Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Таїланд — аграрно-промислова країна. Місцева економіка базується на рибальстві і видобутку корисних копалин. Бл. 70 % економічно активного населення зайняті в сільському господарстві. Основні галузі промисловості: гірнича (вольфрамова, олов'яна, дорогоцінні камені та ін.), металообробна, машинобудівна, нафтохімічна, харчова, електронна, текстильна, паперова, цементна. Транспорт — автомобільний, залізничний, морський, річковий. Основні порти: Бангкок, Сонгкхла, Трат, Пхукет, [en]. Міжнародний аеропорт Бангкоку: Суварнабхумі. Є регулярне авіасполучення з багатьма містами країни.
| Економіка Таїланду | |
|---|---|
 Bangkok Mass Transit System (BTS) — система транспорту у Бангкоку. | |
| Валюта | 1 тайський бат = 100 сатангів |
| Фінансовий рік | 1 жовтня - 30 вересня |
| Організації | ВТО |
| Статистика | |
| ВВП | ▲ $1,165 трлн (2016) |
| Зростання ВВП | ▲ 3,2 % (2016) |
| ВВП на душу населення | $16 900 (2016) |
| ВВП за секторами | сільське господарство: 8,3 %, промисловість: 35,8 %, послуги: 55,8 % (2016) |
| Інфляція (ІСЦ) | 0,2 % (2016) |
| Населення поза межею бідності | 7,2 % (2015) |
| Індекс Джіні | 44,5 (2015) |
| Робоча сила | 38,3 млн (2016) |
| Робоча сила за секторами | сільське господарство: 31,8 %, промисловість: 16,7 %, послуги: 51,5 % (2015) |
| Безробіття | 0,8 % (2016) |
| Галузі виробництва | туризм, текстиль та одяг, переробка сільськогосподарської продукції, напої, тютюн, цемент, легка промисловість (ювелірні прикраси та електроприлади), комп'ютери та комплектуючі, інтегральні схеми, меблі, пластмаси, автомобілі та автозапчастини, сільськогосподарська техніка, кондиціонувальна та холодильна техніка, кераміка, алюміній, скло, граніт та мармур, шкіри, машинобудування та металообробки, нафтохімія, нафтопереробка, фармацевтика, поліграфія, целюлоза та папер, гума, цукор, рис, риболовля, маніок; другий за величиною у світі виробник вольфраму та третій за величиною виробник олова |
| Зовнішня діяльність | |
| Експорт | $214,3 млрд (2016) |
| Експортні товари | автомобілі та запчастини, комп'ютери та запчастини, ювелірні вироби та дорогоцінні камені, полімерні напівфабрікати, перероблене паливо, електронні інтегральні схеми, хімічні продукти, рис, рибні продукти, гумові вироби, цукор, маніок, птиця, машини та запчастини, залізо, сталь та вироби з них |
| Партнери |  США 11,4 % КНР 11,1 % Японія 9,6 % Гонконг 5,3 % Австралія 4,8 % Малайзія 4,5 % В'єтнам 4,4 % (2016) |
| Імпорт | $177,7 млрд (2016) |
| Імпортні товари | машини та запчастини, сира нафта, електричні машини та запчастини, хімікати, метали та вироби з металів, електронні інтегральні схеми, запчастини для автомобілів, ювелірні вироби, комп'ютери та комплектуючі, електричні побутові прилади, соя, соєве борошно, пшениця, бавовна, молочні продукти |
| Партнери | КНР 21,6 % Японія 15,8 % США 6,2 % Малайзія 5,6 % (2016) |
| Державні фінанси | |
| Борг | $130,6 млрд (2016) |
| Доходи | $73,67 млрд (2016) |
| Витрати | $84,59 млрд (2016) |
| Головне джерело: CIA World Fact Book | |
Історія
З 1970-х років середньорічні темпи зростання економіки країни становили бл. 7 %, а в окремі роки досягали 13 %. Валовий національний продукт з розрахунку на душу населення в 1997 оцінювався бл. 2800 дол.
Трудові ресурси Таїланду в 1997 оцінювалася в 34 млн чол., з них 57 % зайнято в сільському господарстві, 17 % в промисловості, 11 % в торгівлі і 15 % в сфері послуг і на державній службі.
За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП — $ 158,6 млрд.Темп зростання ВВП — (-9,4)%. ВВП на душу населення — $2593. Прямі закордонні інвестиції — $ 5,8 млрд. Імпорт — $ 55 млрд. (г.ч. Японія — 23 %; США — 14 %; Сінгапур — 5 %; Малайзія — 5,2 %; Німеччина — 5,1 %). Експорт — $ 72,8 млрд. (г.ч. США — 22 %; Японія — 13 %; Сінгапур — 8,7 %; Гонконг — 5 %; Нідерланди — 3,4 %). Експортують комп'ютери і комплектуючі, інтегральні схеми, електричні трансформатори, ювелірні вироби, готовий одяг, тканини, різноманітну продукцію з пластику, олово, плавиковий шпат, цинкову руду, сільськогосподарську продукцію (рис, каучук, тапіока, сорго, кенаф, джут), морепродукти. Імпорт складається в основному з машин і обладнання, споживчих товарів, нафти і нафтопродуктів.
Економічне районування
Економічно найрозвиненіший Центральний район Таїланду. У Бангкоку і його околицях зосереджена більшість промислових підприємств, банків, торгових фірм і транспортних об'єктів. На Центральній рівнині — найродючіші землі Таїланду. Тут вирощують рис, цукрову тростину, кукурудзу, маніок. Економічний розвиток північного сходу стримується через малородючі ґрунти, порівняно посушливий клімат і недостачу грошових ресурсів. Незважаючи на реалізацію державних програм дорожнього будівництва, поліпшення системи водопостачання і зміцнення сфери соціального обслуговування, подолати відсталість району не вдається, і він є найбіднішим в країні. У Північному Таїланді здавна головним товаром була деревина, але в зв'язку з поширенням землеробства і надмірними вирубками площа лісів істотно скоротилася. Сьогодні на державних землях промислові лісозаготівлі заборонені. На півдні країни є безліч невеликих рибальських гаваней. Через головні місцеві порти Сонгкхла і Пхукет ведуться зовнішньоторговельні операції. Основна продукція цього району — каучук і олово.
Сільське господарство
Сільське господарство. З середини 1970-х років відбувалося зменшення ролі сільського господарства, в якому в 1996 було створено лише 10 % ВВП проти 34 % в 1973. Проте галузь задовольняє внутрішній попит на продукти харчування. Приблизно третину всієї території країни займають угіддя, що обробляються, з них половина відведена під посіви рису. Вирощують маніок, цукрову тростину, кукурудзу і ананаси, бавовник і джут. Тваринництво грає підлеглу роль. Розвинене рибальство. У харчовому раціоні таїландців риба є головним джерелом білків. Наприкінці 1990-х років по улову морепродуктів Таїланд займав 9-е місце у світі (бл. 2,9 млн т).
Обробна промисловість
Обробна промисловість розвивалася бурхливими темпами в 1990-ті роки і стала найважливішим сектором економіки, в якому в 1996 було створено майже 30 % ВВП. Розвинені такі галузі промисловості, як електронна, нафтохімічна, збирання автомашин, ювелірна обробка. У 1960-1970-ті роки виникли підприємства текстильної і харчової промисловості. Продовжується зростання випуску тютюнової продукції, пластичної маси, цементу, фанери, автомобільних шин. Населення Таїланду займається традиційними кустарними промислами — різьбленням по дереву, виробництвом шовкових тканин і лакових виробів.
Енергетика
Енергетика сильно залежить від імпорту нафти. У 1982 частка нафти становила 25 % вартості імпорту. Цей показник знизився до 8,8 % у 1996 через загальне розширення ввезення. Енергетична криза, пов'язана зі зростанням цін на рідке паливо, змусила Таїланд шукати альтернативні підходи. Найбільш значущі результати принесло відкриття морських родовищ природного газу і розвиток ГЕС. У середині 1990-х років залежність від імпорту нафти знову зросла. Більшість населених пунктів в Таїланді електрифікована. У споживанні електроенергії перед веде ареал Бангкока. Виробництво електроенергії — 46 млрд кВт·год (1990). Виробництво електроенергії у 2015 році становило 167,9 млрд кВт·год.
Азартні ігри
Азартні ігри в Таїланді, крім ставок на перегони або спонсоровані урядом Тайські лотереї, заборонені. За заборону відповідає закон Про азартні ігри 1935 року, що забороняє більше 120 картярських ігор, а будь-яка форма гри, окрім кількох дозволених, розглядається, як порушення закону. При цьому, в країні проводяться незаконні азартні ігри в казино та інші форми грального бізнесу, як у Бангкоку, так і деяких провінційних містах. Незважаючи на заборону, гральний бізнес як і раніше залишається найважливішою частиною тайського життя.
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник: у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X
Примітки
- Усі дані, якщо це не зазначені окремо, подані у доларах США.
Посилання
- Bank of Thailand [ 16 серпня 2018 у Wayback Machine.]
- Thai Ministry of Finance [ 9 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- Thai Ministry of Commerce [ 19 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- Thailand business news [ 5 березня 2009 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tayiland agrarno promislova krayina Misceva ekonomika bazuyetsya na ribalstvi i vidobutku korisnih kopalin Bl 70 ekonomichno aktivnogo naselennya zajnyati v silskomu gospodarstvi Osnovni galuzi promislovosti girnicha volframova olov yana dorogocinni kameni ta in metaloobrobna mashinobudivna naftohimichna harchova elektronna tekstilna paperova cementna Transport avtomobilnij zaliznichnij morskij richkovij Osnovni porti Bangkok Songkhla Trat Phuket en Mizhnarodnij aeroport Bangkoku Suvarnabhumi Ye regulyarne aviaspoluchennya z bagatma mistami krayini Ekonomika TayilanduBangkok Mass Transit System BTS sistema transportu u Bangkoku Valyuta1 tajskij bat 100 satangivFinansovij rik1 zhovtnya 30 veresnyaOrganizaciyiVTOStatistikaVVP 1 165 trln 2016 Zrostannya VVP 3 2 2016 VVP na dushu naselennya 16 900 2016 VVP za sektoramisilske gospodarstvo 8 3 promislovist 35 8 poslugi 55 8 2016 Inflyaciya ISC 0 2 2016 Naselennya poza mezheyu bidnosti7 2 2015 Indeks Dzhini44 5 2015 Robocha sila38 3 mln 2016 Robocha sila za sektoramisilske gospodarstvo 31 8 promislovist 16 7 poslugi 51 5 2015 Bezrobittya0 8 2016 Galuzi virobnictvaturizm tekstil ta odyag pererobka silskogospodarskoyi produkciyi napoyi tyutyun cement legka promislovist yuvelirni prikrasi ta elektropriladi komp yuteri ta komplektuyuchi integralni shemi mebli plastmasi avtomobili ta avtozapchastini silskogospodarska tehnika kondicionuvalna ta holodilna tehnika keramika alyuminij sklo granit ta marmur shkiri mashinobuduvannya ta metaloobrobki naftohimiya naftopererobka farmacevtika poligrafiya celyuloza ta paper guma cukor ris ribolovlya maniok drugij za velichinoyu u sviti virobnik volframu ta tretij za velichinoyu virobnik olovaZovnishnya diyalnistEksport 214 3 mlrd 2016 Eksportni tovariavtomobili ta zapchastini komp yuteri ta zapchastini yuvelirni virobi ta dorogocinni kameni polimerni napivfabrikati pereroblene palivo elektronni integralni shemi himichni produkti ris ribni produkti gumovi virobi cukor maniok pticya mashini ta zapchastini zalizo stal ta virobi z nihPartneri SShA 11 4 KNR 11 1 Yaponiya 9 6 Gonkong 5 3 Avstraliya 4 8 Malajziya 4 5 V yetnam 4 4 2016 Import 177 7 mlrd 2016 Importni tovarimashini ta zapchastini sira nafta elektrichni mashini ta zapchastini himikati metali ta virobi z metaliv elektronni integralni shemi zapchastini dlya avtomobiliv yuvelirni virobi komp yuteri ta komplektuyuchi elektrichni pobutovi priladi soya soyeve boroshno pshenicya bavovna molochni produktiPartneri KNR 21 6 Yaponiya 15 8 SShA 6 2 Malajziya 5 6 2016 Derzhavni finansiBorg 130 6 mlrd 2016 Dohodi 73 67 mlrd 2016 Vitrati 84 59 mlrd 2016 Golovne dzherelo CIA World Fact BookIstoriyaZ 1970 h rokiv serednorichni tempi zrostannya ekonomiki krayini stanovili bl 7 a v okremi roki dosyagali 13 Valovij nacionalnij produkt z rozrahunku na dushu naselennya v 1997 ocinyuvavsya bl 2800 dol Trudovi resursi Tayilandu v 1997 ocinyuvalasya v 34 mln chol z nih 57 zajnyato v silskomu gospodarstvi 17 v promislovosti 11 v torgivli i 15 v sferi poslug i na derzhavnij sluzhbi Za danimi Index of Economic Freedom The Heritage Foundation U S A 2001 VVP 158 6 mlrd Temp zrostannya VVP 9 4 VVP na dushu naselennya 2593 Pryami zakordonni investiciyi 5 8 mlrd Import 55 mlrd g ch Yaponiya 23 SShA 14 Singapur 5 Malajziya 5 2 Nimechchina 5 1 Eksport 72 8 mlrd g ch SShA 22 Yaponiya 13 Singapur 8 7 Gonkong 5 Niderlandi 3 4 Eksportuyut komp yuteri i komplektuyuchi integralni shemi elektrichni transformatori yuvelirni virobi gotovij odyag tkanini riznomanitnu produkciyu z plastiku olovo plavikovij shpat cinkovu rudu silskogospodarsku produkciyu ris kauchuk tapioka sorgo kenaf dzhut moreprodukti Import skladayetsya v osnovnomu z mashin i obladnannya spozhivchih tovariv nafti i naftoproduktiv Ekonomichne rajonuvannyaEkonomichno najrozvinenishij Centralnij rajon Tayilandu U Bangkoku i jogo okolicyah zoseredzhena bilshist promislovih pidpriyemstv bankiv torgovih firm i transportnih ob yektiv Na Centralnij rivnini najrodyuchishi zemli Tayilandu Tut viroshuyut ris cukrovu trostinu kukurudzu maniok Ekonomichnij rozvitok pivnichnogo shodu strimuyetsya cherez malorodyuchi grunti porivnyano posushlivij klimat i nedostachu groshovih resursiv Nezvazhayuchi na realizaciyu derzhavnih program dorozhnogo budivnictva polipshennya sistemi vodopostachannya i zmicnennya sferi socialnogo obslugovuvannya podolati vidstalist rajonu ne vdayetsya i vin ye najbidnishim v krayini U Pivnichnomu Tayilandi zdavna golovnim tovarom bula derevina ale v zv yazku z poshirennyam zemlerobstva i nadmirnimi virubkami plosha lisiv istotno skorotilasya Sogodni na derzhavnih zemlyah promislovi lisozagotivli zaboroneni Na pivdni krayini ye bezlich nevelikih ribalskih gavanej Cherez golovni miscevi porti Songkhla i Phuket vedutsya zovnishnotorgovelni operaciyi Osnovna produkciya cogo rajonu kauchuk i olovo Silske gospodarstvoSilske gospodarstvo Z seredini 1970 h rokiv vidbuvalosya zmenshennya roli silskogo gospodarstva v yakomu v 1996 bulo stvoreno lishe 10 VVP proti 34 v 1973 Prote galuz zadovolnyaye vnutrishnij popit na produkti harchuvannya Priblizno tretinu vsiyeyi teritoriyi krayini zajmayut ugiddya sho obroblyayutsya z nih polovina vidvedena pid posivi risu Viroshuyut maniok cukrovu trostinu kukurudzu i ananasi bavovnik i dzhut Tvarinnictvo graye pidleglu rol Rozvinene ribalstvo U harchovomu racioni tayilandciv riba ye golovnim dzherelom bilkiv Naprikinci 1990 h rokiv po ulovu moreproduktiv Tayiland zajmav 9 e misce u sviti bl 2 9 mln t Obrobna promislovistObrobna promislovist rozvivalasya burhlivimi tempami v 1990 ti roki i stala najvazhlivishim sektorom ekonomiki v yakomu v 1996 bulo stvoreno majzhe 30 VVP Rozvineni taki galuzi promislovosti yak elektronna naftohimichna zbirannya avtomashin yuvelirna obrobka U 1960 1970 ti roki vinikli pidpriyemstva tekstilnoyi i harchovoyi promislovosti Prodovzhuyetsya zrostannya vipusku tyutyunovoyi produkciyi plastichnoyi masi cementu faneri avtomobilnih shin Naselennya Tayilandu zajmayetsya tradicijnimi kustarnimi promislami rizblennyam po derevu virobnictvom shovkovih tkanin i lakovih virobiv EnergetikaEnergetika silno zalezhit vid importu nafti U 1982 chastka nafti stanovila 25 vartosti importu Cej pokaznik znizivsya do 8 8 u 1996 cherez zagalne rozshirennya vvezennya Energetichna kriza pov yazana zi zrostannyam cin na ridke palivo zmusila Tayiland shukati alternativni pidhodi Najbilsh znachushi rezultati prineslo vidkrittya morskih rodovish prirodnogo gazu i rozvitok GES U seredini 1990 h rokiv zalezhnist vid importu nafti znovu zrosla Bilshist naselenih punktiv v Tayilandi elektrifikovana U spozhivanni elektroenergiyi pered vede areal Bangkoka Virobnictvo elektroenergiyi 46 mlrd kVt god 1990 Virobnictvo elektroenergiyi u 2015 roci stanovilo 167 9 mlrd kVt god Azartni igriDokladnishe Azartni igri v Tayilandi Azartni igri v Tayilandi krim stavok na peregoni abo sponsorovani uryadom Tajski lotereyi zaboroneni Za zaboronu vidpovidaye zakon Pro azartni igri 1935 roku sho zaboronyaye bilshe 120 kartyarskih igor a bud yaka forma gri okrim kilkoh dozvolenih rozglyadayetsya yak porushennya zakonu Pri comu v krayini provodyatsya nezakonni azartni igri v kazino ta inshi formi gralnogo biznesu yak u Bangkoku tak i deyakih provincijnih mistah Nezvazhayuchi na zaboronu gralnij biznes yak i ranishe zalishayetsya najvazhlivishoyu chastinoyu tajskogo zhittya Div takozhKorisni kopalini Tayilandu Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Tayilandu Girnicha promislovist Tayilandu Kultorn KirbiDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 XPrimitkiUsi dani yaksho ce ne zaznacheni okremo podani u dolarah SShA PosilannyaBank of Thailand 16 serpnya 2018 u Wayback Machine Thai Ministry of Finance 9 lyutogo 2014 u Wayback Machine Thai Ministry of Commerce 19 lyutogo 2014 u Wayback Machine Thailand business news 5 bereznya 2009 u Wayback Machine