Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Жак Делор фр Jacques Delors 20 липня 1925 19250720 Париж 27 грудня 2023 там же французький економіст і політик видатний

Жак Делор

Жак Делор

Жак Делор (фр. Jacques Delors; 20 липня 1925(19250720), Париж — 27 грудня 2023, там же) — французький економіст і політик, видатний європейський діяч, президент Європейської Комісії (1985—1995). З 1981 по 1984 рік був міністром економіки й фінансів Франції, допомагаючи відродити французьку економіку після економічної кризи. На посаді президента Європейської Комісії готував Єдиний Європейський Акт (1986 рік), який проклав шлях до завершення формування єдиного ринку до 1993 року (програма «1992»). Сприяв трансформації Європейської Спільноти в Європейський Союз. У своєму «плані Делора ІІ» (попередній «план Делора І» підготував успіх Єдиного Європейського Акту) заклав підґрунтя економічного й монетарного союзу.

Жак Делор
фр. Jacques Delors[1]
image
Ім'я при народженні фр. Jacques Lucien Jean Delors[2]
Прізвисько L'architecte de l’Union européenne contemporaine
Псевдо Roger Jacques[3]
Народився 20 липня 1925(1925-07-20)[5][6][…]
XIV округ Парижа, Париж, Франція[2]
Помер 27 грудня 2023(2023-12-27)[4][2] (98 років)
V округ Парижа, Париж, Франція[9][2]
Поховання Q110359740?[10]
Країна image Франція[1][9]
Діяльність економіст, політик, профспілковий діяч, банкір, посадова особа, мер міста
Alma mater d, Q3268594? і d
Знання мов французька[1]
Заклад Університет Париж IX
Членство Римський клуб і Королівська академія наук, письменства та витончених мистецтв Бельгії
Посада Президент Європейської комісії, d, d, Депутат Європейського парламенту[11], d і d
Партія Соціалістична партія
Конфесія римо-католик[d]
Батько d[12]
Мати d[12]
Діти (2) Мартін Обрі[9] і d
Нагороди
IMDb ID 1824256

Молоді роки

Жак Делор народився 20 липня 1925 р. у Парижі в заможній французькій родині, яка належала до вищого прошарку середнього класу. Проте події 1929 р., які започаткували тривалу економічну депресію в капіталістичному західному світі, суттєво обмежили родинні статки. Водночас у 1930-ті рр. у батьків вистачило коштів, аби дати сину пристойну освіту. Сам Жак цікавився двома речами. На теоретичному рівні математикою, а на практичному економікою.

На час капітуляції Франції в червні 1940 р. 15-ти річний юнак тільки закінчив гімназію. Час нацистської окупації рідного Парижу був одним із найсумніших у житті Ж.Делора. Проте в інтелектуальному розвитку його особистості цей період був помітною віхою. Жак продовжував наполегливо оволодівати математичною теорією та бухгалтерською практикою, яка на думку його батька за будь-якого політичного режиму могла дати шматок хліба. Врешті у 1943 р. Ж.Делор став бакалавром з математики. У серпні 1944 р. союзницькі війська на чолі з де Голлем нарешті звільнили Париж. Настав час Четвертої Французької республіки.

Праця у Французькому національному банку та Уряді Франції

З жовтня 1944 р. Жак Делор перейшов на роботу до Французького національного банку, де загалом сімнадцять років виконував функції спочатку клерка в бухгалтерії, а потім високо фахового консультанта. Паралельно він закінчив у Вищій школі адміністрування економічний факультет, поєднавши теорію навчання з практикою роботи в національному банку. Крім того, впродовж 50-х рр. XX ст. Делор викладав економічний аналіз у Сорбонні. У своїх спогадах Делор зазначає, що він позитивно сприйняв оцінку де Голля, який вважав, що об'єднана Європа в умовах «холодної війни» має перетворитись на третю світову потугу і коли-небудь відіграти роль арбітра в радянсько-американських відносинах.

В 1962 р. Жак Делор увійшов до апарату французького уряду економічним консультантом. В цей час він був переконаним голлістом в питаннях участі Франції в процесі європейської інтеграції. Водночас Делор розумів, що в міждержавному співробітництві не може бути «альтруїстів», які б, поступались власними національними інтересами заради майбутнього федеративної Європи. Тому він дійшов висновку, що ефективність європейської інтеграційної політики залежить від ступеня її відповідності традиційним національним інтересам європейських країн. Саме це може бути своєрідним пряником, який стимулював би народження єдиної Європи. В свою чергу роль «батога» відігравала так звана «радянська загроза». Делор, посилаючись на точку зору Жана Монне, погоджувався з тим, що чим більшим ставало коло питань, які національні держави погоджувались вирішувати на європейському рівні, тим міцнішими виявлялись спільні інтеграційні інститути. Врешті такий підхід мав забезпечити появу «функціональної інтеграції», яка перетворила б національні економічні системи на єдиний господарський комплекс. Слід зазначити, що впродовж другого терміну президентства де Голля політичні погляди Делора, незважаючи на його «буржуазну» професію, поступово ставали все лівішими.

У 1967 р. спостерігалася інституційна криза Європейського Економічного Співтовариства. Делор за своїми експертними обов'язками вивчав європейський досвід подолання енергетичної, валютної та інших структурних криз. Це дало йому цінний досвід врегулювання складних питань у взаємодії з представниками інших національних бюрократичних систем.

Помітне місце в еволюції політичної позиції Ж.Делора посідають революційні події у Франції 1968 р. Він дійшов висновку, що розвитку справедливого гуманістичного суспільства сприятимуть не троцькістські експерименти по встановленню прямої демократії, а наполеглива повсякденна праця, спрямована на реформаторське удосконалення негативних рис капіталістичної системи економіки. Причому свої погляди Ж.Делор намагався реалізовувати у практиці своєї урядової консультативної роботи.

У 1968—1972 рр. він був позапартійним радником з фінансових питань у Кабінеті Міністрів Жоржа Помпіду. На цій посаді Делор доклав плідних зусиль до утворення європейської валютної системи. Одночасно він набув важливого досвіду, пов'язаного з необхідністю посилення позицій Європи на міжнародній арені.

2 листопада 1974 р. 49-річний Ж.Делор став членом Французької соціалістичної партії, яку очолив його особистий друг Франсуа Міттеран. Французькі соціалісти перебували тоді в опозиції до правоцентристських урядів і французьких комуністів. Водночас авторитет Делора як фінансового аналітика лишався у владних коридорах досить високим. У другій половині 70-х рр. XX ст. він давав поради французьким урядовим структурам з питань функціонування європейської валютної системи.

У 1979 р. були прийняті рішення про поступове інституційне формування валютного співробітництва. У тому ж році Делор увійшов до комісії з економічних питань Європейського парламенту. Делор займався розробкою середньо термінової кон'юнктурної політики ЄЕС, продовжуючи працювати радником у міністерстві фінансів Франції. Він показав себе як аналітик, спроможний висувати нові стратегічні завдання і ефективний менеджер, який був володів мистецтвом контролю виконання розроблених програм.

Міністр економіки та фінансів Франції

Після перемоги на президентських виборах 21 травня 1981 р. Ф.Міттерана Жак Делор був призначений на посаду міністра економіки та фінансів Франції, яку він займав до 1984 року. Саме на цій посаді Делор став мішенню для французьких комуністів, які звинувачували його у відмові від масштабної ренаціоналізації французької економіки. Комуністи вважали, що Делор був лівим як редис, тобто лише згори червоний, а всередині «білий» ліберал. Однак Делор дійсно був соціалістом. На користь цього свідчить, наприклад, Меморандум французького уряду від 8 жовтня 1981 р., який містив поняття спільного європейського соціального простору. Крім того, боротьба з хронічним безробіттям проголошувалась одним із основних пріоритетів Європейського Співтовариства. Проти будучи економістом реалістом, починаючи з березня 1983 р. на міністерській посаді Делор реалізовував жорстку економічну політику у Франції, яка поклала край соціалістичним експериментам.

Голова Європейської Комісії

Аналізуючи участь Франції в процесі європейської інтеграції за часів президента Ф.Міттерана, Ж.Делор висунув теорію «концентричних кіл» у процесі розвитку європейської інтеграції. Її вплив можна прослідкувати і в ідеї формування «ширшої Європи» та надання країнам, які не є членами ЄС, але мають з ним спільні кордони статусу «особливих сусідів».

Врешті вихід процесу європейської інтеграції зі стану «застою» пов'язаний із діяльністю на чолі Європейської Комісії Ж.Делора. Саме він запропонував політичні засоби для посилення європейського інтеграційного оптимізму. У 1985 р. Делор висунув концепцію створення спільного європейського ринку до 1992 р. Саме на час його перебування на цій посаді голови Європейської Комісії Європейські Співтовариства рішуче вийшли з досить тривалого періоду «європейського склерозу», тобто уповільнення розвитку процесу європейської інтеграції, яке спостерігалось наприкінці 70-х та на початку 80-х рр. XX століття.

Жак Делор у короткий термін зміг досягти компромісу з Великою Британією, яка наполягала на перегляді розміру свого внеску до бюджету ЄЕС, врегулював проблеми реалізації та фінансування спільної сільськогосподарської політики ЄЕС, провів реструктуралізацію інституційних та наповнення регіональних фондів ЄЕС. Паралельно він докладав титанічних зусиль до подальшого поглиблення всіх аспектів європейської інтеграції, завдяки чому було започатковано справжній ажіотаж навколо черги країн, бажаючих вступити до ЄЕС.

План Делора — І

7 січня 1985 р. голова Європейської комісії Жак Делор оголосив «Білу книгу» — план прискорення європейської інтеграції. По-суті було запропоновано «пакет Делора», який окреслив можливості подальшого коопераційного єднання європейських народів. До речі, саме за ініціативи Делора на міланському самміті 1985 р. було вирішено відзначати офіційне свято — День Європи, який був визначений на 9 травня, тобто на день проголошення 1950 р. Декларації Робера Шумана. Водночас на міланській зустрічі Європейської Ради німецький канцлер Гельмут Коль прохолодно поставився до пропозиції Ж.Делора щодо розширення повноважень Європейської Комісії, яка мала перетворитись на мотор європейської інтеграції, охоронця її результатів та чесного маклера в погодженні різних національних інтересів.

У Білій книзі Європейської комісії, яка з'явилась в червні 1985 р., наголошувалось, що Європа опинилась на перепутті. Або вона з усією рішучістю піде вперед, або скотиться до посередності. «Або ми просунемо далі економічну інтеграцію, або капітулюємо перед величчю задач внаслідок відсутності політичної волі. Вибір є вирішальним». «Спільнота на сьогодні знову в русі, що його Жан Монне приймає як свій власний. Насправді, — наголошував Ж.Делор, — цей рух черпає сили в економічній меті — побудові „великого внутрішнього ринку“ в 1992 р., але аж ніяк не обмежується цією метою. Обрії його куди ширші, вони окреслюють справжній європейський економічний простір, у якому повна свобода циркуляції осіб, товарів, послуг і капіталів поєднується з іншими рушійними силами європейської системи: зменшенням регіональної нерівності, врахуванням соціальних питань для узгодження; активною співпрацею у валютній сфері задля найбільшої стабільності і зростання, поєднанням зусиль у дослідженні розвитку, пошуку нових стосунків з природою і середовищем». Це була дійсно масштабна програма стратегічного розвитку європейської інтеграції, удосконалення передусім її якості.

На думку Ж.Делора лише за умов забезпечення спільності дій Європейське співтовариство зможе суттєво зміцнити свої економічні та військові світові позиції. Альтернативою цьому може бути лише відносний занепад всіє європейської цивілізації.

Реалізовувалась програма фінансування зближення рівнів розвитку різних європейських регіонів. Водночас Делор відстоював пропозицію переоцінки суто кейнсіанських моделей економіки попиту та поступового переходу до неоліберальної економіки пропозиції. Зазначений курс незабаром сприяв відновленню цивілізаційної єдності Європи.

Ж.Делор наголошував, що має виникнути єдина Європа, яка буде спроможна дати відповіді на конкурентні виклики XXI століття в галузях економіки, політики, новітніх технологій. А також буде здатна звільнитись від американського технологічного контролю. Цьому, зокрема, мав сприяти підтриманий Ж.Делором 17 липня 1985 р. план науково-технічного співробітництва західноєвропейських країн «Еврика».

Вже досить швидко ідеї з «плану Делору» почали втілюватись на практиці. 14 червня 1985 р. у прикордонному люксембурзькому селищі Шенген Люксембург, Бельгія, Нідерланди, Франція та Німеччина підписали однойменну угоду щодо вільного пересування громадян своїх країн через спільні кордони. Після ратифікації 26 березня 1995 р. Шенгенські угоди набули чинності. Звичайно залишалися мовні, освітні, професійні бар'єри. Але, попри це, Європейська комісія на чолі з Ж.Делором наполегливо проводила політику економічного й соціального згуртування Європи.

Тим часом перші плоди став давати курс Делора на розширення Спільного ринку. Вже 1 січня 1986 р. членами ЄС стали Іспанія та Португалія. Делор домігся компромісу у питанні фінансування цього процесу. Європейська Комісія пропонувала зменшити ціни та квоти виробництва сільськогосподарської політики. Це сталось, навіть попри те, що Франція була незадоволена пропозицією квотування виробництва сільськогосподарської політики. У лютому 1988 р. Європейська Рада прийняла план Делора, який передбачав, що буде одночасно зменшено верхню межу виробництва сільськогосподарської продукції та встановлювались гарантовані ціни.

Основні положення:

  • Створення загального (інтегрованого) ринку;
  • Структурне вирівнювання відсталих зон та регіонів;
  • Координація економічної, бюджетної, податкової політики;
  • Створення наднаціонального Європейського валютного інституту у складі керуючих центральними банками і членів директорату для координації грошової та валютної політики;
  • Єдина валютна політика, введення фіксованих валютних курсів і колективної валюти ЕКЮ. На основі плану Делора була розроблена та підписана 12 країнами ЄС в Маастрихті (Нідерланди) у лютому 1992 р. Угода про Європейський Союз, яка передбачала поетапне формування валютно-економічного союзу.

Єдиний європейський акт

Безумовно вагомою політичною заслугою Ж.Делора є активізація процесу європейської інтеграції. 17 лютого 1986 р. на засіданні Європейської ради в Люксембурзі було підписано Єдиний європейський акт. Правда, зазначений документ не підписали представники Греції, Данії, Італії. Після референдуму в Данії 28 лютого 1986 р. в Гаазі ці країни підписали Єдиний європейський акт. Впродовж наступних трьох років Жак Делор доклав багато зусиль для погодження позицій всіх зацікавлених сторін. В окремих країнах знадобились національні референдуми для легалізації положень Єдиного європейського акту. До січня 1987 р. 11 країн Європейського Економічного Співтовариства, крім Ірландії, ратифікували Єдиний європейський акт, який набув чинності 1 липня 1987 р.

Важливо, що за підтримки Ж.Делора було закріплено положення про Європейську раду, яка реально працювала з 1975 р., але положення про яку не було в Римському договорі 1957 р. Це було суттєвим кроком вперед до створення не просто політичного альянсу, а проведення погодженої економічної, валютно-фінансової, гуманітарної політики, спільної зовнішньої та оборонної політики. Тим самим європейська економічна інтеграції та європейське політичне співробітництво були поєднані в одному магістральному процесі, складові якого підсилювали та стимулювали один одного.

У 1988 р. Ж.Делор за загального консенсусу країн членів ЄЕС був переобраний на посаду голови Європейської комісії. Говорячи про загальноєвропейські заходи в різних сферах взаємодії, він наголошував, що в них «абсолютно немає прагнення до уніфікації. За великим рахунком, за кожною країною залишається право наслідувати свою історію, свою традиції, звичаї, специфічні особливості. Наша Європа буде об'єднана лише при збереження її різноманітності».

Хартія основних соціальних прав трудящих

Водночас формування єдиного європейського ринку праці, на думку Ж.Делора, мало супроводжуватись набуттям нової якості соціальних аспектів інтеграції. З цією метою голова Європейської комісії відстоював ідею укладання Європейської соціальної хартії. Звичайно, він підкреслював, що єдина Європа має відмовитись від ідеї соціальної зрівнялівки. Він був проти «соціального демпінгу», тобто переведення робочих місць у країни з дешевшою робочою силою.

Саме в цей час британський прем'єр-міністр Маргарет Тетчер звинуватила «брюссельського бюрократа» Ж.Делора в обмежені національного суверенітету та нав'язування марксистського духу класової боротьби. Насправді Європейська соціальна хартія всього лише пропонувала забезпечити якомога більший рівень зайнятості в Європі і на цій основі неухильне підвищення соціальних стандартів життя для широких соціальних верств. Вони мали створити надійну соціальну базу підтримки процесу європейської інтеграції. Правда, Ж.Делор визнавав, що гармонізація відповідно до найвищого соціального стандарту в ЄС, який мала ФРН, вимагала би величезних дотацій на підтримку депресивних європейських регіонів.

9 грудня 1989 р. Європейська Рада прийняла Хартію основних соціальних прав трудящих. Ж.Делор, аргументуючи потребу її прийняття наголошував на потребі збереження в об'єднаній Європі високих стандартів соціального ринкового господарства. Зазначену хартію не підтримала лише Велика Британія.

Створення Європейського союзу

Водночас суттєве прискорення процесу європейської інтеграції, на думку Ж.Делора, мало змінити статус Європейських Співтовариств, як «не ідентифікованого політичного об'єкту». 17 січня 1989 р. Ж.Делор виступив з промовою в Страсбургу перед Європейським парламентом щодо перспективи створення Європейського Союзу. Зокрема, Делор наголошував, що «як може успіх інтеграції 12 країн погоджуватись з відстороненням тих, хто як і ми мають право називати себе європейцями?».

Отже, «Пакет Делора — ІІ» мав передбачати, що «Співтовариство це не лише великий ринок, воно є економічним і соціальним простором без кордонів, воно має стати політичним союзом з спільною зовнішньою та оборонною політикою».

На засіданні Європейської Ради 9-10 грудня 1991 р. у нідерландському місті Маастрихт за посередництва Ж.Делора були врегульовані спірні питання. 7 лютого 1992 р. у Маастрихті було підписано Договір про створення Європейського Союзу. Ж.Делор домігся, аби в заключному розділі Маастрихтського договору було положення про проведення в 1996 р. нової міжурядової конференції, яка мала продовжити удосконалення європейських інтеграційних структур та механізмів.

Саме Делор запропонував у відносинах між національними та наднаціональними органами європейської влади використати принцип субсідіарності, який передбачає, що у випадках, коли в питаннях, на які не поширюються виняткові повноваження ЄС, цілі не можуть бути досягнуті відповідними діями держав-членів, то в інтересах справи використовується спільна політика ЄС.

Під час переговорів навколо підготовки Маастрихтського договору позначилась серйозна суперечність між прихильниками затвердження «федеративної сутності» ЄС та послідовними прихильниками збереження національного суверенітету. Речником останньої позиції був британський прем'єр-міністр Джон Мейджор. За цих обставин президент Європейської Комісії Жак Делор висунув ідею запровадження принципу субсидіарності, яка мала стати «школою федерального підходу» до європейської інтеграції. «Як політичний принцип, субсидіарність є більше методом кооперації, аніж критерієм відокремлення і прагне реалізувати рівновагу між потребами, можливостями й відповідальністю різних рівнів прийняття рішень».

Звичайно, Ж.Делор сподівався на формування владних структур ЄС, які відповідали б повноваженням, котрі традиційно властиві владним органам національних держав. На його думку, Європейська Рада, яка складається з глав держав ЄС, мала стати центром всієї інституційної системи Європейського Союзу. Демократизація системи прийняття рішень в ЄС мала бути пов'язана з розширенням сфери компетенції Європейського парламенту.

У тому ж 1992 р. Жак Делор став лауреатом нагороди Карла Великого за особливі заслуги в розвитку європейської інтеграції.

Створення єдиної валютної системи

13 лютого 1988 р. були прийняті пропозиції Ж.Делора щодо подвоєння структурних фондів Європейських Співтовариств та визначення стратегічного курсу на введення спільної грошової одиниці. Голова Європейської Комісії забезпечував підвищення ефективності координації економічної політики країн членів. Це давало можливість підвищувати ефективність соціальної політики.

Крім того, Ж.Делор пропонував створити Європейський валютний інститут та Європейський центральний банк. У червні 1989 р. на засіданні Європейської Ради в Мадриді було прийнято рішення про те, що 1 липня 1990 р. буде засновано Європейську валютну систему. Так за сприяння Ж.Делора було зроблено перший рішучий крок до спільної європейської грошової одиниці.

Перший етап будівництва Європейської валютної системи був ускладнений фінансовою кризою 1992—1993 р. У жовтні 1993 р. Делор наголосив на незмінності курсу на формування стабільної Європейської валютної системи.

Питання розширення ЄС

У квітні 1992 р. Ж.Делор оприлюднив доповідь «Наслідки розширення», в якій висловив попередження, що «вступ нових членів збільшить різнорідність та гетерогенність Співтовариства. При цьому розширення не має бути здійснено за рахунок поглиблення інтеграції».

У червні 1993 р. на засіданні Європейської Ради в Копенгагені за ініціативи Делора були визначені основні параметри відносин ЄС з країнами кандидатами на вступ. Так звані «копенгагенські критерії» передбачають адекватність країн кандидатів вимогам політичних, економічних та функціональних (членських) критеріїв членства в ЄС.

Виступаючи 17 січня 1995 р. перед Європейським парламентом, голова Європейської комісії Жак Делор пропонував наступну модель європейської федерації. Заради зменшення витрат на користь країн з менш розвиненою економікою проект передбачав утворення навколо консолідованого «ядра» Європейського Співтовариства різних зон співробітництва з глибиною інтеграції, що послідовно зменшувалася. Наприкінці 1995 р. Жак Делор залишив посаду голови Європейської Комісії.

Подальша діяльність

Напередодні грудневого 2000 р. самміті ЄС у Ніцці колишній голова Європейської Комісії Ж.Делор наголошував, що інституційна реформа є обов'язковою умовою розширення ЄС, але вона не може зводитися до розв'язання лише трьох «технічних» питань, пов'язаних з визначенням чисельності і складу Європейської Комісії, балансування позицій при визначенні принципу головування в ЄС, перегляд принципу застосування права національного вето та розширення прийняття рішень кваліфікованою більшістю голосів. Вона має стосуватися глибокого перегляду самої філософії європейського будівництва.

23 березня 2002 р. з початком роботи європейського Конституційного Конвенту Ж.Делор зазначав, що в цьому документі обов'язково має бути зафіксований принцип багатьох швидкостей інтеграції, адже повна функціональна інтеграція, яка могла бути прийнятна для 15 країн членів ЄС, в майбутньому не може бути реалістичною метою для 30 держав членів ЄС.

Зазначимо, що і нині Жак Делор продовжує слідкувати за перипетіями розгортання процесу європейської інтеграції. Зокрема, коментуючи роботу європейського конституційного конвенту, він наголошував, що на його думку «ключовим питанням лишається проблема відносин між Європейською Комісією та національними урядами. Адже в умовах європейської економічної рецесії ці відносини не мають перетворитись на родинну сварку. Тому спільні цілі мають бути максимально реалістичними». На його думку, існує реальна небезпека того, що таке інтенсивне розширення ЄС не сприятиме якісному об'єднанню Європи.

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France Record #11899417j // BnF catalogue général — Paris: BnF.
    d:Track:Q90d:Track:Q193563d:Track:Q15222191
  2. Fichier des personnes décédées
    d:Track:Q80900474
  3. https://maitron.fr/spip.php?article22116
  4. Rádio e Televisão de Portugal Morreu Jacques Delors, ex-presidente da Comissão Europeia — 2023.
  5. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  6. Енциклопедія Брокгауз
    d:Track:Q237227
  7. Roglo — 1997. — 10000000 екз.
    d:Track:Q83365652
  8. Jacques Delors, figure de la construction européenne, est mort à l'âge de 98 ans - France Bleu — 2023.
  9. Catalog of the German National Library
    d:Track:Q23833686
  10. https://www.landrucimetieres.fr/spip/spip.php?article6595
  11. www.europarl.europa.eu
    d:Track:Q109657939
  12. Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
    d:Track:Q19847329d:Track:Q19847326
  13. Умер Жак Делор, ZN, 27.12.2023
  14. Delors J. Memories. — Paris, 2003. — Р. 25
  15. Delors J. Memories. — Paris, 2003. — Р. 37
  16. Delors J. Memories. — Paris, 2003. — Р. 41
  17. Delors J. Memories. — Paris, 2003. — Р. 142.
  18. Delors J. Memories. — Paris, 2003. — Р. 144.
  19. Ross G. Jacques Delors and European Integration. — Cambridge, 1995. — Р. 25.
  20. Drake Н. Political Leadership and European Integration: The Case of Jacques Delors // West European Politics. — London, 1995. — Р. 29.
  21. Ross G. Jacques Delors and European Integration. — Cambridge, 1995. — Р. 117.
  22. Holm Е. The European Anarchy: Europe's Hard Road into High Politics. — Copenhagen, 2001. — Р. 144.
  23. Delors J. Memories. — Paris, 2003. — Р. 157.
  24. Медведев Л. А., Синдеев А. А. История западноевропейской интеграции (40-90-е гг. ХХ века). — Тверь, 1999. — С. 14.
  25. Delors J. Memories. — Paris, 2003. — Р. 179.
  26. McMullen А. European Commissioners 1952—1995. — London, 1997. — Р. 95.
  27. Ross G. Inside the Delors Cabinet // Journal of Common Market. — 1994. — № 32. — Р. 57.
  28. Медведев Л. А., Синдеев А. А. История западноевропейской интеграции (40-90-е гг. ХХ века). — Тверь, 1999. — С. 88.
  29. Помер колишній голова Єврокомісії Жак Делор: що відомо про політика. РБК-Украина (укр.). Процитовано 7 січня 2024.
  30. Ross G. Inside the Delors Cabinet // Journal of Common Market. — 1994. — № 32. — Р. 28.
  31. Дюрозель Ж.-Б.. Історія дипломатії від 1919 року до наших днів. — К., 1995. — С. 817.
  32. Ross G. Inside the Delors Cabinet // Journal of Common Market. — 1994. — № 32. — Р. 77.
  33. Медведев Л. А., Синдеев А. А. История западноевропейской интеграции (40-90-е гг. ХХ века). — Тверь, 1999. — С. 9.
  34. Копійка В., Шинкаренко Т. Європейський Союз: Заснування і етапи становлення. — К., 2001. — С. 21.
  35. Ross G. Inside the Delors Cabinet // Journal of Common Market. — 1994. — № 32. — Р. 111.
  36. Шемятенков В. Г. Европейская интеграция — М., 2003. — С. 199.
  37. Гоці С. Урядування в об'єднаній Європі. — К., 2003. — С. 15.
  38. Медведев Л. А., Синдеев А. А. История западноевропейской интеграции (40-90-е гг. ХХ века). — Тверь, 1999. — С. 28.
  39. Медведев Л. А., Синдеев А. А. История западноевропейской интеграции (40-90-е гг. ХХ века). — Тверь, 1999. — С. 29.
  40. Гоці С. Урядування в об'єднаній Європі. — К., 2003. — С. 104.
  41. Копійка В., Шинкаренко Т. Європейський Союз: Заснування і етапи становлення. — К., 2001. — С. 273.
  42. Копійка В., Шинкаренко Т. Європейський Союз: Заснування і етапи становлення. — К., 2001. — С. 47.
  43. Копійка В., Шинкаренко Т. Європейський Союз: Заснування і етапи становлення. — К., 2001. — С. 290.
  44. Шемятенков В. Г. Европейская интеграция — М., 2003. — С. 381.
  45. Wirtschaftswoche. 2003. — № 41. — S. 42.
  46. Борко Ю. А. От европейской идеи — к единой Европе. — М., 2003. — С. 424.

Джерела

Література

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Zhak Delor fr Jacques Delors 20 lipnya 1925 19250720 Parizh 27 grudnya 2023 tam zhe francuzkij ekonomist i politik vidatnij yevropejskij diyach prezident Yevropejskoyi Komisiyi 1985 1995 Z 1981 po 1984 rik buv ministrom ekonomiki j finansiv Franciyi dopomagayuchi vidroditi francuzku ekonomiku pislya ekonomichnoyi krizi Na posadi prezidenta Yevropejskoyi Komisiyi gotuvav Yedinij Yevropejskij Akt 1986 rik yakij proklav shlyah do zavershennya formuvannya yedinogo rinku do 1993 roku programa 1992 Spriyav transformaciyi Yevropejskoyi Spilnoti v Yevropejskij Soyuz U svoyemu plani Delora II poperednij plan Delora I pidgotuvav uspih Yedinogo Yevropejskogo Aktu zaklav pidgruntya ekonomichnogo j monetarnogo soyuzu Zhak Delorfr Jacques Delors 1 Im ya pri narodzhenni fr Jacques Lucien Jean Delors 2 Prizvisko L architecte de l Union europeenne contemporainePsevdo Roger Jacques 3 Narodivsya 20 lipnya 1925 1925 07 20 5 6 XIV okrug Parizha Parizh Franciya 2 Pomer 27 grudnya 2023 2023 12 27 4 2 98 rokiv V okrug Parizha Parizh Franciya 9 2 Pohovannya Q110359740 10 Krayina Franciya 1 9 Diyalnist ekonomist politik profspilkovij diyach bankir posadova osoba mer mistaAlma mater d Q3268594 i dZnannya mov francuzka 1 Zaklad Universitet Parizh IXChlenstvo Rimskij klub i Korolivska akademiya nauk pismenstva ta vitonchenih mistectv BelgiyiPosada Prezident Yevropejskoyi komisiyi d d Deputat Yevropejskogo parlamentu 11 d i dPartiya Socialistichna partiyaKonfesiya rimo katolik d Batko d 12 Mati d 12 Diti 2 Martin Obri 9 i dNagorodi d 1995 premiya Erazma 1997 d 1990 d d 1995 d 2010 d 1998 d 2006 d 26 chervnya 2015 d d d 1994 d d 24 listopada 2011 d 1997 d 5 sichnya 2024 IMDb ID 1824256 Mediafajli u VikishovishiMolodi rokiZhak Delor narodivsya 20 lipnya 1925 r u Parizhi v zamozhnij francuzkij rodini yaka nalezhala do vishogo prosharku serednogo klasu Prote podiyi 1929 r yaki zapochatkuvali trivalu ekonomichnu depresiyu v kapitalistichnomu zahidnomu sviti suttyevo obmezhili rodinni statki Vodnochas u 1930 ti rr u batkiv vistachilo koshtiv abi dati sinu pristojnu osvitu Sam Zhak cikavivsya dvoma rechami Na teoretichnomu rivni matematikoyu a na praktichnomu ekonomikoyu Na chas kapitulyaciyi Franciyi v chervni 1940 r 15 ti richnij yunak tilki zakinchiv gimnaziyu Chas nacistskoyi okupaciyi ridnogo Parizhu buv odnim iz najsumnishih u zhitti Zh Delora Prote v intelektualnomu rozvitku jogo osobistosti cej period buv pomitnoyu vihoyu Zhak prodovzhuvav napoleglivo ovolodivati matematichnoyu teoriyeyu ta buhgalterskoyu praktikoyu yaka na dumku jogo batka za bud yakogo politichnogo rezhimu mogla dati shmatok hliba Vreshti u 1943 r Zh Delor stav bakalavrom z matematiki U serpni 1944 r soyuznicki vijska na choli z de Gollem nareshti zvilnili Parizh Nastav chas Chetvertoyi Francuzkoyi respubliki Pracya u Francuzkomu nacionalnomu banku ta Uryadi FranciyiZ zhovtnya 1944 r Zhak Delor perejshov na robotu do Francuzkogo nacionalnogo banku de zagalom simnadcyat rokiv vikonuvav funkciyi spochatku klerka v buhgalteriyi a potim visoko fahovogo konsultanta Paralelno vin zakinchiv u Vishij shkoli administruvannya ekonomichnij fakultet poyednavshi teoriyu navchannya z praktikoyu roboti v nacionalnomu banku Krim togo vprodovzh 50 h rr XX st Delor vikladav ekonomichnij analiz u Sorbonni U svoyih spogadah Delor zaznachaye sho vin pozitivno sprijnyav ocinku de Gollya yakij vvazhav sho ob yednana Yevropa v umovah holodnoyi vijni maye peretvoritis na tretyu svitovu potugu i koli nebud vidigrati rol arbitra v radyansko amerikanskih vidnosinah V 1962 r Zhak Delor uvijshov do aparatu francuzkogo uryadu ekonomichnim konsultantom V cej chas vin buv perekonanim gollistom v pitannyah uchasti Franciyi v procesi yevropejskoyi integraciyi Vodnochas Delor rozumiv sho v mizhderzhavnomu spivrobitnictvi ne mozhe buti altruyistiv yaki b postupalis vlasnimi nacionalnimi interesami zaradi majbutnogo federativnoyi Yevropi Tomu vin dijshov visnovku sho efektivnist yevropejskoyi integracijnoyi politiki zalezhit vid stupenya yiyi vidpovidnosti tradicijnim nacionalnim interesam yevropejskih krayin Same ce mozhe buti svoyeridnim pryanikom yakij stimulyuvav bi narodzhennya yedinoyi Yevropi V svoyu chergu rol batoga vidigravala tak zvana radyanska zagroza Delor posilayuchis na tochku zoru Zhana Monne pogodzhuvavsya z tim sho chim bilshim stavalo kolo pitan yaki nacionalni derzhavi pogodzhuvalis virishuvati na yevropejskomu rivni tim micnishimi viyavlyalis spilni integracijni instituti Vreshti takij pidhid mav zabezpechiti poyavu funkcionalnoyi integraciyi yaka peretvorila b nacionalni ekonomichni sistemi na yedinij gospodarskij kompleks Slid zaznachiti sho vprodovzh drugogo terminu prezidentstva de Gollya politichni poglyadi Delora nezvazhayuchi na jogo burzhuaznu profesiyu postupovo stavali vse livishimi U 1967 r sposterigalasya institucijna kriza Yevropejskogo Ekonomichnogo Spivtovaristva Delor za svoyimi ekspertnimi obov yazkami vivchav yevropejskij dosvid podolannya energetichnoyi valyutnoyi ta inshih strukturnih kriz Ce dalo jomu cinnij dosvid vregulyuvannya skladnih pitan u vzayemodiyi z predstavnikami inshih nacionalnih byurokratichnih sistem Pomitne misce v evolyuciyi politichnoyi poziciyi Zh Delora posidayut revolyucijni podiyi u Franciyi 1968 r Vin dijshov visnovku sho rozvitku spravedlivogo gumanistichnogo suspilstva spriyatimut ne trockistski eksperimenti po vstanovlennyu pryamoyi demokratiyi a napolegliva povsyakdenna pracya spryamovana na reformatorske udoskonalennya negativnih ris kapitalistichnoyi sistemi ekonomiki Prichomu svoyi poglyadi Zh Delor namagavsya realizovuvati u praktici svoyeyi uryadovoyi konsultativnoyi roboti U 1968 1972 rr vin buv pozapartijnim radnikom z finansovih pitan u Kabineti Ministriv Zhorzha Pompidu Na cij posadi Delor doklav plidnih zusil do utvorennya yevropejskoyi valyutnoyi sistemi Odnochasno vin nabuv vazhlivogo dosvidu pov yazanogo z neobhidnistyu posilennya pozicij Yevropi na mizhnarodnij areni 2 listopada 1974 r 49 richnij Zh Delor stav chlenom Francuzkoyi socialistichnoyi partiyi yaku ocholiv jogo osobistij drug Fransua Mitteran Francuzki socialisti perebuvali todi v opoziciyi do pravocentristskih uryadiv i francuzkih komunistiv Vodnochas avtoritet Delora yak finansovogo analitika lishavsya u vladnih koridorah dosit visokim U drugij polovini 70 h rr XX st vin davav poradi francuzkim uryadovim strukturam z pitan funkcionuvannya yevropejskoyi valyutnoyi sistemi U 1979 r buli prijnyati rishennya pro postupove institucijne formuvannya valyutnogo spivrobitnictva U tomu zh roci Delor uvijshov do komisiyi z ekonomichnih pitan Yevropejskogo parlamentu Delor zajmavsya rozrobkoyu seredno terminovoyi kon yunkturnoyi politiki YeES prodovzhuyuchi pracyuvati radnikom u ministerstvi finansiv Franciyi Vin pokazav sebe yak analitik spromozhnij visuvati novi strategichni zavdannya i efektivnij menedzher yakij buv volodiv mistectvom kontrolyu vikonannya rozroblenih program Ministr ekonomiki ta finansiv FranciyiPislya peremogi na prezidentskih viborah 21 travnya 1981 r F Mitterana Zhak Delor buv priznachenij na posadu ministra ekonomiki ta finansiv Franciyi yaku vin zajmav do 1984 roku Same na cij posadi Delor stav mishennyu dlya francuzkih komunistiv yaki zvinuvachuvali jogo u vidmovi vid masshtabnoyi renacionalizaciyi francuzkoyi ekonomiki Komunisti vvazhali sho Delor buv livim yak redis tobto lishe zgori chervonij a vseredini bilij liberal Odnak Delor dijsno buv socialistom Na korist cogo svidchit napriklad Memorandum francuzkogo uryadu vid 8 zhovtnya 1981 r yakij mistiv ponyattya spilnogo yevropejskogo socialnogo prostoru Krim togo borotba z hronichnim bezrobittyam progoloshuvalas odnim iz osnovnih prioritetiv Yevropejskogo Spivtovaristva Proti buduchi ekonomistom realistom pochinayuchi z bereznya 1983 r na ministerskij posadi Delor realizovuvav zhorstku ekonomichnu politiku u Franciyi yaka poklala kraj socialistichnim eksperimentam Golova Yevropejskoyi KomisiyiAnalizuyuchi uchast Franciyi v procesi yevropejskoyi integraciyi za chasiv prezidenta F Mitterana Zh Delor visunuv teoriyu koncentrichnih kil u procesi rozvitku yevropejskoyi integraciyi Yiyi vpliv mozhna proslidkuvati i v ideyi formuvannya shirshoyi Yevropi ta nadannya krayinam yaki ne ye chlenami YeS ale mayut z nim spilni kordoni statusu osoblivih susidiv Vreshti vihid procesu yevropejskoyi integraciyi zi stanu zastoyu pov yazanij iz diyalnistyu na choli Yevropejskoyi Komisiyi Zh Delora Same vin zaproponuvav politichni zasobi dlya posilennya yevropejskogo integracijnogo optimizmu U 1985 r Delor visunuv koncepciyu stvorennya spilnogo yevropejskogo rinku do 1992 r Same na chas jogo perebuvannya na cij posadi golovi Yevropejskoyi Komisiyi Yevropejski Spivtovaristva rishuche vijshli z dosit trivalogo periodu yevropejskogo sklerozu tobto upovilnennya rozvitku procesu yevropejskoyi integraciyi yake sposterigalos naprikinci 70 h ta na pochatku 80 h rr XX stolittya Zhak Delor u korotkij termin zmig dosyagti kompromisu z Velikoyu Britaniyeyu yaka napolyagala na pereglyadi rozmiru svogo vnesku do byudzhetu YeES vregulyuvav problemi realizaciyi ta finansuvannya spilnoyi silskogospodarskoyi politiki YeES proviv restrukturalizaciyu institucijnih ta napovnennya regionalnih fondiv YeES Paralelno vin dokladav titanichnih zusil do podalshogo pogliblennya vsih aspektiv yevropejskoyi integraciyi zavdyaki chomu bulo zapochatkovano spravzhnij azhiotazh navkolo chergi krayin bazhayuchih vstupiti do YeES Plan Delora I 7 sichnya 1985 r golova Yevropejskoyi komisiyi Zhak Delor ogolosiv Bilu knigu plan priskorennya yevropejskoyi integraciyi Po suti bulo zaproponovano paket Delora yakij okresliv mozhlivosti podalshogo kooperacijnogo yednannya yevropejskih narodiv Do rechi same za iniciativi Delora na milanskomu sammiti 1985 r bulo virisheno vidznachati oficijne svyato Den Yevropi yakij buv viznachenij na 9 travnya tobto na den progoloshennya 1950 r Deklaraciyi Robera Shumana Vodnochas na milanskij zustrichi Yevropejskoyi Radi nimeckij kancler Gelmut Kol proholodno postavivsya do propoziciyi Zh Delora shodo rozshirennya povnovazhen Yevropejskoyi Komisiyi yaka mala peretvoritis na motor yevropejskoyi integraciyi ohoroncya yiyi rezultativ ta chesnogo maklera v pogodzhenni riznih nacionalnih interesiv U Bilij knizi Yevropejskoyi komisiyi yaka z yavilas v chervni 1985 r nagoloshuvalos sho Yevropa opinilas na pereputti Abo vona z usiyeyu rishuchistyu pide vpered abo skotitsya do poserednosti Abo mi prosunemo dali ekonomichnu integraciyu abo kapitulyuyemo pered velichchyu zadach vnaslidok vidsutnosti politichnoyi voli Vibir ye virishalnim Spilnota na sogodni znovu v rusi sho jogo Zhan Monne prijmaye yak svij vlasnij Naspravdi nagoloshuvav Zh Delor cej ruh cherpaye sili v ekonomichnij meti pobudovi velikogo vnutrishnogo rinku v 1992 r ale azh niyak ne obmezhuyetsya ciyeyu metoyu Obriyi jogo kudi shirshi voni okreslyuyut spravzhnij yevropejskij ekonomichnij prostir u yakomu povna svoboda cirkulyaciyi osib tovariv poslug i kapitaliv poyednuyetsya z inshimi rushijnimi silami yevropejskoyi sistemi zmenshennyam regionalnoyi nerivnosti vrahuvannyam socialnih pitan dlya uzgodzhennya aktivnoyu spivpraceyu u valyutnij sferi zadlya najbilshoyi stabilnosti i zrostannya poyednannyam zusil u doslidzhenni rozvitku poshuku novih stosunkiv z prirodoyu i seredovishem Ce bula dijsno masshtabna programa strategichnogo rozvitku yevropejskoyi integraciyi udoskonalennya peredusim yiyi yakosti Na dumku Zh Delora lishe za umov zabezpechennya spilnosti dij Yevropejske spivtovaristvo zmozhe suttyevo zmicniti svoyi ekonomichni ta vijskovi svitovi poziciyi Alternativoyu comu mozhe buti lishe vidnosnij zanepad vsiye yevropejskoyi civilizaciyi Realizovuvalas programa finansuvannya zblizhennya rivniv rozvitku riznih yevropejskih regioniv Vodnochas Delor vidstoyuvav propoziciyu pereocinki suto kejnsianskih modelej ekonomiki popitu ta postupovogo perehodu do neoliberalnoyi ekonomiki propoziciyi Zaznachenij kurs nezabarom spriyav vidnovlennyu civilizacijnoyi yednosti Yevropi Zh Delor nagoloshuvav sho maye viniknuti yedina Yevropa yaka bude spromozhna dati vidpovidi na konkurentni vikliki XXI stolittya v galuzyah ekonomiki politiki novitnih tehnologij A takozh bude zdatna zvilnitis vid amerikanskogo tehnologichnogo kontrolyu Comu zokrema mav spriyati pidtrimanij Zh Delorom 17 lipnya 1985 r plan naukovo tehnichnogo spivrobitnictva zahidnoyevropejskih krayin Evrika Vzhe dosit shvidko ideyi z planu Deloru pochali vtilyuvatis na praktici 14 chervnya 1985 r u prikordonnomu lyuksemburzkomu selishi Shengen Lyuksemburg Belgiya Niderlandi Franciya ta Nimechchina pidpisali odnojmennu ugodu shodo vilnogo peresuvannya gromadyan svoyih krayin cherez spilni kordoni Pislya ratifikaciyi 26 bereznya 1995 r Shengenski ugodi nabuli chinnosti Zvichajno zalishalisya movni osvitni profesijni bar yeri Ale popri ce Yevropejska komisiya na choli z Zh Delorom napoleglivo provodila politiku ekonomichnogo j socialnogo zgurtuvannya Yevropi Tim chasom pershi plodi stav davati kurs Delora na rozshirennya Spilnogo rinku Vzhe 1 sichnya 1986 r chlenami YeS stali Ispaniya ta Portugaliya Delor domigsya kompromisu u pitanni finansuvannya cogo procesu Yevropejska Komisiya proponuvala zmenshiti cini ta kvoti virobnictva silskogospodarskoyi politiki Ce stalos navit popri te sho Franciya bula nezadovolena propoziciyeyu kvotuvannya virobnictva silskogospodarskoyi politiki U lyutomu 1988 r Yevropejska Rada prijnyala plan Delora yakij peredbachav sho bude odnochasno zmensheno verhnyu mezhu virobnictva silskogospodarskoyi produkciyi ta vstanovlyuvalis garantovani cini Osnovni polozhennya Stvorennya zagalnogo integrovanogo rinku Strukturne virivnyuvannya vidstalih zon ta regioniv Koordinaciya ekonomichnoyi byudzhetnoyi podatkovoyi politiki Stvorennya nadnacionalnogo Yevropejskogo valyutnogo institutu u skladi keruyuchih centralnimi bankami i chleniv direktoratu dlya koordinaciyi groshovoyi ta valyutnoyi politiki Yedina valyutna politika vvedennya fiksovanih valyutnih kursiv i kolektivnoyi valyuti EKYu Na osnovi planu Delora bula rozroblena ta pidpisana 12 krayinami YeS v Maastrihti Niderlandi u lyutomu 1992 r Ugoda pro Yevropejskij Soyuz yaka peredbachala poetapne formuvannya valyutno ekonomichnogo soyuzu Yedinij yevropejskij akt Bezumovno vagomoyu politichnoyu zaslugoyu Zh Delora ye aktivizaciya procesu yevropejskoyi integraciyi 17 lyutogo 1986 r na zasidanni Yevropejskoyi radi v Lyuksemburzi bulo pidpisano Yedinij yevropejskij akt Pravda zaznachenij dokument ne pidpisali predstavniki Greciyi Daniyi Italiyi Pislya referendumu v Daniyi 28 lyutogo 1986 r v Gaazi ci krayini pidpisali Yedinij yevropejskij akt Vprodovzh nastupnih troh rokiv Zhak Delor doklav bagato zusil dlya pogodzhennya pozicij vsih zacikavlenih storin V okremih krayinah znadobilis nacionalni referendumi dlya legalizaciyi polozhen Yedinogo yevropejskogo aktu Do sichnya 1987 r 11 krayin Yevropejskogo Ekonomichnogo Spivtovaristva krim Irlandiyi ratifikuvali Yedinij yevropejskij akt yakij nabuv chinnosti 1 lipnya 1987 r Vazhlivo sho za pidtrimki Zh Delora bulo zakripleno polozhennya pro Yevropejsku radu yaka realno pracyuvala z 1975 r ale polozhennya pro yaku ne bulo v Rimskomu dogovori 1957 r Ce bulo suttyevim krokom vpered do stvorennya ne prosto politichnogo alyansu a provedennya pogodzhenoyi ekonomichnoyi valyutno finansovoyi gumanitarnoyi politiki spilnoyi zovnishnoyi ta oboronnoyi politiki Tim samim yevropejska ekonomichna integraciyi ta yevropejske politichne spivrobitnictvo buli poyednani v odnomu magistralnomu procesi skladovi yakogo pidsilyuvali ta stimulyuvali odin odnogo U 1988 r Zh Delor za zagalnogo konsensusu krayin chleniv YeES buv pereobranij na posadu golovi Yevropejskoyi komisiyi Govoryachi pro zagalnoyevropejski zahodi v riznih sferah vzayemodiyi vin nagoloshuvav sho v nih absolyutno nemaye pragnennya do unifikaciyi Za velikim rahunkom za kozhnoyu krayinoyu zalishayetsya pravo nasliduvati svoyu istoriyu svoyu tradiciyi zvichayi specifichni osoblivosti Nasha Yevropa bude ob yednana lishe pri zberezhennya yiyi riznomanitnosti Hartiya osnovnih socialnih prav trudyashih Vodnochas formuvannya yedinogo yevropejskogo rinku praci na dumku Zh Delora malo suprovodzhuvatis nabuttyam novoyi yakosti socialnih aspektiv integraciyi Z ciyeyu metoyu golova Yevropejskoyi komisiyi vidstoyuvav ideyu ukladannya Yevropejskoyi socialnoyi hartiyi Zvichajno vin pidkreslyuvav sho yedina Yevropa maye vidmovitis vid ideyi socialnoyi zrivnyalivki Vin buv proti socialnogo dempingu tobto perevedennya robochih misc u krayini z deshevshoyu robochoyu siloyu Same v cej chas britanskij prem yer ministr Margaret Tetcher zvinuvatila bryusselskogo byurokrata Zh Delora v obmezheni nacionalnogo suverenitetu ta nav yazuvannya marksistskogo duhu klasovoyi borotbi Naspravdi Yevropejska socialna hartiya vsogo lishe proponuvala zabezpechiti yakomoga bilshij riven zajnyatosti v Yevropi i na cij osnovi neuhilne pidvishennya socialnih standartiv zhittya dlya shirokih socialnih verstv Voni mali stvoriti nadijnu socialnu bazu pidtrimki procesu yevropejskoyi integraciyi Pravda Zh Delor viznavav sho garmonizaciya vidpovidno do najvishogo socialnogo standartu v YeS yakij mala FRN vimagala bi velicheznih dotacij na pidtrimku depresivnih yevropejskih regioniv 9 grudnya 1989 r Yevropejska Rada prijnyala Hartiyu osnovnih socialnih prav trudyashih Zh Delor argumentuyuchi potrebu yiyi prijnyattya nagoloshuvav na potrebi zberezhennya v ob yednanij Yevropi visokih standartiv socialnogo rinkovogo gospodarstva Zaznachenu hartiyu ne pidtrimala lishe Velika Britaniya Stvorennya Yevropejskogo soyuzu Vodnochas suttyeve priskorennya procesu yevropejskoyi integraciyi na dumku Zh Delora malo zminiti status Yevropejskih Spivtovaristv yak ne identifikovanogo politichnogo ob yektu 17 sichnya 1989 r Zh Delor vistupiv z promovoyu v Strasburgu pered Yevropejskim parlamentom shodo perspektivi stvorennya Yevropejskogo Soyuzu Zokrema Delor nagoloshuvav sho yak mozhe uspih integraciyi 12 krayin pogodzhuvatis z vidstoronennyam tih hto yak i mi mayut pravo nazivati sebe yevropejcyami Otzhe Paket Delora II mav peredbachati sho Spivtovaristvo ce ne lishe velikij rinok vono ye ekonomichnim i socialnim prostorom bez kordoniv vono maye stati politichnim soyuzom z spilnoyu zovnishnoyu ta oboronnoyu politikoyu Na zasidanni Yevropejskoyi Radi 9 10 grudnya 1991 r u niderlandskomu misti Maastriht za poserednictva Zh Delora buli vregulovani spirni pitannya 7 lyutogo 1992 r u Maastrihti bulo pidpisano Dogovir pro stvorennya Yevropejskogo Soyuzu Zh Delor domigsya abi v zaklyuchnomu rozdili Maastrihtskogo dogovoru bulo polozhennya pro provedennya v 1996 r novoyi mizhuryadovoyi konferenciyi yaka mala prodovzhiti udoskonalennya yevropejskih integracijnih struktur ta mehanizmiv Same Delor zaproponuvav u vidnosinah mizh nacionalnimi ta nadnacionalnimi organami yevropejskoyi vladi vikoristati princip subsidiarnosti yakij peredbachaye sho u vipadkah koli v pitannyah na yaki ne poshiryuyutsya vinyatkovi povnovazhennya YeS cili ne mozhut buti dosyagnuti vidpovidnimi diyami derzhav chleniv to v interesah spravi vikoristovuyetsya spilna politika YeS Pid chas peregovoriv navkolo pidgotovki Maastrihtskogo dogovoru poznachilas serjozna superechnist mizh prihilnikami zatverdzhennya federativnoyi sutnosti YeS ta poslidovnimi prihilnikami zberezhennya nacionalnogo suverenitetu Rechnikom ostannoyi poziciyi buv britanskij prem yer ministr Dzhon Mejdzhor Za cih obstavin prezident Yevropejskoyi Komisiyi Zhak Delor visunuv ideyu zaprovadzhennya principu subsidiarnosti yaka mala stati shkoloyu federalnogo pidhodu do yevropejskoyi integraciyi Yak politichnij princip subsidiarnist ye bilshe metodom kooperaciyi anizh kriteriyem vidokremlennya i pragne realizuvati rivnovagu mizh potrebami mozhlivostyami j vidpovidalnistyu riznih rivniv prijnyattya rishen Zvichajno Zh Delor spodivavsya na formuvannya vladnih struktur YeS yaki vidpovidali b povnovazhennyam kotri tradicijno vlastivi vladnim organam nacionalnih derzhav Na jogo dumku Yevropejska Rada yaka skladayetsya z glav derzhav YeS mala stati centrom vsiyeyi institucijnoyi sistemi Yevropejskogo Soyuzu Demokratizaciya sistemi prijnyattya rishen v YeS mala buti pov yazana z rozshirennyam sferi kompetenciyi Yevropejskogo parlamentu U tomu zh 1992 r Zhak Delor stav laureatom nagorodi Karla Velikogo za osoblivi zaslugi v rozvitku yevropejskoyi integraciyi Stvorennya yedinoyi valyutnoyi sistemi 13 lyutogo 1988 r buli prijnyati propoziciyi Zh Delora shodo podvoyennya strukturnih fondiv Yevropejskih Spivtovaristv ta viznachennya strategichnogo kursu na vvedennya spilnoyi groshovoyi odinici Golova Yevropejskoyi Komisiyi zabezpechuvav pidvishennya efektivnosti koordinaciyi ekonomichnoyi politiki krayin chleniv Ce davalo mozhlivist pidvishuvati efektivnist socialnoyi politiki Krim togo Zh Delor proponuvav stvoriti Yevropejskij valyutnij institut ta Yevropejskij centralnij bank U chervni 1989 r na zasidanni Yevropejskoyi Radi v Madridi bulo prijnyato rishennya pro te sho 1 lipnya 1990 r bude zasnovano Yevropejsku valyutnu sistemu Tak za spriyannya Zh Delora bulo zrobleno pershij rishuchij krok do spilnoyi yevropejskoyi groshovoyi odinici Pershij etap budivnictva Yevropejskoyi valyutnoyi sistemi buv uskladnenij finansovoyu krizoyu 1992 1993 r U zhovtni 1993 r Delor nagolosiv na nezminnosti kursu na formuvannya stabilnoyi Yevropejskoyi valyutnoyi sistemi Pitannya rozshirennya YeS U kvitni 1992 r Zh Delor oprilyudniv dopovid Naslidki rozshirennya v yakij visloviv poperedzhennya sho vstup novih chleniv zbilshit riznoridnist ta geterogennist Spivtovaristva Pri comu rozshirennya ne maye buti zdijsneno za rahunok pogliblennya integraciyi U chervni 1993 r na zasidanni Yevropejskoyi Radi v Kopengageni za iniciativi Delora buli viznacheni osnovni parametri vidnosin YeS z krayinami kandidatami na vstup Tak zvani kopengagenski kriteriyi peredbachayut adekvatnist krayin kandidativ vimogam politichnih ekonomichnih ta funkcionalnih chlenskih kriteriyiv chlenstva v YeS Vistupayuchi 17 sichnya 1995 r pered Yevropejskim parlamentom golova Yevropejskoyi komisiyi Zhak Delor proponuvav nastupnu model yevropejskoyi federaciyi Zaradi zmenshennya vitrat na korist krayin z mensh rozvinenoyu ekonomikoyu proekt peredbachav utvorennya navkolo konsolidovanogo yadra Yevropejskogo Spivtovaristva riznih zon spivrobitnictva z glibinoyu integraciyi sho poslidovno zmenshuvalasya Naprikinci 1995 r Zhak Delor zalishiv posadu golovi Yevropejskoyi Komisiyi Podalsha diyalnistNaperedodni grudnevogo 2000 r sammiti YeS u Nicci kolishnij golova Yevropejskoyi Komisiyi Zh Delor nagoloshuvav sho institucijna reforma ye obov yazkovoyu umovoyu rozshirennya YeS ale vona ne mozhe zvoditisya do rozv yazannya lishe troh tehnichnih pitan pov yazanih z viznachennyam chiselnosti i skladu Yevropejskoyi Komisiyi balansuvannya pozicij pri viznachenni principu golovuvannya v YeS pereglyad principu zastosuvannya prava nacionalnogo veto ta rozshirennya prijnyattya rishen kvalifikovanoyu bilshistyu golosiv Vona maye stosuvatisya glibokogo pereglyadu samoyi filosofiyi yevropejskogo budivnictva 23 bereznya 2002 r z pochatkom roboti yevropejskogo Konstitucijnogo Konventu Zh Delor zaznachav sho v comu dokumenti obov yazkovo maye buti zafiksovanij princip bagatoh shvidkostej integraciyi adzhe povna funkcionalna integraciya yaka mogla buti prijnyatna dlya 15 krayin chleniv YeS v majbutnomu ne mozhe buti realistichnoyu metoyu dlya 30 derzhav chleniv YeS Zaznachimo sho i nini Zhak Delor prodovzhuye slidkuvati za peripetiyami rozgortannya procesu yevropejskoyi integraciyi Zokrema komentuyuchi robotu yevropejskogo konstitucijnogo konventu vin nagoloshuvav sho na jogo dumku klyuchovim pitannyam lishayetsya problema vidnosin mizh Yevropejskoyu Komisiyeyu ta nacionalnimi uryadami Adzhe v umovah yevropejskoyi ekonomichnoyi recesiyi ci vidnosini ne mayut peretvoritis na rodinnu svarku Tomu spilni cili mayut buti maksimalno realistichnimi Na jogo dumku isnuye realna nebezpeka togo sho take intensivne rozshirennya YeS ne spriyatime yakisnomu ob yednannyu Yevropi PrimitkiBibliotheque nationale de France Record 11899417j BnF catalogue general Paris BnF d Track Q90d Track Q193563d Track Q15222191 Fichier des personnes decedees d Track Q80900474 https maitron fr spip php article22116 Radio e Televisao de Portugal Morreu Jacques Delors ex presidente da Comissao Europeia 2023 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Roglo 1997 10000000 ekz d Track Q83365652 Jacques Delors figure de la construction europeenne est mort a l age de 98 ans France Bleu 2023 Catalog of the German National Library d Track Q23833686 https www landrucimetieres fr spip spip php article6595 www europarl europa eu d Track Q109657939 Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 Umer Zhak Delor ZN 27 12 2023 Delors J Memories Paris 2003 R 25 Delors J Memories Paris 2003 R 37 Delors J Memories Paris 2003 R 41 Delors J Memories Paris 2003 R 142 Delors J Memories Paris 2003 R 144 Ross G Jacques Delors and European Integration Cambridge 1995 R 25 Drake N Political Leadership and European Integration The Case of Jacques Delors West European Politics London 1995 R 29 Ross G Jacques Delors and European Integration Cambridge 1995 R 117 Holm E The European Anarchy Europe s Hard Road into High Politics Copenhagen 2001 R 144 Delors J Memories Paris 2003 R 157 Medvedev L A Sindeev A A Istoriya zapadnoevropejskoj integracii 40 90 e gg HH veka Tver 1999 S 14 Delors J Memories Paris 2003 R 179 McMullen A European Commissioners 1952 1995 London 1997 R 95 Ross G Inside the Delors Cabinet Journal of Common Market 1994 32 R 57 Medvedev L A Sindeev A A Istoriya zapadnoevropejskoj integracii 40 90 e gg HH veka Tver 1999 S 88 Pomer kolishnij golova Yevrokomisiyi Zhak Delor sho vidomo pro politika RBK Ukraina ukr Procitovano 7 sichnya 2024 Ross G Inside the Delors Cabinet Journal of Common Market 1994 32 R 28 Dyurozel Zh B Istoriya diplomatiyi vid 1919 roku do nashih dniv K 1995 S 817 Ross G Inside the Delors Cabinet Journal of Common Market 1994 32 R 77 Medvedev L A Sindeev A A Istoriya zapadnoevropejskoj integracii 40 90 e gg HH veka Tver 1999 S 9 Kopijka V Shinkarenko T Yevropejskij Soyuz Zasnuvannya i etapi stanovlennya K 2001 S 21 Ross G Inside the Delors Cabinet Journal of Common Market 1994 32 R 111 Shemyatenkov V G Evropejskaya integraciya M 2003 S 199 Goci S Uryaduvannya v ob yednanij Yevropi K 2003 S 15 Medvedev L A Sindeev A A Istoriya zapadnoevropejskoj integracii 40 90 e gg HH veka Tver 1999 S 28 Medvedev L A Sindeev A A Istoriya zapadnoevropejskoj integracii 40 90 e gg HH veka Tver 1999 S 29 Goci S Uryaduvannya v ob yednanij Yevropi K 2003 S 104 Kopijka V Shinkarenko T Yevropejskij Soyuz Zasnuvannya i etapi stanovlennya K 2001 S 273 Kopijka V Shinkarenko T Yevropejskij Soyuz Zasnuvannya i etapi stanovlennya K 2001 S 47 Kopijka V Shinkarenko T Yevropejskij Soyuz Zasnuvannya i etapi stanovlennya K 2001 S 290 Shemyatenkov V G Evropejskaya integraciya M 2003 S 381 Wirtschaftswoche 2003 41 S 42 Borko Yu A Ot evropejskoj idei k edinoj Evrope M 2003 S 424 DzherelaVidnyanskij V Martinov A Yu Ob yednana Yevropa Vid mriyi do realnosti K 2009 376 s Zlenko A M Diplomatiya i politika Ukrayina v procesi dinamichnih geopolitichnih zmin Hudozh oformlyuvach B P Bublik V A Murlikin Harkiv Folio 2003 559s ISBN 966 03 2130 9LiteraturaR A Krivonos Delor Zhak Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 XPosilannyaDelor Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Glosarij terminiv Yevropejskogo Soyuzu 18 kvitnya 2007 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ