Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Христофор Жефарович Христофор Жефаровић Христофор Жефаровиќ болгарський живописець гравер письменник і поет іллірський д

Жефарович Христофор

Жефарович Христофор

Христофор Жефарович (Христофор Жефаровић; Христофор Жефаровиќ) — болгарський живописець, гравер, письменник і поет, іллірський діяч.

Христофор Жефарович
image
Народився1690[1][2][…]
Дойран, Дойран, Північна Македонія
Помер18 вересня 1753(1753-09-18)[1]
Москва, Російська імперія
Діяльністьхудожник, гравер, каліграф, письменник, поет
Галузьмалярство[4], каліграфія[4], геральдика[4] і d[4]
Знання мовцерковнослов'янська[1]

Біографія

image
Герб Болгарії від «Стематографії»
image
Герб Неманичів з «Стематографії»

Жефарович народився у другій половині XVII століття в місті Дойран на сході Македонії. Він походить з родини священиків і сам став ченцем. Мандрівний монах, начитаний і просвітлений, Жефарович писав і торгував книгами, іконами та церковним начинням. Вперше його ім'я згадується в Белграді в 1734 році, де він відомий як хороший художник. Деякий час він провів у монастирі Святого Наума в Охриді. Його перша робота, що дійшла до наших днів, — це фрески у храмах монастирів Боджані у Воєводині (1737) та Сіклоші (1739). Його роботою є також іконостасні ікони в церкві Святого Миколая в Козані. Після 1740 року він почав займатись виключно гравіруванням міді та книжковою ілюстрацією.

У 1741 р. Жефарович почав працювати у гравірувальній майстерні Томи Месмера у Відні. Там він друкував листові ікони, зображення, вигравірувані на міді, відбитки святих Сави Сербського, Теодора Стратілата, Теодора Тірона, Ніколи, Наума і Даміана, а також книги, що пропагують ілліризм. Серед них найважливіше місце займає книга «Стематографія», яка швидко поширилася серед південних слов'ян. Він також є автором книжки з церковним змістом «Повчання святого новопризначеному священику» (1742), а також двох підручників — букваря та граматики, а також опису святого Божого міста в Єрусалимі (1748).

У 1744—1746 рр. Єфарович відвідав Афон і вирушив на паломництво до Яффи та Єрусалиму через Салоніки. В результаті цієї подорожі в 1748 р. він написав книгу «Опис Святого міста Божого в Єрусалимі». На початку 1753 р. Жефарович проїхав через місто Токай в Угорщині на шляху до Росії, де, мабуть, хворий, написав заповіт, який доручив російському послу у Відні, в якому підкреслив своє болгарське походження.

Прибувши до Росії, Жефарович оселився у Богоявленському монастирі в Москві, де і помер 18 вересня 1753 року.

Стематографія

Докладніше: Стематографія
image
Святий Мефодій Моравський та святий Єфрем Сербський зі стематографії
image
Присвячення стематографії

Книга Стематографія, видана Жефаровичем у Відні в 1741 р., має найбільше значення для південнослов'янського відродження. При його складанні Жефарович використав «Стематографію» Павла Ріттера-Вітезовича (1701), де використав «Слов'янське царство» Мавро Орбіні (1601). «Стематографію» Жефарович ілюструє мідними гравюрами та графікою. Він містить 20 зображень болгарських та сербських правителів та святих, а також 56 гербів слов'янських та інших балканських країн, з пояснювальними катренами під ними — першим прикладом сучасної світської болгарської та сербської поезії.

Стематографія надзвичайно сильно впливає на болгарське (Паїсія Гілендарського) та сербське відродження. Під її впливом знаходиться вся болгарська геральдика в XIX столітті. Після визволення Болгарії герб Стематографії короткий час використовувався як державний символ у князівській адміністрації, але розміщений у горностаєвій мантії з княжою короною над ним. Цей герб залишався на державній печатці та печатках державних установ протягом тривалого часу, навіть після прийняття Національним збором офіційного герба (також під впливом гербового стематографії). Герб Східної Румелії також схожий на герб Константинополя (його називають «гербом Румунії») за допомогою стематографії.

Етнічне походження

Христофор Жефарович працює для духовне відродження як болгарського, так і сербського народу. Жефарович говорить про слов'ян (південних слов'ян) як про частину іллірійського народу. Жефарович називає себе «ревнителем болгарської вітчизни», але він також говорить про «нашу сербську батьківщину» і підписується як «ілліро-росіяський спільний живописець». У своєму заповіті він прямо зазначає, що його родичі «з болгарської нації». . . в православному архієпископстві Салон у місті Догріан, брат рідного священика та інші родичі.

До кінця XIX століття Жефаровича визначали як болгарина, в тому числі багатьма сербськими істориками, такими як Р. Враховац, Н. Андрич, Д. Рувараць. Пізніше його етнічна приналежність стала предметом суперечки між болгарською та сербською історіографією. Незважаючи на ці суперечки, його дії, хоча і досі шановані обома етнічними групами, не залишаються на другому плані.

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Faceted Application of Subject Terminology
    d:Track:Q3294867d:Track:Q846596
  3. NUKAT — 2002.
    d:Track:Q11789729
  4. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  5. Българската възрожденска интелигенция (енциклопедия), ДИ «Д-р Петър Берон», София, 1988, стр.241.
  6. Радев, Иван (2007). История на българската литература през Възраждането. Велико Търново: Абагар. с. 91. ISBN .

Посилання

  • Інтернет-версія стематографії [ 9 вересня 2013 у Wayback Machine.]
  • Еміль Георгієв. [ 30 вересня 2007 у Wayback Machine.] Христофор Жефарович — діяч болгарського відродження [ 30 вересня 2007 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Hristofor Zhefarovich Hristofor Zhefaroviћ Hristofor Zhefaroviќ bolgarskij zhivopisec graver pismennik i poet illirskij diyach Hristofor ZhefarovichNarodivsya1690 1 2 Dojran Dojran Pivnichna MakedoniyaPomer18 veresnya 1753 1753 09 18 1 Moskva Rosijska imperiyaDiyalnisthudozhnik graver kaligraf pismennik poetGaluzmalyarstvo 4 kaligrafiya 4 geraldika 4 i d 4 Znannya movcerkovnoslov yanska 1 Mediafajli u VikishovishiBiografiyaGerb Bolgariyi vid Stematografiyi Gerb Nemanichiv z Stematografiyi Zhefarovich narodivsya u drugij polovini XVII stolittya v misti Dojran na shodi Makedoniyi Vin pohodit z rodini svyashenikiv i sam stav chencem Mandrivnij monah nachitanij i prosvitlenij Zhefarovich pisav i torguvav knigami ikonami ta cerkovnim nachinnyam Vpershe jogo im ya zgaduyetsya v Belgradi v 1734 roci de vin vidomij yak horoshij hudozhnik Deyakij chas vin proviv u monastiri Svyatogo Nauma v Ohridi Jogo persha robota sho dijshla do nashih dniv ce freski u hramah monastiriv Bodzhani u Voyevodini 1737 ta Sikloshi 1739 Jogo robotoyu ye takozh ikonostasni ikoni v cerkvi Svyatogo Mikolaya v Kozani Pislya 1740 roku vin pochav zajmatis viklyuchno graviruvannyam midi ta knizhkovoyu ilyustraciyeyu U 1741 r Zhefarovich pochav pracyuvati u graviruvalnij majsterni Tomi Mesmera u Vidni Tam vin drukuvav listovi ikoni zobrazhennya vigraviruvani na midi vidbitki svyatih Savi Serbskogo Teodora Stratilata Teodora Tirona Nikoli Nauma i Damiana a takozh knigi sho propaguyut illirizm Sered nih najvazhlivishe misce zajmaye kniga Stematografiya yaka shvidko poshirilasya sered pivdennih slov yan Vin takozh ye avtorom knizhki z cerkovnim zmistom Povchannya svyatogo novopriznachenomu svyasheniku 1742 a takozh dvoh pidruchnikiv bukvarya ta gramatiki a takozh opisu svyatogo Bozhogo mista v Yerusalimi 1748 U 1744 1746 rr Yefarovich vidvidav Afon i virushiv na palomnictvo do Yaffi ta Yerusalimu cherez Saloniki V rezultati ciyeyi podorozhi v 1748 r vin napisav knigu Opis Svyatogo mista Bozhogo v Yerusalimi Na pochatku 1753 r Zhefarovich proyihav cherez misto Tokaj v Ugorshini na shlyahu do Rosiyi de mabut hvorij napisav zapovit yakij doruchiv rosijskomu poslu u Vidni v yakomu pidkresliv svoye bolgarske pohodzhennya Pribuvshi do Rosiyi Zhefarovich oselivsya u Bogoyavlenskomu monastiri v Moskvi de i pomer 18 veresnya 1753 roku StematografiyaDokladnishe Stematografiya Svyatij Mefodij Moravskij ta svyatij Yefrem Serbskij zi stematografiyi Prisvyachennya stematografiyi Kniga Stematografiya vidana Zhefarovichem u Vidni v 1741 r maye najbilshe znachennya dlya pivdennoslov yanskogo vidrodzhennya Pri jogo skladanni Zhefarovich vikoristav Stematografiyu Pavla Rittera Vitezovicha 1701 de vikoristav Slov yanske carstvo Mavro Orbini 1601 Stematografiyu Zhefarovich ilyustruye midnimi gravyurami ta grafikoyu Vin mistit 20 zobrazhen bolgarskih ta serbskih praviteliv ta svyatih a takozh 56 gerbiv slov yanskih ta inshih balkanskih krayin z poyasnyuvalnimi katrenami pid nimi pershim prikladom suchasnoyi svitskoyi bolgarskoyi ta serbskoyi poeziyi Stematografiya nadzvichajno silno vplivaye na bolgarske Payisiya Gilendarskogo ta serbske vidrodzhennya Pid yiyi vplivom znahoditsya vsya bolgarska geraldika v XIX stolitti Pislya vizvolennya Bolgariyi gerb Stematografiyi korotkij chas vikoristovuvavsya yak derzhavnij simvol u knyazivskij administraciyi ale rozmishenij u gornostayevij mantiyi z knyazhoyu koronoyu nad nim Cej gerb zalishavsya na derzhavnij pechatci ta pechatkah derzhavnih ustanov protyagom trivalogo chasu navit pislya prijnyattya Nacionalnim zborom oficijnogo gerba takozh pid vplivom gerbovogo stematografiyi Gerb Shidnoyi Rumeliyi takozh shozhij na gerb Konstantinopolya jogo nazivayut gerbom Rumuniyi za dopomogoyu stematografiyi Etnichne pohodzhennyaHristofor Zhefarovich pracyuye dlya duhovne vidrodzhennya yak bolgarskogo tak i serbskogo narodu Zhefarovich govorit pro slov yan pivdennih slov yan yak pro chastinu illirijskogo narodu Zhefarovich nazivaye sebe revnitelem bolgarskoyi vitchizni ale vin takozh govorit pro nashu serbsku batkivshinu i pidpisuyetsya yak illiro rosiyaskij spilnij zhivopisec U svoyemu zapoviti vin pryamo zaznachaye sho jogo rodichi z bolgarskoyi naciyi v pravoslavnomu arhiyepiskopstvi Salon u misti Dogrian brat ridnogo svyashenika ta inshi rodichi Do kincya XIX stolittya Zhefarovicha viznachali yak bolgarina v tomu chisli bagatma serbskimi istorikami takimi yak R Vrahovac N Andrich D Ruvarac Piznishe jogo etnichna prinalezhnist stala predmetom superechki mizh bolgarskoyu ta serbskoyu istoriografiyeyu Nezvazhayuchi na ci superechki jogo diyi hocha i dosi shanovani oboma etnichnimi grupami ne zalishayutsya na drugomu plani PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Faceted Application of Subject Terminology d Track Q3294867d Track Q846596 NUKAT 2002 d Track Q11789729 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Blgarskata vzrozhdenska inteligenciya enciklopediya DI D r Petr Beron Sofiya 1988 str 241 Radev Ivan 2007 Istoriya na blgarskata literatura prez Vzrazhdaneto Veliko Trnovo Abagar s 91 ISBN 978 954 427 758 1 PosilannyaInternet versiya stematografiyi 9 veresnya 2013 u Wayback Machine Emil Georgiyev 30 veresnya 2007 u Wayback Machine Hristofor Zhefarovich diyach bolgarskogo vidrodzhennya 30 veresnya 2007 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ