Незалежність була досягнута в ході Визвольної війни. 2 лютого 1920 року Радянська Росія та Естонія підписали мирний договір про взаємне визнання.
Eesti Vabariik Естонська Республіка | |||||||||||
| |||||||||||
| |||||||||||
Столиця | Таллінн | ||||||||||
Мови | естонська | ||||||||||
Форма правління | парламентська республіка, автократія (с 1934) | ||||||||||
Історичний період | Міжвоєнний період, Друга світова війна | ||||||||||
- Засновано | 24 лютого 1918 | ||||||||||
- Ліквідовано | 6 серпня 1940 | ||||||||||
| |||||||||||
|
15 червня 1920 року Установчі збори схвалили проєкт першої конституції Естонської Республіки.
22 вересня 1921 року Естонія стала членом Ліги націй.
Після вступу в силу другої конституції 1934 року в країні відбувся державний переворот, в результаті якого в Естонії утвердився авторитарний режим на чолі з Костянтином Пятс.
В результаті в 1939 році, Естонії у вересні 1939 року Радянським Союзом був нав'язаний «Пакт про взаємодопомогу», а 6 серпня 1940 року Естонія була окупована СРСР. 20 серпня 1991 року Естонія відновила свою незалежність.
Створення Естонської Республіки
Після Лютневої революції 1917 року і в процесі розпаду Російської імперії на північно-західних територіях колишньої імперії в умовах громадянської війни та німецької окупації 24 лютого 1918 року була проголошена незалежна демократична Естонська Республіка. 21-22 січня (3-4 лютого) 1918 року були проведені вибори в Естонські Установчі збори.
Після відступу німецьких військ реальна незалежність була досягнута в ході Визвольної війни, в рамках якої новостворена естонська армія під командуванням полковника Йохана Лайдонера в союзі з російською Північно-Західної армією і за допомогою британського флоту, а також шведських і фінських добровольців відбили спроби Червоної Армії захопити всю територію Естонії.
2 лютого 1920 року між РРФСР і Естонією був укладений мирний договір, яким обидві сторони офіційно визнали один одного (перший міжнародний договір обох держав).
Період з 1920 по 1934 рік
15 червня 1920 року Установчі збори схвалив проєкт першої конституції Естонської Республіки. В державі був введений формальний принцип поділу влади, однак в реальності уряд підпорядковувалося парламенту. Парламент також призначав суддів. Це в поєднанні з сильними інструментами прямого народного волевиявлення у вигляді референдумів призвело до дисбалансу влади і крайньої нестабільності уряду. З 1920 по 1934 роки змінилося 23 уряди.
До осені 1921 року нова держава отримала міжнародне визнання. 22 вересня 1921 року Естонія стала членом Ліги націй.
У грудні 1924 року естонськими комуністами за підтримки і сприяння СРСР була зроблена спроба збройного повстання, яка провалилася через байдужість робітників і підтримки уряду армією. Після цього компартія була заборонена, а комуністи втратили істотну частину свого політичного впливу на естонське суспільство.
Незалежність країни викликала необхідність вирішити, як саме будуть використовуватися національні ресурси. Виникла потреба у нових ринках збуту. На початку 1920-х років економічна ситуація в країні була складна. Устаткування промислових підприємств було застарілим, якість продукції низьким, промисловість сильно залежала від імпортованої сировини, багато підприємств були зруйновані під час війни. Економічна політика уряду Естонії була спрямована на індустріалізацію країни і на створення орієнтованих на експорт галузей. Банк Естонії видав кредити на заснування нових підприємств. Економіка Естонії значною мірою залежала від торгівлі з СРСР, головною статтею естонського експорту в СРСР був папір.
Зростанню економіки дала імпульс земельна реформа — конфісковані великі землеволодіння балтійських німців були передані малоземельним хуторянам і ветеранам Визвольної війни. Після економічного спаду 1923—1924 років міністр фінансів Отто Штрандман ініціював нову економічну політику, спрямовану на розвиток експорту. Однак під час світової економічної кризи 1929—1933 років ціни на естонські експортні товари різко впали. У 1928 році була проведена грошова реформа і марка замінена на крону, курс якої був прив'язаний до англійського фунта стерлінгів. У 1929 році було підписано торговельну угоду, а 4 серпня 1932 року — пакт про ненапад між Естонською Республікою і Радянським Союзом.
Під час світової економічної кризи в Естонії на політичну арену вийшла праворадикальна Ліга ветеранів Визвольної війни (ест. Vabadussõjalaste Liit Vabadussõjalaste Liit), скор. «Вапси» (ест. vapsid). У 1933 році конституційний референдум підтримав запропоновані "Вапсами зміни — обмеження законодавчої влади парламенту, зменшення кількості парламентаріїв з 100 до 50 і посилення влади президента, аж до можливості накладення президентом вето на рішення парламенту, введення прямих виборів президента.
Державний переворот 1934 року і режим Пятса
Друга конституція вступила в силу в січні 1934 року, Костянтин Пятс зайняв пост прем'єр-міністра в обов'язки державного старійшини (президента). Побоюючись неминучої перемоги партії «вапсів» на майбутніх виборах і, користуючись наданими новою конституцією майже диктаторськими повноваженнями, 12 березня 1934 року, спільно з Йоханом Лайдонером, який знову очолив естонську армію, здійснив державний переворот. В результаті військового перевороту було встановлено авторитарне правління й оголошено надзвичайний стан. Пятс був оголошений Державним Протектором Естонії (Riigihoidja), Ліга ветеранів була заборонена, близько 400 членів цієї організації було заарештовано, вибори скасовані, повноваження Рійгікогу 5-го скликання, що схвалив дії Пятс і Лайдонера, були продовжені. Незважаючи на це, в жовтні 1934 року Державні збори (Рійгікогу) були розпущено.
Розпочатий період, названий «епохою безмовності», характеризувався згортанням парламентської демократії, авторитарним правлінням і посиленням естонського націоналізму. Країною фактично правив тріумвірат, який складався з президента (Костянтин Пятс), головнокомандувача армією (Йохан Лайдонер) і міністра внутрішніх справ (Каарел Еенпалу). У березні 1935 року, в Естонії була введена однопартійна система.
Разом з тим, економіка країни, особливо її промисловість, пережила період бурхливого зростання. У другій половині 1930-х років почалося зростання промислового виробництва (до 14 % в рік). До 1938 року частка промисловості в національному доході досягла 32 %. Частка промислової продукції в естонському експорті зросла з 36 % в кінці 1920-х до 44 % до кінця 1930-х. Були створені нові підприємства, вдосконалені виробничі технології. Видобуток горючого сланцю до 1939 року досяг 2 млн. тонн, було вироблено 181 тис. тонн сланцевого масла і 22,5 тис. тонн сланцевого бензину. Велике значення для економіки країни мали текстильна, хімічна та харчова промисловість, металообробка, деревообробка, виробництво паперу, видобуток торфу і фосфоритів. Було розвинене сільське господарство. У деяких галузях промисловості домінував іноземний капітал.
Головними торговими партнерами були Велика Британія та Німеччина. Частка СРСР у зовнішньоторговельному обігу до кінця 1930-х помітно скоротилася. Естонія експортувала м'ясні продукти, масло, рибу, яйця, текстильні товари, папір, целюлозу, фанеру, сланцеве масло і бензин, цемент і скло; імпортувалися промислова продукція та сировина.
Особливістю економіки Естонії 1930-х років став розвиток кооперативного руху. У 1939 році «Кооперативний союз Естонії» об'єднував понад 3 тисячі кооперативів, які налічували 284 тисячі членів. 200 кооперативних банків обслуговували 77 тисяч клієнтів, мали 52 % всіх депозитів в країні і видали 51 % всіх позик. 314 молочних кооперативів з 32 тисяч членів виготовили 98 % масла і 17 % сиру Естонії.
Ухвалення в 1937 році нової Конституції та наступні події
1937 року скликані Пятсом Національні Збори (Rahvuskogu) схвалили (опозиція бойкотувала цей акт) третю конституцію Естонської Республіки, засновану на пропозиціях глави держави. Конституція вступила в силу 1 січня 1938 року. Новообраний парламент ухвалив рішення про амністію політичних ув'язнених — як комуністів, так і членів Ліги ветеранів.3[]
Відповідно до нової конституції главою держави ставав президент, що обирається на 6 років. Президент отримував владу розпускати уряд і накладати вето на рішення парламенту. Більш того, президент отримав і законодавчі повноваження — в період між сесіями парламенту і в разі «державної необхідності» він міг особисто видавати закони у вигляді президентських декретів (Пятс широко використовував цю можливість ще до прийняття конституції). У новій конституції зберігалися всі основні цивільні права, але залишалася можливість обмежити свободу слова для збереження державної безпеки і моралі. Виборчий вік був збільшений з 20 до 22 років. Була введена двопалатна парламентська система: Державні збори (Riigivolikogu), члени якої обиралися на 5 років, і Державна Рада (Riiginõukogu), що складається з 40 членів, 10 з яких призначалися президентом. Таким чином, Естонія ставала не парламентською, а президентською республікою. Одним з положень, який істотно обмежує демократію, стало те, що референдум, який міг би змінити конституцію, міг відбутися тільки за рішенням президента. 24 квітня 1938 року парламент обрав Пятса на посаду президента, і в той же день відбулася його інавгурація на цей пост.
1938 року були створені «табори для ледарів» — табори для примусової праці безробітних. Там був тюремний режим, 12-годинний робочий день, і покарання різками. В «таборі для ледарів» перебували терміном від 6 місяців до 3-х років всіх «хто вештається без роботи і засобів для існування».
1939 року в Естонії налічувалося близько 160 німецьких асоціацій і товариств, що займалися пропагандою ідей націонал-соціалізму та пронімецьких ідей.
Окупація Естонії Радянським Союзом
Естонія в пошуках протекторату
7 червня 1939 року в Берліні міністром закордонних справ Естонії К. Сельтером і міністром закордонних справ Німеччини І. фон Ріббентропом було підписано Договір про ненапад, який виводив країну з-під впливу Великої Британії та Франції і оформляв фактичний протекторат Німеччини секретною угодою, згідно з якою Естонія зобов'язувалася прийняти «за згодою Німеччини всіх необхідних заходів військової безпеки відносно Радянської Росії». Термін договору становив десять років, з автоматичним відновленням на новий десятирічний період, з одним лише застереженням, що договір втратить силу в разі припинення дії , укладеного в той же день. Декларований Естонією нейтралітет слугував прикриттям ворожого ставлення еліти саме до СРСР, про що доповідав у своєму донесенні в МЗС Латвії посланник країни в Естонії В. Шуманіс (21 січня 1939): «Естонія вважає Росію ворогом № 1; після того йде Німеччина». Коментуючи потім загострення міжнародної обстановки після німецького ультиматуму Литві та повернення Німеччині Мемелі, В. Шуманіс вказує, що для естонської еліти і державного апарату ворогом номер один є Росія, тоді як в народі «як і раніше найбільшим ворогом вважають німців»: «Такий настрій в критичний момент може привести до того, що в народі не вистачить достатньої сили духу, щоб взятися за зброю проти росіян».
Естонський дослідник Магнус Ільмярв вважає, що "до 1939 року в умовах міжнародної кризи в Європі країни Балтії «стали дотримуватися зовнішньополітичної орієнтації, яка в найменшою мірою служила національним інтересам цих країн. Мотивуючи це страхом ліквідації приватної власності більшовицьким Радянським Союзом, уряду Естонії, Латвії та Литви поклали всі свої надії на нацистську Німеччину, як найбільш потужного опонента більшовизму».
Велика Британія і Франція затягували переговори з СРСР, який вимагав від них видати гарантії країнам Балтії на випадок агресії проти них. Свою згоду видати такі гарантії ці країни підтвердили лише 1 липня, коли договори про ненапад з Латвією та Естонією вже були підписані. Однак в форму договорів це так і не було оформлено, так як Великій Британії і Франції не вдалося домогтися від Польщі згоди забезпечити коридор для проходу радянських військ в разі нападу Німеччини. Видані ними раніше гарантії безпеки Польщі при військовому нападі на неї також не були реалізовані.
Високопоставлені німецькі військові (Франц Гальдер і Вільгельм Канаріс) відвідали балтійські країни і вели там переговори про військове співробітництво. За повідомленням німецького посланника в Талліні Фровайна, начальник штабу естонської армії Микола Реек заявляв йому, що Естонія може сприяти Німеччині у встановленні контролю над Балтійським морем: «Фінську затоку дуже легко замінувати проти радянських військових кораблів, не привертаючи уваги. Є й інші можливості».
23 серпня 1939 року був укладений Договір про ненапад між Німеччиною і Радянським Союзом (пакт Молотова — Ріббентропа). Відповідно до секретного додаткового протоколу про розмежування сфер обопільних інтересів у Східній Європі на випадок «територіально-політичної перебудови», передбачалося включення Естонії, Латвії, Фінляндії, Західної України, Західної Білорусі та Бессарабії у сферу інтересів СРСР.
Після початку війни
Після початку Другої світової війни 15 вересня 1939 в Таллінн як порт нейтральної держави зайшов польський підводний човен «Орел». Однак 18 вересня, на наступний день після падіння польського уряду (17 вересня 1939 року), підводний човен покинув Таллінн і пішов в Англію. Це було розцінено Радянським Союзом як підтвердження нездатності Естонії самостійно забезпечити безпеку на своїй території, про що заявив міністр закордонних справ СРСР В'ячеслав Молотов своєму естонському колезі Карлу Сельтеру на москвських торгових переговорах між Естонією і СРСР. Молотов зазначив, що Естонія може стати плацдармом для нападу на СРСР і запропонував реальні гарантії безпеки з умовою розміщення військових баз на додаток до потенціалу збройних сил Естонії. Ще 17 квітня 1939 року посланець Латвії в Естонії В. Шуманіс повідомляв в МЗС, що «в ці дні в Естонії була зрівняна тривалість військової служби та продовжена для всіх родів військ до 18 місяців», а «в травні або червні в Естонії передбачено продовжити загальну військову службу на 2 роки». Однак, «за розрахунками експертів, нинішній склад частин збройних сил настільки малий (в зв'язку з роками світової війни, коли народжуваність була дуже незначна), що неможливо навіть провести одноразову загальну мобілізацію, через нестачу кадрів».
Після консультацій К. Сельтера з президентом, парламентом і урядом, а також за рекомендацією Німеччини 26 вересня було ухвалено рішення продовжити переговори і укласти з СРСР договір про взаємодопомогу строком на 10 років. Парламент Естонії ратифікував договір на початку жовтня.
Згідно з угодою, в Естонії розмістили контингент Червоної армії в кількості 25 000 солдатів і офіцерів, що значно перевищувало чисельність армії Естонії (16 500 осіб). Військово-морські бази були створені на Сааремаа, Хійумаа і півострові Пакрі (в Палдіскі), на заході Естонії були побудовані аеродроми. Навесні 1940 року для розширення баз СРСР були надані додаткові ділянки. Населенням країни альянс з СРСР був сприйнятий позитивно, про що також повідомляв в своє відомство латвійський посланник Шуманіс ще в 1939 році: «В урядових колах з побоюванням дивляться на те, як в народі в широких розмірах існує доброзичливе настрій до російської загрози. Такий настрій в критичний момент може привести до того, що в народі не вистачить достатньої сили духу, щоб взятися за зброю проти росіян. Проти німців настрій в народі весь час було рішучим».
Починаючи з осені 1939 року Німеччина розгорнула війну на морі й на суші проти Англії та Франції. 14 червня 1940 захопили Париж, 16 червня уряд Франції, перемістившись в Бордо, очолив Петен, який почав переговори про капітуляцію. Стало очевидно, що завоювання західної Європи наближається до кінця.
В той же день, 16 червня 1940 року, Молотов вручив естонському послу ультимативну ноту, в якій вимагав негайного введення в Естонію додаткового контингенту радянських військ чисельністю 90 000 чоловік і оголошення нових виборів для приходу до влади уряду, який однозначно буде виконувати договірні зобов'язання по відношенню до Радянського Союзу. Пятс прийняв ультиматум.
Після проведення позачергових виборів до парламенту, до яких були допущені тільки комуністи та їхні симпатики, він ухвалив рішення про приєднання Естонії до СРСР. 6 серпня 1940 року Естонія була включена до складу СРСР.
Відновлення незалежності
У період розпаду СРСР було проголошено відновлення Естонської Республіки.
Примітки
- (англ.). Estonia.eu. Архів оригіналу за 1 вересня 2013. Процитовано 27 вересня 2013.
- . Estonian Embassy in Russia. Архів оригіналу за 6 січня 2014. Процитовано 27 вересня 2013.
- . Сайт президента Эстонии. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 2 січня 2014.
- Нутт М. (6 жовтня 2010). . . Архів оригіналу за 6 квітня 2015. Процитовано 15 березня 2014.
- Die Geschichte der baltischen Staaten — München: Deutsche Taschenbuch Verlag, 1990, s. 82
- Паюр А. Три перелома во внутренней политике Эстонии (1918–1934) // TUNA : спецвыпуск по истории Эстонии XX века. — Тарту - Таллин : Национальный архив, 2010. — 19 червня. — С. 45—58. — ISSN 1736-4558. з джерела 13 квітня 2014.
- Актуальные проблемы национальных отношений в свете новой конституции СССР: материалы к Всесоюзной научной конференции. — Институт истории СССР, 1979. — С. 97.
- Хийо Т. (8 жовтня 2009). . . Архів оригіналу за 11 вересня 2014. Процитовано 3 січня 2014.
- Baltic states. Independent statehood. Economy в онлайн-версії «Encyclopædia Britannica». (англ.)
- Леймус И. (13 листопада 2009). . . Архів оригіналу за 14 червня 2013. Процитовано 15 березня 2014.
- Советско-эстонские договоры 1920, 1932, 1939 // Советская историческая энциклопедия / гл. ред. . — М. : «Советская энциклопедия», 1971.
- Пронин А. А. Советско-германские соглашения 1939 г. Истоки и последствия // Международный исторический журнал. — 2000. — № 12 (19 червня).
- Паюр А. (26 листопада 2009). . . Архів оригіналу за 14 червня 2013. Процитовано 18 березня 2014.
- Оранжевая революция товарища Сталина
- Переворот 15-16 мая 1934 года[недоступне посилання з Май 2018]
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 6 січня 2014.
- . runivers.ru. Архів оригіналу за 10 червня 2015. Процитовано 14 жовтня 2013.
- Крысин М. Ю. (канд. ист. наук). Прибалтийский фашизм. История и современность, Москва, Вече, 2007
- Кабанов Николай Николаевич, Симиндей Владимир Владимирович. ЗАКЛЮЧАЯ «ПАКТ МУНТЕРСА — РИББЕНТРОПА»: АРХИВНЫЕ НАХОДКИ ПО ПРОБЛЕМАТИКЕ ГЕРМАНСКО- ПРИБАЛТИЙСКИХ ОТНОШЕНИЙ В 1939 г // Журнал российских и восточноевропейских исторических исследований. — 2017. — Вип. 1 (8) (19 червня). — ISSN 2409-1413. з джерела 16 листопада 2020. Процитовано 23 травня 2020.
- А.А.Гречко и другие, ред. (1971). . История России. Всемирная, мировая история. Москва: www.istorya.ru. Архів оригіналу за 9 серпня 2020. Процитовано 16 червня 2019.
- Кульков Е. Н. Война 1941-1945 гг. Факты и документы. — ОЛМА Медиа Групп, 2011. — С. 17. — (Историческая библиотека «Олма-пресс») — .
- . Estonica.org. www.estonica.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2019. Процитовано 16 червня 2019.
- , . ЗАКЛЮЧАЯ «ПАКТ МУНТЕРСА — РИББЕНТРОПА»: АРХИВНЫЕ НАХОДКИ ПО ПРОБЛЕМАТИКЕ ГЕРМАНСКО- ПРИБАЛТИЙСКИХ ОТНОШЕНИЙ В 1939 г // Журнал российских и восточноевропейских исторических исследований. — 2017. — Вип. 1 (8) (19 червня). — ISSN 2409-1413. з джерела 16 листопада 2020. Процитовано 23 травня 2020.
- . История России. Всемирная, мировая история. www.istorya.ru. 1971. Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 16 червня 2019.
{{}}
: Проігноровано невідомий параметр|accessyear=
(можливо,|access-date=
?) () - . Руниверс. Архів оригіналу за 10 червня 2015. Процитовано 7 жовтня 2013.
Література
- Talvar H. The Foreign Policy of Estonia, 1920-1939. — Perioodika, 1992. — 142 p.
Посилання
- . Эстоника. Архів оригіналу за 16 червня 2020. Процитовано 6 січня 2014.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nezalezhnist bula dosyagnuta v hodi Vizvolnoyi vijni 2 lyutogo 1920 roku Radyanska Rosiya ta Estoniya pidpisali mirnij dogovir pro vzayemne viznannya Eesti Vabariik Estonska Respublika 1918 1940 Prapor Gerb Estoniya istorichni kordoni na karti Stolicya Tallinn Movi estonska Forma pravlinnya parlamentska respublika avtokratiya s 1934 Istorichnij period Mizhvoyennij period Druga svitova vijna Zasnovano 24 lyutogo 1918 Likvidovano 6 serpnya 1940 Poperednik Nastupnik Estlyandska guberniya Liflyandska guberniya Estonska Radyanska Socialistichna Respublika Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Estonska Respublika 1918 1940 15 chervnya 1920 roku Ustanovchi zbori shvalili proyekt pershoyi konstituciyi Estonskoyi Respubliki 22 veresnya 1921 roku Estoniya stala chlenom Ligi nacij Pislya vstupu v silu drugoyi konstituciyi 1934 roku v krayini vidbuvsya derzhavnij perevorot v rezultati yakogo v Estoniyi utverdivsya avtoritarnij rezhim na choli z Kostyantinom Pyats V rezultati v 1939 roci Estoniyi u veresni 1939 roku Radyanskim Soyuzom buv nav yazanij Pakt pro vzayemodopomogu a 6 serpnya 1940 roku Estoniya bula okupovana SRSR 20 serpnya 1991 roku Estoniya vidnovila svoyu nezalezhnist Stvorennya Estonskoyi RespublikiPislya Lyutnevoyi revolyuciyi 1917 roku i v procesi rozpadu Rosijskoyi imperiyi na pivnichno zahidnih teritoriyah kolishnoyi imperiyi v umovah gromadyanskoyi vijni ta nimeckoyi okupaciyi 24 lyutogo 1918 roku bula progoloshena nezalezhna demokratichna Estonska Respublika 21 22 sichnya 3 4 lyutogo 1918 roku buli provedeni vibori v Estonski Ustanovchi zbori Pislya vidstupu nimeckih vijsk realna nezalezhnist bula dosyagnuta v hodi Vizvolnoyi vijni v ramkah yakoyi novostvorena estonska armiya pid komanduvannyam polkovnika Johana Lajdonera v soyuzi z rosijskoyu Pivnichno Zahidnoyi armiyeyu i za dopomogoyu britanskogo flotu a takozh shvedskih i finskih dobrovolciv vidbili sprobi Chervonoyi Armiyi zahopiti vsyu teritoriyu Estoniyi 2 lyutogo 1920 roku mizh RRFSR i Estoniyeyu buv ukladenij mirnij dogovir yakim obidvi storoni oficijno viznali odin odnogo pershij mizhnarodnij dogovir oboh derzhav Period z 1920 po 1934 rik 15 chervnya 1920 roku Ustanovchi zbori shvaliv proyekt pershoyi konstituciyi Estonskoyi Respubliki V derzhavi buv vvedenij formalnij princip podilu vladi odnak v realnosti uryad pidporyadkovuvalosya parlamentu Parlament takozh priznachav suddiv Ce v poyednanni z silnimi instrumentami pryamogo narodnogo voleviyavlennya u viglyadi referendumiv prizvelo do disbalansu vladi i krajnoyi nestabilnosti uryadu Z 1920 po 1934 roki zminilosya 23 uryadi Do oseni 1921 roku nova derzhava otrimala mizhnarodne viznannya 22 veresnya 1921 roku Estoniya stala chlenom Ligi nacij U grudni 1924 roku estonskimi komunistami za pidtrimki i spriyannya SRSR bula zroblena sproba zbrojnogo povstannya yaka provalilasya cherez bajduzhist robitnikiv i pidtrimki uryadu armiyeyu Pislya cogo kompartiya bula zaboronena a komunisti vtratili istotnu chastinu svogo politichnogo vplivu na estonske suspilstvo Budivnictvo zaliznici v 1928 roci Nezalezhnist krayini viklikala neobhidnist virishiti yak same budut vikoristovuvatisya nacionalni resursi Vinikla potreba u novih rinkah zbutu Na pochatku 1920 h rokiv ekonomichna situaciya v krayini bula skladna Ustatkuvannya promislovih pidpriyemstv bulo zastarilim yakist produkciyi nizkim promislovist silno zalezhala vid importovanoyi sirovini bagato pidpriyemstv buli zrujnovani pid chas vijni Ekonomichna politika uryadu Estoniyi bula spryamovana na industrializaciyu krayini i na stvorennya oriyentovanih na eksport galuzej Bank Estoniyi vidav krediti na zasnuvannya novih pidpriyemstv Ekonomika Estoniyi znachnoyu miroyu zalezhala vid torgivli z SRSR golovnoyu statteyu estonskogo eksportu v SRSR buv papir Zrostannyu ekonomiki dala impuls zemelna reforma konfiskovani veliki zemlevolodinnya baltijskih nimciv buli peredani malozemelnim hutoryanam i veteranam Vizvolnoyi vijni Pislya ekonomichnogo spadu 1923 1924 rokiv ministr finansiv Otto Shtrandman iniciyuvav novu ekonomichnu politiku spryamovanu na rozvitok eksportu Odnak pid chas svitovoyi ekonomichnoyi krizi 1929 1933 rokiv cini na estonski eksportni tovari rizko vpali U 1928 roci bula provedena groshova reforma i marka zaminena na kronu kurs yakoyi buv priv yazanij do anglijskogo funta sterlingiv U 1929 roci bulo pidpisano torgovelnu ugodu a 4 serpnya 1932 roku pakt pro nenapad mizh Estonskoyu Respublikoyu i Radyanskim Soyuzom Pid chas svitovoyi ekonomichnoyi krizi v Estoniyi na politichnu arenu vijshla pravoradikalna Liga veteraniv Vizvolnoyi vijni est Vabadussojalaste Liit Vabadussojalaste Liit skor Vapsi est vapsid U 1933 roci konstitucijnij referendum pidtrimav zaproponovani Vapsami zmini obmezhennya zakonodavchoyi vladi parlamentu zmenshennya kilkosti parlamentariyiv z 100 do 50 i posilennya vladi prezidenta azh do mozhlivosti nakladennya prezidentom veto na rishennya parlamentu vvedennya pryamih viboriv prezidenta Derzhavnij perevorot 1934 roku i rezhim PyatsaDokladnishe Derzhavnij perevorot v Estoniyi 1934 ta Diktatura Pyatsa Druga konstituciya vstupila v silu v sichni 1934 roku Kostyantin Pyats zajnyav post prem yer ministra v obov yazki derzhavnogo starijshini prezidenta Poboyuyuchis neminuchoyi peremogi partiyi vapsiv na majbutnih viborah i koristuyuchis nadanimi novoyu konstituciyeyu majzhe diktatorskimi povnovazhennyami 12 bereznya 1934 roku spilno z Johanom Lajdonerom yakij znovu ocholiv estonsku armiyu zdijsniv derzhavnij perevorot V rezultati vijskovogo perevorotu bulo vstanovleno avtoritarne pravlinnya j ogolosheno nadzvichajnij stan Pyats buv ogoloshenij Derzhavnim Protektorom Estoniyi Riigihoidja Liga veteraniv bula zaboronena blizko 400 chleniv ciyeyi organizaciyi bulo zaareshtovano vibori skasovani povnovazhennya Rijgikogu 5 go sklikannya sho shvaliv diyi Pyats i Lajdonera buli prodovzheni Nezvazhayuchi na ce v zhovtni 1934 roku Derzhavni zbori Rijgikogu buli rozpusheno Rozpochatij period nazvanij epohoyu bezmovnosti harakterizuvavsya zgortannyam parlamentskoyi demokratiyi avtoritarnim pravlinnyam i posilennyam estonskogo nacionalizmu Krayinoyu faktichno praviv triumvirat yakij skladavsya z prezidenta Kostyantin Pyats golovnokomanduvacha armiyeyu Johan Lajdoner i ministra vnutrishnih sprav Kaarel Eenpalu U berezni 1935 roku v Estoniyi bula vvedena odnopartijna sistema Razom z tim ekonomika krayini osoblivo yiyi promislovist perezhila period burhlivogo zrostannya U drugij polovini 1930 h rokiv pochalosya zrostannya promislovogo virobnictva do 14 v rik Do 1938 roku chastka promislovosti v nacionalnomu dohodi dosyagla 32 Chastka promislovoyi produkciyi v estonskomu eksporti zrosla z 36 v kinci 1920 h do 44 do kincya 1930 h Buli stvoreni novi pidpriyemstva vdoskonaleni virobnichi tehnologiyi Vidobutok goryuchogo slancyu do 1939 roku dosyag 2 mln tonn bulo virobleno 181 tis tonn slancevogo masla i 22 5 tis tonn slancevogo benzinu Velike znachennya dlya ekonomiki krayini mali tekstilna himichna ta harchova promislovist metaloobrobka derevoobrobka virobnictvo paperu vidobutok torfu i fosforitiv Bulo rozvinene silske gospodarstvo U deyakih galuzyah promislovosti dominuvav inozemnij kapital Golovnimi torgovimi partnerami buli Velika Britaniya ta Nimechchina Chastka SRSR u zovnishnotorgovelnomu obigu do kincya 1930 h pomitno skorotilasya Estoniya eksportuvala m yasni produkti maslo ribu yajcya tekstilni tovari papir celyulozu faneru slanceve maslo i benzin cement i sklo importuvalisya promislova produkciya ta sirovina Osoblivistyu ekonomiki Estoniyi 1930 h rokiv stav rozvitok kooperativnogo ruhu U 1939 roci Kooperativnij soyuz Estoniyi ob yednuvav ponad 3 tisyachi kooperativiv yaki nalichuvali 284 tisyachi chleniv 200 kooperativnih bankiv obslugovuvali 77 tisyach kliyentiv mali 52 vsih depozitiv v krayini i vidali 51 vsih pozik 314 molochnih kooperativiv z 32 tisyach chleniv vigotovili 98 masla i 17 siru Estoniyi Uhvalennya v 1937 roci novoyi Konstituciyi ta nastupni podiyi 1937 roku sklikani Pyatsom Nacionalni Zbori Rahvuskogu shvalili opoziciya bojkotuvala cej akt tretyu konstituciyu Estonskoyi Respubliki zasnovanu na propoziciyah glavi derzhavi Konstituciya vstupila v silu 1 sichnya 1938 roku Novoobranij parlament uhvaliv rishennya pro amnistiyu politichnih uv yaznenih yak komunistiv tak i chleniv Ligi veteraniv 3 dzherelo Vidpovidno do novoyi konstituciyi glavoyu derzhavi stavav prezident sho obirayetsya na 6 rokiv Prezident otrimuvav vladu rozpuskati uryad i nakladati veto na rishennya parlamentu Bilsh togo prezident otrimav i zakonodavchi povnovazhennya v period mizh sesiyami parlamentu i v razi derzhavnoyi neobhidnosti vin mig osobisto vidavati zakoni u viglyadi prezidentskih dekretiv Pyats shiroko vikoristovuvav cyu mozhlivist she do prijnyattya konstituciyi U novij konstituciyi zberigalisya vsi osnovni civilni prava ale zalishalasya mozhlivist obmezhiti svobodu slova dlya zberezhennya derzhavnoyi bezpeki i morali Viborchij vik buv zbilshenij z 20 do 22 rokiv Bula vvedena dvopalatna parlamentska sistema Derzhavni zbori Riigivolikogu chleni yakoyi obiralisya na 5 rokiv i Derzhavna Rada Riiginoukogu sho skladayetsya z 40 chleniv 10 z yakih priznachalisya prezidentom Takim chinom Estoniya stavala ne parlamentskoyu a prezidentskoyu respublikoyu Odnim z polozhen yakij istotno obmezhuye demokratiyu stalo te sho referendum yakij mig bi zminiti konstituciyu mig vidbutisya tilki za rishennyam prezidenta 24 kvitnya 1938 roku parlament obrav Pyatsa na posadu prezidenta i v toj zhe den vidbulasya jogo inavguraciya na cej post 1938 roku buli stvoreni tabori dlya ledariv tabori dlya primusovoyi praci bezrobitnih Tam buv tyuremnij rezhim 12 godinnij robochij den i pokarannya rizkami V tabori dlya ledariv perebuvali terminom vid 6 misyaciv do 3 h rokiv vsih hto veshtayetsya bez roboti i zasobiv dlya isnuvannya 1939 roku v Estoniyi nalichuvalosya blizko 160 nimeckih asociacij i tovaristv sho zajmalisya propagandoyu idej nacional socializmu ta pronimeckih idej Okupaciya Estoniyi Radyanskim SoyuzomEstoniya v poshukah protektoratu 7 chervnya 1939 roku v Berlini ministrom zakordonnih sprav Estoniyi K Selterom i ministrom zakordonnih sprav Nimechchini I fon Ribbentropom bulo pidpisano Dogovir pro nenapad yakij vivodiv krayinu z pid vplivu Velikoyi Britaniyi ta Franciyi i oformlyav faktichnij protektorat Nimechchini sekretnoyu ugodoyu zgidno z yakoyu Estoniya zobov yazuvalasya prijnyati za zgodoyu Nimechchini vsih neobhidnih zahodiv vijskovoyi bezpeki vidnosno Radyanskoyi Rosiyi Termin dogovoru stanoviv desyat rokiv z avtomatichnim vidnovlennyam na novij desyatirichnij period z odnim lishe zasterezhennyam sho dogovir vtratit silu v razi pripinennya diyi ukladenogo v toj zhe den Deklarovanij Estoniyeyu nejtralitet sluguvav prikrittyam vorozhogo stavlennya eliti same do SRSR pro sho dopovidav u svoyemu donesenni v MZS Latviyi poslannik krayini v Estoniyi V Shumanis 21 sichnya 1939 Estoniya vvazhaye Rosiyu vorogom 1 pislya togo jde Nimechchina Komentuyuchi potim zagostrennya mizhnarodnoyi obstanovki pislya nimeckogo ultimatumu Litvi ta povernennya Nimechchini Memeli V Shumanis vkazuye sho dlya estonskoyi eliti i derzhavnogo aparatu vorogom nomer odin ye Rosiya todi yak v narodi yak i ranishe najbilshim vorogom vvazhayut nimciv Takij nastrij v kritichnij moment mozhe privesti do togo sho v narodi ne vistachit dostatnoyi sili duhu shob vzyatisya za zbroyu proti rosiyan Estonskij doslidnik Magnus Ilmyarv vvazhaye sho do 1939 roku v umovah mizhnarodnoyi krizi v Yevropi krayini Baltiyi stali dotrimuvatisya zovnishnopolitichnoyi oriyentaciyi yaka v najmenshoyu miroyu sluzhila nacionalnim interesam cih krayin Motivuyuchi ce strahom likvidaciyi privatnoyi vlasnosti bilshovickim Radyanskim Soyuzom uryadu Estoniyi Latviyi ta Litvi poklali vsi svoyi nadiyi na nacistsku Nimechchinu yak najbilsh potuzhnogo oponenta bilshovizmu Velika Britaniya i Franciya zatyaguvali peregovori z SRSR yakij vimagav vid nih vidati garantiyi krayinam Baltiyi na vipadok agresiyi proti nih Svoyu zgodu vidati taki garantiyi ci krayini pidtverdili lishe 1 lipnya koli dogovori pro nenapad z Latviyeyu ta Estoniyeyu vzhe buli pidpisani Odnak v formu dogovoriv ce tak i ne bulo oformleno tak yak Velikij Britaniyi i Franciyi ne vdalosya domogtisya vid Polshi zgodi zabezpechiti koridor dlya prohodu radyanskih vijsk v razi napadu Nimechchini Vidani nimi ranishe garantiyi bezpeki Polshi pri vijskovomu napadi na neyi takozh ne buli realizovani Visokopostavleni nimecki vijskovi Franc Galder i Vilgelm Kanaris vidvidali baltijski krayini i veli tam peregovori pro vijskove spivrobitnictvo Za povidomlennyam nimeckogo poslannika v Tallini Frovajna nachalnik shtabu estonskoyi armiyi Mikola Reek zayavlyav jomu sho Estoniya mozhe spriyati Nimechchini u vstanovlenni kontrolyu nad Baltijskim morem Finsku zatoku duzhe legko zaminuvati proti radyanskih vijskovih korabliv ne privertayuchi uvagi Ye j inshi mozhlivosti 23 serpnya 1939 roku buv ukladenij Dogovir pro nenapad mizh Nimechchinoyu i Radyanskim Soyuzom pakt Molotova Ribbentropa Vidpovidno do sekretnogo dodatkovogo protokolu pro rozmezhuvannya sfer obopilnih interesiv u Shidnij Yevropi na vipadok teritorialno politichnoyi perebudovi peredbachalosya vklyuchennya Estoniyi Latviyi Finlyandiyi Zahidnoyi Ukrayini Zahidnoyi Bilorusi ta Bessarabiyi u sferu interesiv SRSR Pislya pochatku vijni Pislya pochatku Drugoyi svitovoyi vijni 15 veresnya 1939 v Tallinn yak port nejtralnoyi derzhavi zajshov polskij pidvodnij choven Orel Odnak 18 veresnya na nastupnij den pislya padinnya polskogo uryadu 17 veresnya 1939 roku pidvodnij choven pokinuv Tallinn i pishov v Angliyu Ce bulo rozcineno Radyanskim Soyuzom yak pidtverdzhennya nezdatnosti Estoniyi samostijno zabezpechiti bezpeku na svoyij teritoriyi pro sho zayaviv ministr zakordonnih sprav SRSR V yacheslav Molotov svoyemu estonskomu kolezi Karlu Selteru na moskvskih torgovih peregovorah mizh Estoniyeyu i SRSR Molotov zaznachiv sho Estoniya mozhe stati placdarmom dlya napadu na SRSR i zaproponuvav realni garantiyi bezpeki z umovoyu rozmishennya vijskovih baz na dodatok do potencialu zbrojnih sil Estoniyi She 17 kvitnya 1939 roku poslanec Latviyi v Estoniyi V Shumanis povidomlyav v MZS sho v ci dni v Estoniyi bula zrivnyana trivalist vijskovoyi sluzhbi ta prodovzhena dlya vsih rodiv vijsk do 18 misyaciv a v travni abo chervni v Estoniyi peredbacheno prodovzhiti zagalnu vijskovu sluzhbu na 2 roki Odnak za rozrahunkami ekspertiv ninishnij sklad chastin zbrojnih sil nastilki malij v zv yazku z rokami svitovoyi vijni koli narodzhuvanist bula duzhe neznachna sho nemozhlivo navit provesti odnorazovu zagalnu mobilizaciyu cherez nestachu kadriv Pislya konsultacij K Seltera z prezidentom parlamentom i uryadom a takozh za rekomendaciyeyu Nimechchini 26 veresnya bulo uhvaleno rishennya prodovzhiti peregovori i uklasti z SRSR dogovir pro vzayemodopomogu strokom na 10 rokiv Parlament Estoniyi ratifikuvav dogovir na pochatku zhovtnya Zgidno z ugodoyu v Estoniyi rozmistili kontingent Chervonoyi armiyi v kilkosti 25 000 soldativ i oficeriv sho znachno perevishuvalo chiselnist armiyi Estoniyi 16 500 osib Vijskovo morski bazi buli stvoreni na Saaremaa Hijumaa i pivostrovi Pakri v Paldiski na zahodi Estoniyi buli pobudovani aerodromi Navesni 1940 roku dlya rozshirennya baz SRSR buli nadani dodatkovi dilyanki Naselennyam krayini alyans z SRSR buv sprijnyatij pozitivno pro sho takozh povidomlyav v svoye vidomstvo latvijskij poslannik Shumanis she v 1939 roci V uryadovih kolah z poboyuvannyam divlyatsya na te yak v narodi v shirokih rozmirah isnuye dobrozichlive nastrij do rosijskoyi zagrozi Takij nastrij v kritichnij moment mozhe privesti do togo sho v narodi ne vistachit dostatnoyi sili duhu shob vzyatisya za zbroyu proti rosiyan Proti nimciv nastrij v narodi ves chas bulo rishuchim Pochinayuchi z oseni 1939 roku Nimechchina rozgornula vijnu na mori j na sushi proti Angliyi ta Franciyi 14 chervnya 1940 zahopili Parizh 16 chervnya uryad Franciyi peremistivshis v Bordo ocholiv Peten yakij pochav peregovori pro kapitulyaciyu Stalo ochevidno sho zavoyuvannya zahidnoyi Yevropi nablizhayetsya do kincya V toj zhe den 16 chervnya 1940 roku Molotov vruchiv estonskomu poslu ultimativnu notu v yakij vimagav negajnogo vvedennya v Estoniyu dodatkovogo kontingentu radyanskih vijsk chiselnistyu 90 000 cholovik i ogoloshennya novih viboriv dlya prihodu do vladi uryadu yakij odnoznachno bude vikonuvati dogovirni zobov yazannya po vidnoshennyu do Radyanskogo Soyuzu Pyats prijnyav ultimatum Pislya provedennya pozachergovih viboriv do parlamentu do yakih buli dopusheni tilki komunisti ta yihni simpatiki vin uhvaliv rishennya pro priyednannya Estoniyi do SRSR 6 serpnya 1940 roku Estoniya bula vklyuchena do skladu SRSR Vidnovlennya nezalezhnostiU period rozpadu SRSR bulo progolosheno vidnovlennya Estonskoyi Respubliki Primitki angl Estonia eu Arhiv originalu za 1 veresnya 2013 Procitovano 27 veresnya 2013 Estonian Embassy in Russia Arhiv originalu za 6 sichnya 2014 Procitovano 27 veresnya 2013 Sajt prezidenta Estonii Arhiv originalu za 2 sichnya 2014 Procitovano 2 sichnya 2014 Nutt M 6 zhovtnya 2010 Arhiv originalu za 6 kvitnya 2015 Procitovano 15 bereznya 2014 Die Geschichte der baltischen Staaten Munchen Deutsche Taschenbuch Verlag 1990 s 82 Payur A Tri pereloma vo vnutrennej politike Estonii 1918 1934 TUNA specvypusk po istorii Estonii XX veka Tartu Tallin Nacionalnyj arhiv 2010 19 chervnya S 45 58 ISSN 1736 4558 z dzherela 13 kvitnya 2014 Aktualnye problemy nacionalnyh otnoshenij v svete novoj konstitucii SSSR materialy k Vsesoyuznoj nauchnoj konferencii Institut istorii SSSR 1979 S 97 Hijo T 8 zhovtnya 2009 Arhiv originalu za 11 veresnya 2014 Procitovano 3 sichnya 2014 Baltic states Independent statehood Economy v onlajn versiyi Encyclopaedia Britannica angl Lejmus I 13 listopada 2009 Arhiv originalu za 14 chervnya 2013 Procitovano 15 bereznya 2014 Sovetsko estonskie dogovory 1920 1932 1939 Sovetskaya istoricheskaya enciklopediya gl red M Sovetskaya enciklopediya 1971 Pronin A A Sovetsko germanskie soglasheniya 1939 g Istoki i posledstviya Mezhdunarodnyj istoricheskij zhurnal 2000 12 19 chervnya Payur A 26 listopada 2009 Arhiv originalu za 14 chervnya 2013 Procitovano 18 bereznya 2014 Oranzhevaya revolyuciya tovarisha Stalina Perevorot 15 16 maya 1934 goda nedostupne posilannya z Maj 2018 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 6 sichnya 2014 runivers ru Arhiv originalu za 10 chervnya 2015 Procitovano 14 zhovtnya 2013 Krysin M Yu kand ist nauk Pribaltijskij fashizm Istoriya i sovremennost Moskva Veche 2007 Kabanov Nikolaj Nikolaevich Simindej Vladimir Vladimirovich ZAKLYuChAYa PAKT MUNTERSA RIBBENTROPA ARHIVNYE NAHODKI PO PROBLEMATIKE GERMANSKO PRIBALTIJSKIH OTNOShENIJ V 1939 g Zhurnal rossijskih i vostochnoevropejskih istoricheskih issledovanij 2017 Vip 1 8 19 chervnya ISSN 2409 1413 z dzherela 16 listopada 2020 Procitovano 23 travnya 2020 A A Grechko i drugie red 1971 Istoriya Rossii Vsemirnaya mirovaya istoriya Moskva www istorya ru Arhiv originalu za 9 serpnya 2020 Procitovano 16 chervnya 2019 Kulkov E N Vojna 1941 1945 gg Fakty i dokumenty OLMA Media Grupp 2011 S 17 Istoricheskaya biblioteka Olma press ISBN 9785373039550 Estonica org www estonica org Arhiv originalu za 4 veresnya 2019 Procitovano 16 chervnya 2019 ZAKLYuChAYa PAKT MUNTERSA RIBBENTROPA ARHIVNYE NAHODKI PO PROBLEMATIKE GERMANSKO PRIBALTIJSKIH OTNOShENIJ V 1939 g Zhurnal rossijskih i vostochnoevropejskih istoricheskih issledovanij 2017 Vip 1 8 19 chervnya ISSN 2409 1413 z dzherela 16 listopada 2020 Procitovano 23 travnya 2020 Istoriya Rossii Vsemirnaya mirovaya istoriya www istorya ru 1971 Arhiv originalu za 11 serpnya 2020 Procitovano 16 chervnya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Proignorovano nevidomij parametr accessyear mozhlivo access date dovidka Runivers Arhiv originalu za 10 chervnya 2015 Procitovano 7 zhovtnya 2013 LiteraturaTalvar H The Foreign Policy of Estonia 1920 1939 Perioodika 1992 142 p Posilannya Estonika Arhiv originalu za 16 chervnya 2020 Procitovano 6 sichnya 2014 Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij