Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Корисні копалини Болгарії
Запаси корисних копалин в Болгарії невеликі. Найважливіші корисні копалини — лігніти, руди заліза, свинцю, цинку і міді (табл. 1). Країна має промислові запаси мідної руди на 30-50 років, золотовмісних руд — на 20 років, свинцевих і цинкових руд — на 20 років, залізняку, марганцевої руди і вугілля, індустріальної сировини і декоративного каменя — більш ніж на 200 років. Загальна цінність розвіданих мінеральних ресурсів (не враховуючи нафти і газу) становить близько 320 млрд дол. США. Відносна частка окремих різновидів ресурсів наступна: вугілля —54,47%; руд кольорових і дорогоцінних металів — 5,69 %; чорних металів — 2,05 %, індустріальної сировини — 23,64 % і декоративного каменя — 14,15 %.
Окремі види корисних копалин
Основні корисні копалини Болгарії станом на 1998-99 рр.
Запаси | Вміст корисного компоненту в рудах, % | Частка у світі, % | ||
Підтверджені | Загальні | |||
Барит, тис. т | 200 | 500 |
| 0,1 |
Вольфрам, тис. т | 25 | 30 | 0,3 (WO3) | 1 |
Залізні руди, млн т | 250 | 340 | 31 | 0,1 |
Золото, т | 180 | 265 | 0,2 – 3,6 г/т | 0,4 |
Марганцеві руди, млн т | 126 | 180 | 27 (Mn) | 3,5 |
Мідь, тис. т | 4100 | 4400 | 0,36 (Cu) | 0,6 |
Молібден, тис. т | 10 | 10 | 0,008 | 0,1 |
Нафта, млн т | 2 |
|
|
|
Плавиковий шпат, млн т | 0,5 | 1 | 45 (CaF2) | 0,3 |
Природний горючий газ, млрд м³ | 6 |
|
|
|
Свинець, тис. т | 1590 | 3390 | 2.3 (Pb) | 1,3 |
Срібло, т | 3000 | 5800 | 100 г/т | 0,5 |
Вугілля, млн т | 4450 | 5110 |
|
|
Цинк, тис. т | 1380 | 2780 | 2 (Zn) | 0,5 |
Уран, тис. т | 7,83 | 16,23 |
| 0,3 |
Нафта, газ, вугілля, горючі сланці
Виробництво нафти і газу незначне. Головним джерелом енергії є вугілля. Усього його запаси становлять 9,5 млрд т, в тому числі 4,68 млрд т промислових і 4,82 млрд т прогнозних. Близько 87% вугілля — лігніт (за інш. оцінками — до 92%). Запаси кам'яного вугілля досягають 1,924 млрд т, з яких 424 млн т — промислові. Запаси бурого вугілля становлять 685 млн т, включаючи 340 млн т промислових. За запасами бурого вугілля Болгарія займає 9-е місце серед країн ЄС (2002). Основні вугільні басейни — Східно-Маріцький і Західно-Маріцький, а також Софійська область. Крім того, є близько 40 незначних родовищ бурого вугілля. У Добруджанському вугільному басейні є 4 вугленосні товщі верхнього карбону, які залягають на глибині 1300-1800 м. Кожна з товщ (потужність від 90-580 м) містить 5-35 вугільних пластів потужністю 0,1-12,3 м (середня потужність 1,5-2,0 м). Кількість вугільних пластів 17 загальною потужністю 31,55 м. Вміст S від 1 до 1,5%, зольність 13,7-34,2%, теплотворна здатність до 20,9 МДж/кг. Балканський вугільний басейн складений вугленосною сильно дислокованою товщею верхньої крейди потужністю 80-120 м, що включає 3-8 вугільних пластів потужністю 0,2-1,5 м. Запаси бурого вугілля укладені в Пернікському і Чорноморському бас., а також у родовищах Бобов Дол, Ораново, Бистриця. Родовища горючих сланців — в Красава, Гурково, Копринка та ін. озерно-болотяного типу.
У 2010 р. на території Болгарії розвідане родовище природного газу із ресурсами близько 3 млрд м³.
Рудні корисні копалини
На території Болгарії виділені 3 головні металогенічні одиниці: Північно-Болгарська, Балкансько-Середньогірсько-Крайштидна і Родопська. Рудоутворення відбувалося протягом байкальської, каледоно-герцинської, кімерійської, альпійської металогенічних епох.
Залізні руди укладені в основному в родовищі Креміковці. Рудне тіло лінзоподібної форми довжиною 800 м, потужністю до 267 м. Руди комплексні, містять (%): залізо (30,7), марганець (6,2), свинець (0,4), барит (18,9). Як домішки зустрічаються мідь, срібло, ртуть. Головні рудні мінерали — гематит, лімоніт, сидерит. Запаси руди 215 млн т. Розвідане також родовище залізних руд Чіфлік із вмістом заліза 23 %. Існує декілька родовищ залізняку з домішками марганцю, хрому, молібдену.
Марганець. Родовища марганцевих руд приурочені до 3 рудних зон — Південної (охоплює район м. Варна), Північної (район причорноморської Добруджі), Тюленівської (узбережжя Чорного м.). Рудоносні олігоценові відклади. Потужність рудоносних горизонтів в середньому 0,8-14 м, глибина залягання до 480 м, вміст марганцю 10-37 %. Найбільше родовище — Оброчиште.
Поліметали. Народногосподарське значення мають родовища свинцю, цинку і міді. У горах Планіна виявлені невеликі запаси золота. Вольфрамова і бісмутова руда є в Родопах.
Родовища мідних руд представлені головним чином вкрапленим і прожилковим зруденінням штокверкового типу і рудними жилами. Найстаріший міднорудний район — Бургаський — включає родовища Росен, Меден-Рід, Вирли-Бряг, Зідарово. Основні рудні мінерали: халькопірит, пірит, ґаленіт, сфалерит та ін. Запаси міді в надрах становлять 3,03 млн т. 90 % запасів зосереджено в трьох родовищах — Елаціте, Асарел і Челопеч. Більше 80 % запасів свинцю і цинку укладено в жильних родовищах, в основному в Маданському рудному районі. Прогнозні запаси родовищ свинцевих і цинкових рудоцінюються в 106 млн т, велика частина яких (93 млн т) локалізована в зоні Родоп. Передбачається наявність ще близько 48 млн т в перспективних районах.
Вольфрам-молібденові рудопрояви є в Родопах. Розсипне золото відоме в Панагюрському, Кюстенділському і Михайловградському районах. В рудах свинцево-цинкових родовищ постійно присутні як попутні компоненти золото, срібло, іноді сурма.
Неметалічні корисні копалини
У Болгарії є родовища близько 30 видів неметалічної сировини, в тому числі мармуру, каоліну, доломіту, гіпсу, кварцу, вогнетривкої глини і флюориту.
Флюоритові родовища — Слов’янка і Міхалкове. Флюоритова мінералізація приурочена до розломів; тіла флюоритових руд мають лінзоподібну форму і потужність 0,25-1 м. Перліти встановлені в родовищах Студен-Кладенец і Джебел. Азбестове родов. Голямо-Каменяне відоме в південно-східних Родопах. Агатове родовище Глухар розташоване в районі Кирджалі. Промисловий інтерес представляють розсипні агати, пов'язані з алювіально-делювіальними відкладами у східній частині родовища. Більшість агатів ювелірні. Відомі родовища гіпсу із запасами 200 млн т в районі м. Видин, каолінові піски в карстах вапняків на північному сході Болгарії, кварцові полевошпатові піски, багаті на калій, в районі м. Шумен, бентоніти і цеоліти в районі м. Кирджалі, кам'яна сіль в районі м. Провадія, мармур в горах Пірін (родов. Ілінденці). Барит добувається попутно із залізом на родовищі Креміковці.
Родовища каоліну зосереджені на північному сході Болгарії. На початок 1998 р. запаси каоліну — 172,4 млн т. У експлуатації знаходяться родовища із запасами в 35,2 млн т. Запаси вогнетривких глин значні — 21,3 млн т, включаючи 14,8 млн т промислових. Запаси бентонітових глин 62,1 млн т (в тому числі 44,2 млн т промислових). Запаси перліту — 47,3 млн т, включаючи 25,4 млн т промислових. У 1988 р. було видобуто 40 тис. т; очікується, що в 2015 р. видобуток становитиме 60 тис. т. Запаси цеолітів складають понад 2 млрд т, включаючи 772,6 млн т промислових з сорбційною здатністю 3,9-6,9 %. Загальні запаси кварцу становлять 360 тис. т, включаючи 220 тис. т промислових.
Природний декоративний камінь. Промислові запаси природного каменя оцінюються таким чином (в млн м³): мармур — 162, вапняк — 32, граніт — 29, габро — 5,9, брекчія — 27, ріоліти — 25. Метаморфічні декоративні породи найпоширеніші в Родопському масиві, менше — в Сакаро-Странджанській зоні і на заході Балкан (мармур). Камені магматичного походження залягають в основному в зоні Середньої Гори (габро і граніти), менше — в Сакаро-Странджанській зоні, Середньородопському масиві і на заході Балкан (граніти і ріоліти).
Мінеральні води
У Болгарії нараховується понад 600 природних мінеральних джерел, що мають цілющі властивості з температурою води від 8 до 100 °С.
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
- U.S. Geological Survey, 2021, Mineral commodity summaries 2021: U.S. Geological Survey, 200 p. [ 7 серпня 2020 у Wayback Machine.], https://doi.org/10.3133/mcs2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Korisni kopalini Bolgariyi Zapasi korisnih kopalin v Bolgariyi neveliki Najvazhlivishi korisni kopalini ligniti rudi zaliza svincyu cinku i midi tabl 1 Krayina maye promislovi zapasi midnoyi rudi na 30 50 rokiv zolotovmisnih rud na 20 rokiv svincevih i cinkovih rud na 20 rokiv zaliznyaku margancevoyi rudi i vugillya industrialnoyi sirovini i dekorativnogo kamenya bilsh nizh na 200 rokiv Zagalna cinnist rozvidanih mineralnih resursiv ne vrahovuyuchi nafti i gazu stanovit blizko 320 mlrd dol SShA Vidnosna chastka okremih riznovidiv resursiv nastupna vugillya 54 47 rud kolorovih i dorogocinnih metaliv 5 69 chornih metaliv 2 05 industrialnoyi sirovini 23 64 i dekorativnogo kamenya 14 15 Okremi vidi korisnih kopalinOsnovni korisni kopalini Bolgariyi stanom na 1998 99 rr Korisni kopalini Zapasi Vmist korisnogo komponentu v rudah Chastka u sviti Pidtverdzheni ZagalniBarit tis t 200 500 0 1Volfram tis t 25 30 0 3 WO3 1Zalizni rudi mln t 250 340 31 0 1Zoloto t 180 265 0 2 3 6 g t 0 4Margancevi rudi mln t 126 180 27 Mn 3 5Mid tis t 4100 4400 0 36 Cu 0 6Molibden tis t 10 10 0 008 0 1Nafta mln t 2 Plavikovij shpat mln t 0 5 1 45 CaF2 0 3Prirodnij goryuchij gaz mlrd m 6 Svinec tis t 1590 3390 2 3 Pb 1 3Sriblo t 3000 5800 100 g t 0 5Vugillya mln t 4450 5110 Cink tis t 1380 2780 2 Zn 0 5Uran tis t 7 83 16 23 0 3Nafta gaz vugillya goryuchi slanci Virobnictvo nafti i gazu neznachne Golovnim dzherelom energiyi ye vugillya Usogo jogo zapasi stanovlyat 9 5 mlrd t v tomu chisli 4 68 mlrd t promislovih i 4 82 mlrd t prognoznih Blizko 87 vugillya lignit za insh ocinkami do 92 Zapasi kam yanogo vugillya dosyagayut 1 924 mlrd t z yakih 424 mln t promislovi Zapasi burogo vugillya stanovlyat 685 mln t vklyuchayuchi 340 mln t promislovih Za zapasami burogo vugillya Bolgariya zajmaye 9 e misce sered krayin YeS 2002 Osnovni vugilni basejni Shidno Marickij i Zahidno Marickij a takozh Sofijska oblast Krim togo ye blizko 40 neznachnih rodovish burogo vugillya U Dobrudzhanskomu vugilnomu basejni ye 4 vuglenosni tovshi verhnogo karbonu yaki zalyagayut na glibini 1300 1800 m Kozhna z tovsh potuzhnist vid 90 580 m mistit 5 35 vugilnih plastiv potuzhnistyu 0 1 12 3 m serednya potuzhnist 1 5 2 0 m Kilkist vugilnih plastiv 17 zagalnoyu potuzhnistyu 31 55 m Vmist S vid 1 do 1 5 zolnist 13 7 34 2 teplotvorna zdatnist do 20 9 MDzh kg Balkanskij vugilnij basejn skladenij vuglenosnoyu silno dislokovanoyu tovsheyu verhnoyi krejdi potuzhnistyu 80 120 m sho vklyuchaye 3 8 vugilnih plastiv potuzhnistyu 0 2 1 5 m Zapasi burogo vugillya ukladeni v Pernikskomu i Chornomorskomu bas a takozh u rodovishah Bobov Dol Oranovo Bistricya Rodovisha goryuchih slanciv v Krasava Gurkovo Koprinka ta in ozerno bolotyanogo tipu U 2010 r na teritoriyi Bolgariyi rozvidane rodovishe prirodnogo gazu iz resursami blizko 3 mlrd m Rudni korisni kopalini Na teritoriyi Bolgariyi vidileni 3 golovni metalogenichni odinici Pivnichno Bolgarska Balkansko Serednogirsko Krajshtidna i Rodopska Rudoutvorennya vidbuvalosya protyagom bajkalskoyi kaledono gercinskoyi kimerijskoyi alpijskoyi metalogenichnih epoh Zalizni rudi ukladeni v osnovnomu v rodovishi Kremikovci Rudne tilo linzopodibnoyi formi dovzhinoyu 800 m potuzhnistyu do 267 m Rudi kompleksni mistyat zalizo 30 7 marganec 6 2 svinec 0 4 barit 18 9 Yak domishki zustrichayutsya mid sriblo rtut Golovni rudni minerali gematit limonit siderit Zapasi rudi 215 mln t Rozvidane takozh rodovishe zaliznih rud Chiflik iz vmistom zaliza 23 Isnuye dekilka rodovish zaliznyaku z domishkami margancyu hromu molibdenu Marganec Rodovisha margancevih rud priurocheni do 3 rudnih zon Pivdennoyi ohoplyuye rajon m Varna Pivnichnoyi rajon prichornomorskoyi Dobrudzhi Tyulenivskoyi uzberezhzhya Chornogo m Rudonosni oligocenovi vidkladi Potuzhnist rudonosnih gorizontiv v serednomu 0 8 14 m glibina zalyagannya do 480 m vmist margancyu 10 37 Najbilshe rodovishe Obrochishte Polimetali Narodnogospodarske znachennya mayut rodovisha svincyu cinku i midi U gorah Planina viyavleni neveliki zapasi zolota Volframova i bismutova ruda ye v Rodopah Rodovisha midnih rud predstavleni golovnim chinom vkraplenim i prozhilkovim zrudeninnyam shtokverkovogo tipu i rudnimi zhilami Najstarishij midnorudnij rajon Burgaskij vklyuchaye rodovisha Rosen Meden Rid Virli Bryag Zidarovo Osnovni rudni minerali halkopirit pirit galenit sfalerit ta in Zapasi midi v nadrah stanovlyat 3 03 mln t 90 zapasiv zoseredzheno v troh rodovishah Elacite Asarel i Chelopech Bilshe 80 zapasiv svincyu i cinku ukladeno v zhilnih rodovishah v osnovnomu v Madanskomu rudnomu rajoni Prognozni zapasi rodovish svincevih i cinkovih rudocinyuyutsya v 106 mln t velika chastina yakih 93 mln t lokalizovana v zoni Rodop Peredbachayetsya nayavnist she blizko 48 mln t v perspektivnih rajonah Volfram molibdenovi rudoproyavi ye v Rodopah Rozsipne zoloto vidome v Panagyurskomu Kyustendilskomu i Mihajlovgradskomu rajonah V rudah svincevo cinkovih rodovish postijno prisutni yak poputni komponenti zoloto sriblo inodi surma Nemetalichni korisni kopalini U Bolgariyi ye rodovisha blizko 30 vidiv nemetalichnoyi sirovini v tomu chisli marmuru kaolinu dolomitu gipsu kvarcu vognetrivkoyi glini i flyuoritu Flyuoritovi rodovisha Slov yanka i Mihalkove Flyuoritova mineralizaciya priurochena do rozlomiv tila flyuoritovih rud mayut linzopodibnu formu i potuzhnist 0 25 1 m Perliti vstanovleni v rodovishah Studen Kladenec i Dzhebel Azbestove rodov Golyamo Kamenyane vidome v pivdenno shidnih Rodopah Agatove rodovishe Gluhar roztashovane v rajoni Kirdzhali Promislovij interes predstavlyayut rozsipni agati pov yazani z alyuvialno delyuvialnimi vidkladami u shidnij chastini rodovisha Bilshist agativ yuvelirni Vidomi rodovisha gipsu iz zapasami 200 mln t v rajoni m Vidin kaolinovi piski v karstah vapnyakiv na pivnichnomu shodi Bolgariyi kvarcovi polevoshpatovi piski bagati na kalij v rajoni m Shumen bentoniti i ceoliti v rajoni m Kirdzhali kam yana sil v rajoni m Provadiya marmur v gorah Pirin rodov Ilindenci Barit dobuvayetsya poputno iz zalizom na rodovishi Kremikovci Rodovisha kaolinu zoseredzheni na pivnichnomu shodi Bolgariyi Na pochatok 1998 r zapasi kaolinu 172 4 mln t U ekspluataciyi znahodyatsya rodovisha iz zapasami v 35 2 mln t Zapasi vognetrivkih glin znachni 21 3 mln t vklyuchayuchi 14 8 mln t promislovih Zapasi bentonitovih glin 62 1 mln t v tomu chisli 44 2 mln t promislovih Zapasi perlitu 47 3 mln t vklyuchayuchi 25 4 mln t promislovih U 1988 r bulo vidobuto 40 tis t ochikuyetsya sho v 2015 r vidobutok stanovitime 60 tis t Zapasi ceolitiv skladayut ponad 2 mlrd t vklyuchayuchi 772 6 mln t promislovih z sorbcijnoyu zdatnistyu 3 9 6 9 Zagalni zapasi kvarcu stanovlyat 360 tis t vklyuchayuchi 220 tis t promislovih Prirodnij dekorativnij kamin Promislovi zapasi prirodnogo kamenya ocinyuyutsya takim chinom v mln m marmur 162 vapnyak 32 granit 29 gabro 5 9 brekchiya 27 rioliti 25 Metamorfichni dekorativni porodi najposhirenishi v Rodopskomu masivi menshe v Sakaro Strandzhanskij zoni i na zahodi Balkan marmur Kameni magmatichnogo pohodzhennya zalyagayut v osnovnomu v zoni Serednoyi Gori gabro i graniti menshe v Sakaro Strandzhanskij zoni Serednorodopskomu masivi i na zahodi Balkan graniti i rioliti Mineralni vodi U Bolgariyi narahovuyetsya ponad 600 prirodnih mineralnih dzherel sho mayut cilyushi vlastivosti z temperaturoyu vodi vid 8 do 100 S Div takozhIstoriya osvoyennya mineralnih resursiv Bolgariyi Girnicha promislovist Bolgariyi Ekonomika Bolgariyi Geologiya Bolgariyi DzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s U S Geological Survey 2021 Mineral commodity summaries 2021 U S Geological Survey 200 p 7 serpnya 2020 u Wayback Machine https doi org 10 3133 mcs2020