Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Корисні копалини Албанії. Найважливіші корисні копалини – нікелеві та кобальтові залізні руди, хромові і мідні руди, буре вугілля.
Корисні копалини Албанії станом на 1998-99 рр.
Корисні копалини | Запаси | Вміст корисного компоненту в рудах, % | Частка у світі, % | |
Підтверджені | Загальні | |||
Боксити, млн т | 12 | 15 | 40 (Al2O3) |
|
Залізні руди, млн т | 80 | 270 | 45 |
|
Золото, т |
| 10 | 2,5 г/т |
|
Кобальт, тис. т |
| 23 | 0,06 |
|
Мідь, тис. т | 725 | 1000 |
| 0,1 |
Нікель, тис. т | 1000 | 3000 | 1,4 | 2 |
Нафта, млн т | 18,1 |
|
|
|
Природний горючий газ, млрд м³ | 1,6 |
|
|
|
Вугілля, млн т | 27 | 36 |
|
|
Хромові руди, млн т | 8,6 |
| 32,17 (Cr2O3) | 0,2 |
Нафта
Родовища нафти невеликі і належать до неогенової моласової депресії в . Поклади розкриті в тортонських і сарматських відкладеннях на глибині від 250 до 1700 м. Всі поклади літологічно екрановані і належать до зон виклинювання середньоміоценових відкладів. Як правило, родовища містять декілька нафтоносних горизонтів (продуктивна товща до 300 м). Нафти в основному важкі (густина 935-1018 кг/м³), смолисті, з домішками сірки, вміст якої іноді перевищує 6% ().
Природний газ
Родовища природного газу також невеликі. Найзначніші з них – Дів’яка і Бубуліма – належать до пісків, піщаних мергелів і флішу середнього міоцену, а також до еоценових вапняків.
Природні бітуми
Родовища природних бітумів – Селеніца, розташоване східніше за Вльори, належить до нижньоміоценових та плейстоценових відкладів. Основні горизонти що містять бітум – алевритовий товщиною 2-3 м з тонкими лінзами пісковиків (плізанський ярус) і горизонт в астійському ярусі товщиною 7-38 м – складені карбонатними алевритами, перехідними в глини і дрібнозернисті пісковики. Загальні запаси родов. близько 2 млн т.
Вугілля
Албанія має у своєму розпорядженні невеликі запаси викопного вугілля, головним чином бурого. Більшість вугільних родовищ пов'язана з міоценовими моласами, деякі – з відкладеннями западин внутрішньої зон Дінарид. Виділяються три основних вугленосних райони: Центральний, або Тіранський (родов. Крраба, Пріска, Мзьоз-Дом, Гаюші та ін.), Південний (Мемаліай) і Південно-Східний (Мбор'я, Дренова, Алярупі-Мокра). Вугілля перехідне від бурого до кам'яного з зольністю 7,6-18%, виходом летючих до 52%, низькою теплотою згорання – 14,7-33,6 МДж/кг; схильне до самозаймання.
Залізо, нікель, кобальт
Найважливіші родовища залізо-нікель-кобальтових руд належать до масивів ультраосновних порід – Кукес, Лібраджі, Поградец та ін. в зоні Мірдіта, а також в районі Корчі. У районі масиву Кукес відомі родовища: Трульє-Мамезі, Гінай-Домай, Вранішті-Крума та ін. У пластоподібних покладах кори вивітрювання виділяється нижня безрудна частина товщиною 10-30 м, вище – зона збагачених кремнієм (окремнених) і ґарнієритом порід товщиною від 1-5 до 10-12 м із вмістом Ni 0,6-2,6% (в сер. 1,3%); над зоною збагачених кремнієм порід залягають нікельвмісні лімоніти потужністю 2-3 м, що містять 0,8-1,2% Ni, 35-50% Fe, 0,04% Со і 1-2,5% Cr. У районі Лібраджі-Поградец знаходяться родовища Мемелішті, Червенак, Худенішті, Радекінь, Котел (Поградецька група), Пішкаші-Скраска, Бистриця та ін., – це залягання нікелевого лімоніту потужністю до 20 м, які простежені більше ніж на 20 км. Руди цих родовищ містять нікелю 1-1,2%, заліза 50-55%, кобальту близько 0,06%, триокису хрому 3-4%, приблизно по 5% глинозему і кремнезему. У районі Корчі розвідане родовище Бітінска, геологічна будова якого схожа з родов. масиву Кукес. Тут в горизонті окремнених руд встановлений вміст: нікелю – 1,1-1,7%, заліза – 12-17%, кобальту – 0,02-0,04%, триокису хрому – 1-1,5%, кремнезему – 33-38%, оксиду магнію – 20-23%. Над збагачених кремнієм рудами залягає горизонт нікельвмісних лімонітів товщиною 2-4 м, за вмістом корисних компонентів аналогічний району Кукес.
Хром
Родовища високоякісного хроміту зустрічаються в різних частинах країни. Запаси хромових руд (офіолітів), що є основною стратегічною сировиною країни, складають близько 37,3 млн т, з яких 29,2 млн т містять 18-28 % Cr2О3; 2 млн т – 38-42 % Cr2О3 і 6,1 млн т — 4,2 % Cr2О3. Численні родов. хромових руд належать до ультрабазитових масивів зони Мірдіта, розподіляючись в Західному і Східному офіолітових поясах. Найзначніші з них належать до пізньо-немагматичного типу; рідше зустрічаються сеґреґаційні поклади невеликі за розмірами. Запаси руд в покладах від сотень тон до 5-7 млн т (Булькіза), контакти з вмісними породами звичайно чіткі. Найбільше промислове значення мають родовища: Булькіза, Камі, Ріген, Влахна, Калімаші, Суррой, Лягу-Джат, Лягу-Фелл, Секна, Мемелішті, Райца та ін.
Метали платинової групи (МПГ)
Прогнозні ресурси МГП Албанії незначні і складають до 300 т (~0,6% світових). Виявлені в масиві Булькіза. Тут відмічаються три типи ЕПГ-мінералізації: 1) Ru + Os + Ir в мантійних хромітитах із вмістом Pt 100-400, Pd < 3, (Ru + Os + Ir) від 150 до 320 мг/т; 2) Pt + Ru = Os + Ir в хромітитах верхньої частини мантійного розрізу із вмістом Pt 100-490, Pd 33-330, (Ru + Os + Ir) від 450 до 1220 мг/т (аналог збагачених платиною хромітів Квебека); 3) Pd-тип в дунітах, пов'язаний з сульфідами із вмістом Pt 550-2800, Pd 1600-5900 і (Ru + Os + Ir) від 45 до 110 мг/т (за трендами ЕПГ близький стратифікованих комплексів Бушвельда і Стіллуотера). Представлені типи мінералізації різні за формами знаходження ЕПГ. У перших двох ЕПГ присутні в основному у вигляді мінералів платинової групи (МПГ). У першому типі основні МПГ (%): лаурит (75), іридосмін (15), ерлікманіт (5), рутеній (5). МПГ у другому типі включає також ірарсит і мінерали платини: брегіт, платарсит, спериліт. МПГ звичайно утворюють найдрібніші включення в зернах хроміту. У понад 40 рідкісних мінералів, присутні також сульфіди Ru, Ir і Ni, Cu і Fe.
На родовищі Краста МПГ пов'язані, головним чином, з пентландитом, для якого відмічаються наступні вмісти (мас. %): Ir - до 0,35 і Pt - до 0,28, Pd - 0,15 і Rh - 0,15. У мілериті з Красти також встановлені іридій і платина: 0,37 і 0,25 мас. % відповідно.
Мідь
Родовища мідних руд розташовані в основному в північній Албанії, в округах Пука і Кукес. Родов. мідних руд приурочені переважно до вулканогенно-осадових порід нижнього і середнього тріасу та вивержених лужних і кислих інтрузивних порід нижнього структурного ярусу зони Мірдіта. Запаси мідно-сульфідних руд розташовані в меридіональному рудному поясі центральної Мірдіти, де відомий цілий ряд родовищ із запасами руди, що перевищують 3 млн т при вмісті міді від 2 до 2,5%. Найбільше в Албанії родовище цього типу – Мунелла, в сульфідних рудах якого нарівні з цинком і міддю містяться також золото, бісмут, ґалій, ґерманій, індій, олово, вольфрам і молібден. Родовище має три типи руд: багаті масивні руди на контакті андезитів і ріодацитів; штокверкові руди серед ріодацитів; вкраплені руди в андезитах. Халькопірит-порфіритові родов. (Рубіку та ін.) представлені узгоджено залеглими пластоподібними покладами у вулканогенно-осадових породах нижньо- і средньотріасової доби. Рудні мінерали переважно пірит і халькопірит, а також борніт, сфалерит, гематит, магнетит та ін. Вміст Cu – 2,5-4%. Субвулканічні мідно-піритові родов. (Спачі, Барі та ін.) являють собою потужні протяжні зони вкрапленого оруднення в ефузивах діабаз-спіліт-кератофірового типу, нижньо- і середньотріасового віку. Осн. рудний мінерал – пірит при підлеглому значенні халькопіриту і сфалериту. Вміст Cu в рудах – 1,8-2,1%. Розміри рудних покладів значні. Руди переважно мідно-колчеданові і мідно-піритові, включають золото (2-3 г/т руди). У багатих мідно-цинкових рудах золото утворює дрібні включення в сульфідах. Сфалерит цих руд характеризується високим вмістом індію (до 0,4 мас. %) і ґалію.
Боксити
Невеликі поклади високоякісних бокситів виявлені в Албанських Альпах і зоні Круя. У Північно-Албанських Альпах в районі Вальбони боксити залягають в тріасових відкладеннях між вапняками ладінського і мергелистими вапняками карнійського ярусів. У зоні Круя боксити утворюють лінзи товщиною декілька м. Боксити переважно червоні, рідше – білі з оолітовою текстурою.
Інші корисні копалини
У багатьох районах Албанії відомі алювіальні розсипи з підвищеним вмістом циркону, рідкіснокоземельних мінералів, рутилу, ільменіту. Крім того виявлені невеликі родовища хризотил-азбесту (Фуша-е-Аресит та ін.), фосфатних вапняків (Фуше-Барда, Нівіка та ін.), магнезиту (Гомсіке, Лучане, Катьєлі, Воскопоє та ін.), кам. солі – Думра і Дельвіна. На території Албанії виявлені, розвідані і використовуються родовища пісків, глин, цементної сировини, а також термальні і мінеральні джерела.
Родовища
Деякі родовища:
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
- U.S. Geological Survey, 2021, Mineral commodity summaries 2021: U.S. Geological Survey, 200 p. [ 7 серпня 2020 у Wayback Machine.], https://doi.org/10.3133/mcs2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Korisni kopalini Albaniyi Najvazhlivishi korisni kopalini nikelevi ta kobaltovi zalizni rudi hromovi i midni rudi bure vugillya Korisni kopalini AlbaniyiKorisni kopalini Albaniyi stanom na 1998 99 rr Korisni kopalini Zapasi Vmist korisnogo komponentu v rudah Chastka u sviti Pidtverdzheni Zagalni Boksiti mln t 12 15 40 Al2O3 Zalizni rudi mln t 80 270 45 Zoloto t 10 2 5 g t Kobalt tis t 23 0 06 Mid tis t 725 1000 0 1 Nikel tis t 1000 3000 1 4 2 Nafta mln t 18 1 Prirodnij goryuchij gaz mlrd m 1 6 Vugillya mln t 27 36 Hromovi rudi mln t 8 6 32 17 Cr2O3 0 2NaftaRodovisha nafti neveliki i nalezhat do neogenovoyi molasovoyi depresiyi v Pokladi rozkriti v tortonskih i sarmatskih vidkladennyah na glibini vid 250 do 1700 m Vsi pokladi litologichno ekranovani i nalezhat do zon viklinyuvannya serednomiocenovih vidkladiv Yak pravilo rodovisha mistyat dekilka naftonosnih gorizontiv produktivna tovsha do 300 m Nafti v osnovnomu vazhki gustina 935 1018 kg m smolisti z domishkami sirki vmist yakoyi inodi perevishuye 6 Prirodnij gazRodovisha prirodnogo gazu takozh neveliki Najznachnishi z nih Div yaka i Bubulima nalezhat do piskiv pishanih mergeliv i flishu serednogo miocenu a takozh do eocenovih vapnyakiv Prirodni bitumiRodovisha prirodnih bitumiv Selenica roztashovane shidnishe za Vlori nalezhit do nizhnomiocenovih ta plejstocenovih vidkladiv Osnovni gorizonti sho mistyat bitum alevritovij tovshinoyu 2 3 m z tonkimi linzami piskovikiv plizanskij yarus i gorizont v astijskomu yarusi tovshinoyu 7 38 m skladeni karbonatnimi alevritami perehidnimi v glini i dribnozernisti piskoviki Zagalni zapasi rodov blizko 2 mln t VugillyaAlbaniya maye u svoyemu rozporyadzhenni neveliki zapasi vikopnogo vugillya golovnim chinom burogo Bilshist vugilnih rodovish pov yazana z miocenovimi molasami deyaki z vidkladennyami zapadin vnutrishnoyi zon Dinarid Vidilyayutsya tri osnovnih vuglenosnih rajoni Centralnij abo Tiranskij rodov Krraba Priska Mzoz Dom Gayushi ta in Pivdennij Memaliaj i Pivdenno Shidnij Mbor ya Drenova Alyarupi Mokra Vugillya perehidne vid burogo do kam yanogo z zolnistyu 7 6 18 vihodom letyuchih do 52 nizkoyu teplotoyu zgorannya 14 7 33 6 MDzh kg shilne do samozajmannya Zalizo nikel kobaltNajvazhlivishi rodovisha zalizo nikel kobaltovih rud nalezhat do masiviv ultraosnovnih porid Kukes Libradzhi Pogradec ta in v zoni Mirdita a takozh v rajoni Korchi U rajoni masivu Kukes vidomi rodovisha Trulye Mamezi Ginaj Domaj Vranishti Kruma ta in U plastopodibnih pokladah kori vivitryuvannya vidilyayetsya nizhnya bezrudna chastina tovshinoyu 10 30 m vishe zona zbagachenih kremniyem okremnenih i garniyeritom porid tovshinoyu vid 1 5 do 10 12 m iz vmistom Ni 0 6 2 6 v ser 1 3 nad zonoyu zbagachenih kremniyem porid zalyagayut nikelvmisni limoniti potuzhnistyu 2 3 m sho mistyat 0 8 1 2 Ni 35 50 Fe 0 04 So i 1 2 5 Cr U rajoni Libradzhi Pogradec znahodyatsya rodovisha Memelishti Chervenak Hudenishti Radekin Kotel Pogradecka grupa Pishkashi Skraska Bistricya ta in ce zalyagannya nikelevogo limonitu potuzhnistyu do 20 m yaki prostezheni bilshe nizh na 20 km Rudi cih rodovish mistyat nikelyu 1 1 2 zaliza 50 55 kobaltu blizko 0 06 triokisu hromu 3 4 priblizno po 5 glinozemu i kremnezemu U rajoni Korchi rozvidane rodovishe Bitinska geologichna budova yakogo shozha z rodov masivu Kukes Tut v gorizonti okremnenih rud vstanovlenij vmist nikelyu 1 1 1 7 zaliza 12 17 kobaltu 0 02 0 04 triokisu hromu 1 1 5 kremnezemu 33 38 oksidu magniyu 20 23 Nad zbagachenih kremniyem rudami zalyagaye gorizont nikelvmisnih limonitiv tovshinoyu 2 4 m za vmistom korisnih komponentiv analogichnij rajonu Kukes HromRodovisha visokoyakisnogo hromitu zustrichayutsya v riznih chastinah krayini Zapasi hromovih rud ofiolitiv sho ye osnovnoyu strategichnoyu sirovinoyu krayini skladayut blizko 37 3 mln t z yakih 29 2 mln t mistyat 18 28 Cr2O3 2 mln t 38 42 Cr2O3 i 6 1 mln t 4 2 Cr2O3 Chislenni rodov hromovih rud nalezhat do ultrabazitovih masiviv zoni Mirdita rozpodilyayuchis v Zahidnomu i Shidnomu ofiolitovih poyasah Najznachnishi z nih nalezhat do pizno nemagmatichnogo tipu ridshe zustrichayutsya segregacijni pokladi neveliki za rozmirami Zapasi rud v pokladah vid soten ton do 5 7 mln t Bulkiza kontakti z vmisnimi porodami zvichajno chitki Najbilshe promislove znachennya mayut rodovisha Bulkiza Kami Rigen Vlahna Kalimashi Surroj Lyagu Dzhat Lyagu Fell Sekna Memelishti Rajca ta in Metali platinovoyi grupi MPG Prognozni resursi MGP Albaniyi neznachni i skladayut do 300 t 0 6 svitovih Viyavleni v masivi Bulkiza Tut vidmichayutsya tri tipi EPG mineralizaciyi 1 Ru Os Ir v mantijnih hromititah iz vmistom Pt 100 400 Pd lt 3 Ru Os Ir vid 150 do 320 mg t 2 Pt Ru Os Ir v hromititah verhnoyi chastini mantijnogo rozrizu iz vmistom Pt 100 490 Pd 33 330 Ru Os Ir vid 450 do 1220 mg t analog zbagachenih platinoyu hromitiv Kvebeka 3 Pd tip v dunitah pov yazanij z sulfidami iz vmistom Pt 550 2800 Pd 1600 5900 i Ru Os Ir vid 45 do 110 mg t za trendami EPG blizkij stratifikovanih kompleksiv Bushvelda i Stilluotera Predstavleni tipi mineralizaciyi rizni za formami znahodzhennya EPG U pershih dvoh EPG prisutni v osnovnomu u viglyadi mineraliv platinovoyi grupi MPG U pershomu tipi osnovni MPG laurit 75 iridosmin 15 erlikmanit 5 rutenij 5 MPG u drugomu tipi vklyuchaye takozh irarsit i minerali platini bregit platarsit sperilit MPG zvichajno utvoryuyut najdribnishi vklyuchennya v zernah hromitu U ponad 40 ridkisnih mineraliv prisutni takozh sulfidi Ru Ir i Ni Cu i Fe Na rodovishi Krasta MPG pov yazani golovnim chinom z pentlanditom dlya yakogo vidmichayutsya nastupni vmisti mas Ir do 0 35 i Pt do 0 28 Pd 0 15 i Rh 0 15 U mileriti z Krasti takozh vstanovleni iridij i platina 0 37 i 0 25 mas vidpovidno MidRodovisha midnih rud roztashovani v osnovnomu v pivnichnij Albaniyi v okrugah Puka i Kukes Rodov midnih rud priurocheni perevazhno do vulkanogenno osadovih porid nizhnogo i serednogo triasu ta viverzhenih luzhnih i kislih intruzivnih porid nizhnogo strukturnogo yarusu zoni Mirdita Zapasi midno sulfidnih rud roztashovani v meridionalnomu rudnomu poyasi centralnoyi Mirditi de vidomij cilij ryad rodovish iz zapasami rudi sho perevishuyut 3 mln t pri vmisti midi vid 2 do 2 5 Najbilshe v Albaniyi rodovishe cogo tipu Munella v sulfidnih rudah yakogo narivni z cinkom i middyu mistyatsya takozh zoloto bismut galij germanij indij olovo volfram i molibden Rodovishe maye tri tipi rud bagati masivni rudi na kontakti andezitiv i riodacitiv shtokverkovi rudi sered riodacitiv vkrapleni rudi v andezitah Halkopirit porfiritovi rodov Rubiku ta in predstavleni uzgodzheno zaleglimi plastopodibnimi pokladami u vulkanogenno osadovih porodah nizhno i srednotriasovoyi dobi Rudni minerali perevazhno pirit i halkopirit a takozh bornit sfalerit gematit magnetit ta in Vmist Cu 2 5 4 Subvulkanichni midno piritovi rodov Spachi Bari ta in yavlyayut soboyu potuzhni protyazhni zoni vkraplenogo orudnennya v efuzivah diabaz spilit keratofirovogo tipu nizhno i serednotriasovogo viku Osn rudnij mineral pirit pri pidleglomu znachenni halkopiritu i sfaleritu Vmist Cu v rudah 1 8 2 1 Rozmiri rudnih pokladiv znachni Rudi perevazhno midno kolchedanovi i midno piritovi vklyuchayut zoloto 2 3 g t rudi U bagatih midno cinkovih rudah zoloto utvoryuye dribni vklyuchennya v sulfidah Sfalerit cih rud harakterizuyetsya visokim vmistom indiyu do 0 4 mas i galiyu BoksitiNeveliki pokladi visokoyakisnih boksitiv viyavleni v Albanskih Alpah i zoni Kruya U Pivnichno Albanskih Alpah v rajoni Valboni boksiti zalyagayut v triasovih vidkladennyah mizh vapnyakami ladinskogo i mergelistimi vapnyakami karnijskogo yarusiv U zoni Kruya boksiti utvoryuyut linzi tovshinoyu dekilka m Boksiti perevazhno chervoni ridshe bili z oolitovoyu teksturoyu Inshi korisni kopaliniU bagatoh rajonah Albaniyi vidomi alyuvialni rozsipi z pidvishenim vmistom cirkonu ridkisnokozemelnih mineraliv rutilu ilmenitu Krim togo viyavleni neveliki rodovisha hrizotil azbestu Fusha e Aresit ta in fosfatnih vapnyakiv Fushe Barda Nivika ta in magnezitu Gomsike Luchane Katyeli Voskopoye ta in kam soli Dumra i Delvina Na teritoriyi Albaniyi viyavleni rozvidani i vikoristovuyutsya rodovisha piskiv glin cementnoyi sirovini a takozh termalni i mineralni dzherela RodovishaDeyaki rodovisha Delvina naftogazokondensatne rodovishe Div yake gazokondensatne rodovishe Div takozhGeologiya Albaniyi Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Albaniyi Girnicha promislovist AlbaniyiDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s U S Geological Survey 2021 Mineral commodity summaries 2021 U S Geological Survey 200 p 7 serpnya 2020 u Wayback Machine https doi org 10 3133 mcs2020