Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Жан Бати́ст Расі́н (фр. Jean-Baptiste Racine; 21 грудня 1639 — 21 квітня 1699) — французький драматург, один із «Великої Трійці» драматургів Франції XVII століття поруч з Корнелем та Мольєром.
| Жан Расін | ||||
|---|---|---|---|---|
| Jean-Baptiste Racine | ||||
 Жан Расін | ||||
| Ім'я при народженні | Жан Батист Расін Jean-Baptiste Racine | |||
| Народився | грудень 1639[1] Ла-Ферте-Мілон, графство Валуа, Франція | |||
| Помер | 21 квітня 1699[2][3][…](59 років) Париж, Франція ·рак печінки | |||
| Поховання | Церква Сент-Етьєн-дю-Мон[5] | |||
| Громадянство |  Франція | |||
| Національність | француз | |||
| Діяльність | драматург | |||
| Alma mater | Ліцей Сент-Луї і Q108740666? | |||
| Мова творів | французька | |||
| Напрямок | класицизм | |||
| Жанр | трагедія | |||
| Magnum opus | Андромаха (Расін), Федра (Расін), d, d, d, d, d, d, d, d, d і d | |||
| Членство | Французька академія (22 квітня 1699)[6] і Академія надписів та красного письменства (1699)[7] | |||
| Батько | d[8] | |||
| Мати | d[8] | |||
| У шлюбі з | d | |||
| Діти | Жан Батист Расін молодший Луї Расін | |||
| Автограф |  | |||
 | ||||
| | ||||
 Жан Расін у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Біографія
Жан Расін народився 21 грудня 1639 року (охрещений 22 грудня 1639 року) в місті Ла-Ферте-Мілон, графство Валуа (нині департамент Ен), у родині чиновника податкової служби Жана Расіна (1615—1643). У 1641 році під час пологів другої дитини (сестри майбутнього поета Марі) померла його мати. Батько одружився вдруге, але за два роки також помер у 28-річному віці. Дітей виховувала бабуся.
1649 року Жан-Батист вступив до школи в Бове при монастирі Пор-Рояль. У 1655 році його прийняли учнем у саме́ абатство. Три роки, що Расін провів там, мали значний вплив на розвиток його літературного дарування, адже навчався він у чотирьох тогочасних видатних філологів-класиків (П'єр Ніколь, Клод Лансло, Антуан Ле Местре, Жан Хамон), завдяки чому він став добре обізнаним з класичною античною літературою.
Після навчання у паризькому колежі д'Аркур (фр. Collège d'Harcourt) 1660 року Расін познайомився з Лафонтеном, Мольєром, Буало; написав придворну оду «Німфа Сени» (за яку отримав пенсію від короля Людовика XIV), а також дві п'єси, що дотепер не збереглися.
У 1661 році Расін перебрався до дядька, колишнього священика, для переговорів про отримання від церкви бенефіції, що дало б йому можливість повністю віддатись літературній творчості. Однак церква відмовила йому, й 1662 року (або наступного, 1663-го) він повернувся до Парижа. Вважається, що його перші п'єси, що дійшли до нас, «Фіваїда, або Брати-вороги» (фр. La thebaïde, ou les frères ennemis), та «Александр Великий» (фр. Alexandre le grand), були написані за порадою Мольєра, що поставив їх у 1664 та 1665 роках, відповідно.
У наступні після постановки «Александра Великого» два роки (1665—1667) Расін зміцнив зв'язки з двором, що відкрили йому шлях до особистих приязних стосунків з королем Людовиком XIV. Драматург діяв відповідно до тогочасних моральних устоїв стану, в якому опинився — здобув заступництво королівської коханки мадам де Монтеспан (її в образі пихатої Вастії автор пізніше зобразив у п'єсі «Есфір», 1689), свою коханку, відому актрису Терезу Дюпарк, змусив полишити трупу Мольєра й перейти до театру «Бургундський готель», де 1667 року вона зіграла головну роль в «Андромасі», яку вважають однією з найкращих у доробку Расіна. Оригінальність трагедії полягає в тому, що Расін виявив у ній велике вміння зобразити душу сучасної йому людину, в якій під нальотом культури вирують справжні тваринні пристрасті, і оце протистояння обов'язку та почуттів здатне призвести до суцільного руйнування особистості.
Єдину комедію Расіна «Позивачі» (Les Plaideurs) було поставлено 1668 року. 1669 року з помірним успіхом пройшла трагедія «Британік» (Britannicus), а наступного, 1670-го, на сцені з'явилась «Береніка» (Bérénice), що викликали немало суперечок з приводу виведених у ній персонажів.
За «Беренікою» були «Баязет» (Bajazet, 1672), «Мітридат» (Mithridate, 1673), «Іфігенія» (Iphigénie, 1674) та «Федра» (Phèdre, 1677). Остання трагедія, на думку багатьох літературознавців, є вершиною драматургії Расіна, перевищуючи решту творів автора красою віршів та глибиною проникнення у людську психологію. Вона ж, як це і буває з гострими творами, була неприязно сприйнята при дворі.
Відтак, Расін не став брати участь у великій полеміці, яку породила «Федра» — він одружився з набожною й господарною Катрін де Романе, яка подарувала чоловікові сімох дітей, та обійняв посаду королівського історіографа разом із Н. Буало. У цей період драматургом були створені лише п'єси «Есфір» та «Аталія» (Athalie) — їх він створив на прохання мадам де Ментенон, щоб їх поставили у 1689—1691 роки у заснованій нею школі в Сен-Сіре.
Жан Расін помер 21 квітня 1699 року. Його поховано на паризькому цвинтарі біля Церкви Сент-Етьєн-дю-Монт. Його молодший син Луї Расін також став поетом, але не досяг слави батька.
Творчість
- 1660 — (фр. Amasie)
- 1660 — (фр. Les amours d’Ovide)
- 1660 — «Ода на видужання короля» (фр. Ode sur la convalescence du roi)
- 1660 — «Німфа Сени» (фр. La Nymphe de la Seine)
- 1685 — «Ідилія миру» (фр. Idylle sur la paix)
- 1693 — «Коротка історія Пор-Рояля» (фр. Abrégé de l’histoire de Port-Royal)
- 1694 — «Духовні пісні» (фр. Cantiques spirituels)
П'єси
- 1663 — «Слава музам» (фр. La Renommée aux Muses)
- 1664 — «Фіваїда, або Брати-вороги» (фр. La thebaïde, ou les frères ennemis)
- 1665 — «Александр Великий» (фр. Alexandre le grand)
- 1667 — «Андромаха»
- 1668 — «Позивачі» (фр. Les Plaideurs)
- 1669 — «Британік»
- 1670 — «Береніка»
- 1672 — «Баязет» (фр. Bajazet)
- 1673 — «Мітридат» (фр. Mithridate)
- 1674 — «Іфігенія»
- 1677 — «Федра» (переклав Максим Рильський)
- 1689 — «Есфір» (фр. Esther)
- 1691 — «Аталія» (фр. Athalie)
Особливості творчого методу Ж. Расіна
- критика вишуканої літератури сучасності з її «досконалими героями»;
- намагання повернути літературу до життя, до реальних людей, до реальних людських стосунків;
- утвердження права митця зображувати слабкості людської натури (зображення так званої «середньостатистичної людини»);
- література і театр покликані морально виховувати читача;
- правдоподібність сценічної дії;
- обґрунтовування обов'язковості давніх сюжетів для трагедії;
- показував людей такими, якими вони є, а не якими вони повинні бути;
- створення не героїчних, сповнених пафосу трагедії, а трагедії любовно-психологічні, що відображали безсилля розуму перед пристрастю;
- страждання кохання, душевна боротьба, внутрішні протиріччя психології людини складають основний
Переклади українською
- Французькі клясики XVII сторіччя. Буальо, Корнель, Мольєр, Расін. Пер. з французької Максима Рильського. — Харків: Література і мистецтво, 1931.
- Ж. Расін. Федра. // Максим Рильський. Зібрання творів у 20-ти томах. Том 9-й.
Див. також
- 11051 Расін — астероїд, який було названо на честь драматурга
Примітки
- Bibliothèque nationale de France Record #120076761 // BnF catalogue général — Paris: BnF.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Internet Broadway Database — 2000.
- http://www.tombes-sepultures.com/crbst_997.html
- Французька академія — 1635.
- https://aibl.fr/academiciens-depuis-1663/
- Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
- Французькі клясики XVII сторіччя. Буальо, Корнель, Мольєр, Расін. Пер. з французької Максима Рильського. — Харків: Література і мистецтво, 1931 Зміст: Корнель — «Сід»; Расін — «Федра»; Мольєр — «Мізантроп», Буало — «Мистецтво поетичне».
- База даних малих космічних тіл JPL: Жан Расін (англ.) .
Джерела та література
- Мокульский С. С. Расин: К 300-летию со дня рождения. — Л.: 1940 (рос.)
- Шафаренко И. Жан Расин. // Писатели Франции / Составитель. Е. Эткинд. — М.: «Просвещение», 1964 (рос.)
- Расин Ж. Сочинения. — М.: 1984 Т. 1-2 (рос.)
- Кадышев В. С. Расин. — М.: 1990 (рос.)
Посилання
- Расін Жан // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Т. 2 : Л — Я. — С. 403. — .
- Жан Расін. На честь милосердя [ 11 квітня 2022 у Wayback Machine.]
- Фінкельштейн І. Л Жан Расін на www.feb-web.ru («Фундаментальна електронна бібліотека») [ 26 січня 2012 у Wayback Machine.] // Краткая литературная энциклопедия, Т. 6. (1971) (рос.)
- Жан Расін на www.hrono.ru [ 18 січня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
- Твори Жана Расіна в електронній Бібліотеці Мошкова [ 1 листопада 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhan Bati st Rasi n fr Jean Baptiste Racine 21 grudnya 1639 21 kvitnya 1699 francuzkij dramaturg odin iz Velikoyi Trijci dramaturgiv Franciyi XVII stolittya poruch z Kornelem ta Molyerom Zhan RasinJean Baptiste RacineZhan RasinIm ya pri narodzhenniZhan Batist Rasin Jean Baptiste RacineNarodivsyagruden 1639 1 La Ferte Milon grafstvo Valua FranciyaPomer21 kvitnya 1699 1699 04 21 2 3 59 rokiv Parizh Franciya rak pechinkiPohovannyaCerkva Sent Etyen dyu Mon 5 Gromadyanstvo FranciyaNacionalnistfrancuzDiyalnistdramaturgAlma materLicej Sent Luyi i Q108740666 Mova tvorivfrancuzkaNapryamokklasicizmZhanrtragediyaMagnum opusAndromaha Rasin Fedra Rasin d d d d d d d d d i dChlenstvoFrancuzka akademiya 22 kvitnya 1699 6 i Akademiya nadpisiv ta krasnogo pismenstva 1699 7 Batkod 8 Matid 8 U shlyubi zdDitiZhan Batist Rasin molodshij Luyi RasinAvtograf Zhan Rasin u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u VikidzherelahBiografiyaZhan Rasin narodivsya 21 grudnya 1639 roku ohreshenij 22 grudnya 1639 roku v misti La Ferte Milon grafstvo Valua nini departament En u rodini chinovnika podatkovoyi sluzhbi Zhana Rasina 1615 1643 U 1641 roci pid chas pologiv drugoyi ditini sestri majbutnogo poeta Mari pomerla jogo mati Batko odruzhivsya vdruge ale za dva roki takozh pomer u 28 richnomu vici Ditej vihovuvala babusya 1649 roku Zhan Batist vstupiv do shkoli v Bove pri monastiri Por Royal U 1655 roci jogo prijnyali uchnem u same abatstvo Tri roki sho Rasin proviv tam mali znachnij vpliv na rozvitok jogo literaturnogo daruvannya adzhe navchavsya vin u chotiroh togochasnih vidatnih filologiv klasikiv P yer Nikol Klod Lanslo Antuan Le Mestre Zhan Hamon zavdyaki chomu vin stav dobre obiznanim z klasichnoyu antichnoyu literaturoyu Pislya navchannya u parizkomu kolezhi d Arkur fr College d Harcourt 1660 roku Rasin poznajomivsya z Lafontenom Molyerom Bualo napisav pridvornu odu Nimfa Seni za yaku otrimav pensiyu vid korolya Lyudovika XIV a takozh dvi p yesi sho doteper ne zbereglisya U 1661 roci Rasin perebravsya do dyadka kolishnogo svyashenika dlya peregovoriv pro otrimannya vid cerkvi beneficiyi sho dalo b jomu mozhlivist povnistyu viddatis literaturnij tvorchosti Odnak cerkva vidmovila jomu j 1662 roku abo nastupnogo 1663 go vin povernuvsya do Parizha Vvazhayetsya sho jogo pershi p yesi sho dijshli do nas Fivayida abo Brati vorogi fr La thebaide ou les freres ennemis ta Aleksandr Velikij fr Alexandre le grand buli napisani za poradoyu Molyera sho postaviv yih u 1664 ta 1665 rokah vidpovidno U nastupni pislya postanovki Aleksandra Velikogo dva roki 1665 1667 Rasin zmicniv zv yazki z dvorom sho vidkrili jomu shlyah do osobistih priyaznih stosunkiv z korolem Lyudovikom XIV Dramaturg diyav vidpovidno do togochasnih moralnih ustoyiv stanu v yakomu opinivsya zdobuv zastupnictvo korolivskoyi kohanki madam de Montespan yiyi v obrazi pihatoyi Vastiyi avtor piznishe zobraziv u p yesi Esfir 1689 svoyu kohanku vidomu aktrisu Terezu Dyupark zmusiv polishiti trupu Molyera j perejti do teatru Burgundskij gotel de 1667 roku vona zigrala golovnu rol v Andromasi yaku vvazhayut odniyeyu z najkrashih u dorobku Rasina Originalnist tragediyi polyagaye v tomu sho Rasin viyaviv u nij velike vminnya zobraziti dushu suchasnoyi jomu lyudinu v yakij pid nalotom kulturi viruyut spravzhni tvarinni pristrasti i oce protistoyannya obov yazku ta pochuttiv zdatne prizvesti do sucilnogo rujnuvannya osobistosti Yedinu komediyu Rasina Pozivachi Les Plaideurs bulo postavleno 1668 roku 1669 roku z pomirnim uspihom projshla tragediya Britanik Britannicus a nastupnogo 1670 go na sceni z yavilas Berenika Berenice sho viklikali nemalo superechok z privodu vivedenih u nij personazhiv Za Berenikoyu buli Bayazet Bajazet 1672 Mitridat Mithridate 1673 Ifigeniya Iphigenie 1674 ta Fedra Phedre 1677 Ostannya tragediya na dumku bagatoh literaturoznavciv ye vershinoyu dramaturgiyi Rasina perevishuyuchi reshtu tvoriv avtora krasoyu virshiv ta glibinoyu proniknennya u lyudsku psihologiyu Vona zh yak ce i buvaye z gostrimi tvorami bula nepriyazno sprijnyata pri dvori Vidtak Rasin ne stav brati uchast u velikij polemici yaku porodila Fedra vin odruzhivsya z nabozhnoyu j gospodarnoyu Katrin de Romane yaka podaruvala cholovikovi simoh ditej ta obijnyav posadu korolivskogo istoriografa razom iz N Bualo U cej period dramaturgom buli stvoreni lishe p yesi Esfir ta Ataliya Athalie yih vin stvoriv na prohannya madam de Mentenon shob yih postavili u 1689 1691 roki u zasnovanij neyu shkoli v Sen Sire Zhan Rasin pomer 21 kvitnya 1699 roku Jogo pohovano na parizkomu cvintari bilya Cerkvi Sent Etyen dyu Mont Jogo molodshij sin Luyi Rasin takozh stav poetom ale ne dosyag slavi batka Tvorchist1660 fr Amasie 1660 fr Les amours d Ovide 1660 Oda na viduzhannya korolya fr Ode sur la convalescence du roi 1660 Nimfa Seni fr La Nymphe de la Seine 1685 Idiliya miru fr Idylle sur la paix 1693 Korotka istoriya Por Royalya fr Abrege de l histoire de Port Royal 1694 Duhovni pisni fr Cantiques spirituels P yesi 1663 Slava muzam fr La Renommee aux Muses 1664 Fivayida abo Brati vorogi fr La thebaide ou les freres ennemis 1665 Aleksandr Velikij fr Alexandre le grand 1667 Andromaha 1668 Pozivachi fr Les Plaideurs 1669 Britanik 1670 Berenika 1672 Bayazet fr Bajazet 1673 Mitridat fr Mithridate 1674 Ifigeniya 1677 Fedra pereklav Maksim Rilskij 1689 Esfir fr Esther 1691 Ataliya fr Athalie Osoblivosti tvorchogo metodu Zh Rasinakritika vishukanoyi literaturi suchasnosti z yiyi doskonalimi geroyami namagannya povernuti literaturu do zhittya do realnih lyudej do realnih lyudskih stosunkiv utverdzhennya prava mitcya zobrazhuvati slabkosti lyudskoyi naturi zobrazhennya tak zvanoyi serednostatistichnoyi lyudini literatura i teatr poklikani moralno vihovuvati chitacha pravdopodibnist scenichnoyi diyi obgruntovuvannya obov yazkovosti davnih syuzhetiv dlya tragediyi pokazuvav lyudej takimi yakimi voni ye a ne yakimi voni povinni buti stvorennya ne geroyichnih spovnenih pafosu tragediyi a tragediyi lyubovno psihologichni sho vidobrazhali bezsillya rozumu pered pristrastyu strazhdannya kohannya dushevna borotba vnutrishni protirichchya psihologiyi lyudini skladayut osnovnijPerekladi ukrayinskoyu Francuzki klyasiki XVII storichchya Bualo Kornel Molyer Rasin Per z francuzkoyi Maksima Rilskogo Harkiv Literatura i mistectvo 1931 Zh Rasin Fedra Maksim Rilskij Zibrannya tvoriv u 20 ti tomah Tom 9 j Div takozh11051 Rasin asteroyid yakij bulo nazvano na chest dramaturgaPrimitkiBibliotheque nationale de France Record 120076761 BnF catalogue general Paris BnF d Track Q90d Track Q193563d Track Q15222191 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Internet Broadway Database 2000 d Track Q31964 http www tombes sepultures com crbst 997 html Francuzka akademiya 1635 d Track Q161806d Track Q377066 https aibl fr academiciens depuis 1663 Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 Francuzki klyasiki XVII storichchya Bualo Kornel Molyer Rasin Per z francuzkoyi Maksima Rilskogo Harkiv Literatura i mistectvo 1931 Zmist Kornel Sid Rasin Fedra Molyer Mizantrop Bualo Mistectvo poetichne Baza danih malih kosmichnih til JPL Zhan Rasin angl Dzherela ta literaturaMokulskij S S Rasin K 300 letiyu so dnya rozhdeniya L 1940 ros Shafarenko I Zhan Rasin Pisateli Francii Sostavitel E Etkind M Prosveshenie 1964 ros Rasin Zh Sochineniya M 1984 T 1 2 ros Kadyshev V S Rasin M 1990 ros PosilannyaRasin Zhan Zarubizhni pismenniki enciklopedichnij dovidnik u 2 t za red N Mihalskoyi ta B Shavurskogo Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2006 T 2 L Ya S 403 ISBN 966 692 744 6 Zhan Rasin Na chest miloserdya 11 kvitnya 2022 u Wayback Machine Finkelshtejn I L Zhan Rasin na www feb web ru Fundamentalna elektronna biblioteka 26 sichnya 2012 u Wayback Machine Kratkaya literaturnaya enciklopediya T 6 1971 ros Zhan Rasin na www hrono ru 18 sichnya 2010 u Wayback Machine ros Tvori Zhana Rasina v elektronnij Biblioteci Moshkova 1 listopada 2012 u Wayback Machine ros