Префекту́ра Ехіме́ (яп. 愛媛県, えひめけん, МФА: [eçime keɴ]) — префектура в Японії, в регіоні Шікоку. Розташована в північно-західній частині острова Шікоку, на березі Внутрішнього Японського моря, в Західній Японії. Адміністративний центр префектури — Мацуяма. Межує з префектурами Каґава, Токушіма, Хірошіма, а також Ямаґуті, Ойта й Окаяма по морю. Заснована 1871 року на основі провінції Ійо. Площа становить 5678,18 км². Станом на 1 липня 2012 року в префектурі мешкало 1 416 086 осіб. Густота населення складала 249 осіб/км². Основою економіки є суднобудування, хімічна та текстильна промисловість, виробництво штучних перлів. Часто називається «мандариновим королівством» через найвищі врожаї цього виду цитрусових в країні. На території префектури розташовані численні гірські замки та острівні бази японських середньовічних піратів, а також , що віками вважалося головною військовою святинею Західної Японії. Славиться гарячими і лікувальними ваннами на термальних водах. Серед них найстарішими є , які неодноразово відвідували імператори та японські високопосадовці.
Префектура Ехіме | |
---|---|
Прапор | |
Префектура на карті Японії | |
Країна | Японія |
Регіон | Шікоку |
Мацуяма | |
Код | 38000-8 |
ISO | JP-38 |
Площа | 5678,18 км² |
Населення | 1 416 086 осіб (Станом на 1 липня 2012) |
Густота | 249 осіб/км² |
Зв'язок | Офіційна сторінка |
Карти: Інститут географії Японії • Google • Bing • Geohack • Yahoo • Navitime • Itsumo-Navi • Mapple | |
• |
Географія
Префектура Ехіме розташована у північно-західній частині острова Шікоку. Суходолом вона межує на сході з префектурами Токушіма і Каґава, а на півдні — з префектурою Коті. Північ Ехіме омивається водами Внутрішнього Японського моря, а схід — водами , складової частини Тихого океану. Обидва моря розділені та . Цими морями проходять кордони Ехіме з префектурами Ойта, Ямаґуті та Хірошіма.
Площа префектури Ехіме становить близько
5677,55 км². За цією величиною вона посідає 26-те місце в Японії серед інших префектур.Традиційно Ехіме поділяють на три регіони: Південне Ійо, Центральне Ійо, Східне Ійо. Центральними населеними пунктами першого є Одзу й Учіко, другого — Мацуяма й Ійо, третього — Імабарі та Сайдзьо.
Рельєф префектури Ехіме гористий. Основними гірськими масивами є та гори Ішідзучі. Найвища точка префектури й водночас найвищий пік Західної Японії — (1982 м). У прибережних районах лежать невеликі рівнини Доґо, Додзен, Імабарі та Ніїхама, а глибоко в горах — низини Ува та Одзу. Ними течуть неглибокі малі річки, найдовшою з яких є річка .
Префектурі Ехіме належить деклька десятків островів Внутрішнього Японського моря Ува: , та . Найбільшими з них є та . Вони входять до Національного заповідника Внутрішнього Японського моря.
Клімат Ехіме вологий субтропічний. Середня найнижча температура повітря становить 5.3 °C, а найвища — 27 °C. Середня кількість опадів на рік становить 1300 мм. Для південно-східних районів префектури, що виходять до Тихого океану і перебувають під впливом течії Курошіо, характерна висока річна норма опадів і температура повітря.
Історія
Первісні люди оселилися на території сучасної префектури Ехіме у пізньому палеоліті. Їхні нащадки були носіями культури шнурованої кераміки Джьомон, а з настанням нашої ери — поширювачами культури Яйой та рисівництва. Після входження земель Ехіме до складу молодої японської деражви Ямато у 4 столітті, з них була утворена адміністративна одиниця, провінція Ійо. Вона вважалася стратегічно важливою в акваторії Внутрішнього Японського моря, оскільки лежала на шляху з материкової Азії через острів Кюсю до столичного регіону Кінкі.
Перші писемні згадки про провінцію Ійо та Ехіме датуються 8 століттям. У японській хроніці «Кодзікі», в оповіданні про сотворіння Японії чоловічим та жіночим божествами, Ійо виступало іменем народженого між ними острова, сучасного Шікоку. Цей острів-божество мало чотири обличчя різних статей, одне з яких називалося Ехіме — «княжна кохання».
Через вигідне геополітичне положення провінції Ійо на шляху до столиці, у 10—11 століттях на її узбережжі та численних островах виникли об'єднання місцевої знаті. Завдяки посередництву та грабіжництву на шляху Внутрішнього Японського моря, ці об'єднання сформували ряд флотилій, що мали назву «піратських». Вони брали активну участь у всеяпонській війні родів Мінамото і Тайра 1180–1185 років, обороні Японії від монгольських загарбників 1274 і 1281 років, війнах північної і південної династій 1336–1392 років. У 16 столітті в часи міжусобиць місцеві піратські володарі продовжували грати на протистояннях сусідів, зміцнюючи свої позиції. Найвпливовіші з цих володарів, голови родів Муракамі й , підтримували гегемона Західної Японії Морі Мотонарі, але у 1585 році були змушені підкоритися об'єднувачу країни, Тойотомі Хідейоші.
Після битви при Секіґахара 1600 року і встановлення сьоґунату Токуґава провінція Ійо була поділена на 8 автономних володінь, ханів: , , , , , , і . Перший, найбільший з них, дістався герою Корейської війни . Він заклав великий гірський замок Мацуяма і призамкове містечко, на базі якого виникло сучасне місто Мацуяма, префектурний центр Ехіме.
У результаті реставрації прямого Імператорського правління в 1868 році та адміністративної реформи 1871 року, усі хани були об'єднані у дві префектури — Ішідзучі та Каміяма. У 1873 році вони злилися в нову адміністративну одиницю — префектуру Ехіме з центром в Мацуямі. З 1876 роки в її складі перебувала сучасна префектура Каґава, яка виокремилася в 1888 році.
Протягом існування Японської імперії Ехіме відігравала роль важливого військово-промислового осередку. На її узбережжі розміщувалися заводи важкої промисловості та кораблебудування, а в головному місті префектури, Мацуямі, був аеродром ВПС Імперського флоту Японії. Після Другої світової війни господарство префектури було демілітаризоване. Завдяки тому, що Ехіме не сильно постраждала від бомбардувань і зберегла більшу частину своїх культурних надбань, важливою галуззю її повоєнної економіки став туризм.
Адміністративний поділ
Транспорт
- Аеропорт Мацуяма (Мацуяма)
Див. також
- 48736 Ехіме — астероїд, названий на честь території.
Примітки
- Інститут географії Японії. 2010.10.1
- Японською: Нанйо
- Японською: Тюйо
- Японською: Тойо
- . Архів оригіналу за 5 серпня 2012. Процитовано 4 жовтня 2008.
- У традиційній японській історіографії середньовічні самурайські роди та їхні флотилії у Внутрішньому Японському морі заведено називати «піратами», проте сучасні японські історики та мешканці Ехіме намагаються уникати цього терміна через його негативне забарвлення, надаючи перевагу слову «морські війська» — суйґун.
- База даних малих космічних тіл JPL: Префектура Ехіме (англ.) .
Джерела та література
- (яп.) Префектура Ехіме // Великий словник японських топонімів Кадокава. Префектура Ґумма (10). — Токіо: Кадокава Сьотен, 1988.
Префектура Ехіме // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Префектура Ехіме
- (яп.) Офіційна сторінка префектури Ехіме
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Prefektu ra Ehime yap 愛媛県 えひめけん MFA ecime keɴ prefektura v Yaponiyi v regioni Shikoku Roztashovana v pivnichno zahidnij chastini ostrova Shikoku na berezi Vnutrishnogo Yaponskogo morya v Zahidnij Yaponiyi Administrativnij centr prefekturi Macuyama Mezhuye z prefekturami Kagava Tokushima Hiroshima a takozh Yamaguti Ojta j Okayama po moryu Zasnovana 1871 roku na osnovi provinciyi Ijo Plosha stanovit 5678 18 km Stanom na 1 lipnya 2012 roku v prefekturi meshkalo 1 416 086 osib Gustota naselennya skladala 249 osib km Osnovoyu ekonomiki ye sudnobuduvannya himichna ta tekstilna promislovist virobnictvo shtuchnih perliv Chasto nazivayetsya mandarinovim korolivstvom cherez najvishi vrozhayi cogo vidu citrusovih v krayini Na teritoriyi prefekturi roztashovani chislenni girski zamki ta ostrivni bazi yaponskih serednovichnih pirativ a takozh sho vikami vvazhalosya golovnoyu vijskovoyu svyatineyu Zahidnoyi Yaponiyi Slavitsya garyachimi i likuvalnimi vannami na termalnih vodah Sered nih najstarishimi ye yaki neodnorazovo vidviduvali imperatori ta yaponski visokoposadovci Prefektura Ehime PraporPrefektura na karti YaponiyiKrayinaYaponiyaRegionShikokuMacuyamaKod38000 8ISOJP 38Plosha5678 18 km Naselennya1 416 086 osib Stanom na 1 lipnya 2012 Gustota249 osib km Zv yazokOficijna storinkaKarti Institut geografiyi Yaponiyi Google Bing Geohack Yahoo Navitime Itsumo Navi Mapplepr proyektGeografiyaNajvishij pik Zahidnoyi Yaponiyi gora Ishidzuti Prefektura Ehime roztashovana u pivnichno zahidnij chastini ostrova Shikoku Suhodolom vona mezhuye na shodi z prefekturami Tokushima i Kagava a na pivdni z prefekturoyu Koti Pivnich Ehime omivayetsya vodami Vnutrishnogo Yaponskogo morya a shid vodami skladovoyi chastini Tihogo okeanu Obidva morya rozdileni ta Cimi moryami prohodyat kordoni Ehime z prefekturami Ojta Yamaguti ta Hiroshima Plosha prefekturi Ehime stanovit blizko amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 05677 0550000 5677 55 km Za ciyeyu velichinoyu vona posidaye 26 te misce v Yaponiyi sered inshih prefektur Tradicijno Ehime podilyayut na tri regioni Pivdenne Ijo Centralne Ijo Shidne Ijo Centralnimi naselenimi punktami pershogo ye Odzu j Uchiko drugogo Macuyama j Ijo tretogo Imabari ta Sajdzo Relyef prefekturi Ehime goristij Osnovnimi girskimi masivami ye ta gori Ishidzuchi Najvisha tochka prefekturi j vodnochas najvishij pik Zahidnoyi Yaponiyi 1982 m U priberezhnih rajonah lezhat neveliki rivnini Dogo Dodzen Imabari ta Niyihama a gliboko v gorah nizini Uva ta Odzu Nimi techut negliboki mali richki najdovshoyu z yakih ye richka Prefekturi Ehime nalezhit deklka desyatkiv ostroviv Vnutrishnogo Yaponskogo morya Uva ta Najbilshimi z nih ye ta Voni vhodyat do Nacionalnogo zapovidnika Vnutrishnogo Yaponskogo morya Klimat Ehime vologij subtropichnij Serednya najnizhcha temperatura povitrya stanovit 5 3 C a najvisha 27 C Serednya kilkist opadiv na rik stanovit 1300 mm Dlya pivdenno shidnih rajoniv prefekturi sho vihodyat do Tihogo okeanu i perebuvayut pid vplivom techiyi Kuroshio harakterna visoka richna norma opadiv i temperatura povitrya IstoriyaMaket bojovogo korablya yaponskih pirativ flotiliyi Murakami analog yevropejskoyi galeri Pervisni lyudi oselilisya na teritoriyi suchasnoyi prefekturi Ehime u piznomu paleoliti Yihni nashadki buli nosiyami kulturi shnurovanoyi keramiki Dzhomon a z nastannyam nashoyi eri poshiryuvachami kulturi Yajoj ta risivnictva Pislya vhodzhennya zemel Ehime do skladu molodoyi yaponskoyi derazhvi Yamato u 4 stolitti z nih bula utvorena administrativna odinicya provinciya Ijo Vona vvazhalasya strategichno vazhlivoyu v akvatoriyi Vnutrishnogo Yaponskogo morya oskilki lezhala na shlyahu z materikovoyi Aziyi cherez ostriv Kyusyu do stolichnogo regionu Kinki Pershi pisemni zgadki pro provinciyu Ijo ta Ehime datuyutsya 8 stolittyam U yaponskij hronici Kodziki v opovidanni pro sotvorinnya Yaponiyi cholovichim ta zhinochim bozhestvami Ijo vistupalo imenem narodzhenogo mizh nimi ostrova suchasnogo Shikoku Cej ostriv bozhestvo malo chotiri oblichchya riznih statej odne z yakih nazivalosya Ehime knyazhna kohannya Cherez vigidne geopolitichne polozhennya provinciyi Ijo na shlyahu do stolici u 10 11 stolittyah na yiyi uzberezhzhi ta chislennih ostrovah vinikli ob yednannya miscevoyi znati Zavdyaki poserednictvu ta grabizhnictvu na shlyahu Vnutrishnogo Yaponskogo morya ci ob yednannya sformuvali ryad flotilij sho mali nazvu piratskih Voni brali aktivnu uchast u vseyaponskij vijni rodiv Minamoto i Tajra 1180 1185 rokiv oboroni Yaponiyi vid mongolskih zagarbnikiv 1274 i 1281 rokiv vijnah pivnichnoyi i pivdennoyi dinastij 1336 1392 rokiv U 16 stolitti v chasi mizhusobic miscevi piratski volodari prodovzhuvali grati na protistoyannyah susidiv zmicnyuyuchi svoyi poziciyi Najvplivovishi z cih volodariv golovi rodiv Murakami j pidtrimuvali gegemona Zahidnoyi Yaponiyi Mori Motonari ale u 1585 roci buli zmusheni pidkoritisya ob yednuvachu krayini Tojotomi Hidejoshi Zamok Macuyama na gori Kacu najbilsha girska fortecya na vsomu ostrovi Shikoku Pislya bitvi pri Sekigahara 1600 roku i vstanovlennya sogunatu Tokugava provinciya Ijo bula podilena na 8 avtonomnih volodin haniv i Pershij najbilshij z nih distavsya geroyu Korejskoyi vijni Vin zaklav velikij girskij zamok Macuyama i prizamkove mistechko na bazi yakogo viniklo suchasne misto Macuyama prefekturnij centr Ehime U rezultati restavraciyi pryamogo Imperatorskogo pravlinnya v 1868 roci ta administrativnoyi reformi 1871 roku usi hani buli ob yednani u dvi prefekturi Ishidzuchi ta Kamiyama U 1873 roci voni zlilisya v novu administrativnu odinicyu prefekturu Ehime z centrom v Macuyami Z 1876 roki v yiyi skladi perebuvala suchasna prefektura Kagava yaka viokremilasya v 1888 roci Protyagom isnuvannya Yaponskoyi imperiyi Ehime vidigravala rol vazhlivogo vijskovo promislovogo oseredku Na yiyi uzberezhzhi rozmishuvalisya zavodi vazhkoyi promislovosti ta korablebuduvannya a v golovnomu misti prefekturi Macuyami buv aerodrom VPS Imperskogo flotu Yaponiyi Pislya Drugoyi svitovoyi vijni gospodarstvo prefekturi bulo demilitarizovane Zavdyaki tomu sho Ehime ne silno postrazhdala vid bombarduvan i zberegla bilshu chastinu svoyih kulturnih nadban vazhlivoyu galuzzyu yiyi povoyennoyi ekonomiki stav turizm Administrativnij podilTransportAeroport Macuyama Macuyama Div takozh48736 Ehime asteroyid nazvanij na chest teritoriyi PrimitkiInstitut geografiyi Yaponiyi 2010 10 1 Yaponskoyu Nanjo Yaponskoyu Tyujo Yaponskoyu Tojo Arhiv originalu za 5 serpnya 2012 Procitovano 4 zhovtnya 2008 U tradicijnij yaponskij istoriografiyi serednovichni samurajski rodi ta yihni flotiliyi u Vnutrishnomu Yaponskomu mori zavedeno nazivati piratami prote suchasni yaponski istoriki ta meshkanci Ehime namagayutsya unikati cogo termina cherez jogo negativne zabarvlennya nadayuchi perevagu slovu morski vijska sujgun Baza danih malih kosmichnih til JPL Prefektura Ehime angl Dzherela ta literatura yap Prefektura Ehime Velikij slovnik yaponskih toponimiv Kadokava Prefektura Gumma 10 Tokio Kadokava Soten 1988 Prefektura Ehime 日本大百科全書 Enciklopediya Nipponika 第2版 東京 小学館 1994 1997 全26冊 yap PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Prefektura Ehime yap Oficijna storinka prefekturi Ehime