Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Етторе Толомеї (італ. Ettore Tolomei; 16 серпня 1865, Роверето — 25 травня 1952, Рим) — італійський географ і журналіст, іредентист. Увійшов в історію тим, що в роки правління фашистів перейменував з німецької на італійську близько восьми тисяч населених пунктів і топонімів у Південному Тіролі.
| Етторе Толомеї | |
|---|---|
| італ. Ettore Tolomei | |
 | |
| Псевдо | Eugenio Treponti |
| Народився | 16 серпня 1865[1][2] Роверето, Графство Тіроль, Австрійська імперія |
| Помер | 25 травня 1952[1] (86 років) Рим, Італія |
| Країна |  Італія Королівство Італія |
| Діяльність | географ, журналіст, політик |
| Alma mater | Римський університет ла Сапієнца |
| Знання мов | італійська[1][3] і німецька |
| Посада | сенатор Італії[d] і d |
| Партія | Національна фашистська партія |
| |
Ранні роки
Народився в м. Роверето (провінція Тренто, земля Тіроль, Австро-Угорщина) в сім'ї торговця деревиною. Мав австрійське громадянство. Закінчив гімназію в Роверето; потім вивчав лінгвістику у Флоренції і Римі, де вступив до [en]. Після отримання освіти викладав в італійських школах в Тунісі, Салоніках, Ізмірі і Каїрі. 1901 року повернувся до Італії та був призначений генеральним інспектором італійських шкіл за кордоном.
У 1890 році заснував журнал La Nazione Italiana — рупор італійських націоналістів. У ньому, зокрема, обговорювалися питання належності Тренто і Трієста, що перебували в той час під владою Австро-Угорщини, а також Леванту і Північної Африки.
Наприкінці століття інтерес Толомеї пересунувся на північ. За його переконанням природний північний кордон Італії проходив головним вододілом в Альпах: перевалами Решен і Бреннер, попри те, що в цих районах жили переважно німецькомовні австрійці.
Серед населення Південного Тіролю були представлені ладини — етнічна група, що говорить ретороманською мовою (Південний Тіроль, Тренто і Беллуно). Толомеї вирішив використовувати ладинів як «італійський клин у германськомовному регіоні».
1904 року здійснив сходження на пік [de] (широта — 47.091112; довгота — 12.180556), який він помилково вважав найпівнічнішою вершиною вододілу в Тірольських Альпах. Оголосив себе першим, хто підкорив цей пік, і перейменував вершину в пік [it]» (італ. Vetta d'italia), маючи на увазі певну політичну мету. Саме ця назва з'явилася пізніше на італійських картах. 1938 року король Віктор Еммануїл III надав Толомеї титул «графа вершини» (Conte della Vetta).
1906 року Толомеї заснував журнал Archivio per l' Alto Adige. Основною метою видання була пропаганда . Частиною пропаганди була місцева топоніміка: на підставі нібито наявних архівів для кожного селища в Південному Тіролі було «знайдено» італійську назву, начебто недавно замінену на німецьку.
Перша світова війна
1914 року, на початку Першої Світової Війни, Толомеї втік до Риму, щоб уникнути призову в австрійську армію. До цього часу йому вдалося надати району між перевалом Бреннер і долиною [de] видимість етнічної належності до Італії.
Після вступу Італії у війну на боці Антанти в 1915 році Толомеї вступив в італійську армію під ім'ям «Eugenio Treponti» і отримав посаду в комітеті начальників штабів. Продовжував лобіювати ідею анексії Південного Тіролю. Зокрема, пропонував перевчити місцеве населення з німецької на італійську, не виключаючи можливості депортацій. 1916 року опублікував список Prontuario dei nomi locali-Alto Adige, що містив понад 10 тисяч населених пунктів та топонімів Південного Тіролю, назви яких було змінено з німецької на італійську. Дослідники відзначають це масове перейменування, здійснене однією людиною, як унікальне в історії.
У 1916 і 1917 роках співпрацював із військово-географічним Інститутом (нині — Де Агостіні) у виготовленні географічних карт, які зображали Південний Тіроль як частину Італії. Ці карти були використані італійською делегацією на Паризькій мирній конференції, аби справити враження про споконвічну належність цього регіону до Італії.
Після окупації Тіролю італійськими військами Толомеї активно виступав за рішучі заходи для радикальних змін етнічної ситуації в регіоні. Він був призначений комісаром з мови й культури в Альто-Адідже, однак його пропозиції не були прийняті урядом. Становище змінилося після приходу до влади фашистів.
Італізація Південного Тіролю
2 жовтня 1922 року Толомеї на чолі групи чорносорочечників захопив мерію міста Больцано і переконав комісара Луїджі Понте змістити мера; наступного дня це повторилося в Тренто. Це стало фактичним кінцем демократії в області Трентіно-Альто Адідже. Починаючи з 1923 року, за підтримки Беніто Муссоліні Толомеї взяв курс на італізацію. Назви близько 8000 місць були змінені, і італійська мова була зроблена єдиною офіційною. Справа не обмежилася перейменуванням міст і селищ: жителів примушували змінювати прізвища і вчити італійську. План Толомеї містив 32 пункти, з яких найхарактернішими були такі:
- заборона назви «Тіроль» і її варіацій;
- закриття шкіл німецькою мовою;
- заборона партій, які виражали інтереси німецькомовного населення;
- запровадження італійської мови як єдиної офіційної мови;
- закриття газет німецькою.
1939 року зусилля Толомеї призвели до укладення угоди з Південним Тіролем, яка давала жителям регіону вибір із двох варіантів: залишитися в Італії або емігрувати в нацистську Німеччину, — так званий «варіант für Deutschland».
Після капітуляції Італії 1943 року німці заарештували Толомеї та відправили його до концентраційного табору Дахау, однак незабаром перевели в санаторій у Тюрингії.
За політику італізації Південного Тіролю німецькомовні мешканці називали Толомеї «трунарем Південного Тіролю».
Історична спадщина
Похований в м. Монтанья (нім. Montan). Толомеї просив поховати його обличчям на північ, щоб він міг спостерігати за тим, як останній німецькомовний з Південного Тіролю виїде до Австрії. Цього не сталося. Після Другої світової війни німецьку було відновлено як офіційну мову поряд з італійською. Однак багато топонімів, змінених Толомеї в роки фашизму, досі мають італійські назви, що викликає протести переважно німецькомовного населення. Політики не можуть дійти згоди щодо географічних назв, що викликає тертя між італійською та німецькою громадами. Деякі групи, як-от Suedtiroler Freiheit (невелика партія, яка виступає за незалежність від Італії) вимагають скасування всіх назв, зроблених Толомеї:
Все, що фашисти зробили для того, аби довести належність Південного Тіролю до Італії, — чого ніколи не було, — є культурним злочином, який не має права на існування.
Оригінальний текст (англ.)Everything that fascism did with the aim of rewriting South Tyrolean history, with the aim of making South Tyrol Italian - which it never was - is a cultural crime and has no right to exist.
Нагороди
- Орден Корони Італії — двічі: 12.04.1920, 16.11.1931
- Орден Почесного легіону — 1935
Див. також
Примітки
- Примітки
- Salurner Klause (італ. Chiusa di Salorno або італ. Stretta di Salorno) — ділянка долини Адідже в прикордонній області між Південним Тиролем і італійським Трентіно. Традиційно вважається італійсько-німецькою мовною межею.
- Виноски
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Енциклопедія Брокгауз
- CONOR.Sl
- Framke 1987, p. 43.
- Steininger 2003, p. 15.
- Gianni Faustini, «Facevo il giornalista».
- Ferrandi 1986, p. 26.
- Steininger 2003, p. 17.
- Steininger 2003, p. 18
- Bell, Bethany (1 травня 2017). . BBC News. Архів оригіналу за 1 травня 2017. Процитовано 1 травня 2017.
- . Архів оригіналу за 21 серпня 2016. Процитовано 7 травня 2017.
- . Архів оригіналу за 30 серпня 2017. Процитовано 3 травня 2017.
- . Архів оригіналу за 2 травня 2017. Процитовано 3 травня 2017.
Джерела
- Ettore Tolomei (1865-1952). Un nazionalista di confine. Die Grenzen des Nationalismus. Trento: Museo Storico in Trento. 1998.
- Ferrandi, Maurizio (1986). Ettore Tolomei: l'uomo che inventò l'Alto Adige. Trento: Publilux.
- Framke, Gisela (1987). Im Kampf um Südtirol. Ettore Tolomei (1865-1952) und das ‚Archivio per l'Alto Adige'. Tübingen: M. Niemeyer. ISBN .
- Steininger, Rolf (2003). South Tyrol: a minority conflict of the twentieth century. New Brunswick, N.J., U.S.A: Transaction Publishers. ISBN .
Посилання
- Ettore Tolomei — Der Totengräber Süd-Tirols [ 30 серпня 2017 у Wayback Machine.]. Tiroler Schützenkompanie Andreas Hofer Meran (нім.)
- «Why an Italian row over place names is dredging up memories of fascism», BBC, 28.04.2017 [ 2 травня 2017 у Wayback Machine.] — стан питання в 2017 р. (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ettore Tolomeyi ital Ettore Tolomei 16 serpnya 1865 Rovereto 25 travnya 1952 Rim italijskij geograf i zhurnalist iredentist Uvijshov v istoriyu tim sho v roki pravlinnya fashistiv perejmenuvav z nimeckoyi na italijsku blizko vosmi tisyach naselenih punktiv i toponimiv u Pivdennomu Tiroli Ettore Tolomeyiital Ettore TolomeiPsevdoEugenio TrepontiNarodivsya16 serpnya 1865 1865 08 16 1 2 Rovereto Grafstvo Tirol Avstrijska imperiyaPomer25 travnya 1952 1952 05 25 1 86 rokiv Rim ItaliyaKrayina Italiya Korolivstvo ItaliyaDiyalnistgeograf zhurnalist politikAlma materRimskij universitet la SapiyencaZnannya movitalijska 1 3 i nimeckaPosadasenator Italiyi d i dPartiyaNacionalna fashistska partiyaRoboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiRanni rokiNarodivsya v m Rovereto provinciya Trento zemlya Tirol Avstro Ugorshina v sim yi torgovcya derevinoyu Mav avstrijske gromadyanstvo Zakinchiv gimnaziyu v Rovereto potim vivchav lingvistiku u Florenciyi i Rimi de vstupiv do en Pislya otrimannya osviti vikladav v italijskih shkolah v Tunisi Salonikah Izmiri i Kayiri 1901 roku povernuvsya do Italiyi ta buv priznachenij generalnim inspektorom italijskih shkil za kordonom U 1890 roci zasnuvav zhurnal La Nazione Italiana rupor italijskih nacionalistiv U nomu zokrema obgovoryuvalisya pitannya nalezhnosti Trento i Triyesta sho perebuvali v toj chas pid vladoyu Avstro Ugorshini a takozh Levantu i Pivnichnoyi Afriki Naprikinci stolittya interes Tolomeyi peresunuvsya na pivnich Za jogo perekonannyam prirodnij pivnichnij kordon Italiyi prohodiv golovnim vododilom v Alpah perevalami Reshen i Brenner popri te sho v cih rajonah zhili perevazhno nimeckomovni avstrijci Sered naselennya Pivdennogo Tirolyu buli predstavleni ladini etnichna grupa sho govorit retoromanskoyu movoyu Pivdennij Tirol Trento i Belluno Tolomeyi virishiv vikoristovuvati ladiniv yak italijskij klin u germanskomovnomu regioni 1904 roku zdijsniv shodzhennya na pik de shirota 47 091112 dovgota 12 180556 yakij vin pomilkovo vvazhav najpivnichnishoyu vershinoyu vododilu v Tirolskih Alpah Ogolosiv sebe pershim hto pidkoriv cej pik i perejmenuvav vershinu v pik it ital Vetta d italia mayuchi na uvazi pevnu politichnu metu Same cya nazva z yavilasya piznishe na italijskih kartah 1938 roku korol Viktor Emmanuyil III nadav Tolomeyi titul grafa vershini Conte della Vetta 1906 roku Tolomeyi zasnuvav zhurnal Archivio per l Alto Adige Osnovnoyu metoyu vidannya bula propaganda Chastinoyu propagandi bula misceva toponimika na pidstavi nibito nayavnih arhiviv dlya kozhnogo selisha v Pivdennomu Tiroli bulo znajdeno italijsku nazvu nachebto nedavno zaminenu na nimecku Persha svitova vijna1914 roku na pochatku Pershoyi Svitovoyi Vijni Tolomeyi vtik do Rimu shob uniknuti prizovu v avstrijsku armiyu Do cogo chasu jomu vdalosya nadati rajonu mizh perevalom Brenner i dolinoyu de vidimist etnichnoyi nalezhnosti do Italiyi Pislya vstupu Italiyi u vijnu na boci Antanti v 1915 roci Tolomeyi vstupiv v italijsku armiyu pid im yam Eugenio Treponti i otrimav posadu v komiteti nachalnikiv shtabiv Prodovzhuvav lobiyuvati ideyu aneksiyi Pivdennogo Tirolyu Zokrema proponuvav perevchiti misceve naselennya z nimeckoyi na italijsku ne viklyuchayuchi mozhlivosti deportacij 1916 roku opublikuvav spisok Prontuario dei nomi locali Alto Adige sho mistiv ponad 10 tisyach naselenih punktiv ta toponimiv Pivdennogo Tirolyu nazvi yakih bulo zmineno z nimeckoyi na italijsku Doslidniki vidznachayut ce masove perejmenuvannya zdijsnene odniyeyu lyudinoyu yak unikalne v istoriyi U 1916 i 1917 rokah spivpracyuvav iz vijskovo geografichnim Institutom nini De Agostini u vigotovlenni geografichnih kart yaki zobrazhali Pivdennij Tirol yak chastinu Italiyi Ci karti buli vikoristani italijskoyu delegaciyeyu na Parizkij mirnij konferenciyi abi spraviti vrazhennya pro spokonvichnu nalezhnist cogo regionu do Italiyi Pislya okupaciyi Tirolyu italijskimi vijskami Tolomeyi aktivno vistupav za rishuchi zahodi dlya radikalnih zmin etnichnoyi situaciyi v regioni Vin buv priznachenij komisarom z movi j kulturi v Alto Adidzhe odnak jogo propoziciyi ne buli prijnyati uryadom Stanovishe zminilosya pislya prihodu do vladi fashistiv Italizaciya Pivdennogo TirolyuDokladnishe Vulichnij znak v Insbruku Pivnichnij Tirol na chest mista Bozen Pivdennij Tirol perejmenovanogo v 1923 roci v Bolcano 2 zhovtnya 1922 roku Tolomeyi na choli grupi chornosorochechnikiv zahopiv meriyu mista Bolcano i perekonav komisara Luyidzhi Ponte zmistiti mera nastupnogo dnya ce povtorilosya v Trento Ce stalo faktichnim kincem demokratiyi v oblasti Trentino Alto Adidzhe Pochinayuchi z 1923 roku za pidtrimki Benito Mussolini Tolomeyi vzyav kurs na italizaciyu Nazvi blizko 8000 misc buli zmineni i italijska mova bula zroblena yedinoyu oficijnoyu Sprava ne obmezhilasya perejmenuvannyam mist i selish zhiteliv primushuvali zminyuvati prizvisha i vchiti italijsku Plan Tolomeyi mistiv 32 punkti z yakih najharakternishimi buli taki zaborona nazvi Tirol i yiyi variacij zakrittya shkil nimeckoyu movoyu zaborona partij yaki virazhali interesi nimeckomovnogo naselennya zaprovadzhennya italijskoyi movi yak yedinoyi oficijnoyi movi zakrittya gazet nimeckoyu 1939 roku zusillya Tolomeyi prizveli do ukladennya ugodi z Pivdennim Tirolem yaka davala zhitelyam regionu vibir iz dvoh variantiv zalishitisya v Italiyi abo emigruvati v nacistsku Nimechchinu tak zvanij variant fur Deutschland Pislya kapitulyaciyi Italiyi 1943 roku nimci zaareshtuvali Tolomeyi ta vidpravili jogo do koncentracijnogo taboru Dahau odnak nezabarom pereveli v sanatorij u Tyuringiyi Za politiku italizaciyi Pivdennogo Tirolyu nimeckomovni meshkanci nazivali Tolomeyi trunarem Pivdennogo Tirolyu Istorichna spadshinaPohovanij v m Montanya nim Montan Tolomeyi prosiv pohovati jogo oblichchyam na pivnich shob vin mig sposterigati za tim yak ostannij nimeckomovnij z Pivdennogo Tirolyu viyide do Avstriyi Cogo ne stalosya Pislya Drugoyi svitovoyi vijni nimecku bulo vidnovleno yak oficijnu movu poryad z italijskoyu Odnak bagato toponimiv zminenih Tolomeyi v roki fashizmu dosi mayut italijski nazvi sho viklikaye protesti perevazhno nimeckomovnogo naselennya Politiki ne mozhut dijti zgodi shodo geografichnih nazv sho viklikaye tertya mizh italijskoyu ta nimeckoyu gromadami Deyaki grupi yak ot Suedtiroler Freiheit nevelika partiya yaka vistupaye za nezalezhnist vid Italiyi vimagayut skasuvannya vsih nazv zroblenih Tolomeyi Vse sho fashisti zrobili dlya togo abi dovesti nalezhnist Pivdennogo Tirolyu do Italiyi chogo nikoli ne bulo ye kulturnim zlochinom yakij ne maye prava na isnuvannya Originalnij tekst angl Everything that fascism did with the aim of rewriting South Tyrolean history with the aim of making South Tyrol Italian which it never was is a cultural crime and has no right to exist NagorodiOrden Koroni Italiyi dvichi 12 04 1920 16 11 1931 Orden Pochesnogo legionu 1935Div takozhIredentizm Velika Italiya Movna mezhaPrimitkiPrimitki Salurner Klause ital Chiusa di Salorno abo ital Stretta di Salorno dilyanka dolini Adidzhe v prikordonnij oblasti mizh Pivdennim Tirolem i italijskim Trentino Tradicijno vvazhayetsya italijsko nimeckoyu movnoyu mezheyu Vinoski Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 CONOR Sl d Track Q16744133 Framke 1987 p 43 Steininger 2003 p 15 Gianni Faustini Facevo il giornalista Ferrandi 1986 p 26 Steininger 2003 p 17 Steininger 2003 p 18 Bell Bethany 1 travnya 2017 BBC News Arhiv originalu za 1 travnya 2017 Procitovano 1 travnya 2017 Arhiv originalu za 21 serpnya 2016 Procitovano 7 travnya 2017 Arhiv originalu za 30 serpnya 2017 Procitovano 3 travnya 2017 Arhiv originalu za 2 travnya 2017 Procitovano 3 travnya 2017 DzherelaEttore Tolomei 1865 1952 Un nazionalista di confine Die Grenzen des Nationalismus Trento Museo Storico in Trento 1998 Ferrandi Maurizio 1986 Ettore Tolomei l uomo che invento l Alto Adige Trento Publilux Framke Gisela 1987 Im Kampf um Sudtirol Ettore Tolomei 1865 1952 und das Archivio per l Alto Adige Tubingen M Niemeyer ISBN 3 484 82067 5 Steininger Rolf 2003 South Tyrol a minority conflict of the twentieth century New Brunswick N J U S A Transaction Publishers ISBN 0 7658 0800 5 PosilannyaEttore Tolomei Der Totengraber Sud Tirols 30 serpnya 2017 u Wayback Machine Tiroler Schutzenkompanie Andreas Hofer Meran nim Why an Italian row over place names is dredging up memories of fascism BBC 28 04 2017 2 travnya 2017 u Wayback Machine stan pitannya v 2017 r angl