Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гірнича промисловість Болгарії
Загальна інформація
Динаміка виробництва металів та видобутку мінералів в Болгарії на межі ХХ-XXI ст., тис.т.
Домінуючими в кінці XX ст. є: паливно-енергетична пр-сть, кольорова металургія, залізорудна промисловість, видобуток нерудних корисних копалин, облицювального каменю та ін. У 1994 в Болгарії добувалося 29 тис. т антрациту, 268 тис. т залізняку, 36 тис. т сирої нафти і 7,6 млн м³ природного газу. Частка гірничої промисловості у ВВП в 1998-99 рр. становила 3,1 %. В ній зайнято 47940 чол. Початок XXI ст. — критичний час для болгарської гірничої галузі. Багато підприємств галузі приватизовано, але їх робота ще не є ефективною в умовах ринкової економіки, загальна стратегія розвитку гірничої промисловості в країні не розроблена.
Продукт | 1999 | 2000 | 2001 |
Вугілля загалом - буре вугілля - лігніти - кам'яне вугілля - антрацити | 25 858 3 074 22 660 106 17 | 27 094 3 211 23 765 100 18 | 27 123 3 151 23 856 101 14 |
38,7 | 40,9 | 32,0 | |
Природний газ (тис.м³) | 26 900 | 15 300 | 22,2 |
Залізні руди | 699 | 589 | 464 |
Залізорудний концентрат | 361 | 304 | 240 |
0 | 0 | 1 515 | |
0 | 0 | 414 | |
1 889 | 2 023 | 1 942 | |
22 346 | 22 829 | 24 878 | |
(20 %) | 484 | 485 | 488 |
21,0 | 32,4 | 34,5 | |
Золото, кг | 1 034 | 868 | 1 538 |
Срібло, кг | 58 726 | 54 534 | 56 806 |
604 | 531 | 662 | |
(70 %) | 20,0 | 15,5 | 26,4 |
Цинковий концентрат (52 %) | 19,7 | 15,0 | 23,6 |
Свинець у всіх формах | 82 | 84 | 83 |
84 | 84 | 88 | |
858 | 1 011 | 959 | |
533 | 690 | 677 | |
232 | 296 | 320 | |
Глина для вогнетривкої цегли | 47,6 | 34,0 | 37,4 |
1 124 | 875 | 825 | |
12,7 | 16,7 | 11,6 | |
28,3 | 21,8 | 22,5 | |
149 | 170 | 167 | |
1 300 | 1 700 | 1 931 |
Окремі галузі
Вугілля. Динаміка видобутку вугілля: в 1976 — 26,6 млн т, 1989 — 34,3 млн т, 1995 — 31 млн т, 1999 — 31,7 млнт. Підземним способом добувається вугілля в Перникському, Західно-Маріцькому і Балканському районах. Вугілля добувають 5 компаніями на 7 кар'єрах і 3 шахтах. Головний район видобутку вугілля — «Маріца-Істок». У 1997 р. тут видобуто 27 млн т лігніту (92 % всього вугілля). Тут працює єдиний в Болгарії брикетний завод, що випускає 4 млн т лігніту і 1,05 млн т брикетів щорічно. Планується збільшення обсягів видобутку лігніту до 35 млн т до 2010 р. і 40 млн т до 2020 р. Буре вугілля видобувають на 5 підприємствах відкритим і підземним способом. У 1997 р. видобуто 2,6 млн т. У 2005 р. видобуток становитиме 2,65 млн т у зв'язку з виснаженням ресурсів. Вугілля з шахт «Пернік» і «Бобів поділ» збагачують у важких суспензіях. Коксівне вугілля добувають на підприємстві «Балканський басейн» і збагачують відсадкою. Запаси антрациту незначні, невелика кількість антрациту добувається біля Своге, передбачається закриття добувних шахт. Видобуток кам'яного вугілля — всього 0,12 млнт/рік (1999), на якому працює одна шахта.
Суттєвий вплив на роботу вугільної галузі здійснює процес приватизації копалень. Зокрема приватизовані лігнітові рудники Maritza-Iztok, які забезпечують 80 % національного виробництва бурого вугілля. Станом на 2002 р. 67 % акцій виробництва контролює німецька вугільновидобувна компанія RWE Rheinbraun і перспективи розвитку Maritza-Iztok не оголошені. В кінці XX ст. частка вугілля в енергетичному балансі країни поступово меншала за рахунок використання ядерного палива і імпорту нафти, газу і вугілля.
Нафта. Промисловий видобуток нафти початий в 1954 р., природного газу — в 1965. В 1990-х рр. розроблялося близько 10 родовищ. Видобуток нафти проводиться як фонтанним, так і механізованим способом. Але власні родовища нафти в Болгарії не мають важливого промислового значення. Сира нафта головним чином імпортується з країн ОПЕК і країн СНД; вона переробляється на нафтохімічному заводі біля Бургаса, на якому виробляють близько 100 видів хімічної продукції.
Природний газ. Видобуток та споживання природного газу в Болгарії у 1999 відповідно склав: 0,04 та 3,5 млрд м³. Практично весь газ (99 % в 2000 р) імпортувався з Росії. Прогноз споживання газу в Болгарії на 2005 р. — 6,5 млрд м³. До 2006 р. монополістом у газовому секторі залишиться державна компанія Bulgargas. Особливе значення надається модернізації газової інфраструктури, передусім існуючих транзитних газопроводів, по яких російський газ поступає в Туреччину, Грецію і Македонію. Диверсифікацію постачання газу планується здійснювати шляхом імпорту газу як з Каспійського регіону через Туреччину, так і з родовищ Північного моря. Дані про видобуток руд та виплавку металопродуктів подано в табл. 2.
Залізну руду добувають відкритим способом. Вона представлена трьома основними типами залізняків: бурим, шпатовим і червоним. Крім заліза, руда містить значну кількість важкого шпату, марганцю, олова, міді, срібла та ін., тому погано збагачується (використовується поліградієнтна сепарація). Планується випуск концентрату до 300–350 тис. т.
Марганцеву руду в кінці XX ст. добували на родовищі Оброчиште (Obrochishte) із запасами в 895,5 млн т, включаючи 125,5 млн т промислових руд. Це одне з найбільших родовищ марганцю в Європі. Через складну структуру видобуток становив лише 400 тис. т руди на рік із вмістом Mn 27,5 %. Протягом 1999–2002 років компанія Evromangan Ltd, власник марганцевого рудника Оброчиште, зупинила все виробництво, ведуться пошуки шляхів відновлення видобутку.
Розвиток кольорової металургії Болгарії зумовлений ключовою роллю в експорті її продукції в країни Східної Європи. Основні підприємства розташовані в Кирджалі, Средногор'ї, Елісейні і Пловдіві.
На родовищах Елаціте та Асарел в кінці XX ст. добували по 11–12 млн т мідної руди на рік. Руду з кар'єру «Елаціте» збагачують флотацією, концентрат містить 21–22 % міді при вилученні 86 %. У руді також є золото (0,256 г/т) і срібло (1,05 г/т). На кар'єрі «Асарел» добувають мідно-піритову руду із вмістом міді 0,47 %. Для видалення глини з руди застосовується її попередня промивка, далі — флотація. Концентрат містить 24–26 % міді при вилученні 85 %. «Челопеч» (Chelopech) — підземний рудник продуктивністю по руді 650 тис. т/рік на схід від Софії.
Видобуток золота на початку XXI ст. здійснюють ряд компаній: Gorubso-Kurdjali JSC, Dragon Capital Corp. (регіон Kurdjali), Navan Mining (власник і оператор мідно-золотодобувного комплексу «Челопеч») та інші. Компанія Navan Mining поглибила рудник нижче 400 м, щоб мати доступ для руди з високим вмістом корисних копалин і планує щорічне виробництво 60 000 унцій золота і 10 000 т міді. В першій половині 2001 вироблено 25 748 унцій золота, 58 193 унцій срібла і 4 755 т міді.
Руди свинцю і цинку. До 1994 р. на 23 рудниках і 4 флотаційних фабриках щорічно добувалося і перероблялося 3–3,2 млн т таких руд. Концентрати містять: свинцевий (70 % Pb), цинковий (50 % Zn). Вилучення металу високе: 90–92 % Pb і 85 % Zn. На межі ХХ-XXI ст. всі рудники, на яких вміст біметалу (Pb + Zn) в руді менше 6–7 %, законсервовані, внаслідок чого потенціал країни по видобутку цих руд знизився на 40–50 %.
Два свинцево-цинкові болгарські продуценти Gorubso-Madan JSC і продуцент мідної руди Rudozem на початку XXI ст. викуплені російським консорціумом Rhodopes Investment Gorubso JSC та болгарською компанією Minstroi-Rhodopes JSC. Уранова руда в кінці XX ст. добувається в Софійської області і в Средна-Гора. Вольфрамова і бісмутова руда добувається в Родопах. При видобутку урану існують проблеми дотримання міжнародних стандартів захисту довкілля.
Індустріальна сировина. Видобувається і переробляється каолін, кварцово-шпатові, кварцові та інші піски, бентоніт, перліт, цеоліти, вогнетривкі глини, крейда, азбест, пегматит, доломіт, флюорит, мармур і мармуровий порошок, морська сіль, магнезієва альба, барит, гіпс, вапняк. Працює багато державних і приватних кар'єрів по видобутку інертних будматеріалів. Видобуток нерудних матеріалів у Болгарії в 1999 р (тис.т): бентоніт — 232, каолін — 110, перліт — 13, важкий шпат — 120, кам'яна сіль — 1300.
Видобуток і обробка природного каменя в кінці XX ст. здійснювалася 14 державними і деякими приватними компаніями. У 1997 р. видобуто близько 60 тис. м³ блоків і вироблено 718 тис. м² різних плит. Очікується, що за період 2010–2015 рр. буде видобуто 100–120 тис. м³ блоків і вироблено 1,2 млн м² плит. Сектор облицювальних матеріалів у 2002 р практично весь приватизовано.
Наукові установи
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Girnicha promislovist BolgariyiZagalna informaciyaDinamika virobnictva metaliv ta vidobutku mineraliv v Bolgariyi na mezhi HH XXI st tis t Dominuyuchimi v kinci XX st ye palivno energetichna pr st kolorova metalurgiya zalizorudna promislovist vidobutok nerudnih korisnih kopalin oblicyuvalnogo kamenyu ta in U 1994 v Bolgariyi dobuvalosya 29 tis t antracitu 268 tis t zaliznyaku 36 tis t siroyi nafti i 7 6 mln m prirodnogo gazu Chastka girnichoyi promislovosti u VVP v 1998 99 rr stanovila 3 1 V nij zajnyato 47940 chol Pochatok XXI st kritichnij chas dlya bolgarskoyi girnichoyi galuzi Bagato pidpriyemstv galuzi privatizovano ale yih robota she ne ye efektivnoyu v umovah rinkovoyi ekonomiki zagalna strategiya rozvitku girnichoyi promislovosti v krayini ne rozroblena Produkt 1999 2000 2001Vugillya zagalom bure vugillya ligniti kam yane vugillya antraciti 25 858 3 074 22 660 106 17 27 094 3 211 23 765 100 18 27 123 3 151 23 856 101 14Sira nafta 38 7 40 9 32 0Prirodnij gaz tis m 26 900 15 300 22 2Zalizni rudi 699 589 464Zalizorudnij koncentrat 361 304 240Margancevi rudi 0 0 1 5150 0 414Stal 1 889 2 023 1 942Midni rudi 22 346 22 829 24 878 20 484 485 48821 0 32 4 34 5Zoloto kg 1 034 868 1 538Sriblo kg 58 726 54 534 56 806Svincevo cinkovi rudi 604 531 662 70 20 0 15 5 26 4Cinkovij koncentrat 52 19 7 15 0 23 6Svinec u vsih formah 82 84 83Cink 84 84 88858 1 011 959Silikatnij pisok 533 690 677Bentonitova glina 232 296 320Glina dlya vognetrivkoyi cegli 47 6 34 0 37 4Baritovi rudi 1 124 875 825Perlit 12 7 16 7 11 6Pegmatit 28 3 21 8 22 5Gips 149 170 167Sil 1 300 1 700 1 931Okremi galuziVidobutok ta import vugillya u krayinah Yevropi Vugillya Dinamika vidobutku vugillya v 1976 26 6 mln t 1989 34 3 mln t 1995 31 mln t 1999 31 7 mlnt Pidzemnim sposobom dobuvayetsya vugillya v Pernikskomu Zahidno Marickomu i Balkanskomu rajonah Vugillya dobuvayut 5 kompaniyami na 7 kar yerah i 3 shahtah Golovnij rajon vidobutku vugillya Marica Istok U 1997 r tut vidobuto 27 mln t lignitu 92 vsogo vugillya Tut pracyuye yedinij v Bolgariyi briketnij zavod sho vipuskaye 4 mln t lignitu i 1 05 mln t briketiv shorichno Planuyetsya zbilshennya obsyagiv vidobutku lignitu do 35 mln t do 2010 r i 40 mln t do 2020 r Bure vugillya vidobuvayut na 5 pidpriyemstvah vidkritim i pidzemnim sposobom U 1997 r vidobuto 2 6 mln t U 2005 r vidobutok stanovitime 2 65 mln t u zv yazku z visnazhennyam resursiv Vugillya z shaht Pernik i Bobiv podil zbagachuyut u vazhkih suspenziyah Koksivne vugillya dobuvayut na pidpriyemstvi Balkanskij basejn i zbagachuyut vidsadkoyu Zapasi antracitu neznachni nevelika kilkist antracitu dobuvayetsya bilya Svoge peredbachayetsya zakrittya dobuvnih shaht Vidobutok kam yanogo vugillya vsogo 0 12 mlnt rik 1999 na yakomu pracyuye odna shahta Suttyevij vpliv na robotu vugilnoyi galuzi zdijsnyuye proces privatizaciyi kopalen Zokrema privatizovani lignitovi rudniki Maritza Iztok yaki zabezpechuyut 80 nacionalnogo virobnictva burogo vugillya Stanom na 2002 r 67 akcij virobnictva kontrolyuye nimecka vugilnovidobuvna kompaniya RWE Rheinbraun i perspektivi rozvitku Maritza Iztok ne ogolosheni V kinci XX st chastka vugillya v energetichnomu balansi krayini postupovo menshala za rahunok vikoristannya yadernogo paliva i importu nafti gazu i vugillya Nafta Promislovij vidobutok nafti pochatij v 1954 r prirodnogo gazu v 1965 V 1990 h rr rozroblyalosya blizko 10 rodovish Vidobutok nafti provoditsya yak fontannim tak i mehanizovanim sposobom Ale vlasni rodovisha nafti v Bolgariyi ne mayut vazhlivogo promislovogo znachennya Sira nafta golovnim chinom importuyetsya z krayin OPEK i krayin SND vona pereroblyayetsya na naftohimichnomu zavodi bilya Burgasa na yakomu viroblyayut blizko 100 vidiv himichnoyi produkciyi Prirodnij gaz Vidobutok ta spozhivannya prirodnogo gazu v Bolgariyi u 1999 vidpovidno sklav 0 04 ta 3 5 mlrd m Praktichno ves gaz 99 v 2000 r importuvavsya z Rosiyi Prognoz spozhivannya gazu v Bolgariyi na 2005 r 6 5 mlrd m Do 2006 r monopolistom u gazovomu sektori zalishitsya derzhavna kompaniya Bulgargas Osoblive znachennya nadayetsya modernizaciyi gazovoyi infrastrukturi peredusim isnuyuchih tranzitnih gazoprovodiv po yakih rosijskij gaz postupaye v Turechchinu Greciyu i Makedoniyu Diversifikaciyu postachannya gazu planuyetsya zdijsnyuvati shlyahom importu gazu yak z Kaspijskogo regionu cherez Turechchinu tak i z rodovish Pivnichnogo morya Dani pro vidobutok rud ta viplavku metaloproduktiv podano v tabl 2 Zaliznu rudu dobuvayut vidkritim sposobom Vona predstavlena troma osnovnimi tipami zaliznyakiv burim shpatovim i chervonim Krim zaliza ruda mistit znachnu kilkist vazhkogo shpatu margancyu olova midi sribla ta in tomu pogano zbagachuyetsya vikoristovuyetsya poligradiyentna separaciya Planuyetsya vipusk koncentratu do 300 350 tis t Margancevu rudu v kinci XX st dobuvali na rodovishi Obrochishte Obrochishte iz zapasami v 895 5 mln t vklyuchayuchi 125 5 mln t promislovih rud Ce odne z najbilshih rodovish margancyu v Yevropi Cherez skladnu strukturu vidobutok stanoviv lishe 400 tis t rudi na rik iz vmistom Mn 27 5 Protyagom 1999 2002 rokiv kompaniya Evromangan Ltd vlasnik margancevogo rudnika Obrochishte zupinila vse virobnictvo vedutsya poshuki shlyahiv vidnovlennya vidobutku Rozvitok kolorovoyi metalurgiyi Bolgariyi zumovlenij klyuchovoyu rollyu v eksporti yiyi produkciyi v krayini Shidnoyi Yevropi Osnovni pidpriyemstva roztashovani v Kirdzhali Srednogor yi Elisejni i Plovdivi Na rodovishah Elacite ta Asarel v kinci XX st dobuvali po 11 12 mln t midnoyi rudi na rik Rudu z kar yeru Elacite zbagachuyut flotaciyeyu koncentrat mistit 21 22 midi pri viluchenni 86 U rudi takozh ye zoloto 0 256 g t i sriblo 1 05 g t Na kar yeri Asarel dobuvayut midno piritovu rudu iz vmistom midi 0 47 Dlya vidalennya glini z rudi zastosovuyetsya yiyi poperednya promivka dali flotaciya Koncentrat mistit 24 26 midi pri viluchenni 85 Chelopech Chelopech pidzemnij rudnik produktivnistyu po rudi 650 tis t rik na shid vid Sofiyi Vidobutok zolota na pochatku XXI st zdijsnyuyut ryad kompanij Gorubso Kurdjali JSC Dragon Capital Corp region Kurdjali Navan Mining vlasnik i operator midno zolotodobuvnogo kompleksu Chelopech ta inshi Kompaniya Navan Mining poglibila rudnik nizhche 400 m shob mati dostup dlya rudi z visokim vmistom korisnih kopalin i planuye shorichne virobnictvo 60 000 uncij zolota i 10 000 t midi V pershij polovini 2001 virobleno 25 748 uncij zolota 58 193 uncij sribla i 4 755 t midi Rudi svincyu i cinku Do 1994 r na 23 rudnikah i 4 flotacijnih fabrikah shorichno dobuvalosya i pereroblyalosya 3 3 2 mln t takih rud Koncentrati mistyat svincevij 70 Pb cinkovij 50 Zn Viluchennya metalu visoke 90 92 Pb i 85 Zn Na mezhi HH XXI st vsi rudniki na yakih vmist bimetalu Pb Zn v rudi menshe 6 7 zakonservovani vnaslidok chogo potencial krayini po vidobutku cih rud znizivsya na 40 50 Dva svincevo cinkovi bolgarski producenti Gorubso Madan JSC i producent midnoyi rudi Rudozem na pochatku XXI st vikupleni rosijskim konsorciumom Rhodopes Investment Gorubso JSC ta bolgarskoyu kompaniyeyu Minstroi Rhodopes JSC Uranova ruda v kinci XX st dobuvayetsya v Sofijskoyi oblasti i v Sredna Gora Volframova i bismutova ruda dobuvayetsya v Rodopah Pri vidobutku uranu isnuyut problemi dotrimannya mizhnarodnih standartiv zahistu dovkillya Industrialna sirovina Vidobuvayetsya i pereroblyayetsya kaolin kvarcovo shpatovi kvarcovi ta inshi piski bentonit perlit ceoliti vognetrivki glini krejda azbest pegmatit dolomit flyuorit marmur i marmurovij poroshok morska sil magneziyeva alba barit gips vapnyak Pracyuye bagato derzhavnih i privatnih kar yeriv po vidobutku inertnih budmaterialiv Vidobutok nerudnih materialiv u Bolgariyi v 1999 r tis t bentonit 232 kaolin 110 perlit 13 vazhkij shpat 120 kam yana sil 1300 Vidobutok i obrobka prirodnogo kamenya v kinci XX st zdijsnyuvalasya 14 derzhavnimi i deyakimi privatnimi kompaniyami U 1997 r vidobuto blizko 60 tis m blokiv i virobleno 718 tis m riznih plit Ochikuyetsya sho za period 2010 2015 rr bude vidobuto 100 120 tis m blokiv i virobleno 1 2 mln m plit Sektor oblicyuvalnih materialiv u 2002 r praktichno ves privatizovano Naukovi ustanoviDiv Girnicha nauka osvita ta presa BolgariyiDiv takozhKorisni kopalini Bolgariyi Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Bolgariyi Ekonomika Bolgariyi Geologiya Bolgariyi DzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s