Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Арістіцца Романеску (рум. Aristizza Romanescu; 24 грудня 1854, Крайова — 4 червня 1918, Ясси) — румунська театральна актриса, педагог, професор декламації Бухарестської консерваторії драматичного мистецтва.
| Арістіцца Романеску | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народилася | 24 грудня 1854 Крайова, Румунія | |||
| Померла | 4 червня 1918 (63 роки) Ясси, Румунія | |||
| Поховання | Етернітате (цвинтар) | |||
| Громадянство |  Румунія | |||
| Діяльність | акторка, театральний педагог | |||
| Відомі учні | d | |||
| У шлюбі з | d | |||
| IMDb | nm2383402 | |||
| | ||||
 Арістіцца Романеску у Вікісховищі | ||||
Біографія
Народилася в сім'ї артистів. Була двоюрідною сестрою співачки Єлени Теодоріні. У 1872 році дебютувала на сцені Національного театру в м. Крайова. З 1877 року виступала в колективі «Товариства драматичних акторів», де виконувала ролі: Весталка («Переможений Рим» Ал. Паролі), Олена («Бояри і Чокон» В. Александрі), Спиридон («Бурхлива ніч» Й. Л. Караджале).
Загальне визнання отримала після виконання ролі Джети («Джерело Бландузії» В. Александрі). У 1891 році Арістіцца виступала у Відні, де з успіхом виконала ролі Офелії, Джульєтти в п'єсах Шекспіра; леді Мільфорд («Підступність і любов» Ф. Шиллера).
Володіла бурхливим сценічним темпераментом, досконалою пластикою, виразною мімікою, красивим голосом. Виконувала ролі від комедій до мелодрам і трагедій. Співала у водевілях.
Зіграла понад 300 ролей. Серед інших:
- Марія Стюарт («Марія Стюарт» Ф. Шиллера),
- Юлія («Овідій» Александрі),
- Відра («Резван і Відра» Б. Гашдеу),
- Зое («Втрачений лист» Й. Л. Караджале),
- Донья Соль, Маріон Делорм («Ернані» В. Гюго),
- Луїза («Луїза Міллер» Ф. Шиллера),
- Амалія («Розбійники») Ф. Шиллера) та ін..
У 1903 році А. Романеску залишила сцену. У 1893—1914 роках викладала в Бухарестській консерваторії. Серед її учениць: Л. Стурдза-Буландра, Ельвіра Попеску, Марія Філотті, С. Клучеру й інші.
У 1911 і 1912 роках брала участь у зйомках першого румунського фільму «Independenpena României» («Незалежність Румунії»), де зіграла роль медсестри Червоного Хреста.
Померла в злиднях.
Література
- Театральна енциклопедія. Том 4 / Гол. ред. П. А. Марков — М.: Радянська енциклопедія, 1965.
- Dicţionar Enciclopedic, Ed. Enciclopedică, Bucureşti, 2006, vol VI, pag. 168 (рум.)
- George Marcu (coord.), Dicţionarul personalităţilor feminine din România, Editura Meronia, Bucureşti 2009. (рум.)
- Ion Valjan, Cu glasul timpului. Amintiri, Ed. Humanitas, 2013, p. 156—158, (рум.)
Посилання
- Aristizza_Romanescu [ 14 січня 2020 у Wayback Machine.] (рум.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Aristicca Romanesku rum Aristizza Romanescu 24 grudnya 1854 Krajova 4 chervnya 1918 Yassi rumunska teatralna aktrisa pedagog profesor deklamaciyi Buharestskoyi konservatoriyi dramatichnogo mistectva Aristicca RomaneskuNarodilasya24 grudnya 1854 1854 12 24 Krajova RumuniyaPomerla4 chervnya 1918 1918 06 04 63 roki Yassi RumuniyaPohovannyaEternitate cvintar Gromadyanstvo RumuniyaDiyalnistaktorka teatralnij pedagogVidomi uchnidU shlyubi zdIMDbnm2383402 Aristicca Romanesku u VikishovishiBiografiyaMemorialna doshka prisvyachena rumunskim aktoram A Romanesku i Grigoru Manolesku v Parizhi 4 rue Croix des Petits Champs Paris Narodilasya v sim yi artistiv Bula dvoyuridnoyu sestroyu spivachki Yeleni Teodorini U 1872 roci debyutuvala na sceni Nacionalnogo teatru v m Krajova Z 1877 roku vistupala v kolektivi Tovaristva dramatichnih aktoriv de vikonuvala roli Vestalka Peremozhenij Rim Al Paroli Olena Boyari i Chokon V Aleksandri Spiridon Burhliva nich J L Karadzhale Zagalne viznannya otrimala pislya vikonannya roli Dzheti Dzherelo Blanduziyi V Aleksandri U 1891 roci Aristicca vistupala u Vidni de z uspihom vikonala roli Ofeliyi Dzhulyetti v p yesah Shekspira ledi Milford Pidstupnist i lyubov F Shillera Volodila burhlivim scenichnim temperamentom doskonaloyu plastikoyu viraznoyu mimikoyu krasivim golosom Vikonuvala roli vid komedij do melodram i tragedij Spivala u vodevilyah Zigrala ponad 300 rolej Sered inshih Mariya Styuart Mariya Styuart F Shillera Yuliya Ovidij Aleksandri Vidra Rezvan i Vidra B Gashdeu Zoe Vtrachenij list J L Karadzhale Donya Sol Marion Delorm Ernani V Gyugo Luyiza Luyiza Miller F Shillera Amaliya Rozbijniki F Shillera ta in U 1903 roci A Romanesku zalishila scenu U 1893 1914 rokah vikladala v Buharestskij konservatoriyi Sered yiyi uchenic L Sturdza Bulandra Elvira Popesku Mariya Filotti S Klucheru j inshi U 1911 i 1912 rokah brala uchast u zjomkah pershogo rumunskogo filmu Independenpena Romaniei Nezalezhnist Rumuniyi de zigrala rol medsestri Chervonogo Hresta Pomerla v zlidnyah LiteraturaTeatralna enciklopediya Tom 4 Gol red P A Markov M Radyanska enciklopediya 1965 Dicţionar Enciclopedic Ed Enciclopedică Bucuresti 2006 vol VI pag 168 rum George Marcu coord Dicţionarul personalităţilor feminine din Romania Editura Meronia Bucuresti 2009 rum Ion Valjan Cu glasul timpului Amintiri Ed Humanitas 2013 p 156 158 ISBN 978 973 50 4138 0 rum PosilannyaAristizza Romanescu 14 sichnya 2020 u Wayback Machine rum