Болгарія — індустріально-аграрна країна. Основні галузі економіки: машинобудівна та металообробна, харчова, хімічна, текстильна, конструкційних матеріалів. Основний транспорт — залізничний, автомобільний, морський, повітряний. Головні морські порти: Варна, Бургас. У Болгарії 10 аеропортів, з них три міжнародних — в Софії, Варні і Бургасі.
Економіка Болгарії | |
---|---|
Софія Бізнес Парк | |
Валюта | 1 болгарський лев = 100 стотінкі |
Фінансовий рік | календарний рік |
Організації | ЄС, WTO, OECD, ОЧЕС |
Статистика | |
ВВП | $143,1 млрд (2016) |
Зростання ВВП | ▲ 3 % (2016) |
ВВП на душу населення | $20,100 (2016) |
ВВП за секторами | сільське господарство: 5,1 %, промисловість: 27,5 %, послуги: 67,5 % (2016) |
Інфляція (ІСЦ) | — 0,7 % (2016) |
Населення поза межею бідності | 21,8 % (2014) |
Індекс Джіні | 35,4 (2013) |
Робоча сила | 2,525 млн (2016) |
Робоча сила за секторами | сільське господарство (7 %), промисловість (30,1 %), послуги (62,9 %) (2014) |
Безробіття | 8,9 % (2016) |
Галузі виробництва | електроенергетика, газ та вода, продукти харчування, напої, тютюн, машини та устаткування, основні метали, хімікати, коксівне вугілля, нафтопродукти, ядерне паливо |
Зовнішня діяльність | |
Експорт | $26,1 млрд (2016) |
Експортні товари | одяг, взуття, залізо та сталь, машини та устаткування, паливо |
Партнери | Німеччина 12,5 % Італія 9,2 % Туреччина 8,5 % Румунія 8,2 % Греція 6,5 % Франція 4,2 % (2015) |
Імпорт | $28,47 млрд (2016) |
Імпортні товари | машини та устаткування, метали та їх руди, хімікати, пластик, паливо, мінерали, сировина |
Партнери | Німеччина 12,9 % Росія 12 % Італія 7,6 % Румунія 6,8 % Туреччина 5,7 % Греція 4,8 % Іспанія 4,8 % (2015) |
Державні фінанси | |
Борг | $42,42 млрд (2016) |
Доходи | $18,44 млрд (2016) |
Витрати | $19,18 млрд (2016) |
Головне джерело: CIA World Fact Book |
За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A., 2001]: ВВП — $ 11,3 млрд. Темп зростання ВВП — 3,5 %. ВВП на душу населення — $1372. Прямі закордонні інвестиції — $ 14 млн. Імпорт (г.ч. верстати, обладнання для ГЕС і АЕС, автомобілі, вугілля, нафта і електроенергія) — $ 5,8 млрд (г.ч. Росія — 20,1 %; Німеччина — 14,0 %; Італія — 7,7 %; Греція — 5,8 %; США — 4,0 %). Експорт (г.ч. електромотори, електрокари, судна, синтетичні волокна, трояндова олія і лікарські трави) — $ 5,6 млрд (г.ч. Італія — 12,8 %; Німеччина — 10,5 %; Греція — 8,8 %; Туреччина — 7,9 %; Росія — 5,5 %).
Грошова одиниця — болгарський лев. У 1 леві — 100 стотинок. У обігу знаходяться купюри від 1 до 50 левів. В обігу також і металеві монети меншої вартості.
Валютне регулювання — Ввезення іноземної валюти не обмежене (декларація обов'язкова), національної валюти — в еквіваленті до 2000 $ США. Дозволений вивіз ввезеної іноземної валюти, національної — в еквіваленті до 2000 $ США. Зворотний обмін болгарської валюти при виїзді обмежений. Румунську валюту обміняти в Болгарії неможливо.
Рівень безробіття: 17,5 % (2001)
Економічні райони
Територія Болгарії ділиться на три основних економічних райони: Західний, Південно-Східний і Північно-Східний. Ядром Західного району є Софійсько-Перникський промисловий комплекс, де виробляється бл. 30 % електроенергії і всі чорні метали в країні (див. Чорна металургія Болгарії), а також зосереджене машинобудування. Ключову роль у прискореній індустріалізації району в 1950—1960 роки зіграв Перникський вугільний басейн і Креміковське родовище залізняку. У Південно-Східному районі головні промислові центри Пловдів, Бургас, Стара-Загора і Хасково, розвинені кольорова металургія, хімічна промисловість, виробництво будівельних матеріалів і інші галузі. У Північно-Східному районі промислові центри Варна, Русе і Разград, розвиваються машинобудування, хімічна, порцелянова, текстильна, хутряна і шкіряна промисловість. Крім того, це головний район по збору зернових, вирощують цукровий буряк, кукурудзу і овочі.
Галузі економіки
Енергетика
Енергетичні ресурси Болгарії вельми обмежені. У 1987 вона імпортувала 60 % споживаної енергії. Загальна потужність всіх станцій в 1995 становила 10,25 млн кВт, причому 57 % енергії виробляли на ТЕС, 25 % — на АЕС і 18 % — на ГЕС. У 1990-ті роки основним напрямом перспективного розвитку визнана атомна енергетика. Міжнародні фінансові організації надають допомогу Болгарії в реконструкції АЕС з метою підвищення її надійності.
Туризм
Болгарія — невелика країна, але з виключно багатою природою. Тепле, чисте і спокійне море, гори, безліч мінеральних джерел з цілющими водами, пам'ятники культури і архітектури, живий, колоритний фольклор — все це привертає сюди туристів. Сотні готелів, ресторанів і розважальних закладів створюють умови для повноцінного відпочинку.
Державний устрій. Болгарія — республіка з парламентським правлінням (за Конституцією РБ, прийнятою 12 липня 1992 року). Глава держави — Президент, законодавчу владу здійснюють Народні збори, виконавчим органом влади є Рада Міністрів (уряд).
Курорти
Найпопулярніші курорти Болгарії — Албена, «Золоті піски», Рив'єра, Сонячний берег, .
Курорт Албена знаходиться в північній частині чорноморського узбережжя Болгарії. Найближче велике місто — Варна — знаходиться за 45 км. Цей курорт є наймолодшим і разом з тим найфешенебельнішим курортом Болгарії. Тутешні готелі славляться високим рівнем сервісу і величною, авангардною архітектурою, майстерно вписаною в природний ландшафт. Незважаючи на солідну місткість, курорт розташований досить компактно і відрізняється зручним плануванням. Прямо поряд з готелями починається мальовничий ліс, завдяки чому на курорті панує особлива затишна атмосфера. Довжина пляжу, покритого найчистішим золотавим піском, досягає 7 км, ширина доходить до 150 м. Клімат тут помірний, теплий. Сезон в Албені триває з початку травня до кінця жовтня.
Курорт з романтичною назвою «Золоті піски» розташований у північній частині узбережжя Болгарії, за 18 км від Варни. Це, мабуть, найвідоміший і найпопулярніший курорт Болгарії. Особливу гордість тутешнього персоналу викликає те, що «Золоті піски» визнані самим чистим курортом цієї країни, що не дивно, адже місцева влада завжди приділяли особливу увагу екології свого регіону. До речі, Золоті піски були також удостоєні престижної міжнародної нагороди «Синій Прапор» (знак бездоганного екологічного статусу), що зайвий раз підтверджує ексклюзивний характер відпочинку на цьому курорті. Довжина пляжної смуги досягає 3,5 км при середній ширині в 50—100 м. Пісок тут і справді золотого кольору — дуже дрібний і чистий, море завжди прозоре і тепле.
Курорт Рив'єра знаходиться недалеко від Золотих Пісків, за 17 км від Варни. У минулому цей курортний комплекс був урядовою резиденцією, місцем відпочинку і роботи вищого керівництва країни. Сьогодні тут розташувалася невелика курортна зона, дуже тиха, затишна і мальовнича. Рив'єра ідеально підходить для спокійного сімейного відпочинку. Оздоровчий комплекс курорту пропонує програми бальнеологічного лікування.
Сонячний берег це найбільший курорт Болгарії, свого роду туристичний полюс цієї країни. Курорт розташований за 30 км на північ від Бургаса, в екологічно чистій зоні — далеко від великих транспортних артерій та великих міст. Довжина пляжу досягає 10 км, середня ширина становить 35 м. Пісок дрібний і золотистий. Курорт лідирує не тільки за кількістю туристів, що приймаються за сезон, але й за кількістю різноманітних розважальних закладів: понад 250 ресторанів, безліч барів і кафе, нічні клуби і дискотеки, та ігрові центри. До Золотого берега завжди зручно добиратися — міжнародний аеропорт Бургаська, залізничний вокзал і міжнародний морський порт забезпечують швидкі й зручні сполучення з усіма точками світу.
Азартні ігри
Гральний бізнес в Болгарії дозволено, при цьому ця сфера жорстко контролюється державою.
Транспорт
Залізничний транспорт — Довжина залізниць — 6,6 тис. км.
Водний транспорт — Судноплавство по Дунаю. Основні порти: Варна, Бургас. Морський поромний зв'язок — Варна — Чорноморськ.
Див. також
Примітки
- Усі дані, якщо це не зазначені окремо, подані у доларах США.
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
Посилання
- IMF presentation of current macroeconomic challenges for Bulgaria [ 6 червня 2008 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bolgariya industrialno agrarna krayina Osnovni galuzi ekonomiki mashinobudivna ta metaloobrobna harchova himichna tekstilna konstrukcijnih materialiv Osnovnij transport zaliznichnij avtomobilnij morskij povitryanij Golovni morski porti Varna Burgas U Bolgariyi 10 aeroportiv z nih tri mizhnarodnih v Sofiyi Varni i Burgasi Ekonomika BolgariyiSofiya Biznes ParkValyuta1 bolgarskij lev 100 stotinkiFinansovij rikkalendarnij rikOrganizaciyiYeS WTO OECD OChESStatistikaVVP 143 1 mlrd 2016 Zrostannya VVP 3 2016 VVP na dushu naselennya 20 100 2016 VVP za sektoramisilske gospodarstvo 5 1 promislovist 27 5 poslugi 67 5 2016 Inflyaciya ISC 0 7 2016 Naselennya poza mezheyu bidnosti21 8 2014 Indeks Dzhini35 4 2013 Robocha sila2 525 mln 2016 Robocha sila za sektoramisilske gospodarstvo 7 promislovist 30 1 poslugi 62 9 2014 Bezrobittya8 9 2016 Galuzi virobnictvaelektroenergetika gaz ta voda produkti harchuvannya napoyi tyutyun mashini ta ustatkuvannya osnovni metali himikati koksivne vugillya naftoprodukti yaderne palivoZovnishnya diyalnistEksport 26 1 mlrd 2016 Eksportni tovariodyag vzuttya zalizo ta stal mashini ta ustatkuvannya palivoPartneri Nimechchina 12 5 Italiya 9 2 Turechchina 8 5 Rumuniya 8 2 Greciya 6 5 Franciya 4 2 2015 Import 28 47 mlrd 2016 Importni tovarimashini ta ustatkuvannya metali ta yih rudi himikati plastik palivo minerali sirovinaPartneri Nimechchina 12 9 Rosiya 12 Italiya 7 6 Rumuniya 6 8 Turechchina 5 7 Greciya 4 8 Ispaniya 4 8 2015 Derzhavni finansiBorg 42 42 mlrd 2016 Dohodi 18 44 mlrd 2016 Vitrati 19 18 mlrd 2016 Golovne dzherelo CIA World Fact Book Za danimi Index of Economic Freedom The Heritage Foundation U S A 2001 VVP 11 3 mlrd Temp zrostannya VVP 3 5 VVP na dushu naselennya 1372 Pryami zakordonni investiciyi 14 mln Import g ch verstati obladnannya dlya GES i AES avtomobili vugillya nafta i elektroenergiya 5 8 mlrd g ch Rosiya 20 1 Nimechchina 14 0 Italiya 7 7 Greciya 5 8 SShA 4 0 Eksport g ch elektromotori elektrokari sudna sintetichni volokna troyandova oliya i likarski travi 5 6 mlrd g ch Italiya 12 8 Nimechchina 10 5 Greciya 8 8 Turechchina 7 9 Rosiya 5 5 Groshova odinicya bolgarskij lev U 1 levi 100 stotinok U obigu znahodyatsya kupyuri vid 1 do 50 leviv V obigu takozh i metalevi moneti menshoyi vartosti Valyutne regulyuvannya Vvezennya inozemnoyi valyuti ne obmezhene deklaraciya obov yazkova nacionalnoyi valyuti v ekvivalenti do 2000 SShA Dozvolenij viviz vvezenoyi inozemnoyi valyuti nacionalnoyi v ekvivalenti do 2000 SShA Zvorotnij obmin bolgarskoyi valyuti pri viyizdi obmezhenij Rumunsku valyutu obminyati v Bolgariyi nemozhlivo Riven bezrobittya 17 5 2001 Ekonomichni rajoniBiznes park Sofiya Mapa Bolgariyi Silskogospodarskij i promislovij rajon Burgas roztashovanij poryad z ozerom Vajya Sonyashnikove pole v m Dobrudzha Blizko 43 zemel Bolgariyi ye ornimi Otara ovec Teritoriya Bolgariyi dilitsya na tri osnovnih ekonomichnih rajoni Zahidnij Pivdenno Shidnij i Pivnichno Shidnij Yadrom Zahidnogo rajonu ye Sofijsko Pernikskij promislovij kompleks de viroblyayetsya bl 30 elektroenergiyi i vsi chorni metali v krayini div Chorna metalurgiya Bolgariyi a takozh zoseredzhene mashinobuduvannya Klyuchovu rol u priskorenij industrializaciyi rajonu v 1950 1960 roki zigrav Pernikskij vugilnij basejn i Kremikovske rodovishe zaliznyaku U Pivdenno Shidnomu rajoni golovni promislovi centri Plovdiv Burgas Stara Zagora i Haskovo rozvineni kolorova metalurgiya himichna promislovist virobnictvo budivelnih materialiv i inshi galuzi U Pivnichno Shidnomu rajoni promislovi centri Varna Ruse i Razgrad rozvivayutsya mashinobuduvannya himichna porcelyanova tekstilna hutryana i shkiryana promislovist Krim togo ce golovnij rajon po zboru zernovih viroshuyut cukrovij buryak kukurudzu i ovochi Galuzi ekonomikiEnergetika Energetichni resursi Bolgariyi velmi obmezheni U 1987 vona importuvala 60 spozhivanoyi energiyi Zagalna potuzhnist vsih stancij v 1995 stanovila 10 25 mln kVt prichomu 57 energiyi viroblyali na TES 25 na AES i 18 na GES U 1990 ti roki osnovnim napryamom perspektivnogo rozvitku viznana atomna energetika Mizhnarodni finansovi organizaciyi nadayut dopomogu Bolgariyi v rekonstrukciyi AES z metoyu pidvishennya yiyi nadijnosti Turizm Dokladnishe Turizm u Bolgariyi Bolgariya nevelika krayina ale z viklyuchno bagatoyu prirodoyu Teple chiste i spokijne more gori bezlich mineralnih dzherel z cilyushimi vodami pam yatniki kulturi i arhitekturi zhivij koloritnij folklor vse ce privertaye syudi turistiv Sotni goteliv restoraniv i rozvazhalnih zakladiv stvoryuyut umovi dlya povnocinnogo vidpochinku Derzhavnij ustrij Bolgariya respublika z parlamentskim pravlinnyam za Konstituciyeyu RB prijnyatoyu 12 lipnya 1992 roku Glava derzhavi Prezident zakonodavchu vladu zdijsnyuyut Narodni zbori vikonavchim organom vladi ye Rada Ministriv uryad Kurorti Dokladnishe Najpopulyarnishi kurorti Bolgariyi Albena Zoloti piski Riv yera Sonyachnij bereg Kurort Albena znahoditsya v pivnichnij chastini chornomorskogo uzberezhzhya Bolgariyi Najblizhche velike misto Varna znahoditsya za 45 km Cej kurort ye najmolodshim i razom z tim najfeshenebelnishim kurortom Bolgariyi Tuteshni goteli slavlyatsya visokim rivnem servisu i velichnoyu avangardnoyu arhitekturoyu majsterno vpisanoyu v prirodnij landshaft Nezvazhayuchi na solidnu mistkist kurort roztashovanij dosit kompaktno i vidriznyayetsya zruchnim planuvannyam Pryamo poryad z gotelyami pochinayetsya malovnichij lis zavdyaki chomu na kurorti panuye osobliva zatishna atmosfera Dovzhina plyazhu pokritogo najchistishim zolotavim piskom dosyagaye 7 km shirina dohodit do 150 m Klimat tut pomirnij teplij Sezon v Albeni trivaye z pochatku travnya do kincya zhovtnya Kurort z romantichnoyu nazvoyu Zoloti piski roztashovanij u pivnichnij chastini uzberezhzhya Bolgariyi za 18 km vid Varni Ce mabut najvidomishij i najpopulyarnishij kurort Bolgariyi Osoblivu gordist tuteshnogo personalu viklikaye te sho Zoloti piski viznani samim chistim kurortom ciyeyi krayini sho ne divno adzhe misceva vlada zavzhdi pridilyali osoblivu uvagu ekologiyi svogo regionu Do rechi Zoloti piski buli takozh udostoyeni prestizhnoyi mizhnarodnoyi nagorodi Sinij Prapor znak bezdogannogo ekologichnogo statusu sho zajvij raz pidtverdzhuye eksklyuzivnij harakter vidpochinku na comu kurorti Dovzhina plyazhnoyi smugi dosyagaye 3 5 km pri serednij shirini v 50 100 m Pisok tut i spravdi zolotogo koloru duzhe dribnij i chistij more zavzhdi prozore i teple Kurort Riv yera znahoditsya nedaleko vid Zolotih Piskiv za 17 km vid Varni U minulomu cej kurortnij kompleks buv uryadovoyu rezidenciyeyu miscem vidpochinku i roboti vishogo kerivnictva krayini Sogodni tut roztashuvalasya nevelika kurortna zona duzhe tiha zatishna i malovnicha Riv yera idealno pidhodit dlya spokijnogo simejnogo vidpochinku Ozdorovchij kompleks kurortu proponuye programi balneologichnogo likuvannya Sonyachnij bereg ce najbilshij kurort Bolgariyi svogo rodu turistichnij polyus ciyeyi krayini Kurort roztashovanij za 30 km na pivnich vid Burgasa v ekologichno chistij zoni daleko vid velikih transportnih arterij ta velikih mist Dovzhina plyazhu dosyagaye 10 km serednya shirina stanovit 35 m Pisok dribnij i zolotistij Kurort lidiruye ne tilki za kilkistyu turistiv sho prijmayutsya za sezon ale j za kilkistyu riznomanitnih rozvazhalnih zakladiv ponad 250 restoraniv bezlich bariv i kafe nichni klubi i diskoteki ta igrovi centri Do Zolotogo berega zavzhdi zruchno dobiratisya mizhnarodnij aeroport Burgaska zaliznichnij vokzal i mizhnarodnij morskij port zabezpechuyut shvidki j zruchni spoluchennya z usima tochkami svitu Azartni igri Dokladnishe Azartni igri v Bolgariyi Gralnij biznes v Bolgariyi dozvoleno pri comu cya sfera zhorstko kontrolyuyetsya derzhavoyu Transport Mapa zaliznic Zaliznichnij transport Dovzhina zaliznic 6 6 tis km Vodnij transport Sudnoplavstvo po Dunayu Osnovni porti Varna Burgas Morskij poromnij zv yazok Varna Chornomorsk Div takozhKorisni kopalini Bolgariyi Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Bolgariyi Girnicha promislovist Bolgariyi Geologiya BolgariyiPrimitkiUsi dani yaksho ce ne zaznacheni okremo podani u dolarah SShA DzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X PosilannyaIMF presentation of current macroeconomic challenges for Bulgaria 6 chervnya 2008 u Wayback Machine