Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ернст Рудольф Йоганнес Рейтер (нім. Ernst Rudolf Johannes Reuter; 29 липня 1889, Апенраде, провінція Шлезвіг-Гольштейн (Північний Шлезвіг), нині Данія — 29 вересня 1953, Західний Берлін) — німецький політик, соціал-демократ і вчений-урбаніст; бургомістр Магдебурга (1931–1933) і правлячий бургомістр Берліна (1948–1953); в 1918 році в Радянській Росії — комісар у справах німців Поволжя.
| Ернст Рейтер | |
|---|---|
| Ernst Reuter | |
 на поштовій марці від 1954 року. | |
| Голова АРСР німців Поволжя | |
| жовтень 1918 — березень 1919 | |
| Наступник | Адам Райгерт |
| Керівний бургомістр Берліну | |
| 24 липня 1947 — 29 вересня 1953 | |
| Попередник | Отто Островський |
| Наступник | Вальтер Шрайбер |
| Народився | 29 липня 1889 Апенраде, Провінція Шлезвіг-Гольштейн, Королівство Пруссія, Німецька імперія |
| Помер | 29 вересня 1953 (у віці 64 роки) Західний Берлін, Федеративна Республіка Німеччина |
| Похований | Waldfriedhof Zehlendorf |
| Відомий як | політик, викладач університету |
| Місце роботи | Університет Анкари |
| Країна | Німеччина |
| Національність | німець |
| Alma mater | Philipps-Universität Marburg |
| Політична партія | SPD |
| У шлюбі з | Ханна Кляйнерт |
| Діти | Едзард Рейтер |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Біографія
Батько Ернста Рейтера був морським капітаном і директором навігаційної школи. Починаючи з 1907 року Ернст Рейтер навчався в університетах Марбурга, Мюнхена і Мюнстера, де вивчав германістику, історію, географію, філософію і економіку. Державний іспит на звання вчителя він здав в 1912 році в університеті Марбурга. В 1912 році Рейтер вступив в Соціал-демократичну партію Німеччини.
У Першу світову війну Ернст Рейтер був тяжко поранений і потрапив у російський полон. Тут він був активістом у справах колишніх полонених німецьких солдатів, на деякий час приєднався до більшовиків. У квітні 1918 року Ленін, Сталін та інші більшовицькі вожді направили його у Поволжя з метою організації місцевої адміністрації поволзьких німців, лояльних до нової влади. Однією із заслуг комісара Рейтера було скликання 30 червня 1918 року першого в історії З'їзду Рад депутатів німецьких колоній Поволжя. Після 2-го з'їзду Ради німецьких депутатів (20 жовтня 1918 року) він поїхав до Москви, на 6-й Всеросійський з'їзд рад (24 жовтня 1918 року). Після цього він покинув Росію і повернувся в Німеччину, охоплену Листопадовою революцією.
У перші роки Веймарської республіки (1919–1921 роки) Рейтер став одним з провідних політиків Комуністичної партії Німеччини, носив партійне прізвисько «Фрісланд» і був головою партійного округу Берлін-Бранденбург. В якості представника лівого крила партії він виступав проти участі комуністів у загальнонаціональному страйку на знак протесту проти Каппського заколоту і за збройне повстання в березні 1921 року. Незважаючи на те, що з цих питань він перебував в опозиції до голови Пауля Леві, Рейтер грав у партії вагому роль.
Розчарувавшись у комунізмі радянського зразка, Рейтер вийшов з Комуністичної партії і деякий час перебував у Незалежнії соціал-демократичнії партії Німеччини, а потім повернувся в СДПН. У 1926 році Рейтер став членом берлінського магістрату, де відповідав за транспорт. На цій посаді він вперше ввів єдиний квиток для проїзду на різних видах громадського транспорту в німецькій столиці. Рейтер сприяв розвитку берлінського метрополітену, ще тоді передбачаючи наслідки зростання кількості приватного автотранспорту в Берліні.
У 1931–1933 роках обіймав посаду обер-бургомістра Магдебургу. В часи Великої депресії Рейтер боровся з безробіттям і браком житла, що охопили місто. В 1932 році Рейтер став депутатом рейхстагу, в останній раз обраного в результаті демократичних виборів.
Після захоплення влади націонал-соціалістами в 1933 році був зміщений з усіх посад і двічі інтернований в концентраційний табір Ліхтенберг поблизу Торгау — спочатку в загальну камеру, а потім у камеру-одиночку. У таборі зазнав фізичних і психічних тортур з боку охорони СС, втратив здоров'я. Був звільнений під міжнародним тиском, організованим англійськими квакерами. Втік з Німеччини до Англії, а потім перебрався до Туреччини, де за рекомендацією економіста Фріца Бааде, Рейтер отримав місце радника міністерства економіки. В Анкарі він отримав звання професора містобудування.
По закінченні Другої світової війни Рейтер повернувся в Німеччину і взяв участь у місцевих виборах 1946 року в Берліні й згодом знову очолив відділ транспорту. В 1947 році Рейтера обрали обер-бургомістром Берліну. Радянський Союз відмовився визнати за ним цей пост. На посаді обер-бургомістра Берліна залишалася Луїза Шредер (в.о.).
Під час блокади Західного Берліну в 1948–1949 роках Рейтер став справжнім символом і прикладом стійкості міста проти радянської блокади. В сучасну історію Німеччини увійшла промова Ернста Рейтера на руїнах Рейхстагу 9 вересня 1948 року, в якій він порівняв радянську однопартійну систему з гітлерівським режимом і закликав світову спільноту не допустити падіння Західного Берліна і яка починалася словами: «Народи світу! Погляньте на це місто!».
Рейтер став другим (після Конрада Аденауера) післявоєнним німецьким політиком, який потрапив на обкладинку журналу «Тайм».
Популярність Рейтера знайшла своє відображення в перемозі СДПН з рекордними 64,5 % на виборах депутатів міських зборів 1948 року, що відбулися в трьох західних секторах міста. В статусі керівного бургомістра Західного Берліна Ернст Рейтер підписав маніфест, що заснував Вільний університет Берліна, і став першим головою опікунської ради. У 1949 році Рейтер отримав звання почесного доктора цього університету. В 1951 році після вступу в силу нової конституції Західного Берліну Рейтер був знову обраний керівним бургомістром. 17 квітня 1953 року Рейтер заснував Фонд бургомістра Рейтера, що поставив своєю метою підтримку жителів НДР, які втекли в Західний Берлін.
Рейтер різко розкритикував придушення заворушень у НДР, що відбулися в серпні 1953 року. Через кілька тижнів після цих подій Рейтер помер у віці 64 років від наслідків грипу. Після публікації інформації про смерть бургомістра багато берлінців в пам'ять про Ернста Рейтера не змовляючись поставили у вікнах запалені свічки. Ернст Рейтер похований на Целендорфському лісовому кладовищі в Ніколасзі. Проводи політика зібрали понад мільйон берлінців.
На честь Ернста Рейтера названо площу (Ернст-Рейтер-плац) в берлінському районі Шарлоттенбург і однойменна станція метрополітену, поруч з якою знаходиться Берлінський технічний університет. У 1954 році в пам'ять про Ернста Рейтера Сенат Берліну заснував нагороду за особливі заслуги перед Берліном — медаль Ернста Рейтера.
Публікації
- Ernst Reuter: Rationalisierung der Berliner Verkehrsbedienung. Verkehrstechnik, 9. Jahrgang, Heft 26 (29. Juni 1928), S. 437-439
- Ernst Reuter: Die Gründung der Berliner Verkehrs-A.-G. Verkehrstechnik, 9. Jahrgang, Heft 50 (14. Dezember 1928), S. 917-919
- Ernst Reuter, Johannes Bousset, Hermann Zangemeister: Denkschrift über das zukünftige Berliner Schnellbahnnetz. Berlin, Januar 1929
Література
- Friedrich Buchholz: Ernst Reuter / Leben und Arbeit. Kulturbuch-Verlag, Berlin 1954.
- Willy Brandt, Richard Löwenthal: Ernst Reuter — Ein Leben für die Freiheit (Eine politische Biographie). Kindler Verlag, München 1957.
- Klaus Harpprecht: Ernst Reuter — Ein Leben für die Freiheit (Eine Biographie in Bildern und Dokumenten). Kindler Verlag, München 1957.
- Hans E. Hirschfeld, Hans J. Reichardt (Hrsg.): Ernst Reuter. Schriften — Reden (4 Bände). Mit einem Vorwort von Willy Brandt. Propyläen Verlag, Frankfurt am Main, Berlin, Wien 1972-1975.
- David E. Barclay: Schaut auf diese Stadt / Der unbekannte Ernst Reuter. Siedler Verlag, Berlin 2000, .
Фільмографія
- «Ernst Reuter — Ein zerrissenes Leben» [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] — (док. фільм) реж.: J. Peter, сценарій: Y. Winterberg, Продуцент: PROVOBIS Filmproduktion GmbH, трив.: 45:00 хв. // Критика: Ins Gedächnis zurückgerufen. — Сайт «Funkkorrespondenz»[недоступне посилання з Ноябрь 2018]
Примітки
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ernst Rudolf Jogannes Rejter nim Ernst Rudolf Johannes Reuter 29 lipnya 1889 18890729 Apenrade provinciya Shlezvig Golshtejn Pivnichnij Shlezvig nini Daniya 29 veresnya 1953 Zahidnij Berlin nimeckij politik social demokrat i vchenij urbanist burgomistr Magdeburga 1931 1933 i pravlyachij burgomistr Berlina 1948 1953 v 1918 roci v Radyanskij Rosiyi komisar u spravah nimciv Povolzhya Ernst RejterErnst ReuterErnst Rejterna poshtovij marci vid 1954 roku Golova ARSR nimciv Povolzhyazhovten 1918 berezen 1919NastupnikAdam RajgertKerivnij burgomistr Berlinu24 lipnya 1947 29 veresnya 1953PoperednikOtto OstrovskijNastupnikValter ShrajberNarodivsya 1889 07 29 29 lipnya 1889 Apenrade Provinciya Shlezvig Golshtejn Korolivstvo Prussiya Nimecka imperiyaPomer29 veresnya 1953 1953 09 29 u vici 64 roki Zahidnij Berlin Federativna Respublika NimechchinaPohovanijWaldfriedhof ZehlendorfVidomij yakpolitik vikladach universitetuMisce robotiUniversitet AnkariKrayinaNimechchinaNacionalnistnimecAlma materPhilipps Universitat MarburgPolitichna partiyaSPDU shlyubi zHanna KlyajnertDitiEdzard Rejter Mediafajli u VikishovishiBiografiyaBatko Ernsta Rejtera buv morskim kapitanom i direktorom navigacijnoyi shkoli Pochinayuchi z 1907 roku Ernst Rejter navchavsya v universitetah Marburga Myunhena i Myunstera de vivchav germanistiku istoriyu geografiyu filosofiyu i ekonomiku Derzhavnij ispit na zvannya vchitelya vin zdav v 1912 roci v universiteti Marburga V 1912 roci Rejter vstupiv v Social demokratichnu partiyu Nimechchini U Pershu svitovu vijnu Ernst Rejter buv tyazhko poranenij i potrapiv u rosijskij polon Tut vin buv aktivistom u spravah kolishnih polonenih nimeckih soldativ na deyakij chas priyednavsya do bilshovikiv U kvitni 1918 roku Lenin Stalin ta inshi bilshovicki vozhdi napravili jogo u Povolzhya z metoyu organizaciyi miscevoyi administraciyi povolzkih nimciv loyalnih do novoyi vladi Odniyeyu iz zaslug komisara Rejtera bulo sklikannya 30 chervnya 1918 roku pershogo v istoriyi Z yizdu Rad deputativ nimeckih kolonij Povolzhya Pislya 2 go z yizdu Radi nimeckih deputativ 20 zhovtnya 1918 roku vin poyihav do Moskvi na 6 j Vserosijskij z yizd rad 24 zhovtnya 1918 roku Pislya cogo vin pokinuv Rosiyu i povernuvsya v Nimechchinu ohoplenu Listopadovoyu revolyuciyeyu U pershi roki Vejmarskoyi respubliki 1919 1921 roki Rejter stav odnim z providnih politikiv Komunistichnoyi partiyi Nimechchini nosiv partijne prizvisko Frisland i buv golovoyu partijnogo okrugu Berlin Brandenburg V yakosti predstavnika livogo krila partiyi vin vistupav proti uchasti komunistiv u zagalnonacionalnomu strajku na znak protestu proti Kappskogo zakolotu i za zbrojne povstannya v berezni 1921 roku Nezvazhayuchi na te sho z cih pitan vin perebuvav v opoziciyi do golovi Paulya Levi Rejter grav u partiyi vagomu rol Rozcharuvavshis u komunizmi radyanskogo zrazka Rejter vijshov z Komunistichnoyi partiyi i deyakij chas perebuvav u Nezalezhniyi social demokratichniyi partiyi Nimechchini a potim povernuvsya v SDPN U 1926 roci Rejter stav chlenom berlinskogo magistratu de vidpovidav za transport Na cij posadi vin vpershe vviv yedinij kvitok dlya proyizdu na riznih vidah gromadskogo transportu v nimeckij stolici Rejter spriyav rozvitku berlinskogo metropolitenu she todi peredbachayuchi naslidki zrostannya kilkosti privatnogo avtotransportu v Berlini U 1931 1933 rokah obijmav posadu ober burgomistra Magdeburgu V chasi Velikoyi depresiyi Rejter borovsya z bezrobittyam i brakom zhitla sho ohopili misto V 1932 roci Rejter stav deputatom rejhstagu v ostannij raz obranogo v rezultati demokratichnih viboriv Pislya zahoplennya vladi nacional socialistami v 1933 roci buv zmishenij z usih posad i dvichi internovanij v koncentracijnij tabir Lihtenberg poblizu Torgau spochatku v zagalnu kameru a potim u kameru odinochku U tabori zaznav fizichnih i psihichnih tortur z boku ohoroni SS vtrativ zdorov ya Buv zvilnenij pid mizhnarodnim tiskom organizovanim anglijskimi kvakerami Vtik z Nimechchini do Angliyi a potim perebravsya do Turechchini de za rekomendaciyeyu ekonomista Frica Baade Rejter otrimav misce radnika ministerstva ekonomiki V Ankari vin otrimav zvannya profesora mistobuduvannya Po zakinchenni Drugoyi svitovoyi vijni Rejter povernuvsya v Nimechchinu i vzyav uchast u miscevih viborah 1946 roku v Berlini j zgodom znovu ocholiv viddil transportu V 1947 roci Rejtera obrali ober burgomistrom Berlinu Radyanskij Soyuz vidmovivsya viznati za nim cej post Na posadi ober burgomistra Berlina zalishalasya Luyiza Shreder v o Pid chas blokadi Zahidnogo Berlinu v 1948 1949 rokah Rejter stav spravzhnim simvolom i prikladom stijkosti mista proti radyanskoyi blokadi V suchasnu istoriyu Nimechchini uvijshla promova Ernsta Rejtera na ruyinah Rejhstagu 9 veresnya 1948 roku v yakij vin porivnyav radyansku odnopartijnu sistemu z gitlerivskim rezhimom i zaklikav svitovu spilnotu ne dopustiti padinnya Zahidnogo Berlina i yaka pochinalasya slovami Narodi svitu Poglyante na ce misto Rejter stav drugim pislya Konrada Adenauera pislyavoyennim nimeckim politikom yakij potrapiv na obkladinku zhurnalu Tajm Mogila Ernsta Rejtera na Celendorfskomu lisovomu kladovishi v Nikolaszi Populyarnist Rejtera znajshla svoye vidobrazhennya v peremozi SDPN z rekordnimi 64 5 na viborah deputativ miskih zboriv 1948 roku sho vidbulisya v troh zahidnih sektorah mista V statusi kerivnogo burgomistra Zahidnogo Berlina Ernst Rejter pidpisav manifest sho zasnuvav Vilnij universitet Berlina i stav pershim golovoyu opikunskoyi radi U 1949 roci Rejter otrimav zvannya pochesnogo doktora cogo universitetu V 1951 roci pislya vstupu v silu novoyi konstituciyi Zahidnogo Berlinu Rejter buv znovu obranij kerivnim burgomistrom 17 kvitnya 1953 roku Rejter zasnuvav Fond burgomistra Rejtera sho postaviv svoyeyu metoyu pidtrimku zhiteliv NDR yaki vtekli v Zahidnij Berlin Rejter rizko rozkritikuvav pridushennya zavorushen u NDR sho vidbulisya v serpni 1953 roku Cherez kilka tizhniv pislya cih podij Rejter pomer u vici 64 rokiv vid naslidkiv gripu Pislya publikaciyi informaciyi pro smert burgomistra bagato berlinciv v pam yat pro Ernsta Rejtera ne zmovlyayuchis postavili u viknah zapaleni svichki Ernst Rejter pohovanij na Celendorfskomu lisovomu kladovishi v Nikolaszi Provodi politika zibrali ponad miljon berlinciv Na chest Ernsta Rejtera nazvano ploshu Ernst Rejter plac v berlinskomu rajoni Sharlottenburg i odnojmenna stanciya metropolitenu poruch z yakoyu znahoditsya Berlinskij tehnichnij universitet U 1954 roci v pam yat pro Ernsta Rejtera Senat Berlinu zasnuvav nagorodu za osoblivi zaslugi pered Berlinom medal Ernsta Rejtera PublikaciyiErnst Reuter Rationalisierung der Berliner Verkehrsbedienung Verkehrstechnik 9 Jahrgang Heft 26 29 Juni 1928 S 437 439 Ernst Reuter Die Grundung der Berliner Verkehrs A G Verkehrstechnik 9 Jahrgang Heft 50 14 Dezember 1928 S 917 919 Ernst Reuter Johannes Bousset Hermann Zangemeister Denkschrift uber das zukunftige Berliner Schnellbahnnetz Berlin Januar 1929LiteraturaFriedrich Buchholz Ernst Reuter Leben und Arbeit Kulturbuch Verlag Berlin 1954 Willy Brandt Richard Lowenthal Ernst Reuter Ein Leben fur die Freiheit Eine politische Biographie Kindler Verlag Munchen 1957 Klaus Harpprecht Ernst Reuter Ein Leben fur die Freiheit Eine Biographie in Bildern und Dokumenten Kindler Verlag Munchen 1957 Hans E Hirschfeld Hans J Reichardt Hrsg Ernst Reuter Schriften Reden 4 Bande Mit einem Vorwort von Willy Brandt Propylaen Verlag Frankfurt am Main Berlin Wien 1972 1975 David E Barclay Schaut auf diese Stadt Der unbekannte Ernst Reuter Siedler Verlag Berlin 2000 ISBN 3 88680 527 1 Filmografiya Ernst Reuter Ein zerrissenes Leben 4 bereznya 2016 u Wayback Machine dok film rezh J Peter scenarij Y Winterberg Producent PROVOBIS Filmproduktion GmbH triv 45 00 hv Kritika Ins Gedachnis zuruckgerufen Sajt Funkkorrespondenz nedostupne posilannya z Noyabr 2018 Primitki