Валері Жискар д'Естен (фр. Valéry Giscard d'Estaing; 2 лютого 1926, Кобленц, Німеччина — 2 грудня 2020, Отон, Франція) —французький політик , президент Французької республіки (П'ята республіка), 1974—1981. Правоцентристський політик.
Валері Жискар д’Естен | |
---|---|
20-й президент Французької республіки | |
27 травня 1974 — 21 травня 1981 | |
Попередник | Ален Поер (тимчасовий) |
Наступник | Франсуа Міттеран |
Співкнязь Андорри | |
27 травня 1974 — 21 травня 1981 | |
Народився | 2 лютого 1926 Кобленц, Німеччина |
Помер | 2 грудня 2020 (94 роки) Отон, Франція |
Похований | Отон |
Відомий як | державний діяч |
Місце роботи | d |
Країна | Франція |
Alma mater | Політехнічна школа, ліцей Людовика Великого, Національна школа адміністрації (1951) і ліцей Жансон-де-Саї |
Політична партія | UMP (з 2002) |
Батько | d[1] |
Мати | d[1] |
У шлюбі з | Анн-Еймон Соваж де Брант |
Діти | d, d, d і d |
Релігія | католицька церква |
Нагороди | |
Підпис | |
Висловлювання у Вікіцитатах | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Життєпис та політична діяльність
Після кончини Жоржа Помпіду вибраний президентом республіки і знаходився на цій посаді один повний семирічний термін. Під час правління Жискара були зроблені масштабні державні проєкти (зокрема, спорудження швидкісних залізниць TGV і будівництво АЕС). Лауреат премії Нансена 1979 року. Проте в другій половині його терміну почалася значна економічна криза, що зупинила стабільне зростання французької економіки і закінчила «славне тридцятиліття».
Президентство
Дистанція від голлізму. Рух в ЄС і НАТО
Жискар д'Естен заявив про себе, як про «ліберала, центриста та європейця», що не належав до голлістських партій. Пообіцвши омолодити французьку зовнішню політику, він зобов'язався зберегти її основні принципи, сформовані Шарлем де Голлем і Жоржем Помпіду та перевірену практикою голлістську дипломатію, висунув принцип «діалог замість конфронтації», пообіцяв змінити стиль відносин із США та іншими партнерами по НАТО в бік згладжування розбіжностей та прояву більшої кооперативності.
Почав переглядати деякі аспекти зовнішньої політики голлізму. При ньому Франція поступово почала повертатися у військові структури НАТО, підтримавши рішення Ради НАТО розвернути в Європі американські ракети середньої й малої дальності. У 1974 році відбулося розблокування американсько-французьких відносин .
Політика жорсткої економії
Прем'єр-міністр Франції Раймон Барр проголосив «політику жорсткої економії», що призвело до скорочення програм фінансування французького впливу за кордоном, зокрема — у країнах Тропічної Африки. Наприкінці правління Жискара критики звинувачували його в авторитаризмі, відмові од компромісів і прагненні фактично перетворити уряд на своє «ближнє коло». Це відштовхнуло од нього багатьох правих. Під час його президентства відбулося масштабне будівництво залізниць і атомних електростанцій, зростання рівня життя і зниження виборчого віку до 18 років. Саме при ньому було створено «Велику сімку» .
Франко-німецькі стосунки
У Європі він установив тісні відносини з канцлером Західної Німеччини Гельмутом Шмідтом, і разом вони створили основу єдиної валюти євро, заснувавши Європейську валютну систему. Легалізував аборти і розлучення за взаємною згодою. Йому приписують залучення Франції до ядерної енергетики .
Політика щодо Африки
Африка залишалась регіоном, де вплив Франції був винятковий. Із 5-ма французькими країнами (Берег Слонової Кістки, Сенегал, Габон, Центральноафриканська Републіка, Джибуті) діяли угоди про співробітництво у галузі оборони. У цих країнах залишалися французькі військові бази. У 1978 році в Тропічній Африці залишалися 5 500 французьких солдатів та офіцерів. Крім того, з десятьма країнами були укладені угоди про двосторонню допомогу (напрям радників і поставки зброї).
Бажаючи зберегти свій вплив у Африці, Франція неодноразово йшла на серйозні економічні та політико-моральні втрати. Африканська політика Франції була в результаті головною причиною погіршення в 1977-78 році відносин з СРСР, який прямо або опосередковано просував своїх африканських ставлеників.
Позиція щодо Близького Сходу
Президентство В. Ж. д'Естена було відзначене подальшим розвитком арабської політики Франції. Президент проявив себе послідовним захисником палестинців. Позиція Франції впливала і на позицію обєднаної Європи. Зміст документів щодо врегулювання ситуації на Близькому Сході, прийнятих Європейською Радою у Венеції у червні 1980 року, помітно відрізнявся від позицій дипломатів США.
Близькосхідна політика д'Естена не уникала впливу першого нафтового шоку. Піля арабо-ізраїльського конфлікту (жовтень 1873 р.) пошук безпеки для нафтових поставок відігравав головну роль у визначенні французьких позицій на Близькому Сході. У 1974 році після відміни ембраго на поставку зброї воюючої країни Франція активізувала цю діяльність, продаючи зброю арабським країнам. Незважаючи на деяке покращення ініціативи Франції французько-ізраїльських відносин у перші два роки президентської семирічки, на тіл арабської політики Франції вони розвивалися повільним темпами.
Вибори 1981 року
1981 року балотувався на другий термін, але в другому турі програв Франсуа Міттеранові. Жискар звинуватив в цій поразці свого експрем'єра голліста Жака Ширака (попередника Барра), який висунув свою кандидатуру на цих виборах, відібрав у президента частину голосів і, не пройшовши в другий тур, не закликав своїх прихильників голосувати за Жискара. Згодом, коли Ширак уже сам став президентом (1995), Жискар завжди критикував його політику.
Діяльність після президентства
2003 року обраний членом Французької академії, з 2004 брав участь у засіданнях Конституційної ради Франції (хоча її членом був довічно ще з 1981 як експрезидент, але до цього займав виборні пости, несумісні згідно зі законом із місцем у Раді).
Учасник розробки Європейської конституції. Супротивник прийняття Туреччини до Євросоюзу. Перед виборами 2007 року підтримав Ніколя Саркозі, що викликало дискусію, оскільки Жискар як член Конституційної ради має деякі обмеження на публічні висловлювання (аналогічна критика була пов'язана і з його виступами на підтримку Європейської конституції перед референдумом).
Французи називають його l'Ex (Екс) — упродовж чверті століття, з 1981 до 2007 року, він був єдиним експрезидентом, який жив (за винятком кількох місяців у 1995—1996, між відходом Міттерана з свого поста і його кончиною). 2004 року Жискар побив рекорд Еміля Лубе найдовшого перебування в статусі експрезидента (Лубе прожив 23 роки після того, як покинув посаду).
Постійний член Більдерберзької групи.
2020 року 37-літня німецька журналістка подала скаргу до прокуратури Парижу на Валері, вона звинуватила його в тому, що тоді 92-літній політик під час інтерв'ю поклав руку їй на сідницю. Такі дії за законом Франції караються позбавленням волі до двох років та штрафом у 30 тис. євро.
Примітки
- Le Monde / J. Fenoglio — Paris: Société éditrice du Monde, 1944. — ISSN 0395-2037; 1284-1250; 2262-4694
- Помер експрезидент Франції Жискар д’Естен, який підтримав окупацію Криму.
- Помер експрезидент Франції, який підтримав "референдум" у Криму.
- Франція у світовій політиці в період президентства В. Ж. Д'естена
- От коронавируса умер бывший президент Франции Валери Жискар д’Эстен, поборник ЕС, создатель G7 и друг Москвы
- Помер колишній президент Франції Валері Жискар д’Естен
- Екс-президенту Франції загрожує відповідальність за сексуальні домагання - Le Monde. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 29 травня 2020. Процитовано 7 травня 2020.
Джерела
- Від коронавірусу помер колишній президент Франції Валері Жискар д'Естен /Укрінформ, 3.12.2020/ [Архівовано 3 грудня 2020 у Wayback Machine.]
Посилання
- (фр.) Personal blog of Valéry Giscard d'Estaing [Архівовано 15 червня 2007 у Wayback Machine.]
- (фр.) Biography on the French National Assembly website [Архівовано 3 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- (фр.) First and second-round results of French presidential elections [Архівовано 3 лютого 2017 у Wayback Machine.]
Література
- Кривонос Р. А., Маковський С. О. В. Жискар Д'Естен // Європейський Союз: економіка, політика, право: енциклопедичний словник / редкол.: В. В. Копійка (голова), О. І. Шнирков (заст. голови), В. І. Муравйов та ін. — К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2011. — С. 162—163.
- Р. Л. Кривонос. Жискар д'Естен // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с.
Попередник: | Президент Франції | Наступник: |
Жорж Помпіду | Франсуа Міттеран |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem D Esten Valeri Zhiskar d Esten fr Valery Giscard d Estaing 2 lyutogo 1926 Koblenc Nimechchina 2 grudnya 2020 Oton Franciya francuzkij politik 2 3 prezident Francuzkoyi respubliki P yata respublika 1974 1981 Pravocentristskij politik Valeri Zhiskar d EstenValeri Zhiskar d Esten20 j prezident Francuzkoyi respubliki27 travnya 1974 21 travnya 1981PoperednikAlen Poer timchasovij NastupnikFransua MitteranSpivknyaz Andorri27 travnya 1974 21 travnya 1981Narodivsya2 lyutogo 1926 1926 02 02 Koblenc NimechchinaPomer2 grudnya 2020 2020 12 02 94 roki Oton FranciyaPohovanijOtonVidomij yakderzhavnij diyachMisce robotiInspection generale des financesdKrayinaFranciyaAlma materPolitehnichna shkola licej Lyudovika Velikogo Nacionalna shkola administraciyi 1951 i licej Zhanson de SayiPolitichna partiyaUMP z 2002 BatkoEdmond Giscard d Estaingd 1 MatiMay Bardouxd 1 U shlyubi zAnn Ejmon Sovazh de BrantDitiLouis Giscard d Estaingd Valerie Anne Giscard d Estaingd Henri Giscard d Estaingd i Jacinte Giscard d EstaingdReligiyakatolicka cerkvaNagorodimedal Robera Shumanad 1993 Premiya Nansena 1979 Ewald von Kleist awardd 2014 prix Trop Virilod 2009 Honorary member of the Athens Academyd 1979 Pidpis Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Zhittyepis ta politichna diyalnist 2 Prezidentstvo 2 1 Vibori 1981 roku 3 Diyalnist pislya prezidentstva 4 Primitki 5 Dzherela 6 Posilannya 7 LiteraturaZhittyepis ta politichna diyalnistred Pislya konchini Zhorzha Pompidu vibranij prezidentom respubliki i znahodivsya na cij posadi odin povnij semirichnij termin Pid chas pravlinnya Zhiskara buli zrobleni masshtabni derzhavni proyekti zokrema sporudzhennya shvidkisnih zaliznic TGV i budivnictvo AES Laureat premiyi Nansena 1979 roku Prote v drugij polovini jogo terminu pochalasya znachna ekonomichna kriza sho zupinila stabilne zrostannya francuzkoyi ekonomiki i zakinchila slavne tridcyatilittya Prezidentstvored Distanciya vid gollizmu Ruh v YeS i NATO Zhiskar d Esten zayaviv pro sebe yak pro liberala centrista ta yevropejcya sho ne nalezhav do gollistskih partij Poobicvshi omoloditi francuzku zovnishnyu politiku vin zobov yazavsya zberegti yiyi osnovni principi sformovani Sharlem de Gollem i Zhorzhem Pompidu ta perevirenu praktikoyu gollistsku diplomatiyu visunuv princip dialog zamist konfrontaciyi poobicyav zminiti stil vidnosin iz SShA ta inshimi partnerami po NATO v bik zgladzhuvannya rozbizhnostej ta proyavu bilshoyi kooperativnosti Pochav pereglyadati deyaki aspekti zovnishnoyi politiki gollizmu Pri nomu Franciya postupovo pochala povertatisya u vijskovi strukturi NATO pidtrimavshi rishennya Radi NATO rozvernuti v Yevropi amerikanski raketi serednoyi j maloyi dalnosti U 1974 roci vidbulosya rozblokuvannya amerikansko francuzkih vidnosin 4 Politika zhorstkoyi ekonomiyi Prem yer ministr Franciyi Rajmon Barr progolosiv politiku zhorstkoyi ekonomiyi sho prizvelo do skorochennya program finansuvannya francuzkogo vplivu za kordonom zokrema u krayinah Tropichnoyi Afriki Naprikinci pravlinnya Zhiskara kritiki zvinuvachuvali jogo v avtoritarizmi vidmovi od kompromisiv i pragnenni faktichno peretvoriti uryad na svoye blizhnye kolo Ce vidshtovhnulo od nogo bagatoh pravih Pid chas jogo prezidentstva vidbulosya masshtabne budivnictvo zaliznic i atomnih elektrostancij zrostannya rivnya zhittya i znizhennya viborchogo viku do 18 rokiv Same pri nomu bulo stvoreno Veliku simku 5 Franko nimecki stosunki U Yevropi vin ustanoviv tisni vidnosini z kanclerom Zahidnoyi Nimechchini Gelmutom Shmidtom i razom voni stvorili osnovu yedinoyi valyuti yevro zasnuvavshi Yevropejsku valyutnu sistemu Legalizuvav aborti i rozluchennya za vzayemnoyu zgodoyu Jomu pripisuyut zaluchennya Franciyi do yadernoyi energetiki 6 Politika shodo Afriki Afrika zalishalas regionom de vpliv Franciyi buv vinyatkovij Iz 5 ma francuzkimi krayinami Bereg Slonovoyi Kistki Senegal Gabon Centralnoafrikanska Republika Dzhibuti diyali ugodi pro spivrobitnictvo u galuzi oboroni U cih krayinah zalishalisya francuzki vijskovi bazi U 1978 roci v Tropichnij Africi zalishalisya 5 500 francuzkih soldativ ta oficeriv Krim togo z desyatma krayinami buli ukladeni ugodi pro dvostoronnyu dopomogu napryam radnikiv i postavki zbroyi Bazhayuchi zberegti svij vpliv u Africi Franciya neodnorazovo jshla na serjozni ekonomichni ta politiko moralni vtrati Afrikanska politika Franciyi bula v rezultati golovnoyu prichinoyu pogirshennya v 1977 78 roci vidnosin z SRSR yakij pryamo abo oposeredkovano prosuvav svoyih afrikanskih stavlenikiv Poziciya shodo Blizkogo Shodu Prezidentstvo V Zh d Estena bulo vidznachene podalshim rozvitkom arabskoyi politiki Franciyi Prezident proyaviv sebe poslidovnim zahisnikom palestinciv Poziciya Franciyi vplivala i na poziciyu obyednanoyi Yevropi Zmist dokumentiv shodo vregulyuvannya situaciyi na Blizkomu Shodi prijnyatih Yevropejskoyu Radoyu u Veneciyi u chervni 1980 roku pomitno vidriznyavsya vid pozicij diplomativ SShA Blizkoshidna politika d Estena ne unikala vplivu pershogo naftovogo shoku Pilya arabo izrayilskogo konfliktu zhovten 1873 r poshuk bezpeki dlya naftovih postavok vidigravav golovnu rol u viznachenni francuzkih pozicij na Blizkomu Shodi U 1974 roci pislya vidmini embrago na postavku zbroyi voyuyuchoyi krayini Franciya aktivizuvala cyu diyalnist prodayuchi zbroyu arabskim krayinam Nezvazhayuchi na deyake pokrashennya iniciativi Franciyi francuzko izrayilskih vidnosin u pershi dva roki prezidentskoyi semirichki na til arabskoyi politiki Franciyi voni rozvivalisya povilnim tempami Vibori 1981 rokured 1981 roku balotuvavsya na drugij termin ale v drugomu turi prograv Fransua Mitteranovi Zhiskar zvinuvativ v cij porazci svogo eksprem yera gollista Zhaka Shiraka poperednika Barra yakij visunuv svoyu kandidaturu na cih viborah vidibrav u prezidenta chastinu golosiv i ne projshovshi v drugij tur ne zaklikav svoyih prihilnikiv golosuvati za Zhiskara Zgodom koli Shirak uzhe sam stav prezidentom 1995 Zhiskar zavzhdi kritikuvav jogo politiku Diyalnist pislya prezidentstvared 2003 roku obranij chlenom Francuzkoyi akademiyi z 2004 brav uchast u zasidannyah Konstitucijnoyi radi Franciyi hocha yiyi chlenom buv dovichno she z 1981 yak eksprezident ale do cogo zajmav viborni posti nesumisni zgidno zi zakonom iz miscem u Radi Uchasnik rozrobki Yevropejskoyi konstituciyi Suprotivnik prijnyattya Turechchini do Yevrosoyuzu Pered viborami 2007 roku pidtrimav Nikolya Sarkozi sho viklikalo diskusiyu oskilki Zhiskar yak chlen Konstitucijnoyi radi maye deyaki obmezhennya na publichni vislovlyuvannya analogichna kritika bula pov yazana i z jogo vistupami na pidtrimku Yevropejskoyi konstituciyi pered referendumom Francuzi nazivayut jogo l Ex Eks uprodovzh chverti stolittya z 1981 do 2007 roku vin buv yedinim eksprezidentom yakij zhiv za vinyatkom kilkoh misyaciv u 1995 1996 mizh vidhodom Mitterana z svogo posta i jogo konchinoyu 2004 roku Zhiskar pobiv rekord Emilya Lube najdovshogo perebuvannya v statusi eksprezidenta Lube prozhiv 23 roki pislya togo yak pokinuv posadu Postijnij chlen Bilderberzkoyi grupi 2020 roku 37 litnya nimecka zhurnalistka podala skargu do prokuraturi Parizhu na Valeri vona zvinuvatila jogo v tomu sho todi 92 litnij politik pid chas interv yu poklav ruku yij na sidnicyu Taki diyi za zakonom Franciyi karayutsya pozbavlennyam voli do dvoh rokiv ta shtrafom u 30 tis yevro 7 Primitkired a b Le Monde J Fenoglio Paris Societe editrice du Monde 1944 ISSN 0395 2037 1284 1250 2262 4694 d Track Q17154220d Track Q67146272d Track Q90d Track Q12461 Pomer eksprezident Franciyi Zhiskar d Esten yakij pidtrimav okupaciyu Krimu Pomer eksprezident Franciyi yakij pidtrimav referendum u Krimu Franciya u svitovij politici v period prezidentstva V Zh D estena Ot koronavirusa umer byvshij prezident Francii Valeri Zhiskar d Esten pobornik ES sozdatel G7 i drug Moskvy Pomer kolishnij prezident Franciyi Valeri Zhiskar d Esten Eks prezidentu Franciyi zagrozhuye vidpovidalnist za seksualni domagannya Le Monde RBK Ukraina ros Arhiv originalu za 29 travnya 2020 Procitovano 7 travnya 2020 Dzherelared Vid koronavirusu pomer kolishnij prezident Franciyi Valeri Zhiskar d Esten Ukrinform 3 12 2020 Arhivovano 3 grudnya 2020 u Wayback Machine Posilannyared fr Personal blog of Valery Giscard d Estaing Arhivovano 15 chervnya 2007 u Wayback Machine fr Biography on the French National Assembly website Arhivovano 3 lyutogo 2017 u Wayback Machine fr First and second round results of French presidential elections Arhivovano 3 lyutogo 2017 u Wayback Machine nbsp Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Valeri Zhiskar d EstenLiteraturared Krivonos R A Makovskij S O V Zhiskar D Esten Yevropejskij Soyuz ekonomika politika pravo enciklopedichnij slovnik redkol V V Kopijka golova O I Shnirkov zast golovi V I Muravjov ta in K Vidavnicho poligrafichnij centr Kiyivskij universitet 2011 S 162 163 R L Krivonos Zhiskar d Esten Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 X Poperednik Prezident Franciyi Nastupnik Zhorzh Pompidu Fransua Mitteran Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Valeri Zhiskar d 27Esten amp oldid 43212236