Фабрика Шиндлера (пол. Fabryka Oskara Schindlera) — музей німецької окупації Кракова, який на рівні з Вавелем є найбільш популярним у старовинному польському місті. Спочатку фабрика мала назву «Rekord» та виготовляла металевий посуд. З 1939 до 1945 року вона перейшла у власність німецького підприємця Оскара Шиндлера і отримала назву «Emailwarenfabrik (DEF)». На Фабриці Шиндлера працювали виключно євреї, яких в подальшому було занесено до так званого Списку Шиндлера. Після Другої світової війни фабрика стала державною власністю і з 2005 року — власністю Кракова. З 2007 року її розділили між Краківським історичним музеєм, який організував у ній виставку «Краків в часи окупації 1939–1945», і Музеєм сучасного мистецтва. Вона входить до туристичного маршруту «Краківський шлях техніки». Знаходиться на вулиці Липова, 4.
Фабрика Оскара Шиндлера | |
---|---|
50°02′51″ пн. ш. 19°57′42″ сх. д. / 50.04750000002777455° пн. ш. 19.96177800002777758° сх. д.Координати: 50°02′51″ пн. ш. 19°57′42″ сх. д. / 50.04750000002777455° пн. ш. 19.96177800002777758° сх. д. | |
Тип | споруда |
Частина від | Краківський шлях техніки[1] |
Країна | Республіка Польща |
Розташування | Краків |
Адреса | 33-332 Краків |
Засновник | Оскар Шиндлер |
Засновано | 2010 |
Відкрито | 2010 |
Закрито | березень 1943 |
Сайт | mhk.pl/branches/oskar-schindlers-factory |
Фабрика Оскара Шиндлера (Польща) | |
Фабрика Оскара Шиндлера у Вікісховищі |
Історія
Фабрика під назвою «Pierwsza Małopolska Fabryka Naczyń Emaliowanych i Wyrobów Blaszanych „Rekord“ Sp. z o.o.» була заснована в 1937 році єврейськими підприємцями Ізраєлем Коном, Вольфом Лузером Гляйтманом і Михаїлом Гутманом та знаходилась по вулиці Романовича 9, а з січня 1938 року виробництво змінило місце розташування на приміщення на сучасній вулиці Липова 9. В березні 1939 року вона припинила виробництво і в червні того ж року збанкрутувала.
В листопаді 1939 року Оскар Шиндлер очолив Опікунську раду збанкрутілої фабрики. Невдовзі, а саме на початку 1940 року, він орендував приміщення фабрики та змінив назву на «Emailwarenfabrik (DEF)». Опісля Шиндлер розпочав її розбудову, розмістив на ній нові виробничі потужності: токарські верстати, преси для порізки металу та різноманітний інструментарій. У 1942 році успішна діяльність фабрики сприяла побудові нового третього поверху адміністративної будівлі, де розмістили виставкову залу, склад та кілька соціальних приміщень, в тому числі офіс та квартиру Оскара Шиндлера.
Спочатку фабрика «Emailwarenfabrik (DEF)» виготовляла емальований посуд, а з 1943 року також почала виробляти військову продукцію для Вермахту, а саме снаряди і детонатори для артилерійського та авіаційного озброєння.
Серед працюючих спочатку переважали поляки, але з плином часу їх замінили євреї. Коли в березні 1943 року було ліквідовано краківське гетто, частина євреїв, які залишились живими перебувала в концентраційному таборі Плашув, виконуючи «нелюдську» працю. За сприяння Оскара Шиндлера всі його працівники були розміщені в бараках на території фабрики. В 1944 році чисельність єврейських робітників склала близько 1 100 осіб. З наближенням фронту Оскар Шиндлер евакуював фабрику на свою батьківщину — Чехію, а саме в місто Брюннліц (нині — Бржненець в Чехії) в чеських Судетах. Щоб врятувати в'язнів, він разом з бухгалтером фабрики Іцхаком Штерном склав «Список Шиндлера», завдяки якому викупив та вивіз більше 1100 робочих, тим самим врятувавши їхні життя. Там євреї пропрацювали до 8 травня 1945 року, дати підписання Акту про беззастережну капітуляцію Німеччини.
Історія фабрики «Emailwarenfabrik (DEF)» була описана австралійським письменником Томасом Кініллі у повісті «Schindler's Ark», на основі якої було знято художній фільм Стівена Спілберга «Список Шиндлера».
Музей
У 1947 році фабрика перейшла у власність держави. З 1948 року перебуває під управлінням державного Краківського електричного підприємства «Unitra-Telpod». Крім виробничих потужностей, адміністративних будівель та технічного обладнання за в'їзною брамою залишилися мостові ваги, виготовлені Польською фабрикою залізничного обладнання у 30-их роках ХХ ст.
У 2007 році було прийнято рішення пожертвувати адміністративну будівлю заводу емальованого посуду Краківському історичному музею, який організував на вулиці Липовій 4 в Кракові постійну експозицію документації періоду окупації міста у 1939–1945 роках. Презентована виставка отримала назву «Краків в часи окупації 1939–1945». Метою музею є демонстрація історії фабрики по вулиці Липовій в широкому історичному контексті. В 45 виставкових залах показано Краків та його мешканців, учасників Другої світової війни. Виставка поділена на кільканадцять тематичних відділів, зокрема: війна 1939 року, роль Кракова як адміністративного центру Генерал-губернаторства, буденність населення при окупації, доля краківських євреїв, польська підпільна держава, історія фабрики Шиндлера та історія життя самого Оскара Шиндлера. Музейні експонати доповнюються обширною фотографічною та архівною документацією, отриманою як з польських так і закордонних джерел. Цей відділ було відкрито 10 червня 2010 року.
На території фабрики Шиндлера також знаходиться Музей сучасного мистецтва.
Бібліографія
- Monika Bednarek, Deutsche Emailwarenfabrik Oskara Schindlera w Krakowie w latach 1939—1945, «Krzysztofory» nr 22 (2004), s. 127—143.
- Andrzej Chwalba, Dzieje Krakowa. Kraków w latach 1939—1945, tom 5, Kraków 2002.
- Zbiory Archiwum Państwowego w Krakowie, Archiwum Żydowskiego Instytutu Historycznego
- Wystawa o historii Fabryki Oskara Schindlera zrealizowana przez Muzeum Inżynierii Miejskiej w Krakowie
Галерея
- Фото робочих, що вижили
- Робочий стіл Оскара Шиндлера та інсталяція з продукцією фабрики
- Інсталяція Списку Шиндлера з прізвищами єврейських робочих
- Інсталяція стіни Краківського гетто
- Інтерактивний екран
- Передвоєнні таблички з назвами вулиць
- Реконструкція схованки, де ховались євреї
- Фрагмент експозиції
- Фотоогляд
- Реконструкція передвоєнного трамвая
- Підпалені книги – символ зруйнованого гетто
- Реконструкція помешкання в гетто
Примітки
- https://www.krakow.pl/odwiedz_krakow/35902,artykul,krakowski_szlak_techniki.html
Посилання
- Інформація про музей (пол.)
- Фотографії (пол.)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Fabryka Emalia Oskara Schindlera |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fabrika Shindlera pol Fabryka Oskara Schindlera muzej nimeckoyi okupaciyi Krakova yakij na rivni z Vavelem ye najbilsh populyarnim u starovinnomu polskomu misti Spochatku fabrika mala nazvu Rekord ta vigotovlyala metalevij posud Z 1939 do 1945 roku vona perejshla u vlasnist nimeckogo pidpriyemcya Oskara Shindlera i otrimala nazvu Emailwarenfabrik DEF Na Fabrici Shindlera pracyuvali viklyuchno yevreyi yakih v podalshomu bulo zaneseno do tak zvanogo Spisku Shindlera Pislya Drugoyi svitovoyi vijni fabrika stala derzhavnoyu vlasnistyu i z 2005 roku vlasnistyu Krakova Z 2007 roku yiyi rozdilili mizh Krakivskim istorichnim muzeyem yakij organizuvav u nij vistavku Krakiv v chasi okupaciyi 1939 1945 i Muzeyem suchasnogo mistectva Vona vhodit do turistichnogo marshrutu Krakivskij shlyah tehniki Znahoditsya na vulici Lipova 4 Fabrika Oskara Shindlera50 02 51 pn sh 19 57 42 sh d 50 04750000002777455 pn sh 19 96177800002777758 sh d 50 04750000002777455 19 96177800002777758 Koordinati 50 02 51 pn sh 19 57 42 sh d 50 04750000002777455 pn sh 19 96177800002777758 sh d 50 04750000002777455 19 96177800002777758TipsporudaChastina vidKrakivskij shlyah tehniki 1 Krayina Respublika PolshaRoztashuvannyaKrakivAdresa33 332 KrakivZasnovnikOskar ShindlerZasnovano2010Vidkrito2010Zakritoberezen 1943Sajtmhk pl branches oskar schindlers factoryFabrika Oskara Shindlera Polsha Fabrika Oskara Shindlera u VikishovishiOriginalnij virobnichij cehIstoriyaFabrika pid nazvoyu Pierwsza Malopolska Fabryka Naczyn Emaliowanych i Wyrobow Blaszanych Rekord Sp z o o bula zasnovana v 1937 roci yevrejskimi pidpriyemcyami Izrayelem Konom Volfom Luzerom Glyajtmanom i Mihayilom Gutmanom ta znahodilas po vulici Romanovicha 9 a z sichnya 1938 roku virobnictvo zminilo misce roztashuvannya na primishennya na suchasnij vulici Lipova 9 V berezni 1939 roku vona pripinila virobnictvo i v chervni togo zh roku zbankrutuvala V listopadi 1939 roku Oskar Shindler ocholiv Opikunsku radu zbankrutiloyi fabriki Nevdovzi a same na pochatku 1940 roku vin orenduvav primishennya fabriki ta zminiv nazvu na Emailwarenfabrik DEF Opislya Shindler rozpochav yiyi rozbudovu rozmistiv na nij novi virobnichi potuzhnosti tokarski verstati presi dlya porizki metalu ta riznomanitnij instrumentarij U 1942 roci uspishna diyalnist fabriki spriyala pobudovi novogo tretogo poverhu administrativnoyi budivli de rozmistili vistavkovu zalu sklad ta kilka socialnih primishen v tomu chisli ofis ta kvartiru Oskara Shindlera Spochatku fabrika Emailwarenfabrik DEF vigotovlyala emalovanij posud a z 1943 roku takozh pochala viroblyati vijskovu produkciyu dlya Vermahtu a same snaryadi i detonatori dlya artilerijskogo ta aviacijnogo ozbroyennya Sered pracyuyuchih spochatku perevazhali polyaki ale z plinom chasu yih zaminili yevreyi Koli v berezni 1943 roku bulo likvidovano krakivske getto chastina yevreyiv yaki zalishilis zhivimi perebuvala v koncentracijnomu tabori Plashuv vikonuyuchi nelyudsku pracyu Za spriyannya Oskara Shindlera vsi jogo pracivniki buli rozmisheni v barakah na teritoriyi fabriki V 1944 roci chiselnist yevrejskih robitnikiv sklala blizko 1 100 osib Z nablizhennyam frontu Oskar Shindler evakuyuvav fabriku na svoyu batkivshinu Chehiyu a same v misto Bryunnlic nini Brzhnenec v Chehiyi v cheskih Sudetah Shob vryatuvati v yazniv vin razom z buhgalterom fabriki Ichakom Shternom sklav Spisok Shindlera zavdyaki yakomu vikupiv ta viviz bilshe 1100 robochih tim samim vryatuvavshi yihni zhittya Tam yevreyi propracyuvali do 8 travnya 1945 roku dati pidpisannya Aktu pro bezzasterezhnu kapitulyaciyu Nimechchini Istoriya fabriki Emailwarenfabrik DEF bula opisana avstralijskim pismennikom Tomasom Kinilli u povisti Schindler s Ark na osnovi yakoyi bulo znyato hudozhnij film Stivena Spilberga Spisok Shindlera MuzejU 1947 roci fabrika perejshla u vlasnist derzhavi Z 1948 roku perebuvaye pid upravlinnyam derzhavnogo Krakivskogo elektrichnogo pidpriyemstva Unitra Telpod Krim virobnichih potuzhnostej administrativnih budivel ta tehnichnogo obladnannya za v yiznoyu bramoyu zalishilisya mostovi vagi vigotovleni Polskoyu fabrikoyu zaliznichnogo obladnannya u 30 ih rokah HH st U 2007 roci bulo prijnyato rishennya pozhertvuvati administrativnu budivlyu zavodu emalovanogo posudu Krakivskomu istorichnomu muzeyu yakij organizuvav na vulici Lipovij 4 v Krakovi postijnu ekspoziciyu dokumentaciyi periodu okupaciyi mista u 1939 1945 rokah Prezentovana vistavka otrimala nazvu Krakiv v chasi okupaciyi 1939 1945 Metoyu muzeyu ye demonstraciya istoriyi fabriki po vulici Lipovij v shirokomu istorichnomu konteksti V 45 vistavkovih zalah pokazano Krakiv ta jogo meshkanciv uchasnikiv Drugoyi svitovoyi vijni Vistavka podilena na kilkanadcyat tematichnih viddiliv zokrema vijna 1939 roku rol Krakova yak administrativnogo centru General gubernatorstva budennist naselennya pri okupaciyi dolya krakivskih yevreyiv polska pidpilna derzhava istoriya fabriki Shindlera ta istoriya zhittya samogo Oskara Shindlera Muzejni eksponati dopovnyuyutsya obshirnoyu fotografichnoyu ta arhivnoyu dokumentaciyeyu otrimanoyu yak z polskih tak i zakordonnih dzherel Cej viddil bulo vidkrito 10 chervnya 2010 roku Na teritoriyi fabriki Shindlera takozh znahoditsya Muzej suchasnogo mistectva BibliografiyaMonika Bednarek Deutsche Emailwarenfabrik Oskara Schindlera w Krakowie w latach 1939 1945 Krzysztofory nr 22 2004 s 127 143 Andrzej Chwalba Dzieje Krakowa Krakow w latach 1939 1945 tom 5 Krakow 2002 Zbiory Archiwum Panstwowego w Krakowie Archiwum Zydowskiego Instytutu Historycznego Wystawa o historii Fabryki Oskara Schindlera zrealizowana przez Muzeum Inzynierii Miejskiej w KrakowieGalereyaFoto robochih sho vizhili Robochij stil Oskara Shindlera ta instalyaciya z produkciyeyu fabriki Instalyaciya Spisku Shindlera z prizvishami yevrejskih robochih Instalyaciya stini Krakivskogo getto Interaktivnij ekran Peredvoyenni tablichki z nazvami vulic Rekonstrukciya shovanki de hovalis yevreyi Fragment ekspoziciyi Fotooglyad Rekonstrukciya peredvoyennogo tramvaya Pidpaleni knigi simvol zrujnovanogo getto Rekonstrukciya pomeshkannya v gettoPrimitkihttps www krakow pl odwiedz krakow 35902 artykul krakowski szlak techniki htmlPosilannyaInformaciya pro muzej pol Fotografiyi pol Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Fabryka Emalia Oskara Schindlera