Енріко Чеккетті (Чекетті) (італ. Enrico Cecchetti; 21 червня 1850, Рим — 12 листопада 1928, Мілан) — італійський танцівник-віртуоз, балетмейстер і педагог. Відомий як автор методики навчання мистецтва танцю.
Енріко Чекетті | |
---|---|
італ. Enrico Cecchetti | |
Народився | 21 червня 1850[3][4][…] Рим, Італія |
Помер | 12 листопада 1928[1][2](78 років) Мілан, Королівство Італія |
Країна | Королівство Італія |
Діяльність | артист балету, хореограф, танцюрист, балетмейстер |
Вчителі | Філіппо Тальоні і d |
Відомі учні | Ніжинська Броніслава Хомівна, d і Дудинська-Тальйорі Наталія Олександрівна |
Знання мов | італійська[3] |
Заклад | Ла Скала |
У шлюбі з | d |
|
Біографія
Енріко Чекетті народився у сім'ї артистів балету Ч. Чеккетті та С. Казаллі в костюмерні римського театру Тордінона (Teatro Tordinona). З 1864 навчався у Флоренції в Академії танцю Дж. Лепрі. Дебютував на сцені театру Ла Скала 1870 року. У 1877—82 роках виступав у Росії. З 1885 — перший танцівник театру «Ла Скала». 1887 року повернувся до Росії, того ж року з великим успіхом виступив у балеті «Ексцельсіор» на сцені петербурзького театру «Аркадія», після чого був запрошений директором Імператорських театрів Іваном Всеволожським, який бачив його виступ, у трупу Маріїнського театру на посаду соліста.
1890 року брав участь у прем'єрі балету П. І. Чайковського «Спляча красуня», виконавши дві контрастні партії — гротескну роль феї Карабосс, що давала можливість проявити мімічну майстерність, і віртуозне па де де Блакитної птиці та принцеси Флорини (з Варварою Нікітіною), де міг блиснути блискучою технікою своїх заносок.
1892 року Чекетті був призначений другим балетмейстером і репетитором балету. З 1893 почав викладати в Петербурзькому театральному училищі: спочатку міміку, а починаючи з 1896 — класичний танець у класі старших вихованок. Серед першого випуску Чекетті (1898) — балерини Любов Єгорова та Юлія Сєдова.
1902 року у Чекетті виник конфлікт з Дирекцією імператорських театрів, внаслідок якого його було переведено до Варшави на посаду балетмейстера Варшавської опери та керівника театральної школи. 1905 року він на короткий час поїхав до Італії, потім знову повернувся до Петербурга, де продовжив заняття з учнями та артистами Маріїнського театру у власній танцювальній студії (Чекетті давав приватні уроки починаючи з 1896 року, після від'їзду до Варшави він продовжував займатися з відданими йому вченими під час літніх відпусток). У 1907—1909 роках у нього займалася Ганна Павлова.
1910 року Сергій Дягілєв запросив його стати педагогом «Русского балету». Чекетті був головним педагогом антрепризи Дягілєва до 1921. Він також виходив на сцену, виконуючи мімічні ролі у деяких балетах.
В 1918 Чекетті відкрив балетну школу в Лондоні, в 1923 повернувся на батьківщину, де з 1924 керував балетною школою театру «Ла Скала». Востаннє вийшов на сцену у Мілані 1926 року. Викладав до кінця свого життя — він упав на уроці і помер наступного дня.
Метод Чекетті
Серед учнів Чекетті — Ганна Павлова, Тамара Карсавіна, Матильда Кшесінська, Ольга Преображенська, Любов Єгорова, Юлія Сєдова, Лідія Кякшт, Вацлав Ніжинський, Броніслава Ніжинська, Леонід М'ясін, Нінетт де Валуа, Аурел Міллош, Ференц Надаші (Ferenc Nadasi), Чіа Форнаролі (Cia Fornaroli) та інші.
Чекетті-педагогу вдалося виробити чітку систему підготовки танцівників, яка враховує їх індивідуальні особливості. Англійський балетний критик Сиріл Бомонт, зацікавившись його способом, разом із танцівником Станіславом Ідзіковським написав «Підручник традиційного театрального танцю». Книга була видана в Лондоні 1922 року, тоді для пропагування педагогічного методу Чекетті було створено товариство його імені.
Репертуар
- У балетах Маріуса Петипа
- 1889 — бог вітру Ураган* , «» Р. Дріго
- 3 січня 1890 — фея Карабосс*, Блакитний птах*, «Спляча красуня» П. І. Чайковського (принцеса Флоріна — Варвара Нікітіна)
- 25 вересня 1894 — Марцеліна*, «Марна обережність» П. Гертеля (відновлення балету Левом Івановим).
- У балетах Михайла Фокіна
- червень 1910 — Євнух, «Шехеразада» М. А. Римського-Корсакова, Ґранд-Опера
- червень 1910 — Чахлик, «Жар-Птиця» І. Ф. Стравінського, Ґранд-Опера
- 13 червня 1910 — Фокусник*, «Петрушка» І. Ф. Стравінського, театр Шатле
- 24 травня 1914 — Зірочот, опера-балет «Золотий півник», Ґранд-Опера
(*) — Перший виконавець партії.
Примітки
- Енциклопедія Брокгауз
- e-teatr.pl — 2004.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Театральная энциклопедия в 6 т. Гл. ред. П. А. Марков. — М.: Советская энциклопедия.
- Театральная энциклопедия в 6 т. Гл. ред. П. А. Марков. — М.: Советская энциклопедия.
Помилка цитування: Теги <ref>
існують для групи під назвою «*», але не знайдено відповідного тегу <references group="*"/>
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Enriko Chekketti Cheketti ital Enrico Cecchetti 21 chervnya 1850 Rim 12 listopada 1928 Milan italijskij tancivnik virtuoz baletmejster i pedagog Vidomij yak avtor metodiki navchannya mistectva tancyu Enriko Chekettiital Enrico CecchettiNarodivsya21 chervnya 1850 1850 06 21 3 4 Rim ItaliyaPomer12 listopada 1928 1928 11 12 1 2 78 rokiv Milan Korolivstvo ItaliyaKrayina Korolivstvo ItaliyaDiyalnistartist baletu horeograf tancyurist baletmejsterVchiteliFilippo Taloni i dVidomi uchniNizhinska Bronislava Homivna d i Dudinska Taljori Nataliya OleksandrivnaZnannya movitalijska 3 ZakladLa SkalaU shlyubi zd Mediafajli u VikishovishiBiografiyaEnriko Cheketti narodivsya u sim yi artistiv baletu Ch Chekketti ta S Kazalli v kostyumerni rimskogo teatru Tordinona Teatro Tordinona Z 1864 navchavsya u Florenciyi v Akademiyi tancyu Dzh Lepri Debyutuvav na sceni teatru La Skala 1870 roku U 1877 82 rokah vistupav u Rosiyi Z 1885 pershij tancivnik teatru La Skala 1887 roku povernuvsya do Rosiyi togo zh roku z velikim uspihom vistupiv u baleti Ekscelsior na sceni peterburzkogo teatru Arkadiya pislya chogo buv zaproshenij direktorom Imperatorskih teatriv Ivanom Vsevolozhskim yakij bachiv jogo vistup u trupu Mariyinskogo teatru na posadu solista 1890 roku brav uchast u prem yeri baletu P I Chajkovskogo Splyacha krasunya vikonavshi dvi kontrastni partiyi grotesknu rol feyi Karaboss sho davala mozhlivist proyaviti mimichnu majsternist i virtuozne pa de de Blakitnoyi ptici ta princesi Florini z Varvaroyu Nikitinoyu de mig blisnuti bliskuchoyu tehnikoyu svoyih zanosok 1892 roku Cheketti buv priznachenij drugim baletmejsterom i repetitorom baletu Z 1893 pochav vikladati v Peterburzkomu teatralnomu uchilishi spochatku mimiku a pochinayuchi z 1896 klasichnij tanec u klasi starshih vihovanok Sered pershogo vipusku Cheketti 1898 balerini Lyubov Yegorova ta Yuliya Syedova 1902 roku u Cheketti vinik konflikt z Direkciyeyu imperatorskih teatriv vnaslidok yakogo jogo bulo perevedeno do Varshavi na posadu baletmejstera Varshavskoyi operi ta kerivnika teatralnoyi shkoli 1905 roku vin na korotkij chas poyihav do Italiyi potim znovu povernuvsya do Peterburga de prodovzhiv zanyattya z uchnyami ta artistami Mariyinskogo teatru u vlasnij tancyuvalnij studiyi Cheketti davav privatni uroki pochinayuchi z 1896 roku pislya vid yizdu do Varshavi vin prodovzhuvav zajmatisya z viddanimi jomu vchenimi pid chas litnih vidpustok U 1907 1909 rokah u nogo zajmalasya Ganna Pavlova 1910 roku Sergij Dyagilyev zaprosiv jogo stati pedagogom Russkogo baletu Cheketti buv golovnim pedagogom antreprizi Dyagilyeva do 1921 Vin takozh vihodiv na scenu vikonuyuchi mimichni roli u deyakih baletah V 1918 Cheketti vidkriv baletnu shkolu v Londoni v 1923 povernuvsya na batkivshinu de z 1924 keruvav baletnoyu shkoloyu teatru La Skala Vostannye vijshov na scenu u Milani 1926 roku Vikladav do kincya svogo zhittya vin upav na uroci i pomer nastupnogo dnya Metod ChekettiSered uchniv Cheketti Ganna Pavlova Tamara Karsavina Matilda Kshesinska Olga Preobrazhenska Lyubov Yegorova Yuliya Syedova Lidiya Kyaksht Vaclav Nizhinskij Bronislava Nizhinska Leonid M yasin Ninett de Valua Aurel Millosh Ferenc Nadashi Ferenc Nadasi Chia Fornaroli Cia Fornaroli ta inshi Cheketti pedagogu vdalosya virobiti chitku sistemu pidgotovki tancivnikiv yaka vrahovuye yih individualni osoblivosti Anglijskij baletnij kritik Siril Bomont zacikavivshis jogo sposobom razom iz tancivnikom Stanislavom Idzikovskim napisav Pidruchnik tradicijnogo teatralnogo tancyu Kniga bula vidana v Londoni 1922 roku todi dlya propaguvannya pedagogichnogo metodu Cheketti bulo stvoreno tovaristvo jogo imeni RepertuarU baletah Mariusa Petipa1889 bog vitru Uragan R Drigo 3 sichnya 1890 feya Karaboss Blakitnij ptah Splyacha krasunya P I Chajkovskogo princesa Florina Varvara Nikitina 25 veresnya 1894 Marcelina Marna oberezhnist P Gertelya vidnovlennya baletu Levom Ivanovim U baletah Mihajla Fokinacherven 1910 Yevnuh Sheherazada M A Rimskogo Korsakova Grand Opera cherven 1910 Chahlik Zhar Pticya I F Stravinskogo Grand Opera 13 chervnya 1910 Fokusnik Petrushka I F Stravinskogo teatr Shatle 24 travnya 1914 Zirochot opera balet Zolotij pivnik Grand Opera Pershij vikonavec partiyi PrimitkiEnciklopediya Brokgauz d Track Q237227 e teatr pl 2004 d Track Q9249766 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Teatralnaya enciklopediya v 6 t Gl red P A Markov M Sovetskaya enciklopediya Teatralnaya enciklopediya v 6 t Gl red P A Markov M Sovetskaya enciklopediya Pomilka cituvannya Tegi lt ref gt isnuyut dlya grupi pid nazvoyu ale ne znajdeno vidpovidnogo tegu lt references group gt