Ерік Джастін Леон Земмур (фр. Éric Justin Léon Zemmour; нар. 31 серпня 1958, Монтрей) — французький проросійський політичний журналіст, есеїст, письменник та оглядач. Лідер партії «[en]», заснованої 5 грудня 2021 року. З 2019 до 2021 року був оглядачем у щоденному шоу «Face à l'Info» на каналі [en]. Здебільшого Земмура визначають як ультраправого, а він сам називає себе голлістом та бонапартистом. Безуспішно брав участь у президентських виборах 2022 року. 12 травня 2022 року оголосив про участь у парламентських виборах; висувався від 4 виборчого округу Вару. Вибув у першому турі.
Ерік Земмур | |
---|---|
фр. Éric Zemmour | |
Земмур 2022 року | |
Лідер партії «[en]» | |
Нині на посаді | |
На посаді з | 5 грудня 2021 |
Попередник | посаду утворено |
Народився | 31 серпня 1958[1][2][3] (65 років) Монтрей, Сена[d] |
Відомий як | письменник, editorial columnist, журналіст, колумніст, коментатор, активіст, політик, Q97768160 |
Місце роботи | d, Ле Фігаро, d, Le Figaro Magazine і Ле Фігаро |
Країна | Франція[3] |
Alma mater | Інститут політичних досліджень (1979) і d[5] |
Політична партія | d[6] |
Батько | d |
Мати | d |
У шлюбі з | d[7] |
Діти | d |
Релігія | юдаїзм[8] |
Нагороди | |
ericzemmour.fr | |
Висловлювання у Вікіцитатах | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Автор книг у жанрі політичної есеїстики, найвідоміші з яких: «Перша стать» (фр. Le Premier Sexe, 2006), «Французька меланхолія» (фр. Mélancolie française, 2010) та «Французьке самогубство» (фр. Le suicide français, 2014).
Біографія
Народився 31 серпня 1958 року в Монтреї, північному передмісті Парижа, у сім'ї алжирських євреїв, які емігрували до Франції з Алжиру під час Алжирської війни у 1950-х роках. Себе називає французом берберського походження. Його батько, Роджер, був парамедиком, а мати Люсіт — домогосподаркою.
Виховувався на юдейських традиціях, добре володіє івритом, досить релігійний та регулярно відвідує синагогу. Після закінчення школи навчався в Інституті політичних досліджень, який закінчив 1985 року. Двічі намагався вступити до Національної школи адміністрації, однак не зміг.
Кар'єра
Одразу після здобуття освіти 1985 року, Земмур працевлаштувався до газети Le Quotidien de Paris, де 1986 року обійняв посаду політичного оглядача. 1994 року видання закрилося, Земмур деякий час працював у Info-Matin, а 1996 року продовжив кар'єру політичного оглядача в Le Figaro. Утім, 2009 року з видання звільнився через «звинувачення в розпалюванні расової ворожнечі» (за іншими даними, причиною звільнення стала зависока заробітна плата Земмура при не надто хороших результатах), а з 2013 до 2021 року писав щотижневу колонку в Le Figaro Magazine. З 2003 до 2014 року був телеведучим програми Ça se dispute («Про це сперечаються») на телеканалі I-Télé, а з 2019 до 2021 року — оглядачем у Face à l'info («Обличчям до інформації») на тому ж каналі, перейменованому 2017 року на [en].
Участь у президентських виборах 2022
На початку 2021 року в пресі почала з'являтися інформація про можливу участь Земмура в президентських виборах 2021 року. Той свою участь не підтверджував, однак і не заперечував. У червні 2021 року видавництво Albin Michel, яке друкувало есе Земмура з 2012 року, заявило про розірвання контракту з огляду на «намір Земмура брати участь у президентських виборах і зробити його наступну книгу ключовим елементом своєї кандидатури», що не відповідає редакційній лінії видавництва.
1 вересня призупинив співпрацю з Le Figaro задля реклами його нової книги La France n'a pas dit son dernier mot (укр. Франція ще не сказала своє останнє слово).
9 вересня [en] попросила телеканали рахувати час виступів Земмура, вважаючи його не журналістом, а політиком.
13 вересня CNews оголосив, що Земмур більше не буде оглядачем у «Face à l'info».
28 вересня видання Le Parisien повідомило, що Земмур має офіс площею 400 м2, розміщений на VIII окрузі Парижа та винайнятий асоціацією Les Amis d'Eric Zemmour.
30 листопада 2021 року Земмур оголосив про свою участь у президентських виборах 2022 року.
5 грудня 2021 року, на своєму першому передвиборчому мітингу, оголосив про створення партії «[en]».
1 травня 2022 року набрав 620 підписів виборних посадових осіб, значно випередивши інших правих кандидатів ([en] здобув 532, Марін Ле Пен — 503, за необхідних 500).
Після початку російського вторгнення в Україну почав втрачати підтримку виборців через свою проросійську позицію, значна частина голосів перейшла до більш помірної Ле Пен.
Посів четверте місце в першому турі, здобувши 7,07 %.
Опитування
У першому опитуванні, до якого внесли Земмура, в червні 2021 року, проведеному Французьким інститутом громадської думки, отримав 5,5 %.
У серпневому опитуванні Ipsos отримав 7 %.
14 вересня в опитуванні Harris Interactive отримав 10 %, 21 вересня — 11 %, 28 вересня — 13 %.
1 жовтня в опитуванні Ipsos / Sopra Steria та FranceInfo отримав 15 %, лише на відсоток відстаючи від ультраправої кандидатки від Національного об'єднання Марін Ле Пен, при цьому Емманюель Макрон, який на той момент ще не оголосив про свою участь, отримав 24 %. 6 жовтня 2021 року в опитуванні Harris Interactive для видання [en] здобув 17 %, посівши друге місце після Макрона з 24 %, та вперше вийшов до другого туру виборів. При цьому рейтинг Ле Пен знизився до 15 %.
22 жовтня в опитуванні Harris Interactive для видання Le Monde отримав 16-16,5 %, Макрон — 24-28 %, а Ле Пен — 15-16 %. 27 жовтня 2021 року в опитуванні Harris Interactive для Challenges отримав 17-18 %, при тім, що Макрон одержав 23-25 %, а Ле Пен — 16 %.
7 листопада в опитуванні Ifop-Fiducial для Le Figaro та TV station LCI посів друге місце зі 17 %, усе ще лишаючись позаду Макрона з 25 %. Ле Пен отримала 16 %. 9 листопада в опитуванні Harris Interactive здобув 18-19 %, Макрон одержав 23-24 %, усе ще посідаючи перше місце, а Ле Пен — 15-16 %.
Станом на 10 грудня Земмур в опитуваннях отримав від 10 до 12 % голосів, лишаючись позаду Еммануеля Макрона, Валері Пекресс, яка виграла праймериз від «Республіканців» 4 грудня 2021 року, та Марін Ле-Пен.
Відповідно до опитування Ifop/Fiducial для Paris Match-LCI-Sud Radio 15 лютого 2022 року Земмур посів третє місце з 15 %, залишившись позаду Макрона та Ле Пен із 25,5 % та 17,5 % відповідно, водночас випереджаючи Валері Пекресс із 14,5 %.
В опитуванні Elabe для BFMTV і L'Express Земмур посідає 4 місце із 11 %, залишившись позаду Макрона, Ле Пен і Жана-Люка Меланшона із 33,5 %, 15 % та 13 % голосів відповідно, випереджаючи Пекресс із 10,5 % голосів.
В опитуванні Elabe, проведеному 4-5 квітня, Макрон посів перше місце з 28 %, Ле Пен отримала 23 %, Меланшон — 15,5 %, а Земмур і Пекресс — по 9 і 8 % відповідно.
Участь у парламентських виборах 2022
12 травня 2022 року оголосив про участь у парламентських виборах 2022 року; висувався від 4 виборчого округу Вару, де здобув один із кращих своїх результатів під час президентських виборів. Його партія здобула 4,24%, а він сам не зміг вийти до другого туру, здобувши 23,19% та посівши третє місце після кандидатки від «Вперед, республіко!» [en] (28,51%) та кандидата від Національного об'єднання Філіпа Луатьє (24,74%).
Судові переслідування
Обвинувальні вироки
Звинувачення в розпалюванні расової ворожнечі (2010)
6 березня 2010 року в етері програми Тьєррі Ардіссона «Salut les terriens» на телеканалі він заявив: «Чому їх перевіряють по 17 разів? Чому? Та тому що більшість наркоторговців — це темношкірі та араби, так і є, це доконаний факт». Увечері того ж дня в етері телеканалу France Ô заявив, що роботодавці «мають право» відмовляти арабам чи темношкірим у прийомі на роботу. Суд постановив, що ці слова можна розцінювати як провокацію до расової дискримінації, і «цим категоричним висловлюванням він прямо виправдовує перевірки, у тому числі свавільні й систематичні, щодо певних категорій населення». Суд оштрафував Земмура на 10 тис. євро.
Звинувачення в розпалюванні релігійної ворожнечі (2018)
6 вересня 2015 року в етері програми C à vous на телеканалі France 5 заявив, що мусульманам потрібно «залишити обирати між ісламом та Францією», а Франція «30 років переживає вторгнення», та сказав, що «у незліченних французьких передмістях, де багато дівчат покриті», ведуть «боротьбу за ісламізацію території». 3 травня 2018 року Апеляційний суд Парижа оштрафував Земмура на 3 тис. євро. У вересні 2019 року Касаційний суд відхилив апеляцію Земмура, повідомивши, що його коментарі, у яких йдеться про «всіх мусульман, які перебували у Франції, як загарбників, і вимагається від них відмовитися від своєї релігії або залишити територію Республіки», були спрямовані на мусульман загалом та «містили неявний заклик до дискримінації». Суд також зобов'язав виплатити символічне 1 євро асоціації CAPJPO EuroPalestine, котра ініціювала позов, та 3 тисячі євро судового збору. У жовтні 2019 року подав позов до ЄСПЛ на підставі статті 10 Конвенції про захист прав і основоположних свобод (право на свободу вираження поглядів).
Звинувачення в розпалюванні расової ворожнечі (2022)
17 січня 2022 року суд Парижу визнав винним Земмура в розпалюванні расової ворожнечі під час телепрограми на телеканалі CNews у вересні 2020 року, коли про дітей-мігрантів він заявив, що «неповнолітнім без супроводу нема чого робити» у Франції. Земмур назвав їх «злодіями, вбивцями та ґвалтівниками», та заявив, що їх треба вислати назад. За ці висловлювання його засудили до штрафу в 10 тис. євро.
Виправдувальні вироки
Цей розділ потребує доповнення. (січень 2022) |
Образа і провокація до ненависті (2019)
25 вересня 2020 року Паризький суд засудив Земмура до штрафу у 10 тис. євро за коментарі, висловлені 28 вересня 2019 року на відкритті так званого «з'їзду правих», організованого родичами Маріон Марешаль. Суд дійшов висновку, що «виділяючи серед громадян Франції групу мусульман, протиставляючи їх „корінним французам“ і вказуючи на них як на винуватців терактів 2015 року та як колишніх колонізованих, що стали колонізаторами», Земмур фактично закликав до дискримінації та ненависті щодо мусульманської громади та їхньої релігії. Також його зобов'язали виплатити 1 євро відшкодування збитків та 1500 євро судових витрат 8 громадським об'єднанням. У вересні 2021 року Апеляційний суд Парижа виправдав Земмура. Генпрокуратура звернулась із касаційною заявою до Касаційного суду.
Позиції
Політичні
Позиціонує себе як «голло-бонапартиста: велич Франції, сила держави та повага до французької культурної традиції». Здебільшого його визначають як ультраправого та звинувачують у антифемінізмі, асиміляціонізмі, суверенізмі, антилібералізмі, радикальній критиці ісламу та кліматичному скептицизмі.
Щодо НАТО
Вважає, що НАТО потрібно було розпустити 1990 року, коли не стало ні СРСР, ні Варшавського блоку, позаяк, на його думку, воно «стало машиною для обслуговування країн, які є союзниками США, а по факту тільки їм зобов'язані і повинні підкорятися, а то й терпіти таке поводження, як у цій австралійській історії». Вважає, що НАТО «існує тільки для того, щоб легітимізувати, по-перше, американську індустрію, і два — поневолення європейських країн», та що Франції варто залишатися в НАТО задля того, аби ветувати членство України в НАТО.
Щодо України
У лютому 2015 року заявив, що «Україна мертва, але про це заборонено казати. Франція, Німеччина і Росія зібралися довкола цієї труни, але вдають, що плутають її з колискою… Її тіло ще смикається, але це ненадовго». Також сказав, що ситуація нагадує йому поділи Польщі наприкінці XVIII сторіччя, «з тією різницею, що в України немає давньої славетної історії своєї сусідки» й наче України ніколи не було як держави, а її території постійно входили до складу інших країн. Київ він назвав місцем народження її (України) могутнього сусіда. Також Земмур відстоює недопущення України до членства в НАТО.
Він висловлював підтримку президенту Росії Володимиру Путіну і критикував західні санкції проти Росії.
Щодо Росії
Вважає, що варто «простягнути руку Росії», та закликає скасовувати «несправедливі та контрпродуктивні» антиросійські санкції, запроваджені Заходом, зокрема після окупації Криму. Він переконаний, що Франція повинна «мати привілейований союз із Росією». Заявив, що «нерозумно демонізувати Росію, оскільки справжній ворог — це Китай». 2016 року в Le Figaro про Путіна зокрема висловився так: «Путін — це не наш противник, це наше сумління… Він — єдиний європеєць, який каже „ні“ Америці, як колись де Голль. Він — єдиний демократично обраний лідер, що бере на себе вертикаль влади, тоді як всі інші схиляються до егалітаризму горизонтального суспільства». А 2018 року у виданні RTL заявив, що «Путін — сам по собі немов машина часу. Немов повернення царя. Немов тінь Сталіна. Коли він заволодів Кримом — це мов Катерина II, що повернула свою власність. Коли він запускає свої літаки у небо Сирії, він застосовує принципи, яких у ХІХ сторіччі дотримувалися усі держави: війна — нормальний метод політики, легітимний спосіб захищати інтереси великої держави». У травні 2021 року на CNews заявив, що «англосаксонські країни завжди намагалися виставити агресором тих, на кого вони нападають, і ось вони знову роблять це з Росією Путіна». У червні 2021 року на дебатах із Бернаром-Анрі Леві заявив, що за президентства Бориса Єльцина Росію «продали з аукціону мафіозним олігархам та американцям», «Єльцин був маріонеткою американців», а «Путін відновив авторитет держави».
Звинувачення в домаганнях
29 квітня 2021 року депутатка муніципальної ради регіону Екс-ан-Прованс Гаель Ланфан звинуватила Земмура в домаганнях, розповіши, що той поцілував її проти волі. За її словами, це трапилось 2004 чи 2006 року під час літньої школи Соціалістичної партії у Ла-Рошелі. 30 квітня подібні заяви зробили ще п'ять жінок, а 30 травня — ще двоє.
Приватне життя
Одружений із Мілен Чичпортич (н. 1959), юристкою за фахом, із якою познайомився 1982 року. У пари троє дітей: Тібо (н. 1998), Гюго (н. 1997) та Кларісс (н. 2004).
Публікації
Нехудожня література
- 1995: Balladur, immobile à grands pas, Grasset.
- 1998: Le Livre noir de la droite, Grasset et Fasquelle.
- 1998: Le Coup d'État des juges, Grasset et Fasquelle.
- 1998: Une certaine idée de la France, collectif, France-Empire.
- 2000: Les Rats de garde, у співавторстві з [en], Stock.
- 2002: L'Homme qui ne s'aimait pas, Balland.
- 2006: Le premier sexe, Denoël. . Перевидано J'ai lu, 2009
- 2010: Mélancolie française, Fayard /Denoël. . Перевидано Le Livre de Poche, 2011.
- 2011: Z comme Zemmour, Le Cherche midi.
- 2012: Le Bûcher des vaniteux, Albin Michel.
- 2013: Le Bûcher des vaniteux 2, Albin Michel.
- 2014: Le Suicide français, Albin Michel.
- 2016: Un quinquennat pour rien, Albin Michel.
- 2018: Destin français, Albin Michel.
- 2021: La France n'a pas dit son dernier mot, Rubempré.
Романи
- 1999: Le Dandy rouge.
- 2004: L'Autre, Denoël.
- 2008: Petit Frère, Denoël. . Перевидано J'ai lu, 2009
Нотатки
- Йдеться про зрив контракту на продаж французьких військових субмарин до Австралії, пов'язане з новим союзом між США, Великою Британією та Австралією.
Примітки
- GeneaStar
- Roglo — 1997. — 10000000 екз.
- Elections législatives des 12 et 19 juin 2022 - Liste des candidats du 1er tour
- (unspecified title)
- https://www.rtl.fr/actu/politique/presidentielle-2022-reportage-devant-le-lycee-yabne-a-paris-ou-a-etudie-eric-zemmour-7900134014
- https://www.lexpress.fr/actualite/politique/meeting-d-eric-zemmour-sur-scene-et-dans-la-salle-la-reconquete-par-la-division_2163753.html
- Femme actuelle — 1984. — ISSN 0764-0021
- https://www.lepoint.fr/societe/qui-est-vraiment-eric-zemmour-01-04-2010-442102_23.php
- Ерік Земмур: проросійський полеміст іде у президенти Франції. LB.ua. 30 листопада 2021. Процитовано 3 лютого 2024.
- . Голос Америки (українською) . 6 грудня 2021. Архів оригіналу за 10 грудня 2021. Процитовано 10 грудня 2021.
- . Politico (англійською) . 5 грудня 2021. Архів оригіналу за 5 грудня 2021. Процитовано 19 січня 2022.
- . Reuters. 6 грудня 2021. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 19 січня 2022.
- . thecanadian.news (англійською) . 13 вересня 2021. Архів оригіналу за 10 листопада 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
- . Європейська правда (українською) . 7 жовтня 2021. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 9 листопада 2021.
- . BBC News (англійською) . 19 жовтня 2021. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 9 листопада 2021.
- . Euronews (англійською) . 13 червня 2021. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 9 листопада 2021.
- . The Times (англійською) . 2 листопада 2021. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 9 листопада 2021.
- . Голос Америки (англійською) . 25 жовтня 2021. Архів оригіналу за 7 листопада 2021. Процитовано 9 листопада 2021.
- . france24.com (англійською) . 13 вересня 2021. Архів оригіналу за 8 листопада 2021. Процитовано 9 листопада 2021.
- . Le Monde (англійською) . 12 травня 2022. Архів оригіналу за 28 травня 2022. Процитовано 28 травня 2022.
- . Європейська правда (українською) . 13 червня 2022. Архів оригіналу за 13 червня 2022. Процитовано 13 червня 2022.
- . Главком (українською) . 1 листопада 2021. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 9 листопада 2021.
- . Європейська правда (українською) . 27 жовтня 2021. Архів оригіналу за 13 листопада 2021. Процитовано 13 листопада 2021.
- . BBC News (українською) . 24 жовтня 2021. Архів оригіналу за 13 листопада 2021. Процитовано 13 листопада 2021.
- . Euronews (англійською) . 13 жовтня 2021. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 9 листопада 2021.
- . europe1.fr (французькою) . Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 9 листопада 2021.
- . slate.fr (французькою) . 25 березня 2010. Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 9 листопада 2021.
- . aa.com.tr (англійською) . 23 жовтня 2021. Архів оригіналу за 8 листопада 2021. Процитовано 9 листопада 2021.
- . Le Figaro (французькою) . 1 вересня 2021. Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 9 листопада 2021.
- . Le Point (французькою) . 7 лютого 2021. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021.
- . Marianne (французькою) . 22 квітня 2021. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021.
- . La Dernière Heure (французькою) . 8 лютого 2021. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021.
- . Le Soleil (французькою) . 2 березня 2021. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021.
- . La Presse (французькою) . 29 червня 2021. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021.
- . Liberation (французькою) . 29 червня 2021. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021.
- . Le Monde (французькою) . 8 вересня 2021. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021.
- . Le Monde (французькою) . 13 вересня 2021. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021.
- . Le Parisien (французькою) . 28 вересня 2021. Архів оригіналу за 3 жовтня 2021. Процитовано 21 листопада 2021.
- . Українська правда (українською) . 30 листопада 2021. Архів оригіналу за 1 грудня 2021. Процитовано 1 грудня 2021.
- . Лівий берег (українською) . 30 листопада 2021. Архів оригіналу за 1 грудня 2021. Процитовано 1 грудня 2021.
- . РБК-Україна (українською) . 30 листопада 2021. Архів оригіналу за 1 грудня 2021. Процитовано 1 грудня 2021.
- . Les Echos (французькою) . 1 березня 2022. Архів оригіналу за 27 квітня 2022. Процитовано 28 травня 2022.
- . BBC News (англійською) . 8 квітня 2022. Архів оригіналу за 8 квітня 2022. Процитовано 28 травня 2022.
- . Міністр внутрішніх справ Франції (французькою) . Архів оригіналу за 10 квітня 2022. Процитовано 28 травня 2022.
- . Le Point (французькою) . 17 червня 2021. Архів оригіналу за 2 жовтня 2021. Процитовано 21 листопада 2021.
- . bfmtv.com (французькою) . 27 серпня 2021. Архів оригіналу за 21 листопада 2021. Процитовано 21 листопада 2021.
- . Le Point (французькою) . 14 вересня 2021. Архів оригіналу за 21 листопада 2021. Процитовано 21 листопада 2021.
- . Ouest France (французькою) . 21 вересня 2021. Архів оригіналу за 21 листопада 2021. Процитовано 19 листопада 2021.
- . rtl (французькою) . 28 вересня 2021. Архів оригіналу за 21 листопада 2021. Процитовано 21 листопада 2021.
- . La depeche (французькою) . 1 жовтня 2021. Архів оригіналу за 21 листопада 2021. Процитовано 21 листопада 2021.
- . Le Point (французькою) . 6 жовтня 2021. Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 21 листопада 2021.
- . The Independent (англійською) . 22 жовтня 2021. Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 21 листопада 2021.
- . Le Point (французькою) . 27 жовтня 2021. Архів оригіналу за 21 листопада 2021.
- . Reuters. 7 листопада 2021. Архів оригіналу за 22 листопада 2021. Процитовано 21 листопада 2021.
- . bfmtv (французькою) . 9 листопада 2021. Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 21 листопада 2021.
- . Le Figaro (французькою) . 7 грудня 2021. Архів оригіналу за 14 січня 2022. Процитовано 19 січня 2022.
- . L'Obs (французькою) . 10 грудня 2021. Архів оригіналу за 19 грудня 2021. Процитовано 19 січня 2022.
- . Le HuffPost (французькою) . 10 грудня 2021. Архів оригіналу за 4 січня 2022. Процитовано 19 січня 2022.
- . Le Point (французькою) . 15 лютого 2022. Архів оригіналу за 15 лютого 2022. Процитовано 8 лютого 2022.
- . Європейська правда (українською) . 9 березня 2022. Архів оригіналу за 19 березня 2022. Процитовано 8 квітня 2022.
- . Європейська правда (українською) . 5 квітня 2022. Архів оригіналу за 5 квітня 2022. Процитовано 8 квітня 2022.
- . Le Journal du Dimanche (французькою) . 12 травня 2022. Архів оригіналу за 27 травня 2022. Процитовано 28 травня 2022.
- . Ouest-France (французькою) . 12 червня 2022. Архів оригіналу за 14 червня 2022. Процитовано 13 червня 2022.
- . Європейська правда (українською) . 27 жовтня 2021. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 9 листопада 2021.
- . Liberation (французькою) . 18 лютого 2011. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 9 листопада 2021.
- . 20minutes.fr (французькою) . 18 лютого 2011. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 9 листопада 2021.
- . dailysabah.com (англійською) . 20 вересня 2019. Архів оригіналу за 10 листопада 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
- . Le Monde (французькою) . 20 вересня 2019. Архів оригіналу за 10 листопада 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
- . Le Point (французькою) . 23 жовтня 2019. Архів оригіналу за 10 листопада 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
- . Ouest-France (французькою) . 11 грудня 2019. Архів оригіналу за 10 листопада 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
- . Радіо Свобода (українською) . 18 січня 2022. Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 25 січня 2022.
- . Politico (англійською) . 17 січня 2022. Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 25 січня 2022.
- . France24 (англійською) . 17 січня 2022. Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 25 січня 2022.
- . Paris Match (французькою) . 25 вересня 2020. Архів оригіналу за 10 листопада 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
- . Le Monde (французькою) . 25 вересня 2020. Архів оригіналу за 2 жовтня 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
- . Liberation (французькою) . 8 вересня 2021. Архів оригіналу за 10 листопада 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
- . Le Monde (французькою) . 14 вересня 2021. Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
- . bfmtv.com (французькою) . 15 жовтня 2014. Архів оригіналу за 27 червня 2021. Процитовано 15 листопада 2021.
- . Ліберасьйон (французькою) . 17 травня 2010. Архів оригіналу за 15 листопада 2021. Процитовано 15 листопада 2021.
- . Європейська правда (українською) . 24 січня 2022. Архів оригіналу за 28 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022.
- . rtl.fr (французькою) . 24 лютого 2015. Архів оригіналу за 10 листопада 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
- Чи можливий у Франції проросійський реванш та які загрози є для України. 24 Канал (укр.). 9 березня 2023. Процитовано 3 лютого 2024.
- . (французькою) . 26 червня 2021. Архів оригіналу за 15 листопада 2021. Процитовано 15 листопада 2021.
- . Marie Claire France (французькою) . 28 квітня 2021. Архів оригіналу за 16 листопада 2021. Процитовано 16 листопада 2021.
- . Elle (французькою) . Архів оригіналу за 16 листопада 2021. Процитовано 16 листопада 2021.
- . Libertation (французькою) . 30 травня 2021. Архів оригіналу за 16 листопада 2021. Процитовано 16 листопада 2021.
- Mylène Chichportich, femme d'Eric Zemmour : en couple avec le polémiste depuis 39 ans. linternaute.com (французькою) . 29 вересня 2021. Процитовано 9 листопада 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Erik Dzhastin Leon Zemmur fr Eric Justin Leon Zemmour nar 31 serpnya 1958 19580831 Montrej francuzkij prorosijskij politichnij zhurnalist eseyist pismennik ta oglyadach Lider partiyi en zasnovanoyi 5 grudnya 2021 roku Z 2019 do 2021 roku buv oglyadachem u shodennomu shou Face a l Info na kanali en Zdebilshogo Zemmura viznachayut yak ultrapravogo a vin sam nazivaye sebe gollistom ta bonapartistom Bezuspishno brav uchast u prezidentskih viborah 2022 roku 12 travnya 2022 roku ogolosiv pro uchast u parlamentskih viborah visuvavsya vid 4 viborchogo okrugu Varu Vibuv u pershomu turi Erik Zemmurfr Eric ZemmourErik ZemmurZemmur 2022 rokuLider partiyi en Nini na posadiNa posadi z5 grudnya 2021Poperednikposadu utvorenoNarodivsya31 serpnya 1958 1958 08 31 1 2 3 65 rokiv Montrej Sena d Vidomij yakpismennik editorial columnist zhurnalist kolumnist komentator aktivist politik Q97768160Misce robotid Le Figaro d Le Figaro Magazine i Le FigaroKrayinaFranciya 3 Alma materInstitut politichnih doslidzhen 1979 i d 5 Politichna partiyad 6 BatkodMatidU shlyubi zd 7 DitidReligiyayudayizm 8 Nagorodid 2015 d 2010 d 2011 ericzemmour fr Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi Avtor knig u zhanri politichnoyi eseyistiki najvidomishi z yakih Persha stat fr Le Premier Sexe 2006 Francuzka melanholiya fr Melancolie francaise 2010 ta Francuzke samogubstvo fr Le suicide francais 2014 BiografiyaNarodivsya 31 serpnya 1958 roku v Montreyi pivnichnomu peredmisti Parizha u sim yi alzhirskih yevreyiv yaki emigruvali do Franciyi z Alzhiru pid chas Alzhirskoyi vijni u 1950 h rokah Sebe nazivaye francuzom berberskogo pohodzhennya Jogo batko Rodzher buv paramedikom a mati Lyusit domogospodarkoyu Vihovuvavsya na yudejskih tradiciyah dobre volodiye ivritom dosit religijnij ta regulyarno vidviduye sinagogu Pislya zakinchennya shkoli navchavsya v Instituti politichnih doslidzhen yakij zakinchiv 1985 roku Dvichi namagavsya vstupiti do Nacionalnoyi shkoli administraciyi odnak ne zmig Kar yeraOdrazu pislya zdobuttya osviti 1985 roku Zemmur pracevlashtuvavsya do gazeti Le Quotidien de Paris de 1986 roku obijnyav posadu politichnogo oglyadacha 1994 roku vidannya zakrilosya Zemmur deyakij chas pracyuvav u Info Matin a 1996 roku prodovzhiv kar yeru politichnogo oglyadacha v Le Figaro Utim 2009 roku z vidannya zvilnivsya cherez zvinuvachennya v rozpalyuvanni rasovoyi vorozhnechi za inshimi danimi prichinoyu zvilnennya stala zavisoka zarobitna plata Zemmura pri ne nadto horoshih rezultatah a z 2013 do 2021 roku pisav shotizhnevu kolonku v Le Figaro Magazine Z 2003 do 2014 roku buv televeduchim programi Ca se dispute Pro ce sperechayutsya na telekanali I Tele a z 2019 do 2021 roku oglyadachem u Face a l info Oblichchyam do informaciyi na tomu zh kanali perejmenovanomu 2017 roku na en Uchast u prezidentskih viborah 2022Na pochatku 2021 roku v presi pochala z yavlyatisya informaciya pro mozhlivu uchast Zemmura v prezidentskih viborah 2021 roku Toj svoyu uchast ne pidtverdzhuvav odnak i ne zaperechuvav U chervni 2021 roku vidavnictvo Albin Michel yake drukuvalo ese Zemmura z 2012 roku zayavilo pro rozirvannya kontraktu z oglyadu na namir Zemmura brati uchast u prezidentskih viborah i zrobiti jogo nastupnu knigu klyuchovim elementom svoyeyi kandidaturi sho ne vidpovidaye redakcijnij liniyi vidavnictva 1 veresnya prizupiniv spivpracyu z Le Figaro zadlya reklami jogo novoyi knigi La France n a pas dit son dernier mot ukr Franciya she ne skazala svoye ostannye slovo 9 veresnya en poprosila telekanali rahuvati chas vistupiv Zemmura vvazhayuchi jogo ne zhurnalistom a politikom 13 veresnya CNews ogolosiv sho Zemmur bilshe ne bude oglyadachem u Face a l info 28 veresnya vidannya Le Parisien povidomilo sho Zemmur maye ofis plosheyu 400 m2 rozmishenij na VIII okruzi Parizha ta vinajnyatij asociaciyeyu Les Amis d Eric Zemmour 30 listopada 2021 roku Zemmur ogolosiv pro svoyu uchast u prezidentskih viborah 2022 roku 5 grudnya 2021 roku na svoyemu pershomu peredviborchomu mitingu ogolosiv pro stvorennya partiyi en 1 travnya 2022 roku nabrav 620 pidpisiv vibornih posadovih osib znachno viperedivshi inshih pravih kandidativ en zdobuv 532 Marin Le Pen 503 za neobhidnih 500 Pislya pochatku rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu pochav vtrachati pidtrimku viborciv cherez svoyu prorosijsku poziciyu znachna chastina golosiv perejshla do bilsh pomirnoyi Le Pen Posiv chetverte misce v pershomu turi zdobuvshi 7 07 Opituvannya U pershomu opituvanni do yakogo vnesli Zemmura v chervni 2021 roku provedenomu Francuzkim institutom gromadskoyi dumki otrimav 5 5 U serpnevomu opituvanni Ipsos otrimav 7 14 veresnya v opituvanni Harris Interactive otrimav 10 21 veresnya 11 28 veresnya 13 1 zhovtnya v opituvanni Ipsos Sopra Steria ta FranceInfo otrimav 15 lishe na vidsotok vidstayuchi vid ultrapravoyi kandidatki vid Nacionalnogo ob yednannya Marin Le Pen pri comu Emmanyuel Makron yakij na toj moment she ne ogolosiv pro svoyu uchast otrimav 24 6 zhovtnya 2021 roku v opituvanni Harris Interactive dlya vidannya en zdobuv 17 posivshi druge misce pislya Makrona z 24 ta vpershe vijshov do drugogo turu viboriv Pri comu rejting Le Pen znizivsya do 15 22 zhovtnya v opituvanni Harris Interactive dlya vidannya Le Monde otrimav 16 16 5 Makron 24 28 a Le Pen 15 16 27 zhovtnya 2021 roku v opituvanni Harris Interactive dlya Challenges otrimav 17 18 pri tim sho Makron oderzhav 23 25 a Le Pen 16 7 listopada v opituvanni Ifop Fiducial dlya Le Figaro ta TV station LCI posiv druge misce zi 17 use she lishayuchis pozadu Makrona z 25 Le Pen otrimala 16 9 listopada v opituvanni Harris Interactive zdobuv 18 19 Makron oderzhav 23 24 use she posidayuchi pershe misce a Le Pen 15 16 Stanom na 10 grudnya Zemmur v opituvannyah otrimav vid 10 do 12 golosiv lishayuchis pozadu Emmanuelya Makrona Valeri Pekress yaka vigrala prajmeriz vid Respublikanciv 4 grudnya 2021 roku ta Marin Le Pen Vidpovidno do opituvannya Ifop Fiducial dlya Paris Match LCI Sud Radio 15 lyutogo 2022 roku Zemmur posiv tretye misce z 15 zalishivshis pozadu Makrona ta Le Pen iz 25 5 ta 17 5 vidpovidno vodnochas viperedzhayuchi Valeri Pekress iz 14 5 V opituvanni Elabe dlya BFMTV i L Express Zemmur posidaye 4 misce iz 11 zalishivshis pozadu Makrona Le Pen i Zhana Lyuka Melanshona iz 33 5 15 ta 13 golosiv vidpovidno viperedzhayuchi Pekress iz 10 5 golosiv V opituvanni Elabe provedenomu 4 5 kvitnya Makron posiv pershe misce z 28 Le Pen otrimala 23 Melanshon 15 5 a Zemmur i Pekress po 9 i 8 vidpovidno Uchast u parlamentskih viborah 2022 12 travnya 2022 roku ogolosiv pro uchast u parlamentskih viborah 2022 roku visuvavsya vid 4 viborchogo okrugu Varu de zdobuv odin iz krashih svoyih rezultativ pid chas prezidentskih viboriv Jogo partiya zdobula 4 24 a vin sam ne zmig vijti do drugogo turu zdobuvshi 23 19 ta posivshi tretye misce pislya kandidatki vid Vpered respubliko en 28 51 ta kandidata vid Nacionalnogo ob yednannya Filipa Luatye 24 74 Sudovi peresliduvannyaObvinuvalni viroki Zvinuvachennya v rozpalyuvanni rasovoyi vorozhnechi 2010 6 bereznya 2010 roku v eteri programi Tyerri Ardissona Salut les terriens na telekanali Canal vin zayaviv Chomu yih pereviryayut po 17 raziv Chomu Ta tomu sho bilshist narkotorgovciv ce temnoshkiri ta arabi tak i ye ce dokonanij fakt Uvecheri togo zh dnya v eteri telekanalu France O zayaviv sho robotodavci mayut pravo vidmovlyati arabam chi temnoshkirim u prijomi na robotu Sud postanoviv sho ci slova mozhna rozcinyuvati yak provokaciyu do rasovoyi diskriminaciyi i cim kategorichnim vislovlyuvannyam vin pryamo vipravdovuye perevirki u tomu chisli svavilni j sistematichni shodo pevnih kategorij naselennya Sud oshtrafuvav Zemmura na 10 tis yevro Zvinuvachennya v rozpalyuvanni religijnoyi vorozhnechi 2018 6 veresnya 2015 roku v eteri programi C a vous na telekanali France 5 zayaviv sho musulmanam potribno zalishiti obirati mizh islamom ta Franciyeyu a Franciya 30 rokiv perezhivaye vtorgnennya ta skazav sho u nezlichennih francuzkih peredmistyah de bagato divchat pokriti vedut borotbu za islamizaciyu teritoriyi 3 travnya 2018 roku Apelyacijnij sud Parizha oshtrafuvav Zemmura na 3 tis yevro U veresni 2019 roku Kasacijnij sud vidhiliv apelyaciyu Zemmura povidomivshi sho jogo komentari u yakih jdetsya pro vsih musulman yaki perebuvali u Franciyi yak zagarbnikiv i vimagayetsya vid nih vidmovitisya vid svoyeyi religiyi abo zalishiti teritoriyu Respubliki buli spryamovani na musulman zagalom ta mistili neyavnij zaklik do diskriminaciyi Sud takozh zobov yazav viplatiti simvolichne 1 yevro asociaciyi CAPJPO EuroPalestine kotra iniciyuvala pozov ta 3 tisyachi yevro sudovogo zboru U zhovtni 2019 roku podav pozov do YeSPL na pidstavi statti 10 Konvenciyi pro zahist prav i osnovopolozhnih svobod pravo na svobodu virazhennya poglyadiv Zvinuvachennya v rozpalyuvanni rasovoyi vorozhnechi 2022 17 sichnya 2022 roku sud Parizhu viznav vinnim Zemmura v rozpalyuvanni rasovoyi vorozhnechi pid chas teleprogrami na telekanali CNews u veresni 2020 roku koli pro ditej migrantiv vin zayaviv sho nepovnolitnim bez suprovodu nema chogo robiti u Franciyi Zemmur nazvav yih zlodiyami vbivcyami ta gvaltivnikami ta zayaviv sho yih treba vislati nazad Za ci vislovlyuvannya jogo zasudili do shtrafu v 10 tis yevro Vipravduvalni viroki Cej rozdil potrebuye dopovnennya sichen 2022 Obraza i provokaciya do nenavisti 2019 25 veresnya 2020 roku Parizkij sud zasudiv Zemmura do shtrafu u 10 tis yevro za komentari vislovleni 28 veresnya 2019 roku na vidkritti tak zvanogo z yizdu pravih organizovanogo rodichami Marion Mareshal Sud dijshov visnovku sho vidilyayuchi sered gromadyan Franciyi grupu musulman protistavlyayuchi yih korinnim francuzam i vkazuyuchi na nih yak na vinuvatciv teraktiv 2015 roku ta yak kolishnih kolonizovanih sho stali kolonizatorami Zemmur faktichno zaklikav do diskriminaciyi ta nenavisti shodo musulmanskoyi gromadi ta yihnoyi religiyi Takozh jogo zobov yazali viplatiti 1 yevro vidshkoduvannya zbitkiv ta 1500 yevro sudovih vitrat 8 gromadskim ob yednannyam U veresni 2021 roku Apelyacijnij sud Parizha vipravdav Zemmura Genprokuratura zvernulas iz kasacijnoyu zayavoyu do Kasacijnogo sudu PoziciyiPolitichni Pozicionuye sebe yak gollo bonapartista velich Franciyi sila derzhavi ta povaga do francuzkoyi kulturnoyi tradiciyi Zdebilshogo jogo viznachayut yak ultrapravogo ta zvinuvachuyut u antifeminizmi asimilyacionizmi suverenizmi antiliberalizmi radikalnij kritici islamu ta klimatichnomu skepticizmi Shodo NATO Vvazhaye sho NATO potribno bulo rozpustiti 1990 roku koli ne stalo ni SRSR ni Varshavskogo bloku pozayak na jogo dumku vono stalo mashinoyu dlya obslugovuvannya krayin yaki ye soyuznikami SShA a po faktu tilki yim zobov yazani i povinni pidkoryatisya a to j terpiti take povodzhennya yak u cij avstralijskij istoriyi Vvazhaye sho NATO isnuye tilki dlya togo shob legitimizuvati po pershe amerikansku industriyu i dva ponevolennya yevropejskih krayin ta sho Franciyi varto zalishatisya v NATO zadlya togo abi vetuvati chlenstvo Ukrayini v NATO Shodo Ukrayini U lyutomu 2015 roku zayaviv sho Ukrayina mertva ale pro ce zaboroneno kazati Franciya Nimechchina i Rosiya zibralisya dovkola ciyeyi truni ale vdayut sho plutayut yiyi z koliskoyu Yiyi tilo she smikayetsya ale ce nenadovgo Takozh skazav sho situaciya nagaduye jomu podili Polshi naprikinci XVIII storichchya z tiyeyu rizniceyu sho v Ukrayini nemaye davnoyi slavetnoyi istoriyi svoyeyi susidki j nache Ukrayini nikoli ne bulo yak derzhavi a yiyi teritoriyi postijno vhodili do skladu inshih krayin Kiyiv vin nazvav miscem narodzhennya yiyi Ukrayini mogutnogo susida Takozh Zemmur vidstoyuye nedopushennya Ukrayini do chlenstva v NATO Vin vislovlyuvav pidtrimku prezidentu Rosiyi Volodimiru Putinu i kritikuvav zahidni sankciyi proti Rosiyi Shodo Rosiyi Vvazhaye sho varto prostyagnuti ruku Rosiyi ta zaklikaye skasovuvati nespravedlivi ta kontrproduktivni antirosijski sankciyi zaprovadzheni Zahodom zokrema pislya okupaciyi Krimu Vin perekonanij sho Franciya povinna mati privilejovanij soyuz iz Rosiyeyu Zayaviv sho nerozumno demonizuvati Rosiyu oskilki spravzhnij vorog ce Kitaj 2016 roku v Le Figaro pro Putina zokrema vislovivsya tak Putin ce ne nash protivnik ce nashe sumlinnya Vin yedinij yevropeyec yakij kazhe ni Americi yak kolis de Goll Vin yedinij demokratichno obranij lider sho bere na sebe vertikal vladi todi yak vsi inshi shilyayutsya do egalitarizmu gorizontalnogo suspilstva A 2018 roku u vidanni RTL zayaviv sho Putin sam po sobi nemov mashina chasu Nemov povernennya carya Nemov tin Stalina Koli vin zavolodiv Krimom ce mov Katerina II sho povernula svoyu vlasnist Koli vin zapuskaye svoyi litaki u nebo Siriyi vin zastosovuye principi yakih u HIH storichchi dotrimuvalisya usi derzhavi vijna normalnij metod politiki legitimnij sposib zahishati interesi velikoyi derzhavi U travni 2021 roku na CNews zayaviv sho anglosaksonski krayini zavzhdi namagalisya vistaviti agresorom tih na kogo voni napadayut i os voni znovu roblyat ce z Rosiyeyu Putina U chervni 2021 roku na debatah iz Bernarom Anri Levi zayaviv sho za prezidentstva Borisa Yelcina Rosiyu prodali z aukcionu mafioznim oligarham ta amerikancyam Yelcin buv marionetkoyu amerikanciv a Putin vidnoviv avtoritet derzhavi Zvinuvachennya v domagannyah29 kvitnya 2021 roku deputatka municipalnoyi radi regionu Eks an Provans Gael Lanfan zvinuvatila Zemmura v domagannyah rozpovishi sho toj pociluvav yiyi proti voli Za yiyi slovami ce trapilos 2004 chi 2006 roku pid chas litnoyi shkoli Socialistichnoyi partiyi u La Rosheli 30 kvitnya podibni zayavi zrobili she p yat zhinok a 30 travnya she dvoye Privatne zhittyaOdruzhenij iz Milen Chichportich n 1959 yuristkoyu za fahom iz yakoyu poznajomivsya 1982 roku U pari troye ditej Tibo n 1998 Gyugo n 1997 ta Klariss n 2004 PublikaciyiNehudozhnya literatura 1995 Balladur immobile a grands pas Grasset ISBN 978 2 246 48971 9 1998 Le Livre noir de la droite Grasset et Fasquelle ISBN 978 2 246 56251 1 1998 Le Coup d Etat des juges Grasset et Fasquelle ISBN 978 2 246 52551 6 1998 Une certaine idee de la France collectif France Empire ISBN 978 2 7048 0872 4 2000 Les Rats de garde u spivavtorstvi z en Stock ISBN 978 2 234 05217 8 2002 L Homme qui ne s aimait pas Balland ISBN 978 2 7158 1408 0 2006 Le premier sexe Denoel ISBN 978 2 207 25744 9 Perevidano J ai lu 2009 2010 Melancolie francaise Fayard Denoel ISBN 978 2 213 65450 8 Perevidano Le Livre de Poche 2011 2011 Z comme Zemmour Le Cherche midi ISBN 978 2 7491 1865 9 2012 Le Bucher des vaniteux Albin Michel ISBN 9782226240248 2013 Le Bucher des vaniteux 2 Albin Michel ISBN 9782226245410 2014 Le Suicide francais Albin Michel ISBN 9782226254757 2016 Un quinquennat pour rien Albin Michel ISBN 9782226320087 2018 Destin francais Albin Michel ISBN 9782226320070 2021 La France n a pas dit son dernier mot Rubempre ISBN 9782957930500 Romani 1999 Le Dandy rouge ISBN 978 2 259 19058 9 2004 L Autre Denoel ISBN 978 2 207 25496 7 2008 Petit Frere Denoel ISBN 978 2 207 25668 8 Perevidano J ai lu 2009NotatkiJdetsya pro zriv kontraktu na prodazh francuzkih vijskovih submarin do Avstraliyi pov yazane z novim soyuzom mizh SShA Velikoyu Britaniyeyu ta Avstraliyeyu PrimitkiGeneaStar d Track Q98769076d Track Q3100478 Roglo 1997 10000000 ekz d Track Q83365652 Elections legislatives des 12 et 19 juin 2022 Liste des candidats du 1er tour unspecified title d Track Q100406954 https www rtl fr actu politique presidentielle 2022 reportage devant le lycee yabne a paris ou a etudie eric zemmour 7900134014 https www lexpress fr actualite politique meeting d eric zemmour sur scene et dans la salle la reconquete par la division 2163753 html Femme actuelle 1984 ISSN 0764 0021 d Track Q3068228 https www lepoint fr societe qui est vraiment eric zemmour 01 04 2010 442102 23 php Erik Zemmur prorosijskij polemist ide u prezidenti Franciyi LB ua 30 listopada 2021 Procitovano 3 lyutogo 2024 Golos Ameriki ukrayinskoyu 6 grudnya 2021 Arhiv originalu za 10 grudnya 2021 Procitovano 10 grudnya 2021 Politico anglijskoyu 5 grudnya 2021 Arhiv originalu za 5 grudnya 2021 Procitovano 19 sichnya 2022 Reuters 6 grudnya 2021 Arhiv originalu za 18 sichnya 2022 Procitovano 19 sichnya 2022 thecanadian news anglijskoyu 13 veresnya 2021 Arhiv originalu za 10 listopada 2021 Procitovano 10 listopada 2021 Yevropejska pravda ukrayinskoyu 7 zhovtnya 2021 Arhiv originalu za 9 listopada 2021 Procitovano 9 listopada 2021 BBC News anglijskoyu 19 zhovtnya 2021 Arhiv originalu za 9 listopada 2021 Procitovano 9 listopada 2021 Euronews anglijskoyu 13 chervnya 2021 Arhiv originalu za 9 listopada 2021 Procitovano 9 listopada 2021 The Times anglijskoyu 2 listopada 2021 Arhiv originalu za 9 listopada 2021 Procitovano 9 listopada 2021 Golos Ameriki anglijskoyu 25 zhovtnya 2021 Arhiv originalu za 7 listopada 2021 Procitovano 9 listopada 2021 france24 com anglijskoyu 13 veresnya 2021 Arhiv originalu za 8 listopada 2021 Procitovano 9 listopada 2021 Le Monde anglijskoyu 12 travnya 2022 Arhiv originalu za 28 travnya 2022 Procitovano 28 travnya 2022 Yevropejska pravda ukrayinskoyu 13 chervnya 2022 Arhiv originalu za 13 chervnya 2022 Procitovano 13 chervnya 2022 Glavkom ukrayinskoyu 1 listopada 2021 Arhiv originalu za 9 listopada 2021 Procitovano 9 listopada 2021 Yevropejska pravda ukrayinskoyu 27 zhovtnya 2021 Arhiv originalu za 13 listopada 2021 Procitovano 13 listopada 2021 BBC News ukrayinskoyu 24 zhovtnya 2021 Arhiv originalu za 13 listopada 2021 Procitovano 13 listopada 2021 Euronews anglijskoyu 13 zhovtnya 2021 Arhiv originalu za 9 listopada 2021 Procitovano 9 listopada 2021 europe1 fr francuzkoyu Arhiv originalu za 9 listopada 2021 Procitovano 9 listopada 2021 slate fr francuzkoyu 25 bereznya 2010 Arhiv originalu za 9 zhovtnya 2021 Procitovano 9 listopada 2021 aa com tr anglijskoyu 23 zhovtnya 2021 Arhiv originalu za 8 listopada 2021 Procitovano 9 listopada 2021 Le Figaro francuzkoyu 1 veresnya 2021 Arhiv originalu za 9 zhovtnya 2021 Procitovano 9 listopada 2021 Le Point francuzkoyu 7 lyutogo 2021 Arhiv originalu za 18 listopada 2021 Procitovano 18 listopada 2021 Marianne francuzkoyu 22 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 18 listopada 2021 Procitovano 18 listopada 2021 La Derniere Heure francuzkoyu 8 lyutogo 2021 Arhiv originalu za 18 listopada 2021 Procitovano 18 listopada 2021 Le Soleil francuzkoyu 2 bereznya 2021 Arhiv originalu za 18 listopada 2021 Procitovano 18 listopada 2021 La Presse francuzkoyu 29 chervnya 2021 Arhiv originalu za 18 listopada 2021 Procitovano 18 listopada 2021 Liberation francuzkoyu 29 chervnya 2021 Arhiv originalu za 18 listopada 2021 Procitovano 18 listopada 2021 Le Monde francuzkoyu 8 veresnya 2021 Arhiv originalu za 18 listopada 2021 Procitovano 18 listopada 2021 Le Monde francuzkoyu 13 veresnya 2021 Arhiv originalu za 18 listopada 2021 Procitovano 18 listopada 2021 Le Parisien francuzkoyu 28 veresnya 2021 Arhiv originalu za 3 zhovtnya 2021 Procitovano 21 listopada 2021 Ukrayinska pravda ukrayinskoyu 30 listopada 2021 Arhiv originalu za 1 grudnya 2021 Procitovano 1 grudnya 2021 Livij bereg ukrayinskoyu 30 listopada 2021 Arhiv originalu za 1 grudnya 2021 Procitovano 1 grudnya 2021 RBK Ukrayina ukrayinskoyu 30 listopada 2021 Arhiv originalu za 1 grudnya 2021 Procitovano 1 grudnya 2021 Les Echos francuzkoyu 1 bereznya 2022 Arhiv originalu za 27 kvitnya 2022 Procitovano 28 travnya 2022 BBC News anglijskoyu 8 kvitnya 2022 Arhiv originalu za 8 kvitnya 2022 Procitovano 28 travnya 2022 Ministr vnutrishnih sprav Franciyi francuzkoyu Arhiv originalu za 10 kvitnya 2022 Procitovano 28 travnya 2022 Le Point francuzkoyu 17 chervnya 2021 Arhiv originalu za 2 zhovtnya 2021 Procitovano 21 listopada 2021 bfmtv com francuzkoyu 27 serpnya 2021 Arhiv originalu za 21 listopada 2021 Procitovano 21 listopada 2021 Le Point francuzkoyu 14 veresnya 2021 Arhiv originalu za 21 listopada 2021 Procitovano 21 listopada 2021 Ouest France francuzkoyu 21 veresnya 2021 Arhiv originalu za 21 listopada 2021 Procitovano 19 listopada 2021 rtl francuzkoyu 28 veresnya 2021 Arhiv originalu za 21 listopada 2021 Procitovano 21 listopada 2021 La depeche francuzkoyu 1 zhovtnya 2021 Arhiv originalu za 21 listopada 2021 Procitovano 21 listopada 2021 Le Point francuzkoyu 6 zhovtnya 2021 Arhiv originalu za 17 listopada 2021 Procitovano 21 listopada 2021 The Independent anglijskoyu 22 zhovtnya 2021 Arhiv originalu za 17 listopada 2021 Procitovano 21 listopada 2021 Le Point francuzkoyu 27 zhovtnya 2021 Arhiv originalu za 21 listopada 2021 Reuters 7 listopada 2021 Arhiv originalu za 22 listopada 2021 Procitovano 21 listopada 2021 bfmtv francuzkoyu 9 listopada 2021 Arhiv originalu za 17 listopada 2021 Procitovano 21 listopada 2021 Le Figaro francuzkoyu 7 grudnya 2021 Arhiv originalu za 14 sichnya 2022 Procitovano 19 sichnya 2022 L Obs francuzkoyu 10 grudnya 2021 Arhiv originalu za 19 grudnya 2021 Procitovano 19 sichnya 2022 Le HuffPost francuzkoyu 10 grudnya 2021 Arhiv originalu za 4 sichnya 2022 Procitovano 19 sichnya 2022 Le Point francuzkoyu 15 lyutogo 2022 Arhiv originalu za 15 lyutogo 2022 Procitovano 8 lyutogo 2022 Yevropejska pravda ukrayinskoyu 9 bereznya 2022 Arhiv originalu za 19 bereznya 2022 Procitovano 8 kvitnya 2022 Yevropejska pravda ukrayinskoyu 5 kvitnya 2022 Arhiv originalu za 5 kvitnya 2022 Procitovano 8 kvitnya 2022 Le Journal du Dimanche francuzkoyu 12 travnya 2022 Arhiv originalu za 27 travnya 2022 Procitovano 28 travnya 2022 Ouest France francuzkoyu 12 chervnya 2022 Arhiv originalu za 14 chervnya 2022 Procitovano 13 chervnya 2022 Yevropejska pravda ukrayinskoyu 27 zhovtnya 2021 Arhiv originalu za 9 listopada 2021 Procitovano 9 listopada 2021 Liberation francuzkoyu 18 lyutogo 2011 Arhiv originalu za 9 listopada 2021 Procitovano 9 listopada 2021 20minutes fr francuzkoyu 18 lyutogo 2011 Arhiv originalu za 9 listopada 2021 Procitovano 9 listopada 2021 dailysabah com anglijskoyu 20 veresnya 2019 Arhiv originalu za 10 listopada 2021 Procitovano 10 listopada 2021 Le Monde francuzkoyu 20 veresnya 2019 Arhiv originalu za 10 listopada 2021 Procitovano 10 listopada 2021 Le Point francuzkoyu 23 zhovtnya 2019 Arhiv originalu za 10 listopada 2021 Procitovano 10 listopada 2021 Ouest France francuzkoyu 11 grudnya 2019 Arhiv originalu za 10 listopada 2021 Procitovano 10 listopada 2021 Radio Svoboda ukrayinskoyu 18 sichnya 2022 Arhiv originalu za 25 sichnya 2022 Procitovano 25 sichnya 2022 Politico anglijskoyu 17 sichnya 2022 Arhiv originalu za 24 sichnya 2022 Procitovano 25 sichnya 2022 France24 anglijskoyu 17 sichnya 2022 Arhiv originalu za 24 sichnya 2022 Procitovano 25 sichnya 2022 Paris Match francuzkoyu 25 veresnya 2020 Arhiv originalu za 10 listopada 2021 Procitovano 10 listopada 2021 Le Monde francuzkoyu 25 veresnya 2020 Arhiv originalu za 2 zhovtnya 2021 Procitovano 10 listopada 2021 Liberation francuzkoyu 8 veresnya 2021 Arhiv originalu za 10 listopada 2021 Procitovano 10 listopada 2021 Le Monde francuzkoyu 14 veresnya 2021 Arhiv originalu za 9 zhovtnya 2021 Procitovano 10 listopada 2021 bfmtv com francuzkoyu 15 zhovtnya 2014 Arhiv originalu za 27 chervnya 2021 Procitovano 15 listopada 2021 Liberasjon francuzkoyu 17 travnya 2010 Arhiv originalu za 15 listopada 2021 Procitovano 15 listopada 2021 Yevropejska pravda ukrayinskoyu 24 sichnya 2022 Arhiv originalu za 28 sichnya 2022 Procitovano 29 sichnya 2022 rtl fr francuzkoyu 24 lyutogo 2015 Arhiv originalu za 10 listopada 2021 Procitovano 10 listopada 2021 Chi mozhlivij u Franciyi prorosijskij revansh ta yaki zagrozi ye dlya Ukrayini 24 Kanal ukr 9 bereznya 2023 Procitovano 3 lyutogo 2024 francuzkoyu 26 chervnya 2021 Arhiv originalu za 15 listopada 2021 Procitovano 15 listopada 2021 Marie Claire France francuzkoyu 28 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 16 listopada 2021 Procitovano 16 listopada 2021 Elle francuzkoyu Arhiv originalu za 16 listopada 2021 Procitovano 16 listopada 2021 Libertation francuzkoyu 30 travnya 2021 Arhiv originalu za 16 listopada 2021 Procitovano 16 listopada 2021 Mylene Chichportich femme d Eric Zemmour en couple avec le polemiste depuis 39 ans linternaute com francuzkoyu 29 veresnya 2021 Procitovano 9 listopada 2021