Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ален Поер фр Alain Poher 17 квітня 1909 19090417 Аблон сюр Сен департамент Валь де Марн 9 грудня 1996 Париж французький

Ален Поер

Ален Поер

Ален Поер (фр. Alain Poher; 17 квітня 1909(19090417), Аблон-сюр-Сен, департамент Валь-де-Марн — 9 грудня 1996, Париж) — французький державний діяч, багаторічний (24 роки без двох днів) голова Сенату Франції, єдиний в історії П'ятої республіки тимчасовий виконувач обов'язків президента республіки (фр. le président de la République par intérim), причому виконував ці обов'язки двічі: в 1969 і 1974. У 1966—1969 голова Європейського парламенту.

Ален Поер
image
Народився17 квітня 1909(1909-04-17)[1][2][…]
Аблон-сюр-Сен
Помер9 грудня 1996(1996-12-09)[1][2][…] (87 років)
Париж, Франція
Країнаimage Франція
Діяльністьполітик, учасник французького Руху Опору, державний діяч
Галузьполітика[4], законодавчий орган[d][4] і Верхня палата[4]
Alma materГірнича школа Парижа, ліцей Людовика Великого, Ліцей Сент-Луї і Інститут політичних досліджень
Знання мовфранцузька[3][4]
УчасникДруга світова війна
Посадаголова Європейського парламенту, d[5], Депутат Європейського парламенту, d, президент Франції, d[5], президент Франції, d і d
Партіяd (1976), d (1966), d (1995) і Союз за французьку демократію (1996)
Конфесіякатолицька церква
Дітиd і d
Нагороди
image image image image image image image image

d (1988)

d (1986)

Початок біографії. Воєнні та повоєнні роки

Народився в Аблон-сюр-Сен, департамент Валь-де-Марн. Закінчив Ліцей Людовика Великого і Вищу політичну школу (Sciences-Po), прослужив в Міністерстві фінансів усю війну і окупацію, при цьому співпрацюючи з Опором. Після війни був секретарем кабінету Робера Шумана, займався соціальною політикою і питаннями окупованих Німеччини та Австрії (генеральний секретар у справах окупаційних зон в 1948–1952 і голова союзних органів управління в Рурі).

Півстоліття в Сенаті

Провів майже півстоліття в Раді Республіки/Сенаті Франції (з 1946 по 1995, постійно переобирався, крім перерви на «німецьку» діяльність в 1948–1952). Представляв там Народно-республіканський рух (MRP, центристи). Двічі входив до недовготривалого уряду Четвертої республіки (1948 — секретар по бюджету, 1957–1958 — з морських справ).

Підтримав Шарля де Голля в процесі ліквідації Четвертої республіки та конституційної реформи. Прихильник європейської інтеграції, з 1966 року Поер був головою Європейського парламенту. 3 жовтня 1968 обраний головою Сенату, продовжуючи за сумісництвом очолювати Європарламент.

Перше тимчасове президентство і вибори-1969

27 квітня 1969 року був проведений запропонований президентом Шарлем де Голлем референдум, за яким Сенат повинен був бути перетворений у консультативно-економічний орган. Поер активно протистояв цій ініціативі і намагався переконати де Голля скасувати референдум. Пропозиція не була прийнята населенням. Після цього Шарль де Голль, який вважав голосування своєрідним вотумом довіри собі, оголосив про відставку, припинивши о 12 годині дня 28 квітня 1969 виконання обов'язків голови держави. Згідно з Конституцією П'ятої республіки (1958), Конституційна рада Франції угледіла, що настали умови для тимчасового виконання головою Сенату обов'язків президента республіки, і призначила на 1 червня 1969 року.

У цих виборах брав участь і сам Поер, маючи намір стати президентом вже на постійній основі (відразу ж після відставки де Голля він оселився в Єлисейському палаці і став проводити прийоми і консультації за щільним графіком). У другий тур виборів (15 червня 1969 року) Поер вийшов разом з екс-прем'єром, близьким сподвижником де Голля Жоржем Помпіду, зумівши обійти комуніста Жака Дюкло і соціаліста Мішеля Рокара. Це був єдиний випадок до виборів 2002 (Ширак — Ле Пен), коли до другого туру всенародних виборів не вийшли представники лівих партій. Однак Поер програв Помпіду в другому турі й 20 червня 1969 припинив тимчасове виконання президентських обов'язків, після того, як Помпіду вступив на посаду. У першому турі Поер набрав 5 268 613 голосів (23,3 %) і 7 943 118 у другому (41,8 %). За нього голосували праві неоголлісти, а в другому турі — ще й соціалісти. Комуністи на чолі з Жаком Дюкло бойкотували другий тур. У тому ж році Поер залишив посаду голови Європарламенту, залишившись на чолі Сенату.

Друге тимчасове президентство

2 квітня 1974 року Жорж Помпіду помер від лейкемії о 21 годині вечора. Зібрався на інший день Конституційна рада Франції знову затвердив Поера тимчасовий виконувачем обов'язків президента республіки. Цього разу він не брав участі у дострокових виборах 5 — 19 травня 1974 року, які виграв Валері Жискар д'Естен (причому у другому турі Поер суворо стежив за голосуванням у заморських департаментах, від результату якого залежала перемога Жискара або перемігшого перший тур Франсуа Міттерана). 27 травня 1974 року новообраний президент вступив на посаду, і цим припинився другий тимчасовий термін повноважень Поера.

Після цього Поер займав крісло глави Сенату ще 18 років і пішов у відставку в 83-річному віці 1 жовтня 1992 року.

Політичні погляди

Поер був твердим прихильником інтеграції в ЄЕС. Під час другого часового терміну Поер ратифікував Європейську конвенцію з прав людини, яка не була ратифікована при голлістах; це він зробив в пам'ять про свого вчителя Робері Шуманн, одному з батьків-засновників єдиної Європи. Коли до влади прийшов Міттеран в 1981 році, то Поер співпрацював з соціалістами, але відкинув поправки до конституції, запропоновані Лораном Фабіусом в 1984.

Примітки

  1. http://www.senat.fr/senateur/poher_alain000211.html
  2. http://www.senat.fr/senateur-4eme-republique/poher_alain000211.html
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  4. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  5. senat.fr
    d:Track:Q111695467

Посилання

  • Біографія на сайті Єлисейського палацу [ 29 жовтня 2018 у Wayback Machine.] (фр.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Alen Poer fr Alain Poher 17 kvitnya 1909 19090417 Ablon syur Sen departament Val de Marn 9 grudnya 1996 Parizh francuzkij derzhavnij diyach bagatorichnij 24 roki bez dvoh dniv golova Senatu Franciyi yedinij v istoriyi P yatoyi respubliki timchasovij vikonuvach obov yazkiv prezidenta respubliki fr le president de la Republique par interim prichomu vikonuvav ci obov yazki dvichi v 1969 i 1974 U 1966 1969 golova Yevropejskogo parlamentu Alen PoerNarodivsya17 kvitnya 1909 1909 04 17 1 2 Ablon syur SenPomer9 grudnya 1996 1996 12 09 1 2 87 rokiv Parizh FranciyaKrayina FranciyaDiyalnistpolitik uchasnik francuzkogo Ruhu Oporu derzhavnij diyachGaluzpolitika 4 zakonodavchij organ d 4 i Verhnya palata 4 Alma materGirnicha shkola Parizha licej Lyudovika Velikogo Licej Sent Luyi i Institut politichnih doslidzhenZnannya movfrancuzka 3 4 UchasnikDruga svitova vijnaPosadagolova Yevropejskogo parlamentu d 5 Deputat Yevropejskogo parlamentu d prezident Franciyi d 5 prezident Franciyi d i dPartiyad 1976 d 1966 d 1995 i Soyuz za francuzku demokratiyu 1996 Konfesiyakatolicka cerkvaDitid i dNagorodid 1988 d 1986 Mediafajli u VikishovishiPochatok biografiyi Voyenni ta povoyenni rokiNarodivsya v Ablon syur Sen departament Val de Marn Zakinchiv Licej Lyudovika Velikogo i Vishu politichnu shkolu Sciences Po prosluzhiv v Ministerstvi finansiv usyu vijnu i okupaciyu pri comu spivpracyuyuchi z Oporom Pislya vijni buv sekretarem kabinetu Robera Shumana zajmavsya socialnoyu politikoyu i pitannyami okupovanih Nimechchini ta Avstriyi generalnij sekretar u spravah okupacijnih zon v 1948 1952 i golova soyuznih organiv upravlinnya v Ruri Pivstolittya v SenatiProviv majzhe pivstolittya v Radi Respubliki Senati Franciyi z 1946 po 1995 postijno pereobiravsya krim perervi na nimecku diyalnist v 1948 1952 Predstavlyav tam Narodno respublikanskij ruh MRP centristi Dvichi vhodiv do nedovgotrivalogo uryadu Chetvertoyi respubliki 1948 sekretar po byudzhetu 1957 1958 z morskih sprav Pidtrimav Sharlya de Gollya v procesi likvidaciyi Chetvertoyi respubliki ta konstitucijnoyi reformi Prihilnik yevropejskoyi integraciyi z 1966 roku Poer buv golovoyu Yevropejskogo parlamentu 3 zhovtnya 1968 obranij golovoyu Senatu prodovzhuyuchi za sumisnictvom ocholyuvati Yevroparlament Pershe timchasove prezidentstvo i vibori 196927 kvitnya 1969 roku buv provedenij zaproponovanij prezidentom Sharlem de Gollem referendum za yakim Senat povinen buv buti peretvorenij u konsultativno ekonomichnij organ Poer aktivno protistoyav cij iniciativi i namagavsya perekonati de Gollya skasuvati referendum Propoziciya ne bula prijnyata naselennyam Pislya cogo Sharl de Goll yakij vvazhav golosuvannya svoyeridnim votumom doviri sobi ogolosiv pro vidstavku pripinivshi o 12 godini dnya 28 kvitnya 1969 vikonannya obov yazkiv golovi derzhavi Zgidno z Konstituciyeyu P yatoyi respubliki 1958 Konstitucijna rada Franciyi ugledila sho nastali umovi dlya timchasovogo vikonannya golovoyu Senatu obov yazkiv prezidenta respubliki i priznachila na 1 chervnya 1969 roku U cih viborah brav uchast i sam Poer mayuchi namir stati prezidentom vzhe na postijnij osnovi vidrazu zh pislya vidstavki de Gollya vin oselivsya v Yelisejskomu palaci i stav provoditi prijomi i konsultaciyi za shilnim grafikom U drugij tur viboriv 15 chervnya 1969 roku Poer vijshov razom z eks prem yerom blizkim spodvizhnikom de Gollya Zhorzhem Pompidu zumivshi obijti komunista Zhaka Dyuklo i socialista Mishelya Rokara Ce buv yedinij vipadok do viboriv 2002 Shirak Le Pen koli do drugogo turu vsenarodnih viboriv ne vijshli predstavniki livih partij Odnak Poer prograv Pompidu v drugomu turi j 20 chervnya 1969 pripiniv timchasove vikonannya prezidentskih obov yazkiv pislya togo yak Pompidu vstupiv na posadu U pershomu turi Poer nabrav 5 268 613 golosiv 23 3 i 7 943 118 u drugomu 41 8 Za nogo golosuvali pravi neogollisti a v drugomu turi she j socialisti Komunisti na choli z Zhakom Dyuklo bojkotuvali drugij tur U tomu zh roci Poer zalishiv posadu golovi Yevroparlamentu zalishivshis na choli Senatu Druge timchasove prezidentstvo2 kvitnya 1974 roku Zhorzh Pompidu pomer vid lejkemiyi o 21 godini vechora Zibravsya na inshij den Konstitucijna rada Franciyi znovu zatverdiv Poera timchasovij vikonuvachem obov yazkiv prezidenta respubliki Cogo razu vin ne brav uchasti u dostrokovih viborah 5 19 travnya 1974 roku yaki vigrav Valeri Zhiskar d Esten prichomu u drugomu turi Poer suvoro stezhiv za golosuvannyam u zamorskih departamentah vid rezultatu yakogo zalezhala peremoga Zhiskara abo peremigshogo pershij tur Fransua Mitterana 27 travnya 1974 roku novoobranij prezident vstupiv na posadu i cim pripinivsya drugij timchasovij termin povnovazhen Poera Pislya cogo Poer zajmav krislo glavi Senatu she 18 rokiv i pishov u vidstavku v 83 richnomu vici 1 zhovtnya 1992 roku Politichni poglyadiPoer buv tverdim prihilnikom integraciyi v YeES Pid chas drugogo chasovogo terminu Poer ratifikuvav Yevropejsku konvenciyu z prav lyudini yaka ne bula ratifikovana pri gollistah ce vin zrobiv v pam yat pro svogo vchitelya Roberi Shumann odnomu z batkiv zasnovnikiv yedinoyi Yevropi Koli do vladi prijshov Mitteran v 1981 roci to Poer spivpracyuvav z socialistami ale vidkinuv popravki do konstituciyi zaproponovani Loranom Fabiusom v 1984 Primitkihttp www senat fr senateur poher alain000211 html http www senat fr senateur 4eme republique poher alain000211 html Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Czech National Authority Database d Track Q13550863 senat fr d Track Q111695467PosilannyaBiografiya na sajti Yelisejskogo palacu 29 zhovtnya 2018 u Wayback Machine fr

Дата публікації:
Топ