Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Елбек-Доржи Ринчино (монг. Ринчингийн Элбэгдорж, 4 (16) травня 1888 — 23 червня 1938) — видатний бурятський суспільно-політичний, державний і військовий діяч, один з лідерів революційного і національного руху бурятського народу, активний учасник міжнародного революційного комуністичного руху. Стояв біля витоків створення національної автономії — Бурят-Монгольської Республіки, перший голова . Один з організаторів і учасників Монгольської народної революції. У 1921—1925 роках — голова Реввійськради Монгольської Народної Республіки, радник уряду, член президії Центрального Комітету , член Великого і Малого Державного Хуралу Монголії. Зробив значний внесок у розвиток національно-визвольного руху і становлення незалежної Монголії. Видатний ідеолог ідей панмонголізму. Відомий як вчений-сходознавець, перекладач, просвітник, творець (спільно з Агваном Доржиєвим і М. Амагаєвим) сучасного бурятського алфавіту, професор політекономії, автор багатьох праць про міжнародне і внутрішнє становище Бурятії і Монголії.
| Елбек-Доржи Рінчіно | |
|---|---|
| Народився | 16 травня 1888[2] або 1888[1] Хілгана, Баргузинський район |
| Помер | 10 червня 1938 або 1938[1] Іркутськ, СРСР ·розстріл |
| Поховання | Іркутськ |
| Країна |  СРСР |
| Діяльність | політик, орієнталіст, перекладач, державний діяч, революціонер |
| Alma mater | Санкт-Петербурзький державний університет, Інститут червоної професури, d і d |
| Знання мов | монгольська і російська |
| Заклад | Комуністичний університет трудящих Сходу |
| Партія | КПРС і Монгольська народна партія |
| Конфесія | атеїзм |
| Нагороди |  |
Ідеолог панмонголизмуЕлбек-Доржи Рінчіно часто називають одним з головних ідеологів панмонголізму в першій третині XX століття. Рінчіно ставив питання про «відновлення колишньої монгольської держави в її національних рамках …», яке знаходило продовження в ідеях Жамцарано, ратував «за справжню незалежність Монголії»; за перетворення Халха-Монголії в притягальний центр всіх монгольських народів, які проживають в інших регіонах (південних монголів, бурят-монголів, калмиків, монголів Туви і Сіньцзяну)". Виступаючи на одному із засідань ЦК МНРП, Рінчіно підкреслив, що «в наших руках загальномонгольська національна ідея, небезпечна і гостра революційна зброя».. Ідеї Рінчіно, однак, не отримали підтримку в СРСР. Більш того, в 1930-ті рр. у радянському політичному керівництві почало формуватися уявлення про лідерів бурят-монгольської національного руху і в подальшому керівників революції монгольських народів, як про буржуазних націоналістів. У 1927 р. Рінчіно опублікував велику статтю «До питання про національне самовизначення Монголії у зв'язку з завданнями китайської революції», де пропагує ідею «етнографічної Монголії», посилаючись на Кяхтинську платформу, в якій висувалася ідея освіти всемонгольської держави і яка була в свій час схвалена Далекосхідним секретаріатом Комінтерну. Стаття викликала жорстку критику в його адресу (Д. Жамбалон, О. Дашидондобе, С. Нацов та ін). В 1927 р. була опублікована стаття Д. Жамбалона, де він піддав критиці панмонгольські погляди Рінчіно, вважаючи, що Рінчіно «прийняв тінь за щось реальне, щиро вірить у можливість об'єднання всіх монголів, тоді як ця ідея була лише гаслом для агітації». На початку 1930-х рр. з'являється ряд критичних статей, де з класових позицій піддається жорсткій критиці панмонгольський рух і його найбільш активні учасники. У статті наркома освіти Бурят-Монгольської АРСР О. Дашидондобе «Про одну надзвичайно шкідливу антимарксистську теорію (про панмонголізм)» цей рух розглядається як націоналістичний ухил (за злою іронією долі згодом О. Дашидондобе був репресований за зв'язок з «панмонголістами — японськими агентами» Рінчіно, Барадіним та ін). Д. Іванов в журналі «Радянська Бурятія» (орган ОК ВКП(б) і ЦВК Бурят-Монгольської АРСР) опублікував статтю «За розгорнуту боротьбу з бурятської кондратьєвщиною — проти гнилого лібералізму», де дана різка критика бурятських національних лідерів, які представлені як «найбільші представники», лідери панмонгольського руху, авантюристи, політичні вожді націоналістів і класові вороги. При цьому автор виступає з закликом «…роззброїти ідейного вождя і підігрівача панмонголізму Рінчіно, викривши всі його націоналістичні маніпуляції…», а також відомих діячів національного руху Б. Барадіна, Ц. Жамцарано, Д. Сампілона. У статті першого секретаря Бурят-Монгольської ОК ВКП(б) «10 років соціалістичного будівництва БМАРСР» дається партійно-політична оцінка національного руху, національно-державного будівництва монгольських народів. При цьому він принижує місце і роль бурятської національної інтелігенції в цих процесах, піддаючи її гострій критиці. На його думку, національна інтелігенція, яку він характеризує як «буржуазно-демократичну, націоналістичну», що проводила політику «по суті куркульських, нойєнатських і ламських елементів». Він атестує Рінчіно як одного з «ідеологів панмонгольського руху». Безсумнівно, стаття партійного керівника Бурятії стала суворим вироком діяльності бурятської національної інтелігенції і обумовлювала негативний підхід до оцінки діяльності лідерів національного руху монгольських народів. Стаття секретаря ОК ВКП(б) А. А. Маркізова багато в чому перегукується зі статтею М. М. Єрбанова. В ній Маркізов також представляє національну інтелігенцію як носія «ідеології націоналізму і панмонголізму». На його думку, «треба твердо засвоїти, що бурятські націонал-демократи, висловлюючи інтереси бурятського куркульства, нойєнатства і ламства, в перший період Радянської влади в 1917—1918 р., в період семенівської та колчаковськой реакції грали контрреволюційну роль і активно боролися спільно з реакцією проти Радянської влади». З цього часу аж до початку 1990-х рр. діяльність Елбек-Доржи Рінчіно та інших бурятських демократів, як лідерів національного руху і революційних процесів монгольських народів трактувалася як негативна. Імена і діяльність їх замовчувалася. У рідкісних історичних нотатках про них писали виключно, як про буржуазних націоналістів, панмонголістів. Бурятський національний комітет — орган національного самоврядування бурятів розглядався як антинародний і буржуазний, що виражає інтереси бурятських нойонів і верхів ламаїстського духовенства. З крахом комуністичної ідеології науковий інтерес до постатей бурятських демократів, їх творчої спадщини, ролі в національно-державному будівництві, розкриття їх життєвого шляху та політичних біографій зростає. У червні 1993 р. в Улан-Уде відбулася конференція, присвячена 105-річчю з дня народження Елбек-Доржи Рінчіно. Через півроку в Москві, в Представництві Республіки Бурятія, відбувся «круглий стіл», присвячений 105-річчю з дня народження видатного державного та громадського діяча Бурятії і Монголії Елбек-Доржи Ринчино, організований Бурятським культурним центром, Товариством монголознавців РАН та Інститутом сходознавства РАН. На засіданні виступили вчені М. І. Гольман, В. В. Грайворонський, О. С. Желєзняков, С. К. Рощин (ІВ РАН), Л. А. Юзефович, Н. Л. Жуковська (Інститут антропології та етнографії РАН), П. Р. Атутов (Російська академія освіти), В. Є. Раднаєв. У своїх виступах вони розглядали різні сторони політичної діяльності Елбек-Доржи Рінчіно. Професор В. В. Грайворонський наголосив, що немає сумніву в тому, що Елбек-Доржи Рінчіно для свого часу був яскравим, видатним політичним і громадським діячем Бурятії і Монголії, а його політична діяльність потребує подальшого глибокого вивчення. У роботі А. А. Єлаева «Бурятія: шлях до автономії і державності» 1994 року також розглядається питання про діяльність Ринчино. Використовуючи нові архівні дані, автор зробив спробу переосмислити питання національно-державного будівництва в Бурятії і прийшов до обґрунтованого висновку про високу ролі Елбек-Доржи Ринчино «в практичному будівництві національної автономії, а також у постановці і вирішенні цього питання на найвищому партійному та державному рівні». Вшанування
Основні праці
Література
Див. такожПримітки
| |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Elbek Dorzhi Rinchino mong Rinchingijn Elbegdorzh 4 16 travnya 1888 23 chervnya 1938 vidatnij buryatskij suspilno politichnij derzhavnij i vijskovij diyach odin z lideriv revolyucijnogo i nacionalnogo ruhu buryatskogo narodu aktivnij uchasnik mizhnarodnogo revolyucijnogo komunistichnogo ruhu Stoyav bilya vitokiv stvorennya nacionalnoyi avtonomiyi Buryat Mongolskoyi Respubliki pershij golova Odin z organizatoriv i uchasnikiv Mongolskoyi narodnoyi revolyuciyi U 1921 1925 rokah golova Revvijskradi Mongolskoyi Narodnoyi Respubliki radnik uryadu chlen prezidiyi Centralnogo Komitetu chlen Velikogo i Malogo Derzhavnogo Huralu Mongoliyi Zrobiv znachnij vnesok u rozvitok nacionalno vizvolnogo ruhu i stanovlennya nezalezhnoyi Mongoliyi Vidatnij ideolog idej panmongolizmu Vidomij yak vchenij shodoznavec perekladach prosvitnik tvorec spilno z Agvanom Dorzhiyevim i M Amagayevim suchasnogo buryatskogo alfavitu profesor politekonomiyi avtor bagatoh prac pro mizhnarodne i vnutrishnye stanovishe Buryatiyi i Mongoliyi Elbek Dorzhi RinchinoNarodivsya16 travnya 1888 1888 05 16 2 abo 1888 1 Hilgana Barguzinskij rajonPomer10 chervnya 1938 1938 06 10 abo 1938 1 Irkutsk SRSR rozstrilPohovannyaIrkutskKrayina SRSRDiyalnistpolitik oriyentalist perekladach derzhavnij diyach revolyucionerAlma materSankt Peterburzkij derzhavnij universitet Institut chervonoyi profesuri d i dZnannya movmongolska i rosijskaZakladKomunistichnij universitet trudyashih ShoduPartiyaKPRS i Mongolska narodna partiyaKonfesiyaateyizmNagorodiDochka Erdzhima 1921 1982 Narodilasya v m Urga Ulan Bator Pracyuvala kreslyarem Dochka Yenok narodilasya v 1923 roci Zakinchila Kurskij medichnij institut prozhivala v m Murmansk Onuk Andrij Mikitovich Yurgens Pravnuk Oleksandr section Ideolog panmongolizmuElbek Dorzhi Rinchino chasto nazivayut odnim z golovnih ideologiv panmongolizmu v pershij tretini XX stolittya Rinchino staviv pitannya pro vidnovlennya kolishnoyi mongolskoyi derzhavi v yiyi nacionalnih ramkah yake znahodilo prodovzhennya v ideyah Zhamcarano ratuvav za spravzhnyu nezalezhnist Mongoliyi za peretvorennya Halha Mongoliyi v prityagalnij centr vsih mongolskih narodiv yaki prozhivayut v inshih regionah pivdennih mongoliv buryat mongoliv kalmikiv mongoliv Tuvi i Sinczyanu Vistupayuchi na odnomu iz zasidan CK MNRP Rinchino pidkresliv sho v nashih rukah zagalnomongolska nacionalna ideya nebezpechna i gostra revolyucijna zbroya Ideyi Rinchino odnak ne otrimali pidtrimku v SRSR Bilsh togo v 1930 ti rr u radyanskomu politichnomu kerivnictvi pochalo formuvatisya uyavlennya pro lideriv buryat mongolskoyi nacionalnogo ruhu i v podalshomu kerivnikiv revolyuciyi mongolskih narodiv yak pro burzhuaznih nacionalistiv U 1927 r Rinchino opublikuvav veliku stattyu Do pitannya pro nacionalne samoviznachennya Mongoliyi u zv yazku z zavdannyami kitajskoyi revolyuciyi de propaguye ideyu etnografichnoyi Mongoliyi posilayuchis na Kyahtinsku platformu v yakij visuvalasya ideya osviti vsemongolskoyi derzhavi i yaka bula v svij chas shvalena Dalekoshidnim sekretariatom Kominternu Stattya viklikala zhorstku kritiku v jogo adresu D Zhambalon O Dashidondobe S Nacov ta in V 1927 r bula opublikovana stattya D Zhambalona de vin piddav kritici panmongolski poglyadi Rinchino vvazhayuchi sho Rinchino prijnyav tin za shos realne shiro virit u mozhlivist ob yednannya vsih mongoliv todi yak cya ideya bula lishe gaslom dlya agitaciyi Na pochatku 1930 h rr z yavlyayetsya ryad kritichnih statej de z klasovih pozicij piddayetsya zhorstkij kritici panmongolskij ruh i jogo najbilsh aktivni uchasniki U statti narkoma osviti Buryat Mongolskoyi ARSR O Dashidondobe Pro odnu nadzvichajno shkidlivu antimarksistsku teoriyu pro panmongolizm cej ruh rozglyadayetsya yak nacionalistichnij uhil za zloyu ironiyeyu doli zgodom O Dashidondobe buv represovanij za zv yazok z panmongolistami yaponskimi agentami Rinchino Baradinim ta in D Ivanov v zhurnali Radyanska Buryatiya organ OK VKP b i CVK Buryat Mongolskoyi ARSR opublikuvav stattyu Za rozgornutu borotbu z buryatskoyi kondratyevshinoyu proti gnilogo liberalizmu de dana rizka kritika buryatskih nacionalnih lideriv yaki predstavleni yak najbilshi predstavniki lideri panmongolskogo ruhu avantyuristi politichni vozhdi nacionalistiv i klasovi vorogi Pri comu avtor vistupaye z zaklikom rozzbroyiti idejnogo vozhdya i pidigrivacha panmongolizmu Rinchino vikrivshi vsi jogo nacionalistichni manipulyaciyi a takozh vidomih diyachiv nacionalnogo ruhu B Baradina C Zhamcarano D Sampilona U statti pershogo sekretarya Buryat Mongolskoyi OK VKP b 10 rokiv socialistichnogo budivnictva BMARSR dayetsya partijno politichna ocinka nacionalnogo ruhu nacionalno derzhavnogo budivnictva mongolskih narodiv Pri comu vin prinizhuye misce i rol buryatskoyi nacionalnoyi inteligenciyi v cih procesah piddayuchi yiyi gostrij kritici Na jogo dumku nacionalna inteligenciya yaku vin harakterizuye yak burzhuazno demokratichnu nacionalistichnu sho provodila politiku po suti kurkulskih nojyenatskih i lamskih elementiv Vin atestuye Rinchino yak odnogo z ideologiv panmongolskogo ruhu Bezsumnivno stattya partijnogo kerivnika Buryatiyi stala suvorim virokom diyalnosti buryatskoyi nacionalnoyi inteligenciyi i obumovlyuvala negativnij pidhid do ocinki diyalnosti lideriv nacionalnogo ruhu mongolskih narodiv Stattya sekretarya OK VKP b A A Markizova bagato v chomu peregukuyetsya zi statteyu M M Yerbanova V nij Markizov takozh predstavlyaye nacionalnu inteligenciyu yak nosiya ideologiyi nacionalizmu i panmongolizmu Na jogo dumku treba tverdo zasvoyiti sho buryatski nacional demokrati vislovlyuyuchi interesi buryatskogo kurkulstva nojyenatstva i lamstva v pershij period Radyanskoyi vladi v 1917 1918 r v period semenivskoyi ta kolchakovskoj reakciyi grali kontrrevolyucijnu rol i aktivno borolisya spilno z reakciyeyu proti Radyanskoyi vladi Z cogo chasu azh do pochatku 1990 h rr diyalnist Elbek Dorzhi Rinchino ta inshih buryatskih demokrativ yak lideriv nacionalnogo ruhu i revolyucijnih procesiv mongolskih narodiv traktuvalasya yak negativna Imena i diyalnist yih zamovchuvalasya U ridkisnih istorichnih notatkah pro nih pisali viklyuchno yak pro burzhuaznih nacionalistiv panmongolistiv Buryatskij nacionalnij komitet organ nacionalnogo samovryaduvannya buryativ rozglyadavsya yak antinarodnij i burzhuaznij sho virazhaye interesi buryatskih nojoniv i verhiv lamayistskogo duhovenstva Z krahom komunistichnoyi ideologiyi naukovij interes do postatej buryatskih demokrativ yih tvorchoyi spadshini roli v nacionalno derzhavnomu budivnictvi rozkrittya yih zhittyevogo shlyahu ta politichnih biografij zrostaye U chervni 1993 r v Ulan Ude vidbulasya konferenciya prisvyachena 105 richchyu z dnya narodzhennya Elbek Dorzhi Rinchino Cherez pivroku v Moskvi v Predstavnictvi Respubliki Buryatiya vidbuvsya kruglij stil prisvyachenij 105 richchyu z dnya narodzhennya vidatnogo derzhavnogo ta gromadskogo diyacha Buryatiyi i Mongoliyi Elbek Dorzhi Rinchino organizovanij Buryatskim kulturnim centrom Tovaristvom mongoloznavciv RAN ta Institutom shodoznavstva RAN Na zasidanni vistupili vcheni M I Golman V V Grajvoronskij O S Zhelyeznyakov S K Roshin IV RAN L A Yuzefovich N L Zhukovska Institut antropologiyi ta etnografiyi RAN P R Atutov Rosijska akademiya osviti V Ye Radnayev U svoyih vistupah voni rozglyadali rizni storoni politichnoyi diyalnosti Elbek Dorzhi Rinchino Profesor V V Grajvoronskij nagolosiv sho nemaye sumnivu v tomu sho Elbek Dorzhi Rinchino dlya svogo chasu buv yaskravim vidatnim politichnim i gromadskim diyachem Buryatiyi i Mongoliyi a jogo politichna diyalnist potrebuye podalshogo glibokogo vivchennya U roboti A A Yelaeva Buryatiya shlyah do avtonomiyi i derzhavnosti 1994 roku takozh rozglyadayetsya pitannya pro diyalnist Rinchino Vikoristovuyuchi novi arhivni dani avtor zrobiv sprobu pereosmisliti pitannya nacionalno derzhavnogo budivnictva v Buryatiyi i prijshov do obgruntovanogo visnovku pro visoku roli Elbek Dorzhi Rinchino v praktichnomu budivnictvi nacionalnoyi avtonomiyi a takozh u postanovci i virishenni cogo pitannya na najvishomu partijnomu ta derzhavnomu rivni VshanuvannyaU ridnomu seli Hilgana sporudzheno pogruddya Elbek Dorzhi Rinchino Tut zhe v Hilganajskij shkoli vidkrito muzej de predstavleni materiali z biografiyi Elbek Dorzhi Rinchino ridnih i blizkih brativ jogo osobisti rechi ordenska knizhka U 2013 r proponuvalosya vstanoviti v stolici Respubliki Buryatiya pam yatnik Elbek Dorzhi Rinchino a takozh perejmenuvati na jogo chest ploshu v Ulan Ude pered gotelem Buryatiya 3 lipnya 2007 prezident Respubliki Buryatiya pidpisav rozporyadzhennya Uryadu Respubliki Buryatiya 387 r pro utvorennya orgkomitetu z pidgotovki ta provedennya zagalnorespublikanskih zahodiv prisvyachenih 120 richchyu Elbek Dorzhi Rinchino U suchasnij Buryatiyi ye shilni do formuvannya novogo kultu osobistostej buryatskih komunistiv 1920 h 1938 rr gromadskist vimagaye idealizaciyi yihnogo obrazu pam yatnikiv i memorialiv na yihnyu chest Osnovni praciElbek Dorzhi Rinchino o Mongolii Izbrannye trudy 29 grudnya 2017 u Wayback Machine Sost Bazarov B V Cybikov B D Ochirov S B Ulan Ude 1998 Elbek Dorzhi Rinchino Dokumenty stati pisma 29 grudnya 2017 u Wayback Machine Ulan Ude 1994 Novyj mongolo buryatskij alfavit Sost N Amagaev Alamzhi Mergen SPb 1910 Mongolo buryatskij sbornik Vyp I SPb 1910 Mongolo buryatskij sbornik Vyp II SPb 1911 Bato Dalaj Ochirov Torgovo promyshlennyj ezhegodnik Sibiri 1914 1915 Dalne Vostochnye Balkany Sibir 1915 272 273 275 1916 3 8 Nacionalnaya problema Rossii pri svete revolyucii Narodnoe delo Chita 1917 37 Sovetskaya vlast v Irkutskoj gubernii i buryat mongoly Chita 1918 Velikie derzhavy i nezavisimost Mongolii Nash put Chita 1919 143 145 Inorodcheskij vopros v Sibiri i revolyuciya Sibir 1917 77 Inorodcheskij vopros v Sibiri Zhizn nacionalnostej 1921 6 O mezhdunarodnom polozhenii Mongolii Doklad na III sezde MNRP K voprosu o nacionalnom samoopredelenii Mongolii v svyazi s zadachami kitajskoj revolyucii Revolyucionnyj vostok Zhurnal Nauchno issledovatelskoj associacii pri Kommunisticheskom universitete trudyashihsya Vostoka im I V Stalina 2 1927 O reforme pismennosti mongolskih plemen Prosveshenie nacionalnostej 1930 6 O reforme mongolskogo literaturnogo yazyka Prosveshenie nacionalnostej 1930 9 10 LiteraturaAbramov O K Moloh GULAGa shodstvo sudeb tryoh liderov sibirskih nacionalnyh respublik Platon Ojunskij Elbek Dorzhi Rinchino Mihej Erbanov Filosofskij fakultet Tomskogo gosudarstvennogo universiteta Tomsk 16 maya 2015 goda Pod red V S Shutova Tomsk 2015 S 106 120 ISBN 5 87307 083 0 Elektronnyj resurs https web archive org web 20160304104705 http vital lib tsu ru vital access services Download vtls 000513029 SOURCE1 Arhivovano4 bereznya 2016 u Wayback Machine vital lib tsu ru Bazarov B V Zhabaeva L B Buryatskie nacionalnye demokraty i obshestvenno politicheskaya mysl mongolskih narodov v pervoj treti XX veka Ulan Ude Izd vo BNC SO RAN 2008 377 s ISBN 978 5 7925 0270 3 Demidov V A Oktyabr i nacionalnyj vopros v Sibiri 1917 1923 gg Novosibirsk 1983 Haludorov T V Politicheskie aspekty ideologii panmongolizma Dis kand polit nauk 23 00 01 Moskva 2005 160 s Zhabaeva L B E D Rinchino i formirovanie gosudarstvennosti mongolskih narodov v pervoj chetverti XX v Dis d ra ist nauk 07 00 03 Ulan Ude 2001 Roshin S K Politicheskaya istoriya Mongolii 1921 1940 gg M IV RAN 1999Div takozhPanmongolizm Mongolska Narodna Respublika Mongolska narodna revolyuciya Ciben ZhamcaranoPrimitkiLyudi i sudby Biobibliograficheskij slovar vostokovedov zhertv politicheskogo terrora v sovetskij period 1917 1991 SPb Peterburgskoe Vostokovedenie 2013 496 s Socialnaya istoriya otechestvennoj nauki o Vostoke ISBN 978 5 85803 225 0 d Track Q17982241d Track Q17982434d Track Q17982386d Track Q656 Istoricheskaya enciklopediya Sibiri pod red V A Lamin Novosibirsk 2009 ISBN 5 8402 0230 4 d Track Q4253570d Track Q883d Track Q113559915 Elbek Dorzhi Rinchino Dokumenty stati pisma Ulan Ude 1994 bol ru Arhiv originalu za 22 grudnya 2015 Procitovano 26 sichnya 2016 1 Directmedia 2013 03 14 303 s ISBN 9785446060313 z dzherela 24 kvitnya 2016 Rinchino E K voprosu o nacionalnom samoopredelenii Mongolii v svyazi s zadachami kitajskoj revolyucii Revolyucionnyj Vostok 1927 2 S 70 Zhabaeva L B Elbek Dorzhi Rinchino i nacionalno demokraticheskoe dvizhenie mongolskih narodov Ulan Ude Izd vo VSGTU 2001 S 272 273 Elbek Dorzhi Rinchino o Mongolii Ulan Ude 1988 S 104 Rinchino E D K voprosu o nacionalnom samoopredelenii Mongolii v svyazi s zadachami kitajskoj revolyucii Revolyucionnyj Vostok 1927 2 S 65 78 Zhambalon D Kak ne sleduet stavit vopros o nacionalnom samoopredelenii Mongolii Revolyucionnyj Vostok 1928 3 S 235 240 Dashidondobe O Ob odnoj vrednejshej antimarksistskoj teorii o panmongolizme Vestnik instituta kultury Ulan Ude Burgosizdat 1931 1 Ivanov D Za razvernutuyu borbu s buryatskoj kondratevshinoj protiv gnilogo liberalizma Sovetskaya Buryatiya 1932 3 4 tirazh cogo nomera bulo znisheno za vinyatkom 14 ekzemplyariv Erbanov M N 10 let socialisticheskogo stroitelstva BMASSR Sovetskaya Buryatiya 1933 1 iyul avgust Markizov A Borba na dva fronta za leninskuyu nacionalnuyu politiku Sovetskaya Buryatiya 1933 1 iyul avgust S 3 13 Nauchnaya konferenciya i kruglyj stol posvyashyonnye 105 letiyu so dnya rozhdeniya E D Rinchino Rossijskoe mongolovedenie Byul IV M 1996 Elaev A A Buryatiya put k avtonomii i gosudarstvennosti M 1994 www barguzin su Arhiv originalu za 24 grudnya 2015 Procitovano 24 grudnya 2015 newbur ru Arhiv originalu za 22 travnya 2017 Procitovano 24 grudnya 2015 bol ru Arhiv originalu za 22 grudnya 2015 Procitovano 20 grudnya 2015 asiarussia ru Arhiv originalu za 29 grudnya 2017 Procitovano 20 grudnya 2015 Arhiv originalu za 29 grudnya 2017 Procitovano 28 grudnya 2017 BURYaAD UNEN Arhiv originalu za 22 grudnya 2015 Procitovano 20 grudnya 2015