Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Албанія — аграрно-індустріальна країна. Основні галузі економіки: харчова, текстильна та легка промисловість, нафтова, цементна, хімічна, гірнича, гідроенергетична. Бл. 45 % національного прибутку створюється в промисловості і 33 % в сільському господарстві. Осн. тр-т — автомобільний, залізничний, морський. Гол. морські порти: Дуррес, Вльора, Саранда. Міжнародний аеропорт — в Тирані.
| Економіка Албанії | |
|---|---|
 Тирана є економічним центром Албанії. | |
| Валюта | 1 Албанський лек = 100 кіндарок |
| Фінансовий рік | календарний рік |
| Організації | WTO |
| Статистика | |
| ВВП | $35,87 млрд (2017) |
| Зростання ВВП | ▲ 3,7 % (2017) |
| ВВП на душу населення | $12,500 (2017) |
| ВВП за секторами | сільське господарство: 22,6 %, промисловість: 23,8 %, послуги: 53,7 % (2017) |
| Інфляція (ІСЦ) | 2,1 % (2017) |
| Населення поза межею бідності | 14,3 % (2012) |
| Індекс Джіні | 29 (2012) |
| Робоча сила | ▲ 1,407 млн (2017) |
| Робоча сила за секторами | сільське господарство (41,8 %), промисловість (11,4 %), послуги (46,8 %) (2014) |
| Безробіття | ▼14 % (2017) |
| Галузі виробництва | Харчова промисловість, текстиль та одяг; пиломатеріали, нафта, цемент, хімікати, гірничодобувна промисловість, основні метали, гідроенергетика, туризм |
| Зовнішня діяльність | |
| Експорт | $960,9 млн (2017) |
| Експортні товари | текстиль та взуття, асфальт, метали і металеві руди, сира нафта, овочі, фрукти, тютюн |
| Партнери |  Італія 50,5 % Сербія 8,1 % Косово 7,5 % Греція 4,2 % (2016) |
| Імпорт | $4,084 млрд (2017) |
| Імпортні товари | машини та устаткування, продукти харчування, текстиль, хімікати і т. д. |
| Партнери | Італія 29 % Німеччина 9,4 % КНР 8,7 % Греція 7,8 % Туреччина 7,8 % Сербія 4,1 % (2016) |
| Державні фінанси | |
| Борг | Державний борг: 71,3 % ВВП (2017) Зовнішній борг: $8,797 млрд (2017) |
| Доходи | $3,486 млрд (2017) |
| Витрати | $3,765 млрд (2017) |
| Головне джерело: CIA World Fact Book | |
ХХ століття
Внаслідок аграрної реформи (1945—1946) понад 70 тис. безземельних селян одержали 172 тис. га землі, 475 тис. оливкових дерев, багато с.-г. реманенту. Швидкими темпами розвивається кооперування с. г. В кін. 1958 було бл. 2000 с.-г. кооперативів, які об'єднували 63 % сел. дворів і 76 % посівних площ, 22 держ. господарства, 22 МТС. Посівна площа— 404,6 тис. га (1957). Значне місце займають сади, оливкові плантації та виноградники. Луки і пасовиська—30 % території А. Серед зернових провідні—пшениця і кукурудза. Важлива тех. культура—бавовник (бл. половини всієї площі тех. культур). Вирощують також тютюн, цукр. буряки та ін. Тваринництво дає 40 % усіх доходів с. г. Особливо розвинуте вівчарство. У 1957 налічувалось (в тис. голів): овець — 1612,1, кіз — 1029,3, великої рогатої худоби — 405,4, свиней —96,2.
Довоєнна А. не мала залізниць; з 1947 збудовано з-ці Дуррес—Тирана, Дуррес—Пекіні—Ельбасан. Головний вид транспорту— автодорожний (77 % всіх перевезень, 1957). Морський транспорт відіграє важливу роль у зовн.-економіч. зв'язках. Головні порти Дуррес і Вльора.
Основи національної промисловості закладені після 1949. У кінці 1980-х років на частку промислової продукції припадало біля половини валової вартості товарів і послуг в Албанії. Найважливіші галузі промисловості були пов'язані із видобутком і збагаченням хромових і мідних руд, перегонкою нафти, виробництвом електроенергії, машин і інш. У кінці 1980-х років частка продукції харчової і текстильної промисловості становила біля третини всієї промислової продукції країни. У 1990-х роках обробна промисловість переживала глибоку кризу. До 1992 її продукція скоротилася більш ніж на 50 %, а в 1996 становила всього 12 % ВВП. На початку XXI ст. албанська економіка, основою якої залишається сільське господарство, продовжує пошуки ефективних шляхів зростання. При цьому Албанія залежить значною мірою від допомоги донорських країн (головні донори — США, 25 % допомоги, Італія — 24 % і Німеччина — 8 %).
Особлива увага в роки комуністичного режиму приділялася розвитку гідроенергетики. У 1988 виробництво електроенергії досягло майже 4 млрд кВт·год, з них на частку ГЕС припадало 80 %. У 1990-х роках виробництво електроенергії скоротилося, стали звичайними перебої в енергопостачанні, але до 1995 воно було відновлене.
За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A., 2001): ВВП — $ 2,6 млрд Темп зростання ВВП — 8 %. ВВП на душу населення — $ 795. Прямі закордонні інвестиції — $ 24 млн Імпорт — $ 1,07 млрд (г.ч. Італія — 43,4 %; Греція — 28,8 %; Туреччина — 3,9 %; Німеччина — 3,7 %). Експорт (сира нафта, бітум, хром, залізна руда, нікель, вугілля, мідний дріт, тютюн, фрукти, овочіхромова руда, ферохром, сільськогосподарські продукти) — $ 348,5 млн (г.ч. Італія — 62,7 %; Греція — 12,5 %; Німеччина — 5,5 %; США — 1,2 %).
Азартні ігри
Азартні ігри Албанії частково легальні й жорстко контролюються державою. Тривалий час азартні ігри було дозволено, але 2008 року їх було практично повністю заборонено до 2020-го, коли відбулося часткове послаблення щодо умов ліцензування казино. Щорічний оборот індустрії ставок Албанії оцінюють у 700 млн євро.
Див. також
Джерела
Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — . Гірничий енциклопедичний словник. Том 3. 2004 р.
Посилання
- Bank of Albania (official site) [ 1 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- U.S. Department of Energy — Country Report on Albania
Примітки
- Усі дані, якщо це не зазначені окремо, подані у доларах США.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Albaniya agrarno industrialna krayina Osnovni galuzi ekonomiki harchova tekstilna ta legka promislovist naftova cementna himichna girnicha gidroenergetichna Bl 45 nacionalnogo pributku stvoryuyetsya v promislovosti i 33 v silskomu gospodarstvi Osn tr t avtomobilnij zaliznichnij morskij Gol morski porti Durres Vlora Saranda Mizhnarodnij aeroport v Tirani Ekonomika AlbaniyiTirana ye ekonomichnim centrom Albaniyi Valyuta1 Albanskij lek 100 kindarokFinansovij rikkalendarnij rikOrganizaciyiWTOStatistikaVVP 35 87 mlrd 2017 Zrostannya VVP 3 7 2017 VVP na dushu naselennya 12 500 2017 VVP za sektoramisilske gospodarstvo 22 6 promislovist 23 8 poslugi 53 7 2017 Inflyaciya ISC 2 1 2017 Naselennya poza mezheyu bidnosti14 3 2012 Indeks Dzhini29 2012 Robocha sila 1 407 mln 2017 Robocha sila za sektoramisilske gospodarstvo 41 8 promislovist 11 4 poslugi 46 8 2014 Bezrobittya 14 2017 Galuzi virobnictvaHarchova promislovist tekstil ta odyag pilomateriali nafta cement himikati girnichodobuvna promislovist osnovni metali gidroenergetika turizmZovnishnya diyalnistEksport 960 9 mln 2017 Eksportni tovaritekstil ta vzuttya asfalt metali i metalevi rudi sira nafta ovochi frukti tyutyunPartneri Italiya 50 5 Serbiya 8 1 Kosovo 7 5 Greciya 4 2 2016 Import 4 084 mlrd 2017 Importni tovarimashini ta ustatkuvannya produkti harchuvannya tekstil himikati i t d Partneri Italiya 29 Nimechchina 9 4 KNR 8 7 Greciya 7 8 Turechchina 7 8 Serbiya 4 1 2016 Derzhavni finansiBorgDerzhavnij borg 71 3 VVP 2017 Zovnishnij borg 8 797 mlrd 2017 Dohodi 3 486 mlrd 2017 Vitrati 3 765 mlrd 2017 Golovne dzherelo CIA World Fact BookHH stolittyaDoroga A1 na pivnochi AlbaniyiAlbanskij eksport u 2006 Vnaslidok agrarnoyi reformi 1945 1946 ponad 70 tis bezzemelnih selyan oderzhali 172 tis ga zemli 475 tis olivkovih derev bagato s g remanentu Shvidkimi tempami rozvivayetsya kooperuvannya s g V kin 1958 bulo bl 2000 s g kooperativiv yaki ob yednuvali 63 sel dvoriv i 76 posivnih plosh 22 derzh gospodarstva 22 MTS Posivna plosha 404 6 tis ga 1957 Znachne misce zajmayut sadi olivkovi plantaciyi ta vinogradniki Luki i pasoviska 30 teritoriyi A Sered zernovih providni pshenicya i kukurudza Vazhliva teh kultura bavovnik bl polovini vsiyeyi ploshi teh kultur Viroshuyut takozh tyutyun cukr buryaki ta in Tvarinnictvo daye 40 usih dohodiv s g Osoblivo rozvinute vivcharstvo U 1957 nalichuvalos v tis goliv ovec 1612 1 kiz 1029 3 velikoyi rogatoyi hudobi 405 4 svinej 96 2 Dovoyenna A ne mala zaliznic z 1947 zbudovano z ci Durres Tirana Durres Pekini Elbasan Golovnij vid transportu avtodorozhnij 77 vsih perevezen 1957 Morskij transport vidigraye vazhlivu rol u zovn ekonomich zv yazkah Golovni porti Durres i Vlora Osnovi nacionalnoyi promislovosti zakladeni pislya 1949 U kinci 1980 h rokiv na chastku promislovoyi produkciyi pripadalo bilya polovini valovoyi vartosti tovariv i poslug v Albaniyi Najvazhlivishi galuzi promislovosti buli pov yazani iz vidobutkom i zbagachennyam hromovih i midnih rud peregonkoyu nafti virobnictvom elektroenergiyi mashin i insh U kinci 1980 h rokiv chastka produkciyi harchovoyi i tekstilnoyi promislovosti stanovila bilya tretini vsiyeyi promislovoyi produkciyi krayini U 1990 h rokah obrobna promislovist perezhivala gliboku krizu Do 1992 yiyi produkciya skorotilasya bilsh nizh na 50 a v 1996 stanovila vsogo 12 VVP Na pochatku XXI st albanska ekonomika osnovoyu yakoyi zalishayetsya silske gospodarstvo prodovzhuye poshuki efektivnih shlyahiv zrostannya Pri comu Albaniya zalezhit znachnoyu miroyu vid dopomogi donorskih krayin golovni donori SShA 25 dopomogi Italiya 24 i Nimechchina 8 Osobliva uvaga v roki komunistichnogo rezhimu pridilyalasya rozvitku gidroenergetiki U 1988 virobnictvo elektroenergiyi dosyaglo majzhe 4 mlrd kVt god z nih na chastku GES pripadalo 80 U 1990 h rokah virobnictvo elektroenergiyi skorotilosya stali zvichajnimi pereboyi v energopostachanni ale do 1995 vono bulo vidnovlene Za danimi Index of Economic Freedom The Heritage Foundation U S A 2001 VVP 2 6 mlrd Temp zrostannya VVP 8 VVP na dushu naselennya 795 Pryami zakordonni investiciyi 24 mln Import 1 07 mlrd g ch Italiya 43 4 Greciya 28 8 Turechchina 3 9 Nimechchina 3 7 Eksport sira nafta bitum hrom zalizna ruda nikel vugillya midnij drit tyutyun frukti ovochihromova ruda ferohrom silskogospodarski produkti 348 5 mln g ch Italiya 62 7 Greciya 12 5 Nimechchina 5 5 SShA 1 2 Azartni igriDokladnishe Azartni igri v Albaniyi Azartni igri Albaniyi chastkovo legalni j zhorstko kontrolyuyutsya derzhavoyu Trivalij chas azartni igri bulo dozvoleno ale 2008 roku yih bulo praktichno povnistyu zaboroneno do 2020 go koli vidbulosya chastkove poslablennya shodo umov licenzuvannya kazino Shorichnij oborot industriyi stavok Albaniyi ocinyuyut u 700 mln yevro Div takozhKorisni kopalini Albaniyi Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Albaniyi Girnicha promislovist Albaniyi Silske gospodarstvo v AlbaniyiDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Girnichij enciklopedichnij slovnik Tom 3 2004 r PosilannyaBank of Albania official site 1 lyutogo 2017 u Wayback Machine U S Department of Energy Country Report on AlbaniaPrimitkiUsi dani yaksho ce ne zaznacheni okremo podani u dolarah SShA