Монгольська народна революція, також Аратська революція (монг. Монголын ардын хувьсгал) відбулась в 1921 році. В ході революції права абсолютної богдо-ханської монархії були сильно обмежені і було проголошено народне правління.
Монгольська народна революція | |
Країна | Зовнішня Монголія |
---|---|
Місце розташування | Зовнішня Монголія |
Дата й час | 1921 |
Передумови
Зовнішня Монголія, що проголосила в 1911 році незалежність від Китайської республіки, фактично втратила підтримку з боку Росії після Жовтневої революції 1917 року. У цих умовах китайський уряд Дуань Ціжуя взяв курс на ліквідацію новопроголошеного монгольського ханства. У 1919 році китайський корпус під командуванням генерала Сюй Шучженя окупував столицю країни, Ургу. У наступні півроку всі інститути автономної Монголії були розформовані; монгольський монарх, Богдо-геген VIII був позбавлений влади.
Китайська окупація країни викликала невдоволення широких верств монгольського суспільства, на відміну від частини колаборантськи налаштованої вищої знаті. Найбільше невдоволення проявляли буддійське духівництво і штат державних і армійських службовців, що залишився без роботи після ліквідації державності Монголії. Саме з цієї соціальної страти вийшли перші монгольські революціонери.
Історія
У 1919—1920 роках в Урзі утворилося дві підпільні антикитайські групи, що пізніше отримали назви «Консульський пагорб» (монг. Консулин денж) і «Східне хуре» ( монг. Зуун хүрее ). Першу з них очолював Бодоо Доґсомін, високоосвічений 35-річний лама, який працював при Богдо-хані в російському консульстві в Урге, та Чойбалсан Хорлоґійн.
1-3 березня 1921 року в Кяхті відбувся I З'їзд МНП. Потай від китайців, на першій сесії зустрілися 17 осіб, на другий — 26. Було вирішено створити армію на чолі з Сухе-Батором. Був обраний ЦК МНП на чолі з Данзану Солану, керівником групи «Східного хуре» і одним представником комінтерну від радянського уряду. Був прийнятий маніфест партії, написаний бурятським діячем Цибеном Жамцарано (монг. Жамсрангійн Цевеен).
13 березня було оголошено тимчасовий уряд у складі семи осіб, який невдовзі очолив Бодоо. 18 березня монгольська армія, збільшилася до 400 чол. завдяки добровольцям і агітації, розбила китайський гарнізон поблизу аулу Маймачен. Північ країни заповнили листівки МНП із закликом до знищення Азійську дивізії на чолі з білогвардійським Унґерн-Штернберґом. Богдо-ханський уряд переконував населення у тому, що революціонери намагаються знищити Монгольську держави і руйнують основи «жовтої віри».
У березні-квітні радянські і далекосхідні війська сконцентрувалися біля кордону з Монголією. Чисельність монгольської армії зросла до 800 чол. В кінці травня Унґерн-Штернберґ атакував Кяхту, але був розбитий із тяжкими втратами. Дізнавшись про поразку Унґерн-Штернберґа, на бік революціонерів перейшов Хата-Батор Максаржав. Проте контратака військ Сухе-Батора 11 червня не вдалася і дивізія Унґерна пішла в рейд на радянську Бурятію. 19 серпня Унґерн був схоплений монголами Бішерельту-гуна, та передали радянській стороні більшовику П. Е. Щетинкіну. 21 вересня генерала було засуджено і розстріляно в Іркутську.
28 червня 1921 року радянсько-монгольські частини перетнули кордон Монголії та 6 липня увійшли в залишену білогвардійцями столицю Ургу. 9 липня 1921 року Богдо-хан отримав лист, в якому революційні вожді повідомили йому про те, що устрій в країні, за винятком релігії, буде переглянутий і реформований. На наступний день ЦК видав розпорядження про формування нового уряду на чолі з Бодоо, в той час як Богдо-хан проголошувався обмеженим монархом — 11 липня він був знову церемоніально реінтронізірований. Після смерті Богдо-ґеґена 17 квітня 1924 року, монархія в країні була ліквідована остаточно, а 26 листопада заснована Монгольська Народна Республіка.
Примітки
- Thomas E. Ewing chronicled the history of these two groups in The Origin of the Mongolian People's Revolutionary Party: 1920, Mongolian Studies (Bloomington, Ind., 1978-79), pp. 79-105.(англ.)
- Kh. Choibalsan, D. Losol, D. Demid, Mongolyn ardyn ündesnii khuv'sgal ankh üüseg baiguulagdsan tovch tüükh [A short history of the Mongolian revolution] (Ulaanbaatar, 1934), v. 1, p. 56. (монг.)
- Mongolyn ardyn khuv'sgalt namyn negdügeer ikh khural [First congress of the Mongolian People's Revolutionary Party], (Ulan Bator, 1971) (монг.)
- Thomas E. Ewing, Ch'ing Policies in Outer Mongolia 1900—1911, Modern Asian Studies, pp. 145—157 (1980).(англ.)
- Ts. Nasanbaljir, Revolyutsionnye meropriyatiya narodogo pravitel'stva Mongolii v. 1921—1924 gg. (монг.)
- [. Архів оригіналу за 23 березня 2019. Процитовано 21 березня 2019. Owen Lattimore; Sh Nachukdorji. Nationalism and Revolution in Mongolia. Brill Archive. pp. 171–. GGKEY:4D2GY636WK5(англ.)]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mongolska narodna revolyuciya takozh Aratska revolyuciya mong Mongolyn ardyn huvsgal vidbulas v 1921 roci V hodi revolyuciyi prava absolyutnoyi bogdo hanskoyi monarhiyi buli silno obmezheni i bulo progolosheno narodne pravlinnya Mongolska narodna revolyuciya KrayinaZovnishnya Mongoliya Misce roztashuvannyaZovnishnya Mongoliya Data j chas1921PeredumoviZovnishnya Mongoliya sho progolosila v 1911 roci nezalezhnist vid Kitajskoyi respubliki faktichno vtratila pidtrimku z boku Rosiyi pislya Zhovtnevoyi revolyuciyi 1917 roku U cih umovah kitajskij uryad Duan Cizhuya vzyav kurs na likvidaciyu novoprogoloshenogo mongolskogo hanstva U 1919 roci kitajskij korpus pid komanduvannyam generala Syuj Shuchzhenya okupuvav stolicyu krayini Urgu U nastupni pivroku vsi instituti avtonomnoyi Mongoliyi buli rozformovani mongolskij monarh Bogdo gegen VIII buv pozbavlenij vladi Kitajska okupaciya krayini viklikala nevdovolennya shirokih verstv mongolskogo suspilstva na vidminu vid chastini kolaborantski nalashtovanoyi vishoyi znati Najbilshe nevdovolennya proyavlyali buddijske duhivnictvo i shtat derzhavnih i armijskih sluzhbovciv sho zalishivsya bez roboti pislya likvidaciyi derzhavnosti Mongoliyi Same z ciyeyi socialnoyi strati vijshli pershi mongolski revolyucioneri IstoriyaSuhe Bator Bodoo Dogsomin Danzan Solan U 1919 1920 rokah v Urzi utvorilosya dvi pidpilni antikitajski grupi sho piznishe otrimali nazvi Konsulskij pagorb mong Konsulin denzh i Shidne hure mong Zuun hүree Pershu z nih ocholyuvav Bodoo Dogsomin visokoosvichenij 35 richnij lama yakij pracyuvav pri Bogdo hani v rosijskomu konsulstvi v Urge ta Chojbalsan Horlogijn 1 3 bereznya 1921 roku v Kyahti vidbuvsya I Z yizd MNP Potaj vid kitajciv na pershij sesiyi zustrilisya 17 osib na drugij 26 Bulo virisheno stvoriti armiyu na choli z Suhe Batorom Buv obranij CK MNP na choli z Danzanu Solanu kerivnikom grupi Shidnogo hure i odnim predstavnikom kominternu vid radyanskogo uryadu Buv prijnyatij manifest partiyi napisanij buryatskim diyachem Cibenom Zhamcarano mong Zhamsrangijn Ceveen 13 bereznya bulo ogolosheno timchasovij uryad u skladi semi osib yakij nevdovzi ocholiv Bodoo 18 bereznya mongolska armiya zbilshilasya do 400 chol zavdyaki dobrovolcyam i agitaciyi rozbila kitajskij garnizon poblizu aulu Majmachen Pivnich krayini zapovnili listivki MNP iz zaklikom do znishennya Azijsku diviziyi na choli z bilogvardijskim Ungern Shternbergom Bogdo hanskij uryad perekonuvav naselennya u tomu sho revolyucioneri namagayutsya znishiti Mongolsku derzhavi i rujnuyut osnovi zhovtoyi viri U berezni kvitni radyanski i dalekoshidni vijska skoncentruvalisya bilya kordonu z Mongoliyeyu Chiselnist mongolskoyi armiyi zrosla do 800 chol V kinci travnya Ungern Shternberg atakuvav Kyahtu ale buv rozbitij iz tyazhkimi vtratami Diznavshis pro porazku Ungern Shternberga na bik revolyucioneriv perejshov Hata Bator Maksarzhav Prote kontrataka vijsk Suhe Batora 11 chervnya ne vdalasya i diviziya Ungerna pishla v rejd na radyansku Buryatiyu 19 serpnya Ungern buv shoplenij mongolami Bishereltu guna ta peredali radyanskij storoni bilshoviku P E Shetinkinu 21 veresnya generala bulo zasudzheno i rozstrilyano v Irkutsku 28 chervnya 1921 roku radyansko mongolski chastini peretnuli kordon Mongoliyi ta 6 lipnya uvijshli v zalishenu bilogvardijcyami stolicyu Urgu 9 lipnya 1921 roku Bogdo han otrimav list v yakomu revolyucijni vozhdi povidomili jomu pro te sho ustrij v krayini za vinyatkom religiyi bude pereglyanutij i reformovanij Na nastupnij den CK vidav rozporyadzhennya pro formuvannya novogo uryadu na choli z Bodoo v toj chas yak Bogdo han progoloshuvavsya obmezhenim monarhom 11 lipnya vin buv znovu ceremonialno reintronizirovanij Pislya smerti Bogdo gegena 17 kvitnya 1924 roku monarhiya v krayini bula likvidovana ostatochno a 26 listopada zasnovana Mongolska Narodna Respublika PrimitkiThomas E Ewing chronicled the history of these two groups in The Origin of the Mongolian People s Revolutionary Party 1920 Mongolian Studies Bloomington Ind 1978 79 pp 79 105 angl Kh Choibalsan D Losol D Demid Mongolyn ardyn undesnii khuv sgal ankh uuseg baiguulagdsan tovch tuukh A short history of the Mongolian revolution Ulaanbaatar 1934 v 1 p 56 mong Mongolyn ardyn khuv sgalt namyn negdugeer ikh khural First congress of the Mongolian People s Revolutionary Party Ulan Bator 1971 mong Thomas E Ewing Ch ing Policies in Outer Mongolia 1900 1911 Modern Asian Studies pp 145 157 1980 angl Ts Nasanbaljir Revolyutsionnye meropriyatiya narodogo pravitel stva Mongolii v 1921 1924 gg mong Arhiv originalu za 23 bereznya 2019 Procitovano 21 bereznya 2019 Owen Lattimore Sh Nachukdorji Nationalism and Revolution in Mongolia Brill Archive pp 171 GGKEY 4D2GY636WK5 angl