цілком еклектичним — круглий ребристий купол на барабані з великими круглими «ілюмінаторами» та маленькими маківками з хрестами, що обрамляють купол, величезні напівкруглі вікна і навіть кельтські хрести на рогах трансепту. Новий храм освятили на честь Серця Христового, хоча весь монастир зберігав первісну назву Різдва Христового.
Під час Польсько-української війни 1918—1919 поляки відправили жовківських монахів на чотири місяці до концтабору в Домб'є, а монастир пограбували. Пізніше в рамках пацифікації польська влада час від часу вилучала монастирські видання, а жандарми грабували та підпалювали монастирські землі.
З приходом радянської влади 1944 року монастир закрили і перетворили на катівні НКВС. Згодом в келіях розмістили російську школу, куди ходили діти військових (яких в місті стало більше ніж мирних жителів). З 1946 року Українська греко-католицька церква була заборонена, і храм передали у власність РПЦ. Лише 1989 року, коли греко-католики вийшли з підпілля, їм повернули монастирський комплекс. З того часу розпочинається поступова реставрація монастирських будівель, яка триває й досі.
Жовківська іконописна школа
У середині XVII століття при церковному братстві була заснована Жовківська іконописна школа на чолі з художником Іваном Рутковичем. Руткович та його учні творили в дусі українського бароко, вдало поєднуючи традиції давньоруського іконопису з філософськими ідеями та мистецькими тенденціями Ренесансу та раннього бароко. Іконам школи Рутковича притаманні гуманістичне трактування постатей святих, багата і яскрава колористика, сміливе вирішення багатьох композицій, бездоганність малюнку. Учень Рутковича — війт Жовкви Василь Петранович — відомий як видатний портретист та неперевершений різьбяр.
Іконостас, створений I. Рутковичем для церкви Різдва Христового, зараз прикрашає експозицію Національного музею ім. Шептицького у Львові. Твори Рутковича та його учнів збереглися також у жовківських церквах Пресвятої Трійці, Різдва Богородиці, багатьох сільських церквах Жовківщини, а також у збірках Львівського Музею релігії.
Також тут творив о. Самсон Скрипецький.
Мощі святого Партенія
У церкві Серця Христового перебувають мощі святого Партенія — ранньохристиянського мученика, закатованого в Римі у 250 р. Коли у 1691 році до Жовкви перебрався митрополит Досифей, він привіз з собою мощі святого Йоана Сочавського — напівлегендарного мученика, який нібито був закатований у XIV ст. у місті БілгородІ-Дністровському мусульманською владою за доносом римо-католиків. Митрополит, утікаючи з Сучави, забрав мощі зі собою, щоб вони не дісталися туркам. Потім Досифей поїхав до Москви, але мощі з собою на забрав, а залишив їх у Жовкві, де вони зберігались до 1784 року, коли частина Молдавії увійшла до складу Монархії Габсбургів (з 1804 року Австрійської імперії). Тоді на прохання мешканців Сучави австрійська влада повернула мощі св. Івана назад до цього міста. Остерігаючись обурення жовківчан, влада забирала мощі з монастиря під охороною солдатів. Щоб «підсолодити пігулку», невдовзі до василіянського монастиря перенесли інші мощі — святого Партенія.
Стінопис у церкві
У 1910 році капличку при храмі розписав молодий художник Юліан Буцманюк. 25-річний митець, учень Модеста Сосенка, приємно здивував і ченців, і колег по цеху незвичним трактуванням традиційних для церковного стінопису сюжетів. Найбільш вражає «Богородиця з дітьми», на якій і маленький Ісус, і діти біля ніг Богородиці вдягнуті в український стрій. В українській сорочці зображений і архистратиг Михаїл на вітражі.
Стінопис в каплиці став подією в мистецькому житті не лише української спільноти Жовкви, а й всієї Галичини. На молодого художника звернув увагу митрополит Андрей Шептицький, який посприяв його навчанню у Краківській академії мистецтв, а згодом профінансував поїздку до Італії.
У 1930-х роках Юліан Буцманюк поновив роботу над стінописом в жовківському храмі. Він ще більше розвинув національну тему — склепіння храму прикрашають фрески на тему козаччини та українських визвольних змагань. Головні мотиви — примирення та злука українців різних регіонів і конфесій: в композиції «Берестейська Унія» під св. Йосафатом Кунцевичем поруч стоять православні та греко-католицькі герої, Йосиф Рутський та Петро Сагайдачний, Іпатій Потій та Костянтин Острозький.
На фресці «Акт Злуки» біля ніг Божої Матері зображені краєвиди Києва та Львова, а під ними — герої УНР та ЗУНР: Петлюра, Скоропадський, Грушевський, Вітовський, Левицький, січовики та пластуни. В центрі композиції — Андрей Шептицький, що молиться за волю і єдність України і дівчина з хлопчиком, що символізують Голодомор.
Друга Світова війна та радянська окупація не дали змоги Буцманюку докінчити справу — він тільки намітив фігури та орнамент різкими мазками, не досягши такої ретельності малюнку, як в каплиці. І розписати він встиг лише половину храму — від більшовиків Юліан Буцманюк тікав до Кракова, до Мюнхена, згодом — до Канади.
За радянських часів храм передали Російській православній церкві. Нові господарі знищили все, що не збігалось з московськими традиціями та радянською ідеологією, — сцени з життя св. Йосафата, Акт Злуки та деякі інші сюжети. Тільки у 1989 році, коли храм повернули греко-католикам, історичний інтер'єр храму відновили, і історія національного відродження на стінах храму знову приваблює туристів та самих жовківчан.
Цікаві факти з історії монастиря
- Жовква була побудована як ренесансне «ідеальне» місто, і архітектор, що будував Жовкву (а це був Павло Щасливий), вирішив розташувати усі головні будівлі міста відповідно до органів людського тіла. Замок був головою, Ринкова площа з ратушею — шлунком, міські брами — руками і ногами. Церква Різдва Христового разом з церквою святого Лаврентія утворювала серце. Як і серце людини, серце Жовкви складалося з двох половинок, що підкреслювало єдність Христової Церкви.
- Є цілком вагомі припущення, що в церкві Різдва Христового був охрещений Богдан Хмельницький та потім навчався у школі при ній. Довести це поки що неможливо — бракує документів. Проте 1594 року Станіслав Жолкевський прийняв на службу в Жовкві Михайла Хмельницького, в якого наступного року народився син Богдан (отже, майбутній герой Визвольної війни народився в Жовкві). На той момент церква Різдва Христового була єдиним православним храмом у місті, крім парафії Івана Хрестителя на Винниках.
- Історія з прийняттям унії жовківського храму досить темна та тісно пов'язана з перетворенням церкви на монастир[]. Вважається, що монастирем церква стала саме з приїздом до Жовкви молдавського митрополита Досифея. Проте є відомості, що 1682 року львівський архієпископ Йосиф Шумлянський засновує при жовківській церкві Різдва Христового василіянський монастир (до речі, першу унійну громаду на території Львівської архієпархії). Можливо, тут мова йде про інший храм з такою самою назвою, який василіяни побудували в Жовкві. Можливо, король просто поселив митрополита при найкращій церкві східного обряду в своїй резиденції, змусивши василіян трохи посунутись. Тим більше, що терпіти їм довелося недовго — сам Досифей нове місце свого перебування вважав тимчасовим, і затримався він тут лише на п'ять років — у 1696 році митрополит їде до Москви на запрошення царя Петра 1. Так чи інакше, Шумлянський згадує 1701 року в Жовкві дві парафії — Різдва Христового (у центрі міста) та Івана Хрестителя (на Винниках), вказуючи що обидва храми прийняли унію. Отож, на межі XVII—XVIII століть храмом Різдва Христового вже опікувались василіяни.
- Південний фасад церкви прикрашає ренесансний різьблений кам'яний портал з гербом Собеських. Портал цей дуже подібний до порталів у сусідній церкві св. Лаврентія. Вважається, що його перенесли сюди з цієї церкви, коли у стіні латинського храму поховали двох синів короля Йоана Собеського — Якова і Костянтина. Прах королевичів замурували у стіні на тому місці, де був один з входів до храму[]. Отже, вишуканий ренесансний портал вже не був потрібним парафіянам. Тому священики храму (а може, і уряд міста) вирішили перенести портал до церкви Різдва Христового, яка подібних прикрас не мала.
- У 1895 році при монастирі було засновано друкарню. Згодом за сприянням митрополита А. Шептицького друкарню було розширено та обладнано сучасними (як на ті часи) друкарськими машинами. Жовківська друкарня отців Василіян стала мало не найбільшою українською друкарнею в світі — тут видавали свої твори Дмитро Донцов, Іван Крип'якевич, Володимир Кубійович, Іван Огієнко та інші видатні українські письменники та вчені.
- У 2002 році під час ремонту в келіях і коридорах монастиря жовківські василіяни знайшли понад двісті скелетів, у тім числі 45 дитячих. Проведена експертиза довела, що ці люди були закатовані радянською владою в післявоєнний час. Адже в другій половині 1940-х років у колишньому монастирі певний час був розташований штаб НКВС, працівники якого знищували населення «стахановськими темпами»… Зараз ці жертви радянського терору перепоховані на міському цвинтарі.
Зі спогадів Василя Григоровича-Барського
…пішли ми за три милі від Львова до містечка Жовкова, де знаходяться мощі святого Іоана Сочавського. Прийшли ми до тамтешніх іноків, що живуть при храмі з тими мощами. Нас чесно прийняв з вечора ігумен, належно примістивши нас і задовольнивши; з ранку нас покликали до Божої служби і ми знову пішли до ігумена, який знову пригостив нас доброю трапезою. Містечко Жовков славиться також тим, що тут часто бував польський король Іоан ІІІ Собеський, де й палац його є.
- Ю. Буцманюк. Б. Хмельницький, І. Вишенський, І. Мазепа, Г. Гулевичівна та інші видатні православні України
- Мозаїка на фасаді храму
- Фрагмент стінопису
- Покрова. Герої визвольних змагань
- Архангел Гавриїл
- Фрагмент стінопису
Примітки
- Бакович О.. Майстри сакрального образотворчого мистецтва Західного Поділля другої половини XVIII століття // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Сер. Мистецтвознавство / редкол.: М. Є. Станкевич, О. М. Голубець, Л. А. Кондрацька [та ін.] ; голов. ред. О. С. Смоляк. — Тернопіль : ТНПУ, 2014. — Вип. 1. — С. 221.
- Однак у XIV ст. мусульман у Білгороді-Дністровському ще не було, тому це радше легенда. Так чи інакше, Йоан Сочавський став національним молдавським святим
Посилання
- Історія монастиря в Жовкві [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Cerkva Presvyatogo Sercya Hristovogo i monastir Rizdva Hristovogo kultova sporuda ta obitel otciv Vasiliyan pam yatka istoriyi i arhitekturi v misti Zhovkva Lvivskoyi oblasti Ukrayina Odin z najcikavishih ukrayinskih hramiv slavnij svoyim stinopisom sho poyednuye biblijni motivi z nacionalno istorichnimi Monastir Rizdva HristovogoViglyad na monastirsku cerkvu Presvyatogo Sercya Hristovogo z centralnoyi ploshi mista50 03 26 pn sh 23 58 10 sh d 50 05722 pn sh 23 96944 sh d 50 05722 23 96944Statuspam yatka arhitekturi diyuchij monastirKrayina Ukrayina ISO3166 1 alpha 3 UKR ISO3166 1 cifrovij 804 RoztashuvannyaLvivska oblast m Zhovkva vul Vasilianska 4KonfesiyaUGKCYeparhiyaSokalsko Zhovkivska yeparhiya UGKCOrdenska prinalezhnistChSVVArhitekturnij stilrenesans eklektikaArhitektorEdgar KovachZasnovnikStanislav ZholkevskijPersha zgadka1612Budivnictvo1612 1682Relikviyimoshi svyatogo muchenika ParteniyaNastoyatelo Veniamin Chernega ChSVVCerkva Presvyatogo Sercya Hristovogo i monastir Rizdva Hristovogo Zhovkva Ukrayina Cerkva Presvyatogo Sercya Hristovogo i monastir Rizdva Hristovogo u Vikishovishi Cya stattya potrebuye uporyadkuvannya dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin IstoriyaCerkva v XIX stolitti Pravoslavna cerkva Rizdva Hristovogo v Zhovkvi zgidno zi zgadkami v dokumentah stoyala na comu misci she pered zasnuvannyam mista Mozhlivo hram stoyav na misci boyarskih chi knyazhih palat prinajmni misce na yakomu vin stoyit ye najvishoyu tochkoyu Zhovkvi i okolic Koli 1594 roku vlasnik Vinnik koronnij getman Stanislav Zholkevskij pochav buduvati bilya svogo mistechka nove misto arhitektori majbutnoyi Zhovkvi garmonijno vpisali rusku svyatinyu v yevropejsku zabudovu majbutnoyi getmanskoyi rezidenciyi Persha zgadka pro hram datuyetsya 1612 rokom koli Zholkevskij nakazuye dlya primnozhennya slavi Bozhoyi i ozdobi religiyi greckoyi rozibrati staru cerkvu yaka staristyu svoyeyu ushkodzhena otzhe narahovuvala ne yakihos tam dvadcyat rokiv zhittya Na misci starogo hramu mav buti zvedenij novij murovanij Yak i usya Zhovkva nova cerkva Rizdva Hristovogo bula zvedena v renesansnomu stili hrestopodibna v plani z visokoyu navoyu vuzkimi viknami ta napivkrugloyu baneyu Za zovnishnim viglyadom cerkva viyavilasya podibnoyu do hramu sv Lavrentiya golovnogo katolickogo hramu mista majbutnoyi usipalni rodini Zholkevskih Zavershili budivnictvo naprikinci XVII stolittya za chasiv i za pidtrimki pravnuka Zholkevskogo korolya Yana III Sobeskogo Poshtivka z cerkvoyu 1680 roku lvivskij yepiskop Josif Shumlyanskij zasnovuye pri cerkvi monastir yakij 1753 roku stav Zgodom pid opikoyu monastirya opinilis cerkva svyatoyi Trijci v Zhovkvi Rizdva Bogorodici na Vinnikah ta soboru sv Arhistratiga Mihayila Cerkva pislya perebudovi 1903 roku pid chas svyatkuvannya 300 rokiv Magdeburzkogo prava Zhovkvi cerkvu perebudovuyut za proyektom Edgara Kovacha Starij vivtar rozibrali i do pervisnoyi renesansnoyi navi dodali novij transept z kupolom ta vivtarem sho zrobilo cerkvu vdvichi bilshoyu Nove oblichchya cerkvi stalo cilkom eklektichnim kruglij rebristij kupol na barabani z velikimi kruglimi ilyuminatorami ta malenkimi makivkami z hrestami sho obramlyayut kupol velichezni napivkrugli vikna i navit keltski hresti na rogah transeptu Novij hram osvyatili na chest Sercya Hristovogo hocha ves monastir zberigav pervisnu nazvu Rizdva Hristovogo Pid chas Polsko ukrayinskoyi vijni 1918 1919 polyaki vidpravili zhovkivskih monahiv na chotiri misyaci do konctaboru v Domb ye a monastir pograbuvali Piznishe v ramkah pacifikaciyi polska vlada chas vid chasu viluchala monastirski vidannya a zhandarmi grabuvali ta pidpalyuvali monastirski zemli Z prihodom radyanskoyi vladi 1944 roku monastir zakrili i peretvorili na kativni NKVS Zgodom v keliyah rozmistili rosijsku shkolu kudi hodili diti vijskovih yakih v misti stalo bilshe nizh mirnih zhiteliv Z 1946 roku Ukrayinska greko katolicka cerkva bula zaboronena i hram peredali u vlasnist RPC Lishe 1989 roku koli greko katoliki vijshli z pidpillya yim povernuli monastirskij kompleks Z togo chasu rozpochinayetsya postupova restavraciya monastirskih budivel yaka trivaye j dosi Zhovkivska ikonopisna shkolaU seredini XVII stolittya pri cerkovnomu bratstvi bula zasnovana Zhovkivska ikonopisna shkola na choli z hudozhnikom Ivanom Rutkovichem Rutkovich ta jogo uchni tvorili v dusi ukrayinskogo baroko vdalo poyednuyuchi tradiciyi davnoruskogo ikonopisu z filosofskimi ideyami ta misteckimi tendenciyami Renesansu ta rannogo baroko Ikonam shkoli Rutkovicha pritamanni gumanistichne traktuvannya postatej svyatih bagata i yaskrava koloristika smilive virishennya bagatoh kompozicij bezdogannist malyunku Uchen Rutkovicha vijt Zhovkvi Vasil Petranovich vidomij yak vidatnij portretist ta neperevershenij rizbyar Ikonostas stvorenij I Rutkovichem dlya cerkvi Rizdva Hristovogo zaraz prikrashaye ekspoziciyu Nacionalnogo muzeyu im Sheptickogo u Lvovi Tvori Rutkovicha ta jogo uchniv zbereglisya takozh u zhovkivskih cerkvah Presvyatoyi Trijci Rizdva Bogorodici bagatoh silskih cerkvah Zhovkivshini a takozh u zbirkah Lvivskogo Muzeyu religiyi Takozh tut tvoriv o Samson Skripeckij Moshi svyatogo ParteniyaU cerkvi Sercya Hristovogo perebuvayut moshi svyatogo Parteniya rannohristiyanskogo muchenika zakatovanogo v Rimi u 250 r Koli u 1691 roci do Zhovkvi perebravsya mitropolit Dosifej vin priviz z soboyu moshi svyatogo Joana Sochavskogo napivlegendarnogo muchenika yakij nibito buv zakatovanij u XIV st u misti BilgorodI Dnistrovskomu musulmanskoyu vladoyu za donosom rimo katolikiv Mitropolit utikayuchi z Suchavi zabrav moshi zi soboyu shob voni ne distalisya turkam Potim Dosifej poyihav do Moskvi ale moshi z soboyu na zabrav a zalishiv yih u Zhovkvi de voni zberigalis do 1784 roku koli chastina Moldaviyi uvijshla do skladu Monarhiyi Gabsburgiv z 1804 roku Avstrijskoyi imperiyi Todi na prohannya meshkanciv Suchavi avstrijska vlada povernula moshi sv Ivana nazad do cogo mista Osterigayuchis oburennya zhovkivchan vlada zabirala moshi z monastirya pid ohoronoyu soldativ Shob pidsoloditi pigulku nevdovzi do vasiliyanskogo monastirya perenesli inshi moshi svyatogo Parteniya Add caption hereStinopis u cerkviYulian Bucmanyuk Vnutrishnij dvir cerkvi Presvyatogo Sercya Hristovogo U 1910 roci kaplichku pri hrami rozpisav molodij hudozhnik Yulian Bucmanyuk 25 richnij mitec uchen Modesta Sosenka priyemno zdivuvav i chenciv i koleg po cehu nezvichnim traktuvannyam tradicijnih dlya cerkovnogo stinopisu syuzhetiv Najbilsh vrazhaye Bogorodicya z ditmi na yakij i malenkij Isus i diti bilya nig Bogorodici vdyagnuti v ukrayinskij strij V ukrayinskij sorochci zobrazhenij i arhistratig Mihayil na vitrazhi Stinopis v kaplici stav podiyeyu v misteckomu zhitti ne lishe ukrayinskoyi spilnoti Zhovkvi a j vsiyeyi Galichini Na molodogo hudozhnika zvernuv uvagu mitropolit Andrej Sheptickij yakij pospriyav jogo navchannyu u Krakivskij akademiyi mistectv a zgodom profinansuvav poyizdku do Italiyi U 1930 h rokah Yulian Bucmanyuk ponoviv robotu nad stinopisom v zhovkivskomu hrami Vin she bilshe rozvinuv nacionalnu temu sklepinnya hramu prikrashayut freski na temu kozachchini ta ukrayinskih vizvolnih zmagan Golovni motivi primirennya ta zluka ukrayinciv riznih regioniv i konfesij v kompoziciyi Berestejska Uniya pid sv Josafatom Kuncevichem poruch stoyat pravoslavni ta greko katolicki geroyi Josif Rutskij ta Petro Sagajdachnij Ipatij Potij ta Kostyantin Ostrozkij Geroyi kozackoyi dobi Na fresci Akt Zluki bilya nig Bozhoyi Materi zobrazheni krayevidi Kiyeva ta Lvova a pid nimi geroyi UNR ta ZUNR Petlyura Skoropadskij Grushevskij Vitovskij Levickij sichoviki ta plastuni V centri kompoziciyi Andrej Sheptickij sho molitsya za volyu i yednist Ukrayini i divchina z hlopchikom sho simvolizuyut Golodomor Druga Svitova vijna ta radyanska okupaciya ne dali zmogi Bucmanyuku dokinchiti spravu vin tilki namitiv figuri ta ornament rizkimi mazkami ne dosyagshi takoyi retelnosti malyunku yak v kaplici I rozpisati vin vstig lishe polovinu hramu vid bilshovikiv Yulian Bucmanyuk tikav do Krakova do Myunhena zgodom do Kanadi Pokrova Mitropolit A Sheptickij Golodomor Za radyanskih chasiv hram peredali Rosijskij pravoslavnij cerkvi Novi gospodari znishili vse sho ne zbigalos z moskovskimi tradiciyami ta radyanskoyu ideologiyeyu sceni z zhittya sv Josafata Akt Zluki ta deyaki inshi syuzheti Tilki u 1989 roci koli hram povernuli greko katolikam istorichnij inter yer hramu vidnovili i istoriya nacionalnogo vidrodzhennya na stinah hramu znovu privablyuye turistiv ta samih zhovkivchan Cikavi fakti z istoriyi monastiryaZhovkva bula pobudovana yak renesansne idealne misto i arhitektor sho buduvav Zhovkvu a ce buv Pavlo Shaslivij virishiv roztashuvati usi golovni budivli mista vidpovidno do organiv lyudskogo tila Zamok buv golovoyu Rinkova plosha z ratusheyu shlunkom miski brami rukami i nogami Cerkva Rizdva Hristovogo razom z cerkvoyu svyatogo Lavrentiya utvoryuvala serce Yak i serce lyudini serce Zhovkvi skladalosya z dvoh polovinok sho pidkreslyuvalo yednist Hristovoyi Cerkvi Ye cilkom vagomi pripushennya sho v cerkvi Rizdva Hristovogo buv ohreshenij Bogdan Hmelnickij ta potim navchavsya u shkoli pri nij Dovesti ce poki sho nemozhlivo brakuye dokumentiv Prote 1594 roku Stanislav Zholkevskij prijnyav na sluzhbu v Zhovkvi Mihajla Hmelnickogo v yakogo nastupnogo roku narodivsya sin Bogdan otzhe majbutnij geroj Vizvolnoyi vijni narodivsya v Zhovkvi Na toj moment cerkva Rizdva Hristovogo bula yedinim pravoslavnim hramom u misti krim parafiyi Ivana Hrestitelya na Vinnikah Istoriya z prijnyattyam uniyi zhovkivskogo hramu dosit temna ta tisno pov yazana z peretvorennyam cerkvi na monastir dzherelo Vvazhayetsya sho monastirem cerkva stala same z priyizdom do Zhovkvi moldavskogo mitropolita Dosifeya Prote ye vidomosti sho 1682 roku lvivskij arhiyepiskop Josif Shumlyanskij zasnovuye pri zhovkivskij cerkvi Rizdva Hristovogo vasiliyanskij monastir do rechi pershu unijnu gromadu na teritoriyi Lvivskoyi arhiyeparhiyi Mozhlivo tut mova jde pro inshij hram z takoyu samoyu nazvoyu yakij vasiliyani pobuduvali v Zhovkvi Mozhlivo korol prosto poseliv mitropolita pri najkrashij cerkvi shidnogo obryadu v svoyij rezidenciyi zmusivshi vasiliyan trohi posunutis Tim bilshe sho terpiti yim dovelosya nedovgo sam Dosifej nove misce svogo perebuvannya vvazhav timchasovim i zatrimavsya vin tut lishe na p yat rokiv u 1696 roci mitropolit yide do Moskvi na zaproshennya carya Petra 1 Tak chi inakshe Shumlyanskij zgaduye 1701 roku v Zhovkvi dvi parafiyi Rizdva Hristovogo u centri mista ta Ivana Hrestitelya na Vinnikah vkazuyuchi sho obidva hrami prijnyali uniyu Otozh na mezhi XVII XVIII stolit hramom Rizdva Hristovogo vzhe opikuvalis vasiliyani Pivdennij fasad cerkvi prikrashaye renesansnij rizblenij kam yanij portal z gerbom Sobeskih Portal cej duzhe podibnij do portaliv u susidnij cerkvi sv Lavrentiya Vvazhayetsya sho jogo perenesli syudi z ciyeyi cerkvi koli u stini latinskogo hramu pohovali dvoh siniv korolya Joana Sobeskogo Yakova i Kostyantina Prah korolevichiv zamuruvali u stini na tomu misci de buv odin z vhodiv do hramu dzherelo Otzhe vishukanij renesansnij portal vzhe ne buv potribnim parafiyanam Tomu svyasheniki hramu a mozhe i uryad mista virishili perenesti portal do cerkvi Rizdva Hristovogo yaka podibnih prikras ne mala U 1895 roci pri monastiri bulo zasnovano drukarnyu Zgodom za spriyannyam mitropolita A Sheptickogo drukarnyu bulo rozshireno ta obladnano suchasnimi yak na ti chasi drukarskimi mashinami Zhovkivska drukarnya otciv Vasiliyan stala malo ne najbilshoyu ukrayinskoyu drukarneyu v sviti tut vidavali svoyi tvori Dmitro Doncov Ivan Krip yakevich Volodimir Kubijovich Ivan Ogiyenko ta inshi vidatni ukrayinski pismenniki ta vcheni U 2002 roci pid chas remontu v keliyah i koridorah monastirya zhovkivski vasiliyani znajshli ponad dvisti skeletiv u tim chisli 45 dityachih Provedena ekspertiza dovela sho ci lyudi buli zakatovani radyanskoyu vladoyu v pislyavoyennij chas Adzhe v drugij polovini 1940 h rokiv u kolishnomu monastiri pevnij chas buv roztashovanij shtab NKVS pracivniki yakogo znishuvali naselennya stahanovskimi tempami Zaraz ci zhertvi radyanskogo teroru perepohovani na miskomu cvintari Zi spogadiv Vasilya Grigorovicha Barskogo pishli mi za tri mili vid Lvova do mistechka Zhovkova de znahodyatsya moshi svyatogo Ioana Sochavskogo Prijshli mi do tamteshnih inokiv sho zhivut pri hrami z timi moshami Nas chesno prijnyav z vechora igumen nalezhno primistivshi nas i zadovolnivshi z ranku nas poklikali do Bozhoyi sluzhbi i mi znovu pishli do igumena yakij znovu prigostiv nas dobroyu trapezoyu Mistechko Zhovkov slavitsya takozh tim sho tut chasto buvav polskij korol Ioan III Sobeskij de j palac jogo ye Yu Bucmanyuk B Hmelnickij I Vishenskij I Mazepa G Gulevichivna ta inshi vidatni pravoslavni Ukrayini Mozayika na fasadi hramu Fragment stinopisu Pokrova Geroyi vizvolnih zmagan Arhangel Gavriyil Fragment stinopisuPrimitkiBakovich O Majstri sakralnogo obrazotvorchogo mistectva Zahidnogo Podillya drugoyi polovini XVIII stolittya Naukovi zapiski Ternopilskogo nacionalnogo pedagogichnogo universitetu imeni Volodimira Gnatyuka Ser Mistectvoznavstvo redkol M Ye Stankevich O M Golubec L A Kondracka ta in golov red O S Smolyak Ternopil TNPU 2014 Vip 1 S 221 Odnak u XIV st musulman u Bilgorodi Dnistrovskomu she ne bulo tomu ce radshe legenda Tak chi inakshe Joan Sochavskij stav nacionalnim moldavskim svyatimPosilannyaIstoriya monastirya v Zhovkvi 5 bereznya 2016 u Wayback Machine