Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Жатець (чеськ. Žatec [ˈʒatɛts], нім. Saaz) — найстаріше місто на півночі Чехії, на річці Огрже.
Місто 
Координати 50°19′38″ пн. ш. 13°32′45″ сх. д. / 50.32726491360177334° пн. ш. 13.545859487411779° сх. д.Координати: 50°19′38″ пн. ш. 13°32′45″ сх. д. / 50.32726491360177334° пн. ш. 13.545859487411779° сх. д.
 Жатець у Вікісховищі | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Місто знаходиться на північному заході Чехії приблизно за 75 кілометрів від Праги, столиці Чехії. Чисельність населення - 19,8 тис. жителів (2011 р). Площа міста - 42,7 км.
Центр району хмелярства та пивоваріння, іноді його називають «столицею хмелю». Жатецький хміль є невід'ємним інгредієнтом класичного пільзнера.
Історія
На території Жатця ще в першому тисячолітті жило плем'я лучан, котрі називалися так за іменем місцевості Лука, де згодом було побудоване місто. Місцевість була багата на луки і тому отримала таку назву («luca» латиною означає «луг»).
Жатець вперше згадується у хроніці німецького єпископа Тітмара Мерзебурзького в 1004. Письмові джерела XI-XIII ст. описують місто як значущий релігійний і адміністративний центр. З 1083 по 1108 ним володіли Вршовці - знатний чеський рід; правителем міста в цей період був Божей із роду Вршовців.
Жатець перетворився на феодальне місто завдяки королівської хартії 1256, коли чеський король Пржемисл II Отакар дарував йому особливі права і привілеї. Джерелом процвітання міста в ті часи були ремесла, сільське господарство і торгівля. Згодом Жатець став відомим пивоварним і хмелеторговим центром.
У Жатці також знаходилась Латинська школа. Близько 1400 р. її ректором був Ян із Жатця, автор «Богемського орача». Під його керівництвом школа стала однією з найвідоміших і шанованих освітніх установ у Богемії.
У XV столітті Жатець виявив співчуття до гуситського руху, через що був підданий анафемі. У 1421 армія хрестоносців (2-й хрестовий похід ) зазнала поразки у стін міста.
У XVI ст. Жатець був одним із найгустозаселеніших міст Богемії. Старовинний вигляд міста зображений на картині Яна Вілленберга (1602). Але через Тридцятилітню війну багато жителів емігрували з міста, і його економічне становище стало погіршуватися. Змінився навіть релігійний і національний склад міста. Незважаючи на це, Жатець залишався центром Богемії аж до 1850.
У 17 столітті місто стало відоме як осередок пивоваріння. За історичними даними, у 1767 році в місті було 4 пивоварних заводи і 20 солодовень. У 1833 році було засновано товариство хмелярів для захисту якості хмелю. Через кілька років виникли також хмелевий ринок і цех маркування хмелю. У 1934 році на території міста було зареєстровано 161 фірму з вирощування хмелю і 53 пакувальних підприємства.
Місто часто використовувалося як місце зйомок різних чеських та іноземних кінофільмів, зокрема «Старі на збиранні хмелю» і «Кролик Джоджо».
Хронологія
- 9 ст. - перші укріплені поселення на території майбутнього міста
- 1004 - перша письмова згадка про Жатце в хроніці Титмара Мерзебурзького
- 1083 - Вршовці отримують у володіння Жатець (а також Літомержице)
- 1099 - Бржетіслав II і юний Болеслав III (майбутній правитель Польщі) провели Різдво в жатецькому замку. Під час свята 14-річний Болеслав, за згодою всіх комитів (вельмож) був посвячений у мечоносці свого дядька, з почесним платнею в 100 гривень срібла і 10 гривень золота
- 1101 - Божею Вршовцю повертається Жатець, відібраний на час вигнання з країни
- 1111 - містом володів Собеслав (брат князя Владислава I)
- 1248 - перша згадка про Жатець як про середньовічному місті
- 1261 - пивоварам Жатця даровано право варити пиво
- 1265 - Пржемисл II Отакар дарував місту значущі привілеї
- 1 335 - Іоанн Люксембурзький дарував Жатцю право вибирати ректора та викладачів до Латинської школи
- 1348 - Перша згадка про хмільник у Жатці
- 1 405 - Ремісники виключили патриціїв з міської ради
- 1415 - Папа піддав місто анафемі
- 1421 - Жатець успішно відбиває напад другий армії хрестоносців
- 1539 - Спеціальний знак починає використовуватися для підтвердження автентичності хмелю
- 1567 - Населення міста досягає чисельності в 5 тис. чол. (700 будинків)
- 1582 - Сильна повінь забрала 150 життів
- 1602 - Найстаріше зображення Жатця і його хмільників - Ян Вілленбер
- 1619 - «Зимовий Король» Фрідріх Фальцкій відвідує місто
- 1621 - Мер міста Максиміліан Хошталек страчений у Празі
- 1640 - Чума, 1000 жертв
- 1767 - У місті є 4 пивоварні та 20 солодовень
- 1788 - Жатець стає резиденцією обласного консула; пожежа знищила 284 будинки
- 1801 - Відкрито міську пивоварню на Жижковій площі
- 1827 - Новий міст на ланцюгах через Огржу
- 1833 - Асоціація пивоварів вживає заходів для захисту якості хмелю
- 1860 - В Жатці відкривається хмелеторговий ринок
- 1884 - Відкривається Хмелеторгова Біржа
- 1929 - Концерт відомої французької танцівниці Жозефіни Бейкер
- 1930 - Чисельність населення досягає 18,1 тис. чол.
- 1934 - В Жатце діють 161 фірма з вирощування хмелю і хмелеторгова компанія, а також 53 заклади з упаковки хмелю
- 1997 - Урочисте відкриття Музею хмелю
- 2004 - Тисячоліття міста (з дати перших письмових згадок)
Населення
На цьому місці має відображатися графік чи діаграма, однак з технічних причин його відображення наразі вимкнено. Будь ласка, не видаляйте код, який викликає це повідомлення. Розробники вже працюють для того, щоби відновити штатне функціонування цього графіка або діаграми. |
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |
Пам'ятки
Історичний центр міста, який був у 1961 році проголошений міським заповідником, становить собою набір історичних будівель і архітектурних стилів від романського стилю до модерну.
Гуситський бастіон - єдиний бастіон міського зміцнення, який зберігся з часів середньовіччя Сьогодні тут знаходиться Музей «Гомолупулов», нібито стародавнього народу хмелярів.
Ренесансна солодовня - споруда, яка є символом жатецького пивоваріння. Вона була солодовнею із сушаркою солоду.
Капуцинський монастир із церквою Коронації Діви Марії - Монастир знаходиться майже в самому центрі міста. Його частинами є також «райський двір» і великий сад.
Інститут хмелярства - «Chmelařský institut s.r.o» був створений у 1952 р. В інституті фахівці займаються вивченням хмелю і його генетики, проводять дослідження щодо захисту рослин від шкідників. Це єдиний виробник нових сортів хмелю в Чехії. Тут є також хмільник, який використовується з науковою метою, і експериментальний пивоварний завод, який є водночас найменшим пивзаводом у світі.
Міська ратуша і вежа - ратуша була побудована в половині 14 століття. Головна вежа будівлі служить оглядовим майданчиком, з якого відкривається вид на місто. Якщо відвідувачеві вдається з галереї побачити замок Газмбурк, що знаходиться в сусідній Німеччині, то за легендою виповниться одне з його таємних бажань.
Колона Святої Трійці - була споруджена в 1713 році як релігійний символ, який повинен був захищати місто від епідемій чуми.
Могила першого любителя пива - 1 квітня 2001 року в Жатце була нібито виявлена могила першого любителя пива у світі. Поруч зі скелетом лежав глиняний посуд з ємністю 0,49 л і глиняна дощечка із сімома подряпинами, яка вважається найстарішим трактирним рахунком за пиво. Могила свідчить про існування стародавньої культури Гомолупулів. Похований отримав ім'я Лойза Лупулин і символ з дощечки став логотипом громадського об'єднання «Храм Хмеля і Пива», що прагне рекламувати жатецький пивоварний регіон.
Жатецький пивоварний завод - Пивоварний завод знаходиться прямо в центрі міста - там, де колись розташовувався Жатецький замок.
Єврейська синагога - друга найбільша синагога в Чехії, вона була побудована в 1846 р. Під час Другої світової війни будівлю спалили нацисти. Після війни будівля була відновлена, проте своїй первісній меті вже не служить.
Найменший хмільник в світі - є світовим раритетом саме тому, що він розташований в самому центрі міста на головній площі поруч з міською ратушею.
Стара пошта - історична будівля, в якому вже з середньовіччя жили сім'ї міських дворян. З 1872 р. тут знаходилася будівля пошти. Так як в ті часи ще не було машин і пошту возили у візках, тягнених кіньми, в будівлі знаходилася також станція, де міняли втомлених коней на свіжих.
Площа Хмелярів - тут знаходиться будівля цеху маркування та переробки хмелю, будівля старої пошти і пам'ятник із зображенням відомих хмелярів Теодора Цулегера, Йозефа Фішера і Др. Ганса Дамма. У 1937 році тут був знайдений найбільший чеський срібний скарб, що відноситься до 11 століття.
Гімназія - пам'ятник архітектури в стилі модерн. Будівля була побудована за планом архітектора Ернеста Шефера. У комісії, вибирала архітектурний проект, засідав також Йозеф Зітек, автор Національного театру в Празі. [1] [Архівовано 10 травня 2012 у Wayback Machine.]
Музеї
Музей хмелю міста Жатець представляє експозицію хмелярства від раннього середньовіччя до теперішнього часу, включаючи інструменти, засоби механізації та історичні прилади. Тут пояснюється, чому урожай кращого в світі хмелю збирається саме в жатецькому регіоні і чому вже в середньовіччі доводилося захищатися від неякісних підробок. Експозиція займає площу 4 км, і тому вважається найбільшою виставкою свого роду в світі.
«Храм хмелю і пива». Це розважальний і просвітницький комплекс, який пропагує історію і традицію хмелярства в жатецькому регіоні. Він складається з наступних частин:
Хмелевий маяк - служить за оглядову вежу. Нагору доставляє відвідувачів ліфт, під час руху якого показують 3D анімацію.
Лабіринт - знаходиться в будівлі старого складу хмелю поруч із Хмельовим маяком. В кінці лабіринту захований скарб жатецького регіону.
Хмелеві куранти - єдині куранти свого роду в світі, які цікаві своїм нетрадиційним виконанням.
Міні-пивоварний завод «U Orloje» - це ресторан, де пиво варять на очах у відвідувачів.
Міста-побратими
Примітки
- Jakl L. Jak stará jsou česká města? Legendy a fakta. // iDNES.cz — 2011.
- Historický lexikon obcí České republiky 1869–2005: 1. díl / за ред. J. Růžková, J. Škrabal — ČSÚ, 2006. — 759 с. —
- Český statistický úřad Malý lexikon obcí České republiky – 2017 — Český statistický úřad, 2017.
- Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích – k 1. 1. 2024 — Praha: ČSÚ, 2024.
- Register of territorial identification, addresses and real estates
- Historický lexikon obcí České republiky – 1869–2011 — ČSÚ, 2015.
- Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2014 — Praha: 2014.
- Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2016 — Praha: 2016.
- Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2017 — Praha: 2017. —
- Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2018 — Praha: ČSÚ, 2018. —
- Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2019 — Praha: ČSÚ, 2019. —
- Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2020 — Praha: ČSÚ, 2020.
- Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2021 — Praha: ČSÚ, 2021.
- Český statistický úřad (unspecified title)
- Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1. 1. 2022 — Praha: ČSÚ, 2022.
- Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích – k 1. 1. 2023 — Praha: ČSÚ, 2023.
Посилання
- www.mesto-zatec.cz
- xram-xmelja-i-piva
- gorod-zatec
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhatec chesk Zatec ˈʒatɛts nim Saaz najstarishe misto na pivnochi Chehiyi na richci Ogrzhe Misto Zhatec chesk Zatec Prapor Gerb Koordinati 50 19 38 pn sh 13 32 45 sh d 50 32726491360177334 pn sh 13 545859487411779 sh d 50 32726491360177334 13 545859487411779 Koordinati 50 19 38 pn sh 13 32 45 sh d 50 32726491360177334 pn sh 13 545859487411779 sh d 50 32726491360177334 13 545859487411779 Krayina Chehiya ChehiyaKraj Usteckij krajRajon LouniMezhuye z susidni nas punktid d d d d d d d d d Starosta Zdenka GamousovaPersha zgadka 1004 abo 1052 2 Poperedni nazvi ZacPlosha 42 676571 km 3 Visota centru 233 1 mNaselennya 19 046 osib 1 sichnya 2024 4 Mista pobratimi Tum Zhalec Krasnostav 1996 d 1964 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Poshtovij indeks 438 01 5 Avtomobilnij kod LNGeoNames 3061822OSM r439319 RKod LAU NUTS CZ566985Oficijnij sajt mesto zatec cz ZhatecZhatec Chehiya Zhatec u Vikishovishi Panoramnij vid na Zhatec iz r Ogrzhe Misto znahoditsya na pivnichnomu zahodi Chehiyi priblizno za 75 kilometriv vid Pragi stolici Chehiyi Chiselnist naselennya 19 8 tis zhiteliv 2011 r Plosha mista 42 7 km Centr rajonu hmelyarstva ta pivovarinnya inodi jogo nazivayut stoliceyu hmelyu Zhateckij hmil ye nevid yemnim ingrediyentom klasichnogo pilznera IstoriyaPam yatki Zhatcya Na teritoriyi Zhatcya she v pershomu tisyacholitti zhilo plem ya luchan kotri nazivalisya tak za imenem miscevosti Luka de zgodom bulo pobudovane misto Miscevist bula bagata na luki i tomu otrimala taku nazvu luca latinoyu oznachaye lug Zhatec vpershe zgaduyetsya u hronici nimeckogo yepiskopa Titmara Merzeburzkogo v 1004 Pismovi dzherela XI XIII st opisuyut misto yak znachushij religijnij i administrativnij centr Z 1083 po 1108 nim volodili Vrshovci znatnij cheskij rid pravitelem mista v cej period buv Bozhej iz rodu Vrshovciv Zhatec peretvorivsya na feodalne misto zavdyaki korolivskoyi hartiyi 1256 koli cheskij korol Przhemisl II Otakar daruvav jomu osoblivi prava i privileyi Dzherelom procvitannya mista v ti chasi buli remesla silske gospodarstvo i torgivlya Zgodom Zhatec stav vidomim pivovarnim i hmeletorgovim centrom U Zhatci takozh znahodilas Latinska shkola Blizko 1400 r yiyi rektorom buv Yan iz Zhatcya avtor Bogemskogo oracha Pid jogo kerivnictvom shkola stala odniyeyu z najvidomishih i shanovanih osvitnih ustanov u Bogemiyi U XV stolitti Zhatec viyaviv spivchuttya do gusitskogo ruhu cherez sho buv piddanij anafemi U 1421 armiya hrestonosciv 2 j hrestovij pohid zaznala porazki u stin mista U XVI st Zhatec buv odnim iz najgustozaselenishih mist Bogemiyi Starovinnij viglyad mista zobrazhenij na kartini Yana Villenberga 1602 Ale cherez Tridcyatilitnyu vijnu bagato zhiteliv emigruvali z mista i jogo ekonomichne stanovishe stalo pogirshuvatisya Zminivsya navit religijnij i nacionalnij sklad mista Nezvazhayuchi na ce Zhatec zalishavsya centrom Bogemiyi azh do 1850 U 17 stolitti misto stalo vidome yak oseredok pivovarinnya Za istorichnimi danimi u 1767 roci v misti bulo 4 pivovarnih zavodi i 20 solodoven U 1833 roci bulo zasnovano tovaristvo hmelyariv dlya zahistu yakosti hmelyu Cherez kilka rokiv vinikli takozh hmelevij rinok i ceh markuvannya hmelyu U 1934 roci na teritoriyi mista bulo zareyestrovano 161 firmu z viroshuvannya hmelyu i 53 pakuvalnih pidpriyemstva Misto chasto vikoristovuvalosya yak misce zjomok riznih cheskih ta inozemnih kinofilmiv zokrema Stari na zbiranni hmelyu i Krolik Dzhodzho Hronologiya9 st pershi ukripleni poselennya na teritoriyi majbutnogo mista 1004 persha pismova zgadka pro Zhatce v hronici Titmara Merzeburzkogo 1083 Vrshovci otrimuyut u volodinnya Zhatec a takozh Litomerzhice 1099 Brzhetislav II i yunij Boleslav III majbutnij pravitel Polshi proveli Rizdvo v zhateckomu zamku Pid chas svyata 14 richnij Boleslav za zgodoyu vsih komitiv velmozh buv posvyachenij u mechonosci svogo dyadka z pochesnim platneyu v 100 griven sribla i 10 griven zolota 1101 Bozheyu Vrshovcyu povertayetsya Zhatec vidibranij na chas vignannya z krayini 1111 mistom volodiv Sobeslav brat knyazya Vladislava I 1248 persha zgadka pro Zhatec yak pro serednovichnomu misti 1261 pivovaram Zhatcya darovano pravo variti pivo 1265 Przhemisl II Otakar daruvav mistu znachushi privileyi 1 335 Ioann Lyuksemburzkij daruvav Zhatcyu pravo vibirati rektora ta vikladachiv do Latinskoyi shkoli 1348 Persha zgadka pro hmilnik u Zhatci 1 405 Remisniki viklyuchili patriciyiv z miskoyi radi 1415 Papa piddav misto anafemi 1421 Zhatec uspishno vidbivaye napad drugij armiyi hrestonosciv 1539 Specialnij znak pochinaye vikoristovuvatisya dlya pidtverdzhennya avtentichnosti hmelyu 1567 Naselennya mista dosyagaye chiselnosti v 5 tis chol 700 budinkiv 1582 Silna povin zabrala 150 zhittiv 1602 Najstarishe zobrazhennya Zhatcya i jogo hmilnikiv Yan Villenber 1619 Zimovij Korol Fridrih Falckij vidviduye misto 1621 Mer mista Maksimilian Hoshtalek strachenij u Prazi 1640 Chuma 1000 zhertv 1767 U misti ye 4 pivovarni ta 20 solodoven 1788 Zhatec staye rezidenciyeyu oblasnogo konsula pozhezha znishila 284 budinki 1801 Vidkrito misku pivovarnyu na Zhizhkovij ploshi 1827 Novij mist na lancyugah cherez Ogrzhu 1833 Asociaciya pivovariv vzhivaye zahodiv dlya zahistu yakosti hmelyu 1860 V Zhatci vidkrivayetsya hmeletorgovij rinok 1884 Vidkrivayetsya Hmeletorgova Birzha 1929 Koncert vidomoyi francuzkoyi tancivnici Zhozefini Bejker 1930 Chiselnist naselennya dosyagaye 18 1 tis chol 1934 V Zhatce diyut 161 firma z viroshuvannya hmelyu i hmeletorgova kompaniya a takozh 53 zakladi z upakovki hmelyu 1997 Urochiste vidkrittya Muzeyu hmelyu 2004 Tisyacholittya mista z dati pershih pismovih zgadok NaselennyaNa comu misci maye vidobrazhatisya grafik chi diagrama odnak z tehnichnih prichin jogo vidobrazhennya narazi vimkneno Bud laska ne vidalyajte kod yakij viklikaye ce povidomlennya Rozrobniki vzhe pracyuyut dlya togo shobi vidnoviti shtatne funkcionuvannya cogo grafika abo diagrami Rik Chiselnist 1869 8869 2 1869 10 050 6 1880 10 425 2 1880 11 660 6 1890 14 520 6 1900 17 754 6 1910 18 666 6 1921 17 761 6 1930 18 100 2 Rik Chiselnist 1930 19 757 6 1950 13 174 2 1950 14 088 6 1961 15 661 6 1961 14 779 2 1970 16 525 6 1970 15 803 2 1980 19 145 6 1980 21 244 2 Rik Chiselnist 1991 21 422 2 1991 20 320 6 2001 19 919 6 2011 18 786 6 2014 19 224 7 2016 19 271 8 2017 19 193 9 2018 19 142 10 2019 19 133 11 Rik Chiselnist 2020 19 047 12 2021 18 823 13 2021 18 467 2022 18 570 15 2023 19 044 16 2024 19 046 4 Pam yatkiIstorichnij centr mista yakij buv u 1961 roci progoloshenij miskim zapovidnikom stanovit soboyu nabir istorichnih budivel i arhitekturnih stiliv vid romanskogo stilyu do modernu Gusitskij bastion yedinij bastion miskogo zmicnennya yakij zberigsya z chasiv serednovichchya Sogodni tut znahoditsya Muzej Gomolupulov nibito starodavnogo narodu hmelyariv Renesansna solodovnya sporuda yaka ye simvolom zhateckogo pivovarinnya Vona bula solodovneyu iz susharkoyu solodu Kapucinskij monastir iz cerkvoyu Koronaciyi Divi Mariyi Monastir znahoditsya majzhe v samomu centri mista Jogo chastinami ye takozh rajskij dvir i velikij sad Institut hmelyarstva Chmelarsky institut s r o buv stvorenij u 1952 r V instituti fahivci zajmayutsya vivchennyam hmelyu i jogo genetiki provodyat doslidzhennya shodo zahistu roslin vid shkidnikiv Ce yedinij virobnik novih sortiv hmelyu v Chehiyi Tut ye takozh hmilnik yakij vikoristovuyetsya z naukovoyu metoyu i eksperimentalnij pivovarnij zavod yakij ye vodnochas najmenshim pivzavodom u sviti Miska ratusha i vezha ratusha bula pobudovana v polovini 14 stolittya Golovna vezha budivli sluzhit oglyadovim majdanchikom z yakogo vidkrivayetsya vid na misto Yaksho vidviduvachevi vdayetsya z galereyi pobachiti zamok Gazmburk sho znahoditsya v susidnij Nimechchini to za legendoyu vipovnitsya odne z jogo tayemnih bazhan Kolona Svyatoyi Trijci bula sporudzhena v 1713 roci yak religijnij simvol yakij povinen buv zahishati misto vid epidemij chumi Mogila pershogo lyubitelya piva 1 kvitnya 2001 roku v Zhatce bula nibito viyavlena mogila pershogo lyubitelya piva u sviti Poruch zi skeletom lezhav glinyanij posud z yemnistyu 0 49 l i glinyana doshechka iz simoma podryapinami yaka vvazhayetsya najstarishim traktirnim rahunkom za pivo Mogila svidchit pro isnuvannya starodavnoyi kulturi Gomolupuliv Pohovanij otrimav im ya Lojza Lupulin i simvol z doshechki stav logotipom gromadskogo ob yednannya Hram Hmelya i Piva sho pragne reklamuvati zhateckij pivovarnij region Zhateckij pivovarnij zavod Pivovarnij zavod znahoditsya pryamo v centri mista tam de kolis roztashovuvavsya Zhateckij zamok Yevrejska sinagoga druga najbilsha sinagoga v Chehiyi vona bula pobudovana v 1846 r Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni budivlyu spalili nacisti Pislya vijni budivlya bula vidnovlena prote svoyij pervisnij meti vzhe ne sluzhit Najmenshij hmilnik v sviti ye svitovim raritetom same tomu sho vin roztashovanij v samomu centri mista na golovnij ploshi poruch z miskoyu ratusheyu Stara poshta istorichna budivlya v yakomu vzhe z serednovichchya zhili sim yi miskih dvoryan Z 1872 r tut znahodilasya budivlya poshti Tak yak v ti chasi she ne bulo mashin i poshtu vozili u vizkah tyagnenih kinmi v budivli znahodilasya takozh stanciya de minyali vtomlenih konej na svizhih Plosha Hmelyariv tut znahoditsya budivlya cehu markuvannya ta pererobki hmelyu budivlya staroyi poshti i pam yatnik iz zobrazhennyam vidomih hmelyariv Teodora Culegera Jozefa Fishera i Dr Gansa Damma U 1937 roci tut buv znajdenij najbilshij cheskij sribnij skarb sho vidnositsya do 11 stolittya Gimnaziya pam yatnik arhitekturi v stili modern Budivlya bula pobudovana za planom arhitektora Ernesta Shefera U komisiyi vibirala arhitekturnij proekt zasidav takozh Jozef Zitek avtor Nacionalnogo teatru v Prazi 1 Arhivovano 10 travnya 2012 u Wayback Machine MuzeyiMuzej hmelyu mista Zhatec predstavlyaye ekspoziciyu hmelyarstva vid rannogo serednovichchya do teperishnogo chasu vklyuchayuchi instrumenti zasobi mehanizaciyi ta istorichni priladi Tut poyasnyuyetsya chomu urozhaj krashogo v sviti hmelyu zbirayetsya same v zhateckomu regioni i chomu vzhe v serednovichchi dovodilosya zahishatisya vid neyakisnih pidrobok Ekspoziciya zajmaye ploshu 4 km i tomu vvazhayetsya najbilshoyu vistavkoyu svogo rodu v sviti Hram hmelyu i piva Ce rozvazhalnij i prosvitnickij kompleks yakij propaguye istoriyu i tradiciyu hmelyarstva v zhateckomu regioni Vin skladayetsya z nastupnih chastin Hmelevij mayak sluzhit za oglyadovu vezhu Nagoru dostavlyaye vidviduvachiv lift pid chas ruhu yakogo pokazuyut 3D animaciyu Labirint znahoditsya v budivli starogo skladu hmelyu poruch iz Hmelovim mayakom V kinci labirintu zahovanij skarb zhateckogo regionu Hmelevi kuranti yedini kuranti svogo rodu v sviti yaki cikavi svoyim netradicijnim vikonannyam Mini pivovarnij zavod U Orloje ce restoran de pivo varyat na ochah u vidviduvachiv Mista pobratimiNovocheboksarsk Rosiya Tum NimechchinaPrimitkiJakl L Jak stara jsou ceska mesta Legendy a fakta iDNES cz 2011 d Track Q31271037d Track Q12021344d Track Q12032511 Historicky lexikon obci Ceske republiky 1869 2005 1 dil za red J Ruzkova J Skrabal CSU 2006 759 s ISBN 978 80 250 1310 6 d Track Q22696185d Track Q22696171d Track Q3504917d Track Q22696163 Cesky statisticky urad Maly lexikon obci Ceske republiky 2017 Cesky statisticky urad 2017 d Track Q3504917d Track Q56284482 Cesky statisticky urad Pocet obyvatel v obcich k 1 1 2024 Praha CSU 2024 d Track Q1085d Track Q125984191d Track Q3504917 Register of territorial identification addresses and real estates d Track Q12049125 Historicky lexikon obci Ceske republiky 1869 2011 CSU 2015 d Track Q28708818d Track Q3504917 Cesky statisticky urad Pocet obyvatel v obcich k 1 1 2014 Praha 2014 d Track Q1085d Track Q56259648d Track Q3504917 Cesky statisticky urad Pocet obyvatel v obcich k 1 1 2016 Praha 2016 d Track Q1085d Track Q3504917d Track Q24560797 Cesky statisticky urad Pocet obyvatel v obcich k 1 1 2017 Praha 2017 ISBN 978 80 250 2770 7 d Track Q1085d Track Q3504917d Track Q29678797 Cesky statisticky urad Pocet obyvatel v obcich k 1 1 2018 Praha CSU 2018 ISBN 978 80 250 2843 8 d Track Q52417047d Track Q3504917d Track Q1085 Cesky statisticky urad Pocet obyvatel v obcich k 1 1 2019 Praha CSU 2019 ISBN 978 80 250 2914 5 d Track Q1085d Track Q3504917d Track Q63450605 Cesky statisticky urad Pocet obyvatel v obcich k 1 1 2020 Praha CSU 2020 d Track Q1085d Track Q3504917d Track Q92748479 Cesky statisticky urad Pocet obyvatel v obcich k 1 1 2021 Praha CSU 2021 d Track Q106655495d Track Q3504917d Track Q1085 Cesky statisticky urad unspecified title d Track Q3504917d Track Q111647375 Cesky statisticky urad Pocet obyvatel v obcich k 1 1 2022 Praha CSU 2022 d Track Q1085d Track Q3504917d Track Q111804439 Cesky statisticky urad Pocet obyvatel v obcich k 1 1 2023 Praha CSU 2023 d Track Q1085d Track Q118612272d Track Q3504917Posilannyawww mesto zatec cz xram xmelja i piva gorod zatec