Ельвіра Попеску (у шлюбі — графиня де Фуа (comtesse de Foy) (рум. Elvira Popescu, фр. Elvire Popesco; 10 травня 1894, Бухарест, Румунське королівство — 11 грудня 1993, Париж, Франція) — румунська і французька акторка театру та кіно, театральна режисерка, очільниця театрів. Сценічна кар'єра Ельвіри Попеску тривала безперервно протягом 65 років.
Ельвіра Попеску | |
---|---|
фр. Elvire Popesco рум. Elvira Popescu | |
Дата народження | 10 травня 1894[1][2][…] |
Місце народження | Бухарест, Румунія[1] |
Дата смерті | 11 грудня 1993[1][…] (99 років) |
Місце смерті | XVI округ Парижа, Париж, Франція[5] |
Поховання | Пер-Лашез і d |
Громадянство | Франція Румунія |
Alma mater | Бухарестський національний університет музики |
Професія | театральна режисерка, акторка театру, кіноакторка |
Нагороди | |
IMDb | ID 0691214 |
Ельвіра Попеску у Вікісховищі |
Життєпис
Навчалася акторській майстерності в Бухарестській консерваторії драматичного мистецтва (Conservatorul de Artă Dramatică) під керівництвом Константина Ноттара та Арістіци Романеску. У віці 16 років Попеску дебютувала на сцені Національного театру Бухареста. А в 1912 році вперше знялася в німому кіно в драмі «Незалежність Румунії» (Independenţa României), яка розповідає про румунську війну за незалежність у 1877—1878 роках.
Вже в 1919 році Попеску стала художньою керівницею театру «Teatrul Excelsior», а через два роки керувала ще й «Teatrul Mic» (Малий театр).
За наполяганням французького драматурга Луї Вернея в 1924 році Ельвіра Попеску переїхала до Парижу. Верней писав п'єси спеціально для неї, а Попеску зіграла головну роль в постановці «Моя кузина з Варшави». Крім того, вона грала в п'єсах «Товариш» (1933), «Ніна» (1949), «Пекельна машина» (1954), «Мамаша» (1957) — цю роль Попеску знову зіграла, коли їй було 84 роки.
У 1956—1965 роках Попеску очолювала Паризький театр (Théâtre de Paris), а в 1965—1978 театр Маріньї (Théâtre Marigny).
Попеску завоювала паризьку публіку своїм темпераментом, запалом, жвавістю і неповторним акцентом. За це отримала від вдячних глядачів прізвисько «Богоматір театру» (фр. «Notre-Dame du théâtre»). Завдяки величезному драматичному таланту Попеску була прекрасною трагедійною акторкою.
Її кінокар'єра також була успішною. На рахунку акторки 35 робіт у кіно, в основному, з середини 1930-х до початку 1940-х років.
Фільмографія
- 1912 — Незалежність Румунії — Таранца
- 1923 — Tigancusa de la iatac — Марія Тарашану
- 1930 — L’étrangère — Дора Кларксон
- 1931 — Моя кузина із Варшави/ Ma cousine de Varsovie — Соня Варіловна
- 1932 — Sa meilleure cliente — Ядвіна
- 1934 — Une femme chipée — Гелена Дарсон'є
- 1935 — Dora Nelson — Дора Нельсон та Сузанна Верді
- 1936 — L'amant de madame Vidal — Катерина Відал
- 1936 — Le roi — Тереза
- 1937 — La maison d'en face — мадам Анна
- 1937 — L'homme du jour — Мона Талія
- 1937 — L'habit vert — герцогиня Молевре
- 1937 — À Venise, une nuit — Надя Мортал
- 1937 — Le club des aristocrates — графиня Ірена Валдовська
- 1938 — Tricoche et Cacolet — Бернардина ван де Пуф
- 1938 — La présidente — Веротча
- 1938 — Mon curé chez les riches — Лізетта
- 1938 — Éducation de prince
- 1939 — Eusèbe député — Мариска
- 1939 — Derrière la façade / 32 Rue de Montmartre — мадам Рамю
- 1939 — Le veau gras — княгиня Доротея
- 1939 — Le bois sacré — Францина Маргарита
- 1940 — Paradis perdu — Соня Ворочин
- 1940 — Ils étaient neuf célibataires — графиня Стася Бачевська
- 1940 — L'héritier des Mondésir — Еріка Акселос
- 1941 — Parade en sept nuits — мадам Фанні
- 1941 — Le valet maître — Антонія
- 1941 — L’âge d'or — Вера Термуцкі
- 1942 — Mademoiselle Swing — Софья де Вінчі
- 1942 — Le voile bleu — Мона Лоренца
- 1942 — Frédérica — Фредеріка
- 1943 — Fou d'amour — Арабелла
- 1959 — Plein soleil — місіс Попова
- 1960 — Austerlitz — Летиція Бонапарт
- 1967—1972 — Au théâtre ce soir (телесеріал) — Соня / Розарія
Особисте життя
У 1910 році Ельвіра Попеску вийшла заміж за коміка Ауреля Атанасеску. У них народилася донька Тетяна.
Незабаром вони розлучилися, і вона вийшла за румунського міністра промисловості і торгівлі Іона Манолеску-Струнга , який у 1950-і роки був заарештований комуністичною владою Румунії і помер у в'язниці.
Третім чоловіком Ельвіри Попеску став граф Максиміліан Себастьян де Фуа (Maximilien Sébastien de Foy) — він був молодшим за Ельвіру на шість років і в 1967-му році помер.
З 1930 по 1985 рік Ельвіра Попеско жила у своїй резиденції у містечку Мезі-сюр-Сен у департаменті Івлін, де приймала численних гостей.
В 1980-і роки, незважаючи на похилий вік, вона продовжувала бути, господинею салону на авеню Фош у Парижі.
Померла Ельвіра Попеску у віці 99 років і була похована на кладовищі Пер-Лашез.
Нагороди
- У 1977 році удостоєна французької театральної премії Мольєра (фр. Nuit des Molières).
- У 1989 році президент Франсуа Міттеран нагородив Ельвіру Попеску орденом Почесного Легіону.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118926608 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- L'Humanité, l'humanité, لومانيتي — RF: 1993. — ISSN 0242-6870; 2496-8617
- Fichier des personnes décédées
- Mari Români
- Ciobanu
- Ciobanu, Mari Români
- «Marigny — Salle Popesco»
- Mari Români, CinéArtistes
- «Families of Jules and Théodore Porgès»
- . enciclopediaromaniei.ro (рум.). Архів оригіналу за 9 січня 2020. Процитовано 11 квітня 2017.
Посилання
- Elvira Popescu [ 29 березня 2019 у Wayback Machine.] (фр.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Elvira Popesku u shlyubi grafinya de Fua comtesse de Foy rum Elvira Popescu fr Elvire Popesco 10 travnya 1894 Buharest Rumunske korolivstvo 11 grudnya 1993 Parizh Franciya rumunska i francuzka aktorka teatru ta kino teatralna rezhiserka ochilnicya teatriv Scenichna kar yera Elviri Popesku trivala bezperervno protyagom 65 rokiv Elvira Popeskufr Elvire Popesco rum Elvira PopescuData narodzhennya10 travnya 1894 1894 05 10 1 2 Misce narodzhennyaBuharest Rumuniya 1 Data smerti11 grudnya 1993 1993 12 11 1 99 rokiv Misce smertiXVI okrug Parizha Parizh Franciya 5 PohovannyaPer Lashez i dGromadyanstvo Franciya RumuniyaAlma materBuharestskij nacionalnij universitet muzikiProfesiyateatralna rezhiserka aktorka teatru kinoaktorkaNagorodiIMDbID 0691214 Elvira Popesku u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Popesku ZhittyepisNavchalasya aktorskij majsternosti v Buharestskij konservatoriyi dramatichnogo mistectva Conservatorul de Artă Dramatică pid kerivnictvom Konstantina Nottara ta Aristici Romanesku U vici 16 rokiv Popesku debyutuvala na sceni Nacionalnogo teatru Buharesta A v 1912 roci vpershe znyalasya v nimomu kino v drami Nezalezhnist Rumuniyi Independenţa Romaniei yaka rozpovidaye pro rumunsku vijnu za nezalezhnist u 1877 1878 rokah Vzhe v 1919 roci Popesku stala hudozhnoyu kerivniceyu teatru Teatrul Excelsior a cherez dva roki keruvala she j Teatrul Mic Malij teatr Za napolyagannyam francuzkogo dramaturga Luyi Verneya v 1924 roci Elvira Popesku pereyihala do Parizhu Vernej pisav p yesi specialno dlya neyi a Popesku zigrala golovnu rol v postanovci Moya kuzina z Varshavi Krim togo vona grala v p yesah Tovarish 1933 Nina 1949 Pekelna mashina 1954 Mamasha 1957 cyu rol Popesku znovu zigrala koli yij bulo 84 roki U 1956 1965 rokah Popesku ocholyuvala Parizkij teatr Theatre de Paris a v 1965 1978 teatr Marinyi Theatre Marigny Popesku zavoyuvala parizku publiku svoyim temperamentom zapalom zhvavistyu i nepovtornim akcentom Za ce otrimala vid vdyachnih glyadachiv prizvisko Bogomatir teatru fr Notre Dame du theatre Zavdyaki velicheznomu dramatichnomu talantu Popesku bula prekrasnoyu tragedijnoyu aktorkoyu Yiyi kinokar yera takozh bula uspishnoyu Na rahunku aktorki 35 robit u kino v osnovnomu z seredini 1930 h do pochatku 1940 h rokiv Filmografiya1912 Nezalezhnist Rumuniyi Taranca 1923 Tigancusa de la iatac Mariya Tarashanu 1930 L etrangere Dora Klarkson 1931 Moya kuzina iz Varshavi Ma cousine de Varsovie Sonya Varilovna 1932 Sa meilleure cliente Yadvina 1934 Une femme chipee Gelena Darson ye 1935 Dora Nelson Dora Nelson ta Suzanna Verdi 1936 L amant de madame Vidal Katerina Vidal 1936 Le roi Tereza 1937 La maison d en face madam Anna 1937 L homme du jour Mona Taliya 1937 L habit vert gercoginya Molevre 1937 A Venise une nuit Nadya Mortal 1937 Le club des aristocrates grafinya Irena Valdovska 1938 Tricoche et Cacolet Bernardina van de Puf 1938 La presidente Verotcha 1938 Mon cure chez les riches Lizetta 1938 Education de prince 1939 Eusebe depute Mariska 1939 Derriere la facade 32 Rue de Montmartre madam Ramyu 1939 Le veau gras knyaginya Doroteya 1939 Le bois sacre Francina Margarita 1940 Paradis perdu Sonya Vorochin 1940 Ils etaient neuf celibataires grafinya Stasya Bachevska 1940 L heritier des Mondesir Erika Akselos 1941 Parade en sept nuits madam Fanni 1941 Le valet maitre Antoniya 1941 L age d or Vera Termucki 1942 Mademoiselle Swing Sofya de Vinchi 1942 Le voile bleu Mona Lorenca 1942 Frederica Frederika 1943 Fou d amour Arabella 1959 Plein soleil misis Popova 1960 Austerlitz Leticiya Bonapart 1967 1972 Au theatre ce soir teleserial Sonya RozariyaOsobiste zhittyaU 1910 roci Elvira Popesku vijshla zamizh za komika Aurelya Atanasesku U nih narodilasya donka Tetyana Nezabarom voni rozluchilisya i vona vijshla za rumunskogo ministra promislovosti i torgivli Iona Manolesku Strunga yakij u 1950 i roki buv zaareshtovanij komunistichnoyu vladoyu Rumuniyi i pomer u v yaznici Tretim cholovikom Elviri Popesku stav graf Maksimilian Sebastyan de Fua Maximilien Sebastien de Foy vin buv molodshim za Elviru na shist rokiv i v 1967 mu roci pomer Z 1930 po 1985 rik Elvira Popesko zhila u svoyij rezidenciyi u mistechku Mezi syur Sen u departamenti Ivlin de prijmala chislennih gostej V 1980 i roki nezvazhayuchi na pohilij vik vona prodovzhuvala buti gospodineyu salonu na avenyu Fosh u Parizhi Pomerla Elvira Popesku u vici 99 rokiv i bula pohovana na kladovishi Per Lashez NagorodiU 1977 roci udostoyena francuzkoyi teatralnoyi premiyi Molyera fr Nuit des Molieres U 1989 roci prezident Fransua Mitteran nagorodiv Elviru Popesku ordenom Pochesnogo Legionu PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118926608 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 L Humanite l humanite لومانيتي RF 1993 ISSN 0242 6870 2496 8617 d Track Q142d Track Q1137404 Fichier des personnes decedees d Track Q80900474 Mari Romani Ciobanu Ciobanu Mari Romani Marigny Salle Popesco Mari Romani CineArtistes Families of Jules and Theodore Porges enciclopediaromaniei ro rum Arhiv originalu za 9 sichnya 2020 Procitovano 11 kvitnya 2017 PosilannyaElvira Popescu 29 bereznya 2019 u Wayback Machine fr