Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Житіє лат vita грец βίος староцерк слов житіе життя жанр християнської літератури біографія святого Збірник таких біогра

Житійна література

Житійна література

Житіє́ (лат. vita, грец. βίος, староцерк.-слов. житіе, «життя») — жанр християнської літератури, біографія святого. Збірник таких біографій — житія святих. Предмет вивчення агіографії.

Опис

Церковно-службовим призначенням житія обумовлювалася вимога суворого дотримання основних принципів жанру: герой житія мав слугувати зразком подвижника на славу церкви, в усьому бути подібним на інших святих.

Традиційною була така композиція житія:

  • розповідь про дитинство святого, що уникає ігор із дітьми, ревно віруючого
  • розповідь про його життя з подвигами благочестя і чудесами
  • розповідь про кончину і про посмертні чудеса.

Агіографи охоче запозичають з інших житій і сюжет, і окремі колізії. Однак героями житій були, як правило, реальні люди (за винятком житій перших християнських мучеників), і тому саме в житіях яскравіше, ніж в інших жанрах давньої української літератури, відбилося і реальне життя. Особливо сильно ця риса житій виявлялася в обов'язковому для них розподілі див. Більшість житійних чудес — це протокольно-діловий запис про зцілення хворих і стражденних людей від мощей святого або по молитві до нього, про допомогу святого людям у критичних ситуаціях. Але є серед них чимало яскравих гостросюжетних оповідань.

У житійних розповідях про подвижників-ченців знайшли відображення усні монастирські легенди, риси монастирського побуту, обставини взаємин монастиря зі світом, мирською владою, реальні історичні події. Житія засновників монастирів відбивають часом досить драматичні зіткнення засновника монастиря з місцевим населенням.

У ряді випадків за традиційними житійними колізіями ховаються живі людські почуття і взаємини. Досить характерний у цьому стосунку є епізод , присвяченого традиційному житійному положенню — відходові юнака, майбутнього святого, з дому до монастиря. Протидія матері Теодосія його богоугодному прагненню залишити світ і присвятити себе служінню Богові трактується автором як прояв ворожої волі, як результат диявольських намовлянь, але описується ним ця ситуація як життєво яскрава, драматична картина материнських почуттів. Мати любить сина і повстає всупереч його бажанню піти в монастир, але вона людина сильного, непохитного характеру, і через любов до сина і прагнення наполягти на своєму ця любов перетворюється в жорстокість — не домігшись свого домовленостями і погрозами, вона піддає сина жорстоким катуванням.

Класифікація

По типу сюжетів житія можуть бути розділені на кілька груп. У житіях-мартиріях розповідалося про смерті святих, потерпілих за прихильність християнству. Це могли бути перші християни, замучені і страчені римськими імператорами, християни, що постраждали в країнах і землях, де сповідалися інші релігії, що загинули від рук язичників. У житіях-мартиріях майже неодмінним сюжетним мотивом був докладний опис катувань, яким піддають святого перед смертю, намагаючись змусити його відректися від християнських поглядів. Інша група житій оповідала про християн, що добровільно піддавали себе різного роду іспитам: багаті юнаки таємно залишали будинок і вели напівголодне життя жебраків, піддаючись приниженням і глузуванням, подвижники, залишивши міста, ішли в пустелі, жили там у повній самітності (пустельники), страждаючи від злиднів і проводячи всі дні в безперестанних молитвах. Особливим видом християнського подвижництва було стовпництво — святі жили довгі роки на вершині кам'яної вежі (стовпа), у монастирях подвижники могли «зачинятися» у келії, що її не залишали ні на годину аж до смерті.

Святими були проголошені і багато державних діячів — князі, царі, імператори, діячі церкви (засновники й ігумени монастирів, єпископи і митрополити, патріархи, відомі богослови-проповідники). Житія були приурочені до визначеної дати — дня смерті святого, і під цим числом входили до Прологів, мінеї (збірники житій, розташованих у порядку місячного календаря), у збірники стійкого складу. Як правило, житія супроводжувалися присвяченими святому церковними службами, похвальними словами на його честь (а іноді словами на знаходження його мощей, перенесення мощей до нової церкви тощо). У давній українській книжності відомі сотні житій, при цьому перекладні (візантійські, рідше болгарське і сербські) житія мали поширення не менше (а в XI—XV ст. і значно більше), ніж оригінальні руські житія, тому що рівною мірою шанувалися православні святі, незалежно від того, хто були вони по національності й у якій країні вони жили і подвизались.

За країною

Візантія

  • Житіє Олексія, чоловіка Божого
  • ,
  • Георгія Переможця, Єфросинії Олександрійської, Катерини, Єпифанія Кіпрського, Іоанна Златоуста, Косьми і Даміана, Марії Єгипетської, Миколи Мирлікійського, Параскеви-П'ятниці, Сави Освяченого, Сімеона Стовпника, Федора Стратілата, Федора Тирона й інших святих.

Португалія

Русь

Житія руських святих створювалися протягом усіх віків функціонування книжної літератури — з XI по XVII ст. Житія ці також можуть бути систематизовані за типом героїв житій: князівські житія, житія церковних ієрархів, житія будівельників монастирів, житія подвижників у славу церкви і мучеників за віру, житія юродивих. Звичайно, ця класифікація досить умовна і не має чітких границь; багато князів, наприклад, виступають у житіях як мученики за віру, творцями монастирів виступали різні люди та ін. Житія можуть бути згруповані за географічним принципом — за місцем життя і подвигів святого і місцем виникнення житія (київські, новгородські і залісські). Переважно імена авторів житій, як і взагалі писемних пам'яток Київської Русі, залишилися нам невідомі, але в ряді випадків ми довідуємося імена авторів Ж з тексту самих творів, на основі непрямих даних. Найбільш прославлені серед авторів руських житій — Нестор (XI — поч. XII ст.), (2-я пол. XIV — 1-я чв. XV ст.), (XV ст.).

Перерахуємо деякі руські житія, групуючи їх за характером героїв житій.

  • Житія подвижників у славу церкви і творців монастирів: , , Олександра Ошевенського, Олександра Свирського, Антонія Сийського, Варлаама Хутинського, , Діонісія Глушицького, Зосима і Саватія Соловецьких, Іоанна Новгородського, Кирила Бєлозерського, Леонтія Ростовського, Павла Обнорського, Пафнутія Боровського, Сергія Радонежського, Стефана Пермського, Тихона Задонського, Інокентія Іркутського, .
  • Житія ієрархів руської церкви — митрополитів: Олексія, Іони, Кипріана, Петра, Филиппа.
  • Житія юродивих: Василя Блаженного, Іоанна Устюжського, Ісидора Ростовського, Михайла Клопського, Прокопія Устюжського.
  • Житія князів:
    • Житіє Олександра Невського (ХІІІ ст.)
    • Житія Бориса і Гліба
    • Всеволода-Гаврила Псковського, Дмитра Донського, Довмонта-Тимофія, Михайла Олександровича Тверського, Михайла Всеволодовича Чернігівського, Михайла Ярославича Тверського, Феодора, князя смоленського і ярославського.
  • Жіночих житій у руській агіографії мало: Ганни Кашинської, Єфросинії Полоцької, Єфросинії Суздальської, Іуліянії В'яземської, Іуліянії Осор'їной, княгині Ольги.

Легендарно-казкові мотиви, місцеві перекази іноді настільки сильно впливають на авторів житій, що до житій створені ними твори можуть бути віднесені тільки тому, що герої їхній визнані церквою святими й у заголовку їхній може фігурувати термін «житіє», а за літературним характером це яскраво виражені сюжетно-оповідальні твори. Це .

«Повість про Петра, царевича Ординського», «Повість про Меркурія Смоленського». У XVII ст. на новгородській Півночі виникають житія, цілком засновані на місцевих легендах про чудеса, що відбуваються від останків людей, життєвий шлях яких з подвигами во славу церкви не зв'язаний, але незвичайний — вони страждальці в житті. Артемій Веркольський — хлопчик, що загинув від грози під час роботи в полі, Іоанн і Логгін Яренські — помори або ченці, що загинули в морі і знайдені жителями Яренги на льоду, Варлаам Керетський — священик села Кереть, що убив дружину та наклав сам на себе за це тяжкі випробування і прощений Богом. Усі ці житія примітні чудесами, у яких барвисто відбите життя селян новгородської Півночі. Багато які чудеса зв'язані з випадками загибелі поморів на Білому морі.

З візантійських житій найбільше поширення дістали переклади житій Олексія, чоловіка Божого, , , Георгія Переможця, , , , Єфросинії Олександрійської, Катерини, Єпифанія Кіпрського, Іоанна Златоуста, Косьми і Даміана, Марії Єгипетської, Миколи Мирлікійського, Параскеви-П'ятниці, Сави Освяченого, Сімеона Стовпника, Федора Стратілата, Федора Тирона й інших святих.

Див. також

Примітки

  1. Житіє // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

Джерела

  • Ключевский, Древнерусские жития.(рос.)
  • Барсуков Н. П., Источники русской агиографии. СПб., 1882.(рос.)
  • Голубинский Е., История канонизации святых в русской церкви — М., 1903.(рос.)
  • Серебрянский, Княжеские жития; Адрианова-Перетц В. П.; 1) Задачи изучения «агиографического стиля» Древней Руси // ТОДРЛ. — 1964. — Т.20. — С.41-71; 2) Сюжетное повествование в житийных памятниках XI—XIII вв. // Истоки русской беллетристики.— С.67—107.(рос.)
  • Будовниц И. У., Монастыри на Руси и борьба с ними крестьян в XIV—XVI веках (по житиям святых) — М., 1966.(рос.)
  • Полякова С. В., Византийские легенды. — Л., 1972.(рос.)
  • Дмитриев Л. А.; 1) Сюжетное повествование в житийных памятниках XIII—XV вв. // Истоки русской беллетристики.— С.208—262; 2) Жанр севернорусских житий // ТОДРЛ. — 1972. — Т.27.— С.181—202; 3) Житийные повести русского Севера как памятники литературы XIII—XVII вв.: Эволюция жанра легендарно-биографических сказаний. — Л., 1973; 4) Литературные судьбы жанра древнерусских житий // Славянские литературы / VII Международный съезд славистов. Доклады советской делегации. — М., 1973. — С.400—418; Исследовательские материалы для «Словаря книжников и книжности Древней Руси». Оригинальные и переводные жития Древней Руси // ТОДРЛ. — 1985. — Т.39. — С.185—235.(рос.)
  • Творогов О. В., Древнерусские четьи сборники XII—XIV вв. Статья вторая Памятники агиографии // ТОДРЛ. — 1990. — Т.44.— С.196—225.(рос.)

Посилання

Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або . (Травень 2011)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Zhitiye lat vita grec bios starocerk slov zhitie zhittya zhanr hristiyanskoyi literaturi biografiya svyatogo Zbirnik takih biografij zhitiya svyatih Predmet vivchennya agiografiyi OpisCerkovno sluzhbovim priznachennyam zhitiya obumovlyuvalasya vimoga suvorogo dotrimannya osnovnih principiv zhanru geroj zhitiya mav sluguvati zrazkom podvizhnika na slavu cerkvi v usomu buti podibnim na inshih svyatih Tradicijnoyu bula taka kompoziciya zhitiya rozpovid pro ditinstvo svyatogo sho unikaye igor iz ditmi revno viruyuchogo rozpovid pro jogo zhittya z podvigami blagochestya i chudesami rozpovid pro konchinu i pro posmertni chudesa Agiografi ohoche zapozichayut z inshih zhitij i syuzhet i okremi koliziyi Odnak geroyami zhitij buli yak pravilo realni lyudi za vinyatkom zhitij pershih hristiyanskih muchenikiv i tomu same v zhitiyah yaskravishe nizh v inshih zhanrah davnoyi ukrayinskoyi literaturi vidbilosya i realne zhittya Osoblivo silno cya risa zhitij viyavlyalasya v obov yazkovomu dlya nih rozpodili div Bilshist zhitijnih chudes ce protokolno dilovij zapis pro zcilennya hvorih i strazhdennih lyudej vid moshej svyatogo abo po molitvi do nogo pro dopomogu svyatogo lyudyam u kritichnih situaciyah Ale ye sered nih chimalo yaskravih gostrosyuzhetnih opovidan U zhitijnih rozpovidyah pro podvizhnikiv chenciv znajshli vidobrazhennya usni monastirski legendi risi monastirskogo pobutu obstavini vzayemin monastirya zi svitom mirskoyu vladoyu realni istorichni podiyi Zhitiya zasnovnikiv monastiriv vidbivayut chasom dosit dramatichni zitknennya zasnovnika monastirya z miscevim naselennyam U ryadi vipadkiv za tradicijnimi zhitijnimi koliziyami hovayutsya zhivi lyudski pochuttya i vzayemini Dosit harakternij u comu stosunku ye epizod prisvyachenogo tradicijnomu zhitijnomu polozhennyu vidhodovi yunaka majbutnogo svyatogo z domu do monastirya Protidiya materi Teodosiya jogo bogougodnomu pragnennyu zalishiti svit i prisvyatiti sebe sluzhinnyu Bogovi traktuyetsya avtorom yak proyav vorozhoyi voli yak rezultat diyavolskih namovlyan ale opisuyetsya nim cya situaciya yak zhittyevo yaskrava dramatichna kartina materinskih pochuttiv Mati lyubit sina i povstaye vsuperech jogo bazhannyu piti v monastir ale vona lyudina silnogo nepohitnogo harakteru i cherez lyubov do sina i pragnennya napolyagti na svoyemu cya lyubov peretvoryuyetsya v zhorstokist ne domigshis svogo domovlenostyami i pogrozami vona piddaye sina zhorstokim katuvannyam KlasifikaciyaPo tipu syuzhetiv zhitiya mozhut buti rozdileni na kilka grup U zhitiyah martiriyah rozpovidalosya pro smerti svyatih poterpilih za prihilnist hristiyanstvu Ce mogli buti pershi hristiyani zamucheni i stracheni rimskimi imperatorami hristiyani sho postrazhdali v krayinah i zemlyah de spovidalisya inshi religiyi sho zaginuli vid ruk yazichnikiv U zhitiyah martiriyah majzhe neodminnim syuzhetnim motivom buv dokladnij opis katuvan yakim piddayut svyatogo pered smertyu namagayuchis zmusiti jogo vidrektisya vid hristiyanskih poglyadiv Insha grupa zhitij opovidala pro hristiyan sho dobrovilno piddavali sebe riznogo rodu ispitam bagati yunaki tayemno zalishali budinok i veli napivgolodne zhittya zhebrakiv piddayuchis prinizhennyam i gluzuvannyam podvizhniki zalishivshi mista ishli v pusteli zhili tam u povnij samitnosti pustelniki strazhdayuchi vid zlidniv i provodyachi vsi dni v bezperestannih molitvah Osoblivim vidom hristiyanskogo podvizhnictva bulo stovpnictvo svyati zhili dovgi roki na vershini kam yanoyi vezhi stovpa u monastiryah podvizhniki mogli zachinyatisya u keliyi sho yiyi ne zalishali ni na godinu azh do smerti Svyatimi buli progolosheni i bagato derzhavnih diyachiv knyazi cari imperatori diyachi cerkvi zasnovniki j igumeni monastiriv yepiskopi i mitropoliti patriarhi vidomi bogoslovi propovidniki Zhitiya buli priurocheni do viznachenoyi dati dnya smerti svyatogo i pid cim chislom vhodili do Prologiv mineyi zbirniki zhitij roztashovanih u poryadku misyachnogo kalendarya u zbirniki stijkogo skladu Yak pravilo zhitiya suprovodzhuvalisya prisvyachenimi svyatomu cerkovnimi sluzhbami pohvalnimi slovami na jogo chest a inodi slovami na znahodzhennya jogo moshej perenesennya moshej do novoyi cerkvi tosho U davnij ukrayinskij knizhnosti vidomi sotni zhitij pri comu perekladni vizantijski ridshe bolgarske i serbski zhitiya mali poshirennya ne menshe a v XI XV st i znachno bilshe nizh originalni ruski zhitiya tomu sho rivnoyu miroyu shanuvalisya pravoslavni svyati nezalezhno vid togo hto buli voni po nacionalnosti j u yakij krayini voni zhili i podvizalis Za krayinoyuVizantiya Zhitiye Oleksiya cholovika Bozhogo Georgiya Peremozhcya Yefrosiniyi Oleksandrijskoyi Katerini Yepifaniya Kiprskogo Ioanna Zlatousta Kosmi i Damiana Mariyi Yegipetskoyi Mikoli Mirlikijskogo Paraskevi P yatnici Savi Osvyachenogo Simeona Stovpnika Fedora Stratilata Fedora Tirona j inshih svyatih Portugaliya Zhitiye svyatogo Teotoniya XII st zhittyepis Teotoniya pershogo portugalskogo svyatogo Rus Zhitiya ruskih svyatih stvoryuvalisya protyagom usih vikiv funkcionuvannya knizhnoyi literaturi z XI po XVII st Zhitiya ci takozh mozhut buti sistematizovani za tipom geroyiv zhitij knyazivski zhitiya zhitiya cerkovnih iyerarhiv zhitiya budivelnikiv monastiriv zhitiya podvizhnikiv u slavu cerkvi i muchenikiv za viru zhitiya yurodivih Zvichajno cya klasifikaciya dosit umovna i ne maye chitkih granic bagato knyaziv napriklad vistupayut u zhitiyah yak mucheniki za viru tvorcyami monastiriv vistupali rizni lyudi ta in Zhitiya mozhut buti zgrupovani za geografichnim principom za miscem zhittya i podvigiv svyatogo i miscem viniknennya zhitiya kiyivski novgorodski i zalisski Perevazhno imena avtoriv zhitij yak i vzagali pisemnih pam yatok Kiyivskoyi Rusi zalishilisya nam nevidomi ale v ryadi vipadkiv mi doviduyemosya imena avtoriv Zh z tekstu samih tvoriv na osnovi nepryamih danih Najbilsh proslavleni sered avtoriv ruskih zhitij Nestor XI poch XII st 2 ya pol XIV 1 ya chv XV st XV st Pererahuyemo deyaki ruski zhitiya grupuyuchi yih za harakterom geroyiv zhitij Zhitiya podvizhnikiv u slavu cerkvi i tvorciv monastiriv Oleksandra Oshevenskogo Oleksandra Svirskogo Antoniya Sijskogo Varlaama Hutinskogo Dionisiya Glushickogo Zosima i Savatiya Soloveckih Ioanna Novgorodskogo Kirila Byelozerskogo Leontiya Rostovskogo Pavla Obnorskogo Pafnutiya Borovskogo Sergiya Radonezhskogo Stefana Permskogo Tihona Zadonskogo Inokentiya Irkutskogo Zhitiya iyerarhiv ruskoyi cerkvi mitropolitiv Oleksiya Ioni Kipriana Petra Filippa Zhitiya yurodivih Vasilya Blazhennogo Ioanna Ustyuzhskogo Isidora Rostovskogo Mihajla Klopskogo Prokopiya Ustyuzhskogo Zhitiya knyaziv Zhitiye Oleksandra Nevskogo HIII st Zhitiya Borisa i Gliba Vsevoloda Gavrila Pskovskogo Dmitra Donskogo Dovmonta Timofiya Mihajla Oleksandrovicha Tverskogo Mihajla Vsevolodovicha Chernigivskogo Mihajla Yaroslavicha Tverskogo Feodora knyazya smolenskogo i yaroslavskogo Zhinochih zhitij u ruskij agiografiyi malo Ganni Kashinskoyi Yefrosiniyi Polockoyi Yefrosiniyi Suzdalskoyi Iuliyaniyi V yazemskoyi Iuliyaniyi Osor yinoj knyagini Olgi Legendarno kazkovi motivi miscevi perekazi inodi nastilki silno vplivayut na avtoriv zhitij sho do zhitij stvoreni nimi tvori mozhut buti vidneseni tilki tomu sho geroyi yihnij viznani cerkvoyu svyatimi j u zagolovku yihnij mozhe figuruvati termin zhitiye a za literaturnim harakterom ce yaskravo virazheni syuzhetno opovidalni tvori Ce Povist pro Petra carevicha Ordinskogo Povist pro Merkuriya Smolenskogo U XVII st na novgorodskij Pivnochi vinikayut zhitiya cilkom zasnovani na miscevih legendah pro chudesa sho vidbuvayutsya vid ostankiv lyudej zhittyevij shlyah yakih z podvigami vo slavu cerkvi ne zv yazanij ale nezvichajnij voni strazhdalci v zhitti Artemij Verkolskij hlopchik sho zaginuv vid grozi pid chas roboti v poli Ioann i Loggin Yarenski pomori abo chenci sho zaginuli v mori i znajdeni zhitelyami Yarengi na lodu Varlaam Keretskij svyashenik sela Keret sho ubiv druzhinu ta naklav sam na sebe za ce tyazhki viprobuvannya i proshenij Bogom Usi ci zhitiya primitni chudesami u yakih barvisto vidbite zhittya selyan novgorodskoyi Pivnochi Bagato yaki chudesa zv yazani z vipadkami zagibeli pomoriv na Bilomu mori Z vizantijskih zhitij najbilshe poshirennya distali perekladi zhitij Oleksiya cholovika Bozhogo Georgiya Peremozhcya Yefrosiniyi Oleksandrijskoyi Katerini Yepifaniya Kiprskogo Ioanna Zlatousta Kosmi i Damiana Mariyi Yegipetskoyi Mikoli Mirlikijskogo Paraskevi P yatnici Savi Osvyachenogo Simeona Stovpnika Fedora Stratilata Fedora Tirona j inshih svyatih Div takozhPateriki Kiyevo Pecherskij Paterik Sinaksar Chetyi Mineyi Apokrifi Agiografiya Svyati zemli ukrayinskoyi Diyannya muchenikivPrimitkiZhitiye Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 DzherelaKlyuchevskij Drevnerusskie zhitiya ros Barsukov N P Istochniki russkoj agiografii SPb 1882 ros Golubinskij E Istoriya kanonizacii svyatyh v russkoj cerkvi M 1903 ros Serebryanskij Knyazheskie zhitiya Adrianova Peretc V P 1 Zadachi izucheniya agiograficheskogo stilya Drevnej Rusi TODRL 1964 T 20 S 41 71 2 Syuzhetnoe povestvovanie v zhitijnyh pamyatnikah XI XIII vv Istoki russkoj belletristiki S 67 107 ros Budovnic I U Monastyri na Rusi i borba s nimi krestyan v XIV XVI vekah po zhitiyam svyatyh M 1966 ros Polyakova S V Vizantijskie legendy L 1972 ros Dmitriev L A 1 Syuzhetnoe povestvovanie v zhitijnyh pamyatnikah XIII XV vv Istoki russkoj belletristiki S 208 262 2 Zhanr severnorusskih zhitij TODRL 1972 T 27 S 181 202 3 Zhitijnye povesti russkogo Severa kak pamyatniki literatury XIII XVII vv Evolyuciya zhanra legendarno biograficheskih skazanij L 1973 4 Literaturnye sudby zhanra drevnerusskih zhitij Slavyanskie literatury VII Mezhdunarodnyj sezd slavistov Doklady sovetskoj delegacii M 1973 S 400 418 Issledovatelskie materialy dlya Slovarya knizhnikov i knizhnosti Drevnej Rusi Originalnye i perevodnye zhitiya Drevnej Rusi TODRL 1985 T 39 S 185 235 ros Tvorogov O V Drevnerusskie cheti sborniki XII XIV vv Statya vtoraya Pamyatniki agiografii TODRL 1990 T 44 S 196 225 ros PosilannyaZhitiya 4 travnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1959 T 2 kn 4 Literi Zh J S 443 1000 ekz Zhitiye Leksikon zagalnogo ta porivnyalnogo literaturoznavstva golova red A Volkov Chernivci Zoloti litavri 2001 S 206 208 634 s Paterik Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn X Literi Ol Per S 1309 1310 1000 ekz Prolog Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1963 T 6 kn XII Literi Po Riz S 1514 1000 ekz Martirij Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 17 Truh A o Zhittya svyatih T 4 16 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Toronto Vidavnictvo oo Vasiliyan 1960 379 s Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti Traven 2011

Дата публікації:
Топ