Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Емілі Шиндлер (Німецька: (
| Емілі Шиндлер | |
|---|---|
| Emilie Schindler | |
 | |
| Ім'я при народженні | нім. Emilie Pelzl |
| Народилася | 22 жовтня 1907 Малетін, [[ Моравія]], Чехословаччина |
| Померла | 5 жовтня 2001 (у віці 93 роки) Штраусберг, Німеччина |
| Країна |  Німеччина Австрія |
| Національність | Німеччина |
| Діяльність | письменниця, автобіографка, правозахисниця, боєць опору |
| Відома завдяки | Гуманітарна робота |
| Знання мов | німецька[1][2] |
| Конфесія | латинська церква[3] |
| У шлюбі з | Оскар Шиндлер |
| Нагороди | |
| |
Раннє життя
Емілі народилася в селі Малетін у Чехословаччині в родині судетських німецьких фермерів Йозефа і Марі Пельцль. Вона мала старшого брата Франца, з яким була дуже близька.
Раннє життя Шиндлер було ідилічним, вона дуже любила природу та тварин. Її також цікавили роми, які іноді зупинялися табором біля села на кілька днів; їхній кочовий спосіб життя, їхня музика та їхні історії зачаровували її.
Шлюб
Емілі Пельцль вперше зустріла Оскара Шиндлера в 1928 році, коли він приїхав до Малетіну, щоб продавати електродвигуни її батькові. Після шести тижнів знайомства, пара одружилася 6 березня 1928 року в корчмі на околиці Світави, рідного міста Шиндлера.
Незважаючи на свої недоліки, Оскар мав велике серце і завжди був готовий надати допомогу кожному, хто її потребував. Він був привітним, добрим, надзвичайно щедрим і милосердним, але водночас зовсім не зрілим. Він постійно брехав і обманював мене, а потім повертався з жалем, як хлопчик, якого спіймали в пустощах, і просив пробачення ще раз — і тоді ми починали все заново ...
Друга Світова війна
У 1938 році безробітний Оскар Шиндлер приєднався до нацистської партії та переїхав до Кракова, залишивши дружину в Світави. Там він отримав у власність фабрику емальованого посуду, що багато років простоювала та була банкрутом, і яку він перейменував на Deutsche Emaillewaren-Fabrik (Німецька фабрика емальованого посуду). Він наймав на фабрику переважно єврейських робітників, оскільки вони були найдешевшими. Незабаром Оскар зрозумів справжню жорстокість нацистів, і Шиндлери почали захищати своїх єврейських робітників. Спочатку вони рятували робітників, підкупляючи охорону СС; пізніше вони вносили своїх працівників у список основних робітників фабрики, що виробляли боєприпаси для Рейху. Коли умови погіршилися й у них почали закінчуватися гроші, Емілі продала свої коштовності, щоб купити їжу, одяг і ліки. Вона доглядала за хворими робітниками в таємному санаторії в таборі в Брненці за допомогою медичного обладнання, придбаного на чорному ринку.
Один із тих, хто вижив, Моріс Маркхайм, пізніше згадував:
Вона дістала цілу вантажівку хліба десь на чорному ринку. Викликали мене розвантажувати. Вона розмовляла з есесівцями, і завдяки тому, як вона стояла й розмовляла, я міг заховати буханку під сорочку. Я бачив, що вона зробила це навмисно. Буханець хліба на той момент був золотом ... Існує старий вислів: «За чоловіком стоїть жінка», і я вірю, що вона була великою людиною.
В цілому Шиндлери врятували від таборів смерті понад 1200 євреїв. У травні 1945 року, коли радянські війська увійшли до Брюнліца, Шиндлери були змушені залишити євреїв на фабриці й почати переховуватися, щоб уникнути відповідальності через зв'язки Оскара з нацистською партією.
Життя після війни
Шиндлери втекли до Буенос-Айреса, що в Аргентині, з дюжиною євреїв. У 1949 році вони оселилися там як фермери й отримали фінансову підтримку від єврейської організації.
У 1957 році збанкрутілий Оскар Шиндлер покинув дружину і повернувся до Німеччини, де й помер у 1974 році Хоча вони офіційно не розлучалися, проте більше одне одного так і не бачили. У 1993 році під час зйомок фільму «Список Шиндлера» Емілі Шиндлер і кілька вцілілих євреїв відвідали могилу її чоловіка в Єрусалимі. Її супроводжувала Керолайн Гудолл, акторка, яка зіграла Емілі у фільмі.
Нарешті ми знову зустрілися ... Я не отримала відповіді, мій любий, я не знаю, чому ти покинув мене ... Але чого не може змінити навіть твоя смерть чи моя старість, так це те, що ми все ще одружені, такими ми є перед Богом. Я пробачила тобі все, все ...
Після виходу фільму в прокат близька подруга Емілі, біограф Еріка Розенберг, розповіла у своїй книзі, що творці фільму не заплатили «жодного пенні» Емілі за її внесок у фільм. Це звинувачення було заперечено Томасом Кеніллі, автором «Ковчега Шиндлера», який стверджував, що нещодавно особисто надіслав Емілі чек. Він також розповів про сварку з Розенберг з цього приводу, після якої Емілі попросила Розенберг припинити цю тему. У своєму фільмі 2001 року «Хвала любові» режисер Жан-Люк Годар звинувачує Стівена Спілберга в тому, що він знехтував Емілі, коли вона нібито помирала в бідності в Аргентині. Відповідаючи Годару, кінокритик Роджер Еберт розмірковував: «Чи Годар, також використавши її, надіслав їй якісь гроші?» і «Чи Годар або будь-який інший режисер, живий чи мертвий, зробив більше, ніж Спілберг, з його проєктом Голокосту, для вшанування та збереження спогадів тих, хто вижив?»
Шиндлер багато років жила зі своїми 50 домашніми тваринами у маленькому будинку в Сан-Вісенте, за 40 кілометрів на південний захід від Буенос-Айреса. Вона отримувала невелику пенсію з Ізраїлю та Німеччини. Аргентинські поліцейські цілодобово охороняли її будинок, захищаючи її від антисемітських екстремістських груп, і з багатьма з цих солдатів вона подружилася
Смерть
У липні 2001 року під час візиту до Берліна Шиндлер сказала журналістам, що її «найбільше й останнє бажання» — провести свої останні роки в Німеччині, і додала, що все більше сумує за домом. У ніч на 5 жовтня 2001 року вона померла від наслідків інсульту в лікарні Меркіш-Одерланд, в Штраусберзі, за 2 з половиною тижні до свого 94-го дня народження. Емілі похована на кладовищі у Вальдкрайбурзі, Німеччина, приблизно в годині їзди від Мюнхена. На її надгробку є слова з Мішни, Синедріон 4:5, Wer einen Menschen rettet, rettet die Ganze Welt («Хто врятує одне життя, врятує цілий світ»).
Спадщина
Кілька єврейських організацій відзначили Емілі Шиндлер за її старання під час Другої світової війни. У травні 1994 року вона разом з її чоловіком отримали звання Праведника народів світу від Яд Вашем, разом із Міп Гіс, жінкою, яка переховувала Анну Франк та її родину в Нідерландах під час війни. У 1995 році Шиндлер була нагороджена Орденом Травня — найвищою відзнакою для іноземців, що не є главами держав в Аргентині. Її життя надихнуло Еріку Розенберг на написання книги «Де зустрічаються світло і тінь», яка вперше була опублікована іспанською мовою в 1992 році, а згодом перекладена англійською та німецькою.
Вона з'являється в романі Томаса Кеніллі «Ковчег Шиндлера» та знятому на його основі фільмі 1993 року «Список Шиндлера», в якому її грає Керолайн Гудолл.
Про неї розповідає сюжет опери «Фрау Шиндлер» композитора Томаса Морзе, прем'єра якої відбулася 2017 року в театрі Гертнерплац у Мюнхені. Наступного року до сотого ювілейного сезону в Театрі імені Станіславського і Немировича-Данченка була поставлена нова постановка опери під керівництвом Володимира Аленікова.
Список літератури
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- CONOR.Sl
- The Righteous Among the Nations Database
- The Independent, 2001.
- Crowe, 2004, с. 4.
- Crowe, 2004, с. 4—5.
- Crowe, 2004, с. 6.
- Bülow, 2005.
- Steinhouse, 1994.
- Crowe, 2004, с. 488, 494—495.
- Thompson, 2002, с. 25.
- Keneally, 2008, с. 265.
- Ebert, 2002.
- Ebert, Roger. In Praise of Love Movie Review (2002) | Roger Ebert. rogerebert.com (англ.). Процитовано 29 серпня 2018.
- New York Times, 2001.
- Crowe, 2004, с. 622.
- Emilie Schindler at Yad Vashem website
- Crowe, 2004, с. 604.
- Umjubelte Uraufführung der Oper "Frau Schindler". MUSIK HEUTE (de-DE) . 10 березня 2017. Процитовано 19 березня 2019.
- Frau Schindler. stanmus.com. Процитовано 19 березня 2019.
Джерела
- Bülow, Louis (2005). Emilie Schindler: An Unsung Heroine. auschwitz.dk. Процитовано 11 June 2013.
- Crowe, David M. (2004). Oskar Schindler: The Untold Account of His Life, Wartime Activities, and the True Story Behind the List. Cambridge, MA: Westview Press. ISBN .
- Ebert, Roger (18 October 2002). In Praise of Love. Chicago Sun-Times. Процитовано 11 June 2013.
- . The Independent. London. 7 October 2001. Архів оригіналу за 21 October 2010. Процитовано 5 June 2013.
- Emilie Schindler, 93, Dies; Saved Jews in War. The New York Times. 8 October 2001. Процитовано 11 June 2013.
- (2008). Searching for Schindler: A Memoir. New York: Nan A. Talese.
- Schindler list survivor recalls saviour. BBC News. 1 May 2008. Процитовано 11 June 2010.
- Steinhouse, Herbert (April 1994). The Real Oskar Schindler. Saturday Night. Процитовано 11 June 2013.
- Thompson, Bruce, ред. (2002). Oskar Schindler. People Who Made History. San Diego: Greenhaven Press. ISBN .
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Emili Shindler Nimecka eˈmiːli e ˈʃɪndlɐ prosluhati urodzh ˈpɛltsl 22 zhovtnya 1907 5 zhovtnya 2001 sudetska nimkenya yaka razom zi svoyim cholovikom Oskarom Shindlerom vryatuvala zhittya ponad 1200 yevreyiv pid chas Drugoyi svitovoyi vijni vlashtuvavshi yih na robotu na zavodi z virobnictva emalovanogo posudu ta boyepripasiv zabezpechivshi yim imunitet vid nacistiv U 1994 roci izrayilskij Yad Vashem nadav yij zvannya Pravednika narodiv svitu Emili ShindlerEmilie SchindlerIm ya pri narodzhenninim Emilie PelzlNarodilasya 1907 10 22 22 zhovtnya 1907 Maletin Moraviya ChehoslovachchinaPomerla5 zhovtnya 2001 2001 10 05 u vici 93 roki Shtrausberg NimechchinaKrayina Nimechchina AvstriyaNacionalnistNimechchinaDiyalnistpismennicya avtobiografka pravozahisnicya boyec oporuVidoma zavdyakiGumanitarna robotaZnannya movnimecka 1 2 Konfesiyalatinska cerkva 3 U shlyubi zOskar ShindlerNagorodipravednik narodiv svitu 24 chervnya 1993 Mediafajli u VikishovishiRannye zhittyaEmili narodilasya v seli Maletin u Chehoslovachchini v rodini sudetskih nimeckih fermeriv Jozefa i Mari Pelcl Vona mala starshogo brata Franca z yakim bula duzhe blizka Rannye zhittya Shindler bulo idilichnim vona duzhe lyubila prirodu ta tvarin Yiyi takozh cikavili romi yaki inodi zupinyalisya taborom bilya sela na kilka dniv yihnij kochovij sposib zhittya yihnya muzika ta yihni istoriyi zacharovuvali yiyi ShlyubEmili Pelcl vpershe zustrila Oskara Shindlera v 1928 roci koli vin priyihav do Maletinu shob prodavati elektrodviguni yiyi batkovi Pislya shesti tizhniv znajomstva para odruzhilasya 6 bereznya 1928 roku v korchmi na okolici Svitavi ridnogo mista Shindlera Nezvazhayuchi na svoyi nedoliki Oskar mav velike serce i zavzhdi buv gotovij nadati dopomogu kozhnomu hto yiyi potrebuvav Vin buv privitnim dobrim nadzvichajno shedrim i miloserdnim ale vodnochas zovsim ne zrilim Vin postijno brehav i obmanyuvav mene a potim povertavsya z zhalem yak hlopchik yakogo spijmali v pustoshah i prosiv probachennya she raz i todi mi pochinali vse zanovo Druga Svitova vijnaFabrika Shindlera v Brnenci v 2004 roci U 1938 roci bezrobitnij Oskar Shindler priyednavsya do nacistskoyi partiyi ta pereyihav do Krakova zalishivshi druzhinu v Svitavi Tam vin otrimav u vlasnist fabriku emalovanogo posudu sho bagato rokiv prostoyuvala ta bula bankrutom i yaku vin perejmenuvav na Deutsche Emaillewaren Fabrik Nimecka fabrika emalovanogo posudu Vin najmav na fabriku perevazhno yevrejskih robitnikiv oskilki voni buli najdeshevshimi Nezabarom Oskar zrozumiv spravzhnyu zhorstokist nacistiv i Shindleri pochali zahishati svoyih yevrejskih robitnikiv Spochatku voni ryatuvali robitnikiv pidkuplyayuchi ohoronu SS piznishe voni vnosili svoyih pracivnikiv u spisok osnovnih robitnikiv fabriki sho viroblyali boyepripasi dlya Rejhu Koli umovi pogirshilisya j u nih pochali zakinchuvatisya groshi Emili prodala svoyi koshtovnosti shob kupiti yizhu odyag i liki Vona doglyadala za hvorimi robitnikami v tayemnomu sanatoriyi v tabori v Brnenci za dopomogoyu medichnogo obladnannya pridbanogo na chornomu rinku Odin iz tih hto vizhiv Moris Markhajm piznishe zgaduvav Vona distala cilu vantazhivku hliba des na chornomu rinku Viklikali mene rozvantazhuvati Vona rozmovlyala z esesivcyami i zavdyaki tomu yak vona stoyala j rozmovlyala ya mig zahovati buhanku pid sorochku Ya bachiv sho vona zrobila ce navmisno Buhanec hliba na toj moment buv zolotom Isnuye starij visliv Za cholovikom stoyit zhinka i ya viryu sho vona bula velikoyu lyudinoyu V cilomu Shindleri vryatuvali vid taboriv smerti ponad 1200 yevreyiv U travni 1945 roku koli radyanski vijska uvijshli do Bryunlica Shindleri buli zmusheni zalishiti yevreyiv na fabrici j pochati perehovuvatisya shob uniknuti vidpovidalnosti cherez zv yazki Oskara z nacistskoyu partiyeyu Zhittya pislya vijniShindleri vtekli do Buenos Ajresa sho v Argentini z dyuzhinoyu yevreyiv U 1949 roci voni oselilisya tam yak fermeri j otrimali finansovu pidtrimku vid yevrejskoyi organizaciyi U 1957 roci zbankrutilij Oskar Shindler pokinuv druzhinu i povernuvsya do Nimechchini de j pomer u 1974 roci Hocha voni oficijno ne rozluchalisya prote bilshe odne odnogo tak i ne bachili U 1993 roci pid chas zjomok filmu Spisok Shindlera Emili Shindler i kilka vcililih yevreyiv vidvidali mogilu yiyi cholovika v Yerusalimi Yiyi suprovodzhuvala Kerolajn Gudoll aktorka yaka zigrala Emili u filmi Nareshti mi znovu zustrilisya Ya ne otrimala vidpovidi mij lyubij ya ne znayu chomu ti pokinuv mene Ale chogo ne mozhe zminiti navit tvoya smert chi moya starist tak ce te sho mi vse she odruzheni takimi mi ye pered Bogom Ya probachila tobi vse vse Pislya vihodu filmu v prokat blizka podruga Emili biograf Erika Rozenberg rozpovila u svoyij knizi sho tvorci filmu ne zaplatili zhodnogo penni Emili za yiyi vnesok u film Ce zvinuvachennya bulo zaperecheno Tomasom Kenilli avtorom Kovchega Shindlera yakij stverdzhuvav sho neshodavno osobisto nadislav Emili chek Vin takozh rozpoviv pro svarku z Rozenberg z cogo privodu pislya yakoyi Emili poprosila Rozenberg pripiniti cyu temu U svoyemu filmi 2001 roku Hvala lyubovi rezhiser Zhan Lyuk Godar zvinuvachuye Stivena Spilberga v tomu sho vin znehtuvav Emili koli vona nibito pomirala v bidnosti v Argentini Vidpovidayuchi Godaru kinokritik Rodzher Ebert rozmirkovuvav Chi Godar takozh vikoristavshi yiyi nadislav yij yakis groshi i Chi Godar abo bud yakij inshij rezhiser zhivij chi mertvij zrobiv bilshe nizh Spilberg z jogo proyektom Golokostu dlya vshanuvannya ta zberezhennya spogadiv tih hto vizhiv Shindler bagato rokiv zhila zi svoyimi 50 domashnimi tvarinami u malenkomu budinku v San Visente za 40 kilometriv na pivdennij zahid vid Buenos Ajresa Vona otrimuvala neveliku pensiyu z Izrayilyu ta Nimechchini Argentinski policejski cilodobovo ohoronyali yiyi budinok zahishayuchi yiyi vid antisemitskih ekstremistskih grup i z bagatma z cih soldativ vona podruzhilasyaSmertU lipni 2001 roku pid chas vizitu do Berlina Shindler skazala zhurnalistam sho yiyi najbilshe j ostannye bazhannya provesti svoyi ostanni roki v Nimechchini i dodala sho vse bilshe sumuye za domom U nich na 5 zhovtnya 2001 roku vona pomerla vid naslidkiv insultu v likarni Merkish Oderland v Shtrausberzi za 2 z polovinoyu tizhni do svogo 94 go dnya narodzhennya Emili pohovana na kladovishi u Valdkrajburzi Nimechchina priblizno v godini yizdi vid Myunhena Na yiyi nadgrobku ye slova z Mishni Sinedrion 4 5 Wer einen Menschen rettet rettet die Ganze Welt Hto vryatuye odne zhittya vryatuye cilij svit SpadshinaKilka yevrejskih organizacij vidznachili Emili Shindler za yiyi starannya pid chas Drugoyi svitovoyi vijni U travni 1994 roku vona razom z yiyi cholovikom otrimali zvannya Pravednika narodiv svitu vid Yad Vashem razom iz Mip Gis zhinkoyu yaka perehovuvala Annu Frank ta yiyi rodinu v Niderlandah pid chas vijni U 1995 roci Shindler bula nagorodzhena Ordenom Travnya najvishoyu vidznakoyu dlya inozemciv sho ne ye glavami derzhav v Argentini Yiyi zhittya nadihnulo Eriku Rozenberg na napisannya knigi De zustrichayutsya svitlo i tin yaka vpershe bula opublikovana ispanskoyu movoyu v 1992 roci a zgodom perekladena anglijskoyu ta nimeckoyu Vona z yavlyayetsya v romani Tomasa Kenilli Kovcheg Shindlera ta znyatomu na jogo osnovi filmi 1993 roku Spisok Shindlera v yakomu yiyi graye Kerolajn Gudoll Pro neyi rozpovidaye syuzhet operi Frau Shindler kompozitora Tomasa Morze prem yera yakoyi vidbulasya 2017 roku v teatri Gertnerplac u Myunheni Nastupnogo roku do sotogo yuvilejnogo sezonu v Teatri imeni Stanislavskogo i Nemirovicha Danchenka bula postavlena nova postanovka operi pid kerivnictvom Volodimira Alenikova Spisok literaturiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 CONOR Sl d Track Q16744133 The Righteous Among the Nations Database d Track Q77598447 The Independent 2001 Crowe 2004 s 4 Crowe 2004 s 4 5 Crowe 2004 s 6 Bulow 2005 Steinhouse 1994 Crowe 2004 s 488 494 495 Thompson 2002 s 25 Keneally 2008 s 265 Ebert 2002 Ebert Roger In Praise of Love Movie Review 2002 Roger Ebert rogerebert com angl Procitovano 29 serpnya 2018 New York Times 2001 Crowe 2004 s 622 Emilie Schindler at Yad Vashem website Crowe 2004 s 604 Umjubelte Urauffuhrung der Oper Frau Schindler MUSIK HEUTE de DE 10 bereznya 2017 Procitovano 19 bereznya 2019 Frau Schindler stanmus com Procitovano 19 bereznya 2019 DzherelaBulow Louis 2005 Emilie Schindler An Unsung Heroine auschwitz dk Procitovano 11 June 2013 Crowe David M 2004 Oskar Schindler The Untold Account of His Life Wartime Activities and the True Story Behind the List Cambridge MA Westview Press ISBN 0 8133 3375 X Ebert Roger 18 October 2002 In Praise of Love Chicago Sun Times Procitovano 11 June 2013 The Independent London 7 October 2001 Arhiv originalu za 21 October 2010 Procitovano 5 June 2013 Emilie Schindler 93 Dies Saved Jews in War The New York Times 8 October 2001 Procitovano 11 June 2013 2008 Searching for Schindler A Memoir New York Nan A Talese Schindler list survivor recalls saviour BBC News 1 May 2008 Procitovano 11 June 2010 Steinhouse Herbert April 1994 The Real Oskar Schindler Saturday Night Procitovano 11 June 2013 Thompson Bruce red 2002 Oskar Schindler People Who Made History San Diego Greenhaven Press ISBN 0 7377 0894 8 PosilannyaSpisok Shindlera na sajti auschwitz dk Emili Shindler yiyi diyalnist iz poryatunku zhittiv yevreyiv pid chas Golokostu na sajti Yad Vashem