«Федра» (фр. Phèdre) — трагедія на п'ять дій французького драматурга Жана Расіна. П'єса спочатку названа «Федра та Іполит» (фр. Phèdre et Hippolyte), написана Александрійським віршем. Прем'єра відбулася в 1677 році. «Федра» вважається вершиною творчості Расіна. П'єса є переробкою трагедії давньогрецького драматурга Евріпіда «Гіпполіт».
Федра | ||||
---|---|---|---|---|
фр. Phèdre | ||||
Титульна сторінка першого видання. | ||||
Жанр | трагедія | |||
Форма | п'єса, вірш[d] і d | |||
Напрям | класицизм | |||
Автор | Жан Расін | |||
Мова | французька | |||
Написано | 1677 | |||
Опубліковано | 1678 | |||
Переклад | Максим Рильський | |||
| ||||
Цей твір у Вікісховищі | ||||
Цей твір у Вікіджерелах |
Персонажі
Сюжет
Дія відбувається в місті Трезен. Іполит хоче покинути місто й вирушити на пошуки Тесея, який зник шість місяців тому. Іполит зізнається, що полюбив полонянку Тесея — Арисію, афінську царівну, що вижила, яку його батько прирік на безшлюбність (оскільки в її спадкоємців тече царська кров і вони можуть в майбутньому змагатися з синами Тесея). За відсутності царя Федра запалала до Іполита пристрастю і хоче заморити себе голодом, щоб не зізнаватися у жахливому гріху і накликати на родину безчестя. Коли ж оголошують про смерть Тесея, годувальниця Федри Енона благає пані не кінчати з життям: заборонене кохання більше не є забороненим, афінський трон в цей час вільний і з Іпполітом, якого можуть оголосити спадкоємцем Тесея, варто укласти союз, щоб не постраждали рідні діти Федри .
Арисія, дізнавшись про смерть Тесея, сподівається отримати свободу. Попутно відкривається її таємна закоханість у Іполита, який і сам приходить зізнатися в своїх почуттях. Їх пояснення перериває Федра, яка просить за свого сина і раптово, входячи в стан трансу, освідчується в коханні. Іпполіт відчуває жах і сором. Федра хоче запропонувати Іполитові розділити афінську корону, але Енона приносить звістку про те, що Тесей живий, здоровий і повернувся в Трезен. Він здивований холодною зустріччю, яку надає йому вражений Іполит і розчавлена ганьбою Федра. Енона говорить Тесеєві, що Іполит домагався любові мачухи і намагався взяти її силою, той приходить у лють і просить бога Нептуна, який обіцяв виконати будь-яке бажання царя, знищити сина. Іполит запевняє, що не винен і розповідає про свою любов до Арисія, але Тесей не вірить йому. Він вирішує втекти з Трезен разом з Арисією, але по дорозі гине з вини морського чудовиська. У фіналі Федра з'являється перед чоловіком і зізнається у всьому, попередньо прийнявши смертельну отруту. Тесей втратив і сина, і дружину.
Переклад українською мовою
Українською мовою п'єсу «Федра» переклав Максим Рильський. Переклад вперше надруковано у виданні:
- Французькі класики XVIII століття. Буало, Корнель, Мольєр, Расін. Х — К., 1931.
Примітки
- РАСИН, ЖАН. krugosvet.ru. Процитовано 18 січня 2009.
{{}}
: Недійсний|deadurl=404
()
Джерела
- Рильський М. Зібрання творів у двадцяти томах. Том 9. – Київ. – 1984. – Расін. Федра. Трагедія на 5 актів 144-198 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fedra fr Phedre tragediya na p yat dij francuzkogo dramaturga Zhana Rasina P yesa spochatku nazvana Fedra ta Ipolit fr Phedre et Hippolyte napisana Aleksandrijskim virshem Prem yera vidbulasya v 1677 roci Fedra vvazhayetsya vershinoyu tvorchosti Rasina P yesa ye pererobkoyu tragediyi davnogreckogo dramaturga Evripida Gippolit Fedrafr PhedreTitulna storinka pershogo vidannya ZhanrtragediyaFormap yesa virsh d i dNapryamklasicizmAvtorZhan RasinMovafrancuzkaNapisano1677Opublikovano1678PerekladMaksim Rilskij Cej tvir u Vikishovishi Cej tvir u VikidzherelahPersonazhiTesej sin Egeyiv car atenskij Fedra zhinka Teseyeva Minosa i Pasifayi dochka Ipolit sin Teseya ta Antiopi carici amazonok Arisiya princesa carskoyi atenskoyi krovi Enona mamka i virnicya Fedri Teramen vihovatel Ippolitiv Ismena virnicya Arisiyi Panopa zhinka iz pochtu Fedrinogo Syuzhet Fedra ta Tezej Leon Bakst 1927 rik Diya vidbuvayetsya v misti Trezen Ipolit hoche pokinuti misto j virushiti na poshuki Teseya yakij znik shist misyaciv tomu Ipolit ziznayetsya sho polyubiv polonyanku Teseya Arisiyu afinsku carivnu sho vizhila yaku jogo batko pririk na bezshlyubnist oskilki v yiyi spadkoyemciv teche carska krov i voni mozhut v majbutnomu zmagatisya z sinami Teseya Za vidsutnosti carya Fedra zapalala do Ipolita pristrastyu i hoche zamoriti sebe golodom shob ne ziznavatisya u zhahlivomu grihu i naklikati na rodinu bezchestya Koli zh ogoloshuyut pro smert Teseya goduvalnicya Fedri Enona blagaye pani ne kinchati z zhittyam zaboronene kohannya bilshe ne ye zaboronenim afinskij tron v cej chas vilnij i z Ippolitom yakogo mozhut ogolositi spadkoyemcem Teseya varto uklasti soyuz shob ne postrazhdali ridni diti Fedri Arisiya diznavshis pro smert Teseya spodivayetsya otrimati svobodu Poputno vidkrivayetsya yiyi tayemna zakohanist u Ipolita yakij i sam prihodit ziznatisya v svoyih pochuttyah Yih poyasnennya pererivaye Fedra yaka prosit za svogo sina i raptovo vhodyachi v stan transu osvidchuyetsya v kohanni Ippolit vidchuvaye zhah i sorom Fedra hoche zaproponuvati Ipolitovi rozdiliti afinsku koronu ale Enona prinosit zvistku pro te sho Tesej zhivij zdorovij i povernuvsya v Trezen Vin zdivovanij holodnoyu zustrichchyu yaku nadaye jomu vrazhenij Ipolit i rozchavlena ganboyu Fedra Enona govorit Teseyevi sho Ipolit domagavsya lyubovi machuhi i namagavsya vzyati yiyi siloyu toj prihodit u lyut i prosit boga Neptuna yakij obicyav vikonati bud yake bazhannya carya znishiti sina Ipolit zapevnyaye sho ne vinen i rozpovidaye pro svoyu lyubov do Arisiya ale Tesej ne virit jomu Vin virishuye vtekti z Trezen razom z Arisiyeyu ale po dorozi gine z vini morskogo chudoviska U finali Fedra z yavlyayetsya pered cholovikom i ziznayetsya u vsomu poperedno prijnyavshi smertelnu otrutu Tesej vtrativ i sina i druzhinu Pereklad ukrayinskoyu movoyuUkrayinskoyu movoyu p yesu Fedra pereklav Maksim Rilskij Pereklad vpershe nadrukovano u vidanni Francuzki klasiki XVIII stolittya Bualo Kornel Molyer Rasin H K 1931 PrimitkiRASIN ZhAN krugosvet ru Procitovano 18 sichnya 2009 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij deadurl 404 dovidka DzherelaRilskij M Zibrannya tvoriv u dvadcyati tomah Tom 9 Kiyiv 1984 Rasin Fedra Tragediya na 5 aktiv 144 198 s