† Ернієтта Час існування: 575–545 млн р. т. | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||
| ||||||||
Ernietta plateauensis Pflugg, 1966 | ||||||||
Посилання | ||||||||
|
Ернієтта — рід тварин едіакарської біоти. Донні прикріплені тварини, наполовину занурені в осадові шари, за формою нагадували сумку, ймовірно, з осмотичним типом живлення. Стінки організму складалися з заповнених рідиною довгастих оболонок. Вперше виявлені в формації Дабі (Dabis Formation) в Намібії в шарах, датованих періодом 549–543 млн років. В деяких газетах помилково була названа як «Ernettia». Імовірно, синонімами є також назви Erniaster, Erniobaris, Erniobeta, Erniocarpus, Erniocentris, Erniocoris, Erniodiscus, Erniofossa, Erniograndis, Ernionorma, Erniopelta і Erniotaxis, що позначають схожі організми.
Для подальшого читання
- Life on a Young Planet: The First Three Billion Years of Evolution on Earth (Princeton Science Library) by Andrew H. Knoll
- Exceptional Fossil Preservation by David J. Bottjer, Walter Etter, James W. Hagadorn, and Carol M. Tang
- The Ecology of the Cambrian Radiation by Andrey Zhuravlev and Robert Riding
- J. Dzik (1999). (PDF). Geology. 27 (6): 519—522. doi:10.1130/0091-7613(1999)027<0519:OMSOTP>2.3.CO;2. Архів оригіналу (PDF) за 28 лютого 2012. Процитовано 12 червня 2012.
Див. також
Примітки
- Xiao S., Laflamme M. On the eve of animal radiation: phylogeny, ecology and evolution of the Ediacara biota // Trends Ecol. Evol. — Elsevier BV, 2009. — Vol. 24, Iss. 1. — P. 31–40. — 10 p. — ISSN 0169-5347; 1872-8383 — doi:10.1016/J.TREE.2008.07.015
- Kowalewski M., Xiao S., Laflamme M. From the Cover: Osmotrophy in modular Ediacara organisms // Proc. Natl. Acad. Sci. U.S.A. / M. R. Berenbaum — [Washington, etc.], USA: National Academy of Sciences [etc.], 2009. — Vol. 106, Iss. 34. — P. 14438–43. — ISSN 0027-8424; 1091-6490 — doi:10.1073/PNAS.0904836106
- Gaidos та ін. (2007). (PDF). Geobiology. doi:10.1111/j.1472-4669.2007.00125.x. Архів оригіналу (PDF) за 16 грудня 2008. Процитовано 12 червня 2012.
{{}}
: Явне використання «та ін.» у:|author=
() - Gregory J. Retallack (1994). Were the Ediacaran fossils lichens? (PDF). Paleobiology. с. 523—524. Архів оригіналу (PDF) за 6 вересня 2012. Процитовано 12 червня 2012.
- Mikhail A. Fedonkin, James G. Gehling, Kathleen Grey, Guy M. Narbonne, and Patricia Vickers-Rich (2007). The Rise of Animals. Evolution and Diversification of the Kingdom Animalia. Johns Hopkins University Press. с. 326. ISBN .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Erniyetta Chas isnuvannya 575 545 mln r t PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ NBiologichna klasifikaciyaCarstvo TvariniTip PetalonamiRid ErniyettaVid Ernietta plateauensisBinomialna nazvaErnietta plateauensis Pflugg 1966PosilannyaVikishovishe ErniettaVikividi ErniettaFossilworks 4718 Erniyetta rid tvarin ediakarskoyi bioti Donni prikripleni tvarini napolovinu zanureni v osadovi shari za formoyu nagaduvali sumku jmovirno z osmotichnim tipom zhivlennya Stinki organizmu skladalisya z zapovnenih ridinoyu dovgastih obolonok Vpershe viyavleni v formaciyi Dabi Dabis Formation v Namibiyi v sharah datovanih periodom 549 543 mln rokiv V deyakih gazetah pomilkovo bula nazvana yak Ernettia Imovirno sinonimami ye takozh nazvi Erniaster Erniobaris Erniobeta Erniocarpus Erniocentris Erniocoris Erniodiscus Erniofossa Erniograndis Ernionorma Erniopelta i Erniotaxis sho poznachayut shozhi organizmi Dlya podalshogo chitannyaLife on a Young Planet The First Three Billion Years of Evolution on Earth Princeton Science Library by Andrew H Knoll Exceptional Fossil Preservation by David J Bottjer Walter Etter James W Hagadorn and Carol M Tang The Ecology of the Cambrian Radiation by Andrey Zhuravlev and Robert Riding J Dzik 1999 PDF Geology 27 6 519 522 doi 10 1130 0091 7613 1999 027 lt 0519 OMSOTP gt 2 3 CO 2 Arhiv originalu PDF za 28 lyutogo 2012 Procitovano 12 chervnya 2012 Div takozhPetalonami Ediakarska fauna Charniya Pteridina Rangeya Harniodisk VentogirusPrimitkiXiao S Laflamme M On the eve of animal radiation phylogeny ecology and evolution of the Ediacara biota Trends Ecol Evol Elsevier BV 2009 Vol 24 Iss 1 P 31 40 10 p ISSN 0169 5347 1872 8383 doi 10 1016 J TREE 2008 07 015 d Track Q15265725d Track Q746413d Track Q787045d Track Q123741374d Track Q53955921d Track Q28298670 Kowalewski M Xiao S Laflamme M From the Cover Osmotrophy in modular Ediacara organisms Proc Natl Acad Sci U S A M R Berenbaum Washington etc USA National Academy of Sciences etc 2009 Vol 106 Iss 34 P 14438 43 ISSN 0027 8424 1091 6490 doi 10 1073 PNAS 0904836106 d Track Q28751835d Track Q53955921d Track Q50419552d Track Q6796423d Track Q123741374d Track Q30d Track Q1146531 Gaidos ta in 2007 PDF Geobiology doi 10 1111 j 1472 4669 2007 00125 x Arhiv originalu PDF za 16 grudnya 2008 Procitovano 12 chervnya 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Yavne vikoristannya ta in u author dovidka Gregory J Retallack 1994 Were the Ediacaran fossils lichens PDF Paleobiology s 523 524 Arhiv originalu PDF za 6 veresnya 2012 Procitovano 12 chervnya 2012 Mikhail A Fedonkin James G Gehling Kathleen Grey Guy M Narbonne and Patricia Vickers Rich 2007 The Rise of Animals Evolution and Diversification of the Kingdom Animalia Johns Hopkins University Press s 326 ISBN 9780801886799