Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Le Figaro Magazine — журнал бренду Le Figaro, який випускається щоп'ятниці, і водночас розглядає політичні та культурні теми.
| Країна |  Франція[1] | |||
|---|---|---|---|---|
| Тип | щотижневий журнал актуальних загальних новин | |||
| Тема | новинний журнал | |||
| Мова | французька | |||
| Видавець | Le Figaro | |||
| | ||||
| Засновано | 7 жовтня 1978 | |||
| Засновник | d | |||
| Власник | Groupe Figaro (Groupe Dassault) | |||
| Головний редактор | Гійом Рокет | |||
| Ціна | 4,90 євро | |||
| Головний офіс | Париж | |||
| Наклад | 429 229 прим. (2013) | |||
| ISSN | 0184-9336 | |||
| | ||||
| lefigaro.fr/lefigaromagazine | ||||
Редакційна політика
Тон коментарів та особи, які виступають авторами публікацій роблять Le Figaro Magazine істинною трибуною правої сторони у широкому сенсі. У 1980 Робер Ерсан витісняє представників Нової Правої партії, котра тоді боролася за відновлення ідей правих партій та за утвердження цінностей протилежних цінностям лівої інтелігенції.
В той момент Le Figaro Magazine прагне відображати всі політичні права, але із сучасним, іноді оригінальним поглядом. Не дивлячись на номер з Валері Жискар д'Естеном на першій шпальті, видання дотримується принципу не віддавати перевагу жодній партії або політику.
Журнал потребує свободу критики, іноді підтримує ідеї, що є протилежними ідеям традиційної правої партії, і висуває ідею, що мистецтво і культура не повинні розглядатися через призму політичних чи ідеологічних апріорі.
Народження Le Figaro Magazine (1978 р.)
Запущенний уперше журнал Le Figaro Magazine 7 жовтня 1978 року як відповідь групи Ерсана на відстоювання редактора Le Figaro позиції правих партій. Ідея датується кількома роками раніше, коли Ерсан, володіючи газетою Le Figaro, вирішив супроводити основне видання культурним недільним додатком під назвою Figaro dimanche. Проект доручається письменнику Луї Павелю, близького до Алена де Бенуа, засновника течії думки, що буде охрещена «Новою Правою партією» у 1979 році. Журнал швидко стає успішним за рахунок різноманітного змісту і якості видання.
Становлення щотижневика
Навесні 1978 року Робер Ерсан вирішує перетворити цей додаток у реальний журнал. Тоді в команді з'являються нові співробітники, зокрема Моріс Бодуан (довірена особа Ерсана, редактор рубрик «Туризм» та «Мистецтво життя»). Патріс де Планкетт, редактор розділу «Культура» у 1990р. стає головним редактором видання. На сторінках Le Figaro Magazine часто виступають представники політики або засобів масової інформації.
У 1980-х політичний вибір команди журналу створює для видання велику кількість ворогів, у той же час підвищуючи його наклад. Починаючи з 1988 р. журнал орієнтується на теми суспільства, стилю життя, подорожі, дозвілля.
У 1997 році місце головного редактора замість Патріса де Планкетта очолює Бернард Леконт, якого згодом змінюють інші. На якийсь час редакторське крісло займає Франц-Олів’є Гісберт, пізніше — Ів де Шеземартен, який став генеральним директором Socpresse, що видає Le Figaro.
Івена де Шеземартена замінює Серж Дессо, а його з часом — Мішель Шифр. Починаючи з вересня 2007 року редагування Le Figaro Magazine взяв на себе Етьєн Мужеотт.
Нова формула
Журнал час від часу оновлює свою формулу. У 2005 році було запущено формулу з метою «внести ясність у читання журналу і зробити свій шлях до зображення», що допомогло збільшити наклад. У 2006 році його наклад піднявся до 600 000 примірників, а у 2011 р. становив 431 600 копій. З 2011 року Le Figaro Magazine випускається не у суботу, а у п'ятницю.
У 2014 році Le Figaro Magazine отримало звання «Лідер продажу» серед новиннєвих щотижневиків з кількістю 140 000 проданих за тиждень друкованих примірників.
Останню формулу запущено 30 травня 2014 р: тепер на зображення приділяється ціла шпальта, як в міжнародних журналах, виділено місце на обговорення актуального, міститься чотири великі репортажі та розслідування, також до команди щотижневика приєднався карикатурист Ніколя Ваел.
Структура видання
«Courrier» (пошта від читачів)
«Arret sur image» (типова для тижневиків новин рубрика, де на усю шпальту розміщено фото стосовно якоїсь події)
«Politique» (політичні новини)
Aactualité" (поточні події)
«En couverture» (тема з обкладинки)
«Reportage» (репортаж)
«Art» (мистецтво)
«Evasion» (рубрика про подорожі)
«Culture» (культура)
«Art de vivre» (мистецтво жити, стиль життя)
«Spécial placements» (спеціальні інвестиції) з підрубриками: «conseils» (поради), «finance» (фінанси), «immobilier» (нерухомість), «impôts» (податки), «investir autrement» (інші інвестиції)
- «Nature» (природа)
- «Santé» (здоров'я)
- «Communiqué» (спілкування)
- «Littérature étrangère» (зарубіжна література)
- «Ecrans» (кіно)
- «Livres» (книги)
- «Sorties» (інформація про події, які вже відбулися або незабаром відбудуться)
- «Technoplus» (про техніку)
- «Saveurs» (про кулінарію)
- The ISSN portal — Paris: ISSN International Centre, 2005. — ISSN 0184-9336
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Le Figaro Magazine zhurnal brendu Le Figaro yakij vipuskayetsya shop yatnici i vodnochas rozglyadaye politichni ta kulturni temi Figaro MagazineKrayina Franciya 1 Tip shotizhnevij zhurnal aktualnih zagalnih novinTema novinnij zhurnalMova francuzkaVidavec Le FigaroZasnovano 7 zhovtnya 1978Zasnovnik dVlasnik Groupe Figaro Groupe Dassault Golovnij redaktor Gijom RoketCina 4 90 yevroGolovnij ofis ParizhNaklad 429 229 prim 2013 ISSN 0184 9336lefigaro fr lefigaromagazine Redakcijna politika Ton komentariv ta osobi yaki vistupayut avtorami publikacij roblyat Le Figaro Magazine istinnoyu tribunoyu pravoyi storoni u shirokomu sensi U 1980 Rober Ersan vitisnyaye predstavnikiv Novoyi Pravoyi partiyi kotra todi borolasya za vidnovlennya idej pravih partij ta za utverdzhennya cinnostej protilezhnih cinnostyam livoyi inteligenciyi V toj moment Le Figaro Magazine pragne vidobrazhati vsi politichni prava ale iz suchasnim inodi originalnim poglyadom Ne divlyachis na nomer z Valeri Zhiskar d Estenom na pershij shpalti vidannya dotrimuyetsya principu ne viddavati perevagu zhodnij partiyi abo politiku Zhurnal potrebuye svobodu kritiki inodi pidtrimuye ideyi sho ye protilezhnimi ideyam tradicijnoyi pravoyi partiyi i visuvaye ideyu sho mistectvo i kultura ne povinni rozglyadatisya cherez prizmu politichnih chi ideologichnih apriori Narodzhennya Le Figaro Magazine 1978 r Zapushennij upershe zhurnal Le Figaro Magazine 7 zhovtnya 1978 roku yak vidpovid grupi Ersana na vidstoyuvannya redaktora Le Figaro poziciyi pravih partij Ideya datuyetsya kilkoma rokami ranishe koli Ersan volodiyuchi gazetoyu Le Figaro virishiv suprovoditi osnovne vidannya kulturnim nedilnim dodatkom pid nazvoyu Figaro dimanche Proekt doruchayetsya pismenniku Luyi Pavelyu blizkogo do Alena de Benua zasnovnika techiyi dumki sho bude ohreshena Novoyu Pravoyu partiyeyu u 1979 roci Zhurnal shvidko staye uspishnim za rahunok riznomanitnogo zmistu i yakosti vidannya Stanovlennya shotizhnevika Navesni 1978 roku Rober Ersan virishuye peretvoriti cej dodatok u realnij zhurnal Todi v komandi z yavlyayutsya novi spivrobitniki zokrema Moris Boduan dovirena osoba Ersana redaktor rubrik Turizm ta Mistectvo zhittya Patris de Plankett redaktor rozdilu Kultura u 1990r staye golovnim redaktorom vidannya Na storinkah Le Figaro Magazine chasto vistupayut predstavniki politiki abo zasobiv masovoyi informaciyi U 1980 h politichnij vibir komandi zhurnalu stvoryuye dlya vidannya veliku kilkist vorogiv u toj zhe chas pidvishuyuchi jogo naklad Pochinayuchi z 1988 r zhurnal oriyentuyetsya na temi suspilstva stilyu zhittya podorozhi dozvillya U 1997 roci misce golovnogo redaktora zamist Patrisa de Planketta ocholyuye Bernard Lekont yakogo zgodom zminyuyut inshi Na yakijs chas redaktorske krislo zajmaye Franc Oliv ye Gisbert piznishe Iv de Shezemarten yakij stav generalnim direktorom Socpresse sho vidaye Le Figaro Ivena de Shezemartena zaminyuye Serzh Desso a jogo z chasom Mishel Shifr Pochinayuchi z veresnya 2007 roku redaguvannya Le Figaro Magazine vzyav na sebe Etyen Muzheott Nova formula Zhurnal chas vid chasu onovlyuye svoyu formulu U 2005 roci bulo zapusheno formulu z metoyu vnesti yasnist u chitannya zhurnalu i zrobiti svij shlyah do zobrazhennya sho dopomoglo zbilshiti naklad U 2006 roci jogo naklad pidnyavsya do 600 000 primirnikiv a u 2011 r stanoviv 431 600 kopij Z 2011 roku Le Figaro Magazine vipuskayetsya ne u subotu a u p yatnicyu U 2014 roci Le Figaro Magazine otrimalo zvannya Lider prodazhu sered novinnyevih shotizhnevikiv z kilkistyu 140 000 prodanih za tizhden drukovanih primirnikiv Ostannyu formulu zapusheno 30 travnya 2014 r teper na zobrazhennya pridilyayetsya cila shpalta yak v mizhnarodnih zhurnalah vidileno misce na obgovorennya aktualnogo mistitsya chotiri veliki reportazhi ta rozsliduvannya takozh do komandi shotizhnevika priyednavsya karikaturist Nikolya Vael Struktura vidannya Courrier poshta vid chitachiv Arret sur image tipova dlya tizhnevikiv novin rubrika de na usyu shpaltu rozmisheno foto stosovno yakoyis podiyi Politique politichni novini Aactualite potochni podiyi En couverture tema z obkladinki Reportage reportazh Art mistectvo Evasion rubrika pro podorozhi Culture kultura Art de vivre mistectvo zhiti stil zhittya Special placements specialni investiciyi z pidrubrikami conseils poradi finance finansi immobilier neruhomist impots podatki investir autrement inshi investiciyi Nature priroda Sante zdorov ya Communique spilkuvannya Litterature etrangere zarubizhna literatura Ecrans kino Livres knigi Sorties informaciya pro podiyi yaki vzhe vidbulisya abo nezabarom vidbudutsya Technoplus pro tehniku Saveurs pro kulinariyu The ISSN portal Paris ISSN International Centre 2005 ISSN 0184 9336 d Track Q12131129d Track Q90d Track Q70460099