Azərbaycanca AzərbaycancaDeutsch DeutschРусский РусскийУкраїнська Українська
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Штучний мозок або штучний розум це програмне та апаратне забезпечення з когнітивними можливостями подібними до тих які м

Електронний мозок

Штучний мозок (або штучний розум) — це програмне та апаратне забезпечення з когнітивними можливостями, подібними до тих, які має мозок тварини або людини.

Дослідження «штучного мозку» та емуляції мозку відіграють три важливі ролі в науці:

  1. Триваюча спроба нейробіологів зрозуміти, як працює людський мозок, відома як когнітивна нейронаука.
  2. Уявний експеримент у філософії штучного інтелекту, який демонструє, що можливо, принаймні теоретично, створити машину, яка має всі можливості людини.
  3. Довгостроковий проєкт зі створення машин, поведінку яких можна порівняти з поведінкою тварин зі складною центральною нервовою системою, наприклад ссавців і особливо людей. Кінцева мета створення машини, яка демонструє людську поведінку або інтелект, іноді називається сильним СШІ.

Прикладом першої мети є проєкт, про який повідомляє Університет Астона в Бірмінгемі, Англія, де дослідники використовують біологічні клітини для створення «нейросфер» (маленьких скупчень нейронів) для розробки нових методів лікування хвороб, включаючи хворобу Альцгеймера, рухові нейрони. і хвороба Паркінсона.

Друга мета — це відповідь на такі аргументи, як аргумент Джона Серля щодо китайської кімнати, критика щодо СШІ чи аргумент Роджера Пенроуза в «Новому розумі імператора». Ці критики стверджували, що існують аспекти людської свідомості чи досвіду, які не можуть бути змодельовані машинами. Однією з відповідей на їхні аргументи є те, що біологічні процеси в мозку можна змоделювати з будь-яким ступенем точності. Цю відповідь дав ще в 1950 році Алан Тюрінг у своїй класичній статті «Обчислювальна техніка та інтелект».

Третю ціль дослідники зазвичай називають штучним загальним інтелектом. Однак Рей Курцвейл віддає перевагу терміну «сильний СШІ». У своїй книзі «Сингулярність поруч» він зосереджується на емуляції всього мозку за допомогою звичайних обчислювальних машин як підході до створення штучного мозку, і стверджує (на основі тенденції експоненційного зростання комп'ютерної потужності), що це можна зробити до 2025 року. Генрі Маркрам, директор проєкту Blue Brain (який намагається емулювати мозок), зробив подібну заяву (2020) на конференції TED в Оксфорді в 2009 році.

Підходи до моделювання мозку

image
Оцінки того, яка обчислювальна потужність необхідна для імітації людського мозку на різних рівнях (від Рея Курцвейла, Андерса Сендберга та Ніка Бострома), а також найшвидший суперкомп'ютер із TOP500, зіставлений за роками.

Хоча пряма емуляція людського мозку за допомогою штучних нейронних мереж на високопродуктивному обчислювальному механізмі є широко обговорюваним підходом, існують інші підходи. Альтернативна реалізація штучного мозку може базуватися на принципах нелінійної фазової когерентності/декогеренції Голографічної нейронної технології (HNeT). Аналогія була проведена з квантовими процесами через основний синаптичний алгоритм, який має сильну подібність до квантово-механічного хвильового рівняння.

EvBrain — це форма еволюційного програмного забезпечення, яке може розвивати «мозкові» нейронні мережі, такі як мережа безпосередньо за сітківкою ока.

У листопаді 2008 року IBM отримала від Пентагону грант у розмірі 4,9 мільйона доларів США на дослідження створення інтелектуальних комп'ютерів. Проєкт Blue Brain здійснюється за сприяння IBM у Лозанні. Проєкт базується на припущенні про те, що можна штучно зв'язати нейрони «в комп'ютері», розмістивши тридцять мільйонів синапсів у належному тривимірному положенні.

У 2009 році деякі прихильники сильного штучного інтелекту припустили, що комп'ютери, пов'язані з Blue Brain і Soul Catcher, можуть перевищити людські інтелектуальні можливості приблизно до 2015 року, і що цілком ймовірно, що ми зможемо завантажити людський мозок приблизно в 2050 році.

Хоча Blue Brain здатний представляти складні нейронні зв'язки у великому масштабі, проєкт не досягає зв'язку між мозковою активністю та поведінкою, яку виконує мозок. У 2012 році проєкт Spaun (Semantic Pointer Architecture Unified Network) намагався змоделювати кілька частин людського мозку за допомогою великомасштабних представлень нейронних зв'язків, які генерують складну поведінку на додаток до відображення.

Дизайн Spaun відтворює елементи анатомії людського мозку. Модель, що складається приблизно з 2,5 мільйонів нейронів, включає особливості зорової та моторної кори, ГАМКергічні та дофамінергічні зв'язки, вентральну тегментальну область (VTA), чорну субстанцію та інші. Конструкція дозволяє виконувати кілька функцій у відповідь на вісім завдань, використовуючи візуальні введення друкованих або рукописних символів і виведення, що виконується механічною рукою. Функції Спауна включають копіювання малюнка, розпізнавання зображень і підрахунок.

Є вагомі підстави вважати, що, незалежно від стратегії впровадження, прогнози щодо створення штучного мозку в найближчому майбутньому є оптимістичними. кількість необхідних обчислень невідома. Ще одне короткострокове обмеження полягає в тому, що всі поточні підходи до моделювання мозку вимагають на порядки більшого енергоспоживання порівняно з людським мозком. Людський мозок споживає приблизно 20 Вт електроенергії, тоді як сучасні суперкомп'ютери можуть споживати до 1 МВт, тобто на 100 000 більше.

Примітки

  1. Artificial brain '10 years away' 2009 BBC news
  2. . Архів оригіналу за 5 серпня 2010. Процитовано 29 березня 2010.
  3. Searle, John (1980), , [en], 3 (3): 417—457, doi:10.1017/S0140525X00005756, архів оригіналу за 10 грудня 2007, процитовано 13 травня 2009
  4. Turing, Alan (October 1950), Computing Machinery and Intelligence, Mind (англ.), LIX (236): 433—460, doi:10.1093/mind/LIX.236.433, ISSN 0026-4423
  5. Voss, Peter (2006), , у Goertzel, Ben; Pennachin, Cassio (ред.), Artificial General Intelligence, Springer, ISBN , архів оригіналу за 23 липня 2013
  6. see , CAM brain machine and for examples
  7. Jung, Sung Young, «A Topographical Development Method of Neural Networks for Artificial Brain Evolution» [ 29 червня 2011 у Wayback Machine.], Artificial Life, The MIT Press, vol. 11, issue 3 — summer, 2005, pp. 293—316
  8. . Архів оригіналу за 13 липня 2019. Процитовано 27 липня 2009.
  9. (англ.) Jaap Bloem, Menno van Doorn, Sander Duivestein, Me the media: rise of the conversation society, VINT research Institute of Sogeti, 2009, p.273.
  10. [1], A Large-Scale Model of the Functioning Brain.

Інтернет-ресурси

Дата публікації:
Shtuchnij mozok abo shtuchnij rozum ce programne ta aparatne zabezpechennya z kognitivnimi mozhlivostyami podibnimi do tih yaki maye mozok tvarini abo lyudini Doslidzhennya shtuchnogo mozku ta emulyaciyi mozku vidigrayut tri vazhlivi roli v nauci Trivayucha sproba nejrobiologiv zrozumiti yak pracyuye lyudskij mozok vidoma yak kognitivna nejronauka Uyavnij eksperiment u filosofiyi shtuchnogo intelektu yakij demonstruye sho mozhlivo prinajmni teoretichno stvoriti mashinu yaka maye vsi mozhlivosti lyudini Dovgostrokovij proyekt zi stvorennya mashin povedinku yakih mozhna porivnyati z povedinkoyu tvarin zi skladnoyu centralnoyu nervovoyu sistemoyu napriklad ssavciv i osoblivo lyudej Kinceva meta stvorennya mashini yaka demonstruye lyudsku povedinku abo intelekt inodi nazivayetsya silnim SShI Prikladom pershoyi meti ye proyekt pro yakij povidomlyaye Universitet Astona v Birmingemi Angliya de doslidniki vikoristovuyut biologichni klitini dlya stvorennya nejrosfer malenkih skupchen nejroniv dlya rozrobki novih metodiv likuvannya hvorob vklyuchayuchi hvorobu Alcgejmera ruhovi nejroni i hvoroba Parkinsona Druga meta ce vidpovid na taki argumenti yak argument Dzhona Serlya shodo kitajskoyi kimnati kritika shodo SShI chi argument Rodzhera Penrouza v Novomu rozumi imperatora Ci kritiki stverdzhuvali sho isnuyut aspekti lyudskoyi svidomosti chi dosvidu yaki ne mozhut buti zmodelovani mashinami Odniyeyu z vidpovidej na yihni argumenti ye te sho biologichni procesi v mozku mozhna zmodelyuvati z bud yakim stupenem tochnosti Cyu vidpovid dav she v 1950 roci Alan Tyuring u svoyij klasichnij statti Obchislyuvalna tehnika ta intelekt Tretyu cil doslidniki zazvichaj nazivayut shtuchnim zagalnim intelektom Odnak Rej Kurcvejl viddaye perevagu terminu silnij SShI U svoyij knizi Singulyarnist poruch vin zoseredzhuyetsya na emulyaciyi vsogo mozku za dopomogoyu zvichajnih obchislyuvalnih mashin yak pidhodi do stvorennya shtuchnogo mozku i stverdzhuye na osnovi tendenciyi eksponencijnogo zrostannya komp yuternoyi potuzhnosti sho ce mozhna zrobiti do 2025 roku Genri Markram direktor proyektu Blue Brain yakij namagayetsya emulyuvati mozok zrobiv podibnu zayavu 2020 na konferenciyi TED v Oksfordi v 2009 roci Pidhodi do modelyuvannya mozkuOcinki togo yaka obchislyuvalna potuzhnist neobhidna dlya imitaciyi lyudskogo mozku na riznih rivnyah vid Reya Kurcvejla Andersa Sendberga ta Nika Bostroma a takozh najshvidshij superkomp yuter iz TOP500 zistavlenij za rokami Hocha pryama emulyaciya lyudskogo mozku za dopomogoyu shtuchnih nejronnih merezh na visokoproduktivnomu obchislyuvalnomu mehanizmi ye shiroko obgovoryuvanim pidhodom isnuyut inshi pidhodi Alternativna realizaciya shtuchnogo mozku mozhe bazuvatisya na principah nelinijnoyi fazovoyi kogerentnosti dekogerenciyi Golografichnoyi nejronnoyi tehnologiyi HNeT Analogiya bula provedena z kvantovimi procesami cherez osnovnij sinaptichnij algoritm yakij maye silnu podibnist do kvantovo mehanichnogo hvilovogo rivnyannya EvBrain ce forma evolyucijnogo programnogo zabezpechennya yake mozhe rozvivati mozkovi nejronni merezhi taki yak merezha bezposeredno za sitkivkoyu oka U listopadi 2008 roku IBM otrimala vid Pentagonu grant u rozmiri 4 9 miljona dolariv SShA na doslidzhennya stvorennya intelektualnih komp yuteriv Proyekt Blue Brain zdijsnyuyetsya za spriyannya IBM u Lozanni Proyekt bazuyetsya na pripushenni pro te sho mozhna shtuchno zv yazati nejroni v komp yuteri rozmistivshi tridcyat miljoniv sinapsiv u nalezhnomu trivimirnomu polozhenni U 2009 roci deyaki prihilniki silnogo shtuchnogo intelektu pripustili sho komp yuteri pov yazani z Blue Brain i Soul Catcher mozhut perevishiti lyudski intelektualni mozhlivosti priblizno do 2015 roku i sho cilkom jmovirno sho mi zmozhemo zavantazhiti lyudskij mozok priblizno v 2050 roci Hocha Blue Brain zdatnij predstavlyati skladni nejronni zv yazki u velikomu masshtabi proyekt ne dosyagaye zv yazku mizh mozkovoyu aktivnistyu ta povedinkoyu yaku vikonuye mozok U 2012 roci proyekt Spaun Semantic Pointer Architecture Unified Network namagavsya zmodelyuvati kilka chastin lyudskogo mozku za dopomogoyu velikomasshtabnih predstavlen nejronnih zv yazkiv yaki generuyut skladnu povedinku na dodatok do vidobrazhennya Dizajn Spaun vidtvoryuye elementi anatomiyi lyudskogo mozku Model sho skladayetsya priblizno z 2 5 miljoniv nejroniv vklyuchaye osoblivosti zorovoyi ta motornoyi kori GAMKergichni ta dofaminergichni zv yazki ventralnu tegmentalnu oblast VTA chornu substanciyu ta inshi Konstrukciya dozvolyaye vikonuvati kilka funkcij u vidpovid na visim zavdan vikoristovuyuchi vizualni vvedennya drukovanih abo rukopisnih simvoliv i vivedennya sho vikonuyetsya mehanichnoyu rukoyu Funkciyi Spauna vklyuchayut kopiyuvannya malyunka rozpiznavannya zobrazhen i pidrahunok Ye vagomi pidstavi vvazhati sho nezalezhno vid strategiyi vprovadzhennya prognozi shodo stvorennya shtuchnogo mozku v najblizhchomu majbutnomu ye optimistichnimi kilkist neobhidnih obchislen nevidoma She odne korotkostrokove obmezhennya polyagaye v tomu sho vsi potochni pidhodi do modelyuvannya mozku vimagayut na poryadki bilshogo energospozhivannya porivnyano z lyudskim mozkom Lyudskij mozok spozhivaye priblizno 20 Vt elektroenergiyi todi yak suchasni superkomp yuteri mozhut spozhivati do 1 MVt tobto na 100 000 bilshe PrimitkiArtificial brain 10 years away 2009 BBC news Arhiv originalu za 5 serpnya 2010 Procitovano 29 bereznya 2010 Searle John 1980 en 3 3 417 457 doi 10 1017 S0140525X00005756 arhiv originalu za 10 grudnya 2007 procitovano 13 travnya 2009 Turing Alan October 1950 Computing Machinery and Intelligence Mind angl LIX 236 433 460 doi 10 1093 mind LIX 236 433 ISSN 0026 4423 Voss Peter 2006 u Goertzel Ben Pennachin Cassio red Artificial General Intelligence Springer ISBN 3 540 23733 X arhiv originalu za 23 lipnya 2013 see CAM brain machine and for examples Jung Sung Young A Topographical Development Method of Neural Networks for Artificial Brain Evolution 29 chervnya 2011 u Wayback Machine Artificial Life The MIT Press vol 11 issue 3 summer 2005 pp 293 316 Arhiv originalu za 13 lipnya 2019 Procitovano 27 lipnya 2009 angl Jaap Bloem Menno van Doorn Sander Duivestein Me the media rise of the conversation society VINT research Institute of Sogeti 2009 p 273 1 A Large Scale Model of the Functioning Brain Internet resursiNeukart Florian 23 November 2016 Reverse Engineering the Mind Consciously Acting Machines and Accelerated Evolution Wolfsburg Germany Springer ISBN 978 3 658 16176 7 Procitovano 30 October 2016 Bandyopadhyay Anirban 4 April 2020 Nanobrain The Making of an Artificial Brain from a Time Crystal Bosa Roca USA Taylor amp Francis CRC Press ISBN 9781439875490 Procitovano 22 May 2020 Artificial Brains the quest to build sentient machines, Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Топ